ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2014 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

ЧЕРВЕНЬ

1 95 років від дня народження Дмитра Андрійовича Ковальчука (01.06.1919, с. Кидрасівка Бершад. р-ну – 30.04.1958, м. Салехард Тюмен. обл., нині РФ), Героя Радянського Союзу (1945). Працював на Іжевському металургійному заводі. Учасник Великої Вітчизняної війни – з листопада 1941 р. Воював на Калінінському, 1-му та 2-му Українських фронтах. 1943 р. закінчив курси молодших лейтенантів. Тоді ж став комуністом. З 1946 р. – у запасі. Жив і працював на Таймирі. Нагороджений орденами Леніна, Олександра Невського, Червоної Зірки, медалями.

Література:

Гальчак, С.Д. Герой Радянського Союзу Ковальчук Дмитро Андрійович / С.Д. Гальчак // Герої Поділля: Герої Рад. Союзу – уродж. Вінниц., Тернопіл. та Хмельниц. обл. / С.Д. Гальчак. – К., 2010. – С. 97 : портр.

3 65 років від дня народження Михайла Петровича Стрельбицького (03.06.1949, м. Вінниця), українського поета, літературознавця, літературного критика (див. розширену довідку в кінці місяця).

5 80 років тому народився Михайло Йосипович Бахтинський (05.06.1934, с. Губник Гайсин. р-ну), український поет, журналіст. Закінчив Московський літературний інститут ім. М.Горького. З 1965 р. мешкає у Києві. Тут пише поезії, пісні, критичні статті, рецензії і перекладає, одночасно працює у редак-ціях газет, журналів, на радіо, телебаченні, в кіно. Був директо-ром Республіканського будинку літераторів. М.Бахтинський – автор кількох поетичних збірок. Окремі вірші поета поклали на музику композитори І.Шамо, Л.Дичко, Е.Сталкович, А.Кос-Анатольський та ін. Високу оцінку творчості Бахтинського дали М.Стельмах, П.Воронько, Д.Павличко, Д.Луценко та інші май-стри слова і поціновувачі поетичного таланту М.Бахтинського як в Україні, так і за її межами.

Література:

Хоменко, Б.В. Бахтинський Михайло Йосипович / Б.В. Хо-менко // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 19.

6 215 років від дня народження Олександра Сергійовича Пушкіна (06.06.1799, м. Москва – 10.02.1837, м. СанктПетербург, РФ), видатного російського поета, прозаїка, драма-турга. Його життя і творчість позначені багатоманітними зв’язками з Україною, зокрема Поділлям. Протягом 1820-1824 рр. здійснив 19 подорожей Україною, в тому числі кілька разів відвідав Тульчин, а також Брацлав, Липовець, Борщагівку, Ольгопіль та інші подільські села і містечка.

Література:

Смолякова, Г. Пушкин и Подолье / Г. Смолякова // Вінниць-кий альбом. 1998 : літ.-худож. альм. – 1999. – С. 15-17.

Баніт, А. Наддністрянські музи Олександра Пушкіна / А. Баніт, А. Лисий // Третя Могилів-Подільська науково-краєзнавча конференція. – Кам’янець-Поділ., 2009. – С. 413-415.

Гальчак, С. Пушкін Олександр Сергійович / С. Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С. Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 658. – Бібліогр. в кінці ст.

• 160 років від дня народження Володимира Фав-стовича Левитського (06.06.1854, с. Старостинці Погребищ. р-ну – 26.10.1939), українського економіста, статистика, академіка ВУАН (1923), АН УРСР (1925). 1878 р. закінчив Новоросійський університет (Одеса). Отримав ступінь доктора наук за дисертацію «Сельскохозяйственный кризис во Франции 1862-1892 гг.» (1899). 3 1892 р. очолив кафедру поліцейського права у Харківському університеті, згодом став професором політичної економії і статистики, водночас викладав історію політичної економії на Вищих харківських комерційних курсах. Протягом 1919-1930 рр. працював професором Харківського сільськогосподарського інституту. Автор низки праць з політичної економії, історії народного господарства Росії, Франції та інших країн, досліджував історію народного господарства Стародавнього світу та інші проблеми. Зазнавав гонінь за потурання «неонародникам».

Література:

Левитський Володимир Фавстович // Провідники духовнос-ті в Україні : довідник / ред. І.Ф. Курас. – К., 2003. – С. 473-474.

• 100 років від дня народження Олександра Семеновича Западинського (06.06.1914, с. Кальник Іллінец. р-ну – 27.11.2002, м. Вінниця), Героя Радянського Союзу (1944). 1940 р. закінчив Мелітопольське військово-авіаційне училище. Учас-ник Великої Вітчизняної війни з вересня 1941 р. Воював на Карельському фронті. До листопада 1943 р. здійснив 148 бойових вильотів на розвідку об’єктів і комунікацій ворожих військ. Після війни продовжував службу у Збройних Силах СРСР.

1947 р. закінчив Вищу офіцерську школу штурманів. Звільнившись у запас, у 1957 р переїхав до Вінниці. Працював у інформа-ційно-обчислювальному центрі «Вінницявантажавтотранс». Має бойові ордени та медалі.

Література:

Гальчак, С. Д. Герой Радянського Союзу Западинський Олександр Семенович / С.Д. Гальчак // Герої Поділля: Герої Рад. Союзу – уродж. Вінниц., Тернопіл. та Хмельниц. обл. / С.Д. Галь-чак. – К., 2010. – С. 79 : портр.

9 65 років від дня народження Антоніни Іванівни Сторожук (09.06.1949, с. Новосілка Мурованокуриловец. р-ну), педагога, кандидата мистецтвознавства (2001), доцента (2006), етнографа, фольклориста, відмінника освіти України, делегата І з’їзду вчителів України, лауреата фестивалю української пісні «Буковинський жайвір» у м. Чернівці (1994). Нині працює заступником директора з науково-методичної роботи та міжрегіональних зв’язків Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М.Грушевського. У доробку А.І.Сторожук – народознавчі збірки, навчальні, навчально-методичні посібники, краєзнавчі дослідження, численні статті, надруковані у збірниках ВАК України, педагогічних журналах та освітянській пресі. А.Сторожук – організатор самобутнього народного аматорського ансамблю автентичного співу «Голоси предків» (2003) при рідному коледжі.

Література та інтернет-ресурс:

Подолинний, А.М. Сторожук Антоніна Іванівна / А.М. Подолинний // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 326.

Сторожук, А.І. Автопортрет щасливої жінки : [інтерв’ю] / А.І. Сторожук ; запис. М. Петрина // Барчани. – 2009. – 19 черв. – С. 5-6 : фото.

Джус, Н. Багатогранний талант Антоніни Сторожук / Н. Джус // Світлиця. – 2009. – № 2. – С. 8 : фото.

Адміністрація коледжу : Сторожук Антоніна Іванівна [Електронний ресурс] // Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського. – Електрон. текст. дані. – URL : http://bar-bgpk.at.ua/index/administracija/0-40 (дата звер-нення : 21.03.13), вільний. – Назва з титул. екрана.

• 50 років від дня народження Ірини Євгеніївни Руснак (09.06.1964, м. Новоукраїнка Кіровоград. обл.), літературознавця, доктора філологічних наук (2007), професора, проректора з наукової роботи Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського, відмінника освіти України (2009). Закінчила Кіровоградський ДПІ ім. О.Пушкіна (1986). З 1996 р. працює у ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського. У 2006-2011 рр. очолювала кафедру української літератури. Наукові інтереси: теорія літератури, українська еміграційна література ХХ століття, проблеми фольклористики, українська народна творчість. Автор понад 130 наукових праць з історії української літератури, фольклористики, теорії літератури і методики навчання літератури в загальноосвітній і вищій школах, більше 20 навчально-методичних посібників, зокрема «Український фольклор» (К. : Академія, 2010. – 304 с.).

Література та інтернет-ресурс:

Подолинний, А.М. Руснак Ірина Євгеніївна : [біогр. довід.] / А.М. Подолинний // Вінниччина фольклорна : довідник / уклад.: А.М. Подолинний, Т.О. Цвігун. – Вінниця : Кн.-Вега, 2004. – С. 68-69 : фото.

Руснак Ірина Євгеніївна : [біогр. довід.] [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. дані. – URL : http://academia-pc.com.ua/authors/2 (дата звернення : 20.06.13), вільний. – Назва з титул. екрана.

10 День народження Гната Трохимовича Танцюри (10.06.1901, с. Зятківці, нині Гайсин. р-ну – 12.11.1962, м. Гайсин), українського фольклориста, етнографа, педагога, краєз-навця Поділля. Його спадщина у жанровому плані багата й різноманітна. 1950 р. наш земляк упорядкував і передав ІМФЕ АН України записи 2 650 народних пісень, понад 1 000 з яких він записав від односельчанки Явдохи Зуїхи, 928 казок, 1 536 прислів’їв, 615 загадок, 800 весільних пісень, 200 записів дитячого фольклору. Автор значної і цінної фольклористично-етнографічної праці «Весілля в селі Зятківцях» (1997); з його спадщини видано «Українські народні пісні в записах Гната Танцюри» (2001). У Гайсині функціонує музей-садиба його імені, традиційним стало обласне фольклорне свято на приз Гната Танцюри.

Література:

Дмитренко, М.К. Гнат Танцюра : до 100-річчя від дня народж. / М.К. Дмитренко. – К. ; Вінниця, 2001. – 48 с.

Дмитренко, М. Гнат Танцюра : зб. біогр. інформ. / М. Дмитренко // Українська фольклористика: історія, теорія, практика. – К., 2001. – С. 34-79.

Гнат Трохимович Танцюра (1901-1962) : [буклет] / уклад. О. Ніколаєць ; передм. А.М. Подолинного. – Вінниця, 2001. – 6 с.

• 65 років від дня народження Адама Степановича Дзюби (10.06.1949, с. Малі Коровинці Чуднів. р-ну Житомир. обл.), музиканта, хормейстера, педагога, заслуженого артиста України (2000). Закінчив Вінницький ДПІ ім. М.Островського (1975). Організував інститутський ансамбль пісні і танцю «Веснянка» (1977), був його першим хормейстером. 1980 р. на базі «Веснянки» створив фольклорний ансамбль «Дармограй» (з 1985 по 1993 р. – «Щедрик»), яким керував упродовж 22 років та гастролював із ним в Україні та країнах СНД, Європи. 2002 р. очолив факультет культури і мистецтв Вінницького державного аграрного університету (ВДАУ). Ним було створено більше 20 творчих колективів, шістьом з яких присвоєно почесне звання «Народний аматорський». Співупорядник збірника «Козацькому роду нема переводу» (українські пісні з репертуару чоловічого фольклорного ансамблю «Щедрик») (1991). Нині Адам Степанович – завідувач хоровим відділом Центру культури та дозвілля ВДАУ.

Література:

Хоменко, Б.В. Дзюба Адам Степанович / Б.В. Хоменко // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2007. – Т. 7 : Ґ-Ді. – С. 553 портр. – Бібліогр. в кінці ст.

Джус, Н. Щедрі суцвіття вишневого саду : [про творч. вечір А.С. Дзюби «Пісні вишневого саду»] / Н. Джус // Світлиця. – 2009. – № 2. – С. 3-4 : фото.

12 100 років від дня народження Петра Івановича Ніколаєнка (12.06.1914, с. Мітлинці Гайсин. р-ну – 29.01.1943, с. Ново-Олександрівка Зерноград. р-ну Ростов. обл., нині РФ), Героя Радянського Союзу (посмертно 1943). У Червоній Армії – з 1939 р. Брав участь у визвольному поході радянських військ у Західну Україну та Західну Білорусію. На фронтах Великої Вітчизняної війни – з лютого 1942 р. Відзначився в оборонних боях під м. Ростов-на-Дону, в Ставропольському краї. Загинув у бою 29 січня 1943 р. 1967 р. у с. Мітлинці, на батьківщині П.І.Ніколаєнка, йому встановлено пам’ятник.

Література:

Гальчак, С.Д. Герой Радянського Союзу Ніколаєнко Петро Іванович / С.Д. Гальчак // Герої Поділля: Герої Рад. Союзу – уродж. Вінниц., Тернопіл. та Хмельниц. обл. / С.Д. Гальчак. – К., 2010. – С. 139 : портр.

• 60 років від дня народження Віктора Феодо-сійовича Яблонського (12.06.1954, с. Вінниц. Хутори Вінниц. р-ну), фахівця у галузі радіозв’язку та телекомунікацій, кандидата технічних наук, доцента, завідувача філії кафедри телекомунікаційних систем і телебачення ВНТУ, заслуженого працівника сфери послуг України, директора Вінницької філії ПАТ «Укртелеком». 1984 р. здобув вищу освіту в Московському всесоюзному електротехнічному інституті зв’язку, де й почав займатися науковими дослідженнями, освоював перші програми до обчислювальних машин. Після армії залишився на Заполяр’ї. Тридцять п’ять років керував міським телефонним зв’язком м. Воркута. 1992 р. Віктор Яблонський повертається у рідну Вінницю. Спочатку він працює головним інженером міського вузла електрозв’язку Вінницького виробничого об’єднання «Вінницязв’язок», а з 1995 р. призначений його директором. Протягом кількох років Вінницька дирекція ВАТ «Укртелеком» під керівництвом В.Яблонського (з березня 1998 р.) пройшла шлях цифровізації сільських та міських АТС, модернізації ліній зв’язку, що дало можливість запровадити якісний зв’язок та сучасні послуги. Довгий час В.Яблонський плідно співпрацював з Вінницьким НТУ, кілька років очолював Державну екзаменацій-ну комісію. Видав ряд навчальних посібників, більше 20 наукових статей. Займається громадською роботою, створив галузевий благодійний фонд «Зв’язок сердець», почесним президентом якого він є й дотепер. Обирався депутатом обласної Ради від Оратівського району.

Література:

Лосенко, В. З турботою про дітей : [депутат обл. Ради В. Яблонський – дир. Вінниц. філії ВАТ «Укртелеком» у своєму окрузі – Оратів. р-ні] / В. Лосенко // Вінниччина. – 2005. – 3 черв. : фото.

Яблонський, В. І в будні, і в свята залишаємося зв’язків-цями : [про роботу Вінниц. філії ВАТ «Укртелеком» розповідає її дир.] / В. Яблонський // Вінниц. відом. – 2005. – 16 листоп. – С. 2 : фото.

13 75 років тому народився Володимир Андрійович Глова (13.06.1939, с. Вознівці нині Жмерин. р-ну), педагог, письменник. Навчався у школі-інтернаті в Могилів-Подільському, згодом у Києві. З 1966 р. вчителював у с. Кармалюкове Жмерин-ського району. Вищу освіту здобув на заочному відділенні філологічного факультету Вінницького ДПІ ім. М.Островського (1970). Вірші почав писати ще в школі. Публікується з 1958 р. У Могилів-Подільському його вчителями були І.Глинський та С.Тельнюк, у Києві – Д.Білоус. В.А.Глова – автор збірок «Кольори життя» (1999), «Сповідь» (2000), «Збираю по крупиночці слова...» (2003), «Що в серці збереглось» (2006). Добірки віршів друкувалися в «Літературній Україні», обласних газетах, збірниках «Калиновий цвіт» (Жмеринка, 1991), «Благовіст» (Вінниця, 1992), «Гроно» (Жмеринка, 1994).

Література:

Хоменко, Б.В. Глова Володимир Андрійович / Б.В. Хоменко // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 67.

Вовкодав, В. «Майбутнім душу я бентежу» : [про зб. В. Глови «Збираю по крупиночці слова»] / В. Вовкодав // Колорит. – 2004. – 7 серп.

16 60 років від дня народження Георгія Володи-мировича Куркова (16.06.1954, м. Хмельницький), піаніста, диригента, органіста, заслуженого діяча мистецтв України (1995). Закінчив з відзнакою Хмельницьке музичне училище ім. В.Заремби, Київську консерваторію ім. П.І.Чайковського. З 1978 р. живе і працює у Вінниці. Виступає в Україні і за кордоном, бере участь у різних музичних фестивалях. Організатор, диригент та художній керівник камерного оркестру «Арката» Вінницької обласної філармонії, з яким здійснив багато творчих проектів та подорожей. З ініціативи та за участю Г.Куркова, у Вінниці проведені такі фестивалі: «Бах та його епоха» (1995), «Амадеус» (1996), «Арката плюс» (1997), «Шопеніана – вік XX» (1999), «Бетховенські ансамблі» (2000), «П.І.Чайковський та Н.Ф. фон Мекк» (2003). Він є музичним директором міжнародного органного фестивалю «Музика в монастирських мурах», який з 1999 р. щорічно проходить у Вінниці.

Інтернет-ресурс:

Георгій Курков [Електронний ресурс] // Портал Music-Review Ukraine. – Електрон. текст. дані. – URL : http://www.m-r.co.ua/mr/mr.nsf/0/4AD2F410B736B78AC2257766006E04BE?OpenDocument (дата звернення : 20.06.13), вільний. – Назва з титул. екрана.

Диригент та художній керівник Академічного камерного оркестру «Арката», заслужений діяч мистецтв України – Георгій Курков [Електронний ресурс] // Вінницька обласна філармонія. – Електрон. текст. дані. – URL : http://www.filarm.vn.ua/vykonavzi/page/2 (дата звернення : 10.07.13), вільний. – Назва з титул. екрана.

18 75 років від дня народження Володимира Григоровича Лисенка (18.06.1939, смт Муровані Курилівці – 11.06.2010, м. Вінниця), журналіста, краєзнавця, члена НСЖУ з 1988 р. 1963 р. закінчив КДУ ім. Тараса Шевченка. Працював у часописах Києва, регіональних ЗМІ – «Колос» (Погребище), «Комсомольське плем’я», був головним редактором вінницької газети «Південний Буг», яка посіла перше місце серед обласних часописів на Міжнародному фестивалі журналістики у Ялті (1996). Працював Володимир Григорович також на обласному радіо (Вінниця), у Вінницькому облвиконкомі, Художньому фонді України, Вінницькому театрі ляльок. Двадцять років (з 1988 р.) В.Г.Лисенко трудився в обласній журналістській організації. Спочатку був відповідальним секретарем, а з 1996 року її беззмінним головою. Автор кількох художньо-документальних книг. Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2009).

Література:

Лисенко Володимир Григорович // Вінниччина журна-лістська: ж-сти нашого краю в засобах мас. інформ. і не тіль-ки… : до 50-річчя утвор. НСЖУ : громад.-попул. довід. / авт.-упоряд. В. Лисенко. – Вінниця, 2010. – С. 129-130.

Гальчак, С. Лисенко Володимир Григорович / С. Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С. Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 589.

23 125 років від дня народження Анни Андріївни Ахматової (Горенко) (23.06.1889, м. Одеса – 05.03.1966, м. Домодєдово, РФ), російської поетеси, уродженки Одеси. Її доля пов’язана з Поділлям.

Література:

[Про портрет Анни Ахматової роботи Натана Альтмана] // Долгополов, И. Мастера и шедевры / И. Долгополов. – М., 1988. – С. 38-40.

Колеснікова, А. Анна Ахматова бувала на Поділлі / А. Колес-нікова // 33-й канал. – 2006. – 30 серп. – С. 8.

Стебелев, А. Ахматова в Виннице / А. Стебелев // Незави-сим. курьер. – 2009. – 29 лип. – С. 22.

25 85 років тому народився Іван Остапович Гонтар (25.06.1929, с. Біляни Мурованокуриловец. р-ну – 15.03.1995, м. Київ), український поет. Закінчив факультет журналістики Українського поліграфічного інституту ім. І.Федорова. Був на видавничій роботі, працював науковим співробітником в історичному музеї України, у редакціях газет «На екранах України», «Літературна Україна», «Радянська освіта». Автор збірок поезій «Видюще дерево», «Джерело з-під каменя», а також публікацій у пресі. Член СПУ з 1988.

Література:

Подолинний, А.М. Гонтар Іван Остапович / А.М. Подо-линний // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 73.

Подолинний, А.М. Гонтар Іван Остапович / А.М. Подо-линний // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2006. – Т. 6 : Го-Гю. – С. 141 : фото. – Бібліогр. в кінці ст.

Цього місяця виповнюється:

• 70 років відтоді, як відкрито (1944) Гайсинську швейну фабрику. За роки своєї діяльності вона здобула високий авторитет у легкій промисловості, серед вітчизняних та зарубіжних споживачів. Підприємство було створено в той час, коли у Гайсині, під час переможного наступу радянських військ на Захід, розташувалися військові госпіталі, у яких були перебої з постачанням білизни для поранених. У червні 1944 р. райвиконком прийняв рішення про відкриття фабрики для виготовлення чоловічої білизни. Першим директором стала О.П.Гарич. З власними «Зінгерами» і «Подолками» у пристосованому приміщенні, площею 136 м², розпочали роботу 16 гайсинчанок. З часом потреба у такій білизні зменшилась, і фабрика почала виготовляти чоловічі сорочки, костюми, спеців-ки. Кількість працюючих зросла до 150. Виробництво поступово розвивалося, удосконалювалося. 1957 р. став до ладу цех № 2, а 1961 р. за зміну вже виготовляли 130 костюмів. Майстрині освоїли виробництво жіночого та дитячого одягу. У листопаді 1968 р., з уведенням в дію двоповерхового корпусу, площа цехів досягла 936 м²; було розпочато комплексну механізацію виробництва. Протягом 1980-1985 рр. на фабриці встановили 129 одиниць нового швидкісного технологічного обладнання. У 1986-1990 рр. докорінно змінилася організація та оплата праці, введено високопродуктивні комплексні механізовані потоки другого покоління. Щоденно колектив виготовляв 5,5 тисяч виробів 89 моделей для дітей. У грудні 1988 р. ввели в експлуатацію триповерховий розкрійно-підготовчий цех, площею понад 1 тис. м². У той час на фабриці працювали в дві зміни 600 чоловік. З вересня 1998 р. вона отримала назву ЗАТ «Гайсинська швейна фабрика «Віта». Першим її головою правління була Л.М.Мосіна. Переборовши економічну кризу кінця 90-х рр., фабрика виконувала замовлення для Франції, США. Нині гайсинські швачки співпрацюють з німецькою фірмою, піднімаючи своєю продукцією імідж Вінничини у світі.

Література:

Таранюк, Є. Вікно у Європу відкрила Гайсинська швейна фабрика «Віта» / Є. Таранюк // Вінниччина. – 2004. – 2 черв.

Тарасюк, Л. Нові здобутки і гарні традиції / Л. Тарасюк // Трибуна праці. – 2008. – 7 берез.

Ткачук, О. «Віта» гарно працювала / О. Ткачук // Трибуна праці. – 2008. – 8 черв.

Федоренко, В. «Віта» на тендітних жіночих плечах / В. Федоренко // Гайсин. вісн. – 2008. – 14 серп.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2014 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладача
  2. 2014 року виповнюється
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  4. Антоній В’ячеславович Крейчі
  5. Лютий
  6. Незгасна ватра митрополита
  7. Феномен Сергія Гальчака
  8. Ярослав Івашкевич – подолянин, класик польської літератури
  9. Березень
  10. Дослідник духовного життя українського селянства
  11. Немеркнучий подвиг
  12. Академічний ансамбль пісні і танцю «Поділля»
  13. Квітень
  14. Скульптор Володимир Смаровоз
  15. Травень
  16. Тадеуш (Тадеуш Пжемислав Міхал) Ґрохoльський
  17. Червень
  18. До 65-річчя від дня народження М.П.Стрельбицького
  19. Липень
  20. До 100-річчя від дня народження П.І.Муравського
  21. Серпень
  22. До 75-ліття від дня народження В.Є.Селезньова
  23. До 75-річчя від дня народження А.М.Пачевського
  24. Вересень
  25. Анатоль Свидницький – попередник Михайла Коцюбинського в літературі
  26. Пошуки симетрії справедливості у несправедливому світі
  27. Жовтень
  28. Народної культури оберіг
  29. Листопад
  30. Український лицар-отаман Я.В.Гальчевський
  31. Слово про Родіона Скалецького
  32. Грудень
  33. Фольклористка Настя Присяжнюк
  34. Відомості про авторів текстових довідок
  35. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше