ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Життя, покладене на вівтар України
До 70-річчя від дня народження Василя Семеновича Стуса –
поета, правозахисника, людини
(1938-1985)

Версія для друку

Матеріали до книжкової виставки

«Дай, Україно, гордого шляху»

Василь Стус в житті, творчості, спогадах та оцінках

Мета нашої виставки – розкрити постать Василя Стуса на тлі історії України 1960-х років. Якщо на початку 90-х працівники бібліотеки збирали по крихтах все, що друкувалось деінде з цієї теми, то сьогодні ми пропонуємо читачеві різно-планові літературознавчі, філософські, історичні дослідження.

Перший розділ виставки являє собою панораму загальних праць про шістдесятництво, яке набуло масштабу універсального, соціокультурного феномену: літературно-мистецького, філософського, ідеологічного, наукового, суспільно-політичного.

Наша експозиція привертає увагу лише до письмен-ницького осердя цього руху, пропонуючи для перегляду монографії, літературознавчі праці М.Жулинського, Г. Костюка, Я.Славутича, О.Забужко.

З сьогочасними літературними дискусіями знайомлять українські часописи «Дніпро», «Вітчизна», «Київ», «Сучасність», «Слово і Час».

Оприлюднені документи потаємних архівів, публікація докладних коментарів до них – все це змушує звернутися до переоцінки подій тих буремних 60-х, що і є головною ідеєю нашої роботи. «Хай давнє спонукає нас бачити сьогоднішнє й думати про майбутнє», – пише Л.Кореневич у своїй книзі «Як по струні безодню…» (К., 2004).

Осмислення шістдесятництва як культурно-політичного явища пропонують мемуарні книги політв’язнів Л.Лук’яненка, Є.Сверстюка, В.Марченка, В.Овсієнка, які пішли на відкритий конфлікт з режимом, не змогли жити так, як диктувала їм система: « Хочеш жити – в землю дивися! Очей зухвалих не піднімай!» (Л.Костенко).

Ще і ще раз згадаємо до болю знайомі імена: В.Стус, В.Симоненко, І.Світличний, І.Калинець, М.Руденко, О.Бердник, В. Чорновіл… Про долю кожного з них отримаємо більш повне уявлення, ознайомившись з матеріалами виставки.

Можна лише припустити, яких втрат зазнала українська література внаслідок системного знищення або заборони на публікування творчого доробку всіх «інакомислячих». Стає зрозумілим уривок з офіційного повідомлення: «Одна з головних причин помилок у творчості М.Вінграновського, І.Драча, Л.Костенко криється в їх теоретичній слабкості, а часом немічності в питаннях марксистсько-ленінської естетики, відсутності необхідного політичного гарту в боротьбі за комунізм» (Радянський письменник – борець за комунізм // Дніпро. – 1963. – №5. – С. 156).

Сьогодні ми маємо змогу пропонувати для читання все, що в ті часи підпільно друкувалось і виходило самвидавом, а сьогодні це гарно видані книги або журнальні публікації: «Щоденник» і вірші В.Симоненка, «Возз’єднання чи приєд-нання?» М.Брайчевського, «Інтернаціоналізм чи русифікація?» І.Дзюби, «Собор у риштованні», «На мамине свято» Є.Сверстюка, блискучі есеї В.Мороза «Репортаж із заповідника імені Берії», «Серед снігів» В.Чорновола та багато іншого.

Василь Стус – один з представників того покоління, надламаного, але незломленого і нескореного. Бунтівного. Трагічного. Чесного покоління.

Виокремленню цієї постаті із загальної течії присвячена література наступних розділів виставки.

Документи, світлини і спогади повертають нас у ті буремні 60-ті. Перечитаємо ще раз В. Овсієнка «Світло людей» (К.-Х., 2005) і здригнемось від тих жахіть, які випали на долю В.Стуса і його друзів під час перебування за гратами.

Так вбивалося слово
в присмерковому дні.
Та не вдалося вбити,
не вдалося…Ні!

До вашої уваги – ретроспектива представлених матеріалів від перших несміливих публікацій 90-х до сьогоднішнього розмаїття думок, поглядів, течій, від центральних видань з першими добірками віршів до повного зібрання творів В.Стуса в 6-ти томах (9-ти кн.), де поет виступає як реформатор української поетичної мови, справжній новатор у галузі витонченого слова.

Надія Світлична в одному з інтерв’ю наголосила: «Василь Стус за своїм покликанням і з ласки божої – поет. Він поет не тільки непересічний, а рідкісний своїм талантом і культурою».

Віддзеркалюють вагомість таланту і майстерність поета його переклади англійською, французькою, німецькою мовами.

А листи з таборів, щоденникові нотатки доносять до нас відомості про Стуса як люблячого чоловіка і батька, непохитного, безкомпромісного борця за права людини. Скільки в них тепла, щирості, і, водночас, болю від роздумів про дволикі шестидесяті.

Вже кілька років, як наша книгозбірня поповнилася унікальним виданням. Це фундаментальне літературознавче дослідження сина поета Д.Стуса «Василь Стус: життя як творчість» (К., 2004). Неоціненні біографічні, історичні, побутові, психологічні деталі наводить автор.

Заслуговують на увагу також праці найглибших дослідників творчості Стуса – М.Коцюбинської, М.Павлишина, М.Хейфеца, М. Рябчука, Є. Сверстюка. Яскраві, принципові публікації М.Жулинського, В.Дончика, А.Погрібного змістовно і різнобічно доповнюють одне одного.

Перегорнута остання сторінка виставки. З того надбання, що ми маємо на сьогоднішній день, можна черпати мов з бездонного духовного джерела. І наче від імені Василя Стуса звучать рядки пісні:

Я любив вас усіх,
А найбільше любив Україну.
І у цьому найвища провина моя.


Дай, Україно, гордого шляху

Василь Стус в житті, творчості, спогадах та оцінках

Не вірю в долю – в Україну!

Вона мій Бог і проводир.

У щастя вірю, вірю в мир

І хоч загину – до загину!

В.Стус

I. Ми добою до бурі поставлені:

шістдесятництво – грані інтелектуальної боротьби

Sie erat in fatis

(з латинської: Так було призначено долею)

У шістдесятих роках ми були такі молоді,

так вірили у правду, вперше сказану нам тоді,

з такою чистою душею пішли в боротьбу

за неможливість повторення сталінських жахіть!

Л.Костенко

Шістдесятництво є філософським феноменом,

і як таке є новим відліком часу інтелектуальної історії України.

О.Пахльовська

Баран В. Україна 1950-1960-х рр.: еволюція тоталітарної системи. – Л.: Ін-т українознав. ім.І.Крип’якевича НАН України, 1996. – 448с.

Василишин Я. Домінанта національного в боротьбі шістдесятників //Дивослово. – 2003. – № 12. – С. 16-17.

Григорчук М. Згадаймо їхні імена // Київ. – 2004. – № 4/5. – С.149.

Гримич Г. Загадка творчого бунту: Новелістика укр. шістдесятників: Літ.- критич. нарис. – К.: Укр. письм., 1993. – 248с.

Дзюба І. З криниці літ: У 3 т. Т. 1. Статті. Доповіді. Рецензії. Передмови. Дещо про добрих сусідів і духовну рідню. – К.: Вид. дім «Києво-Могилян. акад.», 2006. – 975 с.: портр.

Із змісту: [Про В.Стуса]. – С. 28, 473, 636, 649, 677, 681, 723, 741, 946.

Забужко О. Хроніки від Фортінбраса: Вибр. есеїстика 90-х. – К.: Факт, 2001. – 340с.

Зборовська Н. Стильовий портрет шістдесятництва // Сл. і Час. – 2001. – № 12. – С.26-42.

Ільницький М. Літературний Львів і шістдесятництво // Дзвін. – 2002. – №10. – С.138-148.

Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, 1926-2001: Сторінки історії, 75 / Відп. ред. і упоряд. О.Мишанич. – К.: Наук. думка, 2003. – 589 с.

Коваль В. Серце моє в колючому дроті…: Есе. Спогади. Документи / Передм. Б. Олійника. – К.: КП « Ред. журн. «Дніпро», 2005. – 703с.

Кореневич Л. Як по струні безодню…: Кілька особистих стор. до біогр. шістдесятництва. – К.: Смолоскип, 2004. – 260с.

Костюк Г. Літературно-мистецькі перехрестя (паралелі). – Вашінгтон; К., 2002. – 416с.

Лісовий В. Українська філософська думка 60-80 років [минулого століття] // Філос. думка. – 2007. – № 3. – С. 64-80.

Медвідь Л. Шістдесятництво: філософія та естетика опору // Молода нація. – К.: Смолоскип, 2000. – № 3. – С. 103-124.

Овсієнко В. Світло людей: Мемуари та публіцистика: У 2-х кн. – 2-е вид., доп. – Х.: Харк. правозахисна група; К.: Смолоскип, 2005. – Кн. 1. – 352 с.; кн. 2. – 352 с.

Опанасюк О. Квітки України – «шістдесятники» // Опанасюк О. Трійця з передпілля Києва. – Житомир, 1999. – С. 11-16.

Поети-шістдесятники / Упоряд. Б. Тихолаз. – К.: АртЕк, 2001. – 78 с.

Поле відчаю і надії: Альм. / Упоряд. Р.Корогодський. – К.; 1994. – Чис. 1. – 394 с.

Ромащенко Л. Проблема історичної пам’яті в творчості шістдесятників // Сл. і Час. – 2002. – № 4. – С. 45-52.

Світлична Н. Над труною Василя Стуса // Неживий О. Освячені Шевченковим ім’ям. – Луганськ, 1998. – С. 81-83.

Суд над Василем Стусом // Розбудова держави. – 1993. – № 2. – С. 22-24.

Тарнашинська Л. Закон піраміди: Діалоги про л-ру та соціокульт. клімат довкола неї. – К.: «Пульсари», 2001. – 264 с. – (Сер.: « Українці у світовій цивілізації»).

Тарнашинська Л. Шістдесятництво: філософія покоління як «публічна свідомість»// Сучасність. – 2005. – № 4. – С. 105-117.

У вирі шістдесятницького руху: Погляд з відстані часу / Упоряд. В.Квітневий. – Л.: Каменяр, 2003. – 127 с.

Хейфец М. «В українській поезії тепер більшого нема…» // Хейфец М. Українські силюети. – Нью-Йорк, 1984. – С. 7-83.

Шістдесятництво як явище, його витоки й наслідки // Сл. і Час. – 1997. – №8. – С.40-55.

Шпиталь І. Духовна окраса нації: Сл. о полку шістдесятників // Дніпро. – 2005. – № 11/12. – С. 111-123.


II. Життя – поразки біль, невдачі сіль: протистояння – завжди заважке

Brevis vitae isthmus

(з латинської:

Короткий життєвий шлях)

І з кожної миті своєї, з кожного

почуття й думки зроблю свій

портрет, тобто портрет цілого світу…

В.Стус

 

Баранов В. Смерть поета [В.Стуса] за два кроки до Нобелівської премії // Україна молода. – 1996. – 9 жовт.

Білоус Г. Рокований вересень. Із роздумів про життя і творчість В.Стуса // Дивослово. – 2003. – № 3. – С. 20-21.

Бондаренко А. Біографія Василя Стуса: передумови духовного вибору // Бондаренко А.Час вибору: Вивч. творчості В.Стуса в шк. – К., 2003. – С. 3-27.

Вербиченко В. Аура втраченого кохання // Вітчизна. – 2002. – № 9/10. – С. 93-108.

Вертій О. На п’єдесталі страждань: духовний портрет Василя Стуса // Сл. і Час. – 2006. – № 7. – С. 74-79.

Голобородько В. Він став моєю совістю // Вітчизна. – 1990. – № 10. – С. 161-163.

Жулинський М. Василь Стус // Жулинський М. Слово і доля. – К., 2002. – С. 606-616.

Коцюбинська М. Страсті по Вітчизні // Стус В. Дорога болю..: Поезії. – К., 1990. – С. 201-212.

Нецензурний Стус. У 2ч. / Упоряд. Б.Подгорний. – Тернопіль: Підруч. і посіб., 2002-2003.

Ч. 1. – 2002. – 336с.

Ч. 2. – 2003. – 320с.

Покальчук Ю. Повернення Василя Стуса / Пер. з англ. І.Рубан // Злочин: [Зб.] / Упоряд. П.Кардаш. – Мельбурн, 2003. – С. 213-214.

Стус Д. Василь Стус: життя як творчість. – К.: Факт, 2004. – 368 с.

Стус Д. Життя і творчість Василя Стуса. – К.: МП “Фотовідеосервіс”, 1992. – 88 с.

Стус Д. Последний день Васыля Стуса // Акад. – 2004. – № 4. – С. 152-155.

Стус В. Листи до сина. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002. – 192 с.

Шелест В. Василь Стус – людина, поет, легенда (6.01.1938 – 4.09.1985) // Визвол. Шлях. – 1996. – № 7. – С. 885-893.


III. І прочуваю таїнство життя:

душа виростає і визріває в слові

Vbi vita, ibi poesis

(з латинської:

Де життя, там і поезія)

Дивись не назад, а далі,

Не навкруги, а вперед.

Забудь про жалі й печалі,

Коли ти справжній поет.

В.Стус

Бандальєр Г. Експресивність як визначальна риса поетики В.Стуса // Вісн. НАН України. – 2005. – № 9. – С. 44-49.

Віват Г. Лірика Василя Стуса: роль духовного виміру // Всесвіт. л-ра та культура в навч. закладах України. – 2007. – № 2. – С. 36-38.

Дзюба І. Свіча у кам’яній пітьмі // Стус В. Палімпсест: Вибране. – К., 2003. – С. 7-32.

Іщенко Є. Віталізація смерті в поезії Василя Стуса // Сл. і Час. – 2006. – № 11. – С. 69-76.

Коцюбинська М. Василь Стус у контексті сьогоднішньої культурної ситуації // Сл. і Час. – 1998. – № 6. – С. 17-28.

Коцюбинська М. «Світ міниться – і проростає слово…» //Дніпро. – 1993.– № 4/6. – С. 2-10.

Лозовий В. Стус Василь Семенович: (6.01.1938 р. – 4.09.1989 р.), видатний український поет, літературознавець, політв’язень // Державні, політичні та громадські діячі України: політичні портрети: Навч. посіб. / Ред. М.І.Панова. – К., 2002. – Кн. 1. – C. 443-447.

Мамедова О. Інтимний світ поезій Василя Стуса: Етич. і естетич. аспекти інтим. лірики поета // Укр. л-ра в загальноосвіт. шк. – 2007. – № 3. – С. 14-17.

Мельник Я. «В мені уже народжується Бог» // Вітчизна. – 1990. – № 10. – С. 157-160.

Плахотнік Н. Профетичні мотиви в поезії Василя Стуса // Сл. і Час. – 2004. – № 4. – С. 62-66.

Рарицький О. Мистецтво бути собою: (Штрихи до літ. портр. В.Стуса) // Укр. л-ра в загальноосвіт. шк. – 2001. – № 3. – С. 22-25.

Рарицький О. У колі споріднених душ // Укр. л-ра в загальноосвіт. шк. – 2000. – № 1. – С. 43-45.

Славутич Я. Єдність душ: поезія Василя Стуса // Славутич Я. Твори: В 5 т. – К., 1998. – Т. 3. – С. 441-454.

Стус В. Палімпсест: Вибране / Упоряд. Д.Стус; Передм. І.Дзюби. – К.: Факт, 2003. – 432 с.: портр.

Стус В. Твори: У 4 т., 6 кн. З додат. 5 і 6 (2 кн.) т. – Л.: Вид. спілка «Просвіта», 1994-1999. – На авантитулі: Від. рукоп. фондів і текстології Ін-ту л-ри ім.Т.Г. Шевченка НАН України.

Цілинко Т. Поетика творів Василя Стуса // Визвол. Шлях. – 2002. – № 1. – С. 97-102.

Яструбецька Г. Концепт «Україна» в поезотворчості Василя Стуса // Сл. і Час. – 2004. – № 10. – С. 37-43.


IV. І смерть, як найвищий вінок:

тебе народ читатиме і воскресатиме в тобі

Mors imnortalis

(з латинської:

Безсмертна смерть)

Я пишаюся тим, що доля подала мені знак –

я сміливо йду за її покликом.

Бо хочу бути гідним того народу рідного,

який народиться завтра, скинувши з себе

ганьбу вікового нидіння.

І в тому народові я здобуду безсмертя!

В.Стус

Про присвоєння Василю Стусу звання Героя України: Указ Президента України… 26 листоп. 2005 р. // Голос України. – 2005. – С. 2.

В.К. Франція знайомиться з творчістю В.Стуса // Всесвіт. – 2002. – № 7/8. – С. 122.

Галабурда-Чигрин М. Тлінні останки Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого повернено в Україну // Злочин: [Зб.] / Упоряд. П.Кардаш. – Мельбурн, 2003. – С. 215.

Іванишин М. Василь Стус у вимірах онтології та екзистенції нації. // Сл. і Час. – 2006. – № 4. – С. 87.

Кадлуцький А. Толока пам’яті Стуса // Погляд. – 2007. – 8-14 лют. – С. 1.

Лисенко Н. Про Василя Стуса по-сучасному та переосмислено // Сл. і Час. – 2007. – № 4. – С. 88-90.

Пічкур Д. Біля Стусової криниці: Статті та спогади. – Вінниця: Континент-ПРИМ, 2002. – 68 с.

Премія – Василю Стусу: [У 1982 р. поетові В.Стусу присудж. Міжнар. премію Poetri international, яка присудж. поетам всього світу, ув’язненим за свої переконання і відомим своїм доробком високої майстерності] // Сл. і Час. – 1993. – № 3.– С. 71.

Про присудження Державних премій УРСР ім.Т.Г.Шевченка в галузі літератури, журналістики і мистецтва 1991року. Постанова Ради Міністрів УРСР [У галузі літератури: Стусу В.С. (посмертно) – за зб. поезій «Дорога болю»] // Голос України. – 8 берез.; Літ. Україна. –1991. – 14 берез. – С.1.

Сверстюк Є. Василь Стус. 15 років. Міра присутності // Дивослово. – 2001. – № 1. – С. 54-57.

Сверстюк Є. Пам’ятник Василеві Стусові // Укр. мова і л-ра в шк. – 2005. – № 7. – С. 67-68.

Сегеда Ю. Відродили Стусову криницю // Вінниччина.– 2007. – 27січ. – С.1. – ( Спец. вип. “Хочу все знати”).

Стус Д. «Коли не я – то хто»: [Про В.Стуса] // Сучасність. – 2003. – № 9. – С. 136-155; № 10. – С. 118-129.

«Сховатися од долі – не судилось»: Стусів. читання. 65-річчю від дня народж. В.Стуса присвяч. – Вінниця, 2003. – 18с.

Травнева С. «Народе мій, до тебе я ще верну» // Панорама. – 1997. – 5 лют. – С. 2.

Шуткевич О. У смерті повернуся до життя // Вінниц. газ. – 2006. – 17 січ. – С. 1.

«Ярій, душе! Ярій, а не ридай»: Стусів. читання на Вінниччині 12-15 січ. 2004 р. – Вінниця, 2004. – 41 с.

Підготувала А.Якущенко


Хроніка проведення Стусівських читань на Вінниччині

та висвітлення подій в засобах масової інформації

Кінець двадцятого століття прилучив до плеяди славних синів України палаюче серце Василя Стуса. Він лише народився у Рахнівці на Гайсинщині, та земля Вінниччини велична цим святим ім’ям. На шляхах справжнього відродження української літератури поет відіграє значну роль, він сприяв її входженню до світової культурної свідомості. Вінничани, земляки й шанувальники Василя Стуса поставили пам’ятники в його рідному селі Рахнівка та центрі Вінниці, назвавши і прилеглу площу його іменем. Є у Вінниці і вулиця В.Стуса. Вийшло багатотомне видання творів поета, написано чимало наукових розвідок і праць, почала активно популяризуватися творчість поета-земляка. Вінниччина однією з перших, коли ім’я Василя Стуса вимовлялося ще пошепки, запалила в читальній залі обласної універсальної наукової бібліотеки ім.К.А.Тімірязєва поминальну свічу його пам’яті. З тих пір працівники бібліотеки щороку збирають вінничан на Стусівські читання, присвячені дню його народження. Всі вечори були різними як за сценарієм, так і за складом аудиторії. З невеличкої групки прихильників поезії митця, що збирались віддати дань пам’яті поету, прочитати його вірші, ці зустрічі поступово перетворилися в літературно-мистецькі свята для громади міста. Збільшується кількість шанувальників поезії Василя Стуса, з кожним роком все більше молоді прилучається до поетового слова. Останніми роками Стусівські читання, зазвичай, тільки розпочинаються в бібліотеці, а потім продовжуються у рідному селі Василя Семеновича – Рахнівці та інших районах області, причому географія їх проведення з року в рік розширюється.

* * *

Друга половина 80-х років минулого століття позначилася подальшою популяризацією літератури,

повернутої із спецфонду бібліотеки, та творів російських і українських письменників, які не публікувалися. На книжкових виставках, літературних годинах висвітлювалися теми: “Повернуті з небуття”, “Із близького минулого”, “З відстані літ...”. Читачі, нарешті, могли ознайомитися з маловідомими, а то й зовсім невідомими іменами в історії української літератури. Серед таких імен було й ім’я Василя Стуса.

 

1989

1989 рік характерний тим, що було прорвано завісу мовчання довкола імені Василя Стуса. Ряд українських часописів, зокрема: “Літературна Україна”, “Молодь”, “Вечірній Київ”, “Київ”, “Прапор”, “Сучасність”, “Комсомольське плем’я” подали невеличкі добірки його поезій.

У листопаді зусиллями сина поета – Дмитра та його друзів, однодумців було організовано перепоховання останків Василя Стуса у Києві на Байковому цвинтарі. Всупереч бажанню рідних поета здійснити перепоховання як інтимно-родинну справу, воно перетворилося у політичну подію, яка допомогла українцям поступово звільнитися з обіймів страху перед існуючою тоталітарною системою.

Члени товариства “Просвіта”, прогресивні письменники, науковці, працівники Вінницької ДОУНБ ім.К.А.Тімірязєва вперше провели вечір пам’яті в читальній залі бібліотеки, на якому звучали розповіді про незламного борця проти тоталітаризму та його твори.

 

1990

Тільки після смерті поета про нього почали згадувати, друкувати вірші, віншувати. Його ім’я вже стало для одних символом вічної боротьби, для інших – залишалось незрозумілим, несприйнятливим, маловідомим.

У “Тімірязєвці” проходять чергові Стусівські читання, вони ще не набрали розмаху, відсутня преса, телебачення. Аудиторія не велика, але атмосфера тепла, звучать вірші поета, музика, бібліотека представила невеликий перегляд літератури.

 

1991

Все менше білих плям залишається в літературі, все більше й більше досі малознаних імен поетів, прозаїків, драматургів стають відомими людському загалу. Серед них й ім’я нашого земляка поета Василя Стуса. У ДОУНБ ім.К.А.Тімірязєва знову проходять Стусівські читання, у центральній Гайсинській районній бібліотеці діє книжкова виставка “Повернуті імена”, де експонується поезія Василя Стуса, в бібліотеці села Рахнівка створюється куточок, присвячений життю і творчості поета.

* * *

Гавриш Г. Література – без білих плям: [Про вшанування пам’яті поета-земляка в с. Рахнівка] // Трибуна праці. – 1991. – 8 січ.

 

1992

В гарно прикрашеному читальному залі обласної бібліотеки ім.К.А.Тімірязєва – портрет В.Стуса, біля нього кетяги калини, свічка, яку традиційно на початку вечора запалює директор бібліотеки Андрій Йосипович Лучко. Стусівські читання все більше привертають увагу прихильників поезії Василя Семеновича. Тут розкриваються сторінки його біографії, обговорюються книги, що вийшли з друку: “Дорога болю”, “Під тягарем хреста”, “Передчуття”. В аудиторії присутня молодь, є й люди старшого віку, звучить музика, науковці дають характеристику творчості поета.

* * *

Життя, мов скрик: [До 54-ої річниці з дня народж. В.Стуса] // Трибуна праці. – 1992. – 6 січ.

 

1993

Відзначалось 55-річчя від дня народження Василя Стуса. На вечір пам’яті до ДОУНБ ім.К.А.Тімірязєва приїхали посланці з рідної землі поета села Рахнівка Гайсинського району, привезли пишний коровай. Зал був заповнений. Серед присутніх – студенти, вчителі, викладачі, школярі, пенсіонери, члени “Просвіти”, “Союзу українок” – люди різного віку і уподобань. На вечорі гості з Рахнівки розповідали про його родину, студенти ВПІ ім.М.Островського показали літературно-музичну композицію за творами Василя Стуса. У виконанні артиста Бориса Остромогильного звучали пророчі слова віршів поета, лунали пісні, звуки бандури. Виставка творів і публікацій про нього, організована працівниками бібліотеки, стала органічною частиною вечора.

В рамках клубу “Відкрита сторінка” відбулося засідання, присвячене 55-річчю від дня народження Василя Стуса “Довга дорога додому”, де виступили Л.Єгурнова, Л.Тимощук, А.Подолинний, А.Гарматюк, Б.Буяльський, Н.Довга, В.Шалига, Л.Бойко.

* * *

Колос В. “Хто проти тиранії – встаньте”: [Літ. вечір у с.Рахнівка. Фоторепортаж] // Трибуна праці. – 1993. – 16 січ.

Лазаренко В. Святвечір Василя Стуса // Панорама. – 1993. – 16 січ.

Лучко А. “За Стусом вічно буде плакати Вкраїна”: [Вечір в ДОУНБ ім.К.А.Тімірязєва] / Кор. М.Станович // Вінниччина. – 1993. – 21 січ.

Петюк В. Вісті з одного краю // Старожитності. – 1993. – № 1.

Із змісту: Не згасне свічка Стуса: [Вшанування поета в с.Рахнівка Гайсин. р-ну]. – С. 32.

Сидорова О. Йдемо до Стуса // Вінниц. газ. – 1993. – 28 січ.

Стрельбицький М. Смертеіснування – у всежиття, або Стусова різдвяність // Камертон-ікс. – 1993. – 15 січ. – С. 4.

Ягельська Т. Вшанування серцем, душею, піснею [пам’ять поета в с.Рахнівка] // Панорама. – 1993. – 20 січ.

 

1994

Зала бібліотеки зібрала молодь, вчителів, письменників, артистів, громадськість. Ведуча Л.З.Єгурнова звернула увагу на епістолярну прозу Василя Стуса. Викладач ВПІ Михайло Стрельбицький розповів про своє сприйняття творчості і особистості поета як людини совісті. Виступив викладач ВДПІ Болеслав Буяльський, який наголосив на тому, що читати твори Стуса не просто, необхідно відчувати його думки, почуття. Виступили вінницькі письменники, поет Анатолій Гарматюк додав живих спогадів про поета. Звучали на вечорі вірші Василя Стуса у виконанні артистів і студентів. Працівники бібліотеки ознайомили присутніх з літературою про шістдесятників. Бажаючі придбали книги “Феномен доби” В.Стуса і “Блудні сини України” Є.Сверстюка.

* * *

Гавриш Г. Не мертвий – безсмертний: [Відзнач. річниці з дня народж. поета у Гайсині] // Трибуна праці. – 1994. – 18 січ.

Мельник Г. “Народе мій, до тебе я ще верну”: [Відбувся вечір пам’яті поета у Копіїв. СШ Ілінец. р-ну] // Труд. слава. – 1994. – 23 лют.

Нагірняк В. Все про Стуса: [Про літ. вечір у ЦРБ] // Томашпіл. вісн. – 1994. – 12 лют.

Приймачик Ф. Пам’яті В.Стуса // Панорама. – 1994. – 22 січ.

 

1995

Працівники ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва разом з товариством “Просвіта” провели вечір, присвячений роковинам від дня народження Василя Стуса. Вечір вели письменник Михайло Стрельбицький та поетеса Ніна Гнатюк. Присутні мали можливість ще раз вклонитися перед світлою пам’яттю поета-земляка. Зал бібліотеки поєднав багатьох людей, близьких по духу правозахиснику-поету. Відбулася презентація першого тому у двох книжках з багатотомного видання творів Василя Стуса. Своїми думками поділився директор бібліотеки Андрій Лучко; поет, журналіст Дмитро Пічкур, який особисто знав Василя Стуса; викладач ВДПІ Болеслав Буяльський. Вінницькі поетеси Тетяна Яковенко та Галина Овсієнко присвятили пам’ятній даті свої вірші. Поезії Василя Стуса читали артист драмтеатру ім. М.Садовського Володимир Постніков, вчителька Світлана Єлисеєва. Студенти ВДПІ Андрій Шинькович та Руслана Туликова виконали пісні “Обірваний листок”, “ Це ще не осінь”.

* * *

Рябокінь О. Пам’ятають поета, та не всі: [Презентація першого тому творів В.Стуса на батьківщині поета] // Трибуна праці. – 1995. – 17 січ.

Святвечір Василя Стуса // Поділ. зоря. – 1995. – 18 січ.

 

1996

На вечорі-реквіємі в ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва до дня народження Василя Стуса звучала його поезія сповнена

болем, любов’ю, надією. У центрі зали на столі, – вишитий рушник, кетяг калини і портрет поета, який ніби повернувся тернистим шляхом на батьківщину. Відкрив вечір Анатолій Секретарьов піснею “Україно моя”. Вела його поетеса Тетяна Яковенко, яка розповіла про нелегку дорогу поета-борця на Голгофу Вічності, про те, що він підняв українську поезію до найвищих висот світової літератури. На вечорі-реквіємі читали вірші Василя Стуса Галина Овсієнко, Лілія Горбачук, виступав Анатолій Подолинний, спогадами поділився Анатолій Гарматюк, який свого часу працював зі Стусом у редакціях місцевих газет на Донбасі. Завідуюча відділом краєзнавчої літератури Ольга Ніколаєць прокоментувала книжкову виставку, присвячену поету. Заслужений артист України Андрій Цехмейструк виконав пісні. А заключним акордом вечора була та, перша пісня, зіграна Василем “Взяв би я бандуру” та подяка організаторам заходу за щиру розмову Василя Семеновича з Батьківщиною.

* * *

Вільчинська О. За мною стояла Україна: [Про вечір-реквієм пам’яті В.Стуса] // Панорама. – 1996. – 27 січ.

Рябокінь О. І словом повертається додому: [В селі Рахнівка пройшли читання, присвяч. річниці з дня народж. поета] // Трибуна праці. – 1996. – 20 січ.

 

1997

Гостинно розчинив свої двері великий читальний зал Вінницької ДОУНБ ім.К.А.Тімірязєва, проте цього разу він вже не міг вмістити всіх бажаючих потрапити на Стусівські читання. В їх організації, крім співробітників бібліотеки, взяли участь “Просвіта”, Вінницька організація Спілки письменників України. На вечорі був присутній голова обласної державної адміністрації Анатолій Матвієнко з дружиною. Вела вечір

поетеса, кандидат педагогічних наук Тетяна Яковенко. Завідуюча відділом мистецтв Лариса Сеник ознайомила присутніх з книгами Василя Стуса, які вийшли у Львові. Письменник-публіцист Михайло Стрельбицький наголосив, що Стус дуже важко повертався до читача, що ті враження, які залишаються від читання його поезій можна виразити одним словом – потрясіння. Центральною подією вечора стала розлога розповідь гостя Вінниці Василя Овсієнка, який особисто добре знав поета, був ув’язнений разом з ним у концтаборах, допомагав рятувати вірші, які у Стуса систематично відбирала табірна адміністрація. І вставав перед слухачами сам Стус, і звучало Поетове слово, проникаючи в душу боляче і тривожно. Пам’ять Овсієнка зберегла багато віршів друга, які той читав, кожен раз тяжко переживаючи. Неймовірна тиша стояла в залі, коли звучали його спогади. Порушили її тільки брязкіт ключів камер та шурхіт зеківського одягу, які привіз і показав він. Олександр Нагребецький прочитав спогади з “Табірного зошита” Василя Стуса. Велике зацікавлення викликала доповідь секретаря товариства “Просвіта” Оксани Яцюк, що провела за архівними матеріалами ґрунтовне генеалогічне дослідження, встановивши витоки роду Василя Стуса. Щиро і тепло прозвучала улюблена колядка поета у виконанні солістів хору “Просвіта”.

* * *

Ковальський Т. Упасти зерням в рідній борозні // Вінниц. газ. – 1997. – 18 січ.

Мельник В. Поет повернувся назавжди // Панорама. – 1997. – 18 січ.

Овсієнко В. Не відлюбив свою тривогу ранню: [Колиш. політв’язень, співтаборник В.Стуса на вечорі пам’яті у Вінниці ділився спогадами] / Кор. Д.Пічкур // Вінниччина. – 1997. – 1 лют.

Пічкур Д. “Народе мій, до тебе я ще верну” // Він-ниччина. – 1997. – 18 січ.

Травнева С. “Народе мій, до тебе я ще верну” // Пано-рама. – 1997. – 5 лют.

Тубілко А. Конкретні плоди співпраці з громадськими організаціями: [Про вечір пам’яті в б-ці ім.К.А.Тімірязєва] // Народ. армія. – 1997. – 22 січ.

Яцюк О. Родовід Василя Стуса // Панорама. – 1997. – 15 лют.

 

1998

Святкування шістдесятирічного ювілею від дня народження Василя Стуса, що розпочалося у різдвяні дні на батьківщині поета в селі Рахнівка Гайсинського району, продовжилося у Вінниці. Відбулися традиційні Стусівські читання у ДОУНБ ім.К.А.Тімірязєва, які вела Тетяна Яковенко. На них прозвучали виступи про життя і творчість нашого земляка, підготовлені науковцями педагогічного інституту Іриною Руснак, Ніною Поляруш, Анатолієм Подолинним. Окрасою цього родинного, щирого вечора була музика, подарована інструментальним тріо Калиновських “Аркона”, та поезія. Актор Анатолій Зеленко, поетеса Галина Овсієнко прочитали вірші Василя Стуса, а солістка Тетяна Гарбулинська виконала улюблений романс поета – “Сміються, плачуть солов’ї”. На відзначення 60-річчя від дня народження поета приїхали численні гості, вони зібрались на прес-конференцію, де виступив голова обласного оргкомітету по відзначенню ювілею великого земляка Тимофій Мотренко. На запитання журналістів відповіли син поета Дмитро Стус, правозахисник Євген Сверстюк, поетеса зі Львова, в’язень брежнєвських таборів Ірина Калинець, поетеса з Луганщини, лауреат премії ім. Василя Стуса Антоніна Листопад, наша землячка, лауреат премії імені Марусі Чурай та Павла Усенка Ганна Чубач. В читальній залі присутні мали змогу ознайомитися з

книжковою виставкою, присвяченою славетному земляку “І рідний край мене почує всюди”. Вшанування пам’яті Василя Стуса продовжилося в обласному музично-драматичному театрі ім. М.Садовського. Вітальне слово на літературно-мистецькому вечорі виголосив голова обласної державної адміністрації Анатолій Матвієнко. Виступили гості, Ганна Чубач прочитала вірш, присвячений Василеві Стусу. У літературно-музичній композиції “Сходження на Голгофу слави” звучали вірші і листи поета, класична музика, яку він знав і цінував. Учасники фольклорного ансамблю з села Рахнівка заспівали одну з улюблених пісень Василя та піднесли його синові коровай, випечений із зерна, вирощеного руками односельців.

* * *

Гарматюк А. Василь Стус залишається з нами // Вінниц. газ. – 1998. – 29 січ.

Гнатюк Н. Йому судилося безсмертя // Вінниччина. – 1998. – 24 січ.

Життя, покладене на вівтар України // Панорама. – 1998. – 24 січ.

Лазаренко В. Стус повернувся назавжди: [60-річ. ювілей В.Стуса в с. Рахнівка] // Вінниц. газ. – 1998. – 13 січ.

Одвічна поезія страждання // Подолія. – 1998. – 7 лют.

* * *

У Рахнівку, до Стуса...: [Фоторепортаж про відкр. 9 січ. 1998 р. пам’ятника В.Стусу у рідному селі та кімнати-музею у Рахнян. шк. Є фото] // Трибуна праці. – 1998. – 13 січ.

 

1999

“Поет Божою ласкою” – таку назву мав вечір пам’яті до 61-ї річниці з дня народження Василя Стуса. Відкрив його

гурт “Просвіта” під керівництвом Любові Воробець, який виконав колядки, в тому числі і улюблену Стусову «Спи, Ісусе, спи». Об’єктом уваги вечора став п’ятий том зібрання творів Василя Стуса, що вийшов з друку у Львові. П’ятий том – це перекладацький доробок письменника, значний за обсягом і широкий за своєю географією. Він вміщує переклади поезії, прози та драматичних творів найталановитіших літераторів світу, насамперед різних європейських літератур. Досі читач був обізнаний з Василем Стусом як поетом. П’ятий же том дав можливість відкрити широкому загалу ще одну важливу сторінку життя і творчості земляка як талановитого перекладача.

Письменник, викладач технічного університету Михайло Стрельбицький у вступному слові розповів, як створювався і видавався п’ятий том. Як завжди, доступною і змістовною була доповідь викладача педагогічного університету Анатолія Подолинного за темою “Василь Стус про мистецтво перекладу”. Цікавими були виступи про переклади Василя Стуса з різних мов: німецької – викладача педунівер-ситету Світлани Римовської, польської – секретаря культурно-освітнього Союзу поляків у Вінниці Наталії Ахмедшиної, єврейської – викладача педуніверситету Лілії Єгурнової. Молода акторка муздрамтеату ім.М.Садовського Світлана Рога розкрила питання “Переклади Василя Стуса з російської та його переклади вокальних творів на музику визначних композиторів”. Упродовж вечора звучали поетичні слова класиків світової літератури на мовах оригіналу, у перекладі українською та мелодії його улюблених музичних творів – Л.Ван Бетховена, Й.С.Баха, Ш.Гуно, М.Скорика, які виконував ансамбль скрипалів школи-студії “Віоліно” (керівник Оксана Янчик, концертмейстер Тетяна Грінченко) та дипломант міжнарод-ного фестивалю “Орфей” Олена Галай. Вела вечір викладач Вінницького педагогічного університету Тетяна Яковенко.

* * *

Бойко Л. Свято слова // Вінниччина. – 1999. – 19 січ.

Бойко Л. Духовне свято слова // Сл. педагога. – 1999. – Січ. (№ 1). – С.13; Вінниц. газ. – 1999. – 23 січ.

Із Стусового джерела // Голос України. – 1999. – 2 лют.

Поет Бо


Життя, покладене на вівтар України
До 70-річчя від дня народження Василя Семеновича Стуса –
поета, правозахисника, людини
(1938-1985)

  1. Частина 1
  2. Частина 2
  3. Частина 3
  4. Частина 4

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше