ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2014 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Добра іронія долі

До 65-річчя від дня народження М.П.Стрельбицького

(03.06.1949)

Рано чи пізно в кожного літератора настає пора, коли треба підбивати перші підсумки: оглянутись на масив зробленого, відвіяти полову від зерен, переоцінити самого себе та окреслити плани того, що встигне ще зробити. Мені здається, що якраз до такого оціночного рубежу й наблизився Михайло Петрович Стрельбицький, а підготовка ним фундаментального томика вибраних творів – яскраве унаочнення (чи, якщо хочете, матеріалізація) такої самопереоцінки. Думаю, внутрішній погляд письменника за цей час перебрав усі шістдесят п’ять життєвих літ, без поспіху зупиняючись на важливих ціхах шляху.

І початковою, звісно ж, будемо вважати дату 3 червня 1949 року, коли він уперше глянув на світ у селі Майдан-Вербецький Летичівського району Хмельниччини. Дитинство Михайла було таким же, як і в інших його сільських ровесників тих часів: допо-могти матері поратись по господарству, влітку гайнути з друзями на ставок чи до лісу, а якщо взимку – то в бібліотеку. Правда, серед приятелів він помітно вирізнявся тим, що віршував.

Десятирічку закінчував у сусідньому селі Дяківці, яке пишалося уславленим земляком Михайлом Стельмахом, і це теж утверджувало старшокласника в намірі зайнятись літературою по-серйозному. Стрельбицький з властивим йому гумором любить розповідати, як у той час на учнівській олімпіаді з літератури в Хмільнику він, замість «стандартного» твору, написаного прозою, взяв та й утнув твір віршований. Перевіряльники таку крамольну самодіяльність «привітали»… «трійкою».

Втім це не стало на заваді абітурієнтським планам. Одразу після школи він вступив на філологічний факультет Одеського державного університету імені І.Мечникова, де у вільний від літературознавчо-лінгвістичних студій час продовжував писати. Студентські роки не лише найкраще запам’ятовуються – вони приносять широке коло знайомств, а вишівські друзі нерідко залишаються на все життя. Звісно, про те, найліпше, личить розповідати самому ювіляру, але про один малознаний епізод з його біографії хотілось би згадати. Молодого філолога (а в перспективі майбутнього вчителя чи викладача) послали практикувати на педагогічній ниві до школи в райцентрі Ананьїв. Там він познайомився з авторитетним у місті педагогом Олексієм Федюком – батьком майбутнього лауреата Шевченківської премії поета Тараса Федюка, тоді ще школяра.

Припускаю, зупинявся внутрішній погляд письменника і ще на вкрай важливих ціхах – на аспірантурі в рідному університеті, куди вирішив вступити після служби в Радянській армії, та на захисті 1976 року кандидатської дисертації «Сюже-тика української повісті 1960-70-х рр.».

Після захисту залишився в університеті, де викладав українську літературу на кафедрі, очолюваній професором Василем Фащенком. В українській періодиці почали з’являтися його неординарні літературно-критичні розвідки та рецензії, які засвідчили появу в літературі нового яскравого імені. А перші поетичні збірки «Незрубай-дерево» (1976) та «Звертання» (1979) завершили період становлення Стрельбицького-літератора вступом його до Спілки письменників України.

Можливо, такі повороти й заклали підвалини тієї іронічної ситуації, яка супроводжує Михайла Петровича упродовж подальшого життя. Він мислив себе тоді і мислить нині передусім поетом, і згадки про це принагідно зринають то в розмовах, то в публікаціях. Та й основний доробок на сьогодні – два десятки поетичних збірок – чим не вагомий доказ саме такого амплуа? І в той же час саме проза стала головним предметом його літературознавчих студій, які сягнули вершини в монографії про творчість Олеся Гончара «Проза монументального історизму» (1988). А читацькому загалу України він запам’ятався із сімдесятих-вісімдесятих передовсім літературно-критичними розборами поточного літпроцесу. Ще й досі у моїх колег, які мешкають в інших регіонах, вряди-годи при зустрічах проривається: «Як там поживає Стрельбицький? Колись він був дуже цікавим критиком…».

Либонь, це не в останню чергу породило його власну схильність до іронії. Як зазначав у передмові до однієї з книжок письменника видавець Анатолій Власюк, «без іроній, автоіроній Стрельбицький не був би Стрельбицьким», а звідси, ясна річ, лише один крок до творів сатиричного ґатунку – ще однієї грані таланту. Втім, іронічність – супутня ознака інтелектуалізму, а, отже, вести мову про лірику Стрельбицького – це, за словами літературознавця Володимира Моренця, «означає передусім говорити про поезію інтелектуальну». Сюди слід ще додати віртуозність у володінні версифікаційною технікою, яка дозволила йому згодом освоїти такі надскладні жанри, як паліндроми чи акросонети, цикл із яких нараховує півсотні текстів.

Тому на початку вісімдесятих переїзд Михайла Петровича з Одеси до Вінниці (наступна ціха) був сприйнятий мною, тоді ще студентом-філологом, як, у першу чергу, інтелектуальне посилення обласної письменницької організації, про що мені вже доводилось писати. Відтоді наші взаємини (завдяки включеності в одне й те ж коло спілкування) стали систематичними. Втім у різний час вони переживали різні колізії. Бувало, що я дивився на Михайла Петровича знизу вгору захопленими очима літературного учня. Був перегодом обмін у пресі дошкульними пародійно-епіграматичними «люб’язностями», які, проте, стосунків не зіпсували, а навіть (в уже заданому іронічно-парадоксальному стилі) зміцнили. І врешті вони досягли виваженого паритету, заснованого на взаємній повазі і порозумінні.

Як-не-як, всі ми в дев’яності роки опинились у скруті, книжки перестали друкувати, а письменники, які доти перебували на творчій роботі (серед них і Стрельбицький), були змушені шукати місце праці задля шматка хліба, пишучи хіба що в стіл. Михайло Петрович влаштувався на викладацьку роботу до Вінницького технічного університету. І він не був би собою, якби не намагався прилучити до літератури майбутніх інженерів! Нині імена кількох його вихованців можна назвати окрасою молодого літературного поління нашого краю.

Вимушене мовчання затягнулось на десять років, перервавшись малесенькими несміливими книжечками-мете-ликами – «Поема колорадського жука» та «Йоцемидаєсія», що вийшли мізерним тиражем. Однак то був прорив, після якого з’явилися нові видання.

І ось тут внутрішній погляд не може не вихопити таку етапну ціху, як солідне трикнижжя «Під небом Коновалюка», яке стало підсумковим для періоду творчого підйому.

А коли укладання томика вибраного закінчилось, то (я в цьому впевнений!) внутрішнє око повернулося в протилежний бік – у майбутнє, прискіпливо намічаючи місця, де постане багато нових ціх нового життєвого періоду, передусім – нових книжок.

В.І.Мельник

Твори М.П.Стрельбицького

Проза монументального історизму: доробок Олеся Гончара : монографія / М. Стрельбицький. – К. : Рад. письм., 1988. – 301 с.

Йоцемидаєсія : поезії / М. Стрельбицький. – Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 1999. – 59 с.

Під небом Коновалюка : поезії. Кн. [1]-3 / М. Стрельбиць-кий. – Вінниця.

[Кн. 1]. – УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2000. – 138 с.

Кн. 2. – УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2004. – 296 с.

Кн. 3. – ВНТУ, 2010. – 332 с.

Літа імпульсивні : зб. поезії та критики / М. Стрельбиць-кий. – Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2001. – 104 с.

Прощаючи вік ХХ... : поеми, марші / М. Стрельбицький. – Вінниця : ВЕЛЕС, 2001. – 72 с.

Гальчевський : поема з героєм / М. Стрельбицький. – Вінниця : Власюк О., 2003. – 16 с. – (Б-чка «Перлинка»).

Наука вдячності : поеми, цикли / М. Стрельбицький. – Вінниця : Кн.-Вега, 2006. – 348 с. : портр.

Школа перепитувань : вірші, цикли / М. Стрельбицький. – Вінниця : ДП «Держ. картогр. ф-ка», 2009. – 320 с.

Про нього

Пастушенко, Л. Іменізація сущого, або Гротескове бароко Стрельбицького / Л. Пастушенко // Вінниц. край. – 2007. – № 4. – С. 187-193.

Михайло Стрельбицький : [біогр. поета та його поезія] // Квіт подільського слова : антол. тв. сучас. письм. Вінниччини. – Вінниця, 2010. – С. 397-410.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2014 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладача
  2. 2014 року виповнюється
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  4. Антоній В’ячеславович Крейчі
  5. Лютий
  6. Незгасна ватра митрополита
  7. Феномен Сергія Гальчака
  8. Ярослав Івашкевич – подолянин, класик польської літератури
  9. Березень
  10. Дослідник духовного життя українського селянства
  11. Немеркнучий подвиг
  12. Академічний ансамбль пісні і танцю «Поділля»
  13. Квітень
  14. Скульптор Володимир Смаровоз
  15. Травень
  16. Тадеуш (Тадеуш Пжемислав Міхал) Ґрохoльський
  17. Червень
  18. До 65-річчя від дня народження М.П.Стрельбицького
  19. Липень
  20. До 100-річчя від дня народження П.І.Муравського
  21. Серпень
  22. До 75-ліття від дня народження В.Є.Селезньова
  23. До 75-річчя від дня народження А.М.Пачевського
  24. Вересень
  25. Анатоль Свидницький – попередник Михайла Коцюбинського в літературі
  26. Пошуки симетрії справедливості у несправедливому світі
  27. Жовтень
  28. Народної культури оберіг
  29. Листопад
  30. Український лицар-отаман Я.В.Гальчевський
  31. Слово про Родіона Скалецького
  32. Грудень
  33. Фольклористка Настя Присяжнюк
  34. Відомості про авторів текстових довідок
  35. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше