ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2009 РОКУ

Версія для друку

ВЕРЕСЕНЬ

1 вересня – 25 років тому (1984) було відкрито народний музей історії села Вахнівка Липовецького району.

Музей  створений  за  рішенням  і  коштами  місцевого  колгоспу «Росія».  Ініціатором  і  його  організатором  був  учитель  місцевої  школи О.Гук. Фонд музею  налічує понад 1000 експонатів. Щороку його відвідує більше 1500 осіб. Сьогодні це  найкращий музей Липовецького району.  

    Про музей

Сільський краєзнавчий [музей відкрито у с. Вахнівка Липовец. р-ну] // Культура і життя. – 1984. – 14 жовт. – С.7.

Київський, Є. Збережена пам’ять / Є.Київський // Вінниц. правда. – 1991.– 14 черв.

Був громадським. Став народним // Земля Поділ. – 1992. – 17 черв.

Кавун, М. «Візитна картка Вахнівки» / М.Кавун // Вінниччина. – 1998.– 18 квіт.

Життя, гідне світлої пам’яті:  [про відкр. меморіал. дошки О.Гуку, засн. краєзн. музею в с. Вахнівка Липовец. р-ну] // Липовец. вісті. – 2008. – 15 трав.  

* * *

4 вересня – 200 років від дня народження Юліуша Словацького (1809-1849), польського поета, драматурга, неодноразово бував на Вінниччині.

Ю.Словацький народився  на Тернопільщині. Замолоду бував  на Східному Поділлі в с. Верхівці, тепер Барського району Вінницької області у родині Міхальських. Тут він пережив своє перше кохання до їхньої дочки Юлінки. Звідси здійснив поїздку до Одеси, прямуючи через Бар, Тульчин, Умань. Улітку 1828 р. подорожував по Поділлю разом з матір’ю, відвідав у той час Бар та Маньківці.

Ю.Словацький  багато писав  про Україну,  її  чарівне  Поділля. Не раз згадується у його творах м.Тульчин, зокрема в поемі “Вацлав” (1939). В  поемі  змальовано  картини розбещеного  життя  графа Потоцького  та його дружини Софії. Ця поема Словацького деякою мірою перегукується із  шевченківським “Сном”.

Поет одним з перших показав у польській літературі Коліївщину як справедливу  боротьбу  українського  народу  за  соціальні  і  національні права  («Срібний  сон  Саломеї»).  З  життям  та  фольклором  українців повязаний також незакінчений роман «Король Лядови». Автор планував змалювати  польське  повстання 1830-1831  рр. У 5 написаних  розділах дія відбувається на  Поділлі. Своєрідним продовженням цієї теми стала «Дума про Вацлава Жевуського». Жевуський (дійсна історична постать) гуртує  загін  українських  селян  і  веде  його  на  допомогу  польським повстанцям, але  під  Дашевом зазнає поразки.

Кілька творів Ю.Словацький присвятив Барським  конфедератам і гайдамацькому рухові. Серед них шедевр польської літератури – поема «Беньовський».  В  основі  сюжету  поеми  лежить  популярна  в  період романтизму  тема  Барської  конфедерації.

Про  коротке  перебування  у  Тульчині  (2-3  дні)  збереглися  його записи  в  щоденнику  і  згадки  в листах до  матері  і  знайомих.  І.Франко називав  Ю.Словацького «співцем  Поділля». Його  твори  перекладали українською мовою П.Грабовський, М.Старицький, О.Пчілка, М.Рильський та  інші  письменники.  

   ЛІТЕРАТУРА

Словацький,  Юліуш. Срібний міф України: поезія; поеми; драми / Ю. Словацький. – Л.: Світ, 2005. – 468 с.: іл., фото.– (До джерел).

Бортняк, А. Видатний поляк, співець Поділля [Ю.Словацький] / А.Бортняк // Вінниц. газ.– 1999. – 3 квіт.

Васильченко, В. Україна Юліуша Словацького / В. Васильченко // Пам’ять століть. – 2005. – № 6. – С. 20-42.

Глинський,  І.  Подільські  мотиви  в  поемі  Ю.Словацького “Беньовський”/  І.Глинський  //  Літературно-мистецька  Вінниччина.  – О.,1969. – С.48-52.

Навроцький, С. У Верхівку до Словацького / С.Навроцький // Вінниччина. – 1999. – 4 верес.– (Спец. вип. газ. “Зоряна криниця”).

Колесник, В. Словацький Юліуш / В.Колесник // Колесник, В. Відомі поляки в історії Вінниччини: біогр. слов. – Вінниця, 2007. – С.704-708.

Подолинний, А.М. Словацький  Юліуш /А.М.Подолинний // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-е вид., перероб. і доп. – Вінниця, 2001. – С.312-313.  

* * *

9 вересня –  240 років від  дня  народження Івана Петровича Котляревського (1769-1838), українського письменника, театраль- ного і громадського діяча, дослідника історії та фольклору.

І.П.Котляревський народився в Полтаві. В 1780-1789 рр. навчався в  Полтавській  духовній  семінарії,  проте  повного  курсу  її  не  закінчив. Працював чиновником,  а  з 1793 – учителював у  поміщицьких маєтках. 1796-1808 рр. пройшли на військовій службі, під час  якої брав активну участь  у російсько-турецькій війні  (1806-1807).

Частина, в якій він служив, увійшла до складу 2-го корпусу. Протягом 6 місяців Котляревський жив у Гайсині і Тульчині, де стояв у той час штаб корпусу. Тут,  користуючись  кожною  нагодою,  пізнавав побут, звичаї тасвоєрідне  мистецтво  Поділля.  Нині  на  будинках,  пов’язаних  з перебуванням  тут  першого  класика  нової  української  літератури, встановлено пам’ятні дошки.

Враження,  винесені  з  Поділля, ті «порядки»,  які побачив він під час  війни  (казнокрадство,  зловживання  службовим  становищем, аморальність  і  пиятика  офіцерів),  знайшли  відображення  в  останніх частинах поеми «Енеїда».

Після відставки І.Котляревський повернувся до Полтави. 1929 р. він щиро привітав нашого земляка, українського і польського письменника Тимка Падуру. У Полтаві Т.Падура пробув цілий місяць, не раз зустрічався з автором «Енеїди».

Вистава «Наталка Полтавка» за  п’єсою І.Котляревського вперше відбулася на Вінниччині 1857 р. у Немирівській гімназії, завдяки ініціативі і зусиллям О.Марковича та Марка Вовчка. Пізніше ця п’єса не раз ішла на сцені Вінницького обласного музично-драматичного театру ім.М.Садовського.

Творчість  поета-класика досліджували  відомі вчені з Вінниччини: М.Гудзій, Є.Кирилюк, В.Шубравський та ін. Безсмертну «Енеїду» ілюстрував художник-земляк  А.Базилевич.

Роль І.П.Котляревського  в історії  українського народу  образно й точно визначив М.Коцюбинський, виступаючи в Полтаві на святі з нагоди відкриття йому пам’ятника (1903).  

І.Котляревський і Вінниччина

Гнатюк, М. Котляревський на Вінниччині / М.Гнатюк // Панорама. – 1994. – 26 листоп.; Поділ. зоря. – 1994. – 26 жовт.

Загалило,  В.  Тут  стежки  Котляревського  /  В.Загалило  //  Комс. плем’я. – 1984. – 4 лют.

Присяжнюк, М. Живе його слово: [перебування І.Котляревського в Гайсині] / М.Присяжнюк // Вінниц. правда. – 1979. – 9 верес.

Стрижалов, В. І.П.Котляревський служив у Гайсині / В.Стрижалов // Гайсин. вісн. – 2007. – 25 січ.

Цимбалюк, Є.  Котляревський  у  Тульчині  / Є.Цимбалюк  //  Зоря комунізму. – 1968. – 30 листоп.  

* * *

13 вересня – 175 років тому народився Анатолій Патрикійович Свидницький   (1834-1871),   український   письменник-класик, етнограф, фольклорист, громадський діяч.

Один із талановитих представників реалізму в українській літературі А.П. Свидницький (Петриченко) народився в  с. Маньківка Гайсинського повіту (нині Тульчинський  район) в родині священика.

Закінчивши  восьмирічну  школу-бурсу,  він  протягом  п’яти  років навчався  в  Кам’янець-Подільській  духовній  семінарії.  Проте  релігійна освіта  не задовольняла допитливого хлопця, і він  на останньому курсізалишив навчання. 1857 р. вступив до Київського університету на медичний факультет  та  згодом  через  стан  здоров’я  перевівся  на  історико- філологічний факультет. Тоді ж Свидницький почав цікавитися наукою та літературою.

У   студентські роки починає писати, створює низку високопатріотичних поетичних творів.  Однак  через  матеріальну скруту не  зміг  завершити навчання. Анатолій склав  іспити  на  звання  вчителя російської  словесності  і  восени  1860  р.  дістав  призначення  до Миргородського повітового училища.

В  1860-1862  рр.  працює  учителем  у  Миргороді,  акцизним чиновником у Козельці (1862-1868) і  архіваром Київського університету (1868-1871). Постійно хворів, разом з родиною тяжко бідував. Головний твір  Свидницького – роман «Люборацькі».  Це  хроніка  (значною мірою автобіографічна)  занепаду  священичого  роду  Люборацьких  у  трьох поколіннях  на  реалістично відтвореному тлі  панування польських  панів на Поділлі, утисків  царського  режиму  і  ворожого українству офіційного православія. Широке тематичне полотно твору дало підставу І. Франкові назвати його першим реалістичним романом на  побутовому тлі.

А.Свидницький  –  автор  пісень,  що  мали  популярність  серед революційно настроєної молоді: «В полі доля стояла», «Горлиця», «Росте долом березина», «Україно, мати наша», оповідань, ряду етнографічних розвідок – «Великдень у подолян», «Відьми, чарівниці й опирі...» та ін., які грунтуються на враженнях, винесених письменником з рідного Поділля.

З низки  етнографічних  статей,  написаних  Свидницьким  у 1860- 1862 рр., надрукована лише «Великдень у подолян» і стаття проти сваволі царської  адміністрації «Из Миргорода»  (обидві  в «Основі»,  1861).  По закритті  «Основи»,  коли  не  було  жодного  українського  журналу, Свидницький опублікував російською  мовою  ряд  нарисів  і  оповідань  у газеті «Киевлянин».

На  жаль, життєва зоря Свидницького рано згасла. Він  помер 13 липня  1871-го,  на  37-му  році.  Поховали  його  в  Києві.  Похорон  був непомітним  і  тихим,  про смерть  письменника  і  вчителя  не  повідомила жодна  з  газет.  Згодом  і могила  його  загубилась.  Та  творча  спадщина Анатолія Свидницького не втратила своєї актуальності й понині.  

  ЛІТЕРАТУРА

Свидницький, А.П. Люборацькі; Оповідання; Нариси та статті / А.П.Свидницький; упоряд. Р.Мовчан, авт. передм. В.Шевчук. – К.: А.С.К., 2006. – 640 с.: іл., портр. – (Б-ка укр. л-ри).

Мацевич, А.Ф. Анатолій Свидницький: біогр. повість / А.Ф.Мацевич. – К.: Молодь, 1984. – 184 с.

Єфремов, С.О. Історія українського письменства / С.О.Єфремов. – К.: Феміна, 1995. – 688 с. – Із змісту: [про життя і творчість А.Свидницького]. – С.419-421.

Рутковська, О. «Гарячою любов’ю обіймав народ»: до 170-річчя від  дня народж.  А.П.Свидницького /  О.Рутковська  // Культура  і життя. – 2004. – 13 жовт. – С. 2: портр.

Фігурна, Н. Анатолій Свидницький: Погляд у майбутнє / Н.Фігурна // Вінниц. газ.– 1999. – 16 верес.

Анатолій Патрикійович Свидницький: [бібліогр. основних тв. письм. і л-ри про нього] // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 1994 року: (бібліогр. покажч.). – Вінниця,1994. –  С.53-54.

А.П.Свидницький   (1834-1871):   рек.   покажч.  / ДОУНБ ім.К.А.Тімірязєва; уклад.: Г.М.Авраменко, В.Б.Бочкова, Б.В. Хоменко; авт. вступ.  ст.  «Творець  безсмертних  образів»  Б.В.Хоменко.  –  Вінниця, 1984. – 18 с. – (Наші видатні земляки).  

* * *

14 вересня – 75 років тому народився Григорій Давидович Усач (1934), український і єврейський поет, прозаїк, драматург.

Г.Д.Усач  народився  в  Немирові.  1958  р.  закінчив  Вінницький педінститут, працював в обласній пресі. Опублікував більше трьох десятків поетичних збірок,  п’єс та  повістей, казок, адресованих  наймолодшим читачам.

Його п’єси з успіхом йдуть не тільки у Вінницькому обласному театрі ляльок,  а й у  багатьох  лялькових театрах  України  та  за  її межами. За сценаріями Г. Усача знято мультиплікаційні фільми «Сонячний коровай», «Черевички», «Мій брат – страусятко» та ін.

Загальний  тираж його творів,  виданих  лише  в Україні, складає близько  2-х  мільйонів  примірників.  Чимало  творів  письменника перевидавалися  українською,  російською,  молдавською  мовами, виходили в перекладах в Росії, Польщі, Болгарії, Чехословаччині. Лауреат обласних  літературних  премій  імені  М. Трублаїні  та М.  Коцюбинського. Член СПУ з 1974 р.

З 1997 р.  Григорій Усач живе і працює в  далекому ізраїльському місті  Беер-Шеві,  але  залишається  громадянином України.  Переїхавши до своєї етнічної Батьківщини, він став ніби повпредом української культури в Ізраїлі.  Усач  часто  приїздить  до Вінниці.  В один із таких  приїздів до України  2004  р.  письменника  відзначили  літературною  премією «Тріумф» – «за значний внесок  у пропаганду української літератури».

Про Г.Д.Усача

Бортняк, А. Барвисте диво від Григорія Усача: [у вид-ві «Глобус- Прес» вийшов  двотомник «Казки»  Г.Усача] / А. Бортняк // Вінниц. газ. – 2003. – 16 верес.

Бортняк, А. Повпред українського письменства в Ізраїлі / А.Бортняк // Вінниччина. – 2004. – 14 верес.

Пастушенко, Л. …про Григорія Усача / Л.Пастушенко // Пастушенко, Л. Полювання на класиків: Розмисли на берегах книжок. – Вінниця, 2006. – С.138-140.

Петров, В. Григорій Усач – лірик і казкар / В.Петров // Вінницький альбом: літ.-худож. та історико-краєзн. альм. – Вінниця, 2005. – Вип.3. – С.134-137.

Григорій Усач: [біогр. письм.; вірші;  оповід.] // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини. – Вінниця, 2006. – C. 105 -117.

Шлеймович, М.С. Усач Григорій Давидович / М.С.Шлеймович // З- над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-е вид., перероб. і доп. – Вінниця, 2001. – С.349-350.  

* * *

15 вересня – 100 років від дня народження Івана Митрофановича Філіповського – Героя Радянського Союзу, колишнього директора Вінницькоїобласної універсальної наукової бібліотеки ім.К.А.Тімірязєва (15.09.1909-18.09.1992).

Виходець  з  простої  робітничої  сім’ї,  уродженець  Оренбурзької області  Російської  Федерації,  І.  М.  Філіповський  своїми  ратними  і трудовими подвигами назавжди ввійшов в історію нашого краю. 24 роки трудового  життя  присвятив  він  роботі  у  Вінницькій  обласній  науковій бібліотеці ім. К.А.Тімірязєва, працюючи спочатку заступником директора (1949-1952),  а  потім  до  1973  p.  –  її  директором.  На  цій  посаді  Іван Митрофанович  здійснив  і  трудовий  подвиг  –  забезпечив  відбудову зруйнованої фашистами обласної бібліотеки (1955). Під його керівництвом вона стала однією з найбільших і найкращих в Україні.

В  1966  р.  бібліотека  здобула  статус  наукової.  У  цей  період освоюється розгалужена структура, утворюються її нові відділи, сектори. Докорінно  змінюється  зміст  роботи.  На  її  базі  відбуваються  семінари, практикуми  республіканського  і  союзного  значення,  досвід  вінничан неодноразово узагальнювався у професійній пресі. Ім’я І. М. Філіповського поруч з іменами Б. С. Фарбера, Н. О. Борщевської, Г. К. Смагла назавжди залишиться в історії обласної бібліотеки серед її фундаторів.

До  60-річчя присвоєння  йому  звання  Героя  Радянського Союзу 27   червня   2005   року   на   фасаді   обласної   наукової   бібліотеки ім.К.А.Тімірязєва  встановлено меморіальну дошку з написом «Бібліотеку підняв з руїн Герой Радянського Союзу І.М.Філіповський, який очолював її з 1952 по 1973 рр.».  

   ЛІТЕРАТУРА

Філіповський, І.М. Славний шлях: (до 50-річчя Вінниц. обл.б-ки) / І.М.Філіповський, Й.А.Погорєлов // Соц. культура. – 1957. – № 10. – С.31-32.Баковська, Т. Історію творять люди: [відкр. мемор. дошки на честь І.М.Філіповського, колиш. дир. Вінниц. обл. наук. б-ки ім. К.А.Тімірязєва] / Т. Баковська // 20 хвилин. – 2005. – 28 черв. Вінницька ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва  в контексті  історії  та  іннова- ційному поступі  сьогодення: моногр.  / Вінниц.  ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва. – Вінниця, 2007. – 312 с.: фото. – Із змісту: [про І.М.Філіповського]. – С.82-142.

Воронюк, О. Герой на годину: [жарт-оповідка про Героя Рад. Союзу І.М.Філіповського] / О.Воронюк // Вінниц. газ. – 1996.– 19 берез.

Дубров, Б. Любимець моря: докум. повість / Б.Дубров. – О.: Юрид. л-ра. – 2002. – 132 с. – Із змісту: [про І.М.Філіповського]. – С. 65-70, 79, 85 -88, 97, 100, 101, 104, 105.

Россовский, В. Филипповский Иван Митрофанович / В.Россовский // Россовский, В. Золотые звезды Оренбуржья: биогр. справ. – Челябинск, 1989. – С.452 - 453.

Сахневич,  Л.  О.  Людина  наймирнішої  професії  /  Л.О.Сахневич, О.Д.Воронюк //  Сахневич,  Л.О.,  Воронюк,  О.Д. Сяйво Золотих Зірок.  – О.,1970. – С.196-199: фото.

Свиридова,  А.  Батальоны вступают в бой /  А.Свиридова. – М.: Воениздат,1967. – 189 с. – Із змісту: [про І. М. Філіповського]. – С. 141-146, 148-149, 163-168, 171, 177-178, 182-185, 187.

Лучко, А.Й. Іван Митрофанович Філіповський / А.Й.Лучко // Знаменні і  пам’ятні  дати  Вінниччини  1999  року:  реком.  бібліогр.  довід.  – Вінниця,1998.  – С.56-57.  

 * * *

17 вересня – 145 років від дня народження Михайла Михайловича Коцюбинського  (1864-1913),  українського  письменника-класика, громадського діяча. Народився в м. Вінниці.

Дитинство і юність письменника минули в селах і містечках Поділля – у  Барі,  Кукавці,  Шаргороді,  Станіславчику,  Пикові.  Закінчив  1880  р. Шаргородське   духовне   училище,   заробляв   для   себе   та   рідні репетиторством. У 1891 р. їде у село Лопатинці (тепер Шаргородського району), де  протягом  двох  років  учив  дітей  бухгалтера  цукроварні.  У Лопатинцях  склалися сприятливі  умови  для літературної праці. Тут він спілкується з селянами, молоддю, розгортає культосвітню роботу, активно збирає місцевий фольклор і вивчає побут села.  Поділля  посіло  вагоме місце у  творчості  М.Коцюбинського, який  зобразив побут  подільських селян  в  оповіданнях  і  повістях “Харитя”, “Ялинка”, “П’ятизлотник”,  “На віру”,  “Fata morgana”  та  ін.  Він  написав  етнографічну  статтю  “Вироби селянок з Поділля на виставці в Чікаго” (1892).

З ініціативи Вінницької організації СПУ 1981 р. засновано обласну, а  з  1993  р.  –  Всеукраїнську  літературну  премію  імені  Михайла Коцюбинського.  Ім’я  письменника  носить  Вінницький  державний педагогічний університет.  Гордістю  рідного йому Поділля  є  Вінницькийлітературно-меморіальний  музей  М.М.Коцюбинського,  відкритий  ще 1927 р. в колишній оселі  письменника.

Чудовим  доповненням  до  нього  став  пам’ятник  славетному земляку,  споруджений  1989  р.  (автор  М.Вронський,  архітектор В.Гнєзділов).  Поруч  із  садибою  М.Коцюбинського  пролягає  один  з найкращих  у  місті  проспектів  його імені. Не  одне  десятиліття  у  цьому меморіальному куточку Вінниці у вересневі дні  проводяться літературні свята  по вшануванню пам’яті великого Сонцелюба.  

М.Коцюбинський і Вінниччина

Хоменко, Б. В. Подільськими стежками Михайла Коцюбинського / Б.В. Хоменко, В.Ф. Циганюк; ред. І.М. Журавлівський. – Вінниця, 2004. – 143 с.

Бакалець,  В. Священне місце геніального митця слова: [мемор. музею-садибі М.М. Коцюбинського випов. 80 р.] / В.Бакалець // Вінниччина. – 2007. – 4 трав. – С. 6.

Карлицький, І.   Пам’ятникиВінниці:     [про    пам’ятник М.Коцюбинському] / І.Карлицький // Поділ. зоря. – 2003. – 8 листоп. – C. 3.

Подвійне свято  педуніверситету:  [відкр. пам’ятника укр.  письм. М.Коцюбинському,  ім’ям  якого  названий  навч.  закл.]  //  Вінниччина.  – 2003. – 2 верес.

Зеленюк, В. «Літературні суботи» від Петра Нетупського: [до 25 - річчя «Літературних субот М.Коцюбинського» в Бар. СШ № 1] / В. Зеленюк // Вінниччина. – 2005. – 26 листоп. – С.5.

Кундивус,  В. «...Таких, як ми,  не буде»: дні  М.Коцюбинського на Вінниччині / В. Кундивус // Літ. Україна. – 2007. – 1 листоп. – С. 8.

Подолинний, А.   З  історії   вінницького       видання     повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» /  А.  Подолинний // Філологічні студії: зб. наук. ст. / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. – Вінниця, 2005. – Вип.3. – С. 261-262.

Михайло  Коцюбинський. 1964-1988: бібліогр. покажч. / Чернігів. держ.  обл.  б-ка  ім.  В.Г.Короленка;   Чернігів.  літ.-мемор.   музей М.М.Коцюбинського; упоряд. М.О.Мороз. – Чернігів, 1989. – 272 с.

Михайло Михайлович  Коцюбинський //  Знаменні  і  пам’ятні дати Вінниччини 1994 року: (бібліогр. покажч.). – Вінниця, 1994. – С.59-60.  

* * *

19 вересня – 70 років від дня народження Сергія Михайловича Вдовиченка  (1939),  вченого-біолога,  письменника,  публіциста, педагога.

С.М.Вдовиченко  народився  в  с.Оленівка  Могилів-Подільського району.В  1961  р. закінчив  агрономічний факультет Української академії сільськогосподарських наук (м.Київ) і в 1966 р. – природничий факультет Кременецького державного педагогічного інституту. Працював агрономом, учителював,  навчався  в  аспірантурі.  1971  р.  захистив  кандидатськудисертацію. Кандидат біологічних наук.

Тривалий  час  працював  на  кафедрі  біології  Вінницького державного  педагогічного  університету  ім.  Михайла  Коцюбинського. Відмінник  освіти   України.   Публікувався      у  міських,    обласних, республіканських  газетах,  альманахах.

У  творчому  доробку  С.Вдовиченка  –  3  навчальних  посібники, монографія,  близько  50  наукових  праць,  кілька  поетичних  збірок: «Соняхи»  (1999),  «За сонцелітами пора для  осені»  (2000), «Земля не родить  без любові»  (2000),  «Надвечір’я»  (2002),  «Іронічні  мініатюри» (2003),  «З  батькової  криниці»  (2007)  та  ін.Член  Національної  спілки письменників України  з 2003  р.  

  Про поета

Сергій Вдовиченко: [біогр. поета, вірші] // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини. – Вінниця, 2006. – С. 392-396: фото.

Пастушенко, Л. Є поет: Сергій Вдовиченко / Л.Пастушенко // Поділля. – 2001. – 31 лип.

Подолинний, А.М. Вдовиченко Сергій Михайлович /А.М.Подолинний // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-е вид., перероб. і доп. – Вінниця, 2001.– С.46.

Подолинний, А.М. Вдовиченко Сергій Михайлович / А.М.Подолинний // ЕСУ. – К.,2005. – Т.4.– С.176.  

Цього місяця виповнюється:

100 років  – Літинській районній бібліотеці (1909), яка була відкрита на початку століття при земській управі.

Творцями її історії було не одне покоління бібліотечних працівників, гідних    належного      вшанування:      Х.Т.Замоцний,       Т.Ф.Василенко, П.С.Франківська, В.Я.Ромайська. Г.П.Бабійчук, М.І.Драчук,  Г.П.Миколюк, С.Г.Мархай,  П.І.Цимбалюк  та  ін.  Сьогодні  районна  книгозбірня  стала справжнім  бібліотечно-бібліографічним,  інформаційним,  культурним, краєзнавчим центром, основним книгосховищем в районі. ЇЇ фонд налічує більше 45 тис. прим. Щороку вона обслуговує понад 2,7 тис. користувачів.  

ЛІТЕРАТУРА

Іщук, Л. Провідники знань: [про роботу район. та сіл. б-к] / Л.Іщук // Літин. вісн. – 2006. – 29 верес.

Іщук, Л. Хранителі  книжкової  скарбниці  /  Л.Іщук  //  Літин.  вісн.  – 2003. – 27 верес.

Сторінки  історії  [Літин.  район.  б-ки]  //  Вінниччина  бібліотечна: довід. – Вінниця, 2003. – С.85-86.

Тимчишин, В. У царстві книги: [про кол. Літин. РБ] / В.Тимчишин // Панорама. – 2003. – 6 серп.

Христофор  Замоцний:  [поет,  пісняр,  бібліотекар]  //  Скорботна Літиніада. – Літин, 2006. – С. 99-107.

Вінниччина бібліотечна: довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва. – Вінниця, 2003. – С.84-86.  

* * *

75 років СЗШ І-ІІІ ст. № 13 м.Вінниці.  

* * *

50 років – з дня відкриття навчально-виховного комплексу СЗШ І-ІІІ ст. – гуманітарно-естетичного колежу № 29 м.Вінниці.

50 років  тому  в районі Мурів  м.  Вінниці була відкрита  Вінницька середня  школа  №  29.  Протягом  двох  перших  років  існування  школи директором був досвідчений адміністратор, організатор, педагог, ентузіаст своєї справи П.П. Ценделін. Далі його естафету понесли М.С.Калінін, який прийняв з рук будівельників  традиційний  ключ від нової споруди школи № 29 по вул. Київській у 1975 р., згодом В. С.Зелінський.

Педагогічний колектив високо оцінює працю четвертого директора школи  №  29  –  Н.В.Василенко  (1982-2005),  вчителя-методиста, заслуженого вчителя України (2000). Завдяки її старанням у 1997 р. школа стала гуманітарно-естетичним колежем,  закладом  нового типу. Сьогодні навчальний закладом очолює Т.Д.Троценко. За три роки її директорства школа закріпила за собою імідж закладу, що працює в інноваційному режимі.

Школа  багата своїми традиціями, що були започатковані учнями, вчителями  і  батьками.  У  навчальному  закладі  14  зразкових  кабінетів. Обладнано  комп’ютерний  клас,  слюсарна  майстерня  має  звання зразкового  кабінету. У школі-колежі  створено  та естетично оформлено зал хореографії. Щорічно зміцнюється матеріально-технічна база закладу.

Навчання  на  ІІІ  ступені  здійснюється  за  чотирма  напрямками: філологічний, художньо-естетичний, суспільно-гуманітарний, природничий

У переліку навчальних дисциплін школи-колежу: «Основи музичних знань», «Основи естетики», «Етика», «Історія музики», «Художня культура», «Народознавство», «Риторика», «Основи хореографії», «Екологія», «Ділове українське мовлення», «Гра на музичних інструментах».

«Від  красивого  до  людяного»…  Під  таким  девізом  працюють вчителі  закладу, створюючи  належні умови  для духовного становлення особистості учня,  його  самореалізації.  Різні  види  мистецтва  –  ядро  і основний засіб естетичного виховання. У школі-колежі учні оволодівають основами  народного  мистецтва,  музики,  архітектури,  усної  народної творчості, національної пісенної  і танцювальної  культур,  побуту,  гри  на музичних інструментах, формують систему знань  про  світову  художню культуру  і  мистецтво,  розвивають  естетичні потреби  і  почуття,  художні здібності і творчу діяльність, готуються будувати власне життя за законами краси.

Серед  вчителів  школи-колежу  учасники  та  переможці  міських конкурсів  «Вчитель  року»,  «Вихователь  року»,  «Педагог-організатор дитячого руху», «Ярмарка фахових сподівань», «Надія», «Психолог року».

Родзинками  школи-колежу  є:  хоровий  колектив  «Голоси», зразковий  хореографічний  ансамбль  «Світанок»,  вокальні  ансамблі «Роксолана» та «Веселики»,  студія поетів-початківців «Зелене  гроно», студія вокального  співу, студія  сучасного  танцю  «Фламенко»,  ізостудія «Юний художник», гуртки декоративно-прикладного мистецтва.  

ЛІТЕРАТУРА

Василенко,  Надія.  Школа розвитку: особистість понад усе: [дир. Вінниц.  шк.-колежу № 29  про  діяльн.  закл.] / Надія Василенко //  Рідна шк. – 2001. – № 2. – С.32-33.

Василенко, Н. Викладання народознавчих дисциплін в гуманітарно- естетичному колежі  № 29  м. Вінниці / Н.Василенко  // Народна культура Поділля в  контексті національного  виховання: зб.  наук.  праць  міжнар. наук.-практ. конф. – Вінниця, 2004. – С. 272-274.

Драч, Г. Кабінет народознавства гуманітарно-естетичного коледжу №  29  м.  Вінниці  /  Г.Драч  //  Народна  культура  Поділля  в  контексті національного  виховання: зб.  наук.  праць міжнар.  наук.-практ.  конф.  – Вінниця, 2004. – С. 274-275.

Приймачик, Ф. У зернині – врожай майбутнього: [ про Вінниц. шк.- колеж  №  29] /  Ф.Приймачик  // Вінниччина.  –  2001.–  22  серп.  –  С.4.  – (Спец. вип. газ. «Хочу все знати»).  

* * *

25 років СЗШ І-ІІІ ст. № 18 м.Вінниці

ЖОВТЕНЬ

7 жовтня – 165 років від дня народження Сергія Олександровича Венгрженовського (1844-1913), етнографа,фольклориста, історика, краєзнавця.

С.О.Венгрженовський народився на Могилів-Подільщині в родині священика. Закінчив Кам’янець-Подільську духовну семінарію, був вільним слухачем історико-філологічного факультету Одеського університету. З 1887 р. працював у Подільському акцизному відомстві (до 1902 р. у м. Гайсині, з 1903 р. – в с. Могильна Гайсинського повіту, нині в межах Гайсина).

Протягом усього життя збирав і досліджував усну народнопоетичну творчість, обряди та звичаї, народну медицину, фольклор Поділля, історію українського народу. Був членом Подільського історико-археологічного товариства. Друкував статті і розвідки в «Киевской старине» та «Подольских епархиальных ведомостях». Одним із перших звернув увагу на виявлення національних традицій у вишиванках, ткацтві та писанках подолян.

Зібраний протягом 1890-1910 рр. фольклорно-етнографічний матеріал Сергій Олександрович передав у давньосховище, тобто історичний музей Кам’янця-Подільського, пісні надсилав М.Лисенку.

Опублікував 20 робіт. Цікавими зразками його публікацій можна назвати: «Языческий обычай в Брацлавщине «гоныты шуляка» (1895) та «Еще кое-что о Кармалюке» (1886).

ЛІТЕРАТУРА

Праці С.О. Венгрженовського

Исторический очерк унии в Брацлавщине / С.А.Венгрженовский// Труды Подольского историко-статистического комитета. – Каменец-Подольский, 1887. – Вып.3.

Материалы для истории унии в бывшем Брацлавском воеводстве / С.А.Венгрженовский // Труды Подольского историко-статистического комитета. – Каменец-Подольский, 1890. – Вып. 5. – С.1-186.

Про вченого

Баженов, Л.В. Венгрженовський (Венгжиновський) Сергій Олександрович /Л.В.Баженов // ЕСУ. – К., 2005. – Т.4. – С.237.

Баженов, Л.В. Венгрженовський Сергій Олександрович / Л.В.Баженов // Баженов, Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст.:

Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. – Кам’янець-Подільський, 1993. – С.146.

Гальчак, С. Венгрженовський Сергій Олександрович / С.Гальчак // Гальчак, С. Краєзнавці Вінниччини. – Вінниця, 2005. – С.29-30.

Кароєва, Л.Р. Етнографи Поділля // Етнографія Поділля: тези доп. наук. конф.– Вінниця, 1992. – Ч.1.– Із змісту: [життя і діяльн. С.О.Венгрженовського (1844-1913)]. – С.6-7.

Подолинний, А.М. Венгрженовський Сергій Олександрович / А.М.Подолинний // Вінниччина фольклорна: довід. – Вінниця, 2004. – С.11.

* * *

30 жовтня – 110 років від дня народження Андрія Григоровича Костікова (1899-1950), вченого-конструктора, генерал-майора інженерно-авіаційної справи, ініціатора створення ракетної установки «Катюша», Героя Соціалістичної Праці.

А.Г.Костіков народився в Козятині. Його біографія досі закрита для звичайних громадян.

В 1933 р. закінчив Військово-Повітряну академію імені Жуковського. Працював над ідеєю реактивної зброї, яку на той час глибоко вивчали і над якою працювали декілька інститутів та лабораторій. Як одного із здібних випускників, Костікова направили у Ракетний науково-дослідний інститут І.Клейменова, який займався розробкою зброї для Червоної армії. Тут він u1087 працював начальником відділу реактивних двигунів, головним  інженером інституту, а згодом його призначають начальником цього інституту.

1 жовтня 1938 р. успішно пройшли випробування багатозарядної установки для залпової стрільби 24 снарядами, яку згодом назвали «Катюша». Ця могутня вогнепальна зброя, одним із конструкторів якої був і наш земляк А.Г.Костіков, навічно увійшла в історію Другої світової війни і вкрила себе невмирущою славою.

На жаль, подальша доля вченого-конструктора склалася трагічно.А.Г.Костіков був безпідставно репресований, а його ім’я несправедливо затерте на скрижалях історії.

Про А.Г.Костікова

Демченко, І. Родом з Козятина / І.Демченко, В.Страшний // Вінниц.  правда. – 1990. – 6 трав.

Макаревич, Л. Автор «Катюші» – наш земляк / Л.Макаревич // Вісн. Козятинщини.–2003.– 14 трав.

Семчук, Л. Реабілітований співавтор «Катюші» / Л.Семчук // Вісн. Козятинщини. – 1999. – 19 трав.: фото.

Совко, В. Біля колиски «Катюші»/ В.Совко // Вінниччина. – 2001.– 30 жовт.Ф ронзак, О. Конструктор «Катюші» народився в Козятині / О.Фронзак // Вінниц. відом. – 2008. – 9 лип. – С.10: фото.

Андрій Григорович Костіков // Славні нащадки вільних козаків: Видатні уродженці Козятинщини: біобібліогр. покажч. / Козятин. ЦРБ; уклад.Л.Макаревич. – Козятин, 2007.– С.11-14.

* * *

Цього місяця виповнюється:

110 років загальноосвітній школі І-ІІІ ст. с.Терешпіль Хмільницького району.

ЛИСТОПАД

3 листопада – 120 років тому народився Йосип Герасимович Зоранчук (Зорук) (1889, с. Котюжинці, нині Калинівського району, - 1963, с.Коло-Михайлівка, нині в складі смт Стрижавка Вінницького району), український педагог, прозаїк.

Довідки див.:

Подолинний, А.М. Зоранчук Йосип Герасимович / А.М.Подолинний // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-е вид., перероб. і доп. – Вінниця, 2001. – С.129-130.

Вінниччина в датах: хронол. довід. – Вінниця, 2000.– С.64.

* * *

7 листопада – 50 років тому (1959) було відкрито Ободівський державний краєзнавчий музей. Тростянецький район.

Ініціаторами створення музею були колишні організатори Бессарабської комуни, яка існувала в селі впродовж 1924-1934 рр.: голова комуни С.І.Мокрицький та заступник голови і секретар комунарського осередку КП(б)У М.О.Гажалов. Вони залучили до цієї справи багато колишніх комунарів, які проживали в Москві, Києві, Кишиневі та інших містах країни. Було зібрано до 250 фотографій та письмових спогадів про комуну. В залі засідань правління колгоспу оформили музейну кімнату, яка знайомила з ді


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2009 РОКУ

  1. Видатні постаті Вінницького краю, вшанування яких в області відзначається щорічно
  2. СІЧЕНЬ - ЛЮТИЙ
  3. БЕРЕЗЕНЬ-КВІТЕНЬ
  4. ТРАВЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ
  5. ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ
  6. ВЕРЕСЕНЬ - ЛИСТОПАД
  7. ГРУДЕНЬ

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше