ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2018 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

«Я – останній корсар українського вірша…»

До 70-річчя від дня народження поета і громадського діяча М. Ф. Каменюка

(10.11.1948)

Все ми знаємо про Михайла Феодосійовича Каменюка. Ось він на світлині 1991 року. Перше всеукраїнське Шевченківське свято. Радянський Союз конвульсує в передсмертних судомах, а Каменюк, очільник вінницьких письменників, читає свої вір-ші. Тисячі людей, завмерши, слухають його на вінницькому ста-діоні «Локомотив». Народжується новітня самостійна Україна! Другий спалах пам’яті: осінь 2002-го, він на сцені театру імені Садовського з оперною дівою Вікторією Петрушенко в сольній програмі «Аве Марія». Схвильовано повідомляє присутнім, що у нього щойно народилась онучка Марійка.

Він завжди в юрмі людей і подій, в авангарді відчайдухів-першопрохідців. Його карколомна біографія свідчить про вдачу новатора. Загоряється ідеєю, гуртує навколо себе соратників, реалізує задумане та іде далі, творити нове, небувале.

Така його праця в молодіжній журналістиці, куди він потрапив ще будучи студентом третього курсу Вінницького педінституту. Газети «Комсомольське плем’я», «Подолія», «Вінницька правда», «Комсомольское знамя» («Независимость»), «Молодь України», «Селянська правда», журнали «Україна», «Київ» і «Вінницький край», яким він вдячний за смак журналістського хліба, рясніли його гострими публіцистичними репортажами і талановитими нарисами про земляків. Він стояв біля витоків і розбудовував вінницьке телебачення (канал ВДТ-6), очолював облдержтелерадіокомпанію. Каменюк причет-ний до багатьох пам’ятних журналістських проектів на Поділлі – перше молодіжне радіо прямого ефіру «Сьомий континент», експериментальний молодіжний театр прямого телеефіру «На Парижі», створення газет «Подолія», «Віра Брацлавщини», «За Батьківщину», «Правий берег», підприємства «Книжково-журнальне видавництво», видавництв «Книга-Вега» та «Тірас», регіонального благодійного фонду «Подільський центр – Соціальні ініціативи». Народився Інтернет, а у Каменюка вже готовий новий проект – віртуальний журнал «Чорний шлях».

Чимало він зробив за понад дюжину років як літературний редактор і член редакційної колегії журналу «Вінницький край». Писав статті, передмови до книг колег, рецензії, краєзнавчі розвідки. Останні завжди його захоплювали, і він став ініціато-ром міжнародного літературно-мистецького проекту «Русалка Дністровая», який поєднав на щорічних святах творчості та під обкладинками однойменного альманаху письменників і науковців Побужжя та Наддністрянщини. Хоча Каменюк переконаний, що «поет-керівник – це абсурд», чотири рази колеги обирали його головою обласного осередку Національної спілки письменників України, і він впевнено вів цей ковчег через навколишній абсурд, як Ной, між штормами і зливами, створюючи нові розради – клуб «Інтермеццо» для творчої інтелігенції, альманах «Експрес-Молодість» для літературної юні.

Чи все ми знаємо про Михайла Каменюка? Його біографія публічної особи досить відома, зокрема, з його автобіографічної книги «Анкета для Господа Бога». Член НСПУ від 1979 року. Лауреат численних журналістських і літературних премій – «Золоте перо журналістики», імені К. Гришина, М. Трублаїні, М. Коцюбинського, А. Малишка, О. Олеся, Є. Гуцала, А. Борт-няка. Заслужений працівник культури, кавалер державних та відомчих нагород, у тому числі почесної відзнаки «За заслуги перед Вінниччиною» та Почесної грамоти Верховної Ради України. Але мало хто знає, що він розвивав ще й дитячий футбол у Вінниці, опікуючи дворову команду «Данко», був коментатором вікопомного матчу за європейський Кубок кубків вінницької «Ниви» зі «Сьоном» у Швейцарії. А скільки народилося в цій креативній голові ідей, проте лишились вони нездійсненими, нездійсненними! Згадати хоча б задуману подорож поштовим диліжансом з четвіркою коней на 200-річчя О. Бальзака од Верхівні до Парижу або пішу експедицію з місць ув’язнення народного месника Устима Кармалюка, стежками, якими той неодмінно повертався на рідне Поділля. Як зваблювала нашого ювіляра Москва перспективним для кар’єри навчанням на партійних курсах при ЦК КПРС, але Михайло Феодосійович не погодився. Як трошки таки працював у Національній податковій академії, а потім ще був секретарем та заступником голови НСПУ, та все одно, немов Кармалюк, тікав додому. Як зізнався він сам:

Мені ангел накреслив щасливий політ,

Але я повертався до рідних боліт.

Повертавсь, позаяк пам’ятав: «Але там, де любив, там любили мене».

Громадська діяльність, рядки з трудової книжки ювіляра… Втім, Михайло Каменюк передусім – поет. Майстер слова повносилий, талант винятковий. Про мистця краще промовляє його творчість, його поетика. Він одразу потужно входив у літературу. Ще учнем середньої школи відвідував міжрайонне літературне об’єднання в Могилеві-Подільському, почав друкуватися в обласній пресі. А вже студентом педінституту зорганізував там разом з такими ж, як сам, романтиками і мрійниками в підвалі на копицях сіна «Поетичний шинок», невдовзі прикритий партійним рішенням за «завуальований націоналізм, месіанство молодих, нападки на соцреалізм». Звісно, його вабив авангард. Бавився авангардом. Рання поетика Каменюка співзвучна пошукам «шістдесятників» – російського Андрія Вознесенського і українського Івана Драча. Втім, уявляється, паросток творчості Каменюка зріс з насильницьки одрубаного кореня українського футуризму 30-х років, з поетики Михайла Семенка та його однодумців. Симптоматично, що юний Каменюк вигадав «поезію острова Мадагаскар», коли на публіці вірш спочатку промовлявся задом наперед, а потім вже як було написано. Одначе, літературні забави не могли приховати міцний голос дебютанта. 

Недарма Михайло Каменюк ставав учасником всесоюзних творчих семінарів для молоді, одразу ж після навчання у виші в 1971 році вийшла друком його перша збірка «Чотири струни». Тепер у його творчому доробку близько двадцяти книжок. Крім поезії, це автобіографічна публіцистика, драматургія, переклади світових майстрів прози та поезії.

Твори М. Каменюка перекладалися багатьма мовами. Але найкраще з творчістю нашого земляка вчинили румуни. Торік румунське видавництво «Тіпа Молдова» видало його поетичну книгу «Нотаріус вічності» українською і румунською (переклад і впорядкування відомого поета Лео Бутнару). Друк віршів книги українською видавці пояснили бажанням українців Румунії глибше пізнати сучасну поезію нашої країни.

Каменюк полюбився читачам передусім за насичену яскравими метафорами лірику, багату образність досконалих сюжетних віршів. Як переконують чималі дослідження його творчості Л. Пастушенка, Я. Славутича, М. Холодного, М. Шевченка, М. Бондаря, Н. Урсані та інших: «Поезія Каменюка вигідно презентує покоління українських «сімдесятників», є самобутнім острівцем в океані української літератури».

Проте легко помітити, що як тільки виходила друком чер-гова книга поета і висихали чорнила на рукописах літературознав-чих статей про його творчість, поетика Михайла Каменюка набувала нових відтінків, поринала у незвідані раніше глибини. 

Зокрема, на старті Незалежності, в часи барикадності і мітинговості рідномовної поезії він, як зізнається, свідомо ліквідував у своїх віршах громадянсько-соціально-ритуально-ридальну патріотику і написав та видав 100 поезій… про кохання.

Згодом у нього з’явився сонм епігонів, крадіїв тем, образів та рим. Міркую, хай крадуть! От чи донесуть ці скарби непомерклими хоча б до першої своєї збірки? Монети від золотої антилопи, як відомо з індійської казки, для запопадливих до чужого добра швидко перетворюються на черепки.

А Каменюк не зупиняється. В останній за ліком збірці поета «…і знову всеосяжний, вседоступний світ пахне, як розрізаний кавун» ми знаходимо мініатюри, написані у мейнстрімі сучасної української літератури і навіть дещо попереду цього поетичного струму. «Сади цвітуть, як на пришестя, // як на війну сади цвітуть», – пише поет, а конфідентка у соцмережах резонно зауважує, що кавун від Каменюка визрів не червоного, а криваво-го кольору. Автор не сперечається, бо переконаний:

Доки спиться в духовній ліні,

Доки мучить людей гризня,

Не в Тарасовій Україні

Прокидаємося щодня.

У замальовках на персональній сторінці у Фейсбуці автор занурює читача у свої «марева кольорові», і читач відчуває щось друїдське, прадавню скіфську кров, намішану з козацькою і циганською, що тече в жилах поета. Він народився 10 листопада 1948 року у селі Григорівка на Наддністрянщині, що розіп’ята плахтами по крейдяних горах. Поет впевнений, що проживає не перше життя.

Зі мною лиш розхристана душа,

А при мені – сопілка і торбина.

Ми нічого не знаємо про Каменюка.

А. В. Стебелєв

Література

Каменюк, М. Стрітення : вибр. лірика / Михайло Каменюк. – Вінниця : Держ. картогр. ф-ка, 2008. – 320 с. : фот.

Другий «Крик з могили» Миколи Холодного, почутий і записаний М. Каменюком у Вінниці / упоряд. М. Ф. Каменюк. – Вінниця : Консоль, 2010. – 368 с. : фот.

Каменюк, М. Пісні ніжного волоцюги / Михайло Каме-нюк. – Київ : Ярославів Вал, 2010. – 191 с.

Каменюк, М. Анкета для Господа Бога : (про час і про себе – пером публіциста) / Михайло Каменюк. – Вінниця : Держ. картогр. ф-ка, 2011. – 360 с. : фот.

Каменюк, М. Сяйво Віри : портр. простої, але воістину глибоко державної людини в інтер’єрі епохи / Михайло Каме-нюк. – Вінниця : Рогальська І. О., 2015. – 212 с. : фот.

Русалка Дністровая : літ.-краєзнав. зб. / упоряд.  М. Ф. Каменюк. – Вінниця : Рогальська І. О., 2015. – 300 с. : іл.

Каменюк, М. ...і знову всеосяжний, вседоступний світ пахне, як розрізаний кавун : поезії / Михайло Каменюк. – Вінни-ця : Рогальська І. О., 2016. – 184 с. : іл.

* * *

Каменюк, М. Михайло Каменюк: поезія – це Чумацький шлях в літературі: [інтерв’ю з вінниц. письменником М. Каменю-ком] / Михайло Каменюк ; записала Ганна Секрет // Будьмо зна-йомі / Г. В. Секрет. – Вінниця, 1999. – С. 7–18 : фот.

Каменюк, М. Михайло Каменюк: «Багато чого трапилося тому, що я народився і виріс на морському дні...» : [голова Вінниц. обл. орг. НСПУ розповідає про свій творчий шлях] / Михайло Каменюк ; записала В. Киринюк // Літ. Україна. – 2010. – 17 черв. – С. 1, 5, 8 : фот.

Каменюк, М. Літературний процес-2012 у книжках і подіях : виступ на засід. Ради НСПУ 11 груд. 2012 р. / Михайло Каменюк // Літ. Україна. – 2012. – 20 груд. – С. 3–5.

Про письменника

Холодний, М. К. Каменюк і Петрарка : (Долі «внутрішньої еміграції») / М. К. Холодний. – Київ : ВИР, 1997. – 164 с. : портр.

Звірик, А. Поет = талант + любов х 100 : [про творчість М. Каменюка] / Анатолій Звірик // Подолія. – 1998. – 10 листоп.

Михайло Каменюк – письменник, журналіст : до 60-річчя від дня народж. : бібліогр. покажч. / ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад. О. М. Зелена ; ред.: Г. М. Авраменко, М. Г. Спиця. – Вінниця : Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, 2008. – 48 с. – (Наші видатні земляки).

Бондар, М. Михайло Каменюк до і після «Стрітення» / Микола Бондар // Вінниц. край. – 2009. – №  1. – С. 108–134.

Пастушенко, Л. Поетичний оркестр Михайла Каменюка / Л. Пастушенко // Знак скорпіона, або переосмислення міфів / Л. Пастушенко. – Вінниця, 2010. – С. 92–103.

Каменюк, М. [Спогади М. Каменюка про свою юність, зокрема про бібліотеку ім. К. А. Тімірязєва, читачем якої він став ще у 1966 р.] / Михайло Каменюк // Анкета для Господа Бога : (про час і про себе – пером публіциста) / Михайло Каменюк. – Вінниця, 2011. – С. 58–59.

Киринюк, В. І. Каменюк Михайло Феодосійович : [поет, публіцист, перекладач] / В. І. Киринюк // Енциклопедія Сучас.  України (ЕСУ. – Київ, 2012. – Т. 12 : Кал-Киї. – С. 111 : портр.

Вінницьку організацію НСПУ знову очолив Михайло Каменюк // Літ. Україна. – 2014. – 1–8 трав. – С. 5.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2018 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. 2018 року виповнюється
  3. В’ячеслав Федорович Коренєв
  4. Січень
  5. Василь Стус: право бути собою
  6. Лютий
  7. Березень
  8. Квітень
  9. Дух гідності.
    До 80-річчя від дня народження Анатолія Бортняка
  10. Травень
  11. Вінницький обласний краєзнавчий музей
  12. «Планета Україна» Олександра Гордієвича
  13. Червень
  14. Пам’яті колеги, друга, наставника.
    До 70-річчя від дня народження заслуженого працівника культури України Василя Федоровича Циганюка
  15. Життя як книжка…
    До 50-річчя від дня народження Тетяни Робертівни Кароєвої
  16. Подвижник Літинщини
    До 80-річчя Павла Івановича Ткачука, педагога, краєзнавця, літературознавця, етнографа
  17. Липень
  18. Класик української літератури і журналістики
    До 80-річчя від дня народження І. С. Волошенюка
  19. Та, яка перевертає гори…
    До 60-річчя від дня народження Світлани Михайлівни Василюк
  20. Культуролог, талановитий митець, умілий організатор
    До 60-річчя від дня народження С. С. Городинського, заслуженого артиста України
  21. Серпень
  22. Василь Кавун – людина-епоха
    До 90-річчя від дня народження
  23. Вересень
  24. Поет, журналіст, педагог
    До 70-річчя від дня народження Олега Валеріановича Пасічника
  25. Жовтень
  26. До поетики життєвих контрастів та ескізного одивнення Віктора Мельника
    До 60-річчя від дня народження
  27. «Два регіони – одне серце»
    До 60-річчя встановлення дружніх зв’язків між Вінницькою областю та Свєнтокшиським воєводством
  28. Народжена літати
    До 65-річчя від дня народження Н. М. Космини
  29. Листопад
  30. Одержимий любов’ю до Подільського краю
    До 60-річчя від дня народження Олександра Івановича Рогового
  31. Бережіть сторожові вогні!
    До 75-річчя від дня народження Василя Дмитровича Кобця
  32. «Я – останній корсар українського вірша…»
    До 70-річчя від дня народження М. Ф. Каменюка
  33. Професор М. М. Кравець: штрихи до ненаписаного портрета
    До 90-річчя від дня народження
  34. Грудень
  35. Боротися до останнього
    До 140-річчя від дня народження Миколи Миколайовича Болярського
  36. Ненаписаний роман українського старшини (життєпис Миколи Битинського 1971 р.)
  37. Голос української крові, українського духу
    До 130-річчя від дня народження Галини Журби
  38. Іменний покажчик ювілярів 2018 року
  39. Відомості про авторів текстових довідок
  40. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше