ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



КНИГИ З БІБЛІОТЕКИ ВІННИЦЬКОЇ «ПРОСВІТИ» (1917-1920 рр.)

Версія для друку

ВІННИЦЬКА «ПРОСВІТА» – УЧОРА І СЬОГОДНІ

В усі часи нації виживали при наявності сили духовної. Носіями цієї сили була інтелектуальна еліта суспільства: вчені та вчителі, народні мудреці та цілителі, релігійні діячі. Усвідомлення самих себе (успадковане генетичним чуттям) мало особливий вияв у добу романтизму першої половини XIX ст., коли частина української шляхти, що зберегла національну гідність, збирала рештки нашої культури, аби зробити її публічною і потрібною для вивчення і засвоєння.

Друга половина XIX ст., незважаючи на численні перепони «валуєвщини» Російської імперії, стала знаковою для створення громадської організації нового типу – «Просвіти». Спершу Галичина, а далі Велика Україна, творили осередки рідномовних будителів національного духу. На Вінниччині це почалося з маленького містечка Печера, де духовним пастирем був отець Іван Кульматицький, який і очолив перший осередок товариства «Просвіти». Кульматицькі мали родинний зв’язок з відомими діячами української культури: професором Крушельницьким, композито-рами родини Колесс, Менцинськими і Лаврівськими. Членами Товариства були вчителі та студенти, кооператори та селяни, медики та духівництво. Вони створили хату-читальню, а клуню переобладнали в місцевий театр.

У Вінниці просвітянський осередок був зареєстрований у березні 1917 року. Його осідком було приміщення Народного дому. Товариство розгорнуло активну діяльність, тут була бібліотека з читальним залом (просвітяни користувалися нею безкоштовно), кінематограф, для учнів українських гімназій утримувалась їдальня.

Артисти театру «Просвіти» грали у виставах найвідоміших українських авторів: Шевченка і Грінченка, Мирного і Кропивницького, Карпенка-Карого і Винниченка. Найбільше піднесення товариство «Просвіта» мало у 1918-1919 роках, особливо коли у місті перебували міністерства Уряду УНР. Товариство видавало навіть щоденну газету «Шлях».

Варто зазначити, що Вінницька «Просвіта» утримувала симфонічний оркестр, воно опікувалося шкільництвом, мало власну друкарню, звідки вийшло багато україномовних підручників для шкіл, вищих навчальних закладів.

Одначе, як тільки у місті брали владу більшовики, просвітян переслідували і репресували. Так, вінницький просвітянський лідер п. Озерянський був заарештований. Чимало просвітян було розстріляно у лісі Грохольських і закопано в спільну могилу.

З утвердженням радянської влади «Просвіта» була знищена і репресована. Відродилася лише на зламі 90-х років. Ініціативу утворення тодішнього Обласного Товариства української мови ім. Тараса Шевченка («Просвіта») взяла на себе Вінницька організація Спілки письменників України. Першим головою «Просвіти» був обраний відомий поет і публіцист Анатолій Бортняк, а відповідальним секретарем не менше знаний критик і поет Михайло Стрельбицький. Вінницька світлиця Товариства взяла на себе місію організатора і пропагандиста відродження духовних засад української мови та культури.

Компартійна верхівка намагалася обмежувати діяльність товариства, але до роботи долучилася місцева наукова еліта: професори Ілля Шульга, Микола Кравець, Володимир Мулява, Іван Даниленко, Анатолій Давидюк, Арсен Зінченко, Анатолій Подолинний та інші, мистецька та технічна інтелігенція. Вони зуміли стати провідниками духовних цінностей у регіоні. Коли компартійна влада заборонила проводити зібрання у клубі енергетиків, ректор Вінницького політехнічного інституту професор Борис Мокін надав для діяльності клубу «Світлиця» найкращу залу вищого навчального закладу. Саме тут просвітяни вперше висували кандидатів у народні депутати, а під час виборів до Верховної Ради України підтримали Бориса Мокіна й Арсена Зінченка. Після проголошення незалежності України товариство «Просвіта» активізувало свою роботу. Зустрічі, конференції, перші видання, виїзні концерти-агітки, виставки, публікації в періодичних виданнях стали основним змістом діяльності «Просвіти». Постійним же її гальмом були фінансові нестатки. Товариство жило за рахунок ентузіазму викладачів вищої школи, учительства, вузького прошарку технічної інтелігенції.

Усі голови «Просвіти»: А.Бортняк, Л.Філонов, М.Бардин, С.Чернишук, М.Потупейко прагнули, аби Товариство дійсно працювало «для народу і для свого краю», як казав Микола Вороний. Найдовший час очолював Вінницьке обласне об'єднання ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка Леонід Філонов, який ініціював численні конференції, видання книг, саме завдяки його зусиллям на вулиці Соборній з'явилась пам'ятна дошка про перебування уряду УНР у Вінниці та барельєф Дмитра Марковича (одного з урядників УНР, активного члена «Просвіти» у 1917-1919 рр.).

З лона нашого Товариства вийшло чимало організаторів і провідників партій національно-демократичного спрямування. Просвітяни міста Вінниці готують телепрограми «Вінницький плин», «Відверто», «Вважаю так», щороку ТО «Плин» та «Просвіта» випускають по одному телефільму про видатних діячів нашого краю. На радіо звучать популярні програми Михайла Стрельбицького та його студійців кафедри культурології Вінницького національного технічного університету. Свого часу набув чималої популярності на обласному радіо радіотеатр, який вів наш просвітянин, заслужений артист України Микола Сардаковський. Сьогодні просвітяни не уявляють проведення наших вечорів без полум’яного слова професора Анатолія Подолинного, директора музею Михайла Коцюбинського Федора Панчука (з яким ми провели чимало заходів), викладача психології Віри Віннічук, учительки української мови та літератури Світлани Єлисеєвої та ін.

Нині Товариство проводить читацькі та науково-практичні конференції не тільки у Вінниці, але й за її межами. Ми маємо десятки виданих книг, про нас говорять і пишуть ЗМІ, але у плині сьогодення це лише дещиця від того, що потрібно українській спільноті.

За останнє десятиліття нашою організацією були проведені науково-практичні конференції «Вінниччина – край козацької слави» (2001), «Політичні репресії на Поділлі» (2001), «Данило Заболотний – лікар і вчений» до 140-річя з дня народження академіка Д.К.Заболотного, «НАТО і національна безпека України» (2008), науково-практичний семінар «Постать С.Петлюри в контексті українського державотворення» (2008), кілька «круглих столів»: «Крути і Помаранчева революція в контексті історії», «Державний діяч – Симон Петлюра», «Мова у нашому щоденні» до Дня української писемності і мови, до ювілею М.Грушевського та ін.

Завдяки зусиллям Л.Філонова було створено цілий ряд відеофільмів про видатних українських діячів та історичні події нашої землі: «Савой – маємо за честь» (1996), «Мури крізь століття» (1998), «Звичаєва Січ» (2003), «Березнева паморозь» (2003), «Яків Гальчевський» (2004), «Академік Данило Заболотний», «Савой» із пам’яті століття» (до 75-річя Вінницької області) (2007), «Микола Дмитрович Леонтович» (2007), «Чи пам’ятаємо» (про Симона Петлюру) (2008), «Повернення» (про Дмитра Марковича) (2009) та ін.

У ХХІ столітті просвітяни Вінниччини видали низку книг: «Як ми спілкуємось. Мовленнєвий етикет українського народу» (2001) Б.Буяльського, «З плином часу» (2006), «Орел подільського краю» (2004) Л.Філонова, «Життя в ім’я України» (2005) К.Завальнюка, «Український календар» (2004). Значний внесок у видання національно-патріотичної літератури зробили районні об’єднання нашої організації.

Коли до «Просвіти» долучився доцент Вінницького національного технічного університету Анатолій Теклюк, пожвавилася її інтелектуальна спрямованість. З 2006 року

запроваджено практику інтелектуально-ігрового відзначення ювілеїв видатних діячів української культури та держави. Ці заходи проводяться у форматі турнірів «Що? Де? Коли?», брейн-рингу, відео-реалій, інтелектуально-пошукової гри. За останні 5 років було проведено зокрема такі інтелектуально-ігрові заходи: до 70-річчя О.Чорногуза «Аристократ вінницької землі» (2006), до 150-річчя І.Франка – «Незламний дух Каменяра» (2006), до 100-річчя І.Багряного – «Голос з Гетсиманського саду» (2007), до 100-річчя Г.Кочура – «Світ очима Г.Кочура» (2008), до Дня українського козацтва – «Козацька сотня» (марафон із 100 запитань з козацької тематики), до Дня української писемності та мови – «Всесвіт українського слова» (марафон із 100 запитань з козацької тематики) (2007), Всеукраїнський інтелектуально-ігровий фестиваль «Баюнале» (2008, 2009, 2010), інтелектуально-пошукові ігри «Скарби Вінниці» (2007), «Давай за Гоголя» (2009), «Коцюбинському – 145» (2009), «Тарас Шевченко та Кароль Войтила як знакові постаті європейської культури» (2011), інтелектуально-ігрова презентація книги «Отаман Яків Шепель» (2010), «Християнський інтелектуальний турнір» (2010), «Гумор народів світу в творчості Анатолія Гарматюка» (2011).

Члени нашої організації працюють у складі Громадської ради при Вінницькій обласній державній адміністрації та Громадської ради при Вінницькій обласній раді, в складі різноманітних комісій та журі пов’язаних з культурно-мистецькими, національно-патріотичними питаннями. Таким чином, Товариство намагається донести свою позицію як до влади, так і до громади.

Ми співпрацюємо з багатьма громадськими та політичними організаціями («Сурми звитяги» – спільно з Народним рухом України, ювілей Володимира Вовкодава – з Обласним центром народної творчості, Козацьким полком Івана Богуна та ін.). Товариство «Просвіта» проводить та бере участь у багатьох інших заходах. Прикладом може бути участь у декадах української мови (СЗОШ № 11, 34), у творчих звітах поетеси Світлани Травневої (Єлисеєвої), в т.ч. один з них у Києві, у презентаціях літературно-мистецького часопису «Стожари», редактором якого є Світлана Травнева, Вінницькій гуморині імені Анатолія Гарматюка. Різноманітні заходи супроводжуються гуртом «Просвіта» та його солістами (Людмилою Мельник, Ольгою Кривою).

Нашої роботи, на жаль, замало, адже вона існує на ентузіазмі, патріотизмі, усвідомленні своєї необхідності українському відродженню, а відтак товариство «Просвіта» сподівається на національний інтелект, на ініціативу, на нашу потребу працювати «для народу і для свого краю».

Леонід Філонов,

Почесний голова

ВОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка

Анатолій Теклюк,

Голова

ВОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка


КНИГИ З БІБЛІОТЕКИ ВІННИЦЬКОЇ «ПРОСВІТИ» (1917-1920 рр.)

  1. Від укладача
  2. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ УНІКАЛЬНИХ ВИДАНЬ – ВАЖЛИВИЙ НАПРЯМОК НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕКИ
  3. ВІННИЦЬКА «ПРОСВІТА» – УЧОРА І СЬОГОДНІ
  4. БІБЛІОТЕКА ВІННИЦЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА»
  5. КОЛЕКЦІЯ БІБЛІОТЕКИ ВІННИЦЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА»
  6. КОЛЕКЦІЯ БІБЛІОТЕКИ ВІННИЦЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» (продовження)
  7. ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
  8. ПОКАЖЧИК НАЗВ ТВОРІВ ДРУКУ
  9. ПОКАЖЧИК МІСЦЬ ВИДАННЯ ТВОРІВ ДРУКУ
  10. ХРОНОЛОГІЧНИЙ ПОКАЖЧИК
  11. ЗМІСТ

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше