ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2018 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Народжена літати

До 65-річчя від дня народження Н. М. Космини

(15.10.1953) 

Наталя Миколаївна Космина, головний редактор «Він-ницької газети» та однойменного видавництва, уповноважена міського голови на виборчому окрузі №  3, де була депутаткою міськради двох скликань, якось зізналася, що задумала цикл оповідань (чи новел) під загальною назвою «Крила». Власне, це дуже особистісні історії з життя родини і самої авторки.

– Почала писати, – каже вона, – і тут ніби гаряча хвиля накрила мене. Серце калатає, кров шугає в обличчя. Здогадалася: це – оспіване поетами натхнення! А я злякалася...

Втім, може, це пам’ять про перший усвідомлений самостійний вчинок і острах, пов’язаний з ним. Наталочці тоді ледь виповнилося два роки. Крутими скрипучими дерев’яними східцями старої польської вілли, після шпиталю для ветеранів війни, а потім й дитсадка, перетвореної на п’ятиквартирний житловий будинок, вибралася на горище. Сполохала голубів – ціла зграя! Залопотіли крилами, вдарили по вікнах грудьми і полетіли. Й сама злякалася. Зате цікаво: на горищі – етажерки з книгами, старі меблі, якісь дивні незнайомі речі і павутина – як фіранки. Походила по горищу, роздивилася все, а злізти не може – високо, страшно. Подумала тоді: «Добре тим голубам – мають крила, вміють літати».

Наталочка вчилася літати. В дитсадку – коли грали в «Гуси-лебеді». Донечка педагога, виховательки дитсадка, скрізь мала бути першою. І полетіла! Білі крила вилискували на сонці... А позаду – Вовк, Ігор Разбойніков, з яким у житті дружили, але в грі свої правила: хоче впіймати Наталочку. Збоку – Світланка, заздрісна дівчинка, рада сама впійматися, але Вовк за своєю Лебідкою мчить. І Світланка підставила ніжку… Впала Лебідка, подерла колінця, її таки заграбастав Вовк…

Уроки життя. Якби не ті крила... Якби собі просто бігла, втекла б від «вовка» і підніжку помітила б, перестрибнула б... Що тут скажеш? Хто не літає, той повзає – отож не впаде. Мало мати крила – треба вміти літати!

Так і батько казав, військовий льотчик, штурман-стрілець Микола Терентьєв. Йому підставила ніжку доля. Стрибаючи з парашутом, отримав серйозну травму – про небо довелося забути. Рано помер, залишивши маму Галю з трьома дівчатками-школярками. Наталя – найстарша. Важко було, що й казати.

А мамина доля!.. Голодного 1947-го, закінчивши семирічку, разом з братом, рятуючись, утекла зі своєї Первомаївки на Дніпропетровщині до Львова – вступати в педагогічний технікум. Дуже хотіла вчитися. Чіплялися до поїздів, їхали на підніжках вагонів, ховалися в ящиках для вугілля. І таки доїхали. І таки вступила, хоч на екзамени прийшла боса: парусинові капчики залишала в коридорі, бо посоромилася – дорогою вони подерлися. На зауваження викладача відповіла сміливо:

– Мені нема що взути, – і повторила: – Нема що.

Математику склала на «відмінно». Отримала ще й «замовлення» – склала екзамен за іншу дівчину в інший технікум – і та вступила. Розрахувалися з нею харчами – хліби-ною і торбинкою квасолі.

Навчалася добре, бігала по театрах – половину стипендії витрачала на квитки «на гальорку». А вдягнути було нічого. З подругою, сусідкою по кімнаті в гуртожитку, додумалися… Видали їм новенькі в кольорову смужку наматрацники. Так, щоб ніхто не бачив, скроїли й голкою, сліпаючи по ночах, за місяць пошили собі камізельки.

Вже після розподілу, на танцях у Будинку культури, зустріла свого льотчика, з яким танцювали, мов на крилах літали, – всі розступалися, щоб подивитися на них: найкраща пара…

А льотчик – зальотний, з глибинки Росії, з Біломор’я. В Заліщики, коли його списали з повітряного флоту, приїхав до сестри (її, випускницю партшколи, направили на Західну Україну боротися з націоналістами – на ідеологічному фронті). Отак і зустрілися дві долі – мамина й батькова.

Народилася Наталя у своїх Заліщиках, що над Дністром на Тернопіллі, 15 жовтня 1953 року опівдні. Саме в цей день і час у маминому Першотравневому сидів на призьбі сільради щойно звільнений в’язень сталінських таборів – мамин батько, її дідусь Іван Феоктистович Шеремет. Був дипломованим зоотехніком. На велосипеді приїхав у справах до контори. Втомився, сів перепочити і вже не встав. Останній подих його в цьому світі відбився луною – першим подихом-криком онучки-немовляти.

І Наталя літала не раз. Коли танцювала в народному во-кально-хореографічному ансамблі «Дністер». Коли, навчаючись у Тернопільському музичному училищі, зі своїм викладачем на іспиті виконала у два роялі концерт Мендельсона. Тоді під оплески зі сцени не збігла в залу – злетіла. Подружка зауважила: там такі східці круті... Які там східці, коли в тебе – крила!

У Вінницю Наталя Миколаївна прилетіла за своїм чоловіком. Працювала в освіті, діапазон широкий – від музичного керівника дитсадка до методиста міського освітянського управління, закінчила Київський педагогічний інститут.

Коли настали нові часи, її покликало Слово. Досконало знала дві рідні мови, працювала редактором у першому вінницькому приватному видавництві «Континет-Прим», потім – «Книга-Вега» обласної друкарні. Сама-одна творила, видавала ще й розповсюджувала рекламно-просвітницько-розважальний журнал, редагувала відомих українських поетів, прозаїків, есеїстів... Понад 500 видань вийшло за її редагування. Звідси в неї і знайомства, якими пишається: «журавка з подільського жита» Ганна Чубач, запальна Оксана Забужко, новатор Юрій Андрухович, наші Ніна Гнатюк, Валентина Сторожук, Тетяна Яковенко, Григорій Усач, Михайло Каменюк, Анатолій Подолинний, Василь Кобець, Юрій Боярунець, світлої пам’яті Анатолій Бортняк, Леонід Пастушенко, Іван Волошенюк, Анатолій Звірик... З багатьма з них подружилася. А ще Наталія Миколаївна причетна до творчості молодих поетів. Під її ре-дакторським оком сформувалися перші збірки майбутніх членів Національної спілки письменників України Віталія Борецького, Ірини Зелененької, Ольги Зайцевої, Валентини Гальянової, Миколи Гедза, Руслани Мельничук…

Ще один виклик (чи поклик?) долі: політика. Наталя Миколаївна досі вірить, що термін цей від слова «політ». Запро-сила на вибори партія «Батьківщина», що саме була на злеті. Ста-ла депутатом міськради. За словом у кишеню не лізла. Отримала відповідь – асиметричну!

– Нам потрібен редактор комунального видання «Вінниць-ка газета», – міський голова Володимир Гройсман слів на вітер не кидає. – Підете?

– Я в журналістиці не працювала, – завагалася, остерігаю-чись розправити крила. А була ж із сьомого класу незмінним редактором та ще й автором шкільної стінгазети. Якось навіть псевдонім під власним віршем поставила: «Йосип Бродський». Наслухалася після того...

– Там потрібен менеджер, – почула тверде.

«Вінницька газета» з головним редактором Наталією Косминою живе, розкрилює сторінки, як птах у польоті. Без книг уже не могла, тож у перший же рік роботи в газеті відкрила в редакції книговидавничий відділ.

– Не маю особливих відзнак. А заслуги маю: це – мої діти, – каже Наталія Миколаївна.

Правильні, совісні, відповідальні, працелюби і патріоти. Дві доньки та син. Андрій, військовий медик, капітан запасу, 6 років служив у 25-й окремій повітряно-десантній бригаді. Коли почала-ся війна, добровільно пішов на фронт. Був під Дебальцевим, пройшов Золоте, Щастя, Світлодарську дугу. Командував мотопі-хотною ротою. Дружина і мама відмовляли його. А він – телефо-ном: «Я вже стою в берцях, і в мене співає душа! Знаю, що маю робити».

Про Наталію Миколаївну Космину я можу сказати майже віршем: поряд з нею думка – ясніша, слово – точніше, серце б’ється частіше. Що це, як не натхнення? Я – не боюся!

Любить людей, свою країну, життя. І це навзаєм.

П. Г. Гордійчук

 

Література

Космина, Н. Наталя Космина вкладає гроші... у враження : [інтерв’ю з голов. ред. «Вінницької газети», деп. міськ. ради] / Н. Космина ; записала Т. Олійник // Місто. – 2011. – 28 верес. – С. 8.

«Вінницька газета» – літопис добрих справ вінничан : [про співробітників газети – Н. Космина] // Вінниц. газ. – 2013. – 1 січ. – С. 8–9.

Шуткевич, О. Відомі вінничани, народжені у рік Змії : [зокрема Н. Космина] / О. Шуткевич // Вінниц. газ. – 2013. – 1 січ. – С. 3.

Топ-100 впливових жінок Вінниччини : список (у алфавіт. порядку) складений з урахуванням побажань читачів журналу «Вінничанка» [у список входить Н. Космина] : [до Міжнар. жіноч. дня 8 Березня 2014 р.] // Вінничанка. – 2014. – №  3. – С. 10–11.

Болховська, Н. Найцінніший капітал журналіста – принциповість : [про вінниц. ЗМІ та майбутнє журналістики України. У контексті йдеться про Н. Космину] / Наталія Болховська // Вінничанка. – 2015. – №  6. – С. 10–11 : кольор. фот.

Пустіва, В. Час особистої відповідальності : [про деп.  міськ. ради від округу №  3 м. Вінниця Н. Космину] / Валентина Пустіва // Вінниц. газ. – 2015. – 6 лют. – С. 8 : кольор. фот.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2018 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. 2018 року виповнюється
  3. В’ячеслав Федорович Коренєв
  4. Січень
  5. Василь Стус: право бути собою
  6. Лютий
  7. Березень
  8. Квітень
  9. Дух гідності.
    До 80-річчя від дня народження Анатолія Бортняка
  10. Травень
  11. Вінницький обласний краєзнавчий музей
  12. «Планета Україна» Олександра Гордієвича
  13. Червень
  14. Пам’яті колеги, друга, наставника.
    До 70-річчя від дня народження заслуженого працівника культури України Василя Федоровича Циганюка
  15. Життя як книжка…
    До 50-річчя від дня народження Тетяни Робертівни Кароєвої
  16. Подвижник Літинщини
    До 80-річчя Павла Івановича Ткачука, педагога, краєзнавця, літературознавця, етнографа
  17. Липень
  18. Класик української літератури і журналістики
    До 80-річчя від дня народження І. С. Волошенюка
  19. Та, яка перевертає гори…
    До 60-річчя від дня народження Світлани Михайлівни Василюк
  20. Культуролог, талановитий митець, умілий організатор
    До 60-річчя від дня народження С. С. Городинського, заслуженого артиста України
  21. Серпень
  22. Василь Кавун – людина-епоха
    До 90-річчя від дня народження
  23. Вересень
  24. Поет, журналіст, педагог
    До 70-річчя від дня народження Олега Валеріановича Пасічника
  25. Жовтень
  26. До поетики життєвих контрастів та ескізного одивнення Віктора Мельника
    До 60-річчя від дня народження
  27. «Два регіони – одне серце»
    До 60-річчя встановлення дружніх зв’язків між Вінницькою областю та Свєнтокшиським воєводством
  28. Народжена літати
    До 65-річчя від дня народження Н. М. Космини
  29. Листопад
  30. Одержимий любов’ю до Подільського краю
    До 60-річчя від дня народження Олександра Івановича Рогового
  31. Бережіть сторожові вогні!
    До 75-річчя від дня народження Василя Дмитровича Кобця
  32. «Я – останній корсар українського вірша…»
    До 70-річчя від дня народження М. Ф. Каменюка
  33. Професор М. М. Кравець: штрихи до ненаписаного портрета
    До 90-річчя від дня народження
  34. Грудень
  35. Боротися до останнього
    До 140-річчя від дня народження Миколи Миколайовича Болярського
  36. Ненаписаний роман українського старшини (життєпис Миколи Битинського 1971 р.)
  37. Голос української крові, українського духу
    До 130-річчя від дня народження Галини Журби
  38. Іменний покажчик ювілярів 2018 року
  39. Відомості про авторів текстових довідок
  40. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше