ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2013 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Липень

3 110 років від дня народження Василя Михайловича Хмелюка (3.07.1903, с.Березна, нині с.Чернятин Жмерин. р-ну – 02.11.1986, похов. на кладовищі Монпарнасу, Париж), українського художника і поета. Навчався у Жмеринській гімназії. З 9 років виявив хист до малювання. Емігрував. мистецьку освіту здобув у Краківській академії мистецтв (1921-1922) і в Українській студії пластичного мистецтва в Празі. З 1928 р. жив у Парижі. Пам'ять про майстра вшанована встановленням меморіальної дошки на будівлі школи у Жмеринці, де він навчався.

Література:

Федорук, О.К. Василь Хмелюк: повернуті імена / О.К.Федо-рук. – К.: Тріумф, 1996. – 264 с.

Подолинний, А.М. Хмелюк Василь Михайлович / А.М.Подо-линний // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., перероб. і доп. / упорядкув. і заг. ред. А.М.Подолин-ного. – Вінниця, 2001. – С. 355-356.

Визначні пам'ятки Вінниччини: альбом / Вінниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця, 2011. – Зі змісту: [Василь Хмелюк (1903-1986)]. – С. 376-378.

• 75 років від дня народження Івана Степановича Волошенюка (03.07.1938, с.Ометинці Немирів. р-ну), українського прозаїка, журналіста. Він – лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. М.М.Коцюбинського (1997), обласної журналістської премії ім. К.Гришина, премії ім. Пилипа Желюка, переможець ряду літературних конкурсів, визнаний кращим журналістом України 1998 р. Заслужений журналіст України (2003) (див. у кінці місяця розширену довідку).

Література:

Волошенюк Іван // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В.С.Рабенчука. – Вінниця, 2010. – С. 69-80: портр.

• 70 років від дня народження Сергія Івановича Алексєєва (03.07.1943, с.Велика Виска Маловисків. р-ну Кіровоград. обл.), журналіста, фольклориста, краєзнавця. Тривалий час працював на журналістській роботі, зокрема з 1986 по 2004 рр. – власним кореспондентом Національної радіокомпанії України у Вінницькій області. Створив серію літературних радіозамальовок про діячів культури і мистецтв Поділля. Заслужений журналіст України, лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. С.Руданського.

Література:

Невтомна муза Сергія Алексєєва: до 60-річчя від дня народж. та 35-річчя професійн. творч. діяльн.: (бібліогр. список) / Вінниц. ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва; вступ. ст. С.Алексєєва; ред. М.Спиця. – Вінниця, 2003. – 5 с.: іл., портр.

5 220 років тому народився Павло Іванович Пестель (05.07.1793, Москва – 25.07.1826, Петербург), організатор і керівник Південного товариства декабристів, автор проекту Конституції для майбутньої республіканської Росії під назвою «Руська правда». У 1818-1825 рр. перебував у Тульчині та Іллінцях.

Література:

Провісники свободи на Вінниччині: [метод. поради і матеріали]. – Вінниця, 1990. – 29 с.

7 90 років від дня народження Володимира Федоровича Панченка (07.07.1923, хутір Шостаківка біля с.Василівка, нині Тиврів. р-ну – 31.12.1972, м.Ужгород), українського поета. Після закінчення Василівської семирічної школи навчався у Тиврівській середній школі. Друкувався з 15 років у районній газеті «Ударник соцбудівництва» (смт Тиврів) та обласних – «Більшовицька правда», «Молодий більшовик», згодом у республіканській періодиці, альманахах. Учасник Другої світової війни, виступав в армійській пресі. Вищу освіту здобув в Ужгородському університеті (1958). Окремими виданнями вийшли книги віршів: «Камінь-дерево» (1959), «Заспів» (1962), «Гойдалочка» (1963), «На все життя» (1965), «Квіти під хмарами» (1971), «Нагадай мені, пісне» (1973), «Де ялиночки високі» (1974). Його твори друкувалися в перекладах білоруською, казахською, литовською, російською, угорською, чеською та ін. мовами. Член СПУ з 1972 р.

Література:

Хоменко, Б.В. Панченко Володимир Федорович / Б.В.Хомен-ко // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., перероб. і доп. / упорядкув. і заг. ред. А.М.Подолинного. – Вінниця, 2001. – С. 258-259.

Рудий, В. Дорога крізь забуття: (Подорож з минулого в прийдешнє): докум.-іст. нарис про с.Василівку Тиврів. р-ну на Вінниччині / В.Рудий. – Вінниця, 2008. – 584 с. – Зі змісту: [Панченко Володимир Федорович]. – С. 399-494.

8 75 років тому народився Павло Устимович Свалюк (08.07.1938, с.Сапіжанка Шаргород. р-ну), поет. Закінчив агрономічний факультет Уманського сільськогосподарського інституту. Свою трудову діяльність розпочав із кар’єра, далі працював заступником голови колгоспу в с.Зведенівка, головою колгоспу в с.Конатківці. З 1986 по 1993 р. – головою профкому в колгоспі рідного села. Остання посада – голова Сапіжанської сільської ради. Вийшовши на пенсію, займається літературною творчістю. З віршами виступав у журналах «Дніпро», «Хлібороб України», друкувався в обласній та районній періодичній пресі. У 1991 р. видав збірку поезій «Кресана гора» (Одеса: Маяк), з передмовою М.Каменюка.

Література:

Подолинний, А.М. Свалюк Павло Устинович / А.М.Подо-линний // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., перероб. і доп. / упорядкув. і заг. ред. А.М.Подолинно-го. – Вінниця, 2001. – С. 299.

Павло Свалюк // Літературна Шаргородщина: хрестома-тія земляцтва. – Вінниця, 2008. – С. 144-165: кол. іл.: фото.

9 75 років від дня народження Бориса Гордійовича Данильчука (09.07.1938, с.Рудниця Піщан. р-ну), співака (тенора), заслуженого артиста УРСР (1979). Закінчив Київську консерваторію (1968). З 1959 по 1995 рр. – соліст Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України. З ансамблем гастролював у Великій Британії, Франції, Словаччині, Сомалі.

Література:

Гамкало, І.Д. Данильчук Борис Гордійович / І.Д.Гамкало // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2007. – Т. 7. – С. 214.

10 60 років від дня народження Петра Васильовича Бралатана (10.07.1953, с.Вищеольчедаїв Мурованокурилов. р-ну), генерал-майора (2000), начальника штабу озброєння – першого заступника начальника Озброєння командування Військово-Повітряних Сил України (2000-2004). Закінчив Харківське військове авіаційно-технічне училище (1974), Військово-Повітряну академію ім. Жуковського (1981). Службу проходив на посадах авіаційного техніка, начальника групи, начальника технічно-експлуатаційної частини. Протягом 1990-1996 рр. – старший інженер, заступник головного інженера управління Військово-Повітряних Сил України. З 1996 по 2000 рр. – начальник штабу, перший заступник начальника озброєння командування Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України. Звільнений із військової служби 23.11.2004 р. Нагороджений відзнаками Міністерства оборони України «Ветеран військової служби», «Знак пошани» та медалями СРСР.

Література:

Жолукевський, В. Бралатан Петро Васильович / В.Жолу-кевський // Генерали (адмірали) Збройних Сил України (1991-2011 рр.): енцикл. іст.-біогр. довід. / В.Жолукевський, О.Шашкевич. – Вінниця, 2011. – Кн. 1. – С. 56.

16 80 років від дня народження Федора Федоровича Гладкого (16.07.1933, м.Немирів), інженера-технолога, доктора технічних наук (1992), професора (1992). Закінчив Харківський політехнічний інститут (1955). Працював на виробництві (1955-1962). 1979 р. – завідуючий кафедрою технології жирів та продуктів бродіння Харківського політехнічного інституту. Основні напрями наукових досліджень: технологія жирів та їхніх похідних, зокрема нових поверхнево-активних матеріалів; ферментні технології модифікування жирів.

Література:

Зайцев, Ю.І. Гладкий Федір Федорович / Ю.І.Зайцев // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2006. – Т. 5. – С. 653.

17 90 років від дня народження Миколи Максимовича Шевченка (17.07.1923, с.Грабівщина Машів. р-ну Полтав. обл.), доцента, кандидата медичних наук, онколога. Закінчив Харківський медичний інститут (1952). Клінічний ординатор кафедри факультетської хірургії Вінницького медичного інституту (1955-1957). Асистент кафедри факультетської хірургії (1958-1968), доцент з курсу онкології (1968-1983). У 1968 р. був призначений завідувачем і став засновником курсу онкології Вінницького медичного інституту. Завідувач кафедри онкології Вінницького медичного інституту (1983-1986), яка об’єднала курс онкології медичного факультету та факультету удосконалення лікарів. З 1986 р. – доцент кафедри рентгенології, радіології і онкології цього навчального закладу. Учасник Другої світової війни. Нагороджений багатьма орденами та медалями. Автор понад 52 наукових праць, 2 винаходів, 15 раціоналізаторських пропозицій. Напрямки наукових досліджень: питання імунологічного статусу у хворих на злоякісні пухлини, удосконалення методів діагностики та лікування злоякісних пухлин шлунка, ободової та прямої кишок.

Література:

Вінницький державний медичний університет ім. М.І.Пирогова: матеріали з історії університету / під ред. В.М.Моро-за. – Вінниця, 1994. – Зі змісту: [Про М.М.Шевченка]. – С. 134-135.

Доцент, кандидат медичних наук Шевченко Микола Максимович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vnmu.vn.ua (дата звернення: 21.05.2012). – Назва з екрана.

20 140 років від дня народження Вітольда Йосиповича Малішевського (Малишевський) (20.07.1873, м.Могилів-Поділ. – 18.07.1939, у Залєссі, в передмісті Варшави), композитора, педагога, диригента, музичного діяча. Закінчив Військово-медичну академію в Петербурзі (1897). У 1898-1902 рр. продовжував навчання в Петербурзькій консерваторії. У 1908 р. викладав у музичному училищі в Одесі, реорганізованому 1913 р. на консерваторію, де згодом став її директором (до 1921). Також був диригентом симфонічного оркестру Російського музичного т-ва в Одесі (1908-1911). У 1921 р. переїздить до Польщі, де став професором Варшавської консерваторії по класу композиції (1921-1925 і 1931-1939), очолював відділ музики в Міністерстві релігійних визнань і публічної освіти. У 1933 р. заснував разом із М.Ідзіковським Польський інститут ім. Ф.Шопена (пізніше Т-во ім. Ф.Шопена).

Література:

Колесник, В. Малішевський (Малишевський) Вітольд / В.Колесник // Відомі поляки в історії Вінниччини: біогр. слов. / Вінниц. обл. краєзнав. музей, Вінниц. ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва, Краєзн. т-во «Поділля»; В.Колесник. – Вінниця, 2007. – С. 385-387: портр.

  • 65 років від дня народження Арсена Леонідовича Зінченка (20.07.1948, с.Парпурівці Вінниц. р-ну), історика, краєзнавця, доктора історичних наук, професора. Закінчив Вінницький державний педагогічний інститут, історичний та фізико-математичний факультети. Працював доцентом кафедри загальної історії цього інституту. Був головою Вінницького обласного краєзнавчого товариства «Поділля». Обирався народним депутатом України (1990). Живе у Києві. Нині – завідувач кафедри історії України та методики навчання Київського університету ім. Бориса Грінченка. Досліджує історію селянства, церкви, топоніміку Поділля, проблеми краєзнавства на основі нових підходів до вивчення минулого краю. Учасник всеукраїнських наукових та регіональних історико-краєзнавчих конференцій.

Література:

Барнасюк, О.С. Історія міста Немирова від найдавніших часів до сьогодення / О.Барнасюк. – 3-є вид., випр. і доп. – Вінниця: [Планер], 2010. – 139 с. – Зі змісту: [Зінченко Арсен Леонідович]. – С. 6-10.

Гальчак, С. Зінченко Арсен Леонідович / С.Гальчак // Роз-виток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С.Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 534-536.

  • 55 років від дня народження Світлани Михайлівни Василюк (20.07.1958, м.Вінниця), громадської діячки, депутата Вінницької міської ради, викладача вищої категорії, відмінника освіти України (2000). За фахом історик, закінчила з відзнакою Вінницький державний педагогічний інститут ім. М.Остров-ського (1979). Викладала історію у Вінницькій середній школі № 10 та у Вінницькому будівельному технікумі, в якому згодом стала заступником директора з виховної роботи. З червня 2001 р. по червень 2002 р. – радник Вінницького міського голови. З червня по жовтень 2002 р. – начальник інформаційно-аналітичного управління Вінницької міської ради. З жовтня 2002 р. по серпень 2005 р. – начальник управління інформаційної політики та зв’язків з громадськістю Вінницької міської ради. З серпня 2005 р. призначена першим заступником начальника головного управління з питань внутрішньої політики у справах засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації. У 2006 р. закінчила Одеську Національну академію державного управління при Президентові України та отримала кваліфікацію – магістр державного управління. З травня 2006 р. по вересень 2010 р. – начальник головного управління з питань внутрішньої політики у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації. З вересня 2010 р. – начальник управління у справах преси та інформації Вінницької облдержадміністрації. Нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня (2009).

Інтернет-ресурс:

Василюк Світлана Михайлівна [Електронний ресурс]: [автобіогр.]. – Режим доступу: http://www.miydeputat.com/ua/members/6.html (дата звернення: 17.05.2012). – Назва з екрана.

22 125 років від дня народження Залмана (Соломон Абрамович) Ваксмана (22.07.1888, м.Нова Прилука, нині с.Липовец. р-ну – 16.08.1973, м.Хайенісі (штат Огайо, США)), американського мікробіолога, лауреата Нобелівської премії за відкриття стрептоміцину – першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу (1952), Почесного доктора університетів Льєжу, Рутгера, Мадриду, Страсбурга, Ієрусалиму, Принстона, Пенсільванії, Філадельфії, Нью-Йорку, дійсного члена Національної академії наук США (1942), кавалера ордена Почесного легіону у Франції. Він увійшов до переліку 100 найвідоміших людей світу. У 2003 р. у с.Нова Прилука до 30-річчя з дня смерті вченого встановлено пам’ятний знак (див. у кінці місяця розширену довідку).

Література:

Залман Абрахам Ваксман: (до 115-річчя від дня народж.): [біобліогр. матеріали] / Вінниц. НМУ ім. М.І.Пирогова, наук. б-ка; уклад.: Л.І.Шпукал, Н.М.Струтинська. – Вінниця, 2003. – 12 с.

Визначні пам'ятки Вінниччини: альбом / Вінниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця, 2011. – Зі змісту: [Про З.Ваксмана (1888-1973)]. – С. 334-336.

25 70 років від дня народження Олени Іванівни Гринник (25.07.1943, с.Розсохувата Іллінец. р-ну), поетеси, громадсько-культурної діячки, дипломанта міжнародних конкурсів. Закінчила Київський інститут культури (1969). Мешкала у Вінниці. Від 1990 р. – у Севастополі, де працювала в Управлінні виховної роботи Військово-Морських Сил України; 1996 р. – в Українському культурно-інформаційному центрі, при якому створила українську бібліотеку; з 1999 р. вчителює. Разом із Севастопольською організацією т-ва «Просвіта» у 1998 р. започаткувала міський Шевченківський конкурс декламаторів та першу радіопрограму для дітей українською мовою «Ластів'ятко». Заснувала відділення Всеукраїнського жіночого т-ва ім. О.Теліги. Пише вірші, пісні, гуморески. Авторка збірок «Моя Україна – любов і тривога», «Три журавлики» (обидві – 2003), «Дух Свободи» (2005), «Сонце – мій знак» (2006), «Із Франкової криниці» (2008), «Славу Богу співаємо» (2010), «Чорноморська хвиля» (2011).

Література:

Хоменко, Б.В. Гринник Олена Іванівна / Б.В.Хоменко // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2006. – Т. 6. – С. 463.

26 170 років від дня народження Степана Карловича Джевецького (26.07.1843, с.Кунка Гайсин. р-ну – 23.04.1938, Париж), вченого, інженера, винахідника. Навчався у Центральній школі мистецтва ремесел (Париж). У 1878 р. в Одесі випробував одномісний підводний човен власної конструкції, що рухався за допомогою мускулистої сили людини. Наступного року в Санкт-Петербурзі побудував чотиримісний варіант човна, призначений для оборони приморських фортець, який був прийнятий на озброєння (загалом 50 одиниць). У 1885 р. на його основі створив перший у світі підводний човен з електродвигуном, що працював від акумулятора. Разом із А.Криловим розробив проект човна водотонажністю 120 т з паровими двигунами. У 1898 р. отримав першу премію на міжнародному конкурсі в Парижі. 1907 р. за його проектом побудований підводний човен «Поштовий» з єдиним бензиновим двигуном для підводного і надводного ходу. Також працював у галузі авіації та повітроплавання. Був одним із засновників і товаришем голови повітроплавального відділу Російського технічного товариства від 1882 р. Від 1892 р. мешкав у Парижі, співпрацював з А.-Г.Ейфелем, займався переважно підприємницькою діяльністю. 2004 р. в Одесі йому встановлено пам’ятник.

Література:

Пилипчук, Р.В. Джевецький Степан Карлович / Р.В.Пилип-чук // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2007. – Т. 7. – С. 515-516.

27 90 років від дня народження Івана Омеляновича Дяченка (27.07.1923, с.Сумівці Бершад. р-ну – 27.02.2008, с.Баланівка Бершад. р-ну), Героя Соціалістичної Праці (1978), колишнього керівника колгоспу ім. Кірова с.Баланівка. Здобув сільськогосподарську освіту. Учасник Другої світової війни. За мужність і героїзм нагороджений 2 медалями «За відвагу», орденом Вітчизняної війни. З грудня 1945 р. працював на посаді агронома, а з лютого 1953-го – головою колгоспу в Кошаринцях. У 1959 р. після укрупнення колгоспів був обраний секретарем партійної організації колгоспу ім. Кірова с.Баланівки, а з жовтня цього ж року – головою цього колгоспу. Майже чверть століття незмінно очолював сільськогосподарське виробництво у цьому селі. Колгосп славився в Україні і за її межами високими врожаями, досягненнями в тваринництві, соціальному розвитку. За час господарювання І.О.Дяченка в селі збудовано середню школу, будинок культури, дільничну лікарню, дитячий садок, торговельний центр, контору, житловий будинок для спеціалістів, тваринницький комплекс та інше. Перебуваючи на заслуженому відпочинку, І.О.Дяченко очолював сільську організацію ветеранів війни та праці.

Література:

Когут, Г. «Стежка до вершин людського життя – це праця до сьомого поту»: [про І.О.Дяченка]/ Г.Когут // Бершад. край. – 2003. – 26 лип.

Дяченко Іван Олександрович: [біогр. довідка] // Бершад. край. – 2008. – 15 берез.

• 55 років від дня народження Станіслава Стані-славовича Городинського (27.07.1958, с.Долиняни Мурованокуриловец. р-ну), співака, композитора, педагога, культурно-мистецького діяча, заслуженого артиста України (2002 р.). Закінчив Київський інститут культури (1992 р.). 1994-2000 рр. С.С.Городинський – начальник відділу культури Тульчинської райдержадміністрації; 2000-2002 рр. – перший заступник начальника управління культури Вінницької облдержадміністрації, а 2002-2004 рр. він очолював відділ мистецьких закладів цього ж управління. Від 2004 р. і донині – директор Вінницького училища культури і мистецтв ім. М.Д.Леонтовича. Автор понад 100 естрадних пісень, низки обробок українських народних пісень для народного хору та вокальних ансамблів. Відзначений особистою Подякою Президента України (1999), нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України. Лауреат та володар гран-прі декількох міжнародних та всеукраїнських фестивалів естрадної пісні. Переможець національного радіофестивалю «Пісня року» (1998), музичного фестивалю «Вечори над Латорицею» (Мукачеве, 1998), конкурсу на звання «Людина року» у номінації «Діяч культури та мистецтв року» (2000), у номінації «Митець» (2005). Відповідно до розпорядження голови Вінницької облдержадміністрації, занесений на обласну Дошку пошани «Праця і звитяга вінничан» з нагоди 15-ї річниці з дня незалежності України (2006). Відзначений особистою Подякою голови Служби Безпеки України за значний особистий внесок у справу утвердження та зміцнення державної безпеки України (2006).

Література:

Рожков, Е.М. Городинський Станіслав Станіславович / Е.М.Рожков // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2006. – Т. 6. – С. 290-291.

29 70 років від дня народження В’ячеслава Миколайовича Чернобрового (29.07.1943 р. у с.Нестерівці Дунаєвец. р-ну Хмельниц. обл.), доктора медичних наук (1989), професора (1992). Закінчив із відзнакою лікувальний факультет Вінницько-го медичного інституту ім. М.І.Пирогова (1966). Працював асис-тентом кафедри терапії факультету підвищення кваліфікації лікарів (м.Хмельницький) (1979-1980); Вінницького медичного інституту ім. М.І.Пирогова, асистентом, доцентом кафедри госпітальної терапії № 1 того ж інституту, з 1990 р. – професор цієї кафедри, 1994 р. – завідувач кафедри поліклінічної підготовки, нині кафедра внутрішньої та сімейної медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова. Автор численних наукових праць. Основний напрямок його наукових досліджень – гастроентерологія. Створив та запровадив у практику лікувально-профілактичних закладів всіх регіонів України оригінальну техніку та методики внутрішньопорожнинної рН-метрії шлунково-кишкового тракту. Голова Ради Асоціації лікарів загальної практики – сімейної медицини Вінницької області, яка була створена і зареєстрована у квітні 2005 р. під його керівництвом.

Література:

Вінницький державний медичний університет ім. М.І.Пиро-гова: матеріали з історії ун-ту / під ред. В.М.Мороза. – Вінниця, 1994. – Зі змісту: [Про В.М.Чернобрового]. – С. 87-89.

30 110 років тому народився Веніамін Іольович Гутянський (30.07.1903, с.Глибочок, нині Тростянец. р-ну – 18.08.1956, м.Кустанай, Казахстан), єврейський поет, перекладач, член Спілки письменників України (1940). Навчався у Київському інституті народної освіти. Вчителював. 1937-1940 рр. працював журналістом. У 1949 р. заарештований за звинуваченням у націоналістичній пропаганді і зв'язках з американським «журналістом-розвідником», засуджений до 10 років таборів суворого режиму. Покарання відбував в Уельському таборі поблизу м.Солікамськ (Пермської обл., РФ). Звільнений у грудні 1954 р. через хворобу, останні роки мешкав у м. Кустанай, де на засланні жила його родина. Писав мовою ідиш, зокрема розмовним її варіантом. У доробку Гутянського – поетичні збірки для дітей «Для малят», «Різні речі», вірші, збірки сатиричних віршів «Сіль у очі». Переклав українською мовою повість «Четверта висота» О.Ільїної (К., 1962), мовою ідиш – твори П.Тичини, Н.Забіли, І.Крилова, Р.Бернса, М. де Сервантеса та ін. Українською мовою твори Гутянського перекладали М.Стельмах, М.Пригара, В.Бичко, І.Нехода, І.Кульська, російською – Г.Сапгір. Посмертно були опубліковані твори «Кто что любит» (Москва, 1965), «Яшко з голубами» (К., 1966).

Література:

Кержнер, А.Г. Гутянський Веніамін Іольович / А.Г.Керж-нер // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2006. – Т. 6. – С. 689.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2013 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладача
  2. 2013 року виповнюється
  3. Лядовський Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир
  4. Із небуття – в сьогодення. До 180-річчя від дня народження українського художника Яна Засідателя
  5. КП «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління»
  6. Бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського – 100 років!
  7. Вінницька обласна наукова медична бібліотека
  8. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  9. Сильвестер Ґроза (Венжик-Ґроза)
  10. «Тут ми починали...». До 125-літнього ювілею українського режисера та актора Г.П.Юри
  11. Лютий
  12. Тендітна жінка з… характером. До 55-річчя від дня народження історика, краєзнавця О.А.Коляструк
  13. Видатний краєзнавець Поділля. До 120-річчя від дня народження В.Д.Отамановського
  14. Березень
  15. Грані таланту В'ячеслава Постернака
  16. Честі не зрадив своєї До 140-річчя від дня народження військового діяча Я.Г.Гандзюка
  17. Політик, добродій, поет душею. До 60-річчя від дня народження А.С.Матвієнка
  18. Квітень
  19. Феномен Василя Земляка
  20. Травень
  21. Червень
  22. Владислав Городецький – людина-легенда
  23. Липень
  24. Серпень
  25. Вересень
  26. Жовтень
  27. Листопад
  28. Високий політ Василя Кобця
  29. Із серцем Слово нарівні. До 65-річчя від дня народження українського письменника М.Ф.Каменюка
  30. Грудень
  31. Прислів’я та приказки Немирівського краю у «Народних оповіданнях» Марка Вовчка
  32. Відомості про авторів текстових довідок
  33. Іменний покажчик ювілярів 2013 року
  34. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше