ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2010 РОКУ

Версія для друку

21 листопада 

Володимир Максимович Перепелюк,

кобзар, фольклорист, письменник, народний майстер 

Володимир Максимович Перепелюк народився 21 листопада 1910 року в подільському селі Боришківцях (нині Хмільницької області). Родина була співуча, батько й дід володіли різними музичними інструментами. Майбутній кобзар початкову освіту отримав у лікнепі, наймитував. Служив у війську. Закінчив бібліотечні курси у Кам’янці-Подільському (1934). З цього ж року працював бібліотекарем у Вороновицькому сільськогосподарському технікумі. Там самотужки освоїв гру на бандурі. Першими творами, які він розучив, були старовинні українські історичні пісні «Кармалюк», «Байда», «Морозенко», «Сонце низенько», «Ой гай, мати», «Гуде вітер вельми в полі», «Дивлюсь я на небо». Як згадував Володимир Максимович, коли він вперше побачив бандуру і спробував на ній грати, то настільки був вражений її мелодійним звуком, що вирішив будь-що роздобути її собі. Тут же, у Вороновиці, В.Перепелюк написав свою першу пісню «Нема гірше, як в неволі про волю згадати» на вірші Т. Шевченка, слава про яку докотилася до самого Києва.

Незабаром Київський інститут фольклору АН УРСР надіслав йому листа, в якому запрошував на Всеукраїнський з’їзд народних співців-кобзарів, присвячений 125-й річниці від дня народження Т.Шевченка. Велику підтримку В.Перепелюк мав від професора інституту фольклору М.О.Грінченка, який був глибоко вражений непересічним талантом молодого кобзаря з Поділля, його прекрасним соковитим тенором, талантом імпровізувати. Не менше захоплення у професора викликала самобутність виконання Володимиром уже відомих йому історичних пісень. На прохання відомого етнографа повторити пісню Перепелюк виконував їх щоразу по-новому. М. Грінченко рекомендував його до фольклорного ансамблю кобзарів. Там кобзарське мистецтво Володимир Максимович переймав у відомого на той час в Україні та за її межами кобзаря з c. Великої Писарівки Сумської області Єгора Хомича Мовчана. Разом з ансамблем він гастролював по Україні.

Велика Вітчизняна війна застала Володимира Перепелюка на Чернігівщині, батьківщині Остапа Вересая, де він збирав матеріали про кобзаря. Звідти пішки рушив до Вороновиці. Ледве уник арешту. Довго мандрував глухими селами, лише після визволення Вороновиці він повернувся додому, керував хором і оркестром у місцевому клубі.

Після закінчення війни Володимира Максимовича розшукав М.Т.Рильський і викликав до Києва, де створювався Державний український народний хор. З 1945 року він працював провідним солістом-кобзарем хору.

26 років кожен концерт цього колективу, з яким Перепелюк об’їздив усю Україну та Європу, розпочинався його «Думою про визволення України». За весь період роботи в хорі він написав понад 100 пісень та дум, в т.ч. думу «Про Семена Палія», «Слава, слава Кобзареві». Самобутністю позначені його пісні «Ой прослалась доріженька», «Ой на тину, на лозовім», «Тихо над річкою», «Прийшла осінь-жовтівочка», «Молитва до сонця», «Колискова», а також пісні на слова Т.Г.Шевченка («Тече вода в синє море», «За думою дума роєм вилітає», «Не женися на багатій»), С.В.Руданського, П.Г.Тичини. В перервах між концертами він вів детальний щоденник, який згодом дав перечитати М.Т. Рильському. За порадою Максима Тадейовича на основі цих записів він створив повість «На крилах пісні», яка в 1970 році побачила світ за назвою «Повість про народний хор» (літературний запис В.Данилейка).

Вийшовши на пенсію, В.Перепелюк повернувся до села Вороновиці, в якому з 70-их років працював лісником. Жагу до творчості Володимир Максимович зберіг аж до старості. Розчищені ним лісові ділянки стали сторінками навчального посібника – сюди викладачі водили студентів лісових технікумів і вузів.

З коріння, гілляк і пеньків дід Ладимир, як любили його називати односельці, робив фігурки звірів та птахів, які неодноразово виставляв у школах, училищах, вузах. Ідучи на такі зустрічі, кобзар брав їх з собою разом із бандурою. Затамувавши подих, слухали діти, студенти, дорослі у його виконанні історичні, веселі та ліричні народні пісні. Співав він на прохання слухачів і свої власні твори. Крім того, дід Ладимир складав оповідки з життя природи, в яких розповідав, як розмовляють птахи, дерева, як сонце вітає землю. Велику любов та повагу до природи, успадковану від діда-лісника, Перепелюк намагався передати дітям через свої оповідання. Деякі з цих оповідань вийшли друком у дитячому видавництві «Веселка». Серед них повість «Ой, у лісі, лісі темному» (1969), збірка оповідань «Ось вони які», «Зелені вогні» (1981) та ін.

Широкому колу глядачів Володимир Максимович знайомий і як виконавець історичних пісень у фільмах «Поема про море» та «Сліпий музикант». В останньому він зіграв роль кобзаря і в його прекрасному виконанні прозвучала народна пісня «За Сибіром сонце сходить». 3 липня 2000 року Володимир Максимович Перепелюк відійшов у вічність.

Сьогодні в с.Вороновиця Вінницького району при музеї авіації і космонавтики ім.О.Ф.Можайського створено кімнату-музей Володимира Перепелюка, до якої його родиною були передані музичні інструменти, що він власноруч змайстрував, його бандура, колекція виробів з коріння, рукописи оповідань, книги.

В пам’ять про незабутнього співця нашої землі, автора багатьох дум і пісень, які часто називають народними, у 2001 році управлінням культури Вінницької обласної державної адміністрації та Обласним центром народної творчості було започатковане обласне свято кобзарського мистецтва «Струни вічності» ім.В.Перепелюка, яке проводиться раз у два роки, а кожні щоп’ять років – Всеукраїнський фестиваль кобзарського мистецтва ім.В.Перепелюка «Струни вічності».

 

Наталя Римаренко,

провідний методист Вінницького ОЦНТ  

ЛІТЕРАТУРА 

Волошенюк, І. Дід Ладимир з Лісограда / І.Волошенюк // Сіл. вісті. – 1982. – 16 трав.

Гнатюк, Н. Восени так хочеться весни: [про долю кобзаря В.М.Перепелюка] / Н. Гнатюк // Вінниччина. – 1997. – 22 листоп.

Касіяненко, Г. «Чому плакав лось?», або Відвідини кобзаря: [про літ. діяльн. В.М. Перепелюка] / Г. Касіяненко // Вінниц. газ. – 2000. – 4 лип.

Каченюк, Д. Подільський кобзар з Вороновиці Володимир Перепелюк / Д.Каченюк // Народна культура Поділля в контексті національного виховання: зб. наук. пр. Міжнар. наук.-практ. конф. – Вінниця, 2004. – С. 67-69.

Козак, І. Подільський Гомер [В.М.Перепелюк] / І.Козак // Поділ. зоря. – 1999. – 9  груд. – С. 10.

Лазаренко, В. Забутий кобзар / В.Лазаренко // Вінниц. вісті. – 1993. – Січ. (№ 1). – С. 6.

Немирович, І. Чудодій з Вороновиці / І.Немирович // Літ. Україна. – 1986. – 1 січ.

Паламарчук, В. Дивосвіт кобзаря: [про особистий музей В.М.Перепелюка у смт Вороновиця Вінниц. р-ну] / В.Паламарчук // Робітн. газ. – 1988. – 26 трав.

Черкашина, О. Подільський митець Володимир Перепелюк як представник кобзарської культури України XX ст. / О.Черкашина // Наукові записки. Сер.: Історія / Вінниц. держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського. – Вінниця, 2007. – Вип. 12. – С. 248-253.

Щоголь, М.Т. Кобзар Володимир Перепелюк / М.Т.Щоголь // Нар. творчість та етногр. – 1960. – № 4. – С. 89-96. 

Вшанування пам’яті Володимира Перепелюка

Волошенюк, І. Пам’яті Володимира Перепелюка / І.Воло-шенюк // Вінниччина. – 2000. – 5 лип. – (Спец. вип. газ. «Хочу все знати»); Поділ. зоря. – 2000. – 20 лип. – С. 4.

Степаненко, В. Грай, бандуро, у пам’ять про Перепелюка: [про свято «Струни вічності» в смт Вороновиця] / В.Степа-ненко // Подолія. – 2002. – 6 груд. – С. 2. – (Спец. вип. газ. «П’ятниця»).

Струни вічності: [про свято кобзар. мистец. ім.В.Перепе-люка у Вінниці] // Вінниччина. – 2003. – 2 груд.: фото.

Волошенюк, Г. «Струни вічності»: [про проведення у Вінниці Всеукр. муз. свята, присвяч. кобзарю В.Перепелюку] / Г.Волошенюк // Вінниц. газ. – 2005. – 17 листоп.С. 6.

Кирнасів, О. Перепелюка пам'ятають: [до 5-річчя відкриття музею В.Перепелюка у смт Вороновиця Вінниц. р-ну] / О.Кирнасів // Подолія. – 2007. – 31 жовт. С. 3.

Дем’яненко, В. Свято кобзарського мистецтва у Вороновиці: [про традиц. фольклор. свято кобзар. мистец. ім.В.Перепелюка] / В.Дем’яненко // Поділ. зоря. – 2007. – 15 листоп. С. 4.

Вечір пам'яті: [у Вороновиці 12 листоп. 2008 р. проведено вечір пам'яті, присвяч. В.М.Перепелюку] // 20 хвилин. – 2008. – 14 листоп. С. 1. 

* * *

Володимир Максимович Перепелюк // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 1995 року: бібліогр. покажч. / уклад. М.Шлеймович; Вінниц. ДОУНБ ім.К.А.Тімірязєва. – Вінниця, 1994. – С. 66-68.

Перепелюк Володимир Максимович // Гордість району / Вінниц. ЦБС. – Вінниця, 2007. – С. 58-59: фото.

Подолинний, А.М. Перепелюк Володимир Максимович / А.М.Подолинний // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Вінниця, 2001. – С. 264: фото.

Подолинний, А.М. Перепелюк Володимир Максимович / А.М.Подолинний // Вінниччина фольклорна: довідник / ОЦНТ. – Вінниця, 2004. – С. 60-61: фото. 


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2010 РОКУ

  1. У 2010 році виповнюється
  2. СІЧЕНЬ - СЕРПЕНЬ
  3. ВЕРЕСЕНЬ - ГРУДЕНЬ
  4. Варвара Яківна Теклюк
  5. Ніна Лаврентіївна Іваницька
  6. Галина Іванівна Данилюк
  7. Марія Василівна Гоцуляк
  8. Верещагін Федір Григорович
  9. Михайло Єгорович Тарнорудов
  10. Ольга Миколаївна Куцевол
  11. Ярослав Андрійович Бранько
  12. Володимир Максимович Перепелюк
  13. Микола Іванович Пирогов
  14. Немирівська центральна районна бібліотека
  15. Тульчинське училище культури

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше