ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Кращі виставки 2008-2009 р.

Версія для друку

ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ім.К.А.ТІМІРЯЗЄВА

 

Кращі виставки

2008-2009 років

 

Вип. 9

Методичні рекомендації бібліотекам

 

Вінниця - 2010


Дещо про форми бібліотечних виставок

У нашому професійному середовищі вважається, що бібліотечна виставка є потужним каналом розповсюдження загальної інформації про документні фонди книгозбірні, привертання уваги публіки до актуальної теми, проблеми, факту, події та фіксації читацького інтересу до певної книги. Кожна виставка – це своєрідна візитівка бібліотеки, за якою можна отримати уявлення про рівень і стиль співробітників, їх творчий потенціал і ставлення до користувачів.

Звичайно, в кожній бібліотеці організовуються і оформляються традиційні виставки: персональні, тематичні, до знаменних і пам’ятних дат, але все більше і більше наших колег із публічних книгозбірень віддають перевагу, так званим, нетрадиційним виставкам. Нетрадиційні виставки привертають увагу відвідувачів своїм оригінальним оформленням, незвичною композиційністю, інформаційною насиченістю. Все частіше у бібліотеках для оформлення використовують так званий ай – стоппер (eye-stopper).

Даний метод використовується в рекламних посиланнях, який моментально захоплює увагу користувача. Ним може бути об’єкт, образ, предмети та інші доповнення і саме вони традиційні виставки перетворюють у виставки-інсталяції. Інсталяція (від англ. - установка) – просторова композиція, створена з різних елементів: побутових предметів, промислових виробів і матеріалів, природних об’єктів, фрагментів текстової або візуальної інформації.

Ось,наприклад як метод ай – стоппер використано у виставці – форумі «Літературне різнобарв’я» у Тульчинській ЦРБ, а у Ксаверівській бібліотеці- філії Вінницької ЦБС за основу ай- стоппера взяли стиль «смайлик».

 

Бібліотечні виставки все більше стають схожими на об’ємні експозиції і таким прикладом може слугувати виставка «До совісті і розуму людського» Козятинської ЦРБ.

 

Для оформлення виставки «Це трепетне слово атестація» у відділі науково – методичної роботи та інновацій у бібліотечній справі ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва було використано ай-стопперні «гаплички», як то, написи зі зверненнями і цитатами на фігурно вирізаному кольоровому папері та закріпленими на торці виставкової шафи методичок.

Вибір форми бібліотечної виставки не самоціль, а спосіб ефективно розкрити зміст теми. Тож дозволю собі, в якості методичної заставки, в даній статті представити декілька форм нетрадиційних виставок:

- виставка – рейтинг «Кращі детективи», «Найпопулярніші книги нашої бібліотеки» (за аналізом опитування користувачів та книжкових формулярів);

- виставка – п’єдестал «Книги на всі часи»;

- виставка – вікторина«В краю, де я живу»;

- виставка - дос’є «Генеалогія прапора, герба, гімну» (документи за допомогою, яких читачу надається можливість самостійно визначити свою позицію);

- виставка – панорама «Її величність - Перемога»;

 - виставка – алфавіт «Фауна: від «А» до «Я» (книги та інші документи із фондів про звірів розміщуються в алфавітному порядку);

- виставка - подарунок «Читачі – бібліотеці. Бібліотека - читачам»;

- виставка - колаж «Молодіжний квартал»(в рамках колажу групуються окремі смислові підтеми (мода, музика, субкультура і т. п.), чітка структура розділів відсутня. Широко використовується ілюстрований матеріал, розміщується інформації, об’яви, посилання на мережу Інтернет, анонси на нові надходження.Виставка носить рекламно-інформаційний  характер);

- виставка – ікібана «Квіти – посмішки природи»;

- виставка - ярмарок «Калейдоскоп яскравих сторінок улюблених журналів»

- виставка – тест «Чи культурна ви людина»;

- виставка - реквієм «Злочин, якому немає спокути».

Загалом, форми виставок можуть бути різноманітними, головне – зачепити душу читача, створити додаткові стимули для читацької активності, відкрити читачеві щось нове і спонукати його до пізнання. 

Інноваційний розвиток бібліотечних виставок сьогодні в багатьох випадках пов’язаний з новими інформаційними технологіями. Тож не випадково традиційне, уже дев’яте, видання «Кращі виставки року…» виходить у нас на електронному носієві. Змінюючи формат інформаційно-методичних матеріалів «Кращі виставки року…», ми не змінюємо мету видання, а саме, сприяння  формування професійного інтелектуального середовища бібліотекарів області. 

До нового формату даного видання увійшли виставки присвячені ювілею Миколи Васильовича Гоголя, Року молоді в Україні, а також актуальні для сьогодення тематичні виставки «Лідерство – фактор економічного розвитку», «Україна: інформаційний простір». Кожна представлена виставка має своє обличчя і специфіку та  представляє інтерес для бібліотечного персоналу галузі.

Тетяна Марченко,

завідуюча відділу науково-методичної роботи

та інновацій у бібліотечній справі


Рідкісні видання творів М.В. Гоголя та літератури про його життя і діяльність у фондах ВОУНБ ім. К.А. Тімірязєва»

(до 200-річчя з дня народження письменника)

Для всієї світової культурної спільноти рішенням ЮНЕСКО 2009 рік оголошений Роком Миколи Васильовича Гоголя. Із позаминулого століття Гоголь корінням проріс в наше сьогодення своїми п’єсами, повістями, оповіданнями, своєю книгою «Мертві душі». Перу М.В. Гоголя належать блискучі літературні твори, які відомі різним поколінням читачів усього світу: «Петербурзькі повісті», «Ніс», «Вій», п’єси «Одруження Бальзамінова», «Ревізор» та багато інших гоголівських шедеврів, перекладених багатьма мовами.  

Прижиттєве видання М.В. Гоголя

Збірник «Арабески» (Ч.1) – єдине прижиттєве видання письменника у фонді бібліотеки. Він дивує своїм жанровим різномаїттям (це і наукові статті та повісті, і глави з історичного роману) та різноманітністю тем (література, історія, музика, живопис, архітектура та ін.) Збірник був виданий в першій половині січня 1835 р., цензурне рішення – 10 листопада 1834 р. «Арабески» видані в двох частинах.

Гоголь, Н. Арабески. Разныя сочиненія. Ч. 1. – СПб. : Тип. вдовы Плюшаръ съ сыномъ, 1835. – 287 с.

Інтернет-ресурс: http://www.fantlab.ru/work44329 

Зібрання творів та окремі видання письменника

Про актуальність творів Гоголя у всі часи свідчать їх численні перевидання. Його книги, видані в ХІХ – ХХ століттях являють цікаву колекцію, серед яких є справді рідкісні примірники. 

Гоголь, Н.В. Полное собраніе сочиненій Н.В. Гоголя. Т. ІV . – 4-е изд. – М. : Тип. Т. И. Гагенъ, 1880. – 826 с.

Гоголь, Н.В. Полное собраніе сочиненій Н.В. Гоголя. Т. V: Письма, съ 1820 по 1842 годъ. – СПб. : Изд. П.А. Кулиша, 1857. – 508 с.

Гоголь, Н.В. Сочиненія и письма Н.В. Гоголя. Т. ІІІ: Повести, переписка съ друзьями, авторская исповедь. – СПб. : Изд. П.А. Кулиша, 1857. – 530 с.

Гоголь, Н.В. Сочиненія Н.В. Гоголя : Былины. – 2-е изд., испр. и доп. – СПб. : Изд. И. Глазунова, 1904. – 186 с. – (Русская классная библіотека: Пособіе при изуч. рус. лит./ Изд. под ред. А.Н. Чудинова; Вып. ХІІІ)

Гоголь, Н.В. Сочиненія Н. В. Гоголя. Т. І: / Ред. Н.С. Тихонравовъ. – 11-е изд. – СПб. : Изд. А. Ф. Маркса, 1893. – 488 с.

Гоголь, Н.В. Сочиненія Н.В. Гоголя / Ред. Н.С. Тихонравовъ. – 12-е изд. – СПб. : Изд. А.Ф. Маркса

Т. І. – 1894. – 486 с.

Т. V. – 1894. – 419 с.

Гоголь, Н.В. Сочиненія Н.В. Гоголя. Т. V / Ред. Н.С. Тихонравовъ. – 14-е изд. – СПб. : Изд. А.Ф. Маркса, 1898. – 419 c.

Гоголь, Н.В. Сочиненія Н.В. Гоголя / Ред. Н.С. Тихонравовъ. – 15-е изд. – СПб. : Изд. А. Ф. Маркса, 1900

Т. І. – 270 с.

Т. ІІІ, IV – 254, 230 с.

Т. VII, VIII. – 226, 146 с.

Т. ІХ, Х. – 263, 130 с.

Т. ХІ, ХІІ. – 213, 259 с.

Гоголь, Н.В. Сочиненія Н.В. Гоголя съ его біографіей и примечаніями. Т. ІІІ:  / Ред. А.И. Кирпичниковъ. – М. : Изд. Т-ва И.Д. Сытина, 1902. – 496 с.

Гоголь, Н.В. Мертвые души : Поэма. Т. І, ІІ . – М. ; Л. : ACADEMIA. – 506 с.

Гоголь, Н. Петербургские повести. – М. : , 1937. – 137 с.

Гоголь, Н.В. Похожденія Чичикова или Мертвыя души. Т. ІІ. – М. : Въ Университет. Тип., 1855. – 304 с.

Гоголь, Н.В. Похожденія Чичикова или Мертвыя души : Поэма / Текстъ по послед. Ред. Акад. Н.С. Тихонравова; Худ. отделъ выполненъ подъ наблюд. П.П. Гнедича и М.М. Далькевича. – СПб.: Изд. А.Ф. Маркса, 1900. – 559 с. : С портр. Н.В. Гоголя, грав. на стали, 10 геліогравюрами и 355 ил.

Гоголь – українською

«Горьким моим словом посмеюся».

М. Гоголь

Гоголь, М. Іван Федорович Шпонька та його тітонька. – Х. : Держ. Вид-во, 1936. – 47 с. – (Бібліотека читача-початківця).

Гоголь, М. Майська ніч, або утоплениця / Ред. Іван Маненко. – Х. ; К. : Література і мистецтво, 1934. – 46 с.

Гоголь, М.В.  Миргород. – К. : Книгоспілка . – LХІV, 254 с.

Гоголь, М.В. Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем. – Х. ; К. : Книгоспілка, 1930. – 74 с.

Гоголь, М. Ревизор : Комедія на 5 дій / Пер. Микола Садовський. – К. : Друкарня Дніпровського Союзу Споживчих Товариств, 1918. – 100 с.

Інтернет-ресурс: http://exlibris.org.ua/text/vij.html/ 

Корифей російського слова

В каждой великой литературе есть писатель, составляющий отдельную Великую литературу… В русской литературе высится вершина, никого не затмевающая, но сама по себе являющая отдельную Великую литературу.

В. П. Астаф’єв 

Анненская, А.Н. Всходы : Н.В. Гоголь.  Его жизнь и произведенія / Ред. П. Голяховскій. – СПб. : Тип. А.Е. Колпинскаго, 1902. – 160 с.

Борзаковскій, П. Великій писатель-поэтъ Николай Васильевичъ Гоголь : Съ портр., рис. и отрывками изъ соч. Гоголя. – Одесса : Тип. Е.И. Фесенко, 1902. – 48 с.

Витбергъ, Ф.А. Н.В. Гоголь и его новый біографъ : (По поводу книги г. Шенрока : "Матерьялы для біографіи Гоголя" Т.І. Москва 1892). – СПб. : Тип. Училища Глухонемыхъ, 1892. – 40 с.

Овсянико-Куликовскій, Д.Н. Гоголь въ его произведеніяхъ : Къ столетію рожденія великаго писателя 1809-1909. – СПб. : Изданіе Тов-ва И.Д. Сытина, 1909. – 124 с.

Острогорскій, В. Николай Васильевич Гоголь : Литературно- біографическій очеркъ. – Вятка: Изд. Вятскаго Губерн. Земства, 1902. – 7 с.

Прилуко-Прилуцкій, Н.Г. Н.В. Гоголь : Жизнь и творчество. Вып. 8. – СПб.; Варшава : Книгоиздат. Т-во "Оросъ". – 179 с. – (Корифеи русскаго слова).

Смирновскій, П. Николай Васильевичъ Гоголь : Его жизнь и литературная деятельность съ образцами изъ его сочиненій.Т.ІІ / Ред. В. И. Шемякинъ. – СПб. : Тип. В.В. Комарова, 1896. – 258 с. – (Приходская библіотека).

Царевскій, А.А. Гоголь, какъ поэтъ и мыслитель-христіанинъ. – Казань : Типо-литогр. Император. Ун-та, 1902. – 73 с.

Шенрокъ, В.И. Материалы для біографіи Гоголя. – М. : Тип. А.И. Мамонтова и Ко.

Т. І. –1892. – 385 с.

Т. ІІ. – 1883. – 403 с.

Шенрокъ, В.И. Материалы для біографіи Гоголя. Т. ІV. – М. : Тип. Г. Лисснера и А. Гешеля, 1897. – 978 с.

Будде, Е. Личность Гоголя въ его литературныхъ произведеніяхъ и письмахъ // Русская мысль. – М., 1910. – Кн. 10. – C. 162-199.

Бураковскій, С. Гоголь Н.В., его жизнь и сочиненія // Историческій очерк русской литературы. – СПб., 1878. – C. 197-232.

Буренин, В. О Гоголе // Критическіе этюды. – СПб.,  1888. – C. 1-48.

Венгеровъ, С. А. Писатель-гражданинъ // Русское богатство. – 1902. – № 2. - C. 122-145.; № 3.– C. 222-248.; № 4. – C. 238-264.

Дашкевичъ, Н.П. Романтическій міръ Гоголя // Чтенія въ историческомъ обществе Нестора Летописца. Книга 19: Вып. 1. – 1906. – С.3-33.

Керовъ, Н. Гоголь, какъ историкъ-профессоръ // Педагогическій листокъ. – СПб., 1909. – С.201-205.

Пыпинъ, А.Н. Значеніе Гоголя в общем развитіи литератур //Характеристики литературных мненій от дадцатых до пятидесятых годов. – СПб., 1890. – C. 348-424.,

Інтернет-ресурс:

http://www.tgv.kiev.ua/authors/gogol.html

http://www.bookland.net.ua/author.php?id=156

Гоголь і Україна

З Україною Гоголь пов'язаний не тільки серцем, його синівською любов'ю і бажанням добра, а й усією творчістю, більшою часткою безпосередньо, меншою — опосередковано. Шевченко, Куліш, а пізніше й Драгоманов, послідовно вважали його українським письменником, що писав російською мовою.

 

Бреевъ, В.В. Двухсотлетіе Полтавской победы (1709-1909). – К. : Тип. Т-ва И.Н. Кушнеревъ и Ко, 1909. – 31 с. : іл, портр.

Бураковскій, С. "Тарасъ Бульба" Н. В. Гоголя : Разборъ повести для уч. съ прилож. ст. "Характеристика и значеніе поэзіи Гоголя". – 2-е изд. - СПб. : "Центральная" Типо-Литогр. М.Я. Минкова, 1896. – 32 с.

Гоголевскіе дни въ Велико-Сорочинской учительской семинаріи (1809-1909) / Ред. М.С. Григоревскій. – Миргородъ : Тип. Я.Ф. Худоминскаго, 1909. – 160 с.

Надеждинъ, Н.И. Гимназическіе годы Гоголя : Біограф. разсказъ съ 36 портр., видами, автогр. и пр. – СПб ; М. : Изд. Т-ва М.О. Вольф,. – 96 с.

Шелухинъ, С. Н.В. Гоголь и Малорусское Общество. – Одесса : Тип. "Техникъ", 1909. – 42 с.

Грушевський, О. М. Гоголь і сучасна українська суспільність // Записки Українського Наукового Товариства в Київі. Кн. V. – К., 1909. – C. 5-19

Маркевич, А.И. Заметка о псевдониме Н.В. Гоголя "Рудый Панько" // Извеестія отделенія русскаго языка и словесности Императорской Академіи Наукъ Т.ІІІ. Кн.4-я. – СПб., 1898. – C. 1269-1272.

Невырова, К. Мотиви української демонольогії в "Вечерах" та "Миргороді" Гоголя // Записки Українського Наукового Товариства в Київі. Кн. V. – К., 1909. – C. 27-60.

Соколовъ, В.М. Гоголь-этнографъ. Интересы и занятія Н.В. Гоголя этнографіей // Этнографическое обозреніе. – 1909. – № 2-3. – C. 59-120.

Інтернет-ресурс:

http://www.geocities.com/ukrgalicia/gogol.html?200929

http://intv-inter.net/news/article/?id=57763478

http://www.incd.info/getcont-586-1.html

Гоголь в літературній критиці

«Проза Гоголя по меньшей мере четырехмерна. Его можно сравнить с его современником математиком Лобачевским, который взорвал Евклидов мир...».

В. Набоков

Бураковскій, С. "Мертвые души" Н. В. Гоголя : Разборъ поэмы для учащихся. – 7-е изд. – СПб.: Тип. и литогр.  В.А. Тиханова, 1904. – 55 с.

Бураковскій, С. "Ревизоръ" Н. В. Гоголя : Разборъ комедіи для учащихся. – 8-е изд. – СПб. : Тип. и литогр. В.А. Тиханова, 1904. – 36 с.

Бураковскій, С. "Тарасъ Бульба" Н. В. Гоголя : Разборъ повести для учащихся съ приложеніемъ статьи "Характеристика и значеніе поэзіи Гоголя". – 2-е изд. – СПб. : "Центральная" Типо-Литогр. М.Я. Минкова, 1896. – 32 с.

Карасевъ, В. "Мертвые души" Н. В. Гоголя. Т. І, ІІ: Изложеніе и разборъ: Пособіе для учащихся. – СПб.: Книгоизд-во "Прогрессъ", 1910. –98 с.

Котляревскій, Н.А. Николай Васильевичъ Гоголь 1829 -1842 : Очеркъ изъ исторіи русской повести и драмы. – 3-е изд. – СПб.: Тип. М. М. Стасюлевича, 1911. – 580 с.

Авенаріусъ, В. Тайна гоголевсаго слога // Педагогическій листокъ. – СПб., 1904. – С.292-302.

Барсовъ, А. Разборъ литературныхъ произведеній съ точки зренія теоріи словесности ("Ревизоръ" Гоголя) // Педагогическій сборникъ. – СПб., 1917. – № 1-4. – C. 219-245.

Браиловскій, С. Н.В. Гоголь, какъ теоретикъ словесности // Педагогическій сборникъ. – СПб., 1909. - Т. 1-6. - C. 556-651.

Ктитаревъ, Я.Н. Вопросы религіи и морали въ русской художественной литературе. Н. В. Гоголь (1809-1852) // Педагогическій сборникъ. – СПб., 1912. Т. 2. C. 186-199, 460-478.

Пыпинъ, А.Н. Значеніе Гоголя в общем развитіи литератур //Характеристики литературных мненій от дадцатых до пятидесятых годов. – СПб., 1890. – C. 348-424.

Скворцовъ, Н. Семья и школа въ произведеніяхъ Н.В. Гоголя // Педагогическій листокъ. – СПб., 1909. – С.175-184.

Інтернет-ресурс: http://www.hurtom.com/torrents/forum/viewtopic.php?t=1926 

Трагедія людини і письменника

 "Знаю, что имя мое после меня будет счастливее меня, и потомки тех же земляков моих, может быть, с глазами, влажными от слез, произнесут примиренне моей тени..."

 М. Гоголь

Записки о жизни  Николая Васильевича Гоголя, составленныя изъ воспоминаній его друзей и знакомыхъ и изъ его собственныхъ писемъ въ двухъ томахъ съ портретомъ Н.В. Гоголя. Т. І-ІІ. – СПб.: Тип. А. Якобсона, 1856. – 339, 302 с.

М* Николай. Опытъ біографіи Н.В. Гоголя, со включеніемъ до сорока его писемъ. – СПб.: Въ тип. Э. Праца, 1854. – 206 с.

Мережковскій, Д.С. Гоголь : Творчество, жизнь и религія. – СПб. : Изд. "Пантеонъ", 1909. – 231 с.

Гершензонъ, М.О. Завещаніе Гоголя // Русская мысль. – М., 1909. – Кн. 5. – C. 159-177.

Елисеевъ, Г.З. Гоголь. Изъ посмертныхъ бумагъ // Русское богатство. – 1902. –  № 1. - C. 37-71.

Кирпичников, А.И. Сомненія и противоречія в біографіи Гоголя // Извеестія отделенія русскаго языка и словесности Императорской Академіи Наукъ Т. V. Кн. 2. – СПб., 1900. – C. 591-623.

Петровський, П. Недуга Гоголя // Записки Українського Наукового Товариства в Київі. Кн. V. – К.,  1909. – C. 20-26.

Погодинъ, А.Л. Трагедія Н.В. Гоголя. (Психологическій очеркъ по его письмамъ) //Русская школа. – СПб., 1902. –  №2. – C. 69-113. 

Інтернет-ресурс:

http://www.dt.ua/3000/3680/65720/

http://www.from-ua.com/kio/ad57bd1c47e56.html

Пам’яті М. В. Гоголя

Микола Васильович Гоголь як письменник-гуманіст зробив вагомий внесок у розвиток української та світової культури, чию пам’ять зберігають представники багатьох поколінь. 

Гоголевскіе дни въ Велико-Сорочинской учительской семинаріи (1809-1909)/ Ред. М. С. Григоревскій. – Миргородъ: Тип. Я.Ф. Худоминскаго, 1909. – 160 с.

Ивановъ, И. Гоголь человекъ и писатель: Речи, произнесенныя въ Нежине и въ Москве на гоголевскихъ празднествахъ въ апреле 1909 года. – К.: Тип. Т-ва И.Н. Кушнеревъ и Ко, 1909. – 72 с.

Каллашъ, В.В. Н.В. Гоголь въ воспоминаніяхъ современниковъ и переписке – М. : Тип. Т-ва И.Д. Сытина, 1909. – 263 с. – (Историко-литературная библіотека/ Под ред. А. Е. Грузинскаго; Вып. І)

Овсянико-Куликовскій, Д.Н. Гоголь въ его произведеніяхъ : Къ столетію рожденія великаго писателя 1809-1909. – СПб. : Изданіе Тов-ва И.Д. Сытина, 1909. – 124 с.

Памяти Гоголя: Чествованіе памяти Н.В. Гоголя по случаю пятидесятилетія со дня его смерти/ Ред. И. В. Посадскій. – К. : Лито-тип. Т-ва И. Н. Кушнеревъ и Ко, 1902. – 502 с.

Памяти Гоголя: Научно-литературный сборникъ //Чтенія въ историческомъ обществе Нестора Летописца. Книга 16 : Вып. 1-3. – 1902.

Інтернет-ресурс: http://www.blogs.pravda.com.ua/authors/okara/49cfb751b999b

Сеник Л.Б. -  завідуюча відділом

рідкісних і цінних видань


Світ Гоголя в мистецтві

(до 200-річчя від дня народження українського і російського письменника )

2009-й рік під егідою ЮНЕСКО проголошений “Роком Гоголя”.

Ми, українці, пишаємося тим, що наша земля дала людству дивовижного світоча духу. “Гоголь народився в Україні, і це його рік. Його Територія, його Простір і його Земля. Письменник, про якого не потрібно говорити занадто багато і неможливо сказати достатньо. Він — той геній, що складає слова у речення, перед якими всі рівні. Він стирає кордони країн, зупиняє час лінією пера, з'єднуючи покоління минулого, теперішнього, майбутнього”.

Для росіян він – Николай Васильевич, для українців –Микола Васильович, римські друзі називали його синьйор Ніколо, для людства він просто Гоголь — великий чародій слова, який сяйвом свого геніального таланту зігрів багато поколінь читачів.

200-річчя від дня народження Миколи Васильовича Гоголя щороку відзначалося на Батьківщині письменника та поза її межами. В Україні, Росії, а також у культурно-інформаційних центрах при дипломатичних установах України за кордоном (зокрема, в Казахстані, Білорусі, Грузії, Ізраїлі, Румунії, Китаї, Молдові, Польщі, США, Франції) протягом року відбувалися різноманітні культурно-мистецькі заходи, які розкривали творчість видатного українця і ще більше наблизили його до нас.

До відзначення “Року Гоголя” приєдналася і наша Бібліотека...

Пропонована виставка розкриває тему “Гоголь і мистецтво”, адже письменник на багато років став джерелом натхнення для митців у різних його галузях. Його постать не лишилася поза увагою композиторів, художників, режисерів, акторів, сценографів... Гоголівські твори, інтерпретовані мистецькими засобами, вдосконалювали і вдосконалюють навколишній світ. Тому, у вічному діалозі Гоголя зі світом, явно “чуються” голоси всіх, хто втілює життя його героїв на мистецькому кону.

Герої Гоголя на сцені

“Театр — велика школа, глибоким є його призначення: він цілій юрбі, цілій тисячі народу за одним разом читає живий і корисний урок, при блиску урочистого її  видовища, під грім музики показує смішне звичок і пороків або високозворушливе достойностей і високих почуттів людини. Він не повинен здобути тривожних і неспокійних порухів душі. Ні. Нехай глядач виходить з театру в добрім настрої, помираючи зо сміху, або обливаючись солодкими сльозами і несучи з собою який-небудь добрий намір.”

М. Гоголь

Гоголь Николай Васильевич // Театральная энциклопедия. – М., 1963. – Т. 2. – С. 210–26.

Гоголь и театр. – М.: Искусство, 1952. – 566 с.

Грицук, В. Шинеля для “королів”, “королев” та “королевичів”: [постановка гоголів. “Шинелі” у Київ. театрі юного глядача] // Укр. театр. – 2009. – № 2/4. – С. 22–25.

Иллюстрированная история мирового театра / под ред. Д.Брауна. – М. : БММ АО, 1999. – 582 с. : ил. – Із змісту: [Про першу постановку “Ревізора” (1836 р.) в Петербурзькому Александріїнському театрі, що відбулася за підтримки Миколи І]. – С. 325.

Йосипенко, М. Гоголь і український театр // Гоголь і українська література ХІХ ст. – К., 1954. – С. 151–162.

Кирилова, О. Сирин або Сфінкс : [про виставу “Одруження” у виконанні акторів київ. «Молодого театру»] // Кіно-Театр. – 2002. – № 1. – С. 11–12.

Коваленко, Ю. Місячна омана “Майської ночі” : [прем'єра вистави Харків. акад. театру ляльок ім. В. Афанасьєва] // Укр. театр. – 2009. – № 2/4. – С. 34–35.

Кухта, Е. “Ревизор” у Всеволода Мейерхольда и новая драма // Театр. – 1994. – № 3. – С. 86–104.

Ландар, В. Гоголів рік // Укр. театр. – 2009. – № 2/4. – С. 38–41.

Леонтьев, П. Легкость в мыслях необыкновенная! : [«Ревізор» на сцені Ленінград. театру комедії] // Театр. жизнь. – 1991. – № 24. – С. 21–23.

Пирогова, Л. Невблаганність : театрал. світ Гоголя: зі спогадів сучасників і літ. джерел // Культура і життя. – 2009. – 10 черв. – С. 6.

Сльозко, О. Є ще порох в пороховницях! : [“Тарас Бульба” на сцені Луган. акад. муз.-драм. театру] // Укр. театр. – 2009. – № 2/4. – С. 36–37.

Український драматичний театр : нариси історії : в 2 т. Т. 1 : Дожовтневий період. – К. : Наук. думка, 1967. – 513 с. – Із змісту : [Про театрал. постановки п'єс М. Гоголя трупами укр. проф. та аматор. театрів 19 ст. ]. – С. 111, 122–124, 179–185, 363–367, 410, 416, 459–461, 473.

Український драматичний театр : нариси історії : в 2 т. Т. 2 : Радянський період. – К. : Вид-во АН УРСР, 1959. – 645 с. – Із змісту : [Про театрал. постановки п'єс М. Гоголя драм. колективами України радян. періоду]. – С. 12, 30–37, 108, 113, 128–129, 203–210, 501, 553–561, 574, 588, 600, 602.

Чечель, Л. Життя коротке – Гоголь вічний : [про прем'єру п'єси “Одруження” у викон. акторів Нац. акад. драм. театру ім. І.Франка] // Культура і життя. – 2009. – 29 квіт. – С. 2.

Чужинова, І. Вічно живі : [”Мертві душі” у постановці Київ. театру на Подолі] // Укр. театр. – 2009. – № 2/4. – С. 26 –29.

Шевченко, Л. Продовження життя його героїв  – найкращий пам'ятник драматургу : [про Всеукр. театрал. фест. “В гостях у Гоголя” ] // Культура і життя. – 2009. – 13 трав. – С. 4.

Шевченко, Л. “Страшна помста” : [п'єса за одноймен. повістю М. Гоголя у постановці Херсон. акад. муз.-драм. театру ім. М. Куліша ] // Культура і життя. – 2009. – 25 берез. – С. 4–5.

http://www.teatral.org.ua/forum/weblog_entry.php?

http://www.gogol.ru/gogol/stati/teatr_gogolya/

Звукозаписи:

Гоголь, Н. «ВИЙ» : повесть / читает Б.Бабочкин / Н.Гоголь – М. : Мелодия, 1973. – М 4042013 -18. – 3 грп.

Гоголь, Н. «Мертвые души» : спектакль МХАТ СССР / Н.Гоголь. – М. : Мелодия, 1980. – Д. 010347-52. – 3 грп.

Гоголь, Н. «Ночь перед Рождеством» : инсценировка / реж. А.Ильина / Н.Гоголь. – Л. : Мелодия, 1984. – М 4034501-001. – 1 грп.

Гоголь, Н. «Ревизор» : спектакль Малого театра / Н.Гоголь – М. : Мелодия, 1980. – Д 010943-50.– 4 грп.

Музична гоголіана

Гоголь істинно вплинув на розробку української теми видатними російськими композиторами П. Чайковським,

М. Мусоргським, М. Римським-Корсаковим, Р. Щедріним... Натхненні гоголівськими сюжетами, генії російської музики зверталися до українського музично-пісенного фольклору і на його основі створювали прекрасні твори оперного мистецтва. В їх оперно-музичному відтворенні відомі нам  сюжети “Майської ночі”, “Ночі перед Різдвом”, “Сорочинської ярмарки”, “Черевичок”, “Мертвих душ”...

До поетичних джерел гоголівської творчості зверталося чимало українських композиторів — Л. Ревуцький, В. Губаренко, П. Сокальський...

Письменник надихнув великого українського композитора М. Лисенка на створення прекрасної музики до опери «Тарас Бульба», як надихнув своїм словом і мільйони читачів та глядачів різних поколінь і продовжує надихати на добрі почуття і вчинки, на любов до рідного краю, до своєї землі, свого народу!

Берков, В. Гоголь о музыке / В.Берков. – М. : Музгиз, 1952. – 32 с.

Гротенко, Г. Сорочинський ярмарок: комічна оперета із українського побуту на ІV дії : (сюжет позичено у М.В. Гоголя) : клавір / Г.Гротенко. – [Б.м. : Б.в., Б.р.]. – 32 с.

Губаренко, В. «ВИЙ»: опера-балет: по повести Н.В. Гоголя: клавир / либр. М.Черкашиной, Л. Михайлова / В.Губаренко – К. : Муз. Україна, 1990. – 286 с.

Кармазина, Ж.А. Пушкин и Н. Гоголь в русской опере // Музыка в шк. – 2006. – № 4. – С. 43–49.

Кувик, П. І в звуках пам'ять відгукнеться…: [про музику М.Лисенка до тв. М. Гоголя] / П.Кувик // Культура і життя. – 2009. – 29 лип. – С. 3.

Лисенко, М. «Тарас Бульба» : іст. опера на 5 д., 7 картин / лібр. М.Старицького / М.Лисенко. – К. : Муз. Україна, 1957. – 460 с.

Лисенко, М. Увертюра до опери «Тарас Бульба» : партит. / М. Лисенко, Л. Ревуцький. – К. : Муз. Україна, 1967. – 60 с.

Мамчур, І.А. Сучасна українська опера / І.А.Мамчур – К. : Знання, 1984. – 48 с. – (Сер. «Література і мистецтво»). – Із змісту: [Про монооперу Ю. Буцька “Записки божевільного”по Гоголю]. – С. 36.

Мусоргский, М. «Сорочинская ярмарка» : опера в 3 д., 4 картинах: по одноимен. повести Н. Гоголя / М.Мусоргский. – М. : Музыка, 1982. – 233 с.

Пирогова, Л ... ЇЇ звуки живуть вічно, печуть, надривають душу… : укр. пісня в житті Гоголя : зі спогадів сучасників // Культура і життя. – 2009. – 14 січ. – С. 6.

Римский-Корсаков, Н. «Майская ночь» : опера в 3 д., 4 картинах: по одноимен. повести Н.Гоголя / Н. Римский-Корсаков – М. : Музыка, 1991. – 334 с.

Римский-Корсаков, Н. «Ночь перед Рождеством» : быль-колядка из повести Н.Гоголя : опера в 4 д. / Н. Римский-Корсаков. – М. : Музыка, 1981. – 358 с.

Станішевський, Ю. Національна опера України: історія і сучасність / Ю. Станішевський. – К. : Муз. Україна, 2002. – 736 с. : іл. – Із змісту: [Про постановку опери М.Лисенка «Тарас Бульба»]. – С. 188–190.

Чайковский, П. «Черевички»: опера в 4 д. : по повести Н.Гоголя «Ночь перед Рождеством» / либр. Я. Полонского / П.Чайковский. – М. : Мелодия, 1973. – 362 с.

Шостакович, Д. “Нос” : опера в 3  д., 10 картинах : по одноимен. повести Н. Гоголя. – М. : Музыка,1974. – 291 с.

Щедрин, Р. Мертвые души : опер. сцены по поэме Н.В. Гоголя: клавир / Р. Щедрин. – М. : Музыка, 1979. – 409 с.

Ярустовский, Б. Очерки по драматургии оперы ХХ века / Б.Ярустовский. – М. : Музыка, 1978. – 261 с. – Із змісту: [Про оперу Д. Шостаковича “Ніс”]. – С. 61–67, 69–70, 227, 236.

http://nikolay.gogol.ru/

По знайомству моєму з художниками...

Образ Миколи Васильовича Гоголя в різні роки був інтерпритований безліччю художників... Напевно ніхто не може сказати, яким він був насправді. Але всьому світу Гоголь зумів розповісти про Україну — її козацькі степи, могутній Дніпро, про Диканьку, Миргород, Сорочинці, ставши живим доказом Вічності.

Як читати Гоголя, так і ілюструвати. Дивитися на Гоголя — це саме щастя, тому що Гоголь — це неперевершена глиба нашої культури, і це людина, яка підняла російську мову і розповіла російською мовою, але про Україну — на весь світ. І весь світ знає, що таке “Тарас Бульба”, що таке “Майська ніч”. Гоголь — це фантастика і абсолютна реальність.”

С.Якутович

Алленов, М.М. Александр Андреевич Іванов : альбом / М.М.Алленов. – Л. : Худож, 1989. – 32 с. – Із змісту : [Портр. М.В. Гоголя]. – С. 13.

Бродский, С. Альбом. – М. : Искусство, 1988. – 145 с. – Із змісту : [Гоголь. Шинель. 1978-1981: репрод.]. – С. 117–130.

Воронова, Т.В. Репродукции к "Тарасу Бульбе" / Т.В. Воронова // Мир музея. – 2009. – № 7. – С. 38–39.

Дерегус, М.Г. Альбом / М.Г.Дерегус. – М. : Сов. худож., 1954. – 90 с. – Із змісту : [Репрод. картин до тв. М. Гоголя ]. – С. 50–60.

Ємець, В. Микола Васильович Гоголь, 1979, портр. : [репрод.] // Образотв. мистец. – 2008. – № 2. – 1 с. обкл.

Зінченко, К. Гогольfest : [фест. сучас. мистець.] // Образотв. мистец. – 2008. – № 2. – С. 31.

Иванов, И. Работая над образом писателя : 200 лет со дня рожд. Н. В. Гоголя // Юный худож. – 2009. – № 4 . – С. 3–7.

Кибрик, Е.А. Избранные произведения / Е.А.Кибрик – М. : Сов. худож., [Б.г.] – 15 с. – Із змісту: [Репрод. картин до повісті «Тарас Бульба»]. – С. 7–9.

Крюков, Б. Микола Гоголь: портр. : [репрод.] // Укр. культура. – 2000. – № 5/6. – С. 15.

Литвин, М. Гоголь очима [укр. графіка] Якутовича // Культура і життя. – 2009. – 29 квіт. – С. 2.

Машковцев, Н. Гоголь в кругу художников / Н.Машковцев. – М. : Искусство, 1955. – 167 с.

Невідомий художник. М.В. Гоголь, ХІХ ст. : [портр. з колекції В.Тарновського] // Родовід. – 1996. – Ч. 2. – С. 6.

Ненарокомова, И. Крамской / И.Ненарокомова. – М. : Дет. лит., 1991. – 57 с. – Із змісту: [Про написання картини «Майська ніч» за сюжетом повісті Гоголя]. – С. 31-32.

Пирогова, Л. Сьогодні вирушаю малювати на цілий день : мистец. уподобання Гоголя : зі спогадів сучасників // Культура і життя. – 2009. – 13 трав. – С. 7.

Посвящение Н.В. Гоголю : линогравюры и монотипии Вацлава Зелинского. – М. : Искусство, 1987. – 47 с.

Савицький, К. Ілюстрації до комедії М.В. Гоголя «Ревізор» // Дніпропетровський художній музей : альбом – К., 1987. – С. 51.

Синюкова, Л. Запорозька Січ очима митців : картина Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану" в контексті вивчення повісті Гоголя "Тарас Бульба" : 7 кл. // Зарубіж. л-ра в шк. України. – 2009. – № 12. – С. 44–46.

Смирнова, Р. Маловідомий портрет письменника найточніше відповідає спогадам сучасників // Чумац. шлях. – 2008. – № 3. – С. 16–17. : портр.

Смирнова, Р. Шевченко малював Гоголів // Чумац. шлях. – 2007. – № 5. – С. 16–18. : портр.

Федоров-Давыдов, А. Запорожцы, сочиняющие письмо турецкому султану : [історія написання картини] // Федоров-Давыдов, А. Илья Ефимович Репин / А.Федоров-Давыдов. – М., 1989. – С. 88–99.

Шевченко, Т. Зустріч Тараса Бульби з синами : іл. до повісті М. Гоголя “Тарас Бульба”, 1842 // Доля : кн. про Тараса Шевченка в образах та фактах. – К., 1993. – С. 252.

Щербина, А. Гоголь і його творчість в образотворчому мистецтві // Всесвіт. л-ра в серед. навч. закл. України. – 2009. – № 4. – С. 18–24.

Якутович, С. Микола Гоголь : Книжкова графіка. Станкова графіка. Мистецтво кіно // Якутович, С. Незавершений проект / С. Якутович. – К., 2008. – С. 258–306.

Янко, Д. Неперевершений складник світової літератури: [скульптур. портр. Гоголя] // Культура і життя. – 2009. – 18 берез. – С. 5.

http://gogol.boom.ru/

www.ionb.ru/prj/gogol/art.html

www.gogol.ru.

http://gogol.lit-info.ru/

Кіно звертається до Гоголя

У певному сенсі про Гоголя можна казати як про предтечу кінематографічного жанру. Темпоритм його творів, ряснота асоціацій, напливи, зміна ракурсу, крупні плани (панорама Землі з висоти польоту в “Ночі перед Різдвом”та “Пропалій грамоті”, гра світла в сцені чаклування у “Страшній помсті”) – все це могла  витворити тільки нестримна уява кіномитця.

Інтерес до творчості Гоголя зародився ще на зорі кінематографа. У 1909 р. з'явилася перша вітчизняна екранізація класика – німий фільм В. Гончарова "Вій"; 1928 р. - «Черевички» режисера П. Чардиніна; 1935 р. – «Іван Іванович» режисера В. Фейнберга; 1939 р. – «Сорочинський ярмарок»

М. Екка, 1959 р. – «Як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» режисера В. Карасьова; дві стрічки О.Роу - ”Майська ніч або Утоплена”, 1952р., “Вечори на хуторі близь Диканьки”, 1961р.; Ю. Іллєнко створив екранну версію «фольклорних» творів М. Гоголя «Вечір напередодні Івана Купала», 1968 р.; Б. Івченко зняв кінострічку «Пропала Грамота», 1972 р. та інші. Відомі також французька і англійська екранізації “Тараса Бульби”, в яких головну роль зіграв відомий французький актор Г. Бор, а також американо-югославська версія з Ю. Бринером у ролі Тараса і Т. Кертісом у ролі Андрія.

Гоголівська тема «запалила» і нове покоління кіномитців: до 200-літнього ювілею митця режисер Н. Бондарчук спільно з кіностудією ім. О. Довженка та українськими акторами зняла кінострічку «Гоголь. Найближчий», Л. Парфьонов створив 2-х серійний документальний шедевр “Птиця-Гоголь”, цього ж року відбулися прем'єри фільму “Вій” режисера О. Степченка і великомасштабної історичної кінострічки В. Бортка “Тарас Бульба”.

Богданович, О. Справді Гоголівський рік: [про зйомки кф «Гоголь. Найближчий» реж. Н. Бондарчук] // Кіно-Театр. – 2009. – № 2. – С. 10–12.

Брюховецька, Л. Поетична хвиля українського кіно / Л.Брюховецька. – К. : Мистец., 1989. – 171 с. – Із змісту: [Про кф Ю. Іллєнка «Вечір напередодні Івана Купала»]. – С. 100–102.

Гресь, В. Режисерська концепція багатосерійного кінотелесеріалу «Тарас Бульба та його сини» // Кіно-Театр. – 1999. – № 4. – С. 46–47.

Іванішина, Л. Мандри Гоголя : [про зйомки фільму Р. Плахова-Модестова «Загублений рай»] // Кіно-Театр. – 2008. – № 6. – С. 56–57.

Николенко, О. Полтава снимает фильм [“Дороги Гоголя”] о своем великом земляке // Всесвіт. л-ра в серед. навч. закл. України. 2009. – № 2. – С. 4–5.

О доблестях, о подвигах, о славе... : [про кінострічку В. Бортка «Тарас Бульба»] // Фильм. – 2009. – № 4. – С. 8–10.

100 фільмів українського кіно. – К. : Спалах, 1996. – 127 с. – Із змісту : [Про кф Ю. Іллєнка «Вечір напередодні Івана Купала»]. – С. 68.

Тримбач, С. Гоголь і українське кіно // Київ. – 1984. – № 3. – С.145–149.

Ямборко, О. «Тарас Бульба» [кф В. Бортка] : до ювілею автора // Кіно-Театр. – 2009. – № 4. – С. 38–39.

http://www.sensator.ru/

http://www.rusk.ru/

http://www.kultura-portal.ru/

http://www.rudata.ru/

http://www.proline-film.ru/

http://www.rg.ru/

http://www.rian.ru/


«Гірким словом моїм посміюся...»

Гоголь і читач ХХI століття

 

Перед Гоголем треба благоговіти,

як перед людиною, обдарованою

щонайглибшим розумом

і найніжнішою любов’ю до людей.

Т.Шевченко

2009 – оголошений ЮНЕСКО Роком Миколи Васильовича Гоголя, творчість якого займає почесне місце в історії не лише російської і української літератур, загальновизнано, що вона вже стала надбанням світової літератури.

Для нас Гоголь надзвичайно дорогий ще й тим, що витоками його творчості були українська культура, українська історія. «Якою мовою не перекладай його твори, – пише Євген Сверстюк, – в них чується український сміх, українська ментальність і культура тисячоліть».

Але, виходячи з розуміння того, що сьогоднішня молодь має дуже обмежені знання про великого майстра, ми ставили собі за мету якнайглибше зацікавити читача особистістю, творчою спадщиною М.В.Гоголя, представити літературну епоху, на тлі якої зростав геній письменника.


Кращі виставки 2008-2009 р.

  1. Частина 1
  2. Частина 2

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше