ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2011 РОКУ

Версія для друку

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

До 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни

(22 червня 1941 р.)

Недільного ранку 22 червня 1941 року західні райони Радянського Союзу від Балтики до Чорного моря атакували війська гітлерівської Німеччини та її союзників (Румунії та Угорщини). Згодом у війну вступили Фінляндія, Італія та Словаччина.

Таким чином, вогонь Другої світової війни, який запалав у Європі 1 вересня 1939 року, перекинувся на територію Радянського Союзу (далі – СРСР).

З цього дня для народів СРСР розпочалася Велика Вітчизняна війна, яка розколола історію країни на три епохи: довоєнну, воєнну і повоєнну.

Початок війни для СРСР і його армії виявився цілком несподіваним. Війська не були приведені в повну бойову готовність, не встигли зайняти рубежі оборони, передбачені передвоєнними планами і вступали в бій в дуже складних умовах.

Провалилася воєнна доктрина СРСР, згідно з якою планувалося бити агресора, на випадок його нападу, на його ж території. Згубно відбилися на готовності армії масові довоєнні репресії, прорахунки Сталіна і його оточення у визначенні напрямків головних ударів ворога, не враховані методи і способи бойових дій німецьких військ на заході Європи.

Як свідчать останні статистичні дані, наведені в книзі «Великая Отечественная без грифа секретности. Книга потерь» (Москва, 2009 р.), в перші дні війни нападники мали лише невелику перевагу в особовому складі та гарматах і мінометах над військами трьох наших округів, прикордонних з Німеччиною. А ті переважали нападників в танках в 2,8 рази і в бойових літаках – в 1,2 рази.

При правильному керівництві військами, Червона армія могла і мусила не тільки зупинити ворожий напад, але й перейти в наступ. Але… їй довелося відступати. У військах спостерігалися часті випадки паніки і масового дезертирства. Тоді у фронтовому лексиконі з’явилися страшні слова: «котли», «оточення», «полон».

З кожним днем становище на фронтах дедалі погіршувалося і до кінця 1941 року завойовники оволоділи Білорусією, республіками Прибалтики, майже всією Україною, частиною Росії. Вони підійшли до Ленінграда, Москви і Ростова.

Червона армія за цей час втратила майже 90% артилерії, танків і бойових літаків, які були у СРСР на початок війни. Але найстрашнішими втратами були людські, які склали майже 4474 тис. чоловік, в тому числі: загинуло – 802, пропало безвіс-ти – 2 336, поранено, контужено, обморожено і т. п. – 1 336. Таким чином, практично була знищена вся довоєнна кадрова армія.

За цей час були втрачені величезні території, на яких до війни проживали десятки мільйонів людей і були розміщені тисячі стратегічно важливих об’єктів.

Згодом, щоб визволити втрачені території, Червоній армії довелося більше трьох років пройти тяжкими і кривавими шляхами. Так, Вінниця була окупована 21 липня 1941 року (на 30-й день війни), а визволена 20 березня 1944 року (через 973 дні). Місто Брест було окуповане в перший день війни, а визволене – 28 липня 1944 року. Місто Вентспілс (в Латвії) було окуповане 27 червня 1941 року, а визволене аж 10 травня 1945 року (після Дня Перемоги)!

Що чекало народи СРСР (як і України) в разі перемоги нацистської Німеччини та її союзників?

Війна Німеччини проти СРСР була, до певної міри, війною за Україну. Бо німці розглядали її не тільки як невичерпний постачальник продовольства і сировини, а й як дуже зручний плацдарм для наступу через Кавказ і далі на Схід.

Згідно із расовою доктриною нацизму, слов’янські народи, євреї та цигани вважалися неповноцінними і одержали назву «унтерменшен» (недолюди). Через це вони підлягали фізичному знищенню, їх культура – забуттю, а території – включенню до складу третього рейху.

Відповідно до цього і були розроблені плани «колонізації» і економічної експлуатації поневолених країн.

Ще в 1941 році територія України була розчленована на території, підлеглі німцям, румунам та угорцям. Так, південні райони Вінниччини були передані Румунії і увійшли до так званої «Трансністрії» (Задністров’я).

Згідно з німецьким генеральним планом «Ост» була запланована «колонізація» Східної Європи. Під цим словом передбачалося знищення і переселення значної частини населення до Західного Сибіру. А на їх місце намічалося поселити кілька мільйонів німців. Так, на Вінниччині німці мали поселитися на «вільних» територіях в районах «Хегевальд» і «Вервольф». А всіх останніх, які залишалися після такої «колонізації», належало онімечити і перетворити на рабів.

Велика Вітчизняна війна, як і Друга світова, виявилися справжньою трагедією для багатьох країн світу.

За час Другої світової війни загальна вартість знищених матеріальних цінностей у світі перевищила 316 млрд. доларів, в тому числі в СРСР – майже 130 млрд., а в Україні – майже 55 млрд.

Але найстрашнішими були людські втрати. За приблизними підрахунками, за час Другої світової війни у світі загинуло близько 60 млн. чоловік, в тому числі в Радянському Союзі – майже 27 млн.

Безповоротні втрати громадян України оцінюються приблизно в 11,5 млн. чоловік, в тому числі:

4,5 млн. чол. цивільного населення (знищених і зниклих безвісти);

6,0 млн. чол. військових, партизанів і підпільників (вбитих, загиблих у полоні, зниклих безвісти, померлих в госпіталях);

1,0 млн. чол., які загинули на каторжних роботах в рейху (з загальної кількості примусово вивезених від 2,4 до 2,8 млн. чол.).

Крім того, на Україні в таборах військовополонених було знищено близько 1,8 млн. чол. (ці втрати враховані в числі загиблих військових).

Вінниччина під час війни втратила майже 391 тис. чоловік, в тому числі:

200 тис. чол. мирного населення;

176 тис. чол. військових, партизанів і підпільників;

15 тис. чол., які загинули на каторжних роботах.

З цього видно, яку надзвичайно високу ціну заплатив наш народ за Перемогу.

Вічна пам’ять і слава воїнам армії і трудівникам тилу, які поклали своє життя на вівтар Перемоги!

Я.А.Бранько, науковий співробітник

Вінницького обласного краєзнавчого музею

ЛІТЕРАТУРА

Анфилов, В.А. Начало Великой Отечественной войны (22 июня – середина июля 1941 года): военно-ист. очерк / В.А.Ан-филов. – М.: Воениздат, 1962. – Із змісту: [про оборон. бої за Вінниччину]. – С.186-190.

Бранько, Я. А. Подвиги воїнів Червоної Армії на Він-ниччині в липні 1941 р. / Я.А.Бранько // Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзн. дослідж.: матеріали XXIІ Всеукр. історико-краєзн. конф. Вінниця, 22 жовт. 2009 р. – Вінниця, 2009. – C. 434-439.

Бранько, Я.А. Коли була окупована Вінниця в липні 1941 року: (маловідомі стор. боїв на Вінниччині) / Я.А.Бранько // Подільська старовина: наук. зб. / Вінниц. обл. краєзнав. музей. – Вінниця: Держ. картогр. ф-ка, 2008. – Вип. 4. – C. 350- 354. – Бібліогр.: с. 354. – ( До 90-річчя музею); Вінниччина. – 2008. – 22 лип. – C. 3.

Безсмертя: Книга Пам'яті України. 1941-1945. – К.: Книга Пам'яті України, 2000. – 944 с. – Із змісту: [цифрові дані про втрати Вінниччини у ВВВ]. – С. 205, 552, 561.

Великая Отечественная без грифа секретности. Книга потерь: новейшее справоч. изд. – М.: Вече, 2009. – 384 с. – Із змісту: [про втрати Вінниччини в роки ВВВ]. – С. 43, 60, 61, 75-89, 339, 340.

Вінницька область на початку Великої Вітчизняної війни (червень – липень 1941 р.) // Вінниччина в роки Великої Вітчизняної вйни (1941-1945 рр.): зб. докум. і матеріалів / Вінниц. обл. держ. арх. – О., 1971. – Розд. 1. – С. 13-39.

Вінниччина в роки Великої Вітчизняної війни 1941- 1945 рр.: карта. – Вінниця: Держ. картогр. ф-ка, 2010. – 1,6 арк.

Вінничани на Великій Вітчизняній: кн. спогадів жителів міста над Бугом про свою молодість, опалену війною: у 4 т. Т. 1-4. – Вінниця: Віноблдрук., 1999-2005.

Данілов, І.В. Могилів-Ямпільський укріплений район: [про оборон. споруди 1928-1938 рр. уздовж р. Дністра, їх стан напередодні війни та значення під час наступу нім.-румун. окупантів у 1941 р. Є схема] / І.В.Данілов, Г.-Р.Нойманн // Перша Могилів-Поділ. краєзн. конф. (жовт. 1996 р.): [зб. матеріалів та доп.]. – Могилів-Подільський, 1996. – С. 85-88.

Книга скорботи України: Вінницька область: іст-меморіал. вид.: у 3 т. Т. 1-3 / ред. І.Герасимов. – Вінниця: Книга Пам'яті України, 2001-2004.

Маркін, Л.Г. Вінниччина у липні 1941 року: [оборонні бої в обл.] / Л.Г.Маркін // Вінниц. газ. – 1997. – 21 черв.

Переможці: учасники бойових дій Другої світової і Великої Вітчизняної воєн, які померли в повоєнний період, та ті, що проживають на території області: у 3 т. Т.1-3 / гол. ред. кол. І.О.Герасимов. – Вінниця: Держ. картогр. ф-ка, 2007. – (Книга Пам’яті України. Вінницька область).

Яворівський, В. Брехня на крові. Хто розпочав війну?: / В.Яворівський // Пам'ять століть. – 2002. – № 5. – С. 69-78.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2011 РОКУ

  1. Січень - Серпень
  2. Вересень - Грудень
  3. Вінницька обласна організація Національної спілки письменників України
  4. Ян Потоцький
  5. Олег Чорногуз
  6. Чорнобиль не має минулого часу
  7. Марія Василівна Скрипник
  8. День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні
  9. Ілля Гаврилович Шульга
  10. Леонід Трохимович Пастушенко
  11. Микола Олександрович Рябий
  12. Михайлина Хомівна Коцюбинська
  13. Вінницький центральний парк культури та відпочинку ім.М.Горького
  14. Всеукраїнська літературна премія ім. Михайла Коцюбинського
  15. Іменний покажчик ювілярів 2011 року

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше