ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2014 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

ЛЮТИЙ

1 125 років тому (01.02.1889), згідно з «Высочайшим утвержденным штатом сельской медицинской части», у Тульчині відкрилася лікарня. Першим її лікарем був призначений колежський радник Леонтій Степанович Багоцький. У лікарні було 15 ліжок, за перший рік діяльності надано допомогу 134 хворим. На кінець 1900 р. заклад обслуговував 21 000 жителів м. Тульчин. Лікарня розміщувалася у приміщенні нинішньої стоматологічної поліклініки. Заклад постійно розвивався, розширювалась його структура. Нині – це Тульчинська централь-на районна лікарня. У 1980-х рр. було введено в дію новозбудовані приміщення поліклініки, пологове відділення. 8 травня 1995 р. відкрито новозбудований семиповерховий хірургічний корпус, у якому розмістилися хірургічне, ортопедичне, гінекологічне, реанімаційне, ЛОР, офтальмологічне, реабілітаційне відділення та 5 операційних блоків. Сьогодні цей медичний заклад із широкорозгалуженою структурою забезпечує медичною допомогою жителів Тульчинського району.

Інтернет-ресурс:

Тульчинська центральна районна лікарня [Електронний ресурс] : іст. довід. // Тульчинська центральна районна лікарня. – Електрон. текст. дані. – URL : http://c2n.info/registration/index.php?id=2251 (дата звернення : 21.03.13), вільний. – Назва з титул. екрана.

3 55 років від дня народження Анатолія Миколайо-вича Русначенка (03.02.1959, с. Осіївка Бершад. р-ну), ученого-історика, доктора історичних наук (1999), професора, академіка АН ВШ України (2010). Закінчив Чернівецький державний університет (1986). До осені 1990 р. – учитель-історик у Барському педагогічному училищі, активно займався громадською діяльністю, організовував осередки НРУ. Засновник-організатор Спілки офіцерів України (1991). Протягом 1991-1992 рр. – референт Ради Колегій НРУ (Київ). Викладав (з перервами) історію у ряді ВНЗ Києва. Нині – професор Київського інституту соціальних та культурних зв’язків ім. Княгині Ольги. Автор близько 100 публікацій різними мовами, 7 монографій. Учасник міжнародних конференцій в Україні, Росії, Польщі, США, Канаді, Латвії, Литві. Нагороджений відзнакою «Офіцерський Хрест з Мечами» Спілки офіцерів України (1996). Лауреат премії ім. Василя Стуса (2003).

Інтернет-ресурс:

Русначенко Анатолій Миколайович [Електронний ресурс] // Електрон. текст. дані. – URL : http://anvsu.org.ua/index.files/Biographies/Rusnachenko.htm (дата звернення : 22.05.13), віль-ний. – Назва з титул. екрана.

• 90 років тому народився Іван Васильович Кузьмін (03.02.1924, с. Угуй Усть-Тарського р-ну Новосибір. обл., нині РФ), український вчений-кібернетик та учений в галузі теорії інформації, доктор технічних наук (1965), професор (1966), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1979), персональний стипендіат Президента України. 1956 р. закінчив Військово-повітряну інженерну академію ім. М.Є.Жуковського. У 1965- 1976 рр. – проректор з наукової роботи Харківського інституту радіоелектроніки. Протягом 1976-1995 рр. – ректор Вінницького політехнічного інституту (нині ВНТУ), завідувач кафедри АСУ. Під керівництвом проф. І.В.Кузьміна виконувалися значущі наукові розробки щодо створення АСУ підприємствами й автоматизації управління міськими підсистемами (транспортною, житловою забудовою тощо). Опублікував понад 400 наукових праць, з них – 3 підручники, 10 навчальних посібників, 10 монографій, має близько 100 авторських свідоцтв на винаходи. Підготував понад 100 кандидатів і докторів наук. За видатні роботи в галузі кібернетики й теорії інформації І.В.Кузьміну присуджена Державна премія УРСР (1981).

Література та інтернет-ресурс:

Зонова, І. Іван Кузьмін, колишній ректор ВНТУ, мив золото і запускав космічні ракети з Сергієм Корольовим / І. Зонова // 33-й канал. – 2012-2013. – 26 груд.-1 січ. – С. 20 : фото.

Кузьмін Іван Васильович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енцикл. – Електрон. текст. дані. – URL : http://uk.wikipedia.org/wiki (дата звернення : 20.06.13), вільний. – Назва з титул. екрана.

8 95 років від дня народження Федора Васильови-ча Собідка (08.02.1919, с. Червоне Немирів. р-ну – 23.05.1998, с. Чуків Немирів. р-ну), Героя Соціалістичної Праці (1977), колишнього голови правління КСП «Золота нива» с. Чуків Немирів. р-ну. Закінчив школу 1935 р., курси трактористів, робфак гірничо-добувного технікуму (1940). Учасник Другої світової війни. Багато років керував господарствами у селах Джуринці, Мельниківці Немирівського району. 37 років (з 1961 р.) стояв біля керма Чуківського КСП. Під його керівництвом господарство з року в рік досягало кращих показників у районі, області, Україні. Ф.В.Собідко неодноразово обирався депутатом Вінниць-кої обласної Ради народних депутатів. Має державні нагороди СРСР. З 2000 р., на вшанування пам’яті патріарха подільської ниви, одна з вулиць у Чукові носить його ім’я.

Література:

Ляшук, Г.Л. Пшеничний передзвін / Г.Л. Ляшук. – К. : Політвидав України, 1988. – 94 с.

Пам’яті товариша : [Федора Васильовича Собідка, Героя Соціалістичної Праці : некролог] // Прибуз. новини. – 1998. – 27 трав. – С. 1.

Рябий, М. У нього вчилися мудрості / М. Рябий // Вінниччина. – 1999. – 6 лют.

Кавун, М. Вулиця імені Собідка [в Чукові] / М. Кавун // Вінниччина. – 2000. – 13 трав.

9 65 років тому народився Сергій Дмитрович Гальчак (09.02.1949, с. Сосни Літин. р-ну), журналіст, історик, краєзнавець, доктор історичних наук, заслужений працівник культури України, завідувач кафедри журналістики Вінниць-кого державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського, доцент, голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, перший заступник голови правління Вінницької обласної організації НСЖУ, керівник Вінницької філії Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському національному університеті ім. І.Огієнка (див. розширену довідку в кінці місяця).

• 50 років від дня народження Івана Михайловича Мовчана (09.02.1964, с. Крикливець Крижопіл. р-ну), державного службовця, голови Вінницької обласної державної адміністрації (з 27.12.2012), заслуженого працівника сільського господарства (2003). Вищу освіту здобув в Українській сільськогосподарській академії за фахом вчений-агроном (1985-1990). Протягом 1985-1991 рр. обіймав виборні посади на комсомольській роботі у Крижопільському районі. Був директором приватного підприємства «Кряж» (1991-2010). З липня 2010 р. по грудень 2012 р. працював першим заступником, а з 27 грудня ц. р. – голова Вінницької обласної державної адміністрації. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІ, III ст.

Інтернет-ресурс:

Мовчан Іван Михайлович [Електронний ресурс] // Він-ницька обласна державна адміністрація : офіційне інтернет-представництво. – Електрон. текст. дані. – URL : http://www.vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/Doc6YAPW (дата звернен-ня : 21.03.13), вільний. – Назва з титул. екрана.

11 60 років від дня народження Степана Івановича Дровозюка (11.02.1954, с. Торків Тульчин. р-ну), педагога, доктора історичних наук (2006), професора (2007), ректора Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (див. розширену довідку в кінці місяця).

12 100 років від дня народження Оксентія Гнатови-ча Мороза (12.02.1914, с. Борівка Чернівец. р-ну – 28.05.1969, м. Донецьк), Героя Радянського Союзу (1943). У Червоній Армії – з 1941 р. Учасник Великої Вітчизняної війни з березня 1943 р. Командир відділення мінометної роти 702-го стрілецького полку 213-ї стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії (Степовий фронт). 27 вересня 1943 р. із групою бійців одним із перших переплив через р. Дніпро і знищив ворожу кулеметну точку. 28 вересня взяв участь у відбитті восьми контратак противника. Після війни жив на хуторі Гладківка (нині у складі с. Іванопольє Донецької області). Працював механізатором. Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, медалями.

Література:

Гальчак, С.Д. Герой Радянського Союзу Мороз Оксентій Гнатович / С.Д. Гальчак // Герої Поділля: Герої Рад. Союзу – уродж. Вінниц., Тернопіл. та Хмельниц. обл. / С.Д. Гальчак. – К., 2010. – С. 134 : портр.

• 90 років від дня народження Миколи Федоровича Степового (12.02.1924, с. Варшиця (нині в межах м. Калинівка) Калинів. р-ну – 24.07.1944, м. Калинівка), Героя Радянського Союзу (1944). У Червоній Армії – з серпня 1942 р. Закінчивши Подольське артилерійське училище (1943), брав участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками на Калінінському фронті. 24 липня 1944 р. подолянин загинув у бою за литовське містечко Скапішкіс. Похований у Калинівці. Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни І ступеня, Червоної Зірки.

Література:

Гальчак, С.Д. Герой Радянського Союзу Степовий Микола Федорович / С.Д. Гальчак // Герої Поділля: Герої Рад. Союзу – уродж. Вінниц., Тернопіл. та Хмельниц. обл. / С.Д. Гальчак. – К., 2010. – С. 189 : портр.

13 105 років тому народився Віктор Михайлович Іванов (13.02.1909, м. Козятин – 18.06.1981, м. Київ), кінорежисер, сценарист-письменник, кінодраматург, прозаїк, заслужений діяч мистецтв України (1974), лауреат державної премії України ім. Олександра Довженка (1999), член СПУ (1956). Віктор Михайлович відомий і як письменник. Писав твори українською і російською мовами. Автор творів для дітей і молоді, збірок оповідань та казок. Він – постановник відомих кінофільмів «Шельменко – денщик», «Сто тисяч», «Ключі від неба», «Веселі Жабокричі». Найвідоміший його фільм «За двома зайцями» (1961). На одному з приміщень кіностудії ім. О.Довженка колеги встановили майстру комедіографії бронзовий барельєф з портретом та його кіноперсонажами. У Козятині зберігся будинок першого приміщення відділкової лікарні, в якому народився кінорежисер. На ньому земляки 2007 р., у День Незалежності України, встановили меморіальну дошку.

Література:

Віктор Михайлович Іванов // Славні нащадки вільних козаків: видатні уродженці Козятинщини : біобібліогр. покажч. / Козятин. ЦБ. – Козятин, 2007. – С. 64-66.

Шевчук, О. В місті вшановують відомого земляка / О. Шевчук // RIA-Козятин. – 2007.– 5 лип. – С. 4.

14 День народження Марії Оксентіївни Руденко (14.02.1915, с. Слобода-Яришівська, нині Могилів-Поділ. р-ну, – 14.05.2003, там само), фольклористки, етнографа, педагога, краєзнавця, майстрині народного живопису та витинання, заслуженого працівника культури УРСР (1970). Передала в ІМФЕ АН України записи понад 1000 народних пісень, стільки ж прислів’їв і загадок, 200 казок та легенд, близько 200 повір’їв, чимало народних прикмет, голосінь, небилиць та ін. Частина її фольклорних зібрань увійшла до книг «Ігри та пісні», «Колядки та щедрівки», «Весілля», «Народні оповідання» та ін. Авторка ряду сценаріїв обрядових свят, зібрала 54 зразки народної вишивки, розмальовувала хати. Самобутня майстриня паперових витинанок, які демонструвалися на виставках в Україні та за її межами і відзначені нагородами. Учасниця всеукраїнських та обласних фольклористичних конференцій, ініціатор І Всеукраїнського свята витинанки (1993). Будинок Марії Руденко, з численними фольклорно-етнографічними колекціями, перетворено на народний музей. Лауреат премії ім. П.Чубинського (1992). На честь нашої землячки Міжнародний центр малих планет при астрофізичному інституті США назвав відкриту кримським астрономом М.Черних зірку «Гор-лиця» (за назвою очолюваного нею самодіяльного ансамблю).

Література:

На радість людям... : бібліогр. покажч. : (до 90-річчя від дня народж. М.О. Руденко) / Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва ; уклад.: О. Ніколаєць, Т. Кристофорова ; вступ. ст. А. Подолинного. – Вінниця, 2005. – 24 с.

15 25 років тому (25.12.1979-15.02.1989) було виве-дено радянські війська з Афганістану; в Україні започатковано День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, який щорічно відзначається 15 лютого (згідно з Указом Президента України від 11.02.2004 р.). В Афганістані проходили службу 3193 уродженці Вінницької області. 168 з них не повернулися додому, двоє пропали безвісти, доля молодшого сержанта Сергія Гевенка залишається невідомою. 182 – отримали поранення, 116 земляків стали інвалідами. З нагоди четвертої річниці виведення радянських військ із Республіки Афганістан 15 лютого 1993 р. урочисто відкрито Музей пам’яті воїнів Вінниччини, які загинули в Афганістані у 1979-1989 рр. Заслуговує на увагу народний Музей ветеранів Афганістану в м. Гайсин, який діє з 1999 р. 7 травня 1994 р. у м. Вінниця відбуло-ся урочисте відкриття архітектурного твору Ю.Козерацького «Перерваний політ» у ЦПКіВ ім. М.Горького, на мармуровій стелі якого викарбувано імена 168 загиблих подолян. Пам’ятники загиблим воїнам-«афганцям» встановлено у 23 районних центрах Вінниччини.

Література:

Афганська неоголошена війна (1979-1989): вінницький вимір : бібліогр. покажч. / уклад.: Г. Авраменко, О. Кізян, Н. Доб-ровольська ; вступ. ст. П. Кирилішина ; Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, Вінниц. обл. Спілка ветеранів війни в Афганістані, Вінниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця, 2004. – 124 с.

Наш вічний біль – Афганістан // Визначні пам’ятки Вінниччини [Изоматериал] = Remarkable memorials of Vinnytsya region : альбом : до 80-річчя утвор. Вінниц. обл. / відп. за вип. К. Висоцька ; Вінниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця : Вид. Щербатюк, 2011. – С. 284-287 : кол. іл.

17 350 років з дня страти Івана Федоровича Богуна (? – 17.02.1664, м. Новгород-Сіверський), українського військового та державного діяча доби Визвольної війни українського народу XVII ст., полковника подільського, кальницького (вінницького), наказного гетьмана України. Походив із української шляхти. У Вінниці, по вул. Козицького, встановлено пам’ятний знак на честь перемоги козацьких військ під командуванням І.Богуна над польсько-шляхетськими загарбниками при обороні Вінниці (1651).

Література:

Роллє, Й. (Др. Антоній Й.). Іван Богун – козацький полковник : [іст. оповід.] / Й. Роллє ; пер. з пол. І. Ремішевської ; упорядкув.: Д. Ващук, В. Кононенко. – К. ; Кам’янець-Поділ. : Медобори-2006, 2012. – 192 с. : 43 іл. – Бібліогр.: с. 172-186.

Буга, В.В. Полковник Іван Богун : іст. повість / В. Буга. – Вінниця : Кн.-Вега, 2010. – 168 с.

18 70 років від дня народження Василя Миколайо-вича Паламарчука (18.02.1944, с. Гончариха Старосиняв. р-ну Хмельниц. обл.), журналіста, заслуженого журналіста України (2004), члена СЖУ (1976), краєзнавця. Закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка (1974). З 1967 р. на журналістській роботі: в літинській районній газеті «Радянське життя», у Вінниці – «Хімік», «Вінницька правда» (1977-1980). Деякий час працював власкором «Робітничої газети» у Вінницькій області. Займав також посади помічника голови Вінницької обласної державної адміністрації, начальника комітету інформації Вінницької облдержадміністрації. Протягом 2000-2006 рр. працював головним редактором обласної газети «Вінниччина». Автор книг «Снивода», «Добридень», «Так довго кують зозулі» (у співавторстві з О.Терещуком), «Йшла колона городом».

Література:

Паламарчук Василь Миколайович // Вінниччина журналістська: ж-сти нашого краю в засобах мас. інформ. і не тільки… : до 50-річчя утвор. НСЖУ : громад.-попул. довід. / авт.-упоряд. В. Лисенко. – Вінниця, 2010. – С. 166 : портр.

Гальчак, С. Паламарчук Василь Миколайович / С. Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С. Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 630.

• 50 років початку тролейбусного руху у Вінниці (18.02.1964). Освоєння цього виду транспорту було вражаючим – відкривалися нові тролейбусні маршрути, які з’єднували різні райони Вінниці. На сьогодні вінничан і гостей міста перевозять 130 тролейбусів на 14 тролейбусних маршрутах. Для підтримки тролейбусного парку в належному стані, на базі тролейбусного депо силами майстрів КП «Вінницьке ТТУ» здійснюється їх капітальний ремонт і модернізація.

2012 р. було відновлено 20 тролейбусів, до кінця 2013 р. заплановано капітально відновити 40 транспортних одиниць. Модернізація продовжує експлуатацію вінницьких тролейбусів на 10 років. Крім того, міське ТТУ планує запустити в обіг єдиний електронний квиток на трамвай-тролейбус та муніци-пальні автобуси на зразок ізраїльських чи ризьких. А ще у центрі міста з’являться кілька футуристичних зупинок зі світловими табло, з яких можна буде дізнатись про час прибуття найближ-чого вагона, температуру на вулиці та останні вінницькі новини. Це ноу-хау буде реалізовано паралельно із встановленням на кожен вид транспорту приладів GPS-навігації.

Література та інтернет-ресурс:

Маковій, А.І. Через минуле в майбутнє: історія міськелектротранспорту Вінниці / А.І. Маковій, В.П. Єлізаров. – Вінниця, 2003. – 127 с.

История Винницкого троллейбуса [Електронний ресурс] // Сайт, посвящённый Винницкому общественному транспорту. – Електрон. текст. дані. – URL : http://depo.vn.ua/content/istoriya-vinnitskogo-trolleibusa (дата звернення : 20.07.13), вільний. – Назва з титул. екрана.

19 115 років від дня народження Тетяни Пилипівни Марцин (19.02.1899, с. Жабокрич, нині Крижопіл. р-ну – 14.02.1974, с. Голубече цього ж р-ну), новатора сільськогосподарського виробництва, двічі Героя Соціалістичної Праці (1948, 1958). З 1930 р. працювала в колгоспі «Третій вирішальний» с. Голубече Крижопільського району, з 1935 р. – ланковою. Очолювана нею ланка прославилася високими врожаями цукрових буряків, кукурудзи. 1961 р. вона виростила по 62,9 ц/га кукурудзи і по 427 ц/га цукрових буряків. Трудова слава ланкової із с. Голубече линула далеко за межі області та України. Т.Марцин кілька разів брала участь у Всесоюзних виставках досягнень народного господарства у Москві. Нагороджена двома орденами Леніна, іншими державними відзнаками. Образ невтомної трудівниці захоплено змалював письменник П.О.Полинський у книзі «Тетяна Марцин». У Голубечому було знято й художній фільм «Доля Марини», прообразом героїні якого була Тетяна Пилипівна. У рідному селі їй ще при житті споруджено пам’ятник-погруддя.

Література:

Вшанували велику трудівницю : [про День пам’яті Т.П. Марцин з нагоди 100-річчя від дня її народж.] // Сіл. новини. – 1999. – 24 лют.

Верховлюк, В. Ось так тоді працювали : [до 110-річниці від дня народж. Т. Марцин, двічі Героя Соц. Праці] / В. Верховлюк // Сіл. новини. – 2009. – 6 берез. – С. 6.

20 175 років від дня народження Івана Миколайо-вича Захар’їна (20.02.1839, м. Тамбов – 20.10.1906, м. Кисло-водськ, нині РФ), російського юриста, літератора. У 1879-1880 рр. служив мировим суддею Літинського повіту Подільської губернії. Протягом 1880-1882 рр., працюючи мировим суддею у м. Хмільник, перебував під судом за звинуваченням у вбивстві. Після року домашнього арешту був виправданий. Друкувався у багатьох російських журналах та газетах. Автор дослідження «Мировой суд в Подолии».

Література:

Подолинний, А.М. Захар’їн Іван Миколайович / А.М. Подо-линний // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 124-125.

• 120 років тому народився Ярослав Івашкевич (20.02.1894, м. Кальник, нині с. Іллінец. р-ну – 02.03.1980, Стависько, поблизу Варшави), польський письменник і громадський діяч (див. розширену довідку в кінці місяця).

21 115 років тому народився Григорій Семенович Мокан (21.02.1899, с. Байрамча, нині с. Миколаївка-Новоросій-ська Одес. обл. – 1989), український вчений-селекціонер, науковий співробітник Ялтушківської дослідно-селекційної станції (Барський район). Займатися селекцією сільськогосподарських культур почав спочатку на Ситковецькій (нині Немирівський р-н) та Немерчанській (нині Мурованокуриловецький р-н), а пізніше Ялтушківській (нині Барський р-н) селекційних станціях. Саме в Ялтушкові Г.С.Мокан у 1934 р. розпочав досліди по селекції одноросткового сорту цукрового буряка. З 1946 р. Г.С.Мокан разом із відомим дослідником О.В.Поповим займається виключно селекцією одноросткового буряка. У 1955 р. копітка праця вчених завершується створенням нового сорту буряка. Це досягнення ялтушківських селекціонерів було відзначено Ленінською премією (1960).

Література:

Манжелий, И.И. Односемянная сахарная свекла и ее создатели / И.И. Манжелий // Сах. свекла. – 1960. – № 7. – С. 4-8.

Мокан, Г.С. Ялтушковская односемянная / Г.С. Мокан // Сах. свекла. – 1969. – № 2. – С. 38-40.

22 60 років від дня народження Ярослава Віталійо-вича Зінька (22.02.1954, с. Головеньки Немирів. р-ну), фахів-ця у галузі культурно-просвітницької роботи, музиканта, директора Вінницької дитячої школи мистецтв. Здобувши освіту у Вінницькому державному педагогічному інституті ім. М.Островського (1979) (нині ВДПУ ім. Михайла Коцю-бинського), залишився працювавати тут керівником духового оркестру. Одночасно викладав музику у Вінницькому педа-гогічному училищі. З 1983 р. він очолив відділення культурно-виховної роботи політвідділу УВС Вінницького облвиконкому. У 1990 р. створив першу в області Вінницьку дитячу школу мистецтв, яка об’єднала у своєму навчально-виховному процесі усі види мистецтв: музику, хореографію та образотворче мистецтво. Нагороджений Почесною відзнакою «За досягнення в розвитку культури і мистецтв України» Міністерства культури і мистецтв України, Почесними грамотами та дипломами. У 2009 р. занесений на Дошку Пошани Староміського району м. Вінниця.

Література:

Піскунічева, Н. Колеги називали «музичним ментом» : [про дир. Вінниц. дитяч. шк. мистецтв Я.В. Зінька] / Н. Піскунічева // 20 хвилин. – 2010. – 17-18 трав. – С. 7 : фото. кол.

23 65 років від дня народження Миколи Леонідо-вича Михальчука (23.02.1949, с. Голендри Калинів. р-ну), художника, скульптора. 1976 р. закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (нині Львівська національна академія мистецтв). Працює у галузі декоративно-ужиткового мистецтва та різних техніках станкової скульптури. Різьбярству навчався у народного майстра С.М.Мельника. Учасник обласних та всеукраїнських виставок (з 1982 р.). 2000 р. – персональна виставка в Культурологічному центрі Вінницького національного технічного університету (ВНТУ). Твори митця зберігаються в музеї декоративно-ужиткового мистецтва Львова та у приватних вітчизняних і зарубіжних колекціях.

Література:

Михальчук Микола Леонідович // Вінницький вернісаж : вист. тв. митців Вінниччини з нагоди 35-річчя ств. Вінниц. обл. орг. НСХУ. – Вінниця, 2010. – С. 53 : кол. іл. – (Краса України Поділля).

24 90 років від дня народження Івана Афанасійови-ча Бондарчука (24.02.1924, с. Старосілля Лугин. р-ну Житомир. обл. – 23.06.2013, м. Вінниця), партійно-господарського працівника, Героя Соціалістичної Праці (1958), кандидата економічних наук (1973), професора, колишнього завідувача кафедри фундаментально-економічних дисциплін Вінницького кооперативного інституту. До війни закінчив Кіровоградський сільськогосподарський технікум. У період німецько-фашистської окупації був підпільником, партизаном. Має бойові нагороди. Післявоєнний період життя і трудової діяльності Івана Афанасійовича безпосередньо пов’язаний із Вінниччиною. Тут він закінчив педагогічний інститут ім. М.Островського (1952). 22 роки трудився у Вінницькому районі на посадах секретаря райкому партії, голови райвиконкому, потім 1-го секретаря райкому КПУ. Закінчив вищу партійну школу та аспірантуру при НДІ економіки сільського господарства. Тема кандидатської дисертації І.А.Бондарчука – «Розміщення і спеціалізація приміського сільськогосподарського виробництва». За роки діяльності І.А.Бондарчука на посаді секретаря з питань сільського господарства обкому КПУ, Вінниччина з 15-го місця в Україні, за виробництвом сільськогосподарської продукції, вийшла на друге й перше. А потім зайняла почесні місця і в масштабах колишнього Радянського Союзу. Брав активну участь у військово-патріотичному вихованні населення, особливу увагу приділяв молоді. Був членом обласної ради організації ветеранів України, громади «Україна-Росія», Союзу радянських офіцерів. Автор понад 90 наукових робіт, у тому числі 8 монографій. Остання його книга – документальна повість «Непокорённые» про партизанський рух на Україні (2011). Відзначений рядом орденів та медалей. 2012 р. нагороджений Почесною відзнакою «За заслуги перед Вінниччиною».

Література та інтернет-ресурс:

Бондарчук Иван Афанасьевич : биогр. справка // Бондар-чук, И.А. Непокорённые : докум. повесть / И.А. Бондарчук. – Винница : Консоль, 2011. – С. 57-60.

Совко, В. Доблесний воїн і трудар / В. Совко // Вінниц. правда. – 2000. – Листоп. – Електрон. версія. – URL : http://old.library.vn.ua/bondarchuk/voin.htm (дата звернення : 12.03.13). – Назва з титул. екрана.

27 50 років від дня народження Сергія Олексійовича Гусєва (27.02.1964, смт. Літин), вченого-історика, археолога, педагога, краєзнавця, доцента. 1985 р. закінчив Вінницький державний педагогічний інститут ім. М.Островського (нині ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського). З 1987 р. пов’язав із ним свою трудову діяльність, пройшовши шлях від асистента кафедри загальної історії до першого проректора з науково-педагогічної роботи. Розробив і викладає навчальні курси з народознавства, української та зарубіжної культури, археології України. Автор монографії «Трипільська культура Середнього Побужжя рубежу ІV-ІІІ тис. до н.е.» (1995), історико-краєзнавчого дослідження «Історія Літина з найдавніших часів до початку ХХ століття» (2004), автор ряду навчальних посібників. Опублікував понад 100 праць з археології та давньої історії і культури.

Література:

Гальчак, С. Гусєв Сергій Олексійович / С. Гальчак // Роз-виток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С. Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 503-504.

28 95 років тому народився Григорій Лук’янович Шимко (28.02.1919, с. Хрінівка Іллінец. р-ну – 26.05.2003, м. Київ), Герой Радянського Союзу (1946). У лавах Червоної Армії – з 1940 р. Закінчив Луганську авіаційну школу пілотів (1943). На фронтах Великої Вітчизняної війни – з жовтня 1943 р. До травня 1945 р. здійснив 203 бойові вильоти на штурмування військ противника, завдавши йому значних втрат. Після війни, у 1947 р., закінчив Краснодарську вищу авіаційну школу штурманів. У званні майора 1962 р. вийшов у відставку. Нагороджений численними бойовими орденами і медалями.

Література та інтернет-ресурс:

Гальчак, С.Д. Герой Радянського Союзу Шимко Григорій Лук’янович / С.Д. Гальчак // Герої Поділля: Герої Рад. Союзу – уродж. Вінниц., Тернопіл. та Хмельниц. обл. / С.Д. Гальчак. – К., 2010. – С. 221 : портр.

Шимко Григорій Лук’янович [Електронний ресурс] // Вікі-педія : вільна енцикл. – Електрон. текст. дані. – URL : http://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення : 21.03.13), вільний. – Назва з титул. екрана.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2014 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладача
  2. 2014 року виповнюється
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  4. Антоній В’ячеславович Крейчі
  5. Лютий
  6. Незгасна ватра митрополита
  7. Феномен Сергія Гальчака
  8. Ярослав Івашкевич – подолянин, класик польської літератури
  9. Березень
  10. Дослідник духовного життя українського селянства
  11. Немеркнучий подвиг
  12. Академічний ансамбль пісні і танцю «Поділля»
  13. Квітень
  14. Скульптор Володимир Смаровоз
  15. Травень
  16. Тадеуш (Тадеуш Пжемислав Міхал) Ґрохoльський
  17. Червень
  18. До 65-річчя від дня народження М.П.Стрельбицького
  19. Липень
  20. До 100-річчя від дня народження П.І.Муравського
  21. Серпень
  22. До 75-ліття від дня народження В.Є.Селезньова
  23. До 75-річчя від дня народження А.М.Пачевського
  24. Вересень
  25. Анатоль Свидницький – попередник Михайла Коцюбинського в літературі
  26. Пошуки симетрії справедливості у несправедливому світі
  27. Жовтень
  28. Народної культури оберіг
  29. Листопад
  30. Український лицар-отаман Я.В.Гальчевський
  31. Слово про Родіона Скалецького
  32. Грудень
  33. Фольклористка Настя Присяжнюк
  34. Відомості про авторів текстових довідок
  35. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше