ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2019 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Укрив дбайливо січень всі поля
Обрусом білим для гостей на свято.
І спочиває до весни земля,
І до Різдва прибралась кожна хата.

Наталя Струтинська

Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2019 року

СІЧЕНЬ

1 125 років від дня народження Василя Васильовича Максимця (01.01.1894, с. Багринівці Літин. р-ну – 10.10.1941, Новосибір. обл., нині РФ), поета, кооператора, секретаря Вінницької організації УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія) (1919), члена Вінницької філії Спілки українських радянських селянських письменників «Плуг». Друкував свою поезію у вінницьких газетах «Шлях», «Селянська громада», «Червоне село». Безпідставно заарештований 2 серпня 1937 р. і засуджений на 10 років. Загинув на засланні. Реабілітований 1989 р.

• 70 років тому народилася Алла Володимирівна Ліпська (01.01.1949, смт Тиврів), краєзнавець, етнограф, музеєзнавець. 1974 р. закінчила Вінницький державний педагогічний інститут ім. М. Островського (тепер ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського). З 1976 р. працює у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, нині – старший науковий співробітник науково-дослідницького відділу давньої історії. Досліджує історію конфесійних культур Поділля, сакральне мистецтво краю, культуру національних меншин Поділля. Автор ряду наукових розвідок. Брала участь у створенні низки краєзнавчих виставок. 

2 70 років від дня народження Олександра Тимофійовича Дробахи (02.01.1949, с. Оратів Іллінец. р-ну), художника, графіка, члена НСХУ (1990). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва у 1979 р. З цього ж року проживає і працює в Кишиневі (Молдова). Створює батик, абстрактні композиції. Його роботи неодноразово експонували в Україні, Молдові, Росії, Польщі, Румунії, Австралії.

6 185 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (06.01.1834, с. Хомутинці, нині Калинів. р-ну – 03.05.1873, м. Ялта), українського поета-класика, перекладача, фольклориста, громадського діяча. На Вінниччині щорічно проводяться заходи з вшанування пам’яті нашого славетного земляка. Починаючи з 1981 р., на його батьківщині, в с. Хомутинці, проходить щорічне районне свято сатири і гумору. Обласне свято ім. С. Руданського проводиться раз на два роки. Один раз на 5 років у м. Калинівка проходить Всеукраїнське літературно-мистецьке свято ім. С. Руданського. 1994 року засновано Всеукраїнську літературну премію його імені. З ініціативи відомого гумориста-сатирика А. Гарматюка в березні 1998 р. створено громадське творче об’єднання – Вінницький курінь гумористів ім. С. Руданського.

• День народження Василя Семеновича Стуса (06.01.1938, с. Рахнівка Гайсин. р-ну – 04.09.1985, с. Кучино Чуховського р-ну Перм. обл., РФ, перепохов. 19.11.1989 у Києві), українського поета, прозаїка, критика та літературознавця, перекладача, правозахисника, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1991, посмертно), Героя України (2005, посмертно). Твори Стуса введено до шкільної програми української літератури. У с. Рахнівка йому відкрито меморіальну дошку й пам’ятник. З 1989 р. на Вінниччині в січні щорічно проводяться Стусівські читання. На початку вересня вшанування пам’яті В. Стуса відбувається біля пам’ятника, встановленого на майдані його імені (2002, Вінниця). У 2012 р. засновано премію імені Василя Стуса «Патріот України». Його ім’я присвоєно Донецькому національному університету, який у зв’язку з подіями російсько-української війни на Сході України нині працює у м. Вінниця.

• 80 років від дня народження Василя Васильовича Губарця (06.01.1939, с. Лука-Мелешківська Вінниц. р-ну), українського письменника, члена НСЖУ, заслуженого журналіста України (1989), лауреата премії НСЖУ «Золоте перо», доцента Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна». Найважливішим здобутком у навчально-методичній роботі є посібники: «Преса і книга діаспори» (2008), «Довкілля в Україні та людський фактор» (2011), «Видавнича справа та текстологія» (2012), «Редактор і переклад» (2012). Автор низки поетичних збірок. Тексти окремих його віршів покладено на музику. Відомий як перекладач.

• 70 років тому народився Микола Володимирович Луків (06.01.1949, с. Куманівці Хмільниц. р-ну), український журналіст, поет, публіцист, заслужений діяч мистецтв України (1997), академік Української екологічної академії наук. Головний редактор журналу «Дніпро» (від 1984). Автор двох десятків поетичних збірок. Понад 300 віршів М. Луківа покладено на музику, зокрема композитором А. Горчинським. Вони стали популярними піснями. Лауреат низки премій, зокрема Міжнародної премії імені Григорія Сковороди. Член НСПУ (1974) (див. розширену довідку в кінці місяця).

8 140 років тому народився Степан Васильович Васильченко (справж. – Панасенко) (08.01.1879, м. Ічня, нині Чернігів. обл. – 11.08.1932, м. Київ), український письменник і педагог. Неодноразово бував у Вінниці, зокрема в 1914 р. Цікавився місцевим літературним і культурно-мистецьким життям. Весною 1914 р. на Вінниччині гастролювала трупа М. Садовського, яка показала виставу за п’єсою письменника «На перші гулі». Вистави за п’єсами Васильченка ставили на Вінниччині також і в 20–30-ті рр., зокрема спектакль «Кармелюк». 1919 р. у вінницькому видавництві «Національна освіта» вийшла книжка письменника «Дві казки». 

• 80 років від дня народження Петра Казимировича Канінського (08.01.1939, с. Вербівка Літин. р-ну), вченого-економіста, доктора економічних наук (2006), заслуженого діяча науки і техніки України (2009), професора (2010). 1964 р. закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут. Відтоді працював на підприємствах АПК Житомирської, Вінницької й Київської областей, у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки». Більшу частину своєї наукової діяльності П. К. Канінський присвятив вирішенню проблем розвитку спеціалізації і кооперації сільськогосподарського виробництва та стратегії розвитку агропромислового комплексу України. 

9 100 років тому народився Наум Соломонович Квєтний (09.01.1919, с. Василевичі Речиц. р-ну Гомел. обл., Білорусь – 05.06.1991, м. Вінниця), історик, кандидат історичних наук (1948), педагог, краєзнавець. З лютого 1949 р. до останніх днів працював доцентом Вінницького державного педагогічного інституту. Досліджував історичне минуле Вінниччини ХХ ст., особливо події 1917–1920 рр. Багато часу віддавав поширенню краєзнавчих знань серед шкільної й студентської молоді та серед громадськості.

• 95 років від дня народження Сергія Йосиповича Параджанова (09.01.1924, м. Тбілісі (Грузія) – 23.07.1990, там само; похов. у м. Єреван, Вірменія), українського та вірменського кінорежисера, сценариста, народного артиста України (з 1990), лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1991, посмертно). Світову славу Параджанову приніс кінофільм «Тіні забутих предків» (1964), знятий за мотивами повісті нашого земляка Михайла Коцюбинського. Зазнав політичних репресій. Протягом 1974–1976 рр. відбував покарання у виправних установах поблизу Вінниці: у Губнику та Стрижавці.

• 60 років тому народилася Катерина Іванівна Висоцька (09.01.1959, с. Михайлівка Шаргород. р-ну), історик, музеєзнавець, краєзнавець, заслужений працівник культури України. 1980 р. закінчила історичний факультет Вінницького державного педагогічного інституту ім. М. Островського. З 1983 р. працює у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, з 2008 р. – директор закладу. Музей активно діє як науково-дослідницька установа області. На його базі відбуваються міжнародні та всеукраїнські науково-практичні конференції. Під керівництвом директора здійснюються проекти зі збереження та популяризації історико-культурної спадщини Подільського краю. Вона автор низки музейних експозицій, стаціонарних та пересувних виставок, серед яких – пересувні виставки «Сім чудес Вінниччини», «Видатні особистості Вінниччини», які презентували наш край у регіонах України та Польщі. К. І. Висоцька відповідальна за масштабну видавничу діяльність закладу. У музеї підготовлено ряд наукових видань і краєзнавчих розвідок, зокрема видано наукові збірники «Подільська старовина», «Музейний вісник», альбоми «Раритети Вінницького обласного краєзнавчого музею», «Сім чудес Вінниччини», «Визначні пам’ятки Вінниччини», «Подвиг землі Подільської», різноманітні буклети та путівники. Значні зусилля ювілярки були спрямовані на створення філій Вінницького обласного краєзнавчого музею: Історико-меморіального комплексу пам’яті жертв нацизму, Музею М. Д. Леонтовича, Музею «Битва під Батогом», Музею М. С. Грушевського та багатьох музеїв у районах Вінницької області. К. І. Висоцька – засновник та голова правління громадської організації «Асоціація музеїв Вінниччини».

10 80 років (10.01.1939) відтоді, як Оратівський район увійшов до складу Вінницької області.

• 80 років від дня народження Олександра Лаврентійовича Зозулі (10.01.1939, с. Павлівка Нехворощан. р-ну Полтав. обл. – 21.01.2008, м. Вінниця), ученого-селекціонера, педагога, доктора сільськогосподарських наук (1984), професора. У 1963 р. закінчив агрономічний факультет Полтавського сільськогосподарського інституту. Трудова, наукова та науково-педагогічна діяльність Олександра Лаврентійовича Зозулі пов’язана з Вінницьким державним аграрним університетом (тепер ВНАУ). Він автор понад 200 наукових праць. Створив колекцію (понад 1500) різноманітних за ознаками оригінальних самозапилених ліній, якими був поповнений генофонд Національного центру генетичних ресурсів рослин України.

11 80 років від дня народження Івана Гнатовича Вихренка (11.01.1939, с. Баланівка Бершад. р-ну – 21.02.2004, м. Чернівці), художника, члена НСХУ (1990). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1968). Працював на Чернівецькому художньо-виробничому комбінаті (1968–1990). Став зачинателем монументально-декоративного мистецтва на Буковині.

17 100 років від дня народження Степана Васильовича Антонюка (17.01.1919, с. Грушківці Калинів.  р-ну – 05.07.1982, м. Калинівка), Героя Радянського Союзу (1945). Відзначився в боях у січні – на початку лютого 1945 р. під час форсування р. Одер та утримання плацдарму на її лівому березі, розгрому угруповання противника в м. Штейнау (Польща), взяття в полон понад 600 гітлерівців. Після війни продовжив службу в Радянській армії до 1964 p. У званні полковника звільнився в запас. Мешкав у м. Калинівка. Відзначений державними нагородами.

19 70 років від дня народження Тетяни Олександрівни Борковської (19.01.1949, с. Гнатівка Хмільниц.  р-ну), співачки, заслуженої артистки України (1995). По закінченні Київського музичного училища (1972) працювала солісткою провідних хорових колективів України: камерного хору Українського гастрольно-концертного об’єднання (1975–1984), Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Г. Г. Верьовки (1984–2000). Член Національної всеукраїнської музичної спілки (1992).

21 125 років з дня смерті Йосипа (Юзефа) Антонія Роллє (26.09.1830, хутір Генріхівка, нині селище Роля Шаргород. р-ну – 21.01.1894, м. Кам’янець-Подільський), польського історика, лікаря, письменника-краєзнавця, громадського діяча. Гімназійну освіту здобував у Немирові, Вінниці. Деякий час працював лікарем у с. Яришів біля Могилева-Подільського. 30 років свого життя присвятив дослідженню історії Поділля. Активно співпрацював із подільськими краєзнавцями Ю. Сіцінським, М. Яворовським. Автор наукових праць «Запровадження медицини і хвороби епідемічні в давньому Подільському воєводстві на початку XV ст.» (1872), «Записки подільські на кордонах молдавських» (1880), «Побожжя в XVII і XVIII ст.» (1890) та ін.

80 років тому (21.01.1939) згідно з постановою Ради Народних Комісарів № 239 створено Вінницький обласний Будинок народної творчості, тепер Вінницький обласний центр народної творчості. За роки своєї історії заклад кілька разів змінював свою назву, зокрема з 1979 по 1994 рр. він називався обласним науково-методичним центром народної творчості і культурно-освітньої роботи, однак суть, напрямки і методи його діяльності були незмінними. Працівники ОЦНТ надають необхідну методичну та практичну допомогу керівникам аматорських об’єднань, фольклористам, етнографам, майстрам і всім, хто небайдужий до нетлінних духовних скарбів рідного народу, спрямовує свою діяльність на збереження, відродження та розвиток традиційної національної культури.

40 років тому (21.01.1979) в смт Браїлів Жмеринського району було відкрито Музей П. І. Чайковського і Н. Ф. фон Мекк. Імена великого російського композитора Петра Ілліча Чайковського (1840–1893) та відомої меценатки Надії Філаретівни фон Мекк (1831–1894) тісно пов’язані з Браїловом: родина фон Мекк придбала тут у 1868 р. маєток, де композитор гостював на запрошення господині у 1878–1880 рр. Тут написані п’єси для скрипки та фортепіано «Спогад про дороге місце», присвячені Браїлову, а також романси «Средь шумного бала», «То было раннею весной», «Серенада Дон Жуана», закінчено оперу «Орлеанська діва». Музей розташований у палацовій споруді. У цьому приміщенні також функціонує Браїлівський професійний ліцей. Ініціаторами створення музею були директор училища М. Іванюк та викладачі Б. Коваль, В. Перепичай. Основою фонду стала тематична колекція, яку збирав з 1955 р. москвич П. Пляцек, уродженець Браїлова. У 1990 р. експозицію було оновлено. Першим директором музею стала Т. Алексєєва. Колекція нараховує понад 2,5 тис. предметів. Щороку музей відвідують близько 3,5 тис. осіб. На експозиції представлено особисті речі меценатки, передані до музею її нащадками (меблі, музичні інструменти, письмове приладдя), оригінали музичних видань ХІХ ст., копії фотографій з особистого альбому Н. фон Мекк, прижиттєві видання творів композитора, доробок провідних нотовидавців другої половини ХІХ ст. тощо. До річниць від дня народження Чайковського музей влаштовує щорічні травневі свята «Спогад про дороге місце» за участю відомих музикантів. 

23 100 років тому народився Аркадій Миколайович Коняєв (23.01.1919, селище Надєждинськ, нині м. Сєров Свердлов. обл. (РФ) – 30.11.1993, м. Вінниця), військовик, Герой Радянського Союзу (1944), учасник Другої світової війни. До квітня 1944 р. здійснив 150 бойових вильотів, у 49 повітряних боях збив 15 ворожих літаків. З 1946 р. жив і працював у м. Вінниця.

24 80 років від дня народження Василя Михайловича Рудого (24.01.1939, с. Борщі Бар. р-ну – 14.09.2008, смт Тиврів), архівіста, журналіста, краєзнавця. Працював у барській, мурованокуриловецькій, тиврівській райгазетах. Займався громадсько-політичною роботою. З кінця 1980-х одним із перших у регіоні почав досліджувати голодомори, політичні репресії на Вінниччині, зокрема Тиврівщині. Результатом його краєзнавчих пошуків став вихід у світ книги «Тричі розіп’ята Тиврівщина». Був членом Асоціації дослідників голодоморів і політичних репресій в Україні, НСЖУ.

27 180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (27.01.1839, хутір поблизу Борисполя (нині ця територія у межах міста), Київ. обл. – 26.01.1884, м. Бориспіль), видатного українського і російського етнографа, фольклориста, географа, краєзнавця, автора національного Гімну «Ще не вмерла Україна». Очоливши в 1870 р. етнографічну експедицію в Південно-Західний край, працював у Гайсинському, Ольгопільському, Балтському, Ямпільському, Могилівському, Летичівському, Літинському і Вінницькому повітах Поділля, де зібрав чимало фольклорно-етнографічних матеріалів.

Цього місяця виповнюється:

70 років тому (січень, 1959) у райцентрі Вороновиця (нині смт Вінницького р-ну) була створена власна пожежна команда.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2019 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. 2019 року виповнюється
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2019 року. Січень
  4. Микола Луків
    До 70-річчя від дня народження письменника
  5. Лютий
  6. Одержимий творчим неспокоєм
    До 70-річчя від дня народження Сергія Дмитровича Гальчака
  7. Керманич журналістів Вінниччини
    До 75-річчя від дня народження Василя Миколайовича Паламарчука
  8. Березень
  9. «Світ сцени – зоряна завіса...»
    До 70-річчя від дня народження актриси, народної артистки України Клавдії Федорівни Баріл
  10. Весна Визволення
    До 75-ї річниці визволення Вінниччини від нацистських загарбників

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше