ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2014 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

ВЕРЕСЕНЬ

1 75 років від дня народження Миколи Федоро-вича Костіна (01.09.1939, с. Арбенівка Мучкапського р-ну Тамбов. обл., нині РФ), державного діяча, вінницького міського голови (1991-1992). Закінчив Київський індустріальний технікум (1958), Вінницьку філію Київського торговельно-економічного інституту (1978). Пройшов шлях від слюсаря до заступника генерального директора Вінницького виробничого об’єднання «Будівельні матеріали». Протягом 1982-1989 рр. був головою Ленінської районної ради. З 1 січня 1991 р. по травень 1992 р. – вінницький міський голова. За його головування у червні 1991 р. було укладено офіційну угоду з британським містом Пітерборо про дружні зв’язки між містами-побратимами. Все життя працював у Вінниці на її благо та розвиток, де й дотепер проводить активну громадську роботу. На даний момент М.Ф.Костін – віце-президент міського благодійного фонду «Фонд розвитку муніципальних реформ», заступник голови Вінницької організації ветеранів України.

Інтернет-ресурс:

Костін Микола Федорович [Електронний ресурс] // Моя Вінниця : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – URL : http://www.myvin.com.ua/ua/town/people/mayors/35.html (дата звернен-ня : 20.06.13), вільний. – Назва з титул. екрана.

• 75 років від дня народження Петра Григорови-ча Білоконного (01.09.1939, с. Велика Вулига Тиврів. р-ну), економіста, доктора економічних наук (1997), професора (1999), академіка. Від 1969 р. – на державній службі, був головою Вінницького міського комітету народного контролю; від 1987 р. працював у Вінницькому технічному університеті на різних посадах, зокрема деканом факультету перепідготовки кадрів. З його ініціативи, у Вінниці 1993 р. створено фінансово-економіч-ний університет, який сьогодні є членом Асоціації вищих закладів освіти України недержавної форми власності. Ректор університету П.Г.Білоконний особисто і в співавторстві видав 18 навчально-методичних рекомендацій, 9 навчальних посібників. Під його керівництвом в університеті було захищено 23 кандидатські та 5 докторських дисертацій з економіки, педагогіки, математики і права. Депутат Вінницької міської ради чотирьох скликань. Член НСЖУ. Має численні нагороди.

Література та інтернет-ресурс:

Тамтура, А. Доктор економічних наук академік Петро Григорович Білоконний // Тамтура, А. Історія Тиврівщини / А. Там-тура, О. Коваль. – Вінниця, 2012. – С. 399-400 : портр.

Білоконний Петро Григорович [Електронний ресурс] // Українська конфедерація журналістів. – Електрон. текст. дані. – URL : http://who-is-who.ua/main/page/xxvinnica2005/7/199 (дата звернення : 06.06.13), вільний. – Назва з титул. екрана.

• 35 років тому (01.09.1979) пролунав перший дзвінок у Вінницькій СШ № 10 (нині – Заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10 Вінницької міської ради»).

• 30 років тому (01.09.1984) відкрито Вінницьку СШ № 18 (нині – Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 18 м. Вінниця).

8 65 років від дня народження Надії Миколаївни Колесниченко (08.09.1949, с. Григорівка Ширяєв. р-ну Одес. обл.), актриси, заслуженої артистки України. У 1970 р. закінчила Київський національний університет театру, кіно та телебачення ім. І.Карпенка-Карого. У цьому ж році прийшла до Віницького обласного музично-драматичного театру ім. М.Садовського. За час роботи у театрі зіграла більше 70 ролей у п’єсах сучасного та класичного репертуару. Створені нею образи – глибоко психологічні, виразні, життєві. У її творчому доробку – і травестійні ролі у виставах для дітей («Пеппі Довгапанчоха», «Малюк і Карлсон», «Котигорошко»), і провідні ролі у виставах «Не судилось» – Катря, «Суєта» – Явдоха, «Майська ніч» – Галя, «Собор Паризької Богоматері» – Есмеральда, «Мораль пані Дульської» – Юліасевичева та багато інших. Найбільш виразними, позначеними глибоким проникненням в образ, емоційно хвилюючих, по-людському зворушливих можна згадати Варю («Діло, якому ти служиш» за Ю.Германом), Сашу («Живий труп» Л.Толстого), Асю («Втрачений горизонт» Г.Плоткіна), Онисю («Навала» Л.Леонова), Лідію Андріївну («Провінціалки» Я.Стельмаха), Глумову («Так виходять у люди» О.Островського).

Інтернет-ресурс:

Колесниченко Надія Миколаївна [Електронний ресурс] : інформ. про актора // Віницький академічний музично-драматичний театр ім. М.К. Садовського : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – URL : http://theatre.vin.com.ua/index.php?Item_Id=5&Doc_Id=7&action=desc&ActorID=16&lang=ua (дата звернення : 04.07.13), вільний. – Назва з титул. екрана.

9 245 років від дня народження Івана Петровича Котляревського (09.09.1769, м. Полтава – 10.11.1838, там само), українського письменника, театрального і громадського діяча, дослідника історії та фольклору. Протягом 6 місяців Котляревський жив у Гайсині та Тульчині. Нині на будинках, пов’язаних з перебуванням тут першого класика нової української літератури, встановлено пам’ятні дошки. Враження, винесені з Поділля, ті «порядки», які побачив він під час війни, знайшли відображення в останніх частинах поеми «Енеїда». Після відставки І.Котляревський повернувся до Полтави. 1829 р. він щиро привітав нашого земляка, українського і польського письменника Тимка Падуру. У Полтаві Т.Падура пробув цілий місяць, не раз зустрічався з автором «Енеїди». Вистава «Наталка Полтавка» за п’єсою І.Котляревського вперше відбулася на Вінниччині 1857 р. у Немирівській гімназії, завдяки ініціативі і зусиллям О.Марковича та Марка Вовчка. Пізніше ця п’єса не раз демонструвалася на сцені Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М.Садовського. Творчість поета-класика досліджували відомі вчені з Вінниччини: М.Гудзій, Є.Кирилюк, В.Шубравський та ін. Безсмертну «Енеїду» ілюстрував художник-земляк А.Базилевич.

Література:

Стрижалов, В. І.П. Котляревський служив у Гайсині / В. Стрижалов // Гайсин. вісн. – 2007. – 25 січ.

Хоменко, Б.В. «Наталка Полтавка» Івана Котляревського на світових обширах : [про популярність тв. І. Котляревського] / Б.В. Хоменко // Пам’ятаймо тую славу! : ст., рец., есе / Б.В. Хо-менко. – Вінниця, 2012. – С. 10-16. – Бібліогр. в кінці ст.

11 60 років від дня народження Тетяни Євменівни Приймасюк (11.09.1954, с. Брідок Теплиц. р-ну), майстра деко-ративно-ужиткового мистецтва (вишивальниця). Закінчила Туль-чинське культосвітнє училище (1974). Працювала методистом Теплицького районного будинку культури, бібліографом-краєз-навцем районної централізованої бібліотечної системи (ЦБС). Учасниця районних та обласних виставок. У доробку майстрині – понад три десятки вишитих портретів Тараса Шевченка, що зберігаються у приватних колекціях України, Росії, Канади, Німеччини, Великобританії. Займається збором фольклору на Тепличчині. Автор поетичних збірок «Я тепло збираю по краплині» (2001), «Молитва душі» (2002), «Голос жінки» (2003), «Комарик» (2007) – дитяча книжечка. Співавтор, упорядник ряду колективних збірок поетів-тепличан. Член НСПУ (2004).

Література:

Приймасюк Тетяна Євменівна // Народні майстри Він-ниччини : довідник / Упр. культури і туризму Вінниц. ОДА, Вінниц. обл. центр нар. творчості ; уклад.: Т.О. Цвігун, Н.А. Сентемон, Т.Г. Гец. – Вінниця, 2009. – С. 86 : фото, кол. іл.

13 180 років тому народився Анатолій Патрикі-йович Свидницький (13.09.1834, с. Маньківка Гайсин. повіту (нині Тульчин. р-н) – 13.07.1871, м. Київ), український письмен-ник-класик, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Один із талановитих представників реалізму в українській літературі (див. розширену довідку в кінці місяця).

14 80 років тому народився Григорій Давидович Усач (14.09.1934, м. Немирів), український і єврейський поет, прозаїк, драматург. 1958 р. закінчив Вінницький ДПІ ім. М.Ос-тровського, працював у обласній пресі. Свою літературну творчість г.Усач розпочав у 1948 р. Опублікував більше трьох десятків поетичних збірок, п’єс та повістей, казок, адресованих наймолодшим читачам, зокрема з останніх – український переспів єврейських віршів О.Дріза «Казкове місто Дріздзень» (2006) та оповідки за мотивами цих поезій, «Казки з вирію» (2008). Лауреат обласних літературних премій ім. М.Трублаїні та М.Коцюбинського. Член СПУ (1974). З 1997 р. Григорій Усач живе і працює в ізраїльському місті Беер-Шеві, але залишається громадянином України. Усач часто приїздить до Вінниці. Під час приїзду 2004 р. письменника відзначили літературною премією «Тріумф» – «За значний внесок у пропаганду української літератури».

Література:

Петров, В. Григорій Усач – лірик і казкар / В. Петров // Вінницький альбом : літ.-худож. та іст.-краєзн. альм. – Вінниця, 2005. – Вип. 3. – С. 134-137.

Григорій Усач : [кор. біогр. та його тв.] // Квіт подільсько-го слова : антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В.С. Рабен-чука. – Вінниця, 2010. – С. 447-462 : портр.

15 105 років від дня народження Івана Митрофа-новича Філіповського (15.09.1909, Орлов. обл., нині РФ – 18.09.1992, м. Вінниця), бібліотечного працівника, Героя Радянського Союзу, колишнього директора Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва. Колишній робфаківець, робітник Маріуполь-ського металургійного заводу Донецької області, І.М.Філіпов-ський в 1933-1937 р. навчався у Всеукраїнському інституті комуністичної освіти у м. Харків (тепер Державна академія культури) і за направленням був призначений на посаду директора Вінницької міської бібліотеки ім. Н.К.Крупської. Учасник Другої світової війни. За мужність і відвагу, проявлені в останніх кровопролитних боях з 26 по 30 квітня 1945 р. у районі м. Барут під Берліном, був удостоєний звання Героя. Повернувшись у Вінницю, він почав відбудовувати спалене фашистами приміщення обласної бібліотеки, якій присвятив 24 роки свого трудового життя. Під його керівництвом вона стала однією з найбільших і найкращих в Україні. 27 червня 2005 р. на її фасаді встановлено меморіальну дошку з написом «Бібліотеку підняв з руїн Герой Радянського Союзу І.М.Філіповський, який очолював її з 1952 по 1973 рр.».

Література та інтернет-ресурс:

Бібліотекар – кавалер Золотої Зірки : зб. матеріалів до 100-річчя від дня народж. Героя Рад. Союзу, колиш. дир. Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва – І.М. Філіповського (15.09.1909-18.09.1992) / упоряд. П.І. Цимбалюк ; вступ. ст. Н.І. Морозової ; уклад. бібліогр. Г.М. Авраменко ; ред.: М.Г. Спиця, П.І. Цимбалюк ; відп. за вип. Н.І. Морозова. – Вінниця : ПП Балюк І.Б., 2009. – 76 с. – (Наші видатні земляки). – Електрон. версія вид. – URL : http://old.library.vn.ua/publications/2009/Filipovskij (дата звернення : 08.11.12), вільний. – Назва з титул. екрана. – (Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва).

• 95 років від дня народження Анатолія Микола-йовича Хуторянського (15.09.1919, смт Томашпіль – 21.11.1943, похов. у братській могилі с. Радуга Ветков. р-ну Гомел. обл., Білорусь), Героя Радянського Союзу (посмертно, 1944). У Червоній Армії – з червня 1941 р. 1942 р. закінчив Сталінградське танкове училище. У діючій армії – з липня 1942 р. Воював на Сталінградському, І Білоруському фронтах. У листопаді 1943 р., у числі перших, із ротою подолав р. Сож (с. Буда-Кошельово), знищив декілька гармат і мінометів противника, закріпився на зайнятому рубежі, що мало важливе значення для розгортання подальшої наступальної операції. 21 листопада 1943 р. під час штурму ворожого опорного пункту загинув. Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки.

Література:

Гальчак, С.Д. Герой Радянського Союзу Хуторянський Анатолій Миколайович / С.Д. Гальчак // Герої Поділля: Герої Рад. Союзу – уродж. Вінниц., Тернопіл. та Хмельниц. обл. / С.Д. Галь-чак. – К., 2010. – С. 208 : портр.

17 150 років від дня народження Михайла Михай-ловича Коцюбинського (17.09.1864, м. Вінниця – 25.04.1913, м. Чернігів), українського письменника-класика, громадського діяча. Дитинство і юність його минули у селах і містечках Поділля – Барі, Кукавці, Шаргороді, Станіславчику, Пикові. Закінчив 1880 р. Шаргородське духовне училище. Поділля посіло вагоме місце у творчості М.Коцюбинського, який зобразив побут подільських селян у ранніх оповіданнях і повістях «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «На віру» та ін. Він написав етнографічну статтю «Вироби селянок з Поділля на виставці в Чікаго» (1892). З ініціативи Вінницької організації СПУ, 1981 р. засновано обласну, а з 1993 р. Всеукраїнську літературну премію ім. М.Коцюбинського. Щорічно у вересні в літературно-меморіальному музеї письменника у Вінниці проводяться Дні М.М.Коцюбинського. Ім’я письменника носить Вінницький державний педагогічний університет, проспект, на якому встановлено пам’ятник видатному земляку.

Література:

Хоменко, Б.В. Подільськими стежками Михайла Коцюбинського : до 140-річчя від дня народж. / Б.В. Хоменко, В.Ф. Циганюк ; ред. І.М. Журавлівський. – Вінниця, 2004. – 143 с.

Друга всеукраїнська наукова конференція «Осінні читан-ня» за темою: «Сприйняття сучасниками творчості Михайла Коцюбинського» : [тези та матеріали наук. доп.] / [Музей Михайла Коцюбинського]. – Вінниця, 2011. – 216 с. : іл.

19 125 років від дня народження Євстахія Жилін-ського (19.09.1889, с. Куна Гайсин. повіту Поділ. губернії, нині Гайсин. р-ну – 04.07.1954, м. Лодзь, Польща), польського математика, магістра математичних наук (1914). Закінчив І Київ-ську гімназію 1907 р., фізико-математичний факультет Київсько-го університету св. Володимира (1911). 1916 р. мобілізований до російської армії. Закінчив військово-інженерну школу у Києві та електротехнічну в Петрограді (Санкт-Петербург). Працював на різних посадах у Польській університетській колегії, Українсько-му державному університеті та Київському політехнічному інституті, Львівському університеті (1919-1946). У травні 1946 р. виїхав до Польщі. Наукові дослідження присвячені питанням алгебри, теорії чисел та логіки. Його науковий доробок складає більше 20 наукових праць і 6 підручників.

Література:

Притула, Я.Г. Жилінський Євстахій / Я.Г. Притула // Ен-цикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2009. – Т. 9 : Е-Ж. – С. 570-571 : портр. – Бібліогр. в кінці ст.

• 75 років від дня народження Сергія Михайловича Вдовиченка (19.09.1939, с. Оленівка Могилів-Поділ. р-ну), педагога, кандидата біологічних наук (1971), поета, публіциста. 1961 р. закінчив агрономічний факультет Української академії сільськогосподарських наук (Київ), природничий факультет Кременецького державного педагогічного інституту (1966). Трудову діяльність розпочав з 1961 р. Тривалий час працював на кафедрі біології Вінницького ДПУ ім. Михайла Коцюбинського. Відмінник освіти України. Публікувався у республіканських та регіональних ЗМІ, альманахах. У творчому доробку С.Вдовичен-ка – 3 навчальні посібники, кілька десятків наукових статей. Співавтор двох монографій. Його перу належить низка поетичних збірок. Член НСПУ України з 2003 р.

Література:

Подолинний, А.М. Вдовиченко Сергій Михайлович / А.М. Подолинний // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2005. – Т. 4 : В-Вог. – С. 176 : портр. – Бібліогр. в кінці ст.

Сергій Вдовиченко : [біогр. поета, вірші] // Квіт подільського слова : антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В.С. Рабенчука. – Вінниця, 2010. – С. 37-42 : портр.

21 День народження Петра Івановича Ніщинського (21.09.1832, с. Неменка, нині Іллінец. р-ну – 16.03.1896, с. Воро-шилівка, нині Тиврів. р-ну), композитора, поета-перекладача, педагога. Навчався у Києво-Софійському духовному парафіяль-ному та Києво-Подільському духовному училищах, Київській семінарії. 1856 р. закінчив філологічний та богословський факультети Афінського університету, здобув ступінь магістра наук. Деякий час викладав грецьку мову у столиці Греції та на Кіпрі. Протягом 1857-1860 рр. учителював у Петербурзі, 1860 р. переїхав до Одеси, де викладав грецьку і російську мови, музику та співи, виступав у пресі як критик і публіцист, збирав і обробляв українські народні пісні, організовував аматорські хорові та драматичні гуртки. 1875 р. створив на власний текст музичну картину з народного життя «Вечорниці» як вставну сцену до 2-ї дії драми «Назар Стодоля» Т.Шевченка. Широко відомий чоловічий хор з «Вечорниць» – «Закувала та сива зозуля». П.Ніщинський – автор перших перекладів українською мовою творів Софокла і Гомера. Щорічно у Тиврівському районі проводиться районне пісенне свято та раз у два роки проходить обласне мистецьке свято «Пісенні крила сивої зозулі», присвячені пам’яті П.І.Ніщинського.

Література:

П.І.Ніщинський – видатний український композитор, поет-перекладач (21.09.1832-16.03.1896) : (біобібліогр. покажч.) / Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва ; уклад. Г.М. Авраменко ; передм. «Славетний подолянин Петро Іванович Ніщинський» : А.Ф. Завальнюк, Т.О. Марчук ; ред.: О.Г. Поліщук, М.Г. Спиця ; відп. за вип. Н.І. Морозова. – Вінниця, 2012. – 40 с. – (Наші видатні земляки).

22 95 років від дня народження Петра Трохимови-ча Маркушевського (22.09.1919, с. Новоселиця-Літинська, нині с. Новоселиця Літин. р-ну – 17.05.2001, м. Одеса), педагога, фольклориста, літературознавця, кандидата філологічних наук, доцента кафедри української літератури філологічного факуль-тету Одеського державного університету ім. І.І.Мечникова, члена Спілки журналістів та Спілки театральних діячів. Досліджував фольклористику, історію української літератури, історію українського театру і драматургії.

Література:

Подолинний, А.М. Маркушевський Дмитро Трохимович / А.М. Подолинний // Вінниччина фольклорна : довідник / Обл. центр нар. творчості ; упоряд.: А.М. Подолинний, Т.О. Цвігун. – Вінниця, 2004. – С. 50-51.

• 60 років від дня народження Володимира Івано-вича Балибердіна (22.09.1954 р., м. Гнівань Тиврів. р-ну), ювеліра, народного майстра декоративно-ужиткового мистецтва (1972), члена СХУ (1987). Близько 40 років працює в галузі декоративно-ужиткового мистецтва (ювелірне мистецтво). Основні твори митця: гребінь «Ранок» (1986), гарнітури – «Весілля» (1986), «Зоряне небо» (2002); кулони – «Птах кохання», «Дорога додому» (2000-2002), Камея «Легенда» (2005) та ін. В.Балибердін – учасник численних виставок, пленерів, мистецьких акцій як в Україні, так і за кордоном. Його твори зберігаються у Музеї історичних коштовностей України, Севастопольському художньому музеї, музеї м. Руднік (Польща) та у приватних колекціях.

Література та інтернет-ресурс:

Прядко, В.М. Балибердін Володимир Іванович / В.М. Прядко // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2003. – Т. 2 : Б-Біо. – С. 162 : портр., іл. – Бібліогр. в кінці ст.

Балибердін Володимир Іванович [Електронний ресурс] // Національний музей історії України : Музеї історичних коштовностей України : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – URL : http://miku.org.ua/dygovska_-_baliberdin.html (дата звер-нення : 20.06.13), вільний. – Назва з титул. екрана.

24 100 років тому народився Дмитро Григорович Дереч (24.09.1914, містечко Решетилівка, нині райцентр Полтав. обл. – 28.05.2007, м. Вінниця), прозаїк, драматург, перекладач. Учасник Другої світової війни. Член СПУ (1953) (див. розширену довідку в кінці місяця).

25 80 років від дня народження Михайла Васильо-вича Андрієнка (25.09.1934, с. Данилки Немирів. р-ну – 06.03.1996, с. Новосілки Києво-Святошин. р-ну Київ. обл.), фахівця із садівництва, доктора сільськогосподарських наук (1993), професора (1994), члена-кореспондента УААН (1995), заслуженого діяча наук УРСР (1970). 1962 р. закінчив Уманський сільськогосподарський інститут, відтоді працював головним агрономом, директором науково-дослідного господарства цього ж закладу. З 1969 р. – головний агроном УНДІ садівництва, заступник директора Подільської дослідної станції садівництва. Протягом 1979-1986 рр. – заступник директора, директор Інституту садівництва УААН, водночас генеральний директор об’єднання «Сад-еліта». Очолював кафедру плодівництва Національного аграрного університету (1994-1996). Наукові дослідження: вирощування високоякісного посадкового матеріалу та впровадження нових сучасних технологій у садівництво; вивчення і впровадження у виробництво малопоширених плодових та ягідних культур. Керівник авторського колективу тритомника «Помологія» (К., 1992, 1995, 1997). Отримав Державну премію у галузі науки і техніки УРСР (1988), премію ім. Л.Симиренка НАН України (1992).

Література:

Гонтар, В.Т. Андрієнко Михайло Васильович / В.Т. Гонтар // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2001. – Т. 1 : А. – С. 490-491 : портр. – Бібліогр. в кінці ст.

26 80 років від дня народження Олександра Власовича Волошина (26.09.1934, с. Гаврилівці Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельниц. обл. – 21.10.1997, м. Вінниця), фахівця у галузі електротранспорту, заслуженого працівника сфери послуг України, колишнього начальника Вінницького ДКП «Трамвайно-тролейбусне управління». 1960 р. закінчив Львівський політехнічний інститут. Із 40 років трудового стажу 32 віддав Вінницькому трамвайно-тролейбусному управлінню – на посаді головного інженера, а потім начальника. О.В.Волошин започаткував і розвинув тролейбусний рух у місті, сприяв розширенню мережі електротранспорту, прокладанню нових тролейбусних та трамвайних ліній, будівництву тролейбусного депо, диспетчерських служб, заснуванню ремонтної бази та парку енергогосподарства. Під керівництвом О.В.Волошина Вінницьке ТТУ стало одним із кращих в Україні. Завдяки йому, у Вінниці створено музей електротранспорту. Відзначився як громадський діяч, неодноразово обирався депутатом Вінницької обласної та міської рад. Почесний громадянин м. Вінниці (1997, посмертно). Його ім’ям названо одну з трамвайних зупинок у м. Вінниця.

Література:

Волошин Олександр Власович [біографія] // Народний музей Почесних громадян м. Вінниці: Музею – 25 : комплект з 29 портр., стислі біогр. відом. / Вінниц. центр проф.-техн. освіти технологій та дизайну. – Вінниця, [2010].

27 200 років тому (27.09.1814) у Вінниці було засно-вано Подільську гімназію. Питання про її заснування підніма-лося майже від початку проведення в Російській імперії освітньої реформи 1803-1804 рр. Однак гімназію Подільська губернія отримала аж через 10 років. Вона мала 6 класів, з яких перших два вважалися повітовою школою, а 3-6-й класи були власне гімназичними. Навчання у 6-му класі тривало два роки. Першого навчального року до Подільської гімназії записалося 454 учні, з яких – 323 походили з Подільської губернії. Серед її найвідомі-ших вихованців – композитор, диригент і піаніст І.Добжинський (1807-1871), політичний і релігійний діяч, письменник і видавець А.Єловицький, літератори С.Ґощинський (1801-1876), брати

Ґрози – Алєксандр Кароль (1807-1875) і Сільвестер Венжик (1793-1849), історики В.Врублевський (1809-1877) і М.Малінов-ський (1799-1865) та ін. У 1830 р. серед вихованців закладу було викрито нелегальну організацію політичного характеру. Після слідства у тій справі, 1831 р. навчання в гімназії припинили.

Література:

Вінницькі Мури. Погляд крізь віки : матеріали міжнар. наук. конф. «Єзуїтський комплекс у Вінниці крізь призму сто-літь». 9-10 верес. 2010 р. [Вінниця] / Вінниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця, 2011. – 512 с. : іл. – Зі змісту: [Колесник, В. Подільська гімназія (1814-1831) / В. Колесник]. – С. 174-182.

28 День народження Олексія Григоровича Луцишина (28.09.1922, с. Крищинці Тульчин. р-ну – 24.11.2001, м. Вінниця), гончара, заслуженого майстра народної творчості України (1988), члена Національної спілки майстрів народного мистец-тва (1992). Він був учасником 50 обласних виставок народного мистецтва Вінниччини, усіх музейних свят, різноманітних зустрічей, фестивалів, народознавчих заходів. Творча спадщина митця досить велика і різноманітна, кращі її зразки зберігаються у фондах багатьох музеїв, у приватних колекціях України та за кордоном. 24 липня 2005 р. у Вінниці відкрито відділ обласного художнього музею «Музей гончарного мистецтва ім. О.Г.Луцишина», в основі якого – творчий доробок та особисті речі подільського гончара.

Література:

Мельничук, Л. Олексій Луцишин: спомин про Майстра / Л. Мельничук ; Обл. центр нар. творчості. – Вінниця : Кн.-Вега, 2003. – 72 с. : іл.

Цього місяця виповнюється:

• 80 років з часу заснування (1934) СЗШ І-ІІІ ст. № 13 м. Вінниця, нині заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 13 Вінницької міської ради». Тут навчалися діти з Тяжилова, Вінницьких Хуторів, II військового гарнізону. Для дітей військовослужбовців, які не мали житла у Вінниці, у школі було організовано цілодобовий інтернат. Спочатку це була російськомовна школа № 19, а з 1946 р. стала школою № 13 з українською мовою викладання. Першим директором був Юхим Сергійович Кролівець. Сьогодні її очолює Світлана Володимирівна Лученко (з 2001 р.) У спорті і художній самодіяльності шкільний колектив традиційно тримає першість серед освітянських закладів міста.

Інтернет-ресурс:

Заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 13 Він-ницької міської ради» [Електронний ресурс] : іст. довід. // Офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – URL : http://sch13.edu.vn.ua/history.html (дата звернення : 09.07.13), вільний. – Назва з титул. екрана.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2014 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладача
  2. 2014 року виповнюється
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  4. Антоній В’ячеславович Крейчі
  5. Лютий
  6. Незгасна ватра митрополита
  7. Феномен Сергія Гальчака
  8. Ярослав Івашкевич – подолянин, класик польської літератури
  9. Березень
  10. Дослідник духовного життя українського селянства
  11. Немеркнучий подвиг
  12. Академічний ансамбль пісні і танцю «Поділля»
  13. Квітень
  14. Скульптор Володимир Смаровоз
  15. Травень
  16. Тадеуш (Тадеуш Пжемислав Міхал) Ґрохoльський
  17. Червень
  18. До 65-річчя від дня народження М.П.Стрельбицького
  19. Липень
  20. До 100-річчя від дня народження П.І.Муравського
  21. Серпень
  22. До 75-ліття від дня народження В.Є.Селезньова
  23. До 75-річчя від дня народження А.М.Пачевського
  24. Вересень
  25. Анатоль Свидницький – попередник Михайла Коцюбинського в літературі
  26. Пошуки симетрії справедливості у несправедливому світі
  27. Жовтень
  28. Народної культури оберіг
  29. Листопад
  30. Український лицар-отаман Я.В.Гальчевський
  31. Слово про Родіона Скалецького
  32. Грудень
  33. Фольклористка Настя Присяжнюк
  34. Відомості про авторів текстових довідок
  35. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше