ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2014 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

ЖОВТЕНЬ

1 120 років тому народився Роман Андрійович Гуцало (01.10.1894, с. Ситківці, нині Немирів. р-ну – 11.04.1938, розстріляний), український прозаїк. Закінчив учительську школу, заочно – педагогічний інститут у Києві. Учителював у селах Коритця та Угловата Уманської округи, викладав українську мову та літературу в Монастирищенській СШ (Черкас. обл.), був літпрацівником в редакції монастирищенської райгазети «Шлях колгоспника». За доносом 1937 р., заарештований, і 11 квітня 1938 р. розстріляний як учасник міфічної «антирадянської української військово-повстанської армії». Було репресовано і його старшого сина Онохрея. Роман Андрійович почав друкуватися з 1924 р., спочатку в уманській газеті «Робітничо-селянська правда», потім у республіканських газетах та журналах. Автор таких оповідань: «Тетяна» (1925), «У глухому селі» (1925), «Висохлі сльози» (1926), «На вовків» (1927), «Золоті ґудзики» (1927), «Діти з левадів» (1927), «Біль» (1927). Повість «На цілині» 1930 р. вийшла окремою книжкою. Належав до письменницької організації «Плуг».

Література:

Подолинний, А.М. Гуцало Роман Андрійович / А.М. Подо-линний // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 97.

• 120 років тому народився Ананій Гаврилович Волинець (01.10.1894, с. Карбівка, нині Гайсин. р-ну – 14.05.1941, м. Вінниця), український військовий діяч доби визвольних змагань, полковник Армії УНР, отаман, один із керівників антибільшовицького збройного опору на Гайсинщині. Закінчив двокласне училище в Гайсині, Верхньодніпровське середнє сільськогосподарське училище (Дніпропетровська обл.). Працював агрономом і вчителював на рідній Гайсинщині, сприяв розвитку українського національно-культурного руху. Після революції 1917 р. вступив до партії українських есерів, за часів Центральної Ради працював гайсинським повітовим комісаром і начальником гайсинської міліції. Ананій Волинець – організатор Українського Вільного козацтва в Гайсинському повіті. Протягом 1919-1920 рр. проводив збройну боротьбу проти московських окупантів-більшовиків на Поділлі, його війська неодноразово визволяли Гайсин, вибивали ворога з таких міст і містечок, як Ладижин, Немирів, Хмільник, Бершадь, Тульчин, Вапнярка, Липовець, Брацлав, Літин, Летичів, Меджибіж, Китайгород, Теплик, Гранів та інших. У визволених містах (зокрема Гайсині, Ладижині, Літині, Хмільнику) встановлював українську адміністрацію. Налагодив видавництво часопису «Повстанець». Після поразки українських визвольних змагань, на чолі невеликого партизанського загону, відступив через р. Збруч на територію, зайняту польськими військами, де почався важкий період його життя і поневірянь, арешти. Жив у м. Рівне, працював відповідальним секретарем, редактором тижневика «Дзвін», організатор селянського кооперативного руху. 20 січня 1940 р. А.Волинця було заарештовано вдруге. Після тривалих допитів і тортур, перебування у тюрмах Рівного і Вінниці, 31 січня-2 лютого 1941 р. відбувся суд у Вінниці, який засудив Ананія Волинця до розстрілу. Вирок виконано 14 травня 1941 року.

Література та інтернет-ресурс:

Коваль, Р.М. Трагедія отамана Волинця : монографія / Р.М. Коваль, К.В. Завальнюк. – К. : Діокор, 2002. – 288 с.

Барцьось, В. Отаман повстанців Гайсинщини Ананій Волинець був дорадником командира УПА-«Поліська Січ» – Тараса Бульби-Боровця [Електронний ресурс] / В. Барцьось // Всеукраїнське об’єднання Свобода : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – URL : http://www.vinnytsya.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/021809/ (дата звернення : 20.08.13), вільний. – Назва з титул. екрана.

• 50 років від дня народження Оксани Василівни Городинської (01.10.1964, с. Конищів, Мурованокуриловец. р-ну), майстрині писанки, витинанки, живописця, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2003), заслужено-го працівника культури України. Закінчила Глухівський держав-ний педагогічний університет (2000). З 1983 до 1986 рр. працю-вала вихователем дитячого садка. Творчу трудову діяльність розпочала на посаді керівника молодшої групи дитячої студії «Палітра». Одна з організаторів Могилів-Подільського міського Будинку народної творчості, обіймала посаду методиста, а з 1999 р. – його директор. Учасниця міжнародних, всеукраїнських та обласних виставок, свят і симпозіумів. Представляла роботи в Росії, Польщі, Німеччині. У творчому доробку майстрині – близько 1000 витинанок, понад 1000 писанок, більше 500 живописних картин, понад 50 флористичних робіт. Авторка 8 персональних виставок.

Література:

Буздиган, В. Оксана Городинська – богиня і берегиня / В. Буз-диган // Вінниц. край. – 2007. – № 3. – С. 160-166.

Гальчак, С. Городинська Оксана Василівна / С. Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С. Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 491-492.

2 65 років від дня народження Євгенія Федоровича Годованого (02.10.1949, с. Зеленянка, Крижопіл. р-ну), педагога, історика, кандидата історичних наук (2007), перекладача, поета, краєзнавця, дослідника. Закінчив історичний факультет Одеського університету ім. І.Мечнікова (1972). Самотужки вивчив польську, інші слов’янські, угорську, німецьку, італійську мови. Викладав із перервами історію та іноземну мову у Крижопільській СЗШ № 1 І-ІІІ ст., Шарапанівській ЗОШ, Крикливецькій ЗОШ. Отримав звання вчителя року Вінницької області 1993 р. 1977 р. був призначений на посаду перекладача уповноваженого уряду СРСР у справі перебування Північної групи радянських військ у Польщі, де працював до 1980 р. У 1999-2004 рр. – викладач історії Рівненського інституту слов’янознавства. З 2004 р. – методист Заболотненського ВПУ № 31 (Крижопільський р-н). За активну діяльність, пов’язану з дослідженням історії Польщі, йому надана «Карта поляка». Автор багатьох книг і статей, присвячених дослідженню Крижопільського краю, остання з яких «Долинами Марківки та Вільшанки: історичні долі людей та поселень західного Крижопілля» (2011).

Література:

Жолкевська, Т. Переможець – наш земляк : [про переможця багатьох конкурсів крижопіл. краєзнавця Є. Годованого] / Т. Жол-кевська // Сіл. новини. – 2010. – 27 серп. – С. 2.

Історик-краєзнавець, дослідник Крижопільського краю : бібліогр. список л-ри : [Євген Федорович Годований] / Крижопіл. ЦБС. – Крижопіль, 2012. – [24 с.]

• 55 років від дня народження Анатолія Бори-совича Беня (02.10.1959, с. Скала Оратів. р-ну), письменника, журналіста, заслуженого журналіста України (2009). 1981 р. закінчив Вінницький ДПІ ім. М.Островського. Працював кореспондентом Оратівської райгазети «Ленінський шлях», кореспондентом і завідуючим відділу газет: обласної – «Комсомольське плем’я», республіканської – «Молодь України», спеціальним кореспондентом, парламентським оглядачем газети «Голос України». Працював над темами голодомору 1933 року, сталінських репресій, війни в Афганістані та ін. Організував у Вінниці одне з перших в Україні товариство «Меморіал». Один із організаторів «Народного фронту» на Вінниччині. Автор ряду книг політичної тематики. Член СЖУ (1984), НСПУ (2003).

Література:

Мельник, М.І. Бень Анатолій Борисович / М.І. Мельник // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2003. – Т. 2 : Б-Біо. – С. 461 : портр.

Бень Анатолій Борисович // Вінниччина журналістська: ж-сти нашого краю в засобах мас. інформ. і не тільки… : до 50-річчя утвор. НСЖУ : громад.-попул. довід. / авт.-упоряд. В. Лисенко. – Вінниця, 2010. – С. 18.

5 День народження Володимира Омеляновича Забаштанського (05.10.1940, смт Браїлів Жмерин. р-ну – 02.12.2001, м. Київ), поета, перекладача, громадського діяча, лауреата Державної премії УРСР ім. Тараса Шевченка (1986), премії ім. М.Островського (1974), міжнародної премії фундації Антоновичів (США, 1997), літературної премії ім. В.Свідзінсько-го (2001, посмертно). У Браїлові, на приміщенні школи, де навчав-ся поет, встановлено меморіальну дошку. 2008 р. там відкрито Музей В.Забаштанського. Традиційним стало літературно-мистецьке свято «Браїлівська осінь Забаштанського». Член СПУ з 1967 р.

Література та інтернет-ресурс:

«Для нього світлом було слово»: до 70-річчя від дня народж. Володимира Омеляновича Забаштанського : бібліогр. покажч. / Упр. культури і туризму Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва ; уклад. Т.П. Кристофорова ; ред.: М.Г. Спиця, П.І. Цимбалюк ; відп. за вип. Н.І. Морозова. – Вінниця : ПП Балюк І.Б., 2010. – 48 с. – (Наші видатні земляки). – Електрон. версія вид. – URL : http://old.library.vn.ua/publications/2010/Zabashtanskij.html (дата звернення : 08.10.13), вільний. – Назва з титул. екрана. – (Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва).

7 170 років від дня народження Сергія Олександ-ровича Венгрженовського (07.10.1844, поблизу Могилів-Подільського – 26.09.1913, с. Могильна, нині у межах м. Гай-син), історика, етнографа, фольклориста, краєзнавця, члена Подільського історико-археологічного товариства (з 1890). Закінчив Подільську духовну семінарію, був вільним слухачем історико-філологічного факультету Одеського університету. З 1887 р. працював у Подільському акцизному відомстві (до 1902 р. у м. Гайсин, з 1903 р. – у с. Могильна Гайсинського повіту). Досліджував побут, звичаї, вірування, народну медицину, фольклор Поділля. Публікував статті та розвідки в «Киевской старине», «Подольских епархиальных ведомостях». Один із перших звернув увагу на виявлення національних традицій у вишиванках, ткацтві та писанках подолян. Передав протягом 1890-1910 pp. багато книг, речей, колекцію фольклорно-етнографічних матеріалів Кам’янець-Подільському історичному музею. Пісні надсилав композитору М.Лисенку. Опублікував 20 робіт.

Література:

Баженов, Л.В. Венгрженовський (Венгжиновський) Сергій Олександрович / Л.В. Баженов // Енцикл. сучаc. України (ЕСУ). – К., 2005. – Т. 4 : В-Вог. – С. 237. – Бібліогр. в кінці ст.

Гальчак, С. Венгрженовський Сергій Олександрович / С. Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С. Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 461-462.

9 100 років від дня народження Івана Петровича Вітковського (09.10.1914, с. Борівка Чернівец. р-ну – 23.09.1996, м. Київ), Героя Радянського Союзу (1945). До війни закінчив Одеське військове авіаційне училище (1938). Учасник Великої Вітчизняної війни з лютого 1943 р. Воював на Кавказькому, Північно-Західному, Брянському, 1-му та 2-му Прибалтійських, 1-му та 3-му Білоруських фронтах. До кінця війни здійснив 357 бойових вильотів, у 148 повітряних боях збив 22 літаки противника, за що був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Після війни продовжив службу в Радянській Армії. 1950 р. у званні полковника звільнився в запас. Мешкав у Києві. 1959 р. закінчив Київський університет. Працював директором школи. Нагороджений бойовими орденами та медалями.

Література:

Пиріг, П.Д. Вітковський Іван Петрович / П.Д. Пиріг // Ен-цикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2005. – Т. 4 : В-Вог. – С. 633.

Гальчак, С. Д. Герой Радянського Союзу Вітковський Іван Петрович / С.Д. Гальчак // Герої Поділля: Герої Рад. Союзу – уродж. Вінниц., Тернопіл. та Хмельниц. обл. / С.Д. Гальчак. – К., 2010. – С. 50 : портр.

13 95 років від дня народження Григорія Андрійо-вича Заїки (13.10.1909, с. Чагів Оратів. р-ну – 04.09.1960, там само), Героя Радянського Союзу (1943). Закінчив курси лейтенантів при Київському військовому піхотному училищі (1936). У боях Великої Вітчизняної війни – з квітня 1942 р. Воював на Ленінградському фронті. Під час прориву блокади Ленінграда рота, якою командував старший сержант Г.А.Заїка, сім днів не виходила з бою, відбила всі контратаки танків та піхоти противника. За проявлену мужність 10 лютого 1943 р. йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 1945 р. закінчив курси «Выстрел», командував полком. 1959 p. у званні підполковника звільнився у запас, мешкав і працював у смт Оратів. Нагороджений бойовими орденами та медалями.

Література:

Гальчак, С. Д. Герой Радянського Союзу Заїка Григорій Андрійович / С.Д. Гальчак // Герої Поділля: Герої Рад. Союзу – уродж. Вінниц., Тернопіл. та Хмельниц. обл. / С.Д. Гальчак. – К., 2010. – С. 78 : портр.

14 85 років тому народився Леонід Іванович Барабан (14.10.1929, с. Кривохижинці, нині Мурованокуриловец. р-ну), літературознавець, критик, мистецтвознавець, кандидат мистецтвознавства (1968). У 1956 р. закінчив філологічний факультет Чернівецького університету. Працював відповідальним секретарем ряду районних газет. Упродовж 1959-1962 pp. навчався в аспірантурі ІМФЕ ім. М.Рильського АН УРСР за спеціальністю театральне мистецтво. Після захисту дисертації працював у цьому ж інституті на різних посадах. З 1989 р. поєднує наукову роботу з педагогічною як доцент Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого. Друкується з 1955 р. Основне коло наукових досліджень – історія розвитку української драматургії і театру XIX і XX ст., в т. ч. на Поділлі, творчість видатних діячів культури, літературно-мистецькі традиції Поділля тощо; видав кілька книг, присвячених цим темам. У різних збірниках та журналах опублікував низку досліджень.

Література:

Барабан, Л.І. Драма і театр в Україні першої половини ХХ ст. : невідомі матеріали / Л.І. Барабан. – Біла Церква : Дельфін, 2009. – 143 с.

Барабан Леонід Іванович // Вінниччина журналістська: ж-сти нашого краю в засобах мас. інформ. і не тільки… : до 50-річчя утвор. НСЖУ : громад.-попул. довід. / авт.-упоряд. В. Лисенко. – Вінниця, 2010. – С. 14.

15 100 років тому народився Андрій Трохимович Павлусенко (15.10.1914, с. Хижинці, нині Вінниц. р-ну – 26.11.2000, там само), український композитор, бандурист, поет, фолькло-рист. Закінчив Вінницький педагогічний технікум ім. І.Франка (1937). У 1937-1939 рр. навчався у Вінницькому педагогічному інституті ім. М.Островського. Учасник Другої світової війни. Після демобілізації закінчив у Вінниці курси викладачів музики і співів, організовані композитором Р.Скалецьким. Учителював у рідному селі, записував народні пісні, прислів’я і приказки. У 1952 р. організував ансамбль бандуристів при Хижинецькому Будинку культури, а згодом – мистецький колектив у школі. У репертуарі А.Павлусенка – близько 400 народних пісень різних жанрів. Створив понад 150 пісень на слова Т.Шевченка. Андрій Трохимович був організатором шевченківських літературно-музичних вечорів у Хижинцях. Ансамбль бандуристів під його керівництвом – лауреат республіканського конкурсу «Золоті ключі», Всесоюзного фестивалю художньої самодіяльності та Першого республіканського свята кобзарського мистецтва в Каневі, з нагоди 175-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка.

Література:

Хоменко, Б.В. Павлусенко Андрій Трохимович / Б.В. Хомен-ко // Вінниччина фольклорна : довідник / упоряд.: А.М. Подолин-ний, Т.О. Цвігун ; Обл. центр нар. творчості. – Вінниця, 2004. – С. 59-60 : фото.

21 80 років від дня народження Євгена Семеновича Регушевського (21.10.1934, с. Бджільна Теплиц. р-ну), українського мовознавця, літературознавця, перекладача, доктора філологічних наук, професора (1989). Заслужений працівник народної освіти України (1999). 1955 р. закінчив історико-філологічний факультет ВДПІ ім. М.Островсського. Викладацьку діяльність розпочав після закінчення аспірантури 1958 р. у Рівненському педагогічному інституті викладачем, зав. кафедри української мови. З 1963 р. працював на різних посадах у Бердичівському, Кіровоградському і Сімферопольському (тепер Таврійському національному університеті ім. В.Вернадського) педагогічних інститутах. Друкується з 1958 р. Під його керівництвом захищено 8 кандидатських дисертацій. Опублікував понад 200 наукових і методичних праць, посібників для студентів, статей про мову творів К.Зиновієва, Т.Шевченка, Марка Вовчка, Лесі Українки, О.Гончара, понад 50 праць про мову І.Франка, з історії мовознавчої і літературознавчої термінології та фразео-логії. Співавтор кількох словників.

Література та інтернет-ресурс:

Хоменко, Б.В. Регушевський Євген Семенович / Б.В. Хоменко // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упоряд-кув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 284-285.

Веклинець, Л.М. Відомий учений, заслужений педагог, прек-расна людина : до 70-річчя від дня народж. Є.С. Регушевського / Л.М. Веклинець, М.С. Разумейко [Електронний ресурс] Електрон. текст. дані. // URL : http://archive.nbuv.gov.ua/articles/KultNar/53/pdf/knp53_118-121.pdf (дата звернення : 20.07.13), вільний. – Назва з титул. екрана.

23 95 років від дня народження Івана Григоровича Пліса (23.10.1919, с. Михайлин Козятин. р-ну – 18.09.2004, м. Вінниця), Героя Радянського Союзу (1944). У Червоній Армії – з 1939 р. 1942 р. закінчив Ленінградське військово-інженерне училище. Учасник Великої Вітчизняної війни з жовтня 1943 р. Воював на Північно-Західному, 2-му Прибалтійському, Карельському та 1-му Далекосхідному фронтах. Відзначився у боях за визволення Ленінградської області. Після війни продов-жив службу в Радянській Армії. У званні майора звільнився в запас 1960 р. Мешкав у Вінниці. Працював інженером. Нагороджений багатьма бойовими орденами і медалями, а також державними нагородами України.

Література:

Гальчак, С.Д. Герой Радянського Союзу Пліс Іван Григо-рович / С.Д. Гальчак // Герої Поділля: Герої Рад. Союзу – уродж. Вінниц., Тернопіл. та Хмельниц. обл. / С.Д. Гальчак. – К., 2010. – С. 160 : портр.

• 80 років тому народився Дмитро Степанович Черевичний (23.10.1924, с. Ободівка, нині Тростянец. р-ну – січень 1993, м. Москва, РФ), український поет, перекладач. У 40-50-х рр. жив і працював на Вінниччині. Після закінчення семирічки працював у колгоспі, потім у редакції Ободівської районної газети, у Дніпродзержинську на будівництві коксохімічного заводу, на Донбасі – на шахті. Учасник Другої світової війни. Свою творчу діяльність починав як гуморист, сатирик. Перші вірші друкувалися у районній та обласній газетах. 1957 р. переїхав у Крим. Автор збірок гумористичних і сатиричних віршів: «Мій супутник» (1960), «Душевний підхід» (1963), лірики «Пісні напровесні» (1963), «Хліб на столі» (1979), «Обрії» (1984), низки пісень. Перекладав з російської, білоруської, чуваської та інших мов. Член СПУ з 1962 р.

Література:

Подолинний, А.М. Черевичний Дмитро Степанович / А.М. Подолинний // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 365.

24 90 років тому народився Володимир Миколайо-вич Атлантов (24.10.1924, с. Пиків Калинів. р-ну – 29.02.2000, м. Київ), український художник, член СХУ (1960). Учасник Другої світової війни. Навчався у Львівському художньому інституті (1947-1951) та Київському художньому інституті (1953). Працював інструктором відділу ЦК КПУ (1955-1963); відповідальним секретарем Спілки художників України (1963-1969), генеральним директором ВО охорони пам’яток культури (1973-1975), головним художником Художньо-конструкторського бюро (1975-1977). Працював у жанрах пейзажу і портрета. Значне місце у творчості посідає тема війни.

Література:

Даллада, Л.С. Атлантов Володимир Миколайович : [художник] / Л.С. Даллада // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2001. – Т. 1 : А. – С. 783. – Бібліогр. в кінці ст.

30 115 років від дня народження Андрія Григоро-вича Костікова (30.10.1899, містечко Козятин Київ. губернії (тепер м. Козятин Вінниц. обл.) – 05.12.1950), вченого-конструктора, генерал-майора інженерно-авіаційної служби, винахідника ракетної установки «Катюша», Героя Соціалістич-ної Праці (1941), лауреата Сталінської премії. 3 19 років воював у Червоній Армії, був поранений, знаходився в полоні у білополяків. Після втечі закінчив Київську військово-інженерну школу (1926), Військово-Повітряну академію ім. Жуковського (1930-1933). Ще навчаючись, юнак захопився реактивною технікою і став одним із організаторів групи з вивчення реактивного руху. Як здібного випускника, його направили у Ракетний науково-дослідний інститут І.Клейменова, який займався розробкою зброї для Червоної Армії. Тут він працював начальником відділу реактивних двигунів, головним інженером інституту, а згодом його призначають начальником цього інституту. 1 жовтня 1938 р. успішно пройшли випробування багатозарядної установки для залпової стрільби 24 снарядами, яку згодом назвали «Катюша».

17 червня 1941 р. А.Костіков демонстрував членам Політбюро, уряду та керівництву Міністерства оборони СРСР запуск «Катюші», а в останню довоєнну суботу 21 червня «Катюша» була прийнята на озброєння. 17 липня 1941 р. на фронті було проведено перший у Великій Вітчизняній війні залп (біля Орші). Ця могутня вогнепальна зброя навічно увійшла в історію Другої світової війни і вкрила себе невмирущою славою. На жаль, подальша доля вченого-конструктора склалася трагічно – А.Г.Костіков був безпідставно репресований. У Козятині 1995 р. на буд. № 21 по вул. Васьковського, в якому народився вчений і декілька років проживав із сім’єю, встановлено меморіальну дошку з написом: «В цьому домі проживав один з творців «Катюш», член- кореспондент АН УРСР, Герой Соціалістичної Праці, Костіков Андрій Григорович (1899-1950)».

Література:

Совко, В. Біля колиски «Катюші» / В. Совко // Вінниччина. – 2001. – 30 жовт.

Макаревич, Л. Автор «Катюші» – наш земляк : [про А.Г. Костікова] / Л. Макаревич // Вісн. Козятинщини. – 2003. – 14 трав.

Андрій Григорович Костіков // Славні нащадки вільних козаків: видатні уродж. Козятинщини : біобібліогр. покажч. / Козятин. ЦРБ ; уклад. Л. Макаревич. – Козятин, 2007. – С. 11-14.

Цього місяця виповнюється:

• 420 років тому (1594) у м. Брацлав (тепер смт Немирів. р-ну) почалося антифеодальне повстання під проводом С.Наливайка.

Література:

Кулаковський, В. Максим Кривоніс ; Северин Наливайко : іст. романи / В. Кулаковський. – К. : Укр. центр духов. культури, 1998. – 560 с. – (Укр. іст. роман).

Кудрявцев, Л. Народний ватажок Северин Наливайко / Л. Кудрявцев // Вінниччина. – 2007. – 25 серп. – С. 5. – (Спец. вип. газ. «Хочу все знати»).

Бережной, В. Северин Наливайко – предтеча Богдана Хмельницкого, которому поляки отрубили голову : [про ватажка селян.-козац. повстання 1594-1596 рр. проти пол. панів на території Правобереж. України, в т.ч. на Вінниччині] / В. Береж-ной // Здоров’я. Події. Час. – 2011. – 1 черв. – С. 5 : iл.

• 75 років тому (1939) створено Вінницький обласний Будинок народної творчості (тепер Вінницький обласний центр народної творчості) (див. розширену довідку в кінці місяця).


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2014 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладача
  2. 2014 року виповнюється
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  4. Антоній В’ячеславович Крейчі
  5. Лютий
  6. Незгасна ватра митрополита
  7. Феномен Сергія Гальчака
  8. Ярослав Івашкевич – подолянин, класик польської літератури
  9. Березень
  10. Дослідник духовного життя українського селянства
  11. Немеркнучий подвиг
  12. Академічний ансамбль пісні і танцю «Поділля»
  13. Квітень
  14. Скульптор Володимир Смаровоз
  15. Травень
  16. Тадеуш (Тадеуш Пжемислав Міхал) Ґрохoльський
  17. Червень
  18. До 65-річчя від дня народження М.П.Стрельбицького
  19. Липень
  20. До 100-річчя від дня народження П.І.Муравського
  21. Серпень
  22. До 75-ліття від дня народження В.Є.Селезньова
  23. До 75-річчя від дня народження А.М.Пачевського
  24. Вересень
  25. Анатоль Свидницький – попередник Михайла Коцюбинського в літературі
  26. Пошуки симетрії справедливості у несправедливому світі
  27. Жовтень
  28. Народної культури оберіг
  29. Листопад
  30. Український лицар-отаман Я.В.Гальчевський
  31. Слово про Родіона Скалецького
  32. Грудень
  33. Фольклористка Настя Присяжнюк
  34. Відомості про авторів текстових довідок
  35. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше