ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2013 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Вже осінь у повітрі, на устах,

В саду повересніло, на городі.

І на рудий зашкарубілий шлях

З полів біжать вітри сивобороді…

Н.Гнатюк

Вересень

1 55 років (01.09.1958) тому відкрито Вінницьке музичне училище, нині училище культури і мистецтв ім.М.Д.Леонтовича. У 1968 р. Рішенням Ради Міністрів України цьому закладу було присвоєно ім’я Миколи Дмитровича Леонтовича. У 1997 р. музичне училище реорганізоване в училище культури і мистецтв ім. М.Д.Леонтовича І рівня акредитації. З 2004 р. його директором був призначений Городинський Станіслав Станіславович, заслужений артист України, співак, композитор, який очолює заклад і донині.

Література:

Чорна, Г. Свята до музики любов: [про муз. уч-ще ім.М.Леонтовича у Вінниці з нагоди 50-річчя] / Г.Чорна // Вінниччина. – 2008. – 8 лют. – С. 6: фото.

Світоч мистецтва на Вінниччині: Вінниц. уч-щу культу-ри і мистецтв – 50 років: [Електрон. ресурс]: бібліогр. список / Вінниц. ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва; уклад. О.Ніколаєць; вступ. ст. Н.Кушки; ред. М.Спиця. – Вінниця, 2008. – 16 с. – Режим доступу: http://old.library.vn.ua/publications/2008/Muzuch.html  (дата звернення 20.12.2011). – Назва з екрана.

Історія Вінницького училища культури і мистецтв ім.М.Д.Леонтовича [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vukm.com.ua/history.html (дата звернення: 25.05.2012). – Назва з екрана.

  • 50 років (01.09.1963 р.) тому розпочала працювати Козятинська школа-інтернат. З її відкриттям було пущено в дію навчальний та спальний корпуси на 300 місць, їдальню, господарські приміщення. Школа виросла на пустирі, де не було жодної будівлі. Довкола – поле, гори битої цегли та каменю. Поступово територія в 15 га набувала кращого вигляду. Руками працівників і учнів посаджено садок і парк, озеленено територію. На шкільному полі вирощували городину. Вихованці не тільки навчались, але й знали ціну праці. У 1978 р. школі присвоєно ім’я Героя Радянського Союзу, визволителя Козятина, розвідника-танкіста Володимира Миколайовича Підгорбунського. Зараз обладнані навчальні класи і кабінети, спортивний зал та стадіон, майстерні, діє прекрасний Музей Бойової Слави (1979). Сьогодні він успішно працює і є кращим музеєм такого типу в області.У свій перший 1963-1964 навчальний рік школа-інтернат мала майже 400 вихованців. Першими керівниками навчального закладу були М.Ф.Терещук – директор, В.М.Підріз – завуч, які доклали багато зусиль, щоб школа-інтернат успішно функціонувала. Перший випуск відбувся у 1965 р.: 36 випускників отримали свідоцтва про освіту. Нині – це Козятинський загальноосвітній навчально-виховний комплекс «школа-інтернат-гімназія» І-ІІІ ст. ім. В.М.Підгорбунського.

Література:

Москалевський, З. Всі друзі – у нас: [Козятин. шк.-ін-тернат відзначила свій 30-річ. ювілей] / З.Москалевський // Вісн. Козятинщини. – 1993. – 3 листоп. – С. 4.

8 60 років від дня народження Івана Петровича Грищука (8.09.1953, с.Біла Липовец. р-ну), українського графіка. Закінчив Львівське державне училище прикладного та декоративного мистецтва ім. І.Труша (1972), Український поліграфічний інститут ім. І.Федорова (1992). Член НСХУ з 1992 р. Працює в жанрі декоративної композиції, портрету, натюрморту, жанрової картини, а також у галузі книжкової графіки та храмового розпису. Учасник обласних, республіканських художніх виставок з 1997 р. Персональні виставки: у м.Вінниці – 1989, 1991, 1993, 2001 рр., у м.Липовець Вінницької обл. – 2001 р. Твори зберігаються у Вінницькому обласному художньому музеї, музеї Культурно-художнього центру Вінницького національного технічного університету. Основні твори: «Метелик і виноград», «Вечорниці», «Козацька родина», «Вертеп», «Великдень».

Література:

Журунова, Т.Г. Грищук Іван Петрович / Т.Г.Журунова // Ен-цикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2006. – Т. 6. – С. 507: портр.

Грищук Іван Петрович // Художники Вінниччини: довід. чл. НСХУ. 1976-2001. – Вінниця, 2001. – С. 15: портр.

9 125 років від дня народження Якима Агафоновича Герасименка (09.09.1888, с.Бубнівка Гайсин. р-ну – 21.01.1970), українського гончара. Один із родини українських народних гончарів; батько – Агафон Якимович Герасименко, послідовник А.Гончара та брат Яків Агафонович Герасименко. Досить різноманітний доробок майстрів ґрунтувався на народній основі. Це вироби для повсякденного сільського побуту. У 1935 р. брати Герасименки були запрошені для підготовки Першої республікан-ської виставки українського народного мистецтва, яка пройшла у 1936 р. Твори братів відомі також за кордоном, їхні роботи тисячами експонувалися в Німеччині, Франції, Чехословаччині, Англії, де були удостоєні найвищих нагород – золотих медалей. У повоєнні роки працювали в Бубнівському гончарному цеху Гайсинського промкомбінату, виготовляючи, в основному, ужитковий посуд. 1988 р., з нагоди 100-річчя від дня народження Якима Герасименка, у с.Новоселівка Гайсинського р-ну відкрито музей братів Герасименків у хаті, де жив і працював Яким.

Література:

Герасименки // Мистецтво України: біогр. довід / за ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. – С. 147.

Брати Герасименки: Яким Агафонович і Яків Агафонович // Народні майстри Вінниччини: довідник. – Вінниця, 2009. – С. 23.

Визначні пам'ятки Вінниччини: альбом / Вінниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця, 2011. – Зі змісту: [Яків (1881-1969) та Яким (1888-1970) Герасименки]. – С. 344-346.

11 125 років від дня народження Георгія Йосиповича Сухомела (11.09.1888, с.Миколаївка, нині Козятин. р-ну – 18.07.1966), українського вченого в галузі гідравліки та гідромеханіки, академіка АН УРСР (з 1951), заслуженого діяча науки і техніки УРСР (з 1957). Закінчив Київський політехнічний інститут (1913), протягом 1914-1948 рр. викладав у цьому навчальному закладі (з 1927 р. – професор). Одночасно викладав у гідромеліоративному інституті. У 1940-1958 рр. – директор інституту гідрології, лауреат Державної премії СРСР (1951), нагороджений орденом Леніна, іншими орденами та медалями.

Література:

Георгій Йосипович Сухомел: [учений у галузі гідравліки і гідромеханіки, акад. АН УРСР] // Лановик, Л. Прадідів розчищені джерела / Л.Лановик. – Вінниця, 2004. – С. 41-42.

12 80 років від дня народження Остапа Пилиповича Бойчука (12.09.1933, с.Глухівці, нині смт Козятин. р-ну Вінниц. обл.), фахівця в галузі теоретичної механіки, доктора фізико-математичних наук (1982), професора (1983). Отримав Державну премію України в галузі науки і техніки (1992). Закінчив Київський державний університет (1956). Працював у Інституті математики АН УРСР: інженер, молодший, згодом старший науковий співроб ітник (1956-1978); від 1978 р. – у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут»: доцент, професор кафедри теоретичної механіки, від 1986 р. – завідувач кафедри вищої математики № 3. Головна тематика наукових праць – механіка гіроскопів, прикладна математика, теорія інерціальних систем (систем автономного руху).

Література:

Кошляков, В.М. Бойчук Остап Пилипович / В.М.Кошляков // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2004. – Т. 3. – С. 209-210: портр.

14 75 років від дня народження Митрополита Макарія (в миру Леонід Микитович Свистун) (14.09.1938, м.Київ – 04.06.2007, м.Бонн (Німеччина), похов. коло Спасо-Преображенського кафедрального собору, м.Вінниця). Мит-рополит Макарій народився в робітничій сім'ї. Закінчив Київську духовну семінарію, Московську духовну академію та аспірантуру при ній, навчався в Екуменічному інституті в місті Боссе (Швейцарія). У 1968 р. пострижений в чернецтво з нареченням імені Макарій і призначений ключарем Володимирського кафедрального собору м.Києва. 1970 р. зведений у сан архімандрита, в цьому ж році звершена хіротонія архімандрита Макарія в єпископа Уманського, вікарія Київської єпархії. З 1970 по 1975 рр. Преосвященний Макарій – керуючий Канадською єпархією і тимчасово керуючий приходом Московського Патріархату в США. З 1974 по 1978 рр. – постійний представник Патріарха Московського і всія Русі при Всесвітній Раді Церков. У 1992 р. призначений керуючим Вінницької і Брацлавської єпархії, а в 1994 р., у зв'язку з розподілом єпархії на дві, – керуючим Вінницької і Могилів-Подільської єпархії. Нагороджений орденами Святого Рівноапостольного князя Володимира, Преподобного Сергія Радонезького, Святого Благовірного князя Данила Московського, орденами братніх Православних Церков. 10.09.1998 р. Митрополиту Макарію присвоєно звання «Почесний громадянин м.Вінниці».

Література:

Митрополит Макарій // Народний музей почесних громадян м. Вінниці. Долі людей на теренах часу: Музею – 25: комплект з 29 портр., стислих біограф. відом. / Вінниц. центр проф.-техн. освіти технологій та дизайну; текст В.Б.Петров; фото В.Ф.Кравченко. – Вінниця, [2010]. – 1 обкл. (29 окр. стор.): кол.

• 90 років від дня народження Олександра Івановича Якимчука (14.09.1923, с.Слобода-Ходацька Бар. р-ну – 31.07.2010, м.Старокостянтинів Хмельниц. обл.), Героя Радянського Союзу (1945). У 1943 р. закінчив курси молодших лейтенантів. Воював у складі 1-го Українського фронту, відзначився в боях за м.Бре-слау (нині м.Вроцлав, Польща). Після війни продовжив службу в Радянській Армії. У 1947 р. закінчив курси вдосконалення офіцерського складу. До 1975 р. працював в органах внутрішніх справ. Жив у м.Старокостянтинів Хмельницької області. Нагороджений орденом Леніна, Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни І та одним ІІ ступеня, медалями.

Література:

Гальчак, С.Д. Герой Радянського Союзу Якимчук Олександр Іванович / С.Д.Гальчак // Герої Поділля: Герої Рад. Союзу – уродж. Вінниц., Тернопіл. та Хмельниц. обл. / С.Д.Гальчак. – К., 2010. – C. 224: портр.

15 185 років тому народився Міхал Грейм (Михайло Йо-сипович Грейм) (15.09.1828, м.Желєхув Гарволінського повіту, Польща – 15.01.1911, м.Кам’янець-Поділ.), краєзнавець Поділля, художник-фотограф, нумізмат, видавець, громадський діяч, член Подільського єпархіального історико-статистичного комітету з 1980 р., Подільського губернського статистичного комітету з 1886 р., члена-кореспондента польського краєзнавчого т-ва у Варшаві з 1906 р. Освіту здобув у Варшаві. У 1856 р. переїхав до Кам’янця-Подільського. Впродовж 1889-1910 рр. опублікував серію статей про скарби Поділля і знахідки монет, зокрема в повітах: Брацлавському (коло Немирова, у Сокілецькому лісі, Луці-Немирівській, Ярах, Пархилівці), Могилівському (Бар, Серебринець), Ольгопільському (Флорине), Літинському (Лопатинці, Лисогірка). Був одним з директорів Подільського губернського попечительного про тюрми комітету.

Література:

Колесник, В. Грейм Міхал // Відомі поляки в історії Вінниччини: біогр. слов. / Вінниц. обл. краєзн. музей, Вінниц.ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва, Краєзн. т-во «Поділля»; В.Колесник. – Вінниця, 2007. – С. 127-128.

  • 60 років від дня народження Юрія Олексійовича Боярунця (15.09.1953, м.Шепетівка Кам’янець-Поділ., нині Хмельниц. обл.), українського поета, публіциста, прозаїка. Закінчив Харківський авіаційний інститут (1979), працював за фахом на Жулянському машинобудівному заводі, техніком на Скоморошківському цукрозаводі. З 1987 р. – кореспондентом Оратівської районної газети, 1992-1993 рр. – головним інспекто-ром Вінницького управління у справах захисту прав споживачів. Внаслідок нещасного випадку став інвалідом першої групи, живе в с.Скоморошки Оратівського району. Автор збірок: «Котилася торба з великого горба» (1991), «Вольний вітер з лугу» (1994), «Деформація, або звідки ж узявся кукіль?» (1999), «Антика» (2002). Член Національних спілок письменників та журналістів України. Лауреат літературно-мистецької премії «Кришталева вишня» (1999). За поданням академіка Івана Дзюби розвідку про поетичну творчість Ю.Боярунця вміщено в Енциклопедії сучасної України.

Література:

Герасим’юк, В.Д. Боярунець Юрій Олексійович / В.Д.Гера-сим’юк // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2004. – Т. 3. – С. 409: портр.

Боярунець Юрій // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В.С.Рабенчука. – Вінниця, 2010. – С. 23-36: портр.

16 100 років від дня народження Міхеля Йосиповича Длугача (16.09.1913, с.Уладівка, нині Літин. р-ну – 05.11.1981, м.Київ), фахівця у галузі будівельної механіки, доктора технічних наук (1965). Учасник Другої світової війни. Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1940). Від 1948 р. працює в Ін-ті будівельної механіки АН УРСР (нині Ін-т механіки НАНУ, м.Київ): 1950-1977 рр. – старший науковий співробітник, 1977-1981рр. – старший науковий співробітник-консультант. Наукові праці присвячені питанням розрахунку тонкостінних стержнів із планками і ґратками, розрахунку на міцність вежі Шухова, задач стійкості та коливань пружних систем. Один із перших в Україні у працях застосував і узагальнив метод сіток та розповсюдив його на нові класи задач теорії пластин і оболонок.

Література:

Гавриленко, Г.Д. Длугач Міхель Йосипович / Г.Д.Гаврилен-ко // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2008. – Т. 8. – С. 5.

17 День народження Михайла Михайловича Коцюбинського (17.09.1864, м.Вінниця, – 25.04.1913, м.Чернігів), україн-ського письменника-класика, громадського діяча. Дитинство і юність письменника минули в селах і містечках Поділля – Барі, Кукавці, Шаргороді, Станіславчику, Пикові. Закінчив 1880 р. Шаргородське духовне училище, заробляв для себе та рідні репетиторством. У 1891 р. їде у село Лопатинці (тепер Шаргородського району), де протягом двох років учив дітей бухгалтера цукроварні. У Лопатинцях склалися сприятливі умови для літературної праці. Поділля посіло вагоме місце у творчості М.Коцюбинського, який зобразив побут подільських селян у ран-ніх оповіданнях і повістях «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлот-ник», «На віру» та ін. Він написав етнографічну статтю «Вироби селянок з Поділля на виставці в Чікаго» (1892). З ініціативи Вінницької організації СПУ 1981 р. засновано обласну, а з 1993 р. – Всеукраїнську літературну премію ім. М.Коцюбин-ського. Щорічно у вересні в літературно-меморіальному музеї письменника у Вінниці проводяться Дні М.М.Коцюбинського. Ім’я письменника носить Вінницький державний педагогічний університет, проспект, на якому встановлено пам’ятник видатному земляку.

Література:

Подолинний, А.М. Коцюбинський Михайло Михайлович / А.М.Подолинний // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., перероб. і доп. / упорядкув. і заг. ред. А.М.Подолинного. – Вінниця, 2001. – С. 168, 169.

Хоменко, Б.В. Подільськими стежками Михайла Коцюбинського: до 140-річчя від дня народж. / Б.В.Хоменко, В.Ф.Циганюк; ред. І.М.Журавлівський. – Вінниця, 2004. – 143 с.

Перша всеукраїнська наукова конференція «Осінні читання» за темою «Сприйняття сучасниками творчості Михайла Коцюбинського»: [тези та матеріали наук. доп.] / [Музей Михайла Коцюбинського]. – Вінниця, 2010. – 116 с.

Друга всеукраїнська наукова конференція «Осінні читання» за темою «Сприйняття сучасниками творчості Михайла Коцюбинського»: [тези та матеріали наук. доп.] / [Музей Михайла Коцюбинського]. – Вінниця, 2011. – 216 с.: іл.

  • 40 років (17.09.1973) відтоді, як створено Український науково-дослідний інститут кормів. З 1992 р. – Інститут кормів Української академії аграрних наук. Установу очолює академік Національної академії аграрних наук України Василь Флорович Петриченко – вчений у галузі рослинництва, перший віце-президент Національної академії аграрних наук України з 2011р., доктор сільськогосподарських наук (1995), професор, академік НААН України (2010), заслужений діяч науки і техніки України.

Література:

Інститут кормів Національної академії аграрних наук України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/institutions/fri/index.html  (дата звернення: 21.05.2012). – Назва з екрана.

21 День народження Петра Івановича Ніщинського (21.09.1832, с.Неменка, нині Іллінец. р-ну – 1896, с.Ворошилівка, нині Тиврів. р-ну), композитора, поета-перекладача, педагога. У 1842 р. П.Ніщинський був зарахований до Києво-Софійського духовного парафіяльного училища, після закінчення початкового курсу його було переведено до Києво-Подільського духовного училища. 1849 р. – вступає до Київської семінарії. У 1856 р. закінчив філологічний та богословський факультети Афінського університету, здобув ступінь магістра наук, деякий час викладав грецьку мову в столиці Греції та на Кіпрі. У 1857-1860 рр. учителював у Петербурзі, 1860 р. переїхав до Одеси, де викладав грецьку і російську мови, музику та співи, виступав у пресі як критик і публіцист, збирав і обробляв українські народні пісні, організовував аматорські хорові та драматичні гуртки. У 1875 р. створив на власний текст музичну картину з народного життя «Вечорниці» як вставну сцену до 2-ї дії драми «Назар Стодоля» Т.Шевченка. Вперше виконаний того ж року єлизаветградським артистичним гуртком, твір набув самостійного значення. Широко відомий чоловічий хор з «Вечорниць» – «Закувала та сива зозуля». П.Ніщинський – автор перших перекладів українською мовою творів Софокла і Гомера. У 1911 р. за ініціативою композитора К.Стеценка шанувальники його таланту поставили на могилі у Ворошилівці пам’ятник. Щорічно у Тиврівському районі проводиться районне пісенне свято та раз у два роки проходить обласне мистецьке свято «Пісенні крила сивої зозулі», присвячені пам’яті П.І.Ніщинського.

Література:

П.І.Ніщинський – видатний український композитор, поет-перекладач (21.09.1832-16.03.1896): (біобібліогр. покажч.) / Вінниц. ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва; уклад. Г.М.Авраменко; передм. «Славетний подолянин Петро Іванович Ніщинський»: А.Ф.Завальнюк, Т.О.Марчук; ред.: О.Г.Поліщук, М.Г.Спиця; відп. за вип. Н.І.Морозова. – Вінниця, 2012. – 40 с. – (Наші видатні земляки).

• 80 років від дня народження Бориса Володимировича Галафутника (21.09.1933, смт Вороновиця Вінниц. р-ну – 08.05.1990, м.Вінниця), актора, заслуженого артиста України. Закінчив Київський інститут театрального мистецтва у 1959 р. Працював у Вінницькому українському музично-драматичному театрі ім. М.Садовського. Створив галерею різнопланових образів.

Література:

Фицайло, С.В. Галафутник Борис Володимирович / С.В.Фицай-ло // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2006. – Т. 5. – С. 324.

23 90 років від дня народження Павла Миколайовича Лісового (23.09.1923, с.Коржівці Деражнян. р-ну Хмельниц. обл. – 20.02.1999, м.Вінниця), літературознавця, краєзнавця, доктора філологічних наук (1972), професора. Учасник Другої світової війни. Закінчив історичний факультет Ужгородського університету (1951). У 1974-1986 рр. – проректор з наукової роботи Вінницького державного педагогічного інституту. У 1986-1996 рр. працював на кафедрі української літератури цього навчального закладу. Займався дослідженням літературознавства Поділля ХІХ-ХХ ст. Учасник V-VІІІ Подільських та І-ІХ Вінницьких історико-краєзнавчих конференцій.

Література:

Гальчак, С.Д. Лісовий Павло Миколайович / С.Д.Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С.Д.Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 593.

26 125 років від дня народження Любові Михайлівни Гаккебуш (26.09.1888, м.Немирів – 28.05.1947, м.Київ), української актриси, народної артистки УРСР (1943), педагога. Навчалася в Інституті шляхетних дівчат у Києві, на Вищих жіночих курсах і в студії Камерного театру в Москві. Грала в аматорських гуртках м.Брацлав (тепер смт Нимирів. р-ну). Працювала в театрах Києва, Харкова, Одеси. Викладала в Київському інституті театрального мистецтва.

Література:

Гаккебуш Любов Михайлівна // Митці України: енцикл. довід. / ред. А.В.Кудрицький. – К., 1992. – С. 146.

Єрмакова, Н.П. Гаккебуш Любов Михайлівна / Н.П.Єрма-кова // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2006. – Т. 5. – С. 316.

  • 120 років від дня народження Микити Павлови-ча Годованця (26.09.1893, с.Вікнина, нині Гайворон. р-ну Кіровоград. обл. – 27.08.1974, м.Кам'янець-Поділ.), українського поета-байкаря. Закінчив дворічну вчительську школу в с.Степашки, нині Гайсинського району (1909). Вчителював у селах Теплицького та Гайсинського районів, учасник Першої світової війни. До 1921 р. працював інструктором Всеукраїнської спілки споживчих товариств. З кінця 1924 р. – співробітник редакції вінницької газети «Червоний край», очолював філію літературної організації «Плуг». У 1937 р. був заарештований, звинувачений у націоналізмі, висланий на Колиму, звільнений у 1945 р. З 1954 р. жив у Кам’янці-Подільському, де розпочався новий, плідний період його творчості і громадської діяльності. Друкувався з 1913 р. Перша збірка байок вийшла у Вінниці за назвою «Незаможний Клим» (1927), після якої щорічно (до 1933) видавалися його книги. Потім була перерва і лише з 1957 р. він знову почав друкуватися.

Література:

Подолинний, А.М. Годованець Микита Павлович / А.М.Подо-линний // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., перероб. і доп. / упорядкув. і заг. ред. А.М.Подолинного. – Вінниця, 2001. – С. 70-71.

Годованець Микита Павлович // Сто поетів Вінниччини за сто років: антол. ХХ ст. / уклад., вступ. сл., біогр. довід. А.М.Подолинного. – К., 2003. – С. 34-38.

28 День народження Олексія Григоровича Луцишина (28.09.1922, с.Крищинці Тульчин. р-ну – 24.11.2001, м.Вінниця), гончара, заслуженого майстра народної творчості України (1988), члена Національної спілки майстрів народного мистецтва (1992). Він був учасником 50 обласних виставок народного мистецтва Вінниччини, усіх музейних свят, різноманітних зустрічей, фестивалів, народознавчих заходів. Творча спадщина митця досить велика і різноманітна, кращі її зразки зберіга-ються у фондах багатьох музеїв, у приватних колекціях України та за кордоном. 24 липня 2005 р. у Вінниці відбулося відкриття відділу обласного художнього музею «Музей гончарного мистецтва ім. О.Г.Луцишина», в основі якого – творчий доробок та особисті речі подільського гончара.

Література:

Мельничук, Л. Олексій Луцишин: спомин про Майстра / Обл. центр нар. творчості; Л.Мельничук. – Вінниця: Книга-Вега, 2003. – 72 с.: іл.

Добровольська, В.М. Талановитий подільський гончар Олексій Григорович Луцишин: (до 90-річчя від дня народж.) / В.М.Добровольська, Т.Г.Бойчук // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2012 р.: хронол. довід. / ВОУНБ ім. К.А.Тімірязєва; уклад. Г.М.Авраменко; ред.: М.Г.Спиця, Г.М.Слотюк. – Вінниця, 2011. – С. 164-170.

  • 75 років від дня народження Євгена Івановича Головатюка (28.09.1938, с.Лозувата Липовец. р-ну), українського режисера, заслуженого діяча мистецтв УРСР із 1977 р. Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1961 р. – акторський, 1973 р. – режисерський факультети). Працював у театрах Миколаєва, Дніпропетровська, Донецька, Полтави, Запоріжжя. З 2009 р. – головний режисер Запорізького академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. В.Г.Магара.

Література:

Головатюк Євген Іванович // Митці України: енцикл. довід. / ред. А.В.Кудрицький. – К., 1992. – С. 170.

29 75 років від дня народження Івана Федоровича Підпалого (29.09.1938, с.Чулаківка Голопристан. р-ну Херсон. обл.), професора (1999), академіка Інженерної академії України (1999). Закінчив Український інститут інженерів водного господарства в м. Рівне 1965 р. З вересня 1973 р. І.Ф.Підпалий працює в Українському науково-дослідному інституті кормів, спочатку на посаді старшого наукового співробітника відділу лукопасовищного господарства, а з 1978 р. – завідуючого лабораторією інтенсифікації кормовиробництва на зрошуваних і осушуваних землях. За результами наукових досліджень працівники лабораторії, очолюваної І.Ф.Підпалим, захистили 5 кандидатських та одну докторську дисертацію. У 1999 р. Івана Федоровича було обрано дійсним членом (академіком) Інженерної академії України. Досягнення вченого відмічено державною нагородою – медаллю «За трудову відзнаку», Почесними грамотами Південного відділення ВАСГНІЛ, Української академії аграрних наук, дипломом Президії інженерної академії України. З 2001 р. Іван Федорович – завідувач кафедри лісівництва і кормовиробництва Вінницького національного аграрного університету.

Інтернет-ресурс:

Підпалий Іван Федорович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vsau.org/web/vsau/vsau.nsft  (дата звернення: 25.05.2012). – Назва з екрана.

30 65 років від дня народження Олега Валеріановича Пасічника (30.09.1948, с.Гонорівка Ямпіл. р-ну – 01.09.2010, м.Вінниця), педагога, журналіста, поета, заслуженого журналіста України (1998), члена НСЖУ (1980). Закінчив філологічний факультет Вінницького державного педагогічного інституту з відзнакою. Після служби в армії, з червня 1972 р. прийнятий у штат Вінницького обласного радіокомітету і радіомовлення. Пройшов трудовий шлях – від кореспондента, редактора молодіжних передач, старшого, головного редактора радіо – до генерального директора обласної державної телерадіокомпанії. У 1983 р. закінчив відділення телебачення і радіомовлення факультету журналістики Київської Вищої партійної школи. Працював у обласній державній адміністрації, зокрема керівником прес-служби, представником Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Вінницькій області. З червня 2001 р. – головний редактор телебачення Вінницької (ВОДТРК). Дипломант, домінант Міжнародного та всеукраїнських телевізійних фестивалів. Старший викладач кафедри журналістики Інституту філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Автор збірок лірики. Лауреат обласної літературно-мистецької премії «Кришталева вишня» (1999). У 2011 р. засновано молодіжну літературно-мистецьку премію «Перша ластівка» ім. О.Пасічника.

Література:

Пасічник Олег Валеріанович // Вінниччина журналістська: ж-сти нашого краю в засобах масової інформ. і не тільки…: до 50-річчя утворення НСЖУ: громад.-попул. вид. / авт.-упоряд. В.Лисенко. – Вінниця: [б. в.], 2010. – С. 170-171.

Пасічник, О. Полонянка (жертовник любові і пам’яті): поема / О.Пасічник; передм. С.Гальчак «З Україною в серці». – Вінниця: ФОП Данилюк В.Г., 2011. – 76 с.: іл.

Цього місяця виповнюється:

  • 360 років (1653, вересень-грудень) з часу перебування гетьмана Б.Хмельницького на Брацлавщині та Поділлі.

Література:

Вінниччина в датах: хронолог. довід. – Вінниця, 2000. – 111 с. – Зі змісту: [1653]. – С. 10.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2013 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладача
  2. 2013 року виповнюється
  3. Лядовський Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир
  4. Із небуття – в сьогодення. До 180-річчя від дня народження українського художника Яна Засідателя
  5. КП «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління»
  6. Бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського – 100 років!
  7. Вінницька обласна наукова медична бібліотека
  8. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  9. Сильвестер Ґроза (Венжик-Ґроза)
  10. «Тут ми починали...». До 125-літнього ювілею українського режисера та актора Г.П.Юри
  11. Лютий
  12. Тендітна жінка з… характером. До 55-річчя від дня народження історика, краєзнавця О.А.Коляструк
  13. Видатний краєзнавець Поділля. До 120-річчя від дня народження В.Д.Отамановського
  14. Березень
  15. Грані таланту В'ячеслава Постернака
  16. Честі не зрадив своєї До 140-річчя від дня народження військового діяча Я.Г.Гандзюка
  17. Політик, добродій, поет душею. До 60-річчя від дня народження А.С.Матвієнка
  18. Квітень
  19. Феномен Василя Земляка
  20. Травень
  21. Червень
  22. Владислав Городецький – людина-легенда
  23. Липень
  24. Серпень
  25. Вересень
  26. Жовтень
  27. Листопад
  28. Високий політ Василя Кобця
  29. Із серцем Слово нарівні. До 65-річчя від дня народження українського письменника М.Ф.Каменюка
  30. Грудень
  31. Прислів’я та приказки Немирівського краю у «Народних оповіданнях» Марка Вовчка
  32. Відомості про авторів текстових довідок
  33. Іменний покажчик ювілярів 2013 року
  34. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше