ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2013 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Жовтень

2 60 років з дня народження Миколи Володимировича Кучковського (02.10.1953, с.Гарячківка Крижопіл. р-ну), журналіста, поета, члена СЖУ (1984). Закінчив Одеський державний університет. Працює в Крижопільській районній газеті «Сільські новини». Автор кількох поетичних збірок. Друкується у місцевій пресі.

Література:

Подолинний, А.М. Кучковський Микола Володимирович / А.М.Подолинний // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., перероб. і доп. / упорядкув. і заг. ред. А.М.Подолинного. – Вінниця, 2001. – С. 185.

Кучковський Микола Володимирович // Вінниччина журна-лістська: ж-сти нашого краю в засобах мас. інформ. і не тіль-ки…: до 50-річчя утворення НСЖУ / авт.-упоряд. В.Лисенко. – Вінниця, 2010. – С. 124: портр.

4 110 років від дня народження Олекси Самійловича Асаулюка (04.10.1903, с.Зозівка, нині Липовец. р-ну – 23.02.1992, м. Липовець), педагога, краєзнавця. Закінчив Одеський інститут соціалістичного виховання. Відразу очолив педагогічний колектив школи в с.Нападівка Липовецького р-ну. Учасник Великої Вітчизняної війни. Автор газетних публікацій краєзнавчої тематики, зокрема писав про історію м.Липовець, події Другої світової війни на території Липовецького р-ну. Започаткував розвиток краєзнавчого руху на Липовеччині.

Література:

Гальчак, С. Асаулюк Олекса Самійлович / С.Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С.Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 431-432.

Роговий, О. Слово про краєзнавця: [до 100-річчя від дня народж. О.С.Асаулюка] / О.Роговий // Липовец. вісті. – 2003. – 22 жовт.

5 День народження Володимира Омеляновича Забаштанського (05.10.1940, смт Браїлів Жмерин. р-ну – 02.12.2001, м.Київ), поета, перекладача, громадського діяча. Володимир Забаштанський – лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1986), імені Миколи Островського (1974), міжнародної премії фундації Антоновичів (США, 1997), імені Володимира Свідзінського (2001, посмертно). У Браїлові на приміщенні школи, де навчався поет, встановлено меморіальну дошку. 2008 р. там відкрито Музей В.Забаштанського. Традиційним стало літературно-мистецьке свято «Браїлівська осінь Забаштанського». Член СПУ з 1967 р..

Література:

«Для нього світлом було слово»: до 70-річчя від дня народж. В.О.Забаштанського: бібліогр. покажч. / ВОУНБ ім.К.А.Тімірязєва; уклад. Т.П.Кристофорова; ред.: М.Г.Спиця, П.І.Цимбалюк; відп. за вип. Н.І.Морозова. – Вінниця: Вид. Балюк І.Б., 2010. – 48 с. – (Наші видатні земляки).

  • 75 років від дня народження Віталія Івановича Денисюка (05.10.1938, с.Рогізна, нині с.Гвоздів Немирів. р-ну), кардіолога, доктора медичних наук (1986), професора (1989), завідувача кафедри внутрішньої медицини № 3 Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова, академіка Академії медико-технічних наук України (1995), академіка Нью-Йоркської Академії наук (США) (1998), ака-деміка Української Екологічної Академії наук (1999), академіка Академії економічної кібернетики України (1999). Почесний діяч наукового медично-технічного товариства України (1999), голова Вінницького регіонального (обласного) відділення Академії Наук вищої освіти України. Навчався у Вінницькому медичному училищі ім. Д.К.Заболотного (1953-1957). Один із провідних кардіологів України. Автор понад 323 наукових робіт, у т. ч. монографій, навчальних посібників і підручників. Автор 5 свідоцтв і патентів на винаходи та 32 раціоналізаторських пропозицій. Досліджує роль мембранних і вегетативних метаболічних процесів при резистентних аритміях серця.

Література:

Процек, О.Г. Денисюк Віталій Іванович / О.Г.Процек // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2007. – Т. 7. – С. 391.

Денисюк Віталій Іванович: до 70-річчя від дня народж.: біобібліогр. покаж. / Вінниц. НМУ ім. М.І.Пирогова, наук. б-ка; уклад.: Л.В.Сухарєва, Н.М.Кравчук; відп. за вип. Л.І.Шпукал. – Вінниця, 2008. – 42 с.– (Вчені нашого ун-ту).

  • 55 років від дня народження Віктора Івановича Мельника (05.10.1958, с.Краснопілка Уман. р-ну на Черкащині), поета, прозаїка, перекладача, літературного критика, журналіста. Член Національної спілки письменників України (1996) та Асоціації українських письменників (1997). Закінчив філологічний факультет Вінницького педінституту (1984). Певний час працював у Вінницькій ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва редактором. Перші вірші були надруковані 1975 р. у газеті «Уманська зоря». Публікувався у військовій, регіональній та центральній періодиці. Перша книжка «Просто вірші» вийшла в Хмельницькому видавництві «Доля» (1991). Автор перекладів з англійської, німецької, шведської, данської, чеської, польської мов. У його перекладі з англійської вийшла книга Джона Фаулза «Арістос» (Вінниця, 2003), що була визнана в Україні «Книжкою року» в номінації «Сучасна філософія та гуманітаристика». Видав роман «Двійник невідомого контрабандиста» (2005), яким започаткував цикл детективних романів «Гальчевський». Окремими виданнями вийшли збірки документальних статей та історичних досліджень «Долі в інтер’єрі історії» (2006), «В пам’яті авторучки» (2007), «Тридцять кримінальних історій» (2007), «П’ятдесят кримінальних історій» (Вінниця, 2008), збірку есеїстики «Мешканці вибуху» (2010). Опублікував понад 360 літературно-критичних статей. Засновник і редактор літературно-художнього журналу «Згар» (2000-2003). Лауреат літературних премій «Кришталева вишня» (1995), ім. С.Руданського (1998), ім. М.Коцюбинського (2006).

Література:

Лазаренко, В.І. Мельник Віктор Іванович / В.І.Лазаренко // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., перероб. і доп. / упорядкув. і заг. ред. А.М.Подолинного. – Вінниця, 2001. – С. 221-222.

Мельник Віктор // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В.С.Рабенчука. – Вінниця, 2010. – С. 249-262: портр.

10 75 років (10.10.1938) відтоді, як відбулася перша прем’єра Вінницького обласного театру ляльок. Називалась вистава «Чарівні жорна» О.Кундзіча. Історія театру бере початок з 30-х років ХХ ст. У листопаді 1936 р. до Вінниці приїхав В.Нейбрандт-Ковешко, професійний режисер, який і став першим художнім керівником новоствореної театральної трупи. Але невдовзі після прем’єри він залишив театр, а головним режисером став В.Шестак. З початком війни весь чоловічий склад мистецького закладу пішов на фронт, а театр припинив свою роботу. 27 січня 1945 р. під керівництвом В.Шестака розпочалося відновлення роботи театру. Через півроку, в червні, відбулася перша повоєнна прем’єра «Юні патріоти» Ю.Заховая. Потім – «Казка партизанського лісу» та «Лісові друзі» В.Шестака і Е.Ровенського. Остання вистава зайняла друге місце на Всеукраїнському огляді театрів ляльок у 1946 р. У 70-ті роки вінницькі лялькарі першими в Україні здійснили постановку вистави для дорослих українською мовою за п’єсою спеціально написаною для театру ляльок. Це була вистава «Боги, чорти, люди» Г.Усача за І.Котляревським. У 1987 р. театр став переможцем Всеукраїнського конкурсу вистав за творами українських драматургів із спектаклем «Малята-кармалята» за п’єсою Г.Усача. У жовтні 1999 р. театр започаткував проведення міжнародного фестивалю «Подільська лялька», який проводиться один раз на два роки.

Література:

Золотий ключик: Вінниц. обл. театр ляльок. – Вінниця: Віноблдрук, 1998. – 13 с.: іл.

Коломієць, Р.Г. Золотий ключик до країни щастя / Р.Г.Ко-ломієць. – Вінниця: Книга-Вега, 2008. – 192 с.: іл.

12 65 років від дня народження Анатолія Микитовича Ворони (12.10.1948, смт Сутиски Тиврів. р-ну), майстра спорту, самбо та дзюдо, заступника Вінницького міського голови (2000), генерал-майора (2010), заступника начальника Вінницького тролейбусно-трамвайного управління (з 2010). Закінчив Він-ницький транспортний коледж і Вищу слідчу школу МВС СРСР у Волгограді за спеціальністю «Правознавство». Працював слідчим з особливих справ, начальником Вінницького міського управління Внутрішніх Сил. Із 2010 р. очолював Радницький Корпус Управління Української Служби Порятунку у Вінницькій області. Нагороджений орденом «Хрест за мужність», Відзнакою Президента ІІІ ступеня медаллю «За військову доблесть».

Література:

Іжевський, В. Ринки Вінниці: минуле та сьогодення / В.Іжев-ський, М.Пащенко. – Вінниця: Консоль, 2006. – 184 с.– Зі змісту: [Ворона Анатолій Микитович]. – С. 16.

Олійник, Т. Анатолій Ворона: «Половина моїх одно-групників вже генерали…» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://misto.vn.ua/ua/home/interview/1871  (дата звернення: 22.05.2012).

13 125 років від дня народження Михайла Яковича Калиновича (13.10.1888, с.Жахнівка, нині Тиврів. р-ну – 16.01.1949, м.Київ), українського мовознавця, літературознавця, перекладача, академіка АН УРСР. Закінчив 1912 р. Київський університет, викладав у ньому (з 1924 р. – професор). Протягом 1930-1949 рр. працював завідуючим відділом загального мовознавства, директором Інституту мовознавства АН УРСР. У 1939-1944 рр. був академіком-секретарем Відділення суспільних наук АН УРСР. Досліджував західно-європейську, російську літературу. Автор праць із питань загального та українського мовознавства, лексикографії, індіанистики, літературознавства. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, багатьма медалями.

Література:

Мельничук, О.С. Калинович Михайло Якович / О.С.Мельни-чук // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., перероб. і доп. / упорядкув. і заг. ред. А.М.Подолинного. – Вінниця, 2001. – С. 137-138.

15 180 років від дня народження Пелагії Яківни Литвинової (Бартош) (15.10.1833, хутір Теребень, (нині село) Глухів. р-ну Сумської обл., за деякими даними м.Хмільник – 21.09.1904, с.Землянка тієї ж обл.), українського етнографа, фоль-клористки, письменниці та педагога. Ранні дитячі роки проходили в Хмільнику (1834-1839). У 1852 р. закінчила Єлизаветин-ський інститут у Москві, учителювала. 1857 р. заснувала в Києві початкову школу, учасниця жіночого руху. Почала друкуватися з 1873 р., співпрацювала з журналом «Київська старовина». За участь в організації Московського політехнічного музею нагороджена дипломом і бронзовою медаллю. Учасниця Археологічного з’їзду у Харкові (1902), була членом Наукового товариства ім.Т.Г.Шевченка у Львові та Паризького антропологічного товариства. Записувала народні пісні, казки, перекази й легенди. Писала художні твори. Найважливіші наукові праці: «Руські народні узори Чернігівської і Полтавської губерній» (1877), «Збірник народних руських узорів для жіночого рукоділля» (1879), «Нариси з життя старосвітських поміщиків» (1904).

Література:

Хоменко, Б.В. Литвинова Пелагія Яківна / Б.В.Хоменко // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., перероб. і доп. / упорядкув. і заг. ред. А.М.Подолинного. – Вінниця, 2001. – С. 197-199.

Хоменко, Б.В. Литвинова-Бартош Пелагія Яківна / Б.В.Хо-менко // Вінниччина фольклорна: довідник. / Обл. центр нар. творчості; упоряд.: А.М.Подолинний, Т.О.Цвігун. – Вінниця, 2004. – С. 48-49.

  • 60 років від дня народження Наталії Миколаївни Космини (15.10.1953, м.Заліщики Тернопіл. обл.), педагога, депутата Вінницької міської ради 5-го (2006) та 6-го (2010) скликання. У 1970 р. вступила до Тернопільського музичного училища по класу фортепіано. 1975 р. переїхала на постійне проживання до Вінниці. Тут працювала у дошкільному закладі № 46 музичним керівником. У 1984 р. закінчила Київський державний університет ім. М.Драгоманова. З 1987 р. працювала методистом у Ленінському райвідділі освіти, а з 1992 – у Вінницькому міському управлінні освіти. 1997 р. прийнята на посаду головного редактора видавництва «Континент-ПРИМ». Через рік переведена на посаду заступника директора з організаційних питань Компанії «КРОНА», яка займалася книжковим видавництвом, поліграфією та продажем літератури. У 2003 р. очолила видавництво «Книга-Вега» на ВАТ «Вінницька обласна друкарня». За її редагуванням вийшло понад 300 видань, в т. ч. й книга «Вінниця: історичний нарис». У 2008 р. призначена головним редактором МКП Редакція газети «Вінницька газета». Член правління громадської організації «Подільська громада».

Література:

Космина, Н.М. Крила: [новела] / Н.М.Космина // Поділ. перевесло: літ.-мистец. альм. – Вінниця, 2008. – Вип. 1. – С. 64-65: портр.

Космина, Н. Наталя Космина вкладає гроші... у враження: [інтерв'ю голов. ред. «Вінницької газети», деп. Вінниц. міської ради] / Н.Космина; запис. Т.Олійник // Місто. – 2011. – 28 верес. – С. 8.

Космина Наталія Миколаївна [Електронний ресурс]: [автобіогр.]. – Режим доступу: http://www.miydeputat.com/ua/members/3.html (дата звернення: 21.05.2012). – Назва з екрана.

16 80 років від дня народження Леоніда Івановича Глоби (16.10.1933, с.Круподеринці Погребищен. р-н), мікробіо-лога, доктора медичних наук (1988). Закінчив Київський медичний інститут (1959). Відтоді працював лікарем; 1962-1969 рр. –

у Київському Науково-дослідному інституті інфекційних захво-рювань; від 1969 р. – в Інституті колоїдної хімії та хімії води НАНУ (Київ); 1992 р. – завідуючим лабораторією, 1993-2002 рр. – завідуючим відділу мікробіології очистки води, від 2003 р. – головним науковим співробітником. Наукові інтереси пов’язані з використанням мікроорганізмів у біотехнологіях охорони довкілля від забруднення ксенобіотиками. Отримав Державну премію України в галузі науки і техніки (2000).

Література:

Мацибура, Г.С. Глоба Леонід Іванович / Г.С.Мацибура // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2006. – Т. 5. – С. 673.

18 65 років від дня народження Анатолія Даниловича Ткаченка (18.10.1948, с.Кам’яний Брід Лисян. р-ну Черкас. обл.), історика, краєзнавця, кандидата історичних наук, професора. У 1969 р. закінчив історичний факультет Ужгородського університету. Від 1973 р. працює у Вінницькому державному педагогічному університеті. Протягом 1981-1984 рр. та з 1998 р. завідував кафедрою політології цього навчального закладу. У 1994-1996 рр. був заступником голови Вінницької облдержадміністрації. Проректор із навчальної роботи (з 2002). Голова редакційної колегії 3-5, 6, 8 томів 9-томного видання «Книга Пам’яті України. Вінницька область», член авторського колективу «Зводу пам’яток історії та культури по Вінницькій області». Тематика його досліджень пов’язана з Великою Вітчизняною війною на Вінниччині, історіографією Поділля та іншими аспектами дослідження минулого краю. Опублікував понад 90 наукових праць.

Література:

Баженов, Л.В. Ткаченко Анатолій Данилович // Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX-XX ст.: історіогр. біобібліогр. матеріали / Л.В.Баженов. – Кам’янець-Поділ., 1993. – С. 377.

Гальчак, С. Ткаченко Анатолій Данилович / С.Гальчак // Роз-виток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С.Галь-чак. – Вінниця, 2011. – С. 715-716.

23 85 років від дня народження Артура Йосиповича Войтецького (23.10.1928, м.Вінниця – 22.05.1993, м.Київ, похований у м.Вінниця), українського кінорежисера, заслуженого діяча мистецтв УРСР з 1990 р., члена Спілки кінематографістів України (1969). У 1954 р. закінчив Київський інститут театрального мистецтва, з 1953 р. працював на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка. Поставив фільми, у більшості з яких виступив також автором чи співавтором сценаріїв: «Народжені бурею», «Це було навесні», «Летючий корабель», «Стежки-доріжки», «До уваги громадян і організацій», «З нудьги», «Тронка» та інші. Автор сценарію 2-серійного телефільму «Ще до війни». Викладач Київського інституту театрального мистецтва (1966-1971). У 1998 р. Л.Богдан за власним сценарієм зняла документальний фільм «Артур Войтецький».

Література:

Парфенюк, О.Б. Войтецький Артур Йосипович / О.Б.Пар-фенюк // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2006. – Т. 5. – С. 46.

Войтецький Артур Йосипович // Митці України: енцикл. довід. / ред. А.В. Кудрицький. – К., 1992. – С. 130.

25 100 років від дня народження Кіндрата Гавриловича Клименка (25.10.1913, с.Шура-Копіївська Тульчин. р-ну – 10.03.1945, похов. у м.Грайфенберг (нині м.Грифіце, Польща), Героя Радянського Союзу. У 1931 р. закінчив Тульчинський педагогічний технікум, 1938 р. – курси молодших лейтенантів. 1939 р. став комуністом. Брав участь у визвольному поході радянських військ у Західну Україну (1939), радянсько-фінлянд-ській війні (1939-1940 рр.). Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р. Воював на Південно-Західному, Центральному, 1-у Білоруському фронтах. Гвардії майор. Заступник командира 54-го гвардійського кавалерійського полку 14-ї гвардійської кавалерійської дивізії 7-го гвардійського кавалерійського корпусу (1-й Білоруський фронт). Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Кутузова ІІІ ступеня, медаллю.

Література:

Гальчак, С.Д. Герой Радянського Союзу Клименко Кіндрат Гаврилович / С.Д.Гальчак // Герої Поділля: Герої Рад. Союзу – уродж. Вінниц., Тернопіл. та Хмельниц. обл. / С.Д.Гальчак. – К., 2010. – C. 92: портр.

Бондарчук, М. Два однофамільці – Герої: [про С.В.Клименка з с.Зозів Липовец. р-ну і К.Г.Клименка з с.Шура-Копіївська Тульчин. р-ну] / М.Бондарчук // Поділ. зоря. – 2005. – 6 трав. – С. 4.

  • 90 років тому народився Михайло Федорович Купчишин (25.10.1923, с.Слобода Мурафська Шаргород. р-ну), партійний працівник, краєзнавець. Закінчив Вінницький енергетичний технікум та історичний факультет Одеського педагогічного інституту. Учасник Другої світової війни. Особливий інтерес проявляє до минулого рідного краю. У співавторстві з А.Мичаком написав краєзнавчу працю з історії Шаргородського району. Є членом Ради Міжнародного об’єднання «Вінницьке земляцтво» у м.Київ.

Література:

Купчишин, М. Купчишин Михайло Федорович: [біогр.] // Шаргородщина: сторінки історії / М.Купчишин, А.Мичак. – К., 2002. – С. 315: портр.

Гальчак, С. Купчишин Михайло Федорович / С.Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С.Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 579.

26 65 років від дня народження Галини Тимофіївни Тарасюк (26.10.1948, с.Орлівка Теплиц. р-ну), української поетеси, перекладачки. Закінчила філологічний факультет Чернівецького університету (1974), працювала там викладачем англійської мови, кореспондентом районних, обласних та всеукраїнських часописів. У 90-х роках була організатором Товариства української мови, «Просвіти», прогресивного жіночого руху в Україні, головою Жіночої Громади Буковини. У 2000 р. переїхала до Києва. В даний час – зав. відділом «Української літературної газети». Вона – автор поетичних збірок, прозових книг «Любов і гріх Марії Магдалини» (2003), «Дама останнього лицаря» (2004), роману «Між пеклом і раєм» (2005), «Ковчег для метеликів» (2009). Лауреат літературно-мистецької премії ім. Сидора Воробкевича (1998), Всеукраїнської літературної пре-мії ім. Володимира Сосюри (1999, 2000), Премії Ліги українських меценатів (2000), Державної літературної премії ім. Олеся Гончара (2006), Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Григорія Сковороди (2007), літературно-мистецької премії ім. Ольги Кобилянської (2008), літературної премії ім. Григорія Косинки (2008), літературно-мистецької премії ім. І.Нечуя-Левицького (2009), премій журналів «Жінка», «Німчич», «Березіль» та родини Нитченків за кращий твір року. Нагороджена Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня (1999) та медаллю «Незалежність України» Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота фортуна». Член СПУ з 1977 р.

Література:

Подолинний, А.М. Тарасюк Галина Тимофіївна / А.М.Подо-линний // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., перероб. і доп. / упорядкув. і заг. ред. А.М.Подолинного. – Вінниця, 2001. – С. 335.

Пастушенко, Л. Орлині крила з Орлівки: [про Г.Тарасюк] / Л.Пастушенко // Знак скорпіона, або переосмислення міфів / Л.Пастушенко. – Вінниця, 2010. – С. 149-151.

  • 85 років від дня народження Володимира Семеновича Одноколова (26.10.1928, м.Добробуш Гомел. обл. Білорусія – 05.02.1998, Вінниця), державного діяча, Почесного громадянина м.Вінниці (від 14.09.2007). Закінчив Кам’янець-Подільський індустріальний технікум (1950), Московський інститут хімічного машинобудування (1955). З Вінниччиною пов’язана більша частина його життя. Працював зав. відділом у Вінницькому, а потім і Подільському раднаргоспах. 3 1963 по 1975 рр. – інструктор, заступник завідувача промислово-транспортного відділу Вінницького обкому, перший секретар Ленінського райкому Компартії України. Протягом 1975-1987 рр. Володимир Семенович очолював виконком Вінницької міської ради. За цей період у місті виросли мікрорайони Вишенька, Слов'янка, розбудована вулиця Литвиненка, введено в дію 10 шкіл, чимало дитячих садків та гуртожитків; відкрито нові заклади охорони здоров'я; прикрасою міста стали кіноконцертний зал «Райдуга», аеропорт, Палац одружень тощо. За самовіддану працю на посаді голови виконкому Вінницької міськради нагороджений багатьма орденами та медалями. У 1987-1998 рр. працював на керівних посадах в об'єднанні «Вінницяобленерго».

Література:

Одноколов Володимир Семенович: [біографія] // Музей почесних громадян м. Вінниці. Долі людей на теренах часу: музею – 25: комплект з 29 портр., стислі біогр. відом. / Вінниц. центр проф.-техн. освіти технологій та дизайну; текст В.Б.Петров; фото В.Ф.Кравченко. – Вінниця, [2010]. – 1 обкл.; (29 окр. стор.).


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2013 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладача
  2. 2013 року виповнюється
  3. Лядовський Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир
  4. Із небуття – в сьогодення. До 180-річчя від дня народження українського художника Яна Засідателя
  5. КП «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління»
  6. Бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського – 100 років!
  7. Вінницька обласна наукова медична бібліотека
  8. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  9. Сильвестер Ґроза (Венжик-Ґроза)
  10. «Тут ми починали...». До 125-літнього ювілею українського режисера та актора Г.П.Юри
  11. Лютий
  12. Тендітна жінка з… характером. До 55-річчя від дня народження історика, краєзнавця О.А.Коляструк
  13. Видатний краєзнавець Поділля. До 120-річчя від дня народження В.Д.Отамановського
  14. Березень
  15. Грані таланту В'ячеслава Постернака
  16. Честі не зрадив своєї До 140-річчя від дня народження військового діяча Я.Г.Гандзюка
  17. Політик, добродій, поет душею. До 60-річчя від дня народження А.С.Матвієнка
  18. Квітень
  19. Феномен Василя Земляка
  20. Травень
  21. Червень
  22. Владислав Городецький – людина-легенда
  23. Липень
  24. Серпень
  25. Вересень
  26. Жовтень
  27. Листопад
  28. Високий політ Василя Кобця
  29. Із серцем Слово нарівні. До 65-річчя від дня народження українського письменника М.Ф.Каменюка
  30. Грудень
  31. Прислів’я та приказки Немирівського краю у «Народних оповіданнях» Марка Вовчка
  32. Відомості про авторів текстових довідок
  33. Іменний покажчик ювілярів 2013 року
  34. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше