ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Бібліотека в контексті світової культури, науки, інформації

Версія для друку

Шляхи взаємодії бібліотеки з громадським сектором

(на прикладі діяльності Обласного гендерного центру)

 

Саричева М.В.,

завідувачка відділу документів з гуманітарних наук

Миколаївської ОУНБ ім.О.Гмирьова

 

Зміни соціально-культурної ситуації змушують сьогодні бібліотеки переглянути традиційні підходи до своєї діяльності й виробити нову модель сучасної бібліотеки, такий механізм, в якому було б зацікавлене суспільство. Тому вони стали часто виконувати функції центрів суспільних зв’язків.

Форми співробітництва бібліотеки із громадськими організаціями різноманітні: спільне проведення заходів, надання приміщень і аудиторії, інформаційне забезпечення керівників організацій та їхнього активу. При цьому бібліотека не втрачає можливості налагодити багатобічне співробітництво з різними громадськими організаціями, представниками ділового світу, міської влади, не забуваючи й про потреби своїх читачів.

У цьому плані великий інтерес становить досвід тісного співробітництва Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки (далі – ОУНБ) ім.О.Гмирьова, управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації й Обласного центру соціальних служб для молоді, спільними зусиллями яких у 2001 р. був створений обласний гендерний центр. Гендерний центр являє собою об’єднання, що сприяє суспільному усвідомленню ролі й місця чоловіків і жінок у суспільстві та надає інформаційно-консультативну допомогу населенню, громадським організаціям з питань гендерної політики.

На базі відділу документів з гуманітарних наук бібліотеки функціонує інформаційний центр з гендерних питань, що взяв на себе функції координації роботи громадських організацій, які займаються гендерними проблемами в Миколаївській області, забезпечення їх інформаційною підтримкою, залучення уваги суспільних структур до проблем жінок. Діяльність центру спрямована також на:

· розвиток співпраці, обмін досвідом та інформацією між обласними жіночими організаціями;

· постійне інформування їх про міжнародні заходи щодо гендерних питань, міжнародні та державні законодавчі акти по захисту жіночих прав;

· організацію семінарів, тренінгів, конференцій і т. ін.;

· створення електронної бази даних.

На сьогоднішній день співробітниками бібліотеки створена електронна база даних (БД) “Гендерна політика в Україні та за кордоном”, що є складовою частиною інформаційних ресурсів гендерного центру. За 5 років діяльності ця електронна БД поповнилася значною частиною інформаційного матеріалу за наступними напрямками:

· гендерні дослідження в політології, соціології та історії жіночого руху;

· положення жінок у сучасному суспільстві;

· законодавство по захисту жіночих прав;

· жінка й чоловік як проблема соціальної рівноправності;

· гендер у політиці, історії, освіті, літературі, медицині;

· торгівля жінками як актуальна проблема сучасного суспільства;

· жінка й материнство та ін.

Таким чином, на основі використання бібліографічної інформації здійснюється допомога організаціям і приватним особам у підборі літератури за окремими гендерними питаннями.

Досвід показує, що для розвитку недержавних організацій та ефективної роботи громадськості необхідні інформаційна та освітня підтримка, накопичення, збереження і поширення відповідної інформації у всіх її видах. Тому робота з відкриття гендерного центру була розпочата зі створення електронного довідника “Громадські жіночі організації м.Миколаєва”, що передбачав:

·  проведення соціологічних досліджень, міні-опитувань, анкетувань для виявлення потреб на інформацію з відповідної тематики;

· створення фактографічно-інформаційного банку даних з актуальних питань жіноцтва;

· надання оперативної інформації громадським організаціям, жіночим клубам про надходження нової літератури щодо проблем жіноцтва;

· організацію зустрічей, семінарів, “круглих столів” з проблем гендерної політики;

·видання на основі електронного довідника рекомендаційних покажчиків.

Зі створенням нових організацій і жіночих клубів довідник доповнюється та редагується.

Гендерне питання назване основним у розвинених суспільствах. До них належить і Україна, де за останні роки досягнутий помітний прогрес у ствердженні гендерної рівності. Виходячи з цього, на заходах ми намагалися піднімати найактуальніші та найболючіші проблеми гендерної політики: соціальне положення жінки в сучасному суспільстві, пріоритетні напрямки гендерної освіти й виховання в Україні, стратегія утвердження рівності між жінками й чоловіками, права дитини, жінка та лідерство, запобігання розповсюдження ВІЛ/СНіДу тощо.

Таким чином, за 5 років роботи інформаційного центру з гендерних питань було проведено чимало цікавих зустрічей, семінарів, конференцій, у засіданнях яких неодноразово брали участь представники таких організацій, як “Жіноча перспектива”, “Ліга ділових жінок”, “Спілка жінок України”, “Жіночий бізнес-центр” та ін.

Намітилися цікаві контакти бібліотеки із благодійними фондами, які також не раз ставали учасниками спільних заходів, серед них – організації “Юнітус”, “Любисток”, “Місцевий регіон”, консультаційний центр “Мама и малыш”, недавно відкритий Центр денного перебування для родин з дітьми, яких торкнулася проблема ВІЛ/ СНІДу та ін. У семінарах беруть участь психологи, соціологи, юристи, медичні працівники, співробітники правоохоронних органів і ЗАГСу тощо.

Тісне багаторічне співробітництво зв’язує бібліотеку з обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, обласним Центром здоров’я, обласним управлінням юстиції, обласним відділенням Дитячого фонду, обласним військовим комісаріатом, Пушкінським клубом, вузами та музеями нашого міста.

Результати такого співробітництва очевидні. Це:

· надходження від різних організацій у дарунок книг, брошур за різними напрямками гендерної політики, матеріалів міжнародних конференцій, документів із захисту прав жінок, різних довідкових видань, літератури про створення жіночих організацій і т.д.;

· поповнення інформаційних ресурсів центру роздавальними матеріалами різної тематики для проведення заходів.

У справі співробітництва із загальними організаціями не останню роль грає видавнича діяльність. Співробітниками бібліотеки видаються списки літератури, бібліографічні покажчики за різними темами, що поширюються серед жіночих організацій, районних бібліотек, де тільки відкриваються гендерні центри. Так, великою популярністю користувалися бібліографічні покажчики: “Гендерна політика в Україні та за кордоном”, “Законодавство України про охорону здоров”я”, “Жінки в сучасному світі”, “Гендерні особливості сучасної сім”ї”.

До основи діяльності гендерного центру покладено також нові комп’ютерні технології. На заходах представники громадських організацій мають можливість знайомитися з Інтернет-ресурсами, електронними презентаціями, регулярно використовувати БД на компакт-дисках за певними темами, брати участь у перегляді кінофільмів, а також одержувати тематичні покажчики ресурсів Інтернет, які готує бібліотека. Серед останніх – “Жінка й суспільство: соціальне положення жінки”, “Здоров”я нації в руках жінки”, “Захоплення сучасної жінки”, якими користуються не тільки представники громадських організацій, а й читачі нашої бібліотеки. Показником ефективності співробітництва бібліотеки та громадських організацій є:

· накопичення та збереження інформаційних ресурсів, забезпечення відкритого доступу до них;

· налагодження процесу обміну інформацією, зокрема в електронному режимі;

· постійний аналіз звернень і характеру запитів громадських організацій, здійснення анкетування представників громадських організацій з метою оцінки діяльності гендерного центру;

· розвиток жіночих та інших громадських організацій у регіоні.

Багато в чому позиції бібліотеки й громадських організацій збігаються. Бібліотека також є некомерційною організацією й завжди відкрита для співробітництва. Створення гендерного центру є для неї стимулом у роботі. Відкриваються нові канали одержання інформації, з’являються можливості для залучення нової категорії – фахівців суспільних структур для рішення існуючих проблем, а також умови для включення бібліотеки до сфери інтересів громадськості. Така діяльна, активна позиція бібліотеки сприяє розширенню її можливостей, робить її відкритою, створює її позитивний імідж.

Разом з цим, ОУНБ ім.О.Гмирьова виступає ініціатором встановлення контактів з державними й громадськими організаціями, соціальними службами та благодійними фондами. Майбутнє у цьому напрямку бачиться в реалізації нових завдань, невикористаних резервів. Сподіваємося розширити свої партнерські контакти, охоплюючи сфери охорони здоров’я, соціальні служби, правоохоронні органи тощо. Бібліотека й далі буде широко і привітно відчинена для тих, хто бажає співпрацювати, хто завжди готовий до діалогу й партнерства. 


Роль бібліотек у інтеграції в суспільство людей з особливими потребами

 

Введенська О.Ю.,

працівник служби інформаційно-бібліотечного

сервісу Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва

 

Люди з особливими потребами є невід’ємною частиною сучасного суспільства. І хоч їх шлях до гармонійної взаємодії з іншими верствами громадян нашої країни є нелегким, багато державних і недержавних установ наполегливо шукають нові моделі цього процесу.

Сьогодні велику роль у становленні і розвитку людей з особливими потребами можуть і повинні здійснювати бібліотеки, які за всіх часів були основою для освіти і самореалізації користувачів даної категорії.

Соціальна реабілітація інвалідів – засіб повернення хворого до нормального життя і праці в межах його можливостей. Основна мета соціальної реабілітації – інтеграція людини в суспільство.

Кожна загальнодоступна бібліотека повинна гарантувати вільний доступ до своїх фондів всім громадянам, що проживають в зоні її обслуговування. Інформація допомагає пройти той складний шлях перетворень від ізольованої, розгубленої людини, до цікавої особистості, ерудованого співрозмовника, досвідченого фахівця.

Діяльність бібліотек у допомозі в соціальній інтеграції інвалідів полягає, перш за все, в оперативному наданні інвалідам суспільно-значущої інформації, в підборі, рекомендації і доставці джерел, що мають підвищений попит.

Необхідно взяти до уваги той факт, що сьогодні бібліотеки є одними із небагатьох державних установ, що обслуговують інвалідів безкоштовно.

 Великого значення набуває соціальне партнерство з організаціями різних галузей і напрямків діяльності. В ході інформаційної роботи з людьми цієї категорії необхідні знання з різних галузей.

Сьогодні, завдяки плідній співпраці із центрами реабілітації людей з особливими потребами та громадськими організаціями, бібліотека стає місцем відпочинку, спілкування та освіти інвалідів.

Координація діяльності з міськими службами соціальної допомоги населенню, об’єднаннями інвалідів виявляє осіб, що потребують підтримки. Фахівцями бібліотеки проводиться телефонне опитування, яке виявляє ступінь потреби бібліотеки і її послуг серед цієї категорії населення. Таке соціальне партнерство допомагає: визначити коло потенційних користувачів бібліотеки, підтвердити факт необхідності організації бібліотечного обслуговування інвалідів, встановити тісний зв’язок з іншими організаціями, що практикують роботу соціальної реабілітації й інтеграції інвалідів.

Співпраця із зацікавленими організаціями допомагає визначити інформаційні потреби людей даної категорії. Проводиться анкетування, яке стосується інтересів користувачів, їх способу життя, ступеня захворювання, можливостей і прагнень. Аналізуючи відповіді, можна отримати реальне уявлення про читацьку аудиторію, визначити основні напрями роботи, пріоритетні теми, а також, з метою підвищення якості роботи, розділити користувачів на окремі тематичні групи.

Досвід роботи бібліотек з інвалідами показує, що сам факт залучення до світу книг набуває для них виняткового значення. Вдало підібрана книга і розмова про неї з бібліотекарем – це подія для самотньої людини. Обслуговування інвалідів вимагає від бібліотекаря особливого індивідуального підходу, пройнятого співчуттям і терпінням.

Для обслуговування даної категорії читачів відповідної підготовки потребують і бібліотечні працівники. До занять з підвищення їх кваліфікації доречно залучати психологів, дефектологів, соціальних працівників. Робота бібліотек також передбачає обслуговування вчителів, вихователів, батьків, що займаються з дітьми-інвалідами.

Враховуючи, що інваліди більш за інші категорії користувачів потребують фактографічної інформації, в бібліотеках створюється банк даних, що включає відомості про медичні і реабілітаційні центри, установи системи соціального захисту населення, утворення спеціалізованих шкіл, підприємств для інвалідів, служб побуту з вказівкою адрес, телефонів, годин роботи. Тут же зібрані необхідні офіційні документи: закони, Укази Президента України, ухвали і рішення місцевих органів влади, що мають життєво важливе значення для інвалідів.

У роботі інтеграційних бібліотек особлива увага приділяється висвітленню кращих досягнень самих інвалідів. Працівники бібліотек, розуміючи всю важливість таких відомостей, намагаються повніше розкрити цю тему, підбираючи спеціальні матеріали, організовуючи тематичні вечори і лекційні зустрічі. На подібні заходи запрошують небайдужу до чужого лиха молодь. В результаті між інвалідами і людьми без функціональних обмежень можуть скластися дружні стосунки.

Велику роль відіграють бібліотеки в організації творчих здібностей людей з особливими потребами. Подібна робота сприяє пошуку і розкриттю талантів, які можливо були нереалізовані. Співпраця з Центрами реабілітації інвалідів дозволяє організувати дозвілля читачів. Для них влаштовують знайомство з бібліотекою, проводять дні знань, святкові вечори та ін. Практикується відкриття прокату відеокасет та компакт-дисків. Організовуються конкурси на кращі вірші, прозаїчні твори. Працюють клуби, гуртки, об’єднання за інтересами.

Для студентів і спеціалістів з особливими потребами послуги бібліотек стають незамінними у підвищенні їх професійної підготовки. Цій категорії читачів повинна бути приділена особлива увага. Такі фахівці часто знаходять себе у науковій діяльності, яка сприяє їх самореалізації, зміцненню їх активної життєвої позиції. Бібліотека є науковою базою для проведення подібних робіт. Бібліотечні працівники завжди намагаються підібрати всі необхідні матеріали, які б допомогли користувачеві у досягненні своєї мети.

Бібліотеки проводять науково-практичні конференції, семінари, круглі столи, присвячені проблемам інвалідів та інвалідності.

Задоволення інформаційних прагнень людей з особливими потребами набуло нових форм і можливостей завдяки застосуванню нових інформаційних технологій. Основна мета впровадження засобів автоматизації в бібліотеці – оперативність і висока якість обслуговування користувачів. Реалізується це за допомогою зручного пошуку необхідної інформації, яка зосереджена в електронних каталогах і базах даних бібліотеки. Нові інформаційні технології пропонують оптимальний для кожного користувача вибір засобів, призначених для знаходження необхідних документів. Сучасні бібліотеки надають вільний і безкоштовний доступ до інформаційних ресурсів як традиційних, так і електронних, у тому числі краєзнавчих.

У працівників бібліотек, що підключилися до обслуговування інвалідів, виникнуть певні проблеми. Це, перш за все, труднощі матеріального характеру. Адже, в першу чергу, потрібно підготувати саму будівлю для інвалідів, що користуються кріслами-візками, милицями: прибрати пороги, що заважають, побудувати пандуси, зробити зручними сходи, поручні, обладнати будівлю і прилеглу територію засобами орієнтування, тобто необхідно забезпечити інвалідам фізичний доступ до бібліотеки. Вхідні двері і простір біля стола мають бути таких розмірів, які б дозволяли в’їхати і розвернутися візку.

Сучасні бібліотеки намагаються брати активну участь у розвитку і становленні людей з особливими потребами. Саме тому ними ведеться детальне вивчення досвіду вітчизняних і закордонних бібліотек. Це є свідченням того, що групи читачів, які потребують відмінної від основного контингенту доступу до інформації, повинні стати об’єктом окремого ґрунтовного наукового дослідження, предметом особливої уваги в стратегії соціального розвитку нашої країни. 


 Міжнародні зв’язки наукових бібліотек

 Американський досвід в галузі культури очима українського бібліотекаря

 

Подзолкіна О.О.,

завідувачка відділу літератури іноземними мовами

Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва

 

Загальновизнано – Сполучені Штати Америки мають такий могутній вплив на довколишній світ, що його не можна порівняти з впливом жодної іншої країни світу. Розмірковуючи над цим та опрацьовуючи величезний масив інформації, можна зазначити, що США задали темп руху всьому сучасному світові своєю етикою, політичним мисленням, технологічними проривами, а головне – гласною публічною та ґрунтовною розробкою власних досягнень і провалів, на чому вже вчаться інші країни.

Доцент Московського державного університету В.А.Кременюк підсумовує значення США в сучасному світі: «Країна досягла такого ж рівня, який колись мали метрополії колоніального світу для своїх імперій» [2; С. 3].

Одним із проявів культури, що підкреслює унікальність, своєрідність та неповторність розвитку американського етносу, є концепція “американського способу життя”. Адже вона містить у собі найрізноманітніші уявлення про культуру, цінності, традиції, соціальні норми, психологічні особливості американців, які проявляються на рівні буденної свідомості та психології, що торкаються національних історичних особливостей.

В умовах, коли від вправності, практичного знання та навичок залежали успіх і добробут на новому континенті, потрібні були, передусім, технології та вміння, – все, що підтверджувалося значенням американізму “know-how“.

Оцінюють вплив американської культури неоднозначно. Одні вважають, що масова культура поширюється у світі і є привабливою для молоді. Інші звертають увагу на негативні наслідки впливу не кращих зразків цієї культури на ту ж молодь. Але, ми вважаємо, що країна, яка є лідером світового науково-технічного прогресу, має достатньо аргументів для демонстрування своїх переваг. США зосереджують понад третину наукового потенціалу світу, є лідером у видавничій діяльності, кінобізнесі, рекламі. На радіо і телебаченні світу панують американська музика і шоу-програми. Фірми США мають незаперечні досягнення в галузі промислового дизайну, архітектури і будівництва. Мова “Інтернет” – англійська. До того ж, американські університети захопили незаперечне лідерство в глобальній системі вищої освіти – щороку до півмільйона студентів з усіх кінців світу прибувають на навчання до США.

На нашу думку, першооснови культури сучасних США формувались і розвивались на ґрунті культурних традицій народів усієї Європи, адже вони формували північноамериканську націю. Культура США трохи більше як за дві сотні років стала врівень з культурами інших країн, повторивши їх кращі риси. Але водночас у цій культурі виникли і такі явища, які можна вважати суто американськими.

Історія американської культури йшла під знаком формування стереотипів: вони стимулювали зростання виробництва і розширення попиту на ринку. Наприклад, коли на екранах транслювали дитячий серіал “Зоряні війни”, магазини майже наполовину були заповнені іграшками за мотивами цього ж серіалу, космічні кораблі, комп’ютерні відеоігри, реклама і шоу-програма подавались на телебаченні на ті ж сюжети. Все разом стимулювало зростання попиту на ринку.

Як відомо, національна кухня і система харчування є важливою складовою національної культури. Попкорн, чіпси, гамбургери чи чізбургери, стейки з різноманітного м’яса, курчата “кентаккі вікінг”, з напоїв – кока-кола, пепсі-кола. Втім, ще різдв’яна індичка та яблучний пиріг, але вони прийшли з доброї старої Європи. При цьому система масового харчування побудована так, щоб можна було поїсти швидко і майже на ходу. Фаст фуд – масова культура в швидкому харчуванні.

Насильство – одна з самих злободенних проблем сучасної Америки. На думку аспіранта Московського державного університету Халилова В.М., події 11 вересня 2001 року тимчасово відсунули тему екранного насилля на другий план, і, справді, сьогодні більше американських фільмів розважального характеру. Але автор вважає, що рано чи пізно до теми насилля мають повернутися, – у нього немає сумнівів на цей рахунок. Випускаючи фільми військової тематики, Голівуд вміло використовує ситуацію, що склалася. Війна – ідеальний фон для демонстрації жорстокості і останні голівудські творіння в повній мірі використовують можливість показати насилля без побоювання бути обвинуваченими в його пропаганді [3; С. 103] .

Загальновідомим є й той факт, що американські бібліотеки сильні своєю матеріально-технічною базою, інформаційними технологіями, а американські бібліотекарі – професіоналізмом.

Головними завданнями, якими керуються американські бібліотеки, є: зробити доступними знання й надбання людства для всіх, скомплектувати і зберегти універсальні видання, історичні й унікальні колекції для теперішнього і майбутнього поколінь, забезпечити доступ до інформації, використовувати інформаційні ресурси за допомогою виставок рідкісних і найважливіших колекцій з метою підвищення національного добробуту й майбутнього прогресу. Такими ж завданнями керуються і українські бібліотеки.

Уважно і турботливо ставляться в США до людей з особливими потребами. Обслуговують їх всі бібліотеки без обмеження – і вдома, і в режимі on-line. Цей досвід заслуговує уваги і наслідування, адже проекти і програми допоможуть соціальній адаптації цієї частини населення в суспільстві. Секрет успіху бібліотек в Америці – увага до користувача, висока якість бібліотечного обслуговування.

Кандидат педагогічних наук, доцент Національного університету «Києво-Могилянської академії» Римма Бєланова зауважує, що американці щиро вірять у те, ніби їх ідеали і спосіб життя варті наслідування, і коли б людина з будь-якої країни світу мала таку змогу, то, безперечно, хотіла б жити у США. Для досягнення цієї мети використовуються всі засоби: телебачення і радіо, комп’ютерна мережа Інтернет, послуги місіонерів і волонтерів, наполеглива реклама всього, що пов’язано із США. На думку Р.Бєланової, вивчення іноземної мови в дошкільному віці може нашкодити дитині. В цей період життя іноземне слово, стаючи поряд з вітчизняним, не додає нічого до знання, але, як інородне тіло в організмі, сповільнює та викривляє дійсність цього організму [1; С. 54].

Маючи майже чотирьохрічний досвід роботи в інформаційному центрі “Вікно в Америку”, певний досвід співпраці з волонтерами Корпусу Миру США, спостерігаючи за аудиторією гуртків, у яких є і діти, що в 2003 році були шестирічними, а на сьогодні вже підросли і здобули знання англійської, з думкою авторки не можу погодитись.

Завдячуючи Посольству США, яке сприяло відкриттю центру “Вікно в Америку”, ми отримали прекрасну комп’ютерну і копіювальну техніку, літературу останніх років видання з різних галузей знань, яка свідчить про стан книгодрукування в Америці і розвиток науки в цій країні, і яка в подальшому, на нашу думку, приверне увагу українського науковця і тим самим буде стимулювати розвиток вітчизняної науки.

Діяльність волонтерів Корпусу Миру США дуже помітна в роботі нашого центру. Вони беруть участь як в проведенні занять англомовного клубу, бізнес-гуртка, обговоренні переглянутих відеофільмів, презентаціях, проведенні фотовиставок та ін. Користувачі нашого відділу вдячні волонтерам за плідну роботу, яка принесла відчутні результати. Їм вдалося допомогти в підвищенні професійного іміджу слухачів і розширити їх світогляд.

Люблю співпрацювати з цікавими людьми. Є в мене мрія: щоб люди незалежно від того, де вони живуть, були завжди вільними як у своєму виборі інформації, так і у виборі форми її отримання. На нашу думку, запозичивши досвід американців, українське суспільство зможе зорієнтуватися у сьогоднішньому світі, зберегти і примножити свої культурні цінності. Саме в такий спосіб ми зміцнимо велич держави та патріотизм і духовність українського народу.

  

Література

 1. Бєланова Р. Українська культура й американізм // Початк. шк. – 2002. – № 1. – С. 54-56.

2. Кременюк В.А. Внешняя политика США на рубеже веков // США – Канада: экономика, политика и культура. – 2000. – № 5. – С. 1-15.

3. Халилов В.М. Голливуд и проблема насилия // США – Канада: экономика, политика и культура. – 2001. – № 4. – С. 109-110. 


 Міжнародна співпраця: шляхи взаємодії

(досвід роботи відділу документів іноземними мовами Миколаївської ОУНБ ім.О.Гмирьова)

 

Ковтун В.Я.,

завідувачка відділу документів іноземними мовами

Миколаївської ОУНБ ім.О.Гмирьова

 

Бібліотека – найважливіша частина соціальної інфраструктури держави, і закономірно, що відповідно до суспільних змін відбувається і її реформування, змінюються функції, вона розвивається разом із суспільством.

Новим ступенем розвитку бібліотек є міжнародне співробітництво, що дозволяє вирішувати багато проблем з реалізації спільних бібліотечно-інформаційних проектів і програм, які спрямовані на формування єдиного інформаційного простору, доступ користувачів до світових інформаційних ресурсів, підвищення рівня кваліфікації бібліотечних фахівців.

На нинішньому етапі міжнародне співробітництво є одним із пріоритетних напрямків роботи відділу документів іноземними мовами Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.О.Гмирьова.

З 2001 року Посольство США започаткувало відкриття інформаційних центрів “Вікно в Америку” в публічних бібліотеках України.

З метою надання мешканцям регіону актуальної інформації про Сполучені Штати Америки та поповнення бібліотечного фонду англомовними виданнями за сприяння Посольства США та обласної держадміністрації 18 лютого 2005 року в Миколаївській обласній науковій бібліотеці відбулося відкриття такого центру.

Інформаційно-ресурсний центр “Вікно в Америку” – це дійсно центр: центр спілкування, центр накопичення і розповсюдження інформації про Сполучені Штати Америки.

Сьогодні – це:

· перш за все, – нові джерела інформації;

· Інтернет-місця безпосередньо у відділі документів іноземними мовами;

· кількість нових користувачів і відвідувань;

· можливість надавати більш оперативно і ефективно інформацію користувачам;

· надання необхідної інформації у комплексі (друковані видання плюс аудіо- та відеоматеріали);

· можливість більш відкрито і впевнено спілкуватися англійською мовою;

· можливість удосконалення мовної практики безпосередньо у контакті з носіями мови;

· обмін досвідом між колегами з інших бібліотек;

· і, що не менш важливо, – це підвищення професійного рівня бібліотечних працівників, а також рівня самоосвіти.

При центрі працює кіноклуб, що надає можливість безкоштовно ознайомитись із кращими зразками американського мистецтва мовою оригіналу.

Такою ж плідною є співпраця і з Британською Радою, що сприяє розвитку тривалих та взаємовигідних культурних стосунків між Великою Британією та Україною. У листопаді 2001 року у Миколаївській обласній науковій бібліотеці на базі відділу документів іноземними мовами відбувся інформаційний ярмарок “Сучасна Британія” – спільна ініціатива Посольства Великої Британії в Україні та Британської Ради. На ярмарку, який відвідали близько 1300 жителів міста, було продемонстровано найновіші досягнення Сполученого Королівства у різноманітних сферах життя, показана його відданість партнерським стосункам з Україною.

З нагоди завершення чотирирічного проекту “Бібліотека Тисячоліття”, завдяки Британській Раді в Україні, Миколаївська обласна наукова бібліотека отримала серію книг “Бібліотека Тисячоліття”. Це всесвітньо відома унікальна серія, до якої входять найвизначніші твори світової літератури. Безперечно, що таке зібрання книг є неоціненним багатством для бібліотеки.

Гідним уваги є приклад співпраці з благодійним фондом “Сейбр-Світло”. За роки плідного співробітництва бібліотекою було отримано значну кількість видань з питань економіки, маркетингу, менеджменту, електроніки, політології, соціології, психології, екології, біології, культури, освіти. Тобто, майже з усіх галузей знань. І не буде перебільшенням сказати, що ці видання належать до найбільш цінних надходжень до бібліотеки за останні роки. Багата колекція англомовних книжок, DVD-дисків, довідкових видань є неоціненим ресурсом в організації бібліотечних заходів.

З 1998 року відділ документів іноземними мовами підтримує партнерські стосунки з Гете-Інститутом. У рамках цього співробітництва відділ неодноразово отримував партії оригінальної німецької літератури з різних галузей знань. Співробітники відділу беруть участь у загальноукраїнських інформаційно-бібліотечних програмах і заходах Гете-Інституту.

Дружніми стосунками можна назвати співпрацю із волонтерами Корпусу Миру США в Україні. Щотижневі засідання дискусійного англомовного клубу “Діалог” вже стали доброю традицією для наших користувачів, в рамках засідань якого вони в дружній атмосфері спілкуються англійською мовою, обговорюючи найрізноманітніші теми, з носіями мови – американцями. Щомісяця проводяться покази художніх або документальних фільмів мовою оригіналу з подальшим обговоренням фільму. Безперечно, все це сприяє поглибленому вивченню мови та удосконаленню мовної практики.

Протягом багатьох років при відділі документів іноземними мовами працює клуб перекладачів “Поліглот”. Він об’єднав перекладачів, викладачів іноземних мов навчальних закладів міста та їхніх закордонних колег. Головною метою клубу є узагальнення та розповсюдження досвіду діяльності найкращих перекладачів міста, а також популяризація зарубіжної літератури, культури і мистецтва. З початку заснування клубу було проведено багато цікавих масових заходів: літературно-музичних вечорів, вечорів-зустрічей з цікавими людьми, дискусій, семінарів-практикумів з обміну досвідом перекладацької діяльності. В різні роки у відділі працювали курси іноземних мов: англійської, німецької, французької, польської, італійської та есперанто. І сьогодні члени “Поліглота” продовжують із задоволенням зустрічатися і з не меншим ентузіазмом беруть участь у роботі свого улюбленого клубу.

Завдяки міжнародному партнерству, у бібліотеці стало більш доступним використання електронних інформаційних ресурсів. Протягом останніх років користувачі бібліотеки мають вільний доступ до унікального електронного зібрання зарубіжної повнотекстової інформації: електронних журналів, брошур, газет, бюлетенів і довідників. Читачі відділу, які постійно користуються електронними ресурсами EBSCO Publishing, Springer, ProQuest, відзначають їх значні переваги, що виявляються у можливості задовольнити найрізноманітніші інформаційні запити, які охоплюють усі галузі знань, використання як бібліографічної, так і повнотекстової електронної інформації, у можливості доступу до інформації наукового характеру, у зручному використанні ресурсів через он-лайновий режим доступу (за допомогою Інтернет) та компакт-диски (CD/DVD-ROM). Підвищений інтерес жителів Миколаївського регіону до інформаційних ресурсів іноземними мовами обумовлений розвитком міжнародних промислових зв’язків у регіоні, розширенням сфер виробництва, що базуються на науковій основі, збільшенням кількості навчальних закладів вищого і середнього рівня, зростанням кількості фахівців різних галузей, які вільно володіють іноземними мовами та комп’ютерними технологіями.

Досвід роботи відділу документів іноземними мовами неодноразово висвітлювався на сторінках друкованих засобів інформації міста та області. В той же час співробітники відділу представляють свою бібліотеку на професійних заходах різних рівнів, серед яких: семінар-тренінг з організації роботи Центрів за темою “Інформаційні центри “Вікно в Америку”: розвиваємо мережу” (м.Харків), семінар “Міжнародна освіта: самостійний вступ до американських вузів – Крок за Кроком” (м.Київ), ІІІ Міжнародна науково-практична конференція “Інформаційні ресурси: створення, використання, доступ” (м.Алушта). Участь у міжнародних конференціях, семінарах, міжбібліотечних заходах, налагодження безпосередніх контактів і партнерських зв’язків – це значний крок уперед. Та ми не збираємося зупинятися на досягнутому.

Міжнародне партнерство сьогодні відкриває нові перспективи подальшого розвитку бібліотечної галузі в цілому, розвитку обласної бібліотеки і, безпосередньо, відділу документів іноземними мовами, що, в свою чергу, позитивно впливатиме на покращання іміджу Миколаївської ОУНБ ім.О.Гмирьова як сучасного інформаційного та культурно-просвітницького центру. 


 Рекомендації Всеукраїнської науково-практичної конференції

“Бібліотека в контексті світової культури, науки, інформації”

 

23-25 травня 2007 року у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім.К.А.Тімірязєва відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека в контексті світової культури, науки, інформації», присвячена 100-річчю заснування бібліотеки.

Організатори заходу – Міністерство культури і туризму України, Управління культури і туризму Вінницької ОДА, Вінницька ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва. В конференції взяли участь керівники і провідні фахівці Національної парламентської бібліотеки України, Національної наукової бібліотеки України ім.В.І.Вернадського, Державної історичної бібліотеки України, Державної бібліотеки України для юнацтва, Харківської державної наукової бібліотеки ім.В.Г.Короленка, директори ОУНБ України, директори ЦБС та районних бібліотек Вінниччини, директори бібліотек вищих навчальних закладів, науковці ВНЗ та Державного архіву Вінницької області.

Під час роботи конференції розглядалися та обговорювалися актуальні питання розвитку бібліотечної справи, державної та регіональної бібліотечної політики України, питання подальшого розвитку бібліотечних фондів та електронних ресурсів в глобальному інформаційному просторі, тенденції розвитку бібліотекознавства в Україні.

Висвітлювалися сучасні тенденції розвитку бібліотечного краєзнавства. Особливу увагу було приділено змінам реалій інформаційного та бібліотечно-бібліографічного обслуговування в інформаційному суспільстві, подальших міжнародних зв’язків наукових бібліотек.

Обговоривши ці проблеми, учасники науково-практичної конференції учасники ухвалили проект рекомендацій стосовно:

· приведення нині діючих законодавчих актів у відповідність до потреб бібліотек, суспільства і кожного читача, зокрема прийняття в новій редакції Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”;

· розробки регламентуючої документації щодо роботи з фондами: “Положення про бібліотечний фонд України”, “Регламент використання документів постійного зберігання у бібліотеках України”, “Положення про страховий бібліотечний фонд України”,


Бібліотека в контексті світової культури, науки, інформації

  1. Розділ 1
  2. Розділ 2
  3. Розділ 3
  4. Розділ 4
  5. Розділ 5
  6. Розділ 7
  7. Розділ 8
  8. Розділ 9
  9. Розділ 10

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше