ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2016 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Високе літо березневої душі

До 50-річчя від дня народження поетеси

 Валентини Сторожук

(28.03.1966) 

На Вінниччині, як і в усій Україні, чимало поетів талановитих і різних. Валентина Сторожук належить саме до тих творців художнього слова, яких хочеться читати і перечитувати. Все, написане нею, справжнє, вистраждане, йому віриш. А це чи не найголовніше в літературі.

Народилася Валентина Петрівна Сторожук 28 березня 1966 р. в с. Білашки Погребищенського району. Відколи себе пам’ятає, любила розкошувати серед квітів і трав, народних пісень. І це не випадково для землячки знаменитої фольклористки Насті Андріанівни Присяжнюк.

Творчий дебют поетеси теж припадає на березень життя: у 14 років побачила свій вірш «Яблуні цвітуть» на сторінках районної газети «Колос».

Валентині пощастило з учителями. Скажімо, Іван Іванович Тригуб першим помітив її здібності до творів-роздумів. Тому напророкував: станеш журналісткою. Але поетична юність розпочалася з прози – здобула фах бухгалтера у Вінницькому технікумі громадського харчування.

На мою думку, Вінниця і поезія – синоніми. І талановита дівчина тут не лише з відзнакою закінчила технікум, а й поринула у творче життя міста над Бугом. Вона відвідувала заняття літоб’єднання при обласній молодіжній газеті, виступала перед молоддю на творчих вечорах, прислухалася до порад старших поетів. Її добрим, мудрим наставником був Анатолій Бортняк, який і порекомендував на навчання до Вінницького педінституту, а згодом і друкував добірки віршів з добрими напутніми словами.

Валентина була учасницею республіканських нарад молодих авторів у м. Нова Каховка на Херсонщині, у Києві, на всесоюзній нараді у Москві.

Тримаю в руках першу збірку Валентини Сторожук «Без тижня рік», що побачила світ в Одеському «Маяку» 1990 р. Немає тут барабанно-пафосних комсомольських віршів, голосних декларацій перебудовного періоду, а є лише чистота фольклорних джерел, молитва рідній пісні, на перший погляд, прості, але такі глибинні і хвилюючі строфи про матір, батька, перше ніжне кохання…

Валентині Петрівні довелося працювати і директором Димарської сільської школи на Київщині, і старшим науковим співробітником Вінницького літературно-меморіального музею М. Коцюбинського, завідувачкою методичного відділу обласного центру народної творчості. І всюди цінували її скромність і людяність, ініціативність і компетентність. Тому й удостоєна державного звання «Заслужений працівник культури України».

В.П. Сторожук – лауреат літературних премій ім. М. Трублаїні, М. Коцюбинського, Є. Гуцала, Марка Вовчка, М. Стельмаха, А. Бортняка, «Благовіст». Та найвищою відзнакою для поетеси є щира повага колег і непідробна любов читачів, які чекають на зустрічі з нею в учнівських і студентських аудиторіях, на творчих вечорах у престижних залах.

Творчий доробок поетеси Валентини Сторожук поповнили ще шість збірок поезій – «Пам’ять Шипшини», «Дивина», «Сонцепоклонник», «Третя Пречиста», «Зелена Неділя», «Голос трави». Видала також книжку прози «Чорна черешня», збірки для дітей «Сосонка», «Рукавичка», повість-казку «Рятівник». А на робочому столі – нова збірка віршів, підготовлена книга прози.

Як їй вдається у ці жорстокі часи залишатися такою ж березнево-чистою, вірною своїм поетичним ідеалам? Ніщо – ні журналістські будні на посаді заступника головного редактора журналу «Вінницький край», ні домашні клопоти, ні порання в саду та на городі – не затьмарило для цієї високоталановитої, вродливої і мудрої жінки зоряного поетичного неба, не зв’язало крил весняної ластівки.

У збірці «Дивина» є такі рядки:

Усім, кого люблю, я погамую біль

Своїм – хай і терпким! – та нелукавим словом.

Тамувати людський біль, підставляти слабким і зневіреним своє надійне плече, бути для дорогих людей пучком ніжних конвалій і стебельцем пахучої медунки – таке поетичне кредо Валентини Сторожук.

У рецензії на збірку «Голос трави» відомий критик Михайло Стрельбицький зазначив: «Голос трави – у різнотрав’ї розчутий і серцем підсилений – стає за метафору світу, нами недочутого, недошанованого, сповживацьки експлуатованого, бездумно знищуваного». У багатьох своїх творах наша сучасниця прагне оборонити не лише природу рідного краю, а й мову, яку все рідше почуєш на вустах міських жителів. Та й у вищих колах зараз здебільшого послуговуються російською й англійською, хоч іменують себе слугами українського народу. Без розвитку народних ремесел і збереження багатющої пісенної спадщини попередніх поколінь, без національного театру і кіно, без української книги не побудувати щасливої і заможної Української держави. Все це на повен голос промовляє душа поетеси. Образно, свіжо, хвилююче.

Кандидат філологічних наук Ірина Зелененька у статті «Буша-Україна в поемі Валентини Сторожук «Подільська твердиня» підкреслює, що поетеса зуміла сягнути творчих вершин і в цьому непростому жанрі: «…неоромантична, із глибоким символізмом, (…) із традиційним для прози пригодницьким сюжетом, елементами балади, притчі, екзистенційної, медитативної й декларативної патріотичної поезії, солоспівними, навіть славневими інтонаціями, драматизмом, широтою батальних сцен, має промовисте антимілітаристське звучання». Поема про звитяжних захисників Буші особливо актуальна нині, коли точиться боротьба за територіальну цілісність України, її національний дух.

У збірці «Пам’ять Шипшини» поетеса зізнається:

Я Всевишньому дякую, що народилась Шипшиною

На квітучій галяві в шалену епоху.

Отож, нехай справжнє, щире, вистраждане, цілюще слово Валентини Сторожук не втомиться в цю шалену епоху лікувати наші зболені серця. Побажаймо ж їй довгого, рясного віку, нових талановитих книг і отих жаданих, омріяних, високих митей творчого осяяння, жіночого розкошування, які ми й називаємо щастям.

Н.Ю. Гнатюк  

Література 

Сторожук, В.П. Сонцепоклонник : поетич. вінок М. Коцюбинському / В.П. Сторожук. – Вінниця : Вінниця, 2002. – 40 с.

Її ж. Третя Пречиста : лірика / В.П. Сторожук. – Вінниця : Кн.-Вега, 2005. – 96 с.

Її ж. Чорна черешня : роман на два голоси / В. Сторожук. – Вінниця : Держ. картогр. ф-ка, 2011. – 208 с.

Її ж. Рятівник : повість казка для дітей і дорослих / В. Сторожук. – Вінниця : Консоль, 2009. – 204 с.

Її ж. Вінницька поетеса, прозаїк, фольклористка: [інтерв’ю з В. Сторожук] / В.П. Сторожук // Афиша города Винницы. – 2013. – № 6-7. – С. 30 : кольор. фот.

Її ж. Смислові знаки волелюбної поезії Валентини Сторожук : [вірші] / В. Сторожук // Вінничанка. – 2013. – № 7. – С. 26 : кольор. фот.

* * *

Подільський, Е. Чураївна калинового Надросся : [В.П. Сторожук] / Е. Подільський // Поділ. зоря. – 2013. – 21 листоп. – С. 4.

Сегеда, Ю. Журнал «Вінницький край» відсвяткував 10-річчя : [у ВОУНБ ім. К.А. Тімірязєва] / Ю. Сегеда // Вінниччина. – 2014. – 1 січ. – С. 13 : фот.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2016 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. 2016 року виповнюється:
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  4. В усьому хочеться дійти самої суті...
  5. Лютий
  6. Іван Коваль – волею долі художник
  7. Я щасливий, що живу, жив, віддавав своє серце людям...
  8. Березень
  9. Високе літо березневої душі
  10. Квітень
  11. Коли Чорногузу боляче – Гоголь ще раз перевертається в домовині…
  12. Від «золотої кельми» до «золотого пера»
  13. Чорнобиль у нашій свідомості, в серці, думках
  14. Травень
  15. Перекладач, журналіст і трішки поет…
  16. Лицар, що ніколи не розлучавсяз блокнотом і олівцем…
  17. Літописець епохи
  18. Червень
  19. Широцький Костянтин Віталійович
  20. Липень
  21. На крилах божої наснаги
  22. Серпень
  23. Вересень
  24. Жовтень
  25. Один із «грона нездоланних співців»
  26. «Я мушу встигнути...»
  27. Листопад
  28. Осіннє золото Миколи Романова
  29. Грудень
  30. Томаш Падурра – польсько-український лірник
  31. Данило Кирилович Заболотний

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше