ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Композитор, поет-перекладач
До 180-річчя від дня народження П.І.Ніщинського
(21.09.1832-16.03.1896)
Біобібліографічний покажчик

Версія для друку

Хронограф життя і творчості П.І.Ніщинського

За книгою: Пархоменко, Л.О.

Петро Ніщинський / Л.О. Пархоменко. –

К.: Муз. Україна, 1989. – 64 с.: іл. –

(Творчі портрети українських композиторів)

9 (21) вересня 1832 народився Петро Іванович Ніщинський.

1839 смерть батька, паламаря Івана Ніщинського.

1841 переїзд вдови Ніщинського з дітьми до Києва.

1842, вересень вступ Петра до Софійського духовного училища.

1844-1845 переведення до Києво-Подільського духовного училища на казенне утримання (в бурсу).

1847, травень знайомство з ієромонахом Антоніном (Андрієм Івано вичем Капустіним, бакалавром Духовної академії).

1849 закінчення училища, вступ до Київської духовної семінарії.

1850, 14 квітня призначення Антоніна начальником російської духовної місії в Афінах.

1850, 2 вересня від’їзд із Києва до Афін.

1851 робота псаломником у церкві та на відбудові руїн візантійського храму XI століття св. Никодима.

1852 вступ до Афінського університету.

1852 подорож по Італії: Мальта, Неаполь, Рим, Піза, Флоренція, Болонья, Падуя, Венеція, Трієст.

1853 освячення відновленого храму св. Никодима. Антонін отримує сан архімандрита. Заняття Петра музикою з капельмейстером М.Мангелем.

1854 контакти з Кароліною фон Мангель, дочкою капельмейстера М.Мангеля.

1855, червень завершення навчання в Афінському університеті.

1855, 11 червня отримано атестат Афінського університету.

1855, 16 червня надіслано прохання на дозвіл одружитися до Консисторії в Петербург.

1855, 7 вересня отримано дозвіл Консисторії.

1855, 18 вересня одруження з Кароліною фон Мангель.

1855, листопад відмова Ніщинського прийняти сан священика.

1856 студії в університеті, присудження магістерського ступеня за дисертацію «Про єресі та розколи в російській церкві», контакти з А.Гончаренком, захоплення «Кобзарем» Т.Шевченка.

1857, 20 червня народження дочки Музи.

1857, 15 серпня від'їзд сім'ї Ніщинських із Греції до Петербурга.

1857, 30 грудня призначення викладачем грецької мови в духовну семінарію.

1858, 25 серпня народження другої дочки, Людмили.

1858, грудень приїзд Петра Ніщинських до Афін.

1860, 15 березня повернення на батьківщину.

1860, квітень прибуття до Одеси, спроби влаштуватися на роботу.

1861 видання щотижневого літературно-комерційного журналу грецькою мовою «Ерміс», авторство переважної більшості статей.

1862-1864 вчителювання у приватних навчальних закладах: викладання російської, старослов'янської мов, географії; епізодичні заміни вчителя грецької мови в духовному училищі.

1864 участь у діяльності хору Товариства аматорів, керованого П.П.Сокальським.

1865, вересень нештатна посада вчителя російської мови в юнкерському училищі (до 1868 р.). Нештатне викладання грецької мови в жіночому пансіонаті п. Сергєєвої.

1868 робота в комісії для вироблення статуту й заснування Слов’янського товариства імені св. Кирила і Мефодія.

1868, 11 червня промова П.Ніщинського на урочистому засіданні Слов’янського товариства: «Значення Києва і України для слов'янства та історії християнства в Росії».

1868, 8 жовтня народження сина Вадима.

1869, листопад подання документів на кафедру давніх мов Київського університету.

1870 вихід у світ книги «Опыт элементарного руководства при изучении греческого языка в гимназиях и прогимназиях»(Одеса, 270 с.).

1870, травень відмова Ради Київського університету від послуг П.Ніщинського, повернення документів.

1870-1875 контактування з членами одеської Громади праця над російсько-українським словником.

1870 надруковано обробку для хору «Козак Софрон» (видання А.Битнера в Петербурзі).

1871, 1 серпня перше виконання (імпровізація) солоспіву «Порада» в будинку Назаревського в Єлисаветграді.

1871 контакти з М.Кропивницьким, праця з театральними хорами.

1872, 20 грудня прем’єра хору «Закувала та сива зозуля» в бенефісі М.Кропивницького.

1875, лютий прем’єра «Вечорниць» в «Назарі Стодолі».

1875, 1 липня переїзд на роботу в Ананьїв, викладання грецької мови, нотного й церковного співу в жіночій прогімназії, обрання П.Ніщинського секретарем педагогічної ради гімназії (до серпня 1878 р.).

1875-1876 участь в українських виставах у Єлисаветграді.

1876 обробка козацької пісні «Байда» для хору з форте піано (присвячена М.В.Лисенку).

1876, 30 травня Емський указ; припинення праці театрального гуртка.

1877 обробка для мішаного хору з фортепіано козацької пісні «Ой гук, мати, гук».

1877, листопад складання іспитів на історико-філологічному факультеті Новоросійського університету на звання учителя грецької мови.

1877, 23 листопада затвердження у званні учителя, призначення штатним викладачем грецької мови Ананьївської прогімназії.

1878-1879 спроби перевестися на роботу в Єлисаветград, Київ чи Одесу.

1879, жовтень початок праці над гекзаметричним перекладом грець кою мовою «Слова о полку Ігоревім».

1880 написання кантати «19 февраля 1880».

1882, 11 січня перехід на роботу в Другу Одеську гімназію на посаду штатного викладача грецької мови.

1882, травень написання «Історичної записки про Другу Одеську гімназію» (надруковано в Одесі ц.р.).

1883, березень обрання П.Ніщинського секретарем Педагогічної ради Другої гімназії та членом Будівельного комітету.

1883, травень нагородження орденом св. Станіслава ІІІ ступеня за ретельну службову працю.

1883, травень цензурний дозвіл на друкування «Антігони» в перекладі П.Ніщинського; вихід у світ «Антігони» (друкарня В.Кірхнера. Одеса, 58 с.). Схвальні рецензії на «Антігону» (Заря (Київ), № 193; Діло (Львів),№ 51; Зоря (Львів), №№ 23-24; Искусство (Москва) №132).

1883, 7 травня коректура «Байди»; пересилання до Львова обробки «Байди» та «Ой гук, мати, гук».

1884, липень-серпень подорож по Галичині, знайомство з І.Франком, А.Вахнянином у Станіславі.

1884 надруковано книгу «Путеводитель по Константино полю» накладом ієромонаха Антоніна без зазначення авторства П.Ніщинського (Одеса, 252 с.).

1884-1887 праця над перевіршовуванням «Одіссеї».

1885 тріумфальний успіх «Зозулі» на шевченківському вечорі у Львові; відгуки в місцевій газеті «Діло», передрук повідомлень «Одеським вісником».

1885  публікація VI рапсодії з «Одіссеї» та солоспіву «Порада» в «Ниві»; схвальні відгуки на переклад (Зоря, № 18, Львів; Київська старина. Кн. XII).

1886 надрукування хору «Закувала та сива зозуля» «Бібліотекою музикальною» у Львові та Б.Корейвом у Києві. Друк книги «Путеводитель по святой земле с 16-ю рисунками, новейшим планом Иерусалима и картой “Палестины”», накладом ієромонаха Антоніна без зазначення авторства П.Ніщинського (Одеса, 294 с., друге видання у 1890 р., 312 с.).

1886, 16 травня отримано цензурний дозвіл на друкування солоспіву «Горе піїти» (на вірші В.Самійленка).

1887 вихід у світ «Горе піїти» в альманасі «Складка» (Харків). Написання солоспіву «Не было, друзья, удалей меня» (сл. Г.Козлова).

1887, травень завершення праці над «Одіссеєю» (переклад присвячено М.Костомарову).

1887, 9 червня представлення рукопису «Одіссеї» до цензурного комітету.

1887, 30 вересня цензурна заборона на друкування «Одіссеї».

1888, 1 серпня призначення П.Ніщинського позаштатним вчителем грецької мови у Бердянську гімназію.

1888, 23 листопада подання Ніщинським листа-апеляції до міністра народної освіти графа І.Делянова.

1889 друк першої частини «Одіссеї» рапсодії 1-12 у Львові під псевдонімом Петра Байди.

1889, 10 липня схвальна рецензія на «Одіссею» в газеті «Кур’єр львовський».

1890 схвальна рецензія на «Одіссею» у львівській газеті «Зоря» (№ 10).

1890, 1 вересня пропозиція П.Ніщинському вийти у відставку.

1890 повернення до Одеси, самотність, клопотання про вчительську пенсію, матеріаль- на незабезпеченість. Праця над «Іліадою» та «Царем Едіпом».

1892 друк другої частини перекладу «Одіссеї» (рапсодії 13-24).

1893 схвальна рецензія на другу частину «Одіссеї» (Зоря (Львів), № 10).

1895, 24 серпня передмова до львівського видання «Іліади» (переклад присвячено В.Симиренкові).

1895 друк «Вечорниць» у В.Корейво (Київ).

1895, грудень відвідання Єлисаветграду.

1896, березень виїзд до дочки на Поділля, де в поїзді у Петра Ніщинського стався інсульт.

1896, 4 (16) березня смерть Петра Івановича Ніщинського в с. Ворошилівка (нині Тиврівський район Вінницької області).


Композитор, поет-перекладач
До 180-річчя від дня народження П.І.Ніщинського
(21.09.1832-16.03.1896)
Біобібліографічний покажчик

  1. Від укладача
  2. Славетний подолянин Петро Іванович Ніщинський
  3. Хронограф життя і творчості П.І.Ніщинського
  4. 1. Творча спадщина П.І.Ніщинського
  5. 2. Література про життєвий і творчий шлях П.І.Ніщинського
  6. 3. Вшанування пам'яті видатного земляка
  7. 4. Довідково-бібліографічні матеріали
  8. Іменний покажчик
  9. ЗМІСТ

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше