ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2018 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Вінницький обласний краєзнавчий музей

До 100-річчя з часу заснування

(1918)

Історія Вінницького обласного краєзнавчого музею розпочалася на поч. ХХ ст., коли у 1916 р. на VІ Вінницькому повітовому земському зібранні було ухвалено рішення про створення Товариства «Прихильників збереження культурно-історичних пам’яток Поділля» та музею, при якому планувалось створити бібліотеку, художньо-промисловий, художній, археологічний, історичний, нумізматичний та етнографічний відділи. Вінницька міська управа запропонувала під музей одну кімнату в Мурах, де вже на кінець 1917 р. було зібрано понад 3 тис. предметів. Колекцію поповнили добровільно передані фонди культурно-історичного відділу музею Подільської губернії при Подільському губернському земському зібранні, старі справи архіву губернської управи, етнографічний комплекс, а також низка старожитностей, зібраних з ініціативи єпархіального з’їзду духівництва.

На початку 1918 р. більшовики виселили музей з Мурів, внаслідок чого колекція перейшла на збереження до приватних збірок.

14 травня 1918 р. Вінницька міська дума ухвалила рішення про передачу частини будівлі Мурів для розміщення експозиції Товариства. Саме цей день вважають офіційною датою заснування у Вінниці краєзнавчого музею.

5 травня 1919 р. член Товариства збереження культурно-історичних пам’яток вчитель малювання В. Ф. Коренєв, юрист Г. В. Брілінг, художник С. І. Слободянюк-Подолян і архівіст Ю. С. Александрович відкрили для відвідувачів музейну експозицію під назвою «Народний музей» у квартирі Коренєва в будинку лікаря Вілінського (нині вул. М. Грушевського, 30). З грудня 1921 р. музей містився в будинку Топчевського (нині музична школа № 1 на вул. Г. Артинова, 21). Основою колекції музею стали зібрання Вінницького повітового земства, Подільського товариства сільського господарства, приватні збірки членів Подільського товариства охорони історичних пам’яток. Музей мав три відділи: історико-археологічний, етнографічно-економічний та відділ мистецтв. Незважаючи на важкі часи, музей приймав відвідувачів, проводив збирацьку та просвітницьку роботу. У 1921 р. в музеї побувало 6 506 чол., у 1926 р. кількість відвідувачів збільшилась у два з половиною рази (близько 16 тис. чол.).

Влітку 1929 р. музей переїхав в одну із будівель історико-архітектурного комплексу ХVІІ ст. Мури, де й розміщений сьогодні. На той час музей діяв як історико-побутовий, а його експозиція складалася з п’яти відділів: етнографічного, історико-археологічного, агропромислового, революції та відділу мистецтв.

Напередодні Другої світової війни музейна колекція нараховувала близько 13 тис. одиниць зберігання.

Під час німецько-нацистської окупації музей був відкритий для відвідувачів, проте його експозиція обмежувалась показом природничої, етнографічної та художньої колекцій. У 1944 р. нацисти вивезли з музею понад 6 тис. предметів – переважно речі з етнографічної, археологічної та нумізматичної збірок. Незначну частину вдалось повернути, але більшість у непридатному для експонування стані.

По завершенні війни в музеї був створений новий відділ Великої Вітчизняної війни.

У жовтні 1964 р. розпочалася повна реконструкція приміщень, у результаті якої музей отримав 20 експозиційних залів загальною площею понад 2 тис. м2. Була розгорнута широка робота з комплектування музейної колекції, проводились пошукові археологічні, етнографічні, природничі експедиції. Саме тоді визначилась нині діюча структура експозиції з відділами природи та історії краю. Художній проект і оформлення нової експозиції здійснили українські, російські та латвійські художники. У червні 1970 р. оновлений музей відкрив двері для відвідувачів.

Упродовж останніх років змінився зовнішній вигляд музею. У 2005 р. проведено реконструкцію фасаду та частково покрівлі музею, завдяки чому він органічно увійшов в архітектурний ансамбль історичного комплексу «Мури».

Нині Вінницький краєзнавчий музей – відомий науково-методичний та пам’ятко-охоронний центр східного регіону Поділ-ля. Щорічно музей відвідують понад 200 тис. осіб, проводиться більше 1500 екскурсій, здійснюється понад 60 виїздів автомузею, фонди поповнюються 3 тис. експонатів, надаються платні послуги на суму понад 500 тис. грн.

Значну частину музейного фонду становить нумізматична колекція: 23 тис. монет із 40 країн від часів античності до сучасності. Найдавніша монета в колекції – мідний обол 221–220 рр. до н. е.

Серед 7 тис. археологічних предметів – речі доби бронзи та сарматського періоду, виявлені в 1984–1992 рр. у курганному могильнику XV–X ст. до н. е. біля с. Гордіївка Тростянецького району та курганах І ст. н. е. поблизу сіл Пороги, Северинівка та Писарівка Ямпільського району. Окраса колекції – золота гривна (шийна прикраса), виконана у характерному східному «золото-бірюзовому звіриному» стилі. Також тут можна бачити східнослов’янський ювелірний комплекс V–VІІ ст. н. е., відкритий біля с. Бернашівка Могилів-Подільського району. Він складається із 64 кам’яних ливарних форм, зокрема вирізняється перша знана в Європі форма для виливання пальчастих фібул – старовинних застібок для одягу. Різнобічно представлені трипільська (ІV–ІІІ тис. до н. е.) і черняхівська (ІІІ–ІV ст. н. е.) культури, історія краю у Х–ХІV ст.

Близько 3,5 тис. предметів етнографічної колекції дають уявлення про сільський і міський побут українців, поляків, росіян, євреїв та чехів.

У музеї зібрано типові зразки української ікони, збереглися також російські ікони XVII – початку XX ст., старообрядницькі подільські XIX – початку XX ст. Крім соборних та церковних, є хатні ікони народних майстрів Поділля як на дереві, так і на полотні.

Колекція срібла складається з побутових, художніх і ритуальних виробів кінця XVII – початку XX ст. Основою її є скарб, знайдений 1985 р. у Вінниці, – 192 предмети столового срібла вагою 31 кг: виделки, ножі, ложки, каструлі, таці, тарілі XVIII – початку XX ст. Серед інших раритетів – срібна булава, яку легенда пов’язує з Я. Замойським, видатним політичним діячем Польщі XVI ст.

Понад 22 тис. предметів фондової збірки – це різноманітні рукописи, плакати, листівки, газети, книги, стародруки тощо. Найдавнішим документом є жалувана грамота Петра І 1708 р. козаку Стародубського полку війська Запорозького С. Ширяєву.

Реліквії Другої світової війни – листи, зброя, нагороди, одяг і речі воїнів – нагадують про жахіття трагедії, сприяють патріотичному вихованню молоді.

Внаслідок археологічних та етнографічних експедицій експозиція музею зазнала суттєвих змін, була значно доповнена унікальними знахідками. Сучасна експозиція, загальна площа якої понад 2 тис. м2, розташована в 16 залах: у чотирьох йдеться про геологічне минуле, природні багатства, їх використання та охорону, флору і фауну Вінниччини, у наступних дванадцяти розкрито історію Східного Поділля від палеоліту до сьогодення.

Музейна експозиція висвітлює інформацію про учасників Революції гідності та АТО, співробітники закладу беруть участь у заходах на підтримку учасників антитерористичної операції. Зокрема, створена та постійно діє відеовиставка «Героям слава» – про героїв-вінничан, загиблих на сході України.

Ще три зали діють як виставкові.

У 1993 р. на правах відділу відкрито Музей пам’яті воїнів Вінниччини, які загинули в Афганістані у 1979–1989 рр. Експозиція міститься в колишній водонапірній вежі – туристичній візитівці міста, збудованій у 1911 р. Фотографії, особисті речі загиблих воїнів-«афганців», листи, адресовані рідним, та чимало інших експонатів болем втрат відгукуються в серцях відвідувачів.

На сьогодні музей має три філії. У 2011 р. розпочала роботу філія музею – Історико-меморіальний комплекс пам’яті жертв нацизму, який розташовується на території колишньої польової ставки Гітлера «Вервольф» – одному з найзагадковіших місць в Україні з часів Другої світової війни. Тут приймались важливі рішення, що впливали на хід війни. Ставка стала місцем масової загибелі радянських військовополонених, чия примусова праця використовувалась під час будівництва. Новостворений музей покликаний надати достовірну інформацію про історію цього об’єкту, кинути світло на обставини спорудження ставки, вшанувати пам’ять жертв нацистського режиму. Заклад складається з двох об’єктів: території колишньої ставки «Вервольф» та Братських могил військовополонених. На сьогодні комплекс є перспективним об’єктом світового туризму.

22 серпня 2016 р. після реконструкції та реекспозиції розпочав роботу Музей М. Д. Леонтовича у с. Марківка Теплицького району – філія Вінницького обласного краєзнавчого музею з 2015 р. Заклад стане місцем збереження і вшанування пам’яті про видатного земляка із світовим ім’ям, проведення масштабних музичних заходів всеукраїнського рівня.

Наразі розпочато роботу з реекспозиції філії музею «Битва під Батогом» (с. Четвертинівка Тростянецького району).

Музей – авторитетний методичний центр, працівники якого надають фахову допомогу в створенні розгалуженої музейної мережі області.

Проводиться активна виставкова робота. Щорічно в музеї демонструються десятки видовищних виставок різнопланової тематики, які приваблюють відвідувачів своїм змістом і естетикою. Предмети з фондової збірки музею неодноразово експонувались в Україні та за її межами: в Німеччині, Італії, Японії, Англії, Фінляндії, Югославії, Канаді, Польщі, Австрії. Перлини колекції Вінницького обласного краєзнавчого музею викликали щиру зацікавленість у закордонних поціновувачів світової історико-культурної спадщини.

У музеї створено 15 пересувних виставок, зокрема «Сім чудес Вінниччини», «Видатні особистості Вінниччини», «Друга Світова війна: вінницький вимір», «Визначні пам’ятки Вінниччини», «Героям слава» та інші, які презентували Вінниччину в Польщі та багатьох регіонах України.

Заклад активно здійснює науково-видавничу діяльність: проводить міжнародні конференції, видає наукові збірники, довідники, краєзнавчі розвідки, а саме: «Подільська старовина», «Музейний вісник», «Вінницькі Мури. Погляд крізь віки», «Він-ниця у спогадах», «Міста і містечка Поділля від доби Середньовіччя до початку ХХ ст.», альбоми «Раритети Вінницького обласного краєзнавчого музею», «Сім чудес Вінниччини», «Визначні пам’ятки Вінниччини», «Вінниччина туристична», буклети і путівники та багато інших.

У музеї створено краєзнавчі клуби «Мокоша», «Кліо», «Екос», «Барвінок та Ромашка», «Музейний Знайко» для учнів загальноосвітніх шкіл Вінниці. При музеї діють клуби історичної реконструкції «Білий вовк» та «Аркона». На базі музею традиційно проводяться мистецькі, історичні, літературні, фольклорно-етнографічні заходи. Сюди стікаються потоки обдарованої інтелектуальної еліти вінницької землі, здатної зберегти і популяризувати кращі надбання історико-культурної скарбниці Вінниччини.

При музеї діє бібліотека, заснована у 1920 р. Її довоєнний фонд знищено у 1943 р. Сучасна збірка містить понад 10,5 тис. видань кінця ХVІІІ – поч. ХХІ ст., переважно українською, російською та польською мовами.

Вінницький обласний краєзнавчий музей гостинно приймає відвідувачів і оперативно йде назустріч побажанням тих, хто не має змоги прийти до закладу. Серед нових напрямків діяльності поширені виїзні виставки, лекції, виступи театру народного вбрання, тематичні заходи, лекції та уроки в навчальних закладах, установах міста й області. Таке заочне відвідування музею має свої переваги для певних категорій людей і робить ще один крок у напрямку до співпраці музею з усіма, хто бажає припасти спраглими вустами до життєдайного музейного джерела.

Музей – своєрідний храм спогадів, який дає можливість вдихнути аромат старовини, торкнутись предметів, якими користувались наші пращури, відчути атмосферу далеких історичних подій і прослідкувати їх вплив на сьогодення. Саме в музейних стінах, немов у мушлі, зберігаються перлини природи, історії, культури. Схиліться до цієї мушлі і слухайте щирі розповіді мудрого скарбничого людської пам’яті – музею...

О. В. Бродзь 

Джерела і література

1. Державний архів Вінницької області (далі ДАВіО), ф. Д-255, оп. 1, спр. 59, арк. 162 зв.-163.

2. ДАВіО, ф. Д-230, оп.1, спр. 1784, арк.1.

3. ДАВіО, ф. Д-262, оп.1, спр. 29, арк. 84 зв.

4. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі ЦДАВО), ф. 2581, оп. 1, спр. 219, арк. 34.

5. ЦДАВО, ф. 166, оп. 11, спр. 360, арк. 138.

6. Історія музею в документах і спогадах : наук. зб. до 80-річчя Вінниц. обл. краєзнав. музею. – Вінниця, 1998. – 112 с. : іл.

7. Кароєва, Л. Р. Вінницький обласний краєзнавчий музей : (до 80-річчя заснування) // Вісн. Укр. т-ва охорони пам’яток історії та культури. – 1998. – № 2.

8. Подільська старовина : наук. зб. : до 85-річчя з часу заснування Вінниц. обл. краєзнав. музею / відп. ред. Т. Р. Соломонова. – Вінниця, 2003. – 255 с. : іл.

9. Раритети Вінницького обласного краєзнавчого музею : альбом : до 75-річчя Вінниц. обл. та 90-річчя заснування музею. – Вінниця, 2007. – 128 с. : іл.

10. Подільська старовина : наук. зб. Вип. 4 / Вінниц. обл. крає-знав. музей. – Вінниця : Держ. картогр. ф-ка, 2008. – 408 с. : іл.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2018 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. 2018 року виповнюється
  3. В’ячеслав Федорович Коренєв
  4. Січень
  5. Василь Стус: право бути собою
  6. Лютий
  7. Березень
  8. Квітень
  9. Дух гідності.
    До 80-річчя від дня народження Анатолія Бортняка
  10. Травень
  11. Вінницький обласний краєзнавчий музей
  12. «Планета Україна» Олександра Гордієвича
  13. Червень
  14. Пам’яті колеги, друга, наставника.
    До 70-річчя від дня народження заслуженого працівника культури України Василя Федоровича Циганюка
  15. Життя як книжка…
    До 50-річчя від дня народження Тетяни Робертівни Кароєвої
  16. Подвижник Літинщини
    До 80-річчя Павла Івановича Ткачука, педагога, краєзнавця, літературознавця, етнографа
  17. Липень
  18. Класик української літератури і журналістики
    До 80-річчя від дня народження І. С. Волошенюка
  19. Та, яка перевертає гори…
    До 60-річчя від дня народження Світлани Михайлівни Василюк
  20. Культуролог, талановитий митець, умілий організатор
    До 60-річчя від дня народження С. С. Городинського, заслуженого артиста України
  21. Серпень
  22. Василь Кавун – людина-епоха
    До 90-річчя від дня народження
  23. Вересень
  24. Поет, журналіст, педагог
    До 70-річчя від дня народження Олега Валеріановича Пасічника
  25. Жовтень
  26. До поетики життєвих контрастів та ескізного одивнення Віктора Мельника
    До 60-річчя від дня народження
  27. «Два регіони – одне серце»
    До 60-річчя встановлення дружніх зв’язків між Вінницькою областю та Свєнтокшиським воєводством
  28. Народжена літати
    До 65-річчя від дня народження Н. М. Космини
  29. Листопад
  30. Одержимий любов’ю до Подільського краю
    До 60-річчя від дня народження Олександра Івановича Рогового
  31. Бережіть сторожові вогні!
    До 75-річчя від дня народження Василя Дмитровича Кобця
  32. «Я – останній корсар українського вірша…»
    До 70-річчя від дня народження М. Ф. Каменюка
  33. Професор М. М. Кравець: штрихи до ненаписаного портрета
    До 90-річчя від дня народження
  34. Грудень
  35. Боротися до останнього
    До 140-річчя від дня народження Миколи Миколайовича Болярського
  36. Ненаписаний роман українського старшини (життєпис Миколи Битинського 1971 р.)
  37. Голос української крові, українського духу
    До 130-річчя від дня народження Галини Журби
  38. Іменний покажчик ювілярів 2018 року
  39. Відомості про авторів текстових довідок
  40. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше