ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2008 РОКУ

Версія для друку

Серпень

2   65 років від дня народження Івана Петровича Шкварка (1943, с.Станіславчик, Жмерин. р-ну, – 1993), українського письменника.

Навчався у Вінницькому медичному училищі, закінчив Львівське військово-політичне училище і Московську політичну академію. Служив на Прикарпатті, у Прибалтиці, на Уралі, Забайкаллі, воював в Афганістані, викладав у Харківському вищому танковому училищі. Автор кількох документально-публіцистичних книжок, статей з проблем розбудови Збройних сил України. Видав збірки віршів: «Запрошую в небо» (1980), «Рубіж атаки» (1987), «Крила мужності» (1989).

Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001.

8   90 років від дня народження Льва Давидовича Бергельсона (1918, м.Гайсин), біохіміка, члена-кореспондента АН СРСР (з 1968 р.).

Закінчив Московський університет (1941), працював в Інституті органічної хімії АН СРСР (1946-1958), з 1958 р. – в Інституті біоорганічної хімії АН СРСР, професор (з 1964 р.).

Довідки див.: Биологи: библиографический справочник. – К., 1984.

http://gatchina3000.ru

http://www.eleven.co.il

11  100 років від дня народження Валентина Миколайовича Бакуля (1908, с.Чернишівка, нині в межах смт Брацлава Немирів. р-ну, – 1978), українського вченого в галузі твердих сплавів і синтетичних алмазів, доктора технічних наук, Героя Соціалістичної Праці (1963), заслуженого діяча науки і техніки УРСР (з 1968 р.).

Закінчив Всесоюзний заочний політехнічний інститут (1949). У 1961-1977 рр. – директор Інституту надтвердих матеріалів АН УРСР. Нагороджений орденом Леніна, іншими орденами та медалями.

Довідки див.: УРЕ. – Т. 1. – К., 1977; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000.

http://nbuv.gov.ua

 14   80 років від дня народження Василя Михайловича Кавуна (1928), українського агронома, організатора сільськогоспо-дарського виробництва, Героя Соціалістичної Праці (1962).

Закінчив Уманський сільськогосподарський інститут (1953), працював агрономом в Бершадському районі, протягом 1953-1958 рр. – голова колгоспу ім.Куйбишева Теплицького району, з 1958 по 1970 – голова колгоспу с.Шляхова Бершадського району. Учасник всесвітньої виставки в Монреалі (1967). В 1970-1978 рр. – голова виконкому Вінницької обласної ради народних депутатів, а з травня 1978 по 1989 рр. – перший секретар Житомирського обкому Компартії України. Нагороджений 4 орденами Леніна, орденами Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора, медалями.

Довідки див.: УРЕ. – Т. 4. – К., 1979); Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; Вінниц. правда. – 1962. – 28 лют.

http://src-h.slav.hokudai.ac.jp

19   60 років від дня народження Миколи Івановича Бучка (1948, с.Удич, Теплиц. р-ну), українського поета.

Закінчив 1971 р. Чернівецький університет, працював журналістом, керівником літоб’єднання при редакції газети “Молодий буковинець”, очолював неформальне об’єднання “Оберіг”, лауреат премій ім.П.Усенка (1984), ім.Д.Загула (1999), ім.С.Воробкевича (2000). Член СПУ з 1984 р.

Довідки див.: Письменники Радянської України 1917-1987. – К., 1988; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001.

http://www.myretreat.net

20   70 років від дня народження Тараса Юрійовича Мельничука (1938-1995), українського поета.

Після закінчення школи працював коректором районної газети “Радянська Гуцульщина”, далі – в Комі АРСР лісорубом, валовідбій-ником на Донбасі, служив в армії. В 1958 р. вступає до Чернівецького університету – не закінчує. Працює робітником, в редакціях районних газет. У 1967 р. виходить перша його збірка віршів «Несімо любов планеті». У 1968 р. вступає на заочне відділення Московського літературного інституту ім.О.М.Горького. Протягом 1972-1975 рр. Т.Мельничук був вперше несправедливо позбавлений волі, з 1979 р. – вдруге, відбував покарання у Вінниці. Після звільнення жив і працював на Вінниччині, потім у Коломиї. Його вірші ввійшли до збірок «Князь роси» (1990), в закордонних виданнях «Строфи із Голгофи» та «Із-за грат». Лауреат державної премії України ім.Т.Г. Шевченка (1992).

Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001.

http://one.xthost.info

http://www.refine.org.ua

26  100 років від дня народження Володимира Миколайо-вича Західного (Гладкий) (1908-1977), українського журналіста і перекладача.

Навчався в українській гімназії у Тернополі. Активний учасник революційного руху, член КПЗУ. В 20-х р. оселився у Вінниці. Працював у редакції газет “Червоний край”, “Більшовицька правда”. Як журналіст – об’їздив всю Вінниччину. Побачивши моторошні картини соціалістичної перебудови села, зневірився в “усеперемагаюче вчення Леніна-Сталіна”. Восени 1934 р. відряджений до Польщі як розвідник. Стався провал, суд, що відбувся у Львові, виніс йому смертний вирок, який перед стратою був замінений на довічне ув’язнення. Ув’язнення перервала війна. Після війни працював у редакції газети “Радянська Україна”, у видавництві “Радянська школа”, згодом став директором експериментального художнього комбінату. В своїх літературних творах відобразив весь трагізм життя за гратами і нескореність людського духу. Успішно виступив на ниві художнього перекладу з польської та німецької мов, художнього переказу.

Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001.

29   140 років від дня народження Людмили Михайлівни Старицької-Черняхівської (1868, с.Карпівка, Могилів-Поділ. повіту (в інших джерелах – м.Київ) – 1941), українського прозаїка, драматурга.

Закінчила приватну гімназію в Києві. Очолювала літературно-мистецький клуб “Родина”, належала до Товариства українських поступовців, партії соціалістів-федералістів, згодом була членом Центральної Ради, однією з провідних діячок Спілки Українок. Протягом 1919-1920 рр. уряд УНР перебував у Вінниці, сюди ж переїхала її родина. В 1921 р. брала участь у Соборі автокефальної православної церкви. В 1929 р. заарештована в “Справі СВУ” (Спілки визволення України) і засуджена до 5 років до позбавлення волі. В 1941 р. знову заарештована і відправлена у вантажному потязі до Акмолінська. Дорогою письменниця померла. Вона автор багатьох історичних п’єс, виступала як літературознавець, критик, їй належить ряд оригінальних поезій, повістей, події яких відбувались на Поділлі, зокрема «Діамантовий перстень». Збирала фольклорні матеріали в Жмеринці, Тиврові для написання п’єси “Розбійник Кармелюк”.

Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001; Подільські криниці. – Вінниця, 2006.

http://uk.wikipedia.org

http://pravopys.vlada.kiev.ua

Цього місяця виповнюється:

·  110 років (1898) відтоді, як відкрито Жмеринську залізничну лікарню.

Довідки див.: Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область. – К., 1972; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000.

·    85 років (1923) відтоді, як у Вінниці Подільською губернською Радою фізичної культури (створена у липні 1923 р.), Губкомом ЛКСМ і Подільським Губвсеобучем було проведено першу на Поділлі Губернську Олімпіаду (відбулась з 10 по 18 серпня). У Олімпіаді взяли участь команди з Вінниці, Могилева-Подільського, Тульчина, Жмеринки, Брацлава і Гайсина. До програми змагань входили легка та важка атлетика, боротьба, плавання, футбол та показові виступи гімнастів.

Довідку див.: Кулик Я.Л. Вінниччина спортивна. – Вінниця, 1996. 

Вересень

1   30 років (1978) відтоді, як у Вінниці започатковано фестиваль мистецтв “Зорі над Бугом”.

Довідки див.: Комсомол. плем’я. – 1978. – 5, 7 верес.; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000.

11   120 років від дня народження Георгія Йосиповича Сухомела (1888, с.Миколаївка, нині Козятин. р-ну, – 1966), українського вченого в галузі гідравліки та гідромеханіки, академіка АН УРСР (з 1951 р.), заслуженого діяча науки і техніки УРСР (з 1957 р.).

Закінчив Київський політехнічний інститут (1913), протягом 1914-1948 рр. викладав у цьому вузі (з 1927 р. – професор). Одночасно викладав у гідромеліоративному інституті. У 1940-1958 рр. – директор інституту гідрології, лауреат Державних премій СРСР (1951), нагороджений орденом Леніна, іншими орденами та медалями.

Довідки див.: УРЕ. – Т. 11. – Кн. 1. – К., 1984; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000.

http://uk.wikipedia.org

15  55 років від дня народження Юрія Олексійовича Боярунця (1953), українського поета.

Закінчив Харківський авіаційний інститут (1979), працював інженером-технологом, кореспондентом газети. Внаслідок нещасного випадку став інвалідом першої групи, живе в с.Скоморошки Оратівського району. Автор збірок: «Котилася торба з великого горба» (1991), «Вольний вітер з лугу» (1994), «Деформація, або звідки ж узявся кукіль?» (1999), «Антика» (2002). Член СПУ з 1996 р.

Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001.

http://www.vn.iatp.org.ua

http://krasnoslov.narod.ru

17  35 років (1973) відтоді, як створено Український науково-дослідний інститут кормів у Вінниці (нині Інститут кормів УААН), який більше 20 років очолював А.О.Бабич. З його ім’ям пов’язане становлення Інституту кормів, створення нових ключових напрямків аграрної науки.

Довідки див.: Інститут кормів. – Вінниця, 1994; Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 1998 року. – Вінниця, 1997; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000.

26   120 років від дня народження Любові Михайлівни Гаккебуш (1888, м.Немирів, – 1947), української актриси, народної артистки УРСР (з 1943 р.).

Навчалась в Інституті шляхетних дівчат у Києві, на Вищих жіночих курсах і в студії Камерного театру в Москві. Працювала в театрах Києва, Харкова, Одеси. Викладала в Київському інституті театрального мистецтва.       

Довідки див.: Митці України. – К., 1992; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000.

·   115 років від дня народження Микити Павловича Годованця (1893-1974), українського поета-байкаря.

Закінчив дворічну вчительську школу в с.Степашки, нині Гайсинського району (1909). Вчителював у селах Теплицького та Гайсинського районів, учасник першої світової війни. До 1921 р. працював інструктором Всеукраїнської спілки споживчих товариств, вчителював. З кінця 1924 р. – у редакції вінницької газети «Червоний край», очолював філію літературної організації «Плуг». В 1937 р. був заарештований, звинувачений у націоналізмі, висланий на Колиму на 5 років, звільнений в 1945 р. З 1954 р. жив у Кам’янці-Подільському, де розпочався новий, особливо плідний період його творчості і громадської діяльності. Друкувався з 1913 р. Перша збірка байок вийшла у Вінниці під назвою «Незаможний Клим» (1927), після якої щороку (до 1933 р.) видавались його книги. Потім була перерва і лише з 1957 р. він знову почав друкуватись.

 Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001; Сто поетів Вінниччини за сто років. – Вінниця, 2003).

http://uk.wikipedia.org

http://sumclub.tv

28   70 років від дня народження Євгена Івановича Головатюка (1938, с.Лозувата, Липовец. р-ну), українського режисера, заслуженого діяча мистецтв УРСР з 1977 р.

Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1961 – авторський, 1973 – режисерський факультети). Працював у театрах Миколаєва, Дніпропетровська, Донецька, Полтави, Запоріжжя.

Довідки див.: Митці України. – К., 1992; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000.

Жовтень

6    90 років від дня народження Івана Опанасовича Пшука (1918, с.Конатківці, Шаргород. р-ну, – 2003, Вінниця), українського історика, краєзнавця, кандидата історичних наук, доцента, учасника другої світової війни.

У 1945 р. закінчив історичний факультет Одеського університету. З 1947 р. викладав на історичному факультеті Вінницького педагогічного інституту, досліджував революційний рух початку ХХ ст., події Великої Вітчизняної війни на Поділлі.

Довідки див.: Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст. – Кам’янець-Подільський, 1993; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; Гальчак С. Краєзнавці Вінниччини. – Вінниця, 2005.

10   70 років (1938) відтоді, як відбулась перша прем’єра Вінницького обласного театру ляльок. Називалась та вистава «Чарівні жорна» О.Кундзіча.

Історія виникнення театру почалась ще в 30-ті роки ХХ ст., коли у Вінниці на базі міського Палацу піонерів ім.В.Чернявського виник самодіяльний театр ляльок. У листопаді 1936 р. до Вінниці приїхав В.Нейбрандт-Ковешко, професійний режисер, який і став першим художнім керівником новоствореної театральної трупи. Невдовзі після прем’єри В.Нейбранд-Ковешко пішов з театру, головним режисером став В.Шестак. З початком війни весь чоловічий склад театру пішов на фронт і він припинив свою роботу. 27 січня 1945 р. під керівництвом В.Шестака почалось відновлення роботи театру. Через півроку, в червні, відбулась перша повоєнна прем’єра – «Юні патріоти» Ю.Заховая. Потім – «Казка партизанського лісу» та «Лісові друзі» В.Шестака і Е.Ровенського. Остання вистава зайняла друге місце на Всеукраїнському огляді театрів ляльок у 1946 р. В 70-ті роки вінницькі лялькарі першими в Україні здійснили постановку вистави для дорослих українською мовою за п’єсою спеціально написаною для театру ляльок. Це була вистава «Боги, чорти, люди» Г.Усача за І. Котляревським. У1987 р. театр став переможцем Всеукраїнського конкурсу вистав за творами українських драматургів із спектаклем «Малята-кармалята» за п’єсою Г.Усача. У жовтні 1999 року театр започаткував проведення міжнародного фестивалю «Подільська лялька», який став постійним.

Довідки див.: Золотий ключик. Вінницький обласний театр ляльок. – Вінниця, 1998; Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 1998 року. – Вінниця, 1997; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000.

http://vinpuppets.joinfriends.com

13  120 років від дня народження Михайла Яковича Калиновича (1888, с.Жахнівка, нині Тиврів. району, – 1949), україн-ського мовознавця, літературознавця, академіка АН УРСР з 1939 р.

Закінчив 1912 р. Київський університет, викладав у ньому з 1916 р. (з 1924 р. – професор). Протягом 1930-1949 рр. працював завідуючим відділом загального мовознавства, директором Інституту мовознавства АН УРСР. У 1939-1944 рр. був академіком-секретарем Відділення суспільних наук АН УРСР. Досліджував західно-европейську, російську літературу.

Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001.

 15   175 років від дня народження Пелагеї Яківни Литвинової (Бартош) (1833, за деякими даними м.Хмільник, – 1904), українського етнографа, фольклористки, письменниці і педагога.

Ранні дитячі роки проходили в Хмільнику (1834-1839). У 1852 р. закінчила Єлизаветинський інститут у Москві, учителювала. У 1857 р. заснувала в Києві початкову школу, учасниця жіночого руху. Почала друкуватись з 1873 р., співробітничала в журналі «Київська старовина». За участь в організації Московського політехнічного музею нагороджена дипломом і бронзовою медаллю. Учасниця Археологічного з’їзду у Харкові (1902), була членом Наукового товариства ім.Т.Г.Шевченка у Львові та Паризького антропологічного товариства. Записувала народні пісні, казки, перекази й легенди. Писала художні твори. Найважливіші наукові праці: «Руські народні узори Чернігівської і Полтавської губерній» (1877), «Збірник народних руських узорів для жіночого рукоділля» (1879), «Нариси з життя старосвітських поміщиків» (1904).

Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001; Вінниччина фольклорна. – Вінниця, 2004.

23   80 років від дня народження Артура Йосиповича Войтецького (1928, Вінниця, – 1993), українського кінорежисера, заслуженого діяча мистецтв УРСР з 1990 р.

Закінчив 1954 р. Київський інститут театрального мистецтва, з 1953 р. працював на Київській кіностудії художніх фільмів.

Довідки див.: Митці України. – К., 1992; Вінниччина в датах. –  Вінниця, 2000.

26    60 років від дня народження Галини Тимофіївни Тарасюк (1948, с.Орлівка Теплиц. р-ну), української поетеси, перекладачки.

Закінчила філологічний факультет Чернівецького університету (1974), працювала викладачем англійської мови, кореспондентом районної газети, обласної «Молодий Буковинець», завідуючою літературно-меморіальним музеєм Ю.Федьковича в Чернівцях, інструктором-методистом обласної організації товариства книголюбів. Вона – автор поетичних збірок, книжок поезії і прози «Любов і гріх Марії Магдалини» (2003), «Дама останнього лицаря» (2004), роману «Між пеклом і раєм» (2005). Лауреат премії ім. В.Сосюри (2000). Член СПУ з 1977 р.

Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001; Сто поетів Вінниччини за сто років. – Вінниця, 2003; Подільські криниці. – Вінниця, 2006.

http://www.aup.iatp.org.ua

Листопад

4   160 років від дня народження Дмитра Васильовича Марковича (1848-1920, Вінниця), фольклориста і етнографа, громадського і політичного діяча.  

1873 р. закінчив юридичний факультет Новоросійського університету (Одеса). Працював у різних містах України, а також на Кубані і в Бессарабії. Перше оповідання опублікував у 1877 р. З 1915 р. жив у Вінниці, де організував і очолив кооперативний «Союзбанк». У період Центральної Ради був головним прокурором України, при гетьманаті – прокурором Генерального суду, а в часи перебування уряду УНР у Вінниці обіймав посаду міністра юстиції, займався українізацією школи. У київському видавництві «Вік» вийшов його двотомник «По степах та хуторах» (1908), «Твори» у 2-х т. вийшли в Катеринославі (1918-1919).

Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001; Рекрут В. «З людьми і для людей…» (Дмитро Маркович в українському національно-визвольному русі: кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – Вінниця, 2006.

http://www.ukrterra.com.ua

7   85 років від дня народження Івана Володимировича Глинського (1923, с.Потуш, нині Тиврів. р-ну, – 1983, Могилів-Подільський), перекладача, фольклориста, літературознавця, поета.

Навчався в Лучанській середній школі Немирівського району. На початку другої світової війни був контужений і опинився в концтаборі. У післявоєнні роки працював у пресі, на культосвітній ниві Вінниччини та Буковини. Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету (1957) і деякий час учителював, знову працював у пресі. Автор літературознавчих і фольклорних статей, літературно-краєзнавчих розвідок, критичних відгуків. З-під його пера з’явилися друком п’єси «Коли квіти стріляють» (1966) та «Вас чекають матері» (1973), збірка гумору й сатири «Передбачливий гість» (1983). Як перекладач познайомив читачів з низкою творів німецьких, польських, молдавських, білоруських, російських авторів. Член СПУ з 1964 р.

Довідки див.: Письменники Радянської України 1917-1987. – К., 1988; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001; Вінниччина фольклорна. – Вінниця, 2004.

8  90 років від дня народження Дмитра Михайловича Прилюка (1918-1987), українського прозаїка і журналіста, доктора філологічних наук, професора.

Закінчив інститут журналістики у Харкові (1941), учасник другої світової війни. У повоєнні роки працював власним кореспондентом, завідуючим відділом, заступником редактора обласної газети «Зоря Полтавщини». 1950-1952 рр. жив у Вінниці, був редактором газети «Вінницька правда». Переїхав до Києва, деякий час перебував на партійній роботі, потім обіймав посаду редактора «Київської правди», згодом – республіканської газети «Колгоспне село». З 1958 р. – на викладацькій роботі. Протягом 1965-1982 рр. очолював факультет журналістики, кафедру теорії і практики радянської преси Київського університету. Перші його художні нариси з’явилися 1954 р., гуморески й фейлетони письменника увійшли до збірки «Дозвольте запевнити!» (1958), «На здоров’ячко» (1962), «Давні знайомі» (1964). Йому належать книги балад і легенд, цикл повістей, романи «Де ти, доле?» (1971), «Повноколосся» (1977), «Роки неспокійного сонця» (1988). Член СПУ з 1965 р.

Довідки див.: Письменники Радянської України 1917-1987. – К., 1988; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001.

http://www.chl.kiev.ua

9  95 років від дня народження Олекси Воропая (1913-1968), українського фольклориста, етнографа, біолога, доктора слов’янської етнології, доктора природничих наук.

Закінчив Агрономічну академію в Москві (1940), навчався в Одеському університеті на заочному відділенні. Працював агрономом, учителював, у тому числі у с.Вороновиці. Під кінець другої світової війни емігрував до Німеччини. Там з’явились перші його публікації. Згодом переїздить до Англії. Друкував у журналі «Визвольний шлях» етнографічні статті, праці з біології. Обряди та етнопоетичні твори, зафіксовані на Вінниччині, займають у його публікаціях значне місце. Основна його праця – «Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. У двох частинах».

Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000); З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001; Вінниччина фольклорна. – Вінниця, 2004; Гальчак С. Краєзнавці Вінниччини. – Вінниця, 2005.

10  60 років від дня народження Михайла Феодосійовича Каменюка (1948, с.Григорівка, нині Могилів-Поділ. р-ну), українського поета, перекладача, журналіста.

Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1971), протягом 1969-1986 рр. працював у пресі, 1986-1997 рр. – очолював Вінницьку організацію СПУ. Згодом – генеральний директор Вінницької обласної державної телерадіокомпанії, редактор газети «За Батьківщину». Один із засновників Вінницького письменницького клубу «Нотаріус вічності» (2000). Друкується з 1963 р. Останні його твори: «2000. Вірші, іронізми, пісні» (2001), «Татуювання коня: Поезії третього тисячоліття» (2002). Лауреат літературної премії ім.А.Малишка, обласних премій ім.М.Коцюбинського, ім.К.Гришина та ім.М.Трублаїні. Заслужений працівник культури України (1998). Член СПУ з 1979 р.

Довідки див.: Письменники Радянської України 1917-1987. – К., 1988; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001; Письменники Вінниччини. – Вінниця, 2001.

http://www.kamenuk.vc.ukrtel.net

17   110 років від дня народження Гната Гнатовича Ігнатовича (Балінського) (1898, м.Немирів, – 1978), українського актора і режисера, заслуженого діяча мистецтв України (1960).

Закінчив Київську драматичну студію при молодому театрі, з 1935 р. працював у кіно, був асистентом О.Довженка в кінострічці «Щорс». З 1946-1963 рр. – головний режисер Закарпатського театру (Ужгород).

Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; Карельський Н., Глушко Є., Синько О. Кіномистецтво України в біографіях. – К., 2004.

·   100 років від дня народження Григорія Порфировича Кочура (1908-1994), українського поета, перекладача, літературознавця.

Після закінчення Київського інституту народної освіти працював у Балтському педтехнікумі, в Тираспольському педагогічному інституті. З 1936 р. до початку війни – у Вінницькому педагогічному інституті. В 1943 р. арештований, звинувачений в націоналізмі і засуджений до 10 років виправно-трудових колоній. Реабілітований в 1957 р. Працював як перекладач і дослідник літератури. 1991 р. в серії «Майстри поетичного перекладу» у видавництві «Дніпро» з’явилася своєрідна антологія його перекладів під назвою «Друге відлуння». Будні ГУЛАГу відтворив у збірці поезій «Інтинський зошит. Вірші 1945-1953» (1989). Лауреат республіканської премії ім.М.Рильського (1989) та Державної премії України ім. Тараса Шевченка (посмертно, 1995).

Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001.

http://uk.wikipedia.org

20  50 років (1958) відтоді, як утворено літературну студію Вінницького педінституту «Червоні вітрила» (нині «Вітрила» педуніверситету ім. Михайла Коцюбинського).

Довідку див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000.

23   110 років від дня народження Родіона Яковича Малиновського (1898-1967), військового і державного діяча, маршала СРСР (1944), двічі Героя Радянського Союзу (1945, 1958).

Дитячі роки пройшли в с.Кліщів, нині Тиврівського району. Учасник першої світової війни, з 1919 р. – в Червоній армії. Закінчив військову академію ім.М.В.Фрунзе (1930), в 1937-1938 рр. – учасник громадянської війни в республіканській Іспанії. Влітку 1940 р. Р.Малиновському присвоєно звання генерал-майора. Під час другої світової війни – командуючий стрілецьким корпусом, командарм (6-ю, 66-ю і 2-ю гвардійською), командуючий військами Південного, Південно-Західного, (з 1943 р. 3-го Українського), 2-го Українського фронтів. З 1945 р. – командир військами Забайкальського округу. Протягом 1945-1947 рр. – командуючий військами Забайкальсько-Амурського військового округу, головнокомандуючий військами Далекого Сходу (1947-1953), командуючий військами Далекосхідного військового округу (1953-1956). З 1956 – перший заступник міністра оборони і головнокомандуючий сухопутними військами. З 1957 – міністр оборони СРСР. Нагороджений 5 орденами Леніна, орденом Перемоги, 3 орденами Бойового Червоного Прапора, іншими орденами та медалями.

Довідки див.: УРЕ. – Т. 6. – К., 1981; Історія України в особах ХІХ-ХХ ст. – К., 1995; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000.

http://www.hrono.ru

24   80 років від дня народження Миколи Миколайовича Кравця (1928), історика, краєзнавця, доктора історичних наук (з 1965 р.), професора (з 1969 р.).

У 1949 році закінчив історичний факультет Львівського педінституту, вчителював, працював старшим викладачем Станіславського (Івано-Франківського) педагогічного інституту, науковим співробітником інституту суспільних наук України у Львові, завідуючим кафедрою історії України Львівського університету ім.І.Я.Франка, завідуючим кафедрою історії СРСР і України Чернівецького державного універси-тету. З 1975 р. був завідуючим кафедрою загальної історії Вінницького педагогічного інституту (тепер університету ім. Михайла Коцюбинського). Автор 5 монографій та більше 500 праць із всесвітньої історії, історії України, в т.ч. Поділля. Під його керівництвом проведено 19 обласних історико-краєзнавчих конференцій.

Довідки див.: Краєзнавство Східного Поділля. – Вінниця, 2005; Краєзнавці Вінниччини. – Вінниця, 2005.

24  115 років від дня народження Миколи Оверковича Битинського (1893, м.Літин, нині смт, – 1972), ученого-геральдиста, художника, військового та громадського діяча.

Закінчив педагогічні курси та художньо-промислову школу в Кам’янці-Подільському. Учасник першої світової війни, у роки визвольних змагань в Україні займав старшинські посади в українському війську. Учасник боїв за вільну Україну (1939). Після другої світової війни перебував у Німеччині, з 1951 р. жив у Торонто, де викладав на курсах українознавства ім.Г.Сковороди і на курсах ім.І.Котляревського. Був членом Української Вільної Академії наук, Братства Святого Володимира та інших громадських організацій.

Довідки див.: З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001; Гальчак С. Краєзнавці Вінниччини. – Вінниця, 2005.

Кінець листопада

·   90 років (1918) відтоді, як Директорія переїхала до м.Вінниці.

Довідки див.: Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 1998 року. – Вінниця, 1997; Вінниччина в датах Вінниця, 2000.

Грудень

2   70 років від дня народження Костянтина Андрійовича Лазаренка (1938, с.Чуків, нині Немирів. р-ну, – 1998), українського поета, перекладача, журналіста.

Закінчив факультет журналістики Київського університету (1970). Працював у пресі, друкувався з 1959 р. Автор збірок «Ластівки над вікном» (1979), «Материна пісня» (1985), «Сонцем сад проміниться» (1990).

Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001.

4  110 років від дня народження Марії Якимівни Ковач (Вербовенко) (1898, м.Гнівань, нині Тиврів. р-ну, – 1979, Вінниця), української атлетки, чемпіонки світу з класичної боротьби.

У заводській кравецькій майстерні спецодягу розпочався самостійний заробіток майбутньої чемпіонки. На самодіяльній сцені заводу мали вияв її артистичні здібності. 1913 р. у пошуках кращого заробітку Марія поїхала до родичів в Одесу. Реклама привела її на заняття з жіночої боротьби, де вона познайомилась з атлеткою Л.Кривошеєвою. М.Ковач з рекомендаційним листом від Л.Кривошеєвої виїхала до Петербурга для зустрічі з директором дамського чемпіонату з класичної жіночої боротьби, який запропонував талановитій дівчині контракт. Після відповідної підготовки дівчина успішно виступає на манежі петербурзького цирку. У 17 років – заволоділа чемпіонським титулом, але Марія відхиляє пропозицію виїхати з трупою за кордон і вирішує повернутися додому й поступити на медичні курси в м.Жмеринці. В архіві спортсменки зберігається посвідчення про закінчення нею короткотермінових курсів сестер-жалібниць за підписом їх керівника, земського лікаря Д.К.Заболотного, видатного мікробіолога. 1916-1920 рр. Марія виконувала обов’язки санітарки, сестри-жалібниці в Жмеринському лазареті для поранених, у санітарному поїзді № 2, пізніше – в Гніванському шпиталі. Після громадянської війни Марія Ковач до спорту не повернулась. Вона вийшла заміж, пізнала долю дружини репресованого.

Довідки див.: Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 1998 року. – Вінниця, 1997; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; Лозовський І.Р. Спортивні таланти Поділля. – Вінниця, 2002.

5   110 років від дня народження Михайла Іларіоновича Артамонова (1898-1972), археолога, доктора історичних наук (з 1941 р.), професора (з 1943 р.), дійсного члена Польської АН (з 1959 р.), член-кореспондента Німецького товариства, почесного члена Шотландського товариства антикварів.

Закінчив Ленінградський університет (1924), в 1937-1943 рр. – директор інституту історії матеріальної культури АН СРСР, у 1948-1951 рр. – проректор Ленінградського університету, потім завкафедрою цього університету. Досліджував археологічні пам’ятки Вінниччини у 1946-1948 рр., зокрема пам’ятки скіфського і ранньослов’янського часу (Немирівське городище, Григорівка).

Довідки див.: Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст. – Кам’янець-Подільський, 1993; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000.

http://uk.wikipedia.org

8   130 років від дня народження Михайла Володимировича Омеляновича-Павленка (1878-1952), українського військового і державного діяча, генерал-полковника армії УНР, учасника російсько-японської війни (1904-1905) та першої світової війни (командував гвардійським полком, а також штабом корпусу).

За Центральної Ради – командир української бригади в Катеринославі (Дніпропетровськ), за гетьманату – командир 3-ї Стрілецької дивізії в Полтаві. З 1919 р. – командуючий Дієвою Армією УНР, організатор та керівник Першого Зимового походу, під час якого з боями проходив по території Вінниччини. Після успішного завершення походу був відзначений Залізним хрестом №1. У 1920-1945 рр. – емігрував у Чехословаччину, де знаходився до 1945 р., з 1945-1948 рр. – жив у Німеччині. Автор праць «Українсько-польська війна 1918-1919 рр.» (1929), «Зимовий похід» (1934) та ін. Помер і похований у Парижі.

Довідки див.: Енциклопедія українознавства. – Л., 1996; Завальнюк К. Лицарі волі. – Вінниця, 2000; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000.

10  80 років від дня народження Віталія Олександровича Громадського (1928, с.Комарівка Теплиц. р-ну), співака (бас), заслуженого артиста РСФСР (1979).

Закінчив Московську консерваторію (1961), був солістом Московської філармонії. Лауреат 1-ї премії на Міжнародному конкурсі ім.Р.Шумана (1960, Берлін).

Довідку див.: Музыкальная энциклопедия. – Т. 6. – М., 1982.

11  70 років від дня народження Раїси Дмитрівни Скалій (1938, с.Білашки Погребищ. р-ну), українського кінокритика.

Довідку див.: Капельгородська Н., Глущенко Є., Синько О. Кіномистецтво України в біографіях. – К., 2004.

14  75 років від дня народження Петра Панасовича Палія (1933, с.Козлів, Могилів-Поділ. р-ну), українського поета.

У 1953 р. закінчив Яришівську середню школу, в 1958 р. – факультет журналістики Київського університету ім. Тараса Шевченка. Кілька років перебував на засланні в Сибіру, що, як пише сам автор, «не пов’язане з творчістю, а з молодістю і нестійкістю». Працював у богородчанській районній газеті (на Івано-Франківщині), з 1964 р. понад 20 років – в обласній газеті «Радянська Буковина». Друкується з 1950 р. Автор кількох збірок: «Пісня з Карпат» (1958), «Березіль» (1967), «Повнодення» (1972), «Живу тобою, радосте» (1980), «Син» (1991), «А за Брусницею, а за криницею» (1996), «Прощання з птицями» (1998). Відзначений літературною премією ім.Д.Загула, що присуджується Чернівецькою організацією СПУ. Член СПУ з 1988 р.

Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001.

21   80 років від дня народження Миколи Васильовича Білкуна (1928-1995), українського прозаїка, учасника другої світової війни.

В 1950 р. закінчив фельдшерську школу у Вінниці, працював дільничним фельдшером. Закінчив Вінницький медінститут (1957). З 1958 р. почав працювати в журналі «Перець», був його відповідальним редактором. Згодом, у видавництві «Радянський письменник», – заступник головного редактора. Друкується з 1952 р. Ще проживаючи на Вінниччині, видрукував збірку гуморесок «Старший друг» (1955), книгу нарисів «Золоті руки» (1955), повість «Валерій Коваленко» (1957). Працював переважно в жанрах гумору та сатири. Член СПУ з 1959 р.

Довідки див.: Письменники Радянської України 1917-1987. – К., 1988; Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001.

22   175 років від дня народження Марко Вовчок (Вілінська Марія Олександрівна) (1833-1907), українського прозаїка.

Народилася у дворянській родині, виховувалась в пансіоні у Харкові (1845-1846), потім жила в Орлі. Одружившись з ученим-фольклористом О.М.Марковичем, переїхала в кінці серпня 1855 р. до Немирова. Записує усну народну творчість, буває в селах: Ковалівка, Гунька, Мухівці, Велика Бушинка. Вивчала життя народу, його мову, звичаї, обряди. У 1857 р. в Санкт-Петербурзі вийшла перша її збірка творів про важку долю українського селянства «Народні оповідання». Протягом 1859-1867 рр. жила за кордоном (в Німеччині, Парижі). У 1867 р. повернулася в Росію. Жила в Петербурзі, на Кавказі, протягом 1885-1893 рр. – в Україні.

Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001.

http://www.ukrcenter.com

25   85 років від дня народження Бориса Наумовича Хандроса (1923, с.Озаринці, нині Могилів-Поділ. р-ну – 2006), журналіста, публіциста, кіносценариста, педагога, учасника другої світової війни.

Закінчив Київський університет (1950), його твори – художньо-документальна проза. Дослідив за архівними джерелами життя та діяльність видатного педагога С.А.Карабіна, в т. ч. період його перебування на Вінниччині. Відомий як дослідник теми голодомору, висвітлюючи її на матеріалах Вінниччини. Автор кіносценаріїв документальних фільмів «Смертні листи» (1992), «Історія одного млина» (1993).

Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001; Гальчак С. Краєзнавці Вінниччини. – Вінниця, 2005.

http://www.jewukr.org

29   120 років від дня народження Галини Журби (Домбровська Галина Маврикіївна) (1888, хутір Олександрія, біля с.Соболівка, нині Теплиц. р-ну, – 1979), української письменниці, мемуаристки.

З 1912 р. жила в Києві, з 1919 – працювала редактором Всевидаву, в 1920 р. емігрувала до Польщі. Перебувала у таборі полонених українських вояків у Тарнові, потім жила у Рівному, Здолбунові, Львові. Під час другої світової війни виїхала до Америки. Перша збірка оповідань «З життя» вийшла в Одесі (1909), друга – «Похід життя» – в Києві (1919). Роман «Доктор Катіоні», що вийшов у Кракові, став популярним серед української еміграції. Вона – одна із засновників об’єднання українського письменництва в еміграції «Слово». У США працювала в жанрах мемуарної літератури.

Довідки див.: Вінниччина в датах. – Вінниця, 2000; З-над Божої ріки. – Вінниця, 2001; Козак С. Розсіяні по світах. – К., 2007.

http://www.ukrcenter.com

http://www.sobolivka.com.ua

Цього місяця виповнюється

 

·  130 років від дня народження Сави Романовича Хр


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2008 РОКУ

  1. Видатні постаті Вінницького краю,
    вшанування яких в області відзначається щорічно
  2. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2008 року (січень - липень)
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2008 року (серпень - грудень)

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше