ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2011 РОКУ

Версія для друку

 Історик Поділля і Волині граф Ян Потоцький

До 250-річчя від дня народження

(8.03.1761-11.12.1815)

Подолянин, представник відомої польської магнатської родини в Україні Ян Потоцький, автор роману «Рукопис, знайдений в Сарагосі», що посів гідне місце в світовій класичній літературі, визнаний учений-історик, невтомний мандрівник і шукач пригод, публіцист, польський просвітитель і політичний діяч, одним словом непересічна постать кінця ХVІІІ і початку XIX ст. в європейському суспільстві, – для нас, його нинішніх земляків, він виокремився як один з перших дослідників волино-подільського краю.

Ян Потоцький народився 8 березня 1761 року у фамільному помісті в с.Пиків, тепер Калинівського району на Вінниччині. Дитячі роки провів на Поділлі, навчаючись за стандартами французької освіти. В 1874-1878 роках він стажувався у професорів Женеви та Лозанни. Далі його життєвий шлях – це суцільний калейдоскоп подій, почасти авантюристичних, які варті повістей, романів-вестернів.

Наведемо тільки окремі приклади з них. Уже 1878 року Потоцький виїхав до Відня, вступив на службу в австрійські війська і взяв участь в бойових діях у Баварії. В 1879 році він перебуває в Сицилії, Тунісі, учасник походу Мальтійського ордену проти піратів Середземномор’я. Далі він у «гарячих» точках Іспанії (1781), Сербії та Угорщини (І783), Туреччини та Єгипту (І784), Голландії та Англії (І786)... Наслідком цих мандрів стали його репортажі в європейських часописах та пригодницькі книги, які хвилювали і збуджували уяву тогочасного читача, принесли йому гучну славу.

В 1788 році Потоцький повертається до Варшави і від подільської шляхти обирається депутатом чотирьохрічного сейму, який шукав шляхів реформ, щоб уникнути поділу Речі Посполитої. Ян Потоцький запропонував у боротьбі проти Австрії та Росії за незалежність країни озброїти польських селян і створити всенародну армію. Зрозуміло, польській аристократії це було не до вподоби. 1790 року він уже в Парижі і, вступивши до лав якобінців, опинився на барикадах Великої французької революції. В 1792 році він знову у Варшаві, у вихорі політичних подій. Розбрат у польських політичних таборах, який вів до загибелі країни, переорієнтував його світоглядні позиції на Росію.

1893 року Потоцького прийняла імператриця Катерина II, здивувала його «розумінням» французьких, вільнолюбивих ідей. І знову він у постійних мандрах по Європі, Кавказу. У невеликих перервах час від часу повертався на Поділля, де 1798 року одружився на Констанції Потоцькій. Майже чотири роки проживав у м.Тульчині. В 1802 році Потоцький видав французькою мовою книгу «Коротка історія народу Росії», яка сподобалася самодержавцю Олександру І, і він запрошує автора до Петербургу, на службу в міністерство іноземних справ.

Уже 1805 року Потоцький очолює делегацію російських вчених до Китаю, 1806 року організовує дипломатичний демарш проти наполеонівської Франції. Після підписання 1807 року Тільзитського миру Потоцький залишає державну службу і поселяється в помістях спочатку Волині, а з 1811 року постійно проживає в с.Уладівці (Вінниччина), де завершує написання книги «Рукопис, знайдений у Сарагосі». Важка хвороба, неможливість вести активний спосіб життя, бути в центрі світових подій призвели до психічного розладу. 11 грудня 1815 року власноручним пострілом у голову Ян Потоцький завершив свої земні справи.

Крізь призму романтизму, героїчних, а то й дивацьких вчинків в Яні Потоцькому простежується серйозний вчений, який сформувався під впливом філософії Гольбаха та інших європейських просвітителів ХVІІІ ст. Потоцький захоплюється археологією, старожитностями, історією скіфів, сарматів, давніх слов’ян, Польщі, України та Росії. Його перу належить п’ятитомне видання «Дослідження Сарматії» (Варшава, 1789-І892), чотирьохтомник «Історичні та географічні матеріали про Скіфію, Сарматію і слов’ян» (Брауншвейг-Берлін, 1796), «Археологічний атлас Європейської Росії» (СПб., 1805) та інші, в яких автор обстоював тезу про автохтонність слов’ян, спільність їх життя і розвитку, визнання їх значного впливу на культуру світової цивілізації, що було викликом прихильникам норманістських теорій у поглядах на первісну і середньовічну історію корінних народів Росії та України. Уже в цих працях і особливо в «Археологічному атласі Європейської Росії» Потоцький наводить численні факти ї події, описує пам'ятки давньої матеріальної та духовної культури Волині, Поділля, Брацлавщини та інших регіонів України.

Як знавець Правобережної України, Потоцький у 1805 році видрукував французькою мовою для потреб царського уряду й науковців невеликі за обсягом, але змістовні за суттю, книги нариси «Давня історія Волинської губернії» (перевидана російською мовою у 1829 році) та «Давня історія Подільської губернії». Винятковість цих видань полягає, насамперед, в тому, що Потоцький, чи не єдиний у польській історіографії того часу, розглядав Поділля і Волинь, як східнослов’янські землі, які мали історичну спільність з народами Росії та України і не ідеалізував панування тут Литви і Речі Посполитої. Оглядаючи минулі часи на Поділлі й Волині, автор уперше в тоді існуючій літературі, хоч і конспективно, спробував систематизувати й проаналізувати археологічні пам’ятки та старожитності як джерело вивчення, подати схематичну історію первісної доби і епохи середньовіччя та науково її осмислити.

Незважаючи на значні об'єктивно зумовлені прогалини і певну тенденційність у висвітленні подій, це були чи не найперші з початку ХІХ ст. узагальнюючі праці з історії Правобережжя, які заклали офіційну точку зору на минувшину регіону, так і започаткували історико-краєзнавчі дослідження. На жаль, сьогодні названі книги Потоцького є раритетними виданнями і мало використовуються науковцями. І все ж ми повинні їм віддати належне, як першому науковому досвіду у створенні історії нашого краю, як витокам формування поділлєзнавства і волинознавства.

При житті граф Ян Потоцький дістав визнання як вчений і письменник, його було обрано дійсним членом Варшавського товариства друзів науки (з 1803 р.), Російської академії наук (з 1806 р.), почесним доктором Московського університету (з 1808 р.). Проте його наукова спадщина й досі потребує уваги, глибокого історіографічного аналізу, чекає свого дослідника.

Л.В.Баженов, О.М.Кошель

(Із зб. наук. праць «Поляки на Хмельниччині» (Хмельницький, 1999))

ЛІТЕРАТУРА

Твори Яна Потоцького

Путешествие в Турцию и Египет, совершенное в 1784 году / Я.Потоцкий; пер. с фр. И.И.Кузнецовой; предисл., прим. М.С.Мейера // Восток-Запад. – М., 1985. – С. 35-82.

Древняя история Волынской губернии, служащая продол-жением первобытной истории народов Российского государства, сочиненная графом Иоанном Потоцким / Я.Потоцкий. – 2-е изд. – СПб.,1829. – І-ХІІ, 32 с.

Давня історії Подільської губернії / Я.Потоцький. – СПб., 1805. – 45 с. – (фр.).

Рукопись, найденная в Сарагосе / Я.Потоцкий; пер. с пол. А.С.Голембы; ст. и прим. И.Ф.Бэлзы. – М.: Наука,1968. – 623 с.: 3 л. ил. – (Лит. памятники).

Література про Я. Потоцького

Баженов, Л.В. Потоцький (Роtосkі) Ян / Л.В.Баженов // Істо-ричне краєзнавство Правобережної України ХІХ – на початку XX ст.: Становлення. Історіографія. Бібліографія. / Л.В.Баженов. – Хмельницький: Доля, 1995. – С. 226-227.

Баженов Л.В. Історик Поділля і Волині граф Ян Потоцький (кінець ХVІІІ та поч. ХІХ ст.) / Л.В.Баженов, О.М.Кошель // Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки: [зб. наук. праць]. – Хмельницький, 1999. – С. 452-455.

Баженов, Л.В. Початки формування в місті над Смотричем історичної регіоналістики (перша пол. ХІХ ст.): [про пол. дослідника, уродж. с.Пиків, нині Калинів. р-ну Я. Потоцького] / Л.В.Баженов // Alma mater подільського краєзнавства. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2005. – С. 10-17.

Бэлза, И.Ф. «Рукопись, найденная в Сарагосе»: [про Я.Потоцького та його твір] / И.Ф.Бэлза // Потоцкий, Я. Рукопись, найденная в Сарагосе / Я.Потоцкий. – М., 1968. – С. 571-595.

Бзлза, И. ...Об обществе, о музыке, о дальней стороне / И.Бэлза // Воспоминания о Ярославе Ивашкевиче. – М., 1987. – С. 87-96.

Із змісту: [про Я.Потоцького]. – С. 93-94.

Ємельянова, Л.Д. Життєвий і творчий шлях нашого земляка: [Яна Потоцького, останні роки якого проходили в селі Уладівка Літин. р-ну] / Л.Д.Ємельянова // Літин. новини. – 2008. – 8 берез.

Загниборода, М. Граф Ян Потоцький – академік родом із Поділля / М.Загниборода // Вінниччина. – 2009. – 10 квіт. – С. 8. – (Спец. вип. газ. «П’ятниця»).

Колесник, В. Потоцький Ян (1761-1815) / В.Колесник // Відомі поляки в історії Вінниччини: біогр. слов. / В.Колесник. – Вінниця, 2007. – С. 590-595.

Основные даты жизни и деятельности Яна Потоцкого // Потоцкий, Я. Рукопись, найденная в Сарагосе / Я.Потоцкий. – М., 1968. – С. 616-617.

Рекрут, Я. Про Я.Потоцького / Я.Рекрут // Робітн. газ. – 1995. – 25 трав.

Солом'янюк, Ю. Самогубство [Я.Потоцького] в Уладівці / Ю.Солом’янюк // Панорама. –1991. – 17 січ.

Ткачук, П. Свій серед книг: [про життя і діяльн. Я.Потоцького] / П.Ткачук // Вінниччина. – 1995. – 13 трав.

Ткачук, П. Ян Потоцький – славетний краянин / П.Ткачук // Вінниччина. – 2004. – 15 трав. – С. 6. – (Спец. вип. газ. «Хочу все знати»).

Ткачук, П. Ян Потоцький про давню історію Поділля / П.Тка-чук // Вінниччина. – 2008. – 11 верес. – С. 4.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2011 РОКУ

  1. Січень - Серпень
  2. Вересень - Грудень
  3. Вінницька обласна організація Національної спілки письменників України
  4. Ян Потоцький
  5. Олег Чорногуз
  6. Чорнобиль не має минулого часу
  7. Марія Василівна Скрипник
  8. День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні
  9. Ілля Гаврилович Шульга
  10. Леонід Трохимович Пастушенко
  11. Микола Олександрович Рябий
  12. Михайлина Хомівна Коцюбинська
  13. Вінницький центральний парк культури та відпочинку ім.М.Горького
  14. Всеукраїнська літературна премія ім. Михайла Коцюбинського
  15. Іменний покажчик ювілярів 2011 року

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше