ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2013 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Політик, добродій, поет душею

До 60-річчя від дня народження А.С.Матвієнка

(22.03.1953)

Нині нерідко з уст відомих політиків, журналістів, правозахисників, літераторів можна почути зневажливі слова про тих, хто в радянські часи належав до партійно-комсомольської номенклатури. Мовляв, слуги злочинного режиму, трубадури хрущовських чи брежнєвських постанов.

Я не повністю поділяю таку думку, бо звикла судити про людей, зважаючи не на їхні посади і звання, а, насамперед, на вчинки, конкретні справи, громадянську позицію кожного, право на самовдосконалення, плекання тих духовних сил, що вчора були на денці душі лише в зародку, а сьогодні мають можливість рости, колоситися, давати добрий урожай.

Вважаю, що саме так треба думати, коли заходить мова про Анатолія Матвієнка – особистість харизматичну, яскраву, вродженого лідера, палкого шанувальника поезії, театру, живопису, мецената, добродія за складом душі.

Анатолій Матвієнко народився 22 березня 1953 р. у м.Бершадь на Вінниччині. Це край найродючіших чорноземів, працьовитих і талановитих людей. Бог послав Анатолієві гарних, щирих, роботящих батьків. Мати Марія Павлівна – бухгалтер на місцевій меблевій фабриці, а світлої пам’яті батько Сергій Кузьмович працював там же робітником.

Матвієнки жили скромно, привчали й Анатолія, і його молодшу сестру Валентину (нині – доктора медичних наук, лікаря-гастроентеролога) любити працю, книги, спорт, усі сили вкладати в те, щоб досягнути мети, успіху.

У 1975 р. Анатолій Матвієнко закінчує Львівський сільськогосподарський інститут, з дипломом інженера-механіка повертається у рідне місто. Але не сам, а з вродливою дружиною-галичанкою Олею. Нині Ольга Матвієнко – доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, проректор із наукової роботи Національного лінгвістичного університету в Києві.

Та недовго судилося молодому, завзятому, залюбленому в книги та футбол інженерові завідувати гаражем, бути головним механіком районного будівельного управління. У 1977 р. Анатолія Матвієнка обирають першим секретарем Бершадського райкому комсомолу. Анатолій Сергійович якось зізнався, що не дуже хотів переходити на комсомольську роботу – його більше вабила техніка, подобався робочий колектив, конкретні службові обов’язки. Але чиєсь кмітливе око розпізнало у молодому спеціалістові природжені риси лідера, і це визначило подальшу долю нашого земляка.

У 1980 р. Анатолія Матвієнка обирають другим секретарем Вінницького обкому ЛКСМУ. Молода родина переїжджає до Вінниці, отримує ключі від свого першого родинного помешкання. Саме тут, у місті над Бугом, у старшого сина Матвієнків, Віктора, з’явився молодший брат Павло.

Настають вікопомні часи перебудови, нуртують процеси українського національного відродження. У 1989 р. на перших альтернативних виборах із кількох кандидатур саме нашого земляка обирають першим секретарем ЦК ЛКСМУ. А про повагу та довір’я подолян свідчить той факт, що Анатолій Матвієнко стає народним депутатом України першого скликання від Бершадського виборчого округу № 30.

Що мені запам’яталося з часів роботи Матвієнка на керівній комсомольській посаді?

Насамперед, відсутність забронзовілості, самозакоханості, вірусу «вождізма», що були так характерні для багатьох високопосадовців. Анатолій Сергійович був і залишається людиною комунікабельною, здатною відгукнутися на людський поклик, зрозуміти чужі проблеми, зарадити у складній ситуації.

Це я відчула на власному прикладі. Коли 1990 р. через сімейні обставини змушена була залишити обжитий дім у Вінниці і шукати собі роботу в іншому місці, саме Анатолій Сергійович допоміг мені отримати прописку в гуртожитку ЦК ЛКСМУ і роботу в столиці. І пізніше я ще не раз відчувала його дружню підтримку, допомогу в організації творчих вечорів, виданні книг.

Майже два роки – з червня 1996 по березень 1998 р. – Анатолій Матвієнко очолює Вінницьку облдержадміністрацію. Відомий політик і господарник докладає чимало зусиль для піднесення продуктивності агропромислового комплексу області, вселяє людям віру в те, що афористичний вислів Лесі Українки «Красо України – Подолля» є не просто поетичною метафорою. Ці слова повинні стати життєвою програмою кожного подолянина, вселяти віру й переконаність у тому, що ми живемо на найкращій у світі землі та повинні зробити усе, щоб рідний край став квітучим садом, країною нашої мрії.

Можна багато говорити про Матвієнка як лідера кількох партій – НДП, УРП, «Собор», заступника голови партії «Україн-ська платформа». Але це благодатна тема для політологів: наш земляк дуже багато робить для об’єднання партій демократичного спрямування, згуртування сил національного порятунку.

А мені, літератору, хочеться від усієї душі подякувати Анатолію Сергійовичу за підтримку діячів літератури і мистецтва.

У 1994 р. Матвієнко створив і очолив Фонд підтримки розвитку мистецтв України, діяльність якого була спрямована на допомогу творчим колективам, молодим талановитим особистостям. Микола Мозговий, Світлана і Віталій Білоножки, Таїсія Повалій та багато інших співаків, артистів театру й кіно, літераторів відчули реальну допомогу фонду, отримали «путівку в життя».

А в останні роки у творчих колах лине добра слава про діяльність благодійного фонду «Україна Інкоґніта» (Президент – Анатолій Матвієнко, генеральний директор – Дмитро Стус).

Завдяки підтримці цього фонду випущено компакт-диски з записами пісень у виконанні великого українського співака Бориса Гмирі, пісні Олександра Білаша у виконанні народного артиста України Анатолія Мокренка.

За сприяння фонду видрукувано поетичні збірки Володимира Забаштанського, Ганни Чубач, Ореста Корсовецького, Валентини Сторожук, Наталі Струтинської, Анатолія Колісника, Миколи Біденка, багатьох інших авторів із Вінниччини та інших регіонів України.

Хочу підкреслити виняткову роль А.Матвієнка у вшану-ванні пам’яті видатного українського поета, Героя України, політв’язня Василя Стуса. Фондом «Україна Інкоґніта» видрукувано книгу В.Стуса «Листи до сина».

Завдяки ініціативі народного депутата України А.Матвієнка встановлено в рідному селі Рахнівці Гайсинського району бюст Василя Стуса роботи скульптора Б.Довганя. Серед стипендіатів благодійного фонду «Україна Інкоґніта» бачимо і хранительку Стусової садиби та отчої криниці Параску Семенюк. Стипендіатом цього фонду був і талановитий майстер пензля з Вінниці, заслужений художник України Олександр Ковальчук.

Серед багатьох добрих справ фонду – й екологічні, просвітницькі акції. Так, 28 вересня 2000 р. близько 200 патріотів України, любителів туризму віком від 10 до 70 років здійснили сходження на найвищу вершину України – Говерлу з нагоди 300-ліття від дня народження Олекси Довбуша. Особливість цієї акції полягала в тому, що її учасники прибрали від сміття всю територію навколо Говерли, починаючи від підніжжя і завершуючи вершиною. Такі дії патріотів України під орудою Анатолія Матвієнка дуже символічні: треба очистити від сміття не лише рідну землю, а й людські душі.

Які ідеї рухають діями цього відомого політика, що сідає на велосипед разом із групою своїх однодумців з 19 липня по 5 серпня 2001 р. здійснює культурно-просвітницьку експедицію «Соборна Україна», присвячену 10-річчю незалежності України і 800-річчю від дня народження Данила Галицького? Метою цієї експедиції було життєве кредо її організатора – пробуджувати в українців гордість за історію свого роду й народу, глибинне усвідомлення ними ідеї соборності всіх українських земель та віри в те, що тільки праця і любов, злагода і чистота помислів зроблять наше життя заможним, щасливим, достойним.

Хочеться зацитувати такі рядки Анатолія Матвієнка з його виступу на вечорі пам’яті Василя Стуса: «Коли ми з Дмитром Стусом зносили сміття з вершини Говерли, він мені розповідав про батька. І саме тоді попросив виступити на цьому вечорі.

Я відверто скажу, що, можливо, маю найменше право виступати на цьому вечорі, бо я лише пізнаю Василя Стуса, я йшов до нього іншим шляхом, ніж більшість у цьому залі.

Євген Сверстюк у своєму виступі говорив про комсомольців правду, але не всю. Я саме з тих комсомольців, які сьогодні щиро прийшли на цей вечір, бо прагнуть до духовного самоочищення, самопізнання.

Микола Жулинський в одній із передмов писав, що творчість Василя Стуса пече совість. Я думаю, що справді пече. І хочу чесно зізнатися, що його творчість пече і моє сумління, але, дякуючи цьому, я чогось таки навчився.

Я думаю, що творчість Стуса є не лише комусь німим докором, вона також пробуджує сумління. Я переконаний, що й сьогодні бояться Стуса, бо бояться пробудження людської свідомості, гідності, до чого закликав Василь Стус своїм словом. І ми маємо відстоювати честь і незалежність українського народу, пробуджувати в ньому почуття національної гідності».

Анатолію Матвієнку 22 березня 2013 р. виповнюється 60 років. Свої дні народження він, як правило, не зустрічає в колі близьких і рідних, а любить у цей березневий час подорожувати, пізнавати нове, незвідане. Тому хочеться побажати Анатолію Сергійовичу, людині з сивими скронями, але молодим серцем, підкорення нових вершин на життєвому та політичному Олімпі, широких і світлих доріг у майбутнє. Нехай окрилює Вас шана і любов багатьох сотень, тисяч людей, яких Ви зігріли своєю турботою і піклуванням, допомогли в ці непрості часи. Нехай ніколи не покине Вас романтика мандрів, поезія пошуку, сила духу й переконань. Українська Говерла знову потребує очищення. Отож, в дорогу!

Н.Ю.Гнатюк

Література

Матвієнко, А. Наша доля – тільки в наших руках: [інтерв’ю нар. деп. України від Вінниччини] / А.Матвієнко; розмову вів О.Дмитрук // Вінниц. газ. – 2004.– 6 січ. – С. 11.

Матвієнко, А. З дороги служіння людям та Україні я не зійду ніколи / А.Матвієнко // Бершад. край. – 2012. – 1 лют.

Лупещенко, І. Анатолій Матвієнко гроші не роздає, але максимальну допомогу людям гарантує: [про зустріч А.Матвієнка з керівництвом Теплиц. р-ну, колективом ЦРЛ] / І.Лупещенко // Вісті Тепличчини. – 2011. – 30 верес.

Лупещенко, І. Аби села не залишились безземельними і безлюдними: [про чергов. робоч. візит нар. деп. А.Матвієнка на Тепличчину] / І.Лупещенко // Вісті Тепличчини. – 2011. – 28 жовт. – С. 1.

Рябокінь, О. Анатолій Матвієнко у Гайсині: [робоч. поїздка нар. деп. до Гайсина] / О.Рябокінь // Трибуна праці. – 2012. – 13 берез.

Власюк, С. Анатолій Матвієнко – за реальну під-тримку села / С.Власюк: [про зустрічі з жителями Тепличчини] / С. Власюк // Вісті Тепличчини. – 2012. – 21 черв. – С. 5: фото.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2013 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладача
  2. 2013 року виповнюється
  3. Лядовський Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир
  4. Із небуття – в сьогодення. До 180-річчя від дня народження українського художника Яна Засідателя
  5. КП «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління»
  6. Бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського – 100 років!
  7. Вінницька обласна наукова медична бібліотека
  8. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  9. Сильвестер Ґроза (Венжик-Ґроза)
  10. «Тут ми починали...». До 125-літнього ювілею українського режисера та актора Г.П.Юри
  11. Лютий
  12. Тендітна жінка з… характером. До 55-річчя від дня народження історика, краєзнавця О.А.Коляструк
  13. Видатний краєзнавець Поділля. До 120-річчя від дня народження В.Д.Отамановського
  14. Березень
  15. Грані таланту В'ячеслава Постернака
  16. Честі не зрадив своєї До 140-річчя від дня народження військового діяча Я.Г.Гандзюка
  17. Політик, добродій, поет душею. До 60-річчя від дня народження А.С.Матвієнка
  18. Квітень
  19. Феномен Василя Земляка
  20. Травень
  21. Червень
  22. Владислав Городецький – людина-легенда
  23. Липень
  24. Серпень
  25. Вересень
  26. Жовтень
  27. Листопад
  28. Високий політ Василя Кобця
  29. Із серцем Слово нарівні. До 65-річчя від дня народження українського письменника М.Ф.Каменюка
  30. Грудень
  31. Прислів’я та приказки Немирівського краю у «Народних оповіданнях» Марка Вовчка
  32. Відомості про авторів текстових довідок
  33. Іменний покажчик ювілярів 2013 року
  34. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше