ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2018 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Голос української крові, українського духу

До 130-річчя від дня народження Галини Журби

(29.12.1888–09.04.1979)

Історія української літератури, як добре відомо, творилася і твориться не лише українцями. Значна кількість і видатна роль таких постатей вражає. Згадаймо бодай окремі імена: Марко Вовчок, Агатантел Кримський, Софія Русова, Юрій Клен, Микола Хвильовий, Борис Антоненко-Давидович.

У цьому переліку вагоме місце посідає й письменниця минулого сторіччя Галина Журба, яка творила в особливо несприятливих політичних, суспільних та культурних обста-винах, багато років перебувала за межами рідного краю, та все ж спромоглася на високі досягнення в мистецтві слова.

Галина Журба – псевдонім Галини Маврикіївни Домбровської, яка народилася на хуторі Олександрії біля села Соболівки, тепер Теплицького району Вінницької області. Письменниця любила працювати в жанрах мемуарної літератури, автобіографічної прози, тому її особисте життя постає нині перед нами не лише в датах і фактах, але й у сповнених живими образами картинах.

Походить вона з польської, радше, спольщеної, шляхетської родини, в якій добре знали українську мову і не цуралися її. Український патріотизм Галі Домбровської «виростав сам із себе, із землі, з повітря, ніким не підсичуваний, не вирощуваний штучно, надиханий самою землею, довкіллям, таємничим нашептом самої України».

Дівчина отримала домашню освіту. У батька був «Кобзар», від якого її «трохи не кинуло в гарячку». Писати вона почала рано. Маючи 21 рік, видала в Одесі першу книжку оповідань, та новел «З життя», яку підготував до друку літературознавець А. Ніковський. Видання викликало інтерес у читачів і критики: правдивим зображенням нелегкої долі дітей, наймитів, різних знедолених людей, глибоким співчуттям до них, імпресіоністич-ною манерою оповіді. Її починає систематично друкувати жур-нал «Українська хата». Нові її оповідання, як зазначає критика, виявляють у ній талановитого майстра українського художнього слова.

У 1912 році молода авторка їде до Києва. На початку Першої світової війни українська культура в Києві була піддана цілковитому нищенню з боку російських імперських сил. Лише з 1917 року Галина Журба дістала змогу працювати в українській пресі. У 1919 році виходить її друга збірка новел «Похід життя», в якій письменниця розкриває трагедію покривдженого народу, прагне дістатися до глибин його душі, відчути біль і муки, що ховаються там. 

Галина Журба підробляла не лише у пресі, але й ходила з пилкою та сокирою, ріжучи та рубаючи дрова і тим здобуваючи шматок хліба. «Збомбардований, розгромлений, обдертий, з пого-рілими домами, засмічений, загиджений, холодний і голодний Київ 1919–20 рр. нічим не нагадував того блискучого, пишного міста, яке я застала 1912 року», – згадувала вона потім. Хоча для писання і громадської діяльності умов не існувало, письменниця друкується, разом з П. Тичиною, Л. Курбасом та іншими митцями бере участь у літературних вечорах.

У 1920 році Галина Журба виїздить разом з урядом УНР до Польщі й опиняється в Тарновському таборі для українських вояків. Там написала сценічний етюд «Маланка», що вийшов у 1921 році. Потім, живучи на Волині, пише повість «Зорі світ заповідають», що була надрукована у Львові (1933) і відзначена премією Товариства письменників і журналістів. Ця повість і наступна – «Революція йде» (1937) – присвячені темі української визвольної війни 1917–1921 рр., зокрема на Волині. Наступний твір-роман «Доктор Качіоні» – вийшов у Кракові в 1943 році і став популярним серед української еміграції.

Під кінець війни Галина Журба емігрує до США, опиняєть-ся у Філадельфії. Тут, за свідченням О. Тарнавського, «живучи дуже вбого», написала книжки, які винесли Галину Журбу «на перше місце між еміграційними письменниками»: це були твори автобіографічного змісту – повість «Далекий світ» (1955; спогади про дитинство і рідне Поділля) та роман на тлі історії – «Тодір Сокір» (1967).

Особливе місце в її творчості належить художній автобіографії, власне, повісті «Далекий світ». У вступному слові Галина Журба писала про своє оточення в дитинстві: «Винародовлені предки, що покинули свій народ, відцуралися своєї питомої, глибшої культури, вибравши сумнівної вартості, зовнішню чужу, – не приносять честі нащадкам, хоча б ті предки були найвищі достойники на послугах чужих держав і ворожих націй. Вартість людини в її особистості, а не в родоводі /…/ По предках матері відгукнувся в мені голос української крові, українського духу /…/ Вибрала я для цього форму белетристичну, щоб живіше передати малюнки живих колись людей і подій».

Письменниця взяла участь у створенні об’єднання українських письменників «Слово» та виданні однойменного щорічника, в якому друкувала свої оповідання, статті і спогади.

Галина Журба померла у Філадельфії, похована у Баунд-Бруку з іншими українськими письменниками – Євгеном Маланюком, Тодосем Осьмачкою, Ольгою Лятуринською… Твори, видрукувані за її життя, і ті, що залишилися в рукописах, починають нині повертатися в Україну, (повість «Далекий світ» 2013 року вийшла й у Вінниці), щоб зайняти своє поважне місце в історії рідної літератури. Адже в них, як пише відомий письмен-ник Валерій Шевчук, «завмер, як метелик у краплині бурштину, світ, який вона бачила, любила й уміла відтворювати. Бо любов до світу й людини в її творах – перша їхня прикметна ознака. Бо слово під її пером набувало трепетності й сили, а картини, що їх вона малювала, творилися рукою доброго Майстра».

У 2012 році в культурно-мистецькому житті Вінниччини відбулася важлива подія: на місці колишнього хутора Олександрія поблизу села Соболівки було відкрито меморіальний комплекс видатної землячки Галини Журби. Після довгих років вимушеного замовчування вона повернулася в слові і пам’яті на рідну землю.

А. М. Подолинний

Література

Журба, Г. Далекий світ : розповідь автобіогр. / Галина Журба. – Вінниця : Консоль, 2013. – 280 с.

Журба, Г. «Велика самотности моєї настане година...» : [неопубл. вірші Г. Журби] / Галина Журба // Русалка Дністровая : літ.-краєзнав. зб. / голов. ред. М. Ф. Каменюк. – Вінниця, 2016. – [Вип. 4]. – С. 110–114.

* * *

Подолинний, А. Галина Журба / А. Подолинний // Імена, повернуті на Батьківщину : бібліогр. покажч. / Вінниц. ДОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад.: Г. М. Авраменко, О. І. Кізян ; автор біогр. довідок А. М. Подолинний ; відп. за вип. А. Й. Лучко. – Вінниця, 1998. – С. 10–11.

Бортняк, А. Чарівниця слова з-під Соболівки : [Г. Журба (1888–1979), письменниця, уродженка хутора Олександрія по-близу с. Соболівка, нині Теплиц. р-ну] / А. Бортняк // Вінниччина. – 2003. – 23 груд.

Подолинний, А. Галина Журба (29.12.1888–09.04.1979) : [укр. письменниця, мемуаристка] / А. М. Подолинний // Подолинний А. М. Жити Україною: ст., рец., есе. – Вінниця, 2007. – С. 127–129.

Герасименко, О. Повертайся з далекого світу! : на Вінниччині силами письменників і громадськості відкрито ще один літ. пам’ятник – «Хутір Галини Журби» / О. Герасименко // Літ. Україна. – 2012. – 27 верес. – С. 8 : іл.

Яковенко, Т. Повернення Галини Журби / Тетяна Яковенко // Вінниц. край. – 2012. – №  4. – С. 146–149.

Каменюк, М. Повертайся, Журбо! : [про письменницю Г. Журбу] / М. Каменюк // Київ. – 2013. – №  7/8. – С. 145–147.

Керницький, І. Таємна сила буття: Галина Журба : [про письменницю Галину Маврикіївну Журбу (Домбровську)] / І. Керницький // Русалка Дністровая : літ.-краєзнав. зб. / голов. ред. М. Каменюк. – Вінниця, 2013. – С. 69–76.

Творчість Галини Журби і міжвоєнна доба в українській літературі : до 125-ї річниці від дня народж. письменниці : зб. наук. пр. Вип. 3 / М-во освіти і науки України, Вінниц. ДПУ ім. М. Коцюбинського ; голов. ред. І. Руснак. – Вінниця : Планер, 2014. – 537 с. : портр. – (XX століття: від модерності до традиції).

 

Святвечір знов рідню усю зібрав.

Старі й малі – зійшлися покоління.

Парують на столі дванадцять страв,

Куті макітра – в запашному сіні.

 

І дідух – невмирущий дух дідів –

на покуті стоїть під образами.

За вікнами лунає вітру спів,

А завтра Коляда піде дворами.

 

Отак велося ще споконвіків

І буде так, допоки України!

Удосвіта гурти колядників

Достатку набажають всій родині.

 

А я молю у Бога про одне,

Поринувши у святвечірні чари,

Щоб дерево Роду, гоже і міцне,

Не поточили кляті шашлі-чвари.

 

Щоб ми співали часто при столі –

Не тільки на Великдень і Вілію*.

Нехай попри невдачі і жалі

Криниця наша – Пісня – не міліє.

Хай недруги, підступні й навісні,

Зубами з люті крешуть: ми – єдині.

Ніколи не цураймося рідні,

Не рвім бездумно власну пуповину.

 

Валентина Сторожук

*Вілія – Святий вечір

 


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2018 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. 2018 року виповнюється
  3. В’ячеслав Федорович Коренєв
  4. Січень
  5. Василь Стус: право бути собою
  6. Лютий
  7. Березень
  8. Квітень
  9. Дух гідності.
    До 80-річчя від дня народження Анатолія Бортняка
  10. Травень
  11. Вінницький обласний краєзнавчий музей
  12. «Планета Україна» Олександра Гордієвича
  13. Червень
  14. Пам’яті колеги, друга, наставника.
    До 70-річчя від дня народження заслуженого працівника культури України Василя Федоровича Циганюка
  15. Життя як книжка…
    До 50-річчя від дня народження Тетяни Робертівни Кароєвої
  16. Подвижник Літинщини
    До 80-річчя Павла Івановича Ткачука, педагога, краєзнавця, літературознавця, етнографа
  17. Липень
  18. Класик української літератури і журналістики
    До 80-річчя від дня народження І. С. Волошенюка
  19. Та, яка перевертає гори…
    До 60-річчя від дня народження Світлани Михайлівни Василюк
  20. Культуролог, талановитий митець, умілий організатор
    До 60-річчя від дня народження С. С. Городинського, заслуженого артиста України
  21. Серпень
  22. Василь Кавун – людина-епоха
    До 90-річчя від дня народження
  23. Вересень
  24. Поет, журналіст, педагог
    До 70-річчя від дня народження Олега Валеріановича Пасічника
  25. Жовтень
  26. До поетики життєвих контрастів та ескізного одивнення Віктора Мельника
    До 60-річчя від дня народження
  27. «Два регіони – одне серце»
    До 60-річчя встановлення дружніх зв’язків між Вінницькою областю та Свєнтокшиським воєводством
  28. Народжена літати
    До 65-річчя від дня народження Н. М. Космини
  29. Листопад
  30. Одержимий любов’ю до Подільського краю
    До 60-річчя від дня народження Олександра Івановича Рогового
  31. Бережіть сторожові вогні!
    До 75-річчя від дня народження Василя Дмитровича Кобця
  32. «Я – останній корсар українського вірша…»
    До 70-річчя від дня народження М. Ф. Каменюка
  33. Професор М. М. Кравець: штрихи до ненаписаного портрета
    До 90-річчя від дня народження
  34. Грудень
  35. Боротися до останнього
    До 140-річчя від дня народження Миколи Миколайовича Болярського
  36. Ненаписаний роман українського старшини (життєпис Миколи Битинського 1971 р.)
  37. Голос української крові, українського духу
    До 130-річчя від дня народження Галини Журби
  38. Іменний покажчик ювілярів 2018 року
  39. Відомості про авторів текстових довідок
  40. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше