ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2014 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Слово про Родіона Скалецького

До 115-річчя від дня народження

українського композитора, хорового диригента, фольклориста

(23.11.1899-23.03.1984)

Родіон Андрійович Скалецький – видатний фольклорист, педагог, композитор – народився 23 листопада 1899 року у багатодітній родині (чотири брати і три сестри) у с. Михайлівка Бершадського району Вінницької області. У сім’ї Родіон був найстаршим, тому прийшлось пробиватись першому. Навчався у початковій місцевій церковно-приходській школі, а потім в Ольгопільській і Степанківській двокласних школах. Там заклалися ази музики і співів, основи педагогіки, які потім визначили долю Родіона Андрійовича. Нетрадиційним шляхом склалася його творчість. Музична школа, училище, консерваторія… Цього не було. Для нього університетом стало життя. Велике бажання вчитись привело Родіона Андрійовича до Одеського (учительського) інституту народної освіти на історичний факультет, приватно навчався у професора музично-драматичного вищого навчального закладу М.М.Вілінського. Диригентською практикою стало керівництво хором інституту, в якому навчався. Там же наважився написати та випробувати перші власні твори та обробки народних пісень.

Він належить до тих людей, які зростали не за заданими канонами, а до тих, хто сам вирощував паростки нової культури на основі народної творчості.

Без професійної підготовки, маючи природний дар, особливу душевну витонченість, загострене сприймання навколишнього світу, – усе це визначало життєвий шлях Родіона Андрійовича.

Його дорога була чимось схожа і співзвучна з долею земляка, відомого діяча української музичної культури Миколи Леонтовича.

Скалецький ішов тим же шляхом, але не повторював його, хоча стежки, навіть у географічному плані, були подібні. У Леонтовича – Теплик, Тульчин, Брацлав, Немирів… У Скалець-кого – Бершадь, Гайсин, Крижопіль, Ольгопіль, Чечельник, Тульчин, Вінниця, Київ.

Ці дороги пролягли не тільки у просторовому визначенні, а й у специфічних моментах мистецьких музичних знань. І не лише… До цього часу, наприклад, ніяк не можна пояснити, чому Скалецький при житті не був удостоєний навіть звання хоча б заслуженого працівника культури? Мабуть, не всім «до двору» прийшовся.

При житті небагато писали про Скалецького, бо знали його особисто як учителя, хормейстера, музиканта. Про себе Родіон Андрійович майже ніколи не розповідав. Не говорив він і про свою композиторську діяльність (а створено і побачило світ більше 600 творів, із них 373 надрукованих).

Ми ж знаємо, що молодий учитель у південних районах колишньої Подільської губернії, на своїй батьківщині, створював музичні і хорові гуртки, навчав грамоті, допомагав засвоювати письменність. Цим займався в 1921-1922 роках, перебуваючи у війську Червоного Козацтва. Просвітницька та культурно-освітня робота проводилась ним до останніх днів його життя.

Архів свідчить, що лише у травні 1921 року на Гайсинщині серед селян було проведено 150 об’єднаних зборів, конференцій, мітингів, організовано роботу 19 селянських будинків і хат-читалень. Хлібороби з великим інтересом брали учать у незвичних тоді прогулянках вулицями сіл. Козаки з оркестром на мотив українських колядок співали «Полетіли корони і трони».

Наприкінці 1920-х – початку 1930-х довоєнних і в післявоєнні роки відзначилося розгортання народної творчості. Створювались різноманітні гуртки, ансамблі, оголошувалися конкурси, огляди, всіляко заохочувалася самодіяльність. Родіон Скалецький поринув у цю стихію. Співочі гуртки і колективи, створені ним, ставали базами для розвитку всіх жанрів і видів хорового та пісенного мистецтва.

По-справжньому ж, самовіддано, захопився Родіон Андрійович музикою в Тульчині, куди був призначений на роботу в трудову школу № 2. Дух Леонтовича відразу заклекотів у крові і він пішов його слідами в буквальному і переносному розумінні, вивчаючи усе, пов’язане з діяльністю Миколи Дмитровича. Забажалося відтворити традиції капели Леонтовича, і от 1927 р. міський хор Тульчина, під керівництвом Родіона Скалецького, дав свій перший концерт, концертмейстером якого була дочка Леонтовича, Надія Миколаївна. Успіх був беззаперечний.

Шість років із цим колективом справили великий вплив на формування творчих принципів Скалецького і як молодого композитора. Ще пліднішими були задуми на майбутнє та їхнє здійснення надовго відклав арешт.

Цей «подарунок» від радянської влади і її репресивних органів отримав Родіон Скалецький якраз у день свого народжен-ня – 23 листопада 1932 року.

Його звинуватили у контрреволюційній діяльності, але, не знайшовши доказів, звільнили з-під арешту 2 квітня наступного року. Та все ж залишили над ним тінь підозри в українському націоналізмі, тож краще такого заслати далі від України. Десь туди, в Курську область, в глухе містечко Валуйки. На три роки, які обернулися у значно триваліший відрив від батьківської землі.

Лише 1946 року приїздить він до Вінниці, де, незважаючи на таємний нагляд, розпочинає свою діяльність на користь рідної культури. Продовжуючи педагогічну працю у школах та педучилищі, в інституті удосконалення вчителів, веде велику роботу по збиранню фольклору, пише пісні (особливо відтоді, коли став працювати в обласному будинку народної творчості) та очолив Вінницьке хорове товариство.

Досвід педагога-композитора набув популярного розголосу у друкованих посібниках Родіона Андрійовича. Видавництво «Музична Україна» видало близько 10 його підручників: «Пісні для учнів 5-6 класів», «Методика навчання співів у 5-8 класах» та ін.

Збираючи фольклор, старовинні обрядові веснянки, щедрівки на Поділлі, насамперед у рідній Михайлівці, Скалецький не лише популяризував народні шедеври, а й мистецьки їх обробляв, пристосовував до сучасних подій і понять. У співдружності з поетом Василем Юхимовичем, котрий жив у Вінниці, ним був створений цикл обрядових пісень «Щедрий вечір, добрий вечір». Потім ще один – «На Поділлі весілля», які вийшли окремою книгою у видавництві «Мистецтво» (Київ, 1963). Чимало ліричних пісень написав композитор у співпраці з іншими вінницькими поетами.

Родіон Андрійович постійно вчив і виховував працівників культури, музикантів по всій Вінницькій області, створював колективи хорів, хор-ланки, а 1970 р. організував хор ветеранів Великої Вітчизняної війни і праці в будинку вчителя Вінниці і став його керівником та диригентом. 1988 року хору присвоєно звання народного й ім’я Родіона Скалецького.

Тепер цим хором керує (з 1974 року) Л.М.Мартинова, керівник і диригент. Людмила Миколаївна – учениця свого вчителя і наставника, палкий, чуйний і добрий продовжувач справи Р.Скалецького, працює й виховує гідну зміну у Вінницькому училищі культури і мистецтв ім. М.Леонтовича.

Концертмейстером ще з витоків хору і донині працює В’ячеслав Швець, композитор і поет. Хор ім. Р.Скалецького із задоволенням виконує його твори, у тому числі реквієм Родіону Андрійовичу, написаний до 100-річчя від дня народження. Хор часто виступає на теренах Вінниччини.

Р.А.Скалецький виховав чимало працівників культури таких, як: колишній керівник обласної філармонії, заслужений працівник культури України Віктор Клєпіков, нинішній директор цього мистецького закладу, заслужений працівник культури України Анатолій Левицький, самодіяльні композитори Яків Поляхівський та Василь Папаїка та багато інших.

На 82-му році життя Родіон Андрійович із дружиною переїхав до Києва, де продовжував займатись обробкою народних пісень, а також виданням своїх збірників і творів, у чому йому активно допомагала дочка Наталка.

Родіон Андрійович Скалецький помер 23 березня 1984 р. на 85-му році життя і похований у Києві на Лісному кладовищі поряд із дружиною Надією Федорівною.

Та немає сумніву, що спадщина Родіона Андрійовича Скалецького переживе ще не одне десятиліття і завжди буде тим джерелом, з якого черпатимуть натхнення нові й нові покоління митців Вінниці, всього Поділля, всієї України.

Вінничани вшановують пам’ять свого видатного земляка. До 100-річчя від дня народження Родіона Андрійовича на батьківщині митця, у школі с. Михайлівка, відкрито музей, а у Вінниці його іменем названа вулиця та встановлена меморіальна дошка на будинку, де жив Р.А.Скалецький. Того ж таки року започатковано свято вокально-хорового мистецтва, присвячене Р.А.Скалецькому, яке щорічно проводиться у м. Бершадь.

У матеріалах про Родіона Скалецького автором використані газетні публікації минулих літ, спогади його рідних: племінниці Л.Є.Сороки – учасниці хору з 1984 року та похресниці Л.К.Морозенко.

О.І.Носальський

Література

Співець любові та краси : [про комп. Р.А. Скалецького] // Сузір’я бершадських талантів : літ.-мистец. альм. / авт.-упоряд. П.В. Маніленко. – Вінниця, 2013. – С. 15-18 : портр.

Ласкаве сонце пестить людям лиця,

Легкий сніжок ледь зрідка проліта.

Хова красу свою під ним травиця,

І пташки спів до мене доліта.

Кущі чарують інеєм сріблястим,

І ліс, що гордо у красі стоїть.

І сніг пухкий, що криє ніжно листя,

Яке в спочинку так охоче спить.

Ж.Жур


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2014 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладача
  2. 2014 року виповнюється
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  4. Антоній В’ячеславович Крейчі
  5. Лютий
  6. Незгасна ватра митрополита
  7. Феномен Сергія Гальчака
  8. Ярослав Івашкевич – подолянин, класик польської літератури
  9. Березень
  10. Дослідник духовного життя українського селянства
  11. Немеркнучий подвиг
  12. Академічний ансамбль пісні і танцю «Поділля»
  13. Квітень
  14. Скульптор Володимир Смаровоз
  15. Травень
  16. Тадеуш (Тадеуш Пжемислав Міхал) Ґрохoльський
  17. Червень
  18. До 65-річчя від дня народження М.П.Стрельбицького
  19. Липень
  20. До 100-річчя від дня народження П.І.Муравського
  21. Серпень
  22. До 75-ліття від дня народження В.Є.Селезньова
  23. До 75-річчя від дня народження А.М.Пачевського
  24. Вересень
  25. Анатоль Свидницький – попередник Михайла Коцюбинського в літературі
  26. Пошуки симетрії справедливості у несправедливому світі
  27. Жовтень
  28. Народної культури оберіг
  29. Листопад
  30. Український лицар-отаман Я.В.Гальчевський
  31. Слово про Родіона Скалецького
  32. Грудень
  33. Фольклористка Настя Присяжнюк
  34. Відомості про авторів текстових довідок
  35. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше