ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Талант бути собою

Версія для друку

Ніна Юхимівна Гнатюк,

українська поетеса, член Національної спілки письменників України

Ніна Гнатюк народилася в селі Безводному Ямпіль-ського району на Вінниччині. Рік був голодний та й наступні для її селянського роду минали в тяжкій колгоспній праці, щоденних клопотах і думках про найнеобхідніше: хліб насущний, одяг, взуття, паливо на зиму... Здавалося, де тут узятися поезії, захопленню красою рідного Придністровського краю, любові до нього. Але вони проклюнулися і проросли в душі худенької школярки, засіяні там народною піснею, вишивкою на рушнику, новорічною колядкою, весільним танцем, уроками літератури, «Кобзарем» Т.Шевченка. Вона стала писати вірші і, напевно, рано відчула серцем, що це її доля. Адже тоді, за радянської доби, стати автором збірки лірики, маючи дев’ятнадцять років, щось та значило. Та ще й почути схвильоване слово підтримки від Павла Тичини, який у багатоголоссі молодих поетів вирізнив і її голос, й написав про вірші юної подолянки ось такі слова:

«Це – велика людська жага жити й творити на землі, це жага прозирнути в майбутнє, аж у тридцятий вік. І це дуже добра туга за тридцятим віком, бо ж кожному з нас хочеться подивитися: як там, у майбутньому здійснюватиметься те, що ми зараз осьде розпочали. Бо ми впевнені у невмирущості своїх справ, у безкінечності життя. І про це молода поетеса у цьому ж вірші пише з глибокою вірою і впевненістю:

Я не згорю, не змовкну. Я – Людина.

Мені дано не час, не день, не мить.

В життя нема забутості, спочину, –

Життя розквітнюється, рясне, пломенить.

«Життя пломенить», мені подобається це слово».

Любов до поезії, літератури привели молоду поетесу до редакції ямпільської районної газети «Слово хлібороба», де вона працювала близько десяти років, а також на філологічний факультет Вінницького педагогічного інституту. Через деякий час після завершення навчання в інституті розпочався вінницький період її життя і творчості: працювала кореспондентом обласного радіо, керувала обласним літературним об’єднанням (1980-1990 рр.).

З 1991 року Ніна Гнатюк живе в Києві, де вела літературні передачі, зокрема програму «Кобзар» на Українському радіо, а з 2002 року працює секретарем Національної спілки письменників України.

За ці роки видала вісім збірок лірики: не так уже й багато, якщо порівнювати з іншими поетами, її сучасниками, але за рівнем поетичного таланту, значущістю тематики, самобутністю художніх засобів вона перебуває сьогодні серед найпомітніших постатей українських митців слова.

Поезія Ніни Гнатюк відзначається проникливим ліризмом, схильністю до медитації, розкриває світовідчуття нашого сучасника, сповнена любові до України. Інтимна лірика поетеси передає складну гаму переживань закоханого жіночого серця. Метафоричність поетичного мислення поєднується з ритмомелодикою народної пісні, зі зблиском іронії та самоіронії.

У передньому слові до збірки Ніни Гнатюк «Поміж небес і трав» відомий поет Михайло Шевченко високо оцінює творчі здобутки поетеси останнього часу: «... постійна душевна правота і чистота зробила своє діло для головного – її поезії. Слово Ніни Гнатюк дібрано точне, слово чисте і нелукаве. Метафора розлога, виразна, глибока, що дихає на повні груди, настрій природний, вільний, інтимні інтонації чисті, викохані на подиху подільських садів та нестримному плині рідного Дністра. Так може писати лише та людина, яка вміє жити, користуючись найбільшою розкішшю сильних – жити по правді, не підлаштовуючись, не служачи, не згинаючись і маючи в серці найвищого Бога – любов до своєї землі, до свого народу».

Ніна Гнатюк виступає також як публіцист, критик, перекладач, упорядник, проводить подвижницьку громадську діяльність, зокрема підтримуючи творчу молодь, редагуючи їхні рукописи, вишукуючи кошти на видання книжок, організовуючи літературно-мистецькі та ювілейні вечори.

Її твори відзначені низкою літературних премій: обласною – ім.М.Трублаїні (1968), всеукраїнськими – ім.М.Островського (1980), Т.Мельничука (1998), П.Тичини (2003), Д.Нитченка (2004), перекладені російською, грузинською, киргизькою та іншими мовами.

Поетеса продовжує творити з вірою в те, що «Україну кращі ждуть часи».

А.М.Подолинний,

кандидат філологічних наук,

професор ВДПУ ім.М.Коцюбинського

(передрук із «Земле моя, запашна барвінкова...»:

календар знамен. і пам’ят. дат Вінниччини 2007 р. – Вінниця, 2006.).


Уроки добра і людяності

Сучасні молоді літератори, які звикли до інноваційних технологій, в таке навряд чи повірять, але в мої студентські роки поетична збірочка вважалася справжнім щастям, а з автографом улюбленого поета – і поготів. Нашими кумирами були Анатолій Бортняк, Михайло Каменюк, Тетяна Яковенко і, передусім, Ніна Гнатюк. При обласній молодіжній газеті «Комсомольське плем’я» Ніна Юхимівна збирала початківців різного віку, уподобань і рівня майстерності, терпляче вислуховувала «творіння», давала поради й готувала добірки вінницьких поетів для обласних та республіканських видань.

Ми познайомилися тридцять років тому, і Ніна Гнатюк, знана поетеса, лауреат республіканської премії імені Миколи Островського, авторка ряду книг, що виходили великими накладами в провідних столичних видавництвах, стала мені не просто наставницею, а й старшою посестрою, духовною матір’ю, і моя покійна мама, яку теж звали Ніною, цим дуже пишалася. Весь час я вчилася і вчуся у Ніни Юхимівни не лише наполегливо працювати над словом, креслити й правити написане, добираючи необхідні епітети чи рими, а й любити людей, рідну землю, культуру та історію Поділля, допомагати талановитій молоді.

Вірші Ніни Гнатюк, яку на поетичну творчість благословили великі корифеї красного письменства Павло Тичина, Андрій Малишко, Олесь Гончар та Любов Забашта, і сьогодні підкупляють своєю щирістю, безпосередністю, філігранністю і чесністю, бо вона ніколи не лукавила, не загравала з читачами, аби їм сподобатися. А наші вчительки та бібліотекарки, палкі захисниці духовності, на уроках літератури рідного краю і виховних заходах засівають ними душі майбутніх поетів і патріотів.

Не беруся аналізувати поетичний доробок Ніни Гнатюк – нехай це зроблять шановані літературознавці й критики. Я ж бодай кількома штрихами хочу відзначити громадську роботу нашої славної землячки, яка і у велелюдній столиці не забуває про «красу України». Так з ініціативи Ніни Юхимівни за підтримки народного депутата України, голови УРП «Собор» Анатолія Матвієнка, голови МГО «Вінницьке земляцтво у Києві» Віталія Безносюка та багатьох інших благодійників побачили світ десятки книг вінницьких письменників, відбувся цілий ряд поетичних вечорів, вернісажів художників і виставок народних майстрів. Долучається вона й до Всеукраїнської культурно-мистецької акції «Мистецтво одного села», започаткованої управлінням культури і туризму Вінницької облдержадміністрації, обласним центром народної творчості та Вінницьким земляцтвом у Києві. В рамках цієї акції кияни та гості столиці познайомилися з самобутньою культурою багатьох подільських сіл, а почин вінничан був гідно оцінений Міністерством культури і туризму України й підхоплений усіма областями. Також з ініціативи Ніни Юхимівни земляцтвом започатковані літературні премії імені Євгена Гуцала та Анатолія Бортняка, які вручаються щорічно за кращі збірки, в яких продовжуються традиції славних синів Поділля, що відійшли в інші світи.

Окремого рядка заслуговує участь Ніни Гнатюк у вечорах вшанування Василя Стуса, які проводяться в січні, у день його народження, та у вересні, в день загибелі, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім.К.А.Тімірязєва та в селі Рахнівці Гайсинського району. Завдяки Ніні Юхимівні подоляни мали змогу спілкуватися з рідними великого поета-патріота, його друзями та сподвижниками. Яскравим свідченням цьому стали цьогорічні Стусівські читання, в рамках яких в нашій улюбленій «Тімірязєвці» пройшла презентація збірника «І в смерті з рідним краєм поріднюсь: Василь Стус і Вінниччина», яку Ніна Гнатюк упорядкувала зі своїм сином Тарасом Ковальським. Видана за сприяння Вінницької обласної ради та облдержадміністрації, книга поповнить сільські книгозбірні і, впевнена, багато читачів подякують упорядникам.

У Ніни Юхимівни багато друзів, і вона встигає привітати їх у радісні хвилини чи підтримати у скруті. Часом вона телефонує пізно увечері й делікатно нагадує, щоб я сказала комусь добрі слова, а когось пом’янула з колегами. І за це ми теж її любимо й поважаємо, адже в нашу космічну еру людям так бракує щирого спілкування.

Поетичний світ Ніни Гнатюк я відкрила завдяки її збірці «Дякую долі», яка так потрясла мене, що запраглося познайомитися з самою авторкою. За цей час моя домашня бібліотека поповнилася багатьма цінними й сувенірними виданнями, та невеличка збірочка, перечитана сотні раз, найдорожча для мене. Тому я дякую Долі, за те, що дарувала мені таку мудру й талановиту наставницю, а від імені небайдужих до мистецької спадщини краю подолян – Богові та батькам письменниці (світла їм пам’ять!) і щедрій на таланти ямпільській землі.

Ніна Юхимівна – людина напрочуд скромна. Вона організувала та блискуче провела десятки ювілейних вечорів для своїх друзів і колег, але навідріз відмовляється, щоб її вшановували на високому рівні. Тож нехай цей покажчик, упорядкований до ювілею поетеси працівниками нашої головної книгозбірні, яких вона дуже поважає, стане даниною нашої любові і вдячності.

Валентина Сторожук,

письменниця, поетеса, заслужений працівник культури України,

член Вінницької обласної організації Національної спілки письменників України



Талант бути собою

  1. Зміст
  2. Від укладачів
  3. Ніна Юхимівна Гнатюк
  4. Відгуки про творчість Ніни Юхимівни Гнатюк
  5. З автографів на книгах, подарованих Ніні Гнатюк
  6. 1. Твори Н.Ю.Гнатюк
    1.1. Окремі збірки
  7. 1.2. Поезії, надруковані у збірниках, альманахах, періодичних виданнях
  8. 1.3. Публіцистика, інтерв’ю, передмови до книг
  9. 1.4. Пісні на вірші Н.Гнатюк
  10. 1.5. Н.Ю.Гнатюк – перекладач
  11. 2. Література про Н.Ю.Гнатюк
  12. Іменний покажчик
  13. Фотоматеріали

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше