ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2010 РОКУ

Версія для друку

17 травня 

Верещагін Федір Григорович,

український режисер, народний артист СРСР

Народився 17 травня 1910 р. у м.Миколаєві. Вихованець Київського інституту театрального мистецтва ім.І.Карпенка-Карого. Творчу діяльність розпочав 1944 р. у Вінниці. 1945- 1948 рр.  працював в Ізмаїльському драматичному театрі. Протягом 1948-1986 рр. – директор, художній керівник, головний режисер Вінницького музично-драматичного театру ім. М.К.Садовського.

Минають роки. Ми переосмислюємо життя, даємо оцінку сьогоднішньому через призму вчорашнього, починаючи розуміти значимість того, що уже відбулося. Коли звернутися до минулого Вінницького академічного українського музично-драматичного театру ім.М.К.Садовського, то безперечним є той факт, що Верещагін і Вінницький театр – єдині, єдині у своєму початку, та й у тій спадщині, яку залишив корифей української сцени Подільського краю.

У житті він завжди йшов упевнено, з вірою. З вірою у свою долю, у своїх акторів, у свій театр, який, і це не високі слова, виплекав, об’єднав навколо себе дружну групу ентузіастів, закоханих у мистецтво. Далеко не всі мали вищу спеціальну освіту, та їхні серця палали вогнем краси, до безтями залишалися відданими театру. В акторах же Верещагін бачив «єдиних царів і володарів сцени». Серед них виділялися: обдарований по-справжньому народним талантом Іван Сікало, великий життєлюб Микола Овчаренко, несподіваний Федір Трегуб, благородно стриманий, пристрасний Микола Педошенко, загадкові Анатолій Молдаван і Валентина Журавльова, улюбленець долі Анатолій Овчаренко… З батьківською теплотою радів Федір Григорович за змужніння своїх вихованців-режисерів – Костянтина Пивоварова та Віталія Селезньова, який у 1986 році очолив Вінницький театр, отримавши гідну спадщину. Вдячний був акторам, яких сам відбирав, приїжджаючи на випускні іспити до театральних вузів країни, а іноді у пошуках кадрів і «у народ» ходив. Він був наділений якимось особливим, верещагінським чуттям.

Разом з талановитими митцями театру Федір Григорович Верещагін створив понад 120 вистав за п’єсами сучасної й класичної вітчизняної та зарубіжної драматургії, серед яких «Емілія Галотті» Г.Лессінга, «Весілля у Малинівці» Г.Юхвіда, «Собор Паризької богоматері» В.Гюго, «Овод» Е.Войнич, «Кавказьке крейдяне коло» Б.Брехта, «Наталка Полтавка» І.Котляревського, «Дума про тебе» М.Стельмаха, «Катерина» М.Аркаса, «Гайдамаки» Т.Шевченка. Відкрив у драматургії імена М. Зарудного, більше 20 п’єс якого побачили життя на вінницькій сцені, І.Стаднюка, В.Колодного. Його вистави неодноразово ставали переможцями Всесоюзних та республіканських конкурсів.

Ф.Г.Верещагін вимагав серйозного й відповідального ставлення колективу до гастролей, представляючи українське театральне мистецтво на сценах Москви, Києва, Ленінграда, Баку, Мінська, Кишинева, Риги, Йошкар-Оли, Нальчика, Грозного, Владивостока, Орла, Липецька, Архангельська, Ставрополя та ін. Гастролі – це своєрідний екзамен на зрілість. Найбільш значимими тоді вважалися гастролі у столиці СРСР – Москві. За Верещагіна театр чотири рази виступав на московській сцені: 1957 р. – театр ім.М.Єрмолової, 1960 р. – Малий театр, 1963 р. – Кремлівський театр, 1975 р. – МХАТ СРСР ім.О.М.Горького.

Його любили й ненавиділи, поважали й боялися. Він вважав, що для плідної роботи необхідна жорстка дисципліна. Вимагав її від інших, але й сам її дотримувався в усьому і завжди.

Якось у пресі його назвали «взірцевим однолюбом». Так, чоловік-однолюб – 56 років спільного життя з Реґіною Францівною (двоє дітей – син Федір – відомий у Вінниці хірург, дочка Елеонора – заслужена артистка України, на жаль, загинула); у роботі – усе життя з одним театром, іноді забуваючи про сон, обід, та й, що гріха таїти, про сімейні справи. На плечі маленької тендітної Реґіни лягали усі турботи і матері, і батька, а ще й служіння театру. Його запрошували на високі театральні посади до Одеси, Харкова, Києва, та він залишився вірним Вінниці, яку полюбив із першої зустрічі і до скону. У 1995 році, ще за життя, рішенням міської Ради народних депутатів Федір Верещагін отримав ще одне звання – Почесний громадянин міста Вінниці. На фасаді театру, якому він віддав майже 40 років свого життя, встановлено меморіальну дошок. Поруч пролягає вулиця його імені.

Сенсом свого життя народний артист СРСР (перший серед режисерів обласних театрів у 1977 р. удостоєний цього високого почесного звання) вважав творчість.

Любив Федір Григорович спостерігати за глядачем. Його захоплювало творіння дива: такі несхожі один на одного – раптом охоплювались єдиним почуттям, єдиними думками.

Протягом життя він постійно складав іспити. Й тримався з честю й гідністю. Нагороджений орденами Леніна й Трудового Червоного Прапора, Почесною Грамотою Верховної Ради УРСР, бойовими орденами та медалями. І ніколи не хизувався заслугами й нагородами. Ніколи не використовував їх у корисних цілях. Надзвичайно скромна й стримана особистість. Особистість на рідкість талановита, творчість якої вже належить історії. І цей високий рівень обдарованості визначався в усьому його житті, житті Митця, відданого Сцені, Акторам, Театру.

Світлана Фицайло,

керівник літературно-драматичної частини

Вінницького обласного українського академічного

музично-драматичного театру ім.М.К.Садовського

ЛІТЕРАТУРА

 Верещагін, Ф.Г. Его жизнь – это театр и в 85 лет: [бесіда] / Ф.Г.Верещагін, B.Дідик, О.Лапін // Вінниц. відом. – 1995.– 3 серп. – С. 2.

 *  *  *

Барабан, Л.I. Деякі питання творчої співдружності режисера i драматурга: [Ф.Г.Верещагін i М.Я.Зарудний] / Л.І.Ба-рабан // Режисура українського театру. Традиції i сучасність. – М., 1990. – С. 141-172.

Давидюк, Л. Театр був його життям / Л.Давидюк // Він-ниччина. – 1997. – 23 трав.

Дроздов, М. 120 спектаклей Федора Верещагина / М.Дроз-дов // Правда Украины. – 1980. – 11 июня.

Кондратюк, Н. Видатний майстер сцени: [Ф.Верещагін] / Н.Кондратюк // Вінницький альбом: літ.-худож. альм. – Вінниця, 2005. – Вип. 3. – С. 83-90.

Неволов, А. Відданість сцені / А.Неволов // Культура i життя. – 1995. – 5 лип.

Овчаренко, А. Наш головний режисер / А.Овчаренко // Укр. театр. – 1980. – № 3. – C. 25.

Присяжнюк, Н. Вулиця імені театрального режисера / Н.Присяжнюк // Вінниц. відом. – 2008. – 23 трав. – С. 5.

Скрипник, В. Товчена картопля для... геніїв: [про сім'ю Ф.Г.Верещагіна, голов. реж. Вінниц. муз.-драм. театру ім.М.Садовського] / В.Скрипник // Голос України. – 2003. – 4 січ. – С. 4.

Совко, В. Справді народний / В.Совко // Вінницький альбом. 1999: літ.-худож. та історико-краєзн. альм. – Вінниця, 2000. – С. 355-360.

Фицайло, С. Режисер, який створив театр: [творча діяльн. реж. Ф.Г.Верещагіна у Вінниці] / С.Фицайло // Вінниц. край. – 2004. – № 1. – С. 131-137. 

*  *  *

Верещагін Федір Григорович // ЕСУ. – К., 2005. – Т. 4: В-Вог. – С. 263.

Верещагін Федір Григорович // Митці України: енцикл. довід. – К., 1992. – С. 112.

Верещагін Федір Григорович: [біогр. довідка] // Майстри українського радянської сцени. – К., 1962. – С. 96: фото.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2010 РОКУ

  1. У 2010 році виповнюється
  2. СІЧЕНЬ - СЕРПЕНЬ
  3. ВЕРЕСЕНЬ - ГРУДЕНЬ
  4. Варвара Яківна Теклюк
  5. Ніна Лаврентіївна Іваницька
  6. Галина Іванівна Данилюк
  7. Марія Василівна Гоцуляк
  8. Верещагін Федір Григорович
  9. Михайло Єгорович Тарнорудов
  10. Ольга Миколаївна Куцевол
  11. Ярослав Андрійович Бранько
  12. Володимир Максимович Перепелюк
  13. Микола Іванович Пирогов
  14. Немирівська центральна районна бібліотека
  15. Тульчинське училище культури

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше