ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2013 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Листопад

1 55 років від дня народження Олександра Івановича Рогового (01.11.1958, с.Луків Турійс. р-ну Волин. обл.), історика, педагога, краєзнавця, архівіста, члена правління Всеукраїнської національної спілки краєзнавців, члена колегії Українського геральдичного товариства та Вінницької обласної геральдичної комісії, голови міжрайонного краєзнавчого центру «Соб», члена правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України. У 1980 р. закінчив історичний факультет Вінницького державного педагогічного інституту. Відмінник освіти України. З 1996 р. – начальник архівного відділу Липовецької райдержадміністрації. Делегат ІІІ та ІV з’їздів Національної спілки краєзнавців. Автор-розробник гербів адміністративних центрів територіальних громад Липовецького району. Ініціатор проведення І-го обласного свята рідного краю (с.Стара Прилука, 1993), міжнародної акції пам’яті і примирення 1996 р., обласного конкурсу «Повернути назву річці». Автор статей до Географічної Енциклопедії України та Енциклопедії сучасної України, понад 500 журнально-газетних публікацій з історії Поділля, а також історико-краєзнавчої карти «Вінниччина козацька» (2009). Член науково-краєзнавчого клубу «Дослідник краю» відділу літератури та інформації з питань краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва.

Література:

Гальчак, С. Роговий Олександр Іванович / С.Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С.Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 668-670.

Кавун, М. Липовецький патріотизм Рогового / М.Кавун // Вінниччина. – 2008. – 31 жовт. – С. 10. – (Спец. вип. газ. «П’ятниця»).

2 75 років тому народився Борис Іванович Лобай (02.11.1938, м.Шепетівка Хмельниц. обл.), історик, архівіст, краєзнавець. Закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка. З 1970 р. працював завідувачем відділу Вінницького обласного краєзнавчого музею. Завідувач відділу охорони пам’яток історії та культури управління культури Вінницької облдержадміністрації. Досліджує ранній залізний вік на Поділлі. Брав участь в археологічних експедиціях Вінницького державного педагогічного інституту (1964-1970) та Вінницького обласного краєзнавчого музею (в 1971-1981, 1985-1990). Автор 9 наукових публікацій.

Література:

Гальчак, С. Лобай Борис Іванович / С.Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С.Галь-чак. – Вінниця, 2011. – С. 594.

Гальчак, С.Д. Лобай Борис Іванович / С.Д.Гальчак // Краєзнавці Вінниччини: біографії. Бібліографія / С.Д.Гальчак. – Вінниця, 2005. – С. 110-111.

4 165 років від дня народження Дмитра Васильо-вича Марковича, псевд., крипт. – Гайдабура, Марківчанин, Волиняк, Оленин, Д.М., (04.11.1848, м.Полтава – 09.12.1920, м.Вінниця), фольклориста і етнографа, громадського і політичного діяча. 1873 р. закінчив юридичний факультет Новоросійського університету (нині Одеський національний університет імені І.І.Мечникова). Працював у різних містах України, а також на Кубані і в Бессарабії. Перше оповідання опублікував у 1877 р. З 1915 р. жив у Вінниці, де організував і очолив кооперативний «Союзбанк». У період Центральної Ради був головним прокурором України, при гетьманаті – прокурором Генерального суду, а в часи перебування Уряду УНР у Вінниці обіймав посаду міністра юстиції, займався українізацією школи. У київському видавництві «Вік» вийшов його двотомник «По степах та хуторах» (1908), «Твори» у 2-х томах вийшли в Катеринославі (1918-1919).

Література:

Подолинний, А.М. Маркович Дмитро Васильович / А.М.Подо-линний // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., перероб. і доп. / упорядкув. і заг. ред. А.М.Подолинного. – Вінниця, 2001. – С. 215-216.

Рекрут, В. «З людьми і для людей…» (Дмитро Маркович в українському національно-визвольному русі: кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / В.Рекрут. – Вінниця, 2006. – 408 с.: фото.

Маркович Дмитро Васильович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.krai.lib.kherson.ua/m1-peopl-1.htm (дата звернення: 21.05.2012). – Назва з екрана.

  • 90 років від дня народження Йосипа Григоровича Тельмана (04.11.1923, м.Одеса), історика, краєзнавця, кандидата історичних наук (1968), доцента (1974). У 1950 р. закінчив Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка, історичний факультет. Працював завідувачем відділу Вінницького обласного краєзнавчого музею з 1950 по 1958 рр. Протягом 1958-1969 рр. – редактор Одеського видавництва «Маяк» (у Вінницькій обл.). У 1969-1992 рр. – викладач, доцент кафедри суспільних наук Він-ницького державного медичного інституту ім. М.І.Пирогова (нині Вінницький національний медичний університет ім М.І.Пиро-гова). Автор більше 100 наукових та краєзнавчих публікацій. Із 1992 р. живе в Ізраїлі.

Література:

Гальчак, С. Тельман Йосип Григорович / С.Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С.Галь-чак. – Вінниця, 2011. – С. 713.

  • 70 років тому народився Василь Дмитрович Кобець (04.11.1943, с.Слободище, тепер Іллінец. р-ну), український поет, прозаїк, публіцист, Голова Конгресу української інтелігенції Вінниччини (1996), член СПУ (1975). Нагороджений орденами святого Архистратига Михаїла та святого рівноапостольного князя Володимира. Лауреат літературних премій імені Миколи Трублаїні, Михайла Коцюбинського, Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка та премії Івана Богуна за громадську діяльність (див. у кінці місяця розширену довідку).

Література:

Кобець Василь // Квіт подільського слова: тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В.С.Рабенчука. – Вінниця, 2010. – С. 165-178: портр.

7 90 років від дня народження Івана Володимировича Глинського (07.11.1923, с.Потуш, нині Тиврів. р-ну – 16.03.1983, м.Могилів-Поділ.), перекладача, фольклориста, літературознавця, письменника. Навчався в Лучанській середній школі Немирівського району. На початку Другої світової війни був контужений і опинився в концтаборі. У післявоєнні роки працював у пресі, на культосвітній ниві Вінниччини та Буковини. Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету (1957) і деякий час учителював. Друкувався від 1946 р. Публікував статті з питань теорії й практики художнього перекладу, культури мови, історії українсько-польських літературних зв'язків, досліджень українських імен та прізвищ. З-під його пера з’явилися друком п’єси «Коли квіти стріляють» (1966) та «Вас чекають матері» (1973), збірка гумору й сатири «Передбачливий гість» (1983). Як перекладач познайомив читачів із низкою творів німецьких, польських, молдавських, білоруських, російських авторів. Член СПУ з 1964 р.

Література:

Мишанич, О.В. Глинський Іван Володимирович / О.В.Миша-нич // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2006. – Т. 5. – С. 668-669.

Подолинний, А.М. Глинський Іван Володимирович / А.М.Подо-линний // Вінниччина фольклорна: довідник / Обл. центр нар. творчості; упоряд. А.М.Подолинний, Т.О.Цвігун. – Вінниця, 2004. – С. 19-20: портр.

9 100 років від дня народження Олекси Воропая (09.11.1913, м.Одеса – літо, 1989, м.Лондон), етнографа, фольклориста, біолога, доктора слов’янської етнології, доктора природничих наук. Закінчив Агрономічну академію в Москві (1940), навчався в Одеському університеті на заочному відділенні. Працював агрономом, учителював, у тому числі в смт Вороновиця. Під час Другої світової війни організував там гурт молоді, яка ставила за мету боротьбу за самостійну Україну. Під кінець війни емігрував до Німеччини. Там з’явилися перші його публікації. Згодом переїхав до Англії. Друкував у журналі «Визвольний шлях» етнографічні статті, праці з біології. Обряди та етнопоетичні твори, зафіксовані на Вінниччині, займають у його публікаціях значне місце. Основна його праця – «Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. У двох частинах» (обидві вийшли у Мюнхені).

Література:

Подолинний, А.М. Воропай Олекса / А.М.Подолинний // Він-ниччина фольклорна: довідник / Обл. центр нар. творчості; упоряд. А.М.Подолинний, Т.О.Цвігун. – Вінниця, 2004. – С. 16-17.

Гальчак, С.Д. Воропай Олекса / С.Д.Гальчак // Краєзнавці Вінниччини: біографії. Бібліографія / С.Д.Гальчак. – Вінниця, 2005. – С. 42.

Гальчак, С. Воропай Олексій Іванович / С.Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С.Галь-чак. – Вінниця, 2011. – С. 477.

  • 100 років від дня народження Олександра Романовича Мазуркевича (09.11.1913, с.Жабокрич Крижопіл. р-ну – 10.10.1995, м.Київ), літературознавця, критика, доктора педагогічних наук, професора, академіка АПН України. З 1930 р. вчителював, працював у редакціях районних газет Вінницької та інших областей. Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1941). Учасник Другої світової війни. Протягом 1945-1950 рр. виконував обов’язки заступника директора Вінницького педагогічного інституту. З 1950 по 1958 рр. – головний редактор журналу «Рідна школа».

Література:

Подолинний, А.М. Мазуркевич Олександр Романович / А.М.Подолинний // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., перероб. і доп. / упорядкув. і заг. ред. А.М.Подолинного. – Вінниця, 2001. – С. 207-208.

Волошина, Н. Перший в Україні доктор педагогічних наук з методики літератури: [про О.Мазуркевича] / Н.Волошина // Освіта України. – 2003. – 10 жовт.

10 65 років від дня народження Михайла Феодосійо-вича Каменюка (10.11.1948, с.Григорівка, нині Могилів-Поділ. р-ну), українського поета, прозаїка, драматурга, перекладача, літературознавця, журналіста, голови Вінницької обласної організації НСПУ, відповідального секретаря НСПУ (див. у кінці місяця розширену довідку).

Література:

Каменюк Михайло // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В.С.Рабенчука. – Вінниця, 2010. – С. 149-164: портр.

Михайло Каменюк – письменник, журналіст: до 60-річчя від дня народж.: бібліогр. покажч. / ВОУНБ ім. К.А.Тімірязєва; укл. О.М.Зелена; ред.: Г.М.Авраменко, М.Г.Спиця. – Вінниця, 2008. – 48 с. – (Наші видатні земляки).

11 110 років тому народився Віктор Георгійович Гейєр (11.11.1903, м.Вінниця – 30.01.1990, м.Донецьк), гірничий інженер, професор (1953), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1963), лауреат Державної премії СРСР (1946). Закінчив Сталінський гірничий інститут (1930), де відтоді і працював (згодом закінчив Донецький політехнічний інститут). Розробляв теоретичні основи руху двофазних речовин по вертикальному трубопроводу і методи інженерних розрахунків ерліфтів, гідрокомпресорів та гідроелеваторів; досліджував теоретичні питання автоматизації рудникових вентиляторних і водовідливних установок. Працював над методами відкачування затоплених шахт.

Література:

Смирнова, А.Є. Гейєр Віктор Георгійович / А.Є.Смирнова // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2006. – Т. 5. – С. 436-437.

17 115 років від дня народження Гната Гнатовича Ігнатовича (Балінського) (17.11.1898, м.Немирів – 16.01.1978, м.Ужгород), українського актора і режисера, театрального педагога, заслуженого артиста України (1960). Закінчив Київську драматичну студію при молодому театрі, з 1935 р. працював у кіно, був асистентом О.Довженка в кінострічці «Щорс». 1946-1963 рр. – головний режисер Закарпатського театру м.Ужгород (нині Закарпатський обласний державний український драматичний театр).

Література:

Ігнатович (Балінський) Гнат Гнатович // Кіномистецтво України в біографіях: [довідник] / Н.Карельський, Є.Глушко, О.Синько. – К., 2004. – С. 233.

  • 105 років від дня народження Григорія Порфировича Кочура (17.11.1908, с.Феськівка, нині Менського р-ну на Чернігівщині – 15.12.1994, м.Ірпінь Київ. обл.), українського поета, перекладача, літературознавця. Після закінчення Київського інституту народної освіти працював у Балтському педтехнікумі, Тираспольському педагогічному інституті. З 1936 р. до початку війни – у Вінницькому педагогічному інституті. У 1943 р. арештований, звинувачений в націоналізмі і засуджений до 10 років виправно-трудових колоній. Реабілітований у 1957 р. Працював як перекладач і дослідник літератури. 1991 р. у серії «Майстри поетичного перекладу» у видавництві «Дніпро» з’явилася своєрідна антологія його перекладів за назвою «Друге відлуння». Будні ГУЛАГу відтворив у збірці поезій «Інтинський зошит. Вірші 1945-1953» (1989). Лауреат республіканської премії ім.М.Риль-ського (1989) та Державної премії України ім. Тараса Шевченка (посмертно, 1995).

Література:

Лазаренко, В.І. Кочур Григорій Порфирович / В.І.Лазаренко // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., перероб. і доп. / упорядкув. і заг. ред. А.М.Подолинного. – Вінниця, 2001. – С. 170-171.

18 110 років (1903) тому селищу Жмеринка надано статус міста (справа знаходиться у філії державного архіву Хмельниц. обл. у м.Кам’янці-Подільському (Ф. – 117, сп. 1, д. 653).

Література:

Вовкодав, В. Жмеринський край: іст.-краєзн. нарис / В.Вов-кодав, В.Лазаренко. – Вінниця: Друк, 2003. – 60 с. – (Б-ка «Правозахисника»).

Кочевих, О. Жмеринка – дитя залізниці / О.Кочевих // Полі-тика і культура. – 2003. – № 48. – С. 31-32.

Жмеринка – іменинниця: [До 100-річчя міста] // Панорама. – 2003.– 6 серп.

Місто Жмеринка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://irp.vn.ua/!_ata/data/42.pdf   (дата звернення: 25.05.2012). – Назва з екрана.

20 90 років тому (1923) переймененовано Міську центральну бібліотеку ім. М.В.Гоголя на Міську центральну бібліотеку ім. К.А.Тімірязєва (нині Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва). У хроніці «Рабоче-крестьянской газеты» – органу Подільського Губкому КП(б)У, Губвиконкому та Губпрофради № 181 (915) від 20 лис-топада 1923 р. повідомляється, що «…Городская центральная библиотека, ул. Ленина, 69, (бывш. Н.В.Гоголя) перейменована им.К.А.Тимирязева». У повідомленні не вказується причини перейменування бібліотеки, ймовірно, це пов’язано з 80-річним ювілеєм Климента Аркадійовича Тімірязєва (03.06.1843- 28.04.1920), вченого-природознавця, одного з основоположників російської школи фізіології рослин, якому у цьому році виповнюється 170 років від дня народження.

Література:

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека в контексті історії та інноваційному поступі сьогодення: моногр. / Вінниц. ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва. – Вінниця: [б.в.], 2007. – 312 с.: фото. – Зі змісту: [переймен. б-ки]. – С. 43.

  • 70 років від дня народження Євдокії Макарівни Богач (20.11.1943, с.Попелюхи, нині с.Яворівка Піщан. р-ну) – художниці. Закінчила Косівське училище прикладного мистецтва (1967; викладач Ю.Соломченко). Працювала в експерименталь-ній майстерні сувенірних виробів (м.Севастополь, 1968-1971); у Київській творчій майстерні комплексного оформлення (1971-1976); потім – на комбінаті монументально-декоративного мистецтва творчо-виробничого об'єднання «Художник» Художнього фонду СХУ. Учасниця республіканських, всесоюзних, міжнародних виставок від 1963 р. Працює в галузі скульптури малих форм. Роботи зберігаються у фондах Міністерства культури України. Основні твори: декоративні скульптури (1972); «Лісова пісня», «Свято», «Дерево життя» (1977), «Івана Купала» (1978). Член НСХУ (1974).

Література:

Прядка, В.М. Богач Євдокія Макарівна / В.М.Прядка // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2004. – Т. 3. – С. 122: портр.

21 День народження Володимира Максимовича Перепелюка (21.11.1910, с.Боришківці Хмельниц. обл. – 03.07.2000, смт Вороновиця Вінниц. р-ну), українського кобзаря, фольклориста. Початкову освіту отримав у лікнепі, наймитував, служив у війську, закінчив бібліотечні курси у Кам’янці-Подільському (1934). Працював завідуючим бібліотекою Вороновицького сільськогосподарського технікуму. У Вороновиці встановлено йому пам’ятний знак, проводиться раз у два роки обласне свято кобзарського мистецтва «Струни вічності». А кожні 5 років під такою ж назвою відбувається Всеукраїнський фестиваль.

Література:

Римаренко, Н. Володимир Максимович Перепелюк / Н.Рима-ренко // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2010 р.: хронолог. довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва; уклад. Г.М.Авраменко; ред.: М.Г.Спиця, Г.М.Слотюк; відп. за вип. Н.І.Морозова. – Вінниця, 2009. – С. 88-92.

22 65 років тому народився Тимофій Валентинович Мотренко (22.11.1948, м.Вінниця), держслужбовець І рангу, заслужений працівник освіти України (2003). Працював на різних посадах у владних структурах області, зокрема заступником уповноваженого Ради у справах релігії при Раді Міністрів УРСР у Вінницькій області. Паралельно займався викладацькою роботою у Вінницькому державному педагогічному інституті (1985-1990). Був заступником голови Вінницької облдержадміністрації (1996-1999). З 1999 р. перейшов на роботу до Кабінету Міністрів України, де обіймав різні посади. З жовтня 2003 р. – начальник Головного управління державної служби України. Член НСЖУ (1994).

Інтернет-ресурс:

Мотренко Тимофій Валентинович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://presscenter.ukrinform.ua/vip_gallery.php?photo_id=149  (дата звернення: 21.05.2012) – Назва з екрана.

23 День народження Родіона Андрійовича Скалецького (23.11.1899, с.Михайлівка, нині Бершад. р-ну – 22.03.1984, м.Київ), українського композитора, хорового диригента, фольклориста. Викладав українську мову й співи в кооперативному й педагогічному технікумах Тульчина, в Ольгопільській школі. Відродив засновану М.Леонтовичем народну хорову капелу в Тульчині, очолював її в 1926-1932 рр., був організатором і керівником численних хорів. Після Другої світової війни тривалий час працював у Вінницькому інституті удосконалення вчителів, школі № 3 ім. М.Коцюбинського, керував секцією самодіяльних композиторів в обласному Будинку народної творчості. Усього ж з уст народу він записав на Вінниччині 320 пісень, серед них 146 – весільні. У 20-30-х рр. записав текст і музику весілля в рідному селі. У Вінниці ім’ям Р.Скалецького названо вулицю, на якій тривалий час жив композитор.

Література:

110 років від дня народження Родіона Андрійовича Скалецького // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2009 р.: хронолог. довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва; уклад. Г.М.Авраменко; ред. М.Г.Спиця; відп. за вип. Н.І.Морозова. – Вінниця, 2008. – С. 79-80.

  • 115 років від дня народження Родіона Яковича Малиновського (23.11.1898, м.Одеса – 31.03.1967, м.Москва), військового і державного діяча, маршала СРСР (1944), двічі Героя Радянського Союзу (1945, 1958). Дитячі роки пройшли в с.Кліщів, нині Тиврів. р-ну. Учасник Першої світової війни, з 1919 р. – у Червоній Армії. Закінчив військову академію ім.М.В.Фрунзе (1930), у 1937-1938 рр. – учасник громадянської війни в республіканській Іспанії. Влітку 1940 р. Р.Малиновському присвоєно звання генерал-майора. Під час Другої світової війни – командуючий стрілецьким корпусом, командарм (6-ї, 66-ї і 2-ї гвардійської), командуючий військами Південного, Південно-Західного (з 1943 р. – 3-го Українського), 2-го Українського фронтів. Протягом 1945-1947 рр. – командуючий військами Забайкальсько-Амурського військового округу, головнокомандуючий військами Далекого Сходу (1947-1953), командуючий військами Далекосхідного військового округу (1953-1956). З 1956 р. – перший заступник міністра оборони і головнокомандуючий сухопутними військами. З 1957 р. – міністр оборони СРСР. Нагороджений 5 орденами Леніна, орденом Перемоги, 3 орденами Бойового Червоного Прапора, іншими орденами та медалями.

Література:

Вінниччина в датах: хронолог. довід. – Вінниця, 2000. – 111 с.– Зі змісту: [Малиновський Родіон Якович]. – С. 44.

Баніт, А. Невідомий маршал Малиновський. Що пов'язує з Вінниччиною відомого воєначальника? / А.Баніт // Поділ. радниця. – 2007. – 11 квіт. – С. 3.

Тамтура, А. Малиновський таки наш: [до 110-ї річниці від дня народж. Героя Рад. Союзу] / А.Тамтура // Маяк. – 2008. – 21 листоп.

24 85 років від дня народження Миколи Миколайо-вича Кравця (24.11.1928, с.Бабичі Білгорайського повіту на Холмщині (Польща) – 20.07.2011, м. Вінниця), історика, краєзнавця, письменника, доктора історичних наук (з 1965), професора (з 1969). У 1949 р. закінчив історичний факультет Львівського педінституту, вчителював, працював старшим викладачем Станіславського (Івано-Франківського) педагогічного інституту, науковим співробітником інституту суспільних наук України у Львові, завідуючим кафедрою історії України Львівського університету ім. І.Я.Франка, завідуючим кафедрою історії СРСР і України Чернівецького державного університету. З 1975 р. був завідуючим кафедрою загальної історії інституту (нині Вінницький державний педагогічного університет імені Михайла Коцюбинського). Автор 5 монографій та більше 500 праць із всесвітньої історії, історії України, в т.ч. Поділля. Під керівництвом М.М.Кравця проведено 19 обласних історико-краєзнавчих конференцій. Він був організатором підготовки, відповідальним редактором збірників тез доповідей цих важливих заходів. М.М.Кравець – Почесний член Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському національному університеті.

Література:

Гальчак, С. Кравець Микола Миколайович / С.Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С.Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 570, 571.

Калитко, С.Л. Подільський період в житті та діяльності М.М.Кравця / С.Л.Калитко, О.М.Кравчук // Освіта на Поділлі: минуле та сьогодення: матеріали ХХІІІ Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф. 20-21 жовт. 2011 р.: до 100-річчя заснув. ВДПУ ім.М.Коцюбинського. – Вінниця, 2011. – С. 339-344.

26 80 років від дня народження Михайла Никифоро-вича Чорного (26.11.1933, с.Мала Жмеринка Вінниц. обл.), живописця, заслуженого художника України (1994). Закінчив Київський державний художній інститут (1968). У 1971 р. завершив освіту в творчій майстерні Академії мистецтв СРСР у Москві. Працює в галузі живопису, графіки. Учасник обласних, республіканських, всесоюзних виставок. Учасник міжнародних Арт-фестивалів у Києві (1996, 1997) та пленерів. Персональні виставки у Вінниці. Основні твори: «Пов’язала рушничок», «Ніч Івана Купала», «Футболісти 1941 р.», «Вечеря у полі», «Мої діди», «Сковорода», «Руданський серед селян», «Леонтович з хором», «Леся Українка на Івана Купала», «Пам'яті М.Дерегуса», «Настя Присяжнюк», «Чорнобильські мадонни». Член СХУ (1972).

Література:

Барабан, В. Самобутній стиль митця: [про творч. вінниц. худож. М.Чорного] / В.Барабан // ДТП. – 2005. – 24 груд. – С. 8.

Татарин, М. Художник, що пише в оці сльозу / М.Татарин // Жмерин. меридіан. – 2007. – 13 жовт. – С. 7.

Чорна, М. Блажен, хто вірує в Поділля: творч. М.Чорного / М.Чорна // Вінниц. край. – 2011. – № 4. – С. 108-113: фотогр.

Чорний Михайло Никифорович [Електронний ресурс]: [біогр. довідка, фото] – Режим доступу: http://vinspilka.vn.ua/index.php/artists/9-chornyi  (дата звернення: 21.05.2012) – Назва з екрана.

27 90 років від дня народження Івана Карповича Фурдика (27.11.1923, с.Соболівка Теплиц. р-ну), краєзнавця. Закінчив Тульчинську фельдшерську школу в 1941 р. Учасник бойових дій у Великій Вітчизняній війні. Нагороджений орденами: «Отечественной войны І степени», «За мужність» та 22 медалями. Військове звання – старший лейтенант медичної служби. Інвалід Великої Вітчизняної війни І групи. Наказом Міністерства оборони України № 189 від 13.04.2010 р. йому присвоєно чергове військове звання – полковник. Досліджує минуле рідного краю, друкував у місцевій, обласній та республіканській пресі свої краєзнавчі матеріали, зокрема надрукував в 1972 р. у багатотомному виданні «Історія міст та сіл України. Вінницька область» вміщено його історичний нарис «Соболівка». Фурдик І.К. також відомий як бібліофіл. На протязі багатьох років зібрав велику власну бібліотеку зі значною кількістю раритетів та книг з автографами авторів. На громадських засадах обраний головою ради старійшин с.Соболівка.

Література:

Торохтій, В. В ім’я прекрасного: [про І.К.Фурдика] / В.Торохтій // Вісті Тепличчини. – 2004. – 16 листоп.

Іван Карпович Фурдик [Електронний ресурс]: [біогр. довідка, фото] – Режим доступу: http://www.sobolivka.com.ua. (дата звернення: 21.05.2012). – Назва з екрана.

28 100 років (28.11.1913) з часу функціонування земської школи с.Козятин (нині м.Козятин, сучасна школа № 9). У 1913 р. було побудоване приміщення школи і розпочато навчання. Тоді вона називалась Козятинським земським початковим народним чотирьохкомплектним училищем, побудоване на кошти земства. Навчальний заклад знаходився за селом і його довгий час називали «школа на полі». За час існування зі стін навчального закладу вийшли десятки іменитих людей, які прославили Україну. Серед них багато журналістів, які навчалися у Національному університеті ім. Т.Г.Шевченка, зокрема визнаний мовознавець, доктор філологічних наук, професор Алла Петрівна Коваль. Вона отримала документ про освіту в передвоєнний рік.

Література:

Мельникова, О. А школа не старіє: [Козятин. СЗШ І-ІІІ ст. № 9 – 90 років] / О.Мельникова // Вісн. Козятинщини. – 2003. – 13 груд.

Цвігун, О. Дев’ятій школі – 95 років / О.Цвігун // RІА Козятинщини. – 2008. – 4 груд. – С. 10.

• 60 років від дня народження Наталі Юріївни Ткаченко (28.11.1953, с.Нова Гребля Калинів. р-ну), української поетеси та прозаїка. Закінчила філологічний факультет Вінницького педінституту (1974). Працювала у видавництвах «Музична Україна», «Дніпро», «Радянський письменник», «Молода гвардія». Дебютувала віршами в «Літературній Україні» в 1969 р. Авторка цілої низки збірок віршів. Видала дитячу книгу «Смарагди для Михайлика» (1999). Публікується у періодиці і як перекладачка українською мовою з російської та французької поезії. Член СПУ з 1990 р. Мешкає у Новій Греблі на Вінниччині, завідує літературним музеєм Євгена Гуцала.

Література:

Хоменко, Б.В. Ткаченко Наталя Юріївна / Б.В.Хоменко // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., перероб. і доп. / упорядкув. і заг. ред. А.М.Подолинного. – Вінниця, 2001. – С. 341-342.

Ткаченко Наталка // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В.С.Рабенчука. – Вінниця, 2010. – С. 437-446: портр.

Наталя Ткаченко // Подільські криниці: хрестоматія з л-ри рід. краю / упорядкув. А.М.Подолинного. – Вінниця, 2006. – Вип. 3. – С. 561-577.

29 190 років від дня народження Матвія Номиса (Матвій Терентійович Симонов) (29.11.1823), с.Заріг, нині Оржиц. р-ну Полтав. обл. – 08.01.1901, м. Лубни тієї ж обл.), етнографа, фольклориста, письменника. Навчався у Переяславському духовному училищі, Полтавській гімназії, закінчив словесний факультет Київського інституту. Вчителював. Впродовж 1852-1855 рр. викладав російську мову і літературу в Немирівській гімназії на Вінниччині. Найґрунтовніша його праця – «Україн-ські приказки, прислів'я і таке інше» (1864). Збірник містить понад 14 тис. прислів’їв та приказок. Чимало у цій книжці фольклорних записів зафіксовано на Вінниччині.

Література:

Хоменко, Б.В. Номис М. / Б.В.Хоменко // Вінниччина фольклорна: довідник / Обл. центр. нар. творчості; упоряд.: А.М.Подолинний, Т.О.Цвігун. – Вінниця, 2004. – С. 56-57.

Гальчак, С. Номис М. (Симонов Матвій Терентійович) // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С.Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 622-623.

Матвій Номис [Електронний ресурс]: [біогр. довідка]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki  (дата звернення: 21.05.2012). – Назва з екрана.

Цього місяця виповнюється:

  • 120 років від дня народження Катерини Яківни Коцюбинської (1893, м.Феодосія – червень, 1963, м.Чернігів), педагога, літературознавця, краєзнавця. Дружина Х.М.Коцюбин-ського. Викладала російську мову та літературу в різних навчальних закладах Феодосії та Києва. Протягом 1926-1934 рр. працювала старшим науковим співробітником музею М.Коцюбин-ського у Вінниці, водночас читала лекції у Вінницькому педагогічному інституті. За її участі вийшли три збірки матеріа-лів про М.Коцюбинського (1940, 1941, 1943), альбом «Будинок-музей М.Коцюбинського» (1934). Є автором двох путівників по музеях – Вінницького та Чернігівського (1930, 1954).

Література:

Подолинний, А.М. Коцюбинська Катерина Яківна / А.М.Подо-линний // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., перероб. і доп. / упорядкув. і заг. ред. А.М.Подолинно-го. – Вінниця, 2001. – С. 166-167.

Гальчак, С. Коцюбинська Катерина Яківна / С.Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С.Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 568.

Нестерчук, Д. «Життя, присвячене пам’яті брата» [Електронний ресурс]: до 140-річчя від дня народж. Хоми Михайловича Коцюбинського [є кор. інформ. про К.Я.Коцюбинську] / Д.Нестерчук. – Режим доступу: http://narodna.pravda.com.ua/history/4c97e5821c0ed/  (дата звернення: 21.05.2012). – Назва з екрана.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2013 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладача
  2. 2013 року виповнюється
  3. Лядовський Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир
  4. Із небуття – в сьогодення. До 180-річчя від дня народження українського художника Яна Засідателя
  5. КП «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління»
  6. Бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського – 100 років!
  7. Вінницька обласна наукова медична бібліотека
  8. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  9. Сильвестер Ґроза (Венжик-Ґроза)
  10. «Тут ми починали...». До 125-літнього ювілею українського режисера та актора Г.П.Юри
  11. Лютий
  12. Тендітна жінка з… характером. До 55-річчя від дня народження історика, краєзнавця О.А.Коляструк
  13. Видатний краєзнавець Поділля. До 120-річчя від дня народження В.Д.Отамановського
  14. Березень
  15. Грані таланту В'ячеслава Постернака
  16. Честі не зрадив своєї До 140-річчя від дня народження військового діяча Я.Г.Гандзюка
  17. Політик, добродій, поет душею. До 60-річчя від дня народження А.С.Матвієнка
  18. Квітень
  19. Феномен Василя Земляка
  20. Травень
  21. Червень
  22. Владислав Городецький – людина-легенда
  23. Липень
  24. Серпень
  25. Вересень
  26. Жовтень
  27. Листопад
  28. Високий політ Василя Кобця
  29. Із серцем Слово нарівні. До 65-річчя від дня народження українського письменника М.Ф.Каменюка
  30. Грудень
  31. Прислів’я та приказки Немирівського краю у «Народних оповіданнях» Марка Вовчка
  32. Відомості про авторів текстових довідок
  33. Іменний покажчик ювілярів 2013 року
  34. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше