ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2019 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

 Весна Визволення

До 75-ї річниці визволення Вінниччини від нацистських загарбників

(26.03.1944) 

Визволення Вінницької області розпочалося в ході Житомирсько-Бердичівської наступальної операції військами 1-го Українського фронту під командуванням генерала армії М. Ватутіна. Вже 28 грудня 1943 р. танкісти 1-ї танкової армії розпочали штурм Козятина, стратегічно важливого залізничного вузла. Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу за визволення Козятина нагороджений командир танкової бригади І. Бойко, уродженець с. Жорнище Іллінецького району. За успішне командування і героїзм, проявлений під час форсування річок Дністер і Прут та в боях за м. Чернівці, гвардії підполковник І. Бойко нагороджений другою Зіркою Героя Радянського Союзу.

У ході Житомирсько-Бердичівської наступальної операції війська 1-го Українського фронту просунулися на 200 км, звільнивши Козятин, Погребище та ряд інших населених пунктів. 

Починаючи з 11 січня 1944 р. ініціатива на певний час перейшла до ворога. Внаслідок контрнаступу ворожої армії окремі населені пункти Немирівського, Липовецького, Іллінецького та Оратівського районів переходили з рук до рук по декілька разів. Особливо жорстокі бої розгорнулися з 24 по 29 січня 1944 р. на схід від Вінниці. Німецьким військам вдалося прорвати фронт знесилених радянських армій. 

Остаточні бої за визволення області розпочались у березні 1944 р. в ході Проскурівсько-Чернівецької та Умансько-Ботошанської наступальних операцій 1-го та 2-го Українських фронтів. 4 березня Перший Український фронт під командуванням маршала Г. Жукова розпочав Проскурівсько-Чернівецьку операцію. Вінниччину визволяли 18-а армія генерал-лейтенанта Є. Журавльова та 38-а армія генерал-полковника К. Москаленка. Дії військ фронту підтримувала авіація 2-ї повітряної армії генерал-полковника авіації С. Красовського. 5 березня війська 18-ї армії розпочали свій наступ з північної частини області на південь і 10 березня підійшли до Південного Бугу.

У цей же час на території теперішньої Черкаської області розпочалася Умансько-Ботошанська операція військ 2-го Українського фронту під командуванням маршала Радянського Союзу І. Конєва. Територію області визволяли такі армії: 40-а – генерал-лейтенанта П. Жмаченка, 27-а – генерал-лейтенанта С. Трофименка, 52-а – генерал-лейтенанта К. Коротєєва, 4-а гвардійська – генерал-лейтенанта І. Галаніна; три танкові армії: 2-а танкова – генерал-лейтенанта танкових військ С. Богданова, 6-а танкова – генерал-лейтенанта танкових військ А. Кравченка, 5-а гвардійська танкова – маршала бронетанкових військ П. Ротмістрова. З повітря війська фронту прикривала 5-а повітряна армія генерал-лейтенанта авіації С. Горюнова. У небі Вінниччини громили ворога тричі Герої Радянського Союзу І. Кожедуб, О. Покришкін, двічі Герой Радянського Союзу майбутній льотчик-космонавт СРСР Г. Береговий, Герой Радянського Союзу М. Каманін.

20 березня о 17 годині в результаті штурму та обхідного маневру з флангів війська 1-го Українського фронту оволоділи Вінницею. Бої за Вінницю безпосередньо вели 70-а гвардійська стрілецька Глухівська дивізія генерал-майора І. Гусєва, 211-а стрілецька Чернігівська дивізія генерал-майора М. Кичаєва, 221-а Маріупольска стрілецька дивізія полковника В. Кушнаренка, 241-а стрілецька дивізія генерал-майора П. Арабея, 183-я стрілецька Харківська дивізія полковника Л. Василевського та два самохідні артилерійські полки: 1890-й і 1899-й.

Особливо відзначилися бійці 241-ї стрілецької дивізії під командуванням П. Арабея. Рішенням № 77 виконкому Вінницької міської Ради депутатів трудящих від 25 лютого 1982 р. колишньому командиру 241-ї Вінницької орденів Червоної Зірки і Богдана Хмельницького стрілецької дивізії П. Арабею присвоєно звання «Почесний громадянин м. Вінниці».

26 березня 1944 р. Червона армія визволила всю територію області.

У боях за Вінниччину брали участь 13 армій: 6 загальновійськових, 5 танкових і 2 повітряні загальною чисельністю 500 тис. чол.

За відвагу, проявлену під час визволення краю, 125 воїнів удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Великий внесок у перемогу над загарбниками наших земляків: 123 вінничанина удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 34 стали повними кавалерами ордена Слави. 

За успіхи у праці в роки війни нагороджено медалями та орденами понад 47 тис. уродженців області, І. Зальцман та О. Чухнюк удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці. У русі Опору на території країн Західної Європи брали участь вінничани – Герой Радянського Союзу, Національний Герой Франції В. Порик, С. Яловий, Г. Томченко, М. Буянов. Не повернулися з фронтів майже 176 тис. наших земляків. 11 військовим частинам присвоєно почесні звання «Вінницьких», 4 – «Вапнярських», 4 – «Жмеринських» та 7 – «Дністровських». Крім того, багато військових частин і з’єднань були нагороджені орденами.

Звільнена від загарбників Вінниччина лежала в руїнах. Прямі збитки, заподіяні народному господарству області, становили 19,6 млрд крб (у довоєнних цінах). З 579 підприємств області зруйновано 376. Великої шкоди зазнали культосвітні установи та заклади охорони здоров’я: 433 школи, 22 технікуми, 29 лікарень, музеї, муздрамтеатр, центральна й дитяча бібліотеки, кінотеатри тощо. Але, незважаючи на втрати, жителі області енергійно взялися за відбудову зруйнованого господарства.

Українці свято шанують пам’ять про воїнів, партизанів і підпільників, які віддали своє життя за свободу й незалежність Вітчизни, про тих, хто прийняв мученицьку смерть у концтаборах, про мільйони мирних людей, що загинули від рук лютого ворога. Живим втіленням нетлінної пам’яті про них є меморіальні комплекси, пам’ятники, братські могили. Мовчазними свідченнями подій Другої світової війни стали на вінницькій землі 1495 пам’яток, з них 515 – братських та одиночних могил воїнів Червоної армії, 43 братські могили жертв нацизму, 985 пам’ятників воїнам-землякам. Пам’ять про них бережуть і людські серця. Нащадки із вдячністю та душевним щемом віддають шану вічно живим поборникам миру і справедливості.

С. С. Гареник, П. В. Мельник  

Література

1. Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнав. дослідж. Вінниччина в роки Другої світової війни. 1939–1945 : матеріали Всеукр. наук. історико-краєзнав. конф., 10–11 жовт. 2014 р.  м. Вінниця / відп. ред. Ю. А. Зінько. – Вінниця, 2014. – 320 с. 

2. Вінниччина в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1945 рр.): зб. док. і матеріалів / упоряд.: М. Л. Бабій [та ін.]. – Одеса : Маяк, 1971. – 307 с.

3. Вінниччина в роки Великої Вітчизняної війни: біль втрат і велич подвигів : альбом / Вінниц. обл. краєзнав. музей. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 112 с. : іл.

4. Вінничани – творці Перемоги : альбом / ред. І. С. Гамрецький. – Вінниця : Віноблдрук., 2005. – 96 с. : кольор. фот.

5. Вінниччина в роки Великої Вітчизняної війни: біль втрат і велич подвигів : альбом / Вінниц. обл. краєзнав. музей ; голова редкол. С. Нешик. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 112 с. : іл., фот.

6. Гальчак, С. Визволення Вінниччини від нацистських загарбників (20 груд. 1943 р. – 28 берез. 1944 р.). – 2-ге вид., допов., перероб. / Сергій Гальчак. – Вінниця : Кн.-Вега, 2005. – 416 с. : фот.

7. Роки ідуть – пам’ять живе : [Електронний ресурс] : бібліогр. покажч. / Упр. культури і туризму Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад.: Г. М. Авраменко, О. Ю. Антонюк, О. М. Зелена ; авт. передм. С. Д. Гальчак ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Н. І. Морозова. – Вінниця, 2015. – 368 с. – (До 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни). – Режим доступу: http://old.library.vn.ua/publications/2015/roku_idyt_pamiat_guve.html  (дата звернення 31.01.2018), вільний. – Назва з екрана.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2019 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. 2019 року виповнюється
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2019 року. Січень
  4. Микола Луків
    До 70-річчя від дня народження письменника
  5. Лютий
  6. Одержимий творчим неспокоєм
    До 70-річчя від дня народження Сергія Дмитровича Гальчака
  7. Керманич журналістів Вінниччини
    До 75-річчя від дня народження Василя Миколайовича Паламарчука
  8. Березень
  9. «Світ сцени – зоряна завіса...»
    До 70-річчя від дня народження актриси, народної артистки України Клавдії Федорівни Баріл
  10. Весна Визволення
    До 75-ї річниці визволення Вінниччини від нацистських загарбників

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше