Вінницька ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва :: Наші видання

Микола Леонтович – славетний український композитор
Біобібліографічний покажчик

Від укладача

Біобібліографічний покажчик «Микола Леонтович – славетний український композитор» присвячений 140-річчю від дня народження геніального українського композитора-земляка, громадського діяча і талановитого педагога Миколи Дмитровича Леонтовича. Про нього у своїх роздумах «Дорога до Леонтовича» український поет, державний і громадський діяч І. Ф. Драч зазначив: «Цілу планету оснувала музика Леонтовича. Та чи прийшов він в українську школу так чи бодай так, як прийшли Бетховен і Чайковський, Моцарт і Мусоргський?! В усіх ознаках всесвітнього генія, в усіх регаліях володаря людської душі?! Передовсім мусимо його визнати ми самі. На рівні Президента, Міністерства культури, громадськості і снобів. Визнати і утверджувати як явище рідкісне і неповторне». М. Леонтович – це унікальне явище не лише Вінниччини чи Поділля, а й всієї України. Підтвердженням цьому є дослідження життя і творчості композитора як українських, так і зарубіжних музикознавців, вміщені у цьому виданні.

У покажчику з можливою повнотою зібрані матеріали, опубліковані в 1903–2017 рр., які всебічно відтворюють життєвий і творчий шлях митця. Віднайдені друковані та електронні документи розміщені в шести розділах, які у свою чергу поділяються на підрозділи, де представлено бібліографічні описи джерел, що відображають окремі напрямки творчої біографії композитора.

Перший розділ «Твори М. Д. Леонтовича: видання, виконання» містить інформацію про книги, статті, щоденники, листи, написані композитором, нотні збірки творів, окремі видання його обробок народних пісень та оригінальних творів. Тут представлені публікації пісень митця в збірниках, періодичних та продовжуваних виданнях, а також виконання його творчого спадку найбільш відомими хоровими колективами як в Україні, так і за її межами, записані на грамплатівки та диски. Матеріали розташовані у хронологічному порядку. У межах року бібліографічні описи подаються в алфавіті авторів і назв. До більшості видань, що розкривають музичний доробок М. Леонтовича, подано зміст вміщених творів.

До другого розділу «Дослідження життя і творчості М. Д. Леонтовича» ввійшли матеріали, які висвітлюють біографію композитора, місця його навчання та педагогічної діяльності. В окремому підрозділі зібрані публікації про вбивство композитора в ніч на 23 січня 1921 р., у яких представлені версії і розслідування цієї трагічної події, починаючи з 20-х рр. ХХ ст.

Далі у хронологічному порядку вміщено інформацію про вшанування роковин загибелі композитора як в Україні, так і українською діаспорою за кордоном. Спогади колег, друзів, учнів про М. Д. Леонтовича як людину, талановитого митця і вчителя представлено в підрозділі «Згадки сучасників», де матеріал розташовано за алфавітом прізвищ авторів публікацій.

За основу впорядкування документів, що увійшли до підрозділу «Творчість композитора», обрано алфавітний принцип. Зібраний матеріал тут представлено таким чином:

«Загальна характеристика і значення творчості» (окремо виділено книги, монографії, збірники; статті в наукових збірниках, матеріалах конференцій та навчальних посібниках; розвідки в періодичних виданнях);

«Окремі аспекти творчості М. Д. Леонтовича» – висвітлено такі напрямки його творчого доробку:

«Оригінальні музичні твори» – включено розвідки про його оригінальні твори, які С. Людкевич назвав правдивими шедеврами української музики, що заслуговують якнайпильнішої уваги і плекання хоровими колективами.

«Духовна хорова музика» – розкрито значний пласт творчості М. Леонтовича, який понад півстоліття був заборонений. Лише зі здобуттям Україною незалежності розпочалося активне дослідження духовної спадщини композитора. Однак серед творчого спадку М. Леонтовича найбільшу пошану, захоплення і визнання в Україні та світі здобули обробки українських народних пісень. Ця частина досліджень представлена в підрозділі покажчика «Майстер обробки української народної пісні». Окремо вміщено інформацію про світовий шедевр М. Леонтовича, його «Щедрик».

Підрозділ «Музично-педагогічна спадщина» репрезентує розвідки сучасних теоретиків і практиків педагогічних поглядів М. Леонтовича на музичну освіту та виховання.

Третій розділ «Вшанування пам’яті М. Д. Леонтовича» розпочинається з матеріалів, розміщених у хронологічній послідовності, про діяльність Всеукраїнського музичного товариства ім. М. Д. Леонтовича – потужної громадської музичної організації, яка веде свій відлік з часу, коли в Києві став відомий зміст телеграми про вбивство композитора. Тут подано статті з часопису «Музика» та «Української музичної газети», що видавалися товариством у 20-х рр. ХХ ст., та дослідження сучасних науковців (О. Бугаєвої, В. Кузик, М. Ржевської, Л. Семенко тощо).

У цьому розділі вміщено також матеріали, що висвітлюють історію проведення та переможців Всеукраїнського конкурсу хорових колективів ім. М. Леонтовича. Окремо представлено інформацію про створення пам’ятників та пам’ятних знаків в Тульчині та інших містах і селах Вінниччини, пов’язаних із перебуванням композитора.

Підрозділ «Художньо-мистецькі твори, присвячені М. Леонтовичу» представляє поезію, оповідання та пісні, написані на честь композитора. До нього включено реквієм по Леонтовичу «Зелене Поділля», який П. Тичина разом з композитором М. Вериківським написали відразу після трагічної смерті митця. Твір ніколи не друкувався і вважався втраченим. Зібрана тут також інформація про відтворення образу М. Леонтовича і його «Щедрика» в живопису, скульптурі та кіномистецтві. Про проведення мистецьких заходів до ювілеїв композитора йдеться у відповідних підрозділах, присвячених вшануванню пам’яті митця.

Чимало хорових колективів, установ, музичних навчальних закладів у різні часи були названі ім’ям М. Леонтовича. Цю грань вшанування пам’яті митця висвітлено в підрозділі «Названі ім’ям композитора».

4-й розділ містить короткі довідкові статті про композитора з енциклопедій, довідкових видань, електронних ресурсів. В останніх розділах представлено бібліографічні посібники, присвячені М. Д. Леонтовичу, яких, на жаль, небагато, та архівні документи. Найбільше вміщено матеріалів про композитора, що зберігаються в Державному архіві Вінницької області.

Для підвищення інформативності видання бібліографічні описи супроводжують короткі анотації. Переважну частину друків опрацьовано de visu. Публікації, наведені за бібліографічними джерелами і не переглянуті безпосередньо укладачем або отримані з-за кордону, позначені астерисками.

Довідковий апарат складається з іменного покажчика та списку назв газет, матеріали з яких використано в посібнику.

Основними джерелами добору матеріалів для покажчика стали видання державної бібліографії – літописи нот, газетних і журнальних статей, е-каталоги бібліотек України, повнотекстові е-бібліотеки Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського («Наукова періодика України», «Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини»), Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого («Культура України»), «Diasporiana», проекту зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції, а також оцифрований архів газети «Свобода» української громади США та архів української періодики он-лайн «libraria.ua» тощо. Переглянуто ряд бібліографічних посібників універсального змісту та з питань музичного мистецтва.

Майже всі матеріали щодо видання творів М. Леонтовича за кордоном та статті про його життя і творчість, написані музичними фахівцями з української діаспори, підібрані Л. М. Шпильовою, колишньою співробітницею ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, відомою дослідницею Поділля, яка нині проживає у США.

Під час підготовки бібліографічного покажчика укладач зверталася до НБУ ім. В. І. Вернадського, Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, Одеської національної наукової бібліотеки, Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка, обласних універсальних наукових бібліотек Миколаєва, Хмельницького, Тернополя, центральних районних бібліотек Дрогобича, Кам’янця-Подільського, Тульчина, Тиврова, Немирова, а також до наукових бібліотек навчальних закладів, зокрема Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського, Вінницького училища культури і мистецтв ім. М. Д. Леонтовича. Завжди оперативно і в повному обсязі надавалася необхідна інформація. За це – щира подяка небайдужій українській бібліотечній спільноті.

Значну консультативну допомогу в підготовці посібника надавала завідувач відділу новітньої історії Вінницького обласного краєзнавчого музею Л. І. Семенко, за що їй особлива подяка.

Щиру вдячність висловлюємо Н. М. Гуровій – провідному бібліотекарю відділу образотворчих мистецтв НБУ ім. В. І. Вернадського, колегам з ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва за сприяння у перегляді віднайдених документів.