ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



З невичерпних подільських криниць
До 70-річчя від дня народження
Анатолія Подолинного
Біобібліографічний покажчик

Версія для друку

Про творчість А.М.Подолинного

кількома рядками...

Щойно “зірване” з видавничого “дерева” Континент-ПРИМ [зб. “Яблуко з Рахнівки”], воно переливається соковитими барвами навколишньої природи, пахне весною, літом, осінню, навіть зимою, яка наближається, сріблиться життєдайною росинкою, викликає почуття краси, добра, злагоди...

Все це потрібно малечі...

...дітям потрібна увага, і не лише у вигляді “снікерса” чи модної цяцьки, а й засобом ніжного, цікавого, захоплюючого слова. Такою є збірка “Яблуко з Рахнівки”...

Цікава і повчальна ця невеличка книжечка. Багата поняттями, мовними зворотами, без міщанського сюсюкання...

Гальчевська, Н. [учителька]. Щедрий гостинець для малечі // Вінниц. газ. – 1996. – 23 листоп.

* * *

… праці Анатолія Мусійовича в царині фольклористики чи краєзнавства, його літературознавчі розвідки завжди запам’ятовуються і проникають до серця, бо позначені, як правило, новизною та емоційністю.

Лазаренко, В. [журналіст, поет]. Очікувана ластівка [“З-над Божої ріки”] // Київ. – 1999. – № 5-6. – с. 152-153.

* * *

А.Подолинний упродовж 23-х років опікувався літературною студією педінституту – нині “Вітрила”, а раніше – “Червоні вітрила”. Виховані ним літератори, нині знані письменники В.Мельник, Валентина Сторожук, В.Лазаренко, Галина Калюжна та інші можуть потвердити, що Анатолій Мусійович таки спрямовував ті “вітрила”, дарма, що не “червоні”, до берегів української, а не “інтернаціональної” свідомості.

Бортняк, А. [поет, публіцист, літературний критик]. Анатолієві Подолинному – 60  // Літ. Україна. – 2000. – 16 берез.

* * *

...Його [А.М. Подолинного] хвилювала і хвилює доля рідної мови. І коли ми в області починали все активніше турбуватися про неї, то він компетентно і діловито говорив про потребу плекати рідну мову як основу духовної культури нації...

Помітним внеском у словесне мистецтво не тільки Поділля, але й України є книга, підготовлена А.Подолинним з групою літераторів і краєзнавців (серед яких і досвідчений літературознавець Б.Хоменко), “З-над Божої ріки”. Книга моментально стала бібліографічною рідкістю...

Маючи добре наукове і політичне чуття, поетичний хист, А.Подолинний є достойним подвижником письменства і одним з найавторитетніших у системі академічної освіти нашого краю. Внутрішньо врівноважений і високоосвічений філолог, поет, професор – у розквіті творчих сил і важливих суспільних планів. Це вірна дорога до нового щедрого жнива.

Мовчанюк, Г. [поет, літературознавець].  Від краєзнавця– до майстра літератури  // Вінниччина. – 2000. – 28 квіт.

* * *

...поетична антологія Вінниччини ХХ століття “Стого-лосся” – перша, але щасливо вдала спроба обсервувати літературну потугу Кармелюкового краю за останні сто літ...

Поетичну антологію зібрав, уклав і видав із власною передмовою невтомний звитяжець на ниві духовності поет і науковець Анатолій Подолинний. Не один рік віддав упорядник антології, аби представити читачеві добру сотню поетів ХХ століття, життя і творчість яких пов’язані з Вінниччиною.

Лаконічна, але наснажена емоційною і фактажною інформацією передмова А.Подолинного “Лети ж, рідне слово”, фото і короткі біографічні довідки не тільки дають уявлення про творчість кожного автора, а й відтворюють чітку картину драматичного суспільно-політичного життя подоляків і всього українського народу від революції 17-го до революції 91-го...

Сандига, О. [поетеса, перекладач, критик]. Суголосне стоголосся  // Літ. Україна. – 2003. – 17 лип.

* * *

...буквально десятком віршів [зб. “В нас дорога довга...”] автор зумів відтворити і трагічну історію, і широку панораму сучасного життя українського Поділля, і драматичні долі його талановитих людей, таких різних, але міцно пришитих одне до одного і до рідної землі суровою ниткою любові і спільної трагедії...

...Можливо, вперше в українській літературі А.Подолинний намагається розгадати й пояснити (а не виправдати) цей одіозний, такий потрібний нашим ворогам “розкол” на схід і захід, на українців і рускоязичних– на прикладі житейської трагедії молодого подоляка, завербованого по війні на шахти Донбасу [вірш “Сусід”]. Жорстко простежує автор, як під впливом злочинної сталінської ідеології молодий волелюбний подоляк, що, ризикуючи життям, тікає лютою зимою з Донбасу до рідної землі, перетворюється на рускоязичного “покруча”...

...скільки треба написати, аби виповісти все, що болить і радує? Анатолій Подолинний [у вірші «Серпень»] доводить: якісна “вага” книги не залежить від кількості сторінок. Хоч і сам з того дивується:

Світе-огроме, скажи,

як воно сталося в серпні –

ти хоч не маєш межі,

а умістився у серці?

Сандига, О. “Синя книжечка” Анатолія Подолинного // Літ. Україна. – 2005. – 6 лип.

* * *

На незгасному небозводі єдиної родини українського духу... ювілейну зорю вченого й письменника Анатолія Подолинного видно звідусіль...

...його багатотомними хрестоматіями з української літератури й енциклопедичним довідником “З-над Божої ріки”, вже двічі перевиданим, з вдячністю користується вся Україна...

Вражає несподівана юнача свіжість, якою “дихають” поезії Анатолія Подолинного. Щира правда й унікальна образність поштрикує під серцем, коли розгортаєш нову книгу цього прекрасного подільського поета...

Перегортаючи нову книжку Анатолія Подолинного [“В нас дорога довга...”], хочеться якомога довше затриматись оком на вірші, який він назвав “Сорочка”...

Майстер. Блискучий майстер– запалювати золотом ліхтарі буденного епізоду. А сам при тому світлі лише ніяково усміхається – я тут, мовляв, ні до чого. Хлопчисько, задивлений у невідцвітаючі горбисті пасовиська під рідними Шипинками. Мудрець, зачарований потоком не власного життя, а вічної ріки власного роду.

Рабенчук, В. [поет, журналіст]. Покликання латати мішки українського духу // Вінниц. газ. – 2005. – 2 черв.

* * *

...письменник, поет і професор Вінницького педуніверситету Анатолій Подолинний...нову свою збірку вибраних віршів “В нас дорога довга...” розпочинає... із маленької поеми про рідне слово. І це не випадково. Вся збірка просякнута любов’ю до рідної мови та синівською тривогою за її долю, що є, власне, і долею самого нашого народу...

Пастушенко, Л. [письменник, публіцист, журналіст] Голос рідного слова // Подолія. – 2005. – 11 жовт.

* * *

...Нема на Вінниччині жодного учителя-словесника, який би не користувався цією книгою [“Подільські криниці”] і не визнав її незамінним посібником у викладанні літератури рідного краю...

...Багато зроблено, багато і в планах... Захоплюємося неабиякою творчою продуктивністю професора Подолинного, духовні криниці якого, воістину, невичерпні.

Сегеда, Ю. [ поет, журналіст]. Невичерпні “Подільські криниці” // Вінниччина. – 2006. – 15 верес.

* * *

...кожен із 3-х томів “Подільських криниць” не є продовженням попереднього, а має самостійно-пізнавальне значення для будь-кого, хто цікавиться рідним красним письменством. Тут з неабияким художнім смаком дібрано твори та найкращі, найглибші відгуки про кожного з поданих письменників...

...самовіддана праця професора Подолинного зайвий раз підтверджує, що на теренах відродження України у нас роботи непочатий край. І Вітчизна чекає таких невтомних трудівників, як вінницький ентузіаст і патріот А.Подолинний.

Пастушенко, Л. Джерела “Подільських криниць” // Літ. Україна. – 2007. – 15 берез.

* * *

...Важко, мов золотий злиток, лягає до рук нова книга “Вінниця. Історичний нарис”. Вона і справді дорогоцінна– адже тут зібрані унікальні наукові, архівні, музейні дані про історію нашого міста від заснування до сьогодення. Багато з них вперше представлені широкому загалу.

“Правда в історії дуже часто глибоко захована, її треба знайти, відчути, зрозуміти, – говорить Анатолій Подолинний, професор ВДПУ, член редакційної колегії на презентації видання 30 січня 2008 року. – В наукових пошуках ми зустрічались з історичною інформацією, яку нам доводилось вперше оцінювати і витлумачувати для читача...”.

Зонова, І. [журналістка]. Глибоко заховану правду підняла на поверхню нова книга про Вінницю // 33-й канал. – 2008. – 20 лют.

* * *

Шановний Анатолію Мусійовичу!

З великим інтересом читаю Вашу книжку “Тільки б голос твій чути…”. Вже не раз обговорена (але завжди невичерпна!) тема постає у Вас у несподіваних ракурсах і в безлічі промовистих подробиць та епізодів – у рухливому калейдоскопі життя.

Вже прочитав розділи про Бориса Тена, про Костя Гордієнка, про Володю Забаштанського; гірку до болю історію з Максимом Славинським; саркастично озвучений епізод з Булаховським (зауваження Ю.Шевельова зокрема); спогад Марії Каранської; розділи про Остапа Вишню та Микиту Шумила…

Читаю далі... (З листа), 2010.

Іван Дзюба, літературний критик, публіцист, громадський діяч, академік НАН України, Герой України

* * *

Серед поданих тут матеріалів [книга “Тільки б голос твій чути...”] багато не тільки свідчень принижень української мови указами й циркулярами, а й прикладів відчайдушної боротьби за рідне слово – цвіт і плід нації...

Маємо цікаві матеріали, пов’язані з творчістю письменників, науковців, артистів, тих, хто безпосередньо плекав рідне слово, не дав йому загинути не тільки в таборах смерті, в еміграції, а й у материкових умовах. Чимало розділів праці розкривають характерні подробиці непростого функціонування української мови та подвижницького життя її захисників...

Не залишає байдужим жоден матеріал цієї багатої на факти праці...

Є в книжці захопливі есеї про лексичне, фразеологічне багатство української мови, її красу та чарівність, безмежні можливості світовідтворення...

Анатолій Подолинний створив надзвичайно корисну й повчальну книжку. Утвердження української мови в нашій державі потребує неослабних зусиль, бо й досі залишаються актуальними слова геніїв: “На нашій – не своїй землі...” (Тарас Шевченко), “Моя Україно, чужа Україно...” (Василь Стус).

Дмитренко, м. [письменник, доктор філологічних наук, зав. відділу фольклористики ІМФЕ НАН України]. Цвіт і плід нації // Літ. Україна. – 2010. – 18 лют. – с. 6.


З невичерпних подільських криниць
До 70-річчя від дня народження
Анатолія Подолинного
Біобібліографічний покажчик

  1. Слово про ювіляра
  2. Про творчість А.М.Подолинного кількома рядками...
  3. Творчість А.М.Подолинного
  4. Публікації про наукову, літературну та громадську діяльність А.М.Подолинного
  5. Фотоматеріали
  6. Іменний покажчик

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше