ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2016 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Рік продовжує Весна.

Мила, ніжна, запашна.

Березень подружить з квітнем,

Травень травами розквітне.

Всі три місяці весняні

Рік прикрасять кольорами.

Т. Омелянчик

БЕРЕЗЕНЬ 

170 років тому народився Василь Васильович Докучаєв (01.03.1846, с. Мілюково Сичов. повіту Смолен. губернії Рос. імперії (нині Новодугін. р-ну Смолен. обл., РФ) – 08.11.1903, м. Петербург, РФ), російський географ, природознавець, ґрунтознавець. У 1877-1878, 1881 рр. очолював експедиційні дослідження ґрунтів у Вінницькому, Ольгопільському, Могилівському та Ямпільському повітах Подільської губернії.

Інтернет-ресурс:

Докучаєв Василь Васильович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://novopetrivske-osoba.edukit.mk.ua/vidatni_geografi/dokuchayev_vasilj_vasiljovich/ (дата звернення: 17.01.15), вільний. – Назва з екрана.  

День народження Явдохи Зуїхи (справж. – Явдоха Микитівна Сивак) (01.03.1855, с. Кущинці, нині Гайсин. р-ну – 19.01.1935, с. Зятківці того ж р-ну), народної співачки, етнографа, носія українського фольклору. З її уст Г. Танцюра записав 1008 народних пісень, близько 400 прислів’їв та приказок, 156 казок, велику кількість загадок і етнографічних матеріалів. 825 кращих пісень увійшли до академічного видання «Пісні Явдохи Зуїхи» (1965), виданого за сприяння М. Рильського. Її ім’ям у с. Зятківці названо вулицю, встановлено пам’ятник «Народній пісні жити», де в образах Я. Зуїхи та Г. Танцюри уславлено хранителів народної мудрості для прийдешніх поколінь.

Література:

Дмитренко, М. Пісенний символ України : [Явдоха Зуїха] / М. Дмитренко // Культура і життя. – 2005. – 2 берез. – С. 6.

Дмитренко, М. Український фольклор як об’єкт краєзнавства / М. Дмитренко // Літературне краєзнавство Поділля в системі сучасної освіти: стан, проблеми, перспективи : (матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Вінниця, 22 берез. 2011 р.) : зб. наук. пр. : до 100-річ. ювілею ВДПУ ім. М. Коцюбинського / голов. ред. О.М. Куцевол. – Вінниця, 2011. – С. 7-12. – Бібліогр. в кінці ст.

Сентемон, Н Свято пісні і краси – так можна назвати традиційне свято фольклору імені Гната Танцюри, яке відбулося в селі Зятківці Гайсинського району / Н. Сентемон // Вінниччина. – 2013. – 5 лип. – С. 9 : кольор. фот. 

65 років від дня народження Ігоря Івановича Люля (01.03.1951, м. Вінниця), лікаря-стоматолога, заслуженого лікаря України. Закінчив Київський медичний інститут (1973), працював стоматологом у Вінницькій міській стоматологічній поліклініці (1975-1979), зав. стоматологічним відділенням 2-ї міської лікарні (1979-1981). З 1981 р. – головний лікар обласної стоматологічної поліклініки та головний стоматолог області. З 1997 р. поліклініка стала відкритим акціонерним товариством. Запровадження ринкових механізмів допомогло не лише вижити в ті скрутні часи, а й значно покращити стоматологічну допомогу пацієнтам, вона була піднята на рівень європейських стандартів. І.І. Люля – член правління Асоціації стоматологів України.

Література:

Голяченко, О.М. Ігор Люля / О.М. Голяченко // Лікарі Вінниччини / О.М. Голяченко. – Тернопіль, 2004. – С. 69-71. 

75 років тому народився Микола Свиридович Рачук (05.03.1941, с. Вовчинець Козятин. р-ну), український поет, прозаїк, літературознавець, перекладач. Навчався у Київському університеті. З 1972 р. живе і працює в м. Чернівці. Перші вірші писав російською мовою. Василь Симоненко переконав перейти його на рідну мову. Видав низку збірок поезій: «Вишневий промінь», «Сіяч», «Сяйво дзеркального плоду», «Стослов», «Урочища». Заступник керівника робочої групи Чернівецької обласної організації з підготовки обласного «Зводу пам’яток історії та культури України». Член НСПУ (1990).

Література:

Рачук, М.С. Урочища : зб. поезій / М.С. Рачук. – Чернівці : Зелена Буковина, 2001. – 446 с.

Його ж. Симоненкові уроки / М. Рачук // Сучасність. – 2003. – № 3. – С. 88-103.

Його ж. «Доля моєї родини, як і доля всієї України, була моторошною» : [про родину та свою творчість] / М. Рачук // Березіль. – 2008. – № 5-6. – С. 35-40.

Його ж. Біль і гнів : вірші / М.С. Рачук. – Чернівці : Зелена Буковина, 2009. – 55 с. : портр., іл. 

80 років тому народився Юрій Іванович Поп (05.03.1936, с. Страбичево, Мукачів. р-ну Закарпат. обл.), історик, доктор історичних наук (1997), відмінник освіти України (2003). Після закінчення середньої школи (1953) деякий час працював на різних роботах. По закінченні Ужгородського державного університету (1964) до 1970 р. вчителював у школах Рівненської, Закарпатської та Одеської областей, а також був співробітником ананьївської райгазети «Радянське село» (Одеська обл.). Після аспірантури з грудня 1973 р. працює у ВДПІ (нині ВДПУ ім. М. Коцюбинського) на різних посадах: старший викладач, доцент (з 1980 р.), професор, завідувач кафедри всесвітньої історії (2001-2011). Під його керівництвом захищено чотири кандидатські дисертації. Він – автор трьох монографій, підручника «Нова історія Азії та Африки ХVI – початок XX століття» та понад 100 наукових публікацій. Сфера наукових інтересів – слов’янознавство, історія країн Європи, Азії, Африки.

Література та інтернет-ресурс:

Неприцький, О.А. Із Закарпаття на Поділля з хистом і душею / О.А. Неприцький // Освіта на Поділлі: минуле та сьогодення : матеріали ХХІІІ Всеукр. наук. історико-краєзнав. конф. 20-21 жовт. 2011 р. : до 100-річчя заснування ВДПУ ім. М. Коцюбинського. – Вінниця, 2011. – С. 278-280.

Поп Юрій Іванович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Поп_Юрій_Іванович (дата звернення: 30.03.15), вільний. – Назва з екрана. 

60 років тому народилася Любов Олексіївна Кирилюк (05.03.1956, с. Мигалівці Бар. р-ну), директор КЗ «Барська районна бібліотека», заслужений працівник культури України (2008). 1975 р. з відзнакою закінчила бібліотечний відділ Тульчинського культосвітнього училища. З цього ж року розпочала трудову діяльність на посаді бібліотекаря абонементу Барської районної бібліотеки для дорослих. З грудня 1977 р. очолює Барську ЦБС. У 1982 р. закінчила бібліотечний факультет Київського інституту культури ім. О. Корнійчука. У зв’язку з реорганізацією бібліотечної мережі району, від 23 вересня 2004 р. Любов Олексіївна працює на посаді директора районної бібліотеки. Під її керівництвом в РБ успішно працюють клуби «Подільські оденьки» (з 1993), «Право» (з 1998 р.). В 1996 р. при РБ започатковано християнську недільну школу. Любов Олексіївна стала ініціатором започаткування інноваційного напрямку роботи бібліотеки: проектна діяльність з метою залучення грантових коштів для вирішення нагальних проблем громади. 2005 р. виграно грант для проекту «Інтернет для публічних бібліотек (LEAP-V)» від Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, в результаті якого у бібліотеці розпочав роботу Інтернет-центр. З 2006 по 2008 рр. при бібліотеці впроваджувався інвестиційний проект для 4 районів України «Покращення доступу сільського населення до правосуддя» від Творчого центру Каунтерпарт та Інституту громадянського суспільства, що фінансувався Європейським Союзом в розмірі 400 тис. євро. У 2007 р. Л.О. Кирилюк стала переможцем конкурсу «Шоста школа місцевого самоврядування», оголошеного ГО «Європейський діалог» (Львів) і Асоціацією «Школа лідерів» (Варшава, Польща), фінансованого Міністерством закордонних справ Польщі та Фондом ім. Фрідріха Еберта. Як депутат міської ради, перебуваючи у Польщі, вивчала систему місцевого самоврядування Малопольського воєводства, обмінювалася досвідом роботи публічних бібліотек та налагодила творчі партнерські стосунки з бібліотеками Кракова. Нагороджена Почесною відзнакою Міністерства культури і туризму України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв».

Література:

Рудик, І. Жінка, мати, директор... : [про дир. КЗ «Барська районна бібліотека» Л.О. Кирилюк] / І. Рудик // Барчани. – 2009. – 21 серп. – С. 2 : фот.

Шаворська, Т. Бібліотека – все її життя / Т. Шаворська // Поділ. край. – 2011. – 4 берез. – С. 4 : фот.

У нашому місті є чимало керівників жіночої статі... : [про Л.О. Кирилюк] // Барчани. – 2011. – 4 берез. – С. 1 : фот. 

120 років від дня народження Олександра Степановича Смогоржевського (06.03.1896, с. Лісові Берлинці, нині Лісове Бар. р-ну – 05.05.1969, м. Київ), українського радянського математика, професора (1938), доктора фізико-математичних наук ( 1945), заслуженого діяча науки УРСР (1966). Здібності до математики у майбутнього вченого проявилися ще з дитинства. У 1916 р. він із золотою медаллю закінчив Немирівську гімназію. У 20-х рр. познайомився з М. Леонтовичем. У 1923 р. переїхав з сім’єю до с. Кирнасівка Тульчинського р-ну, де обійняв посаду завідуючого семирічною школою. 1927 р. вступив до Київського інституту народної освіти, де за півтора року склав екстерном іспити за весь курс фізико-математичного факультету. З 1930 р. працював у Київському політехнічному інституті: асистент, доцент, професор (з 1938). Опублікував понад 95 наукових праць (у т.ч. 9 монографій і підручників). Його праці з геометрії стали фундаментальними посібниками для науковців. О.С. Смогоржевський не тільки вперше розв’язав деякі складні конструктивні задачі геометрії Лобачевського, а й започаткував новий напрям – розв’язання конструктивних задач за допомогою обмежених засобів.

Література:

Йолтуховський, М. Визначний геометр : [до 100-річчя від дня народж. визнач. геометра О.С. Смогоржевського] / М. Йолтуховський // Поділ. край. – 1996. – 5 берез. – С. 2.

Йолтуховський, М. Смогоржевський Олександр Степанович / М. Йолтуховський // Наукова слава нашого краю / М. Йолтуховський. – Бар, 2001. – С. 7-8.

Сторожук, А. Екскурс в історію Бара та його околиць / А. Сторожук // Подільський Бар та його околиці: історія і сучасність : (Події. Особистості. Факти) : навч. посіб. / А. Сторожук. – Київ, 2010. – С. 97.  

110 років тому (07.03.1906) у м. Могилів-Подільський вийшов перший номер щотижневика «Світова Зірниця», першої україномовної газети на Поділлі, яка видавалася на території області до 1911 р. Видавав її гурток польських поміщиків під проводом Й.А. Волошиновського. Поряд з інформаційними матеріалами у часописі зверталася увага на проблеми сільського господарства, кооперацію. У 1906-1907 рр. виходив додаток до «Світової Зірниці» під назвою «Читайте, діти», у якому публікувалися дитячі оповідання, вірші, казки, науково-популярні статті, а також тексти молитов українською мовою. 1913 р. газета перестала виходити і відновилася з початком революції 1917 р. На сьогодні ще не дана гідна оцінка цьому унікальному україномовному виданню, що проіснувало досить довгий час і було популярним серед селянства. Завдяки його незмінному редактору-ентузіасту земської та кооперативної справи в Україні Й. Волошиновському, що видавав «Світову Зірницю» за власний кошт, тижневик протягом багатьох років ніс просвітницькі ідеї в селянські маси. Навіть при радянській владі (1920 р.) цей часопис був чи не єдиним земським органом в Україні, що виходив українською мовою.

Література:

Кубинський, М.М. Кооперативна преса : [Й.А. Волошиновський – засновник першої на Україні кооператив. газ. «Світова Зірниця»] / М.М. Кучинський // Шаргородській райспоживспілці – 80 / М.М. Кучинський. – Вінниця, 2004. – С. 7-27.

Подолян, В.В. Тижневик «Світова Зірниця» та його роль в розвитку кооперації / В.В. Подолян, В.П. Рекрут // Йоахим Волошиновський у становленні українського кооперативного руху (1897-1939 рр.) / В.В. Подолян, В.П. Рекрут. – Вінниця, 2005. – С. 66-90. 

60 років тому народився Анатолій Антонович Шиян (07.03.1956, с. Гибалівка Шаргород. р-ну), фахівець з теорії управління та прикладної математики, кандидат фізико-математичних наук, професор. У 10 років переїхав із сім’єю до м. Хмільник. 1978 р. закінчив з відзнакою фізичний факультет Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова. 1978-1981 рр. навчався в аспірантурі цього ж університету. Захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Теоретична та математична фізика» (1984). Працював у вищих навчальних закладах Одеси, на приватних підприємствах. З 2001 р. працює у ВНЗ м. Вінниці. З 2007 р. – доцент, а з 2015 р. – професор Вінницького національного технічного університету. Сфера наукових інтересів ученого: економіка, інформаційна безпека, інформаційні технології, біометрична інженерія, різні галузі фізики, політологія, медицина, екологія, соціологія. Має понад 200 публікацій у фахових наукових журналах, а також окремі книги, монографії.

Література:

Шиян, А.А. (співавт.) Моделювання процесів у політико-комунікаційному просторі : монографія / В.О. Корнієнко, С.Г. Денисюк, А.А. Шиян. – Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2009. – 207 с. – (Перша, і поки що єдина в Україні, монографія із математичних моделей політичних процесів).

Його ж. Теоретико-ігровий аналіз раціональної поведінки людини та прийняття рішень в управлінні соціально-економічними системами : монографія / А.А. Шиян. – Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2009. – 404 с.

Його ж. (співавт.) Управління формуванням ефективних економічних інститутів для України : монографія / А.А. Шиян, Л.О. Нікіфорова ; ВНТУ. – Вінниця, 2011. – 300 с.

Його ж. (співавт.) Інформаційні технології для управління діяльністю людини : монографія / А.А. Шиян та ін. ; ВНТУ. – Вінниця, 2012. – 316 с. 

255 років від дня народження Яна Потоцького (08.03.1761, с. Пиків, нині Калинів. р-ну – 02.12.1815, с. Уладівка Літин. р-ну), польського письменника, історика, сходознавця, етнографа і археолога, географа, соціолога, публіциста, редактора, видавця, бібліографа, політичного діяча. Мандрівник Європою, Азією. Правнук останнього гетьмана з роду Потоцьких – Юзефа Потоцького. Дитинство провів у родинних маєтках Потоцьких: с. Пиків, с. Уладівка. Освіту здобув у Франції. Час від часу жив у Тульчині. Належав до числа енциклопедично освічених людей свого часу. Автор 24 великих праць з різних галузей знань. Йому належить ґрунтовна праця «Давня історія Поділля» (1805), з якої розпочалося краєзнавче вивчення регіону. 3 1811 р. постійно проживав у с. Уладівка. В останні роки свого життя під впливом важких фізичних і моральних мук він впав у меланхолію. Покінчив життя самогубством. Поховано письменника в с. Пиків. 17 жовтня 2014 р. у с. Уладівка Літинського району Яну Потоцькому відкрито пам’ятний знак.

Література:

Ткачук, П. Ян Потоцький про давню історію Поділля / П. Ткачук // Вінниччина. – 2008. – 11 верес. – С. 4.

Загниборода, М. Граф Ян Потоцький – академік родом із Поділля / М. Загниборода // Вінниччина. – 2009. – 10 квіт. – С. 8. – (Спец. вип. газ. «П’ятниця»).

Ткачук, П. «Знали б уладівці, якого генія прихилила їхня земля» / П. Ткачук // Вінниччина. – 2011. – 11 берез. – С. 10. – (Спец. вип. газ. «П’ятниця»). 

9 День народження Тараса Григоровича Шевченка (09.03.1814, с. Моринці, тепер Звенигород. р-ну Черкас. обл. – 10.03.1861, м. Санкт-Петербург, поховано на Чернечій горі в м. Канів на Черкащині), українського поета, художника, мислителя. 1846 р. у складі Археографічної комісії подорожував Поділлям.

Ювілейні видання вінничан до 200-річчя від дня народження Кобзаря:

Тарас Шевченко і Вінниччина : імен. слов. / А. Подолинний ; відп. за вип. Н.І. Морозова ; Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Вінниця : Едельвейс і К, 2012. – 104 с. : портр.

З іменем Кобзаря. Вінничани про Тараса Шевченка / упоряд. А.М. Подолинний. – Вінниця : Консоль, 2013. – 304 с. : портр.

Коваль, О. Тарас Шевченко на Вінниччині / О. Коваль. – Гнівань ; Вінниця : Консоль, 2013. – 48 с. : фот.

Куцевол, О.М. Вивчення життя і творчості Великого Кобзаря через художню рецепцію літературної шевченкіани : посібник / О.М. Куцевол. – Вінниця : Консоль, 2013. – 256 с. – Бібліогр.: с. 240-255.

Гальчак, С.Д. Український Прометей Т.Г. Шевченко і Вінниччина / С.Д. Гальчак. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2013. – 100 с. : іл. – Бібліогр.: с. 91-97.

Т.Г. Шевченко і Вінниччина: бібліогр. покажч. / уклад. Г.М. Авраменко ; наук. ред. А.М. Подолинний ; Упр. культури і туризму Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Вінниця : Консоль, 2013. – 304 с.

Деніс, М. Шевченко – історик-археолог, або Тарас Григорович на Брацлавщині / М. Деніс. – Вінниця : Корзун Д.Ю., 2014. – 328 с. : портр., іл.

Дорош, М.Н. Зі Словом великим Тараса – навчаюсь, працюю, живу... (у віночок Кобзареві) / М.Н. Дорош ; Вінниц. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2014. – 116 с. : портр.

Роговий, О.І. Подільські стежини Тараса Шевченка / О.І. Роговий ; Вінниц. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України, Вінниц. обл. орг. Нац. спілки журналістів України. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2014. – 224 с. : іл.

Роговий, О.І. Тарасові шляхи Вінниччини / О. Роговий ; відп. за вип. В.С. Липко. – Липовець, 2014. – 20 с. : іл.

Тарасове слово в серцях нащадків : метод. посіб. із вивч. творчості Тараса Шевченка в загальноосвіт. навч. закл. / упоряд.: М.Н. Дорош, В.А. Степанюк. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2014. – 144 с. : іл., портр., табл.

Шевченкіана: на хрещатім Хмільницькім шляху : хрестоматія з укр. літ. : до 200-річчя від дня народж. Тараса Шевченка / упоряд.: М.Н. Дорош, В.А. Степанюк. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2014. – 112 с. : кольор. іл.

Шевченко на всі віки: образ Великого Кобзаря в художніх і художньо-документальних творах : бібліогр. покажч. 1861-2013 / Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва ; уклад. і вступ. ст. О.М. Куцевол ; відп. за вид. Н.І. Морозова. – Вінниця : Балюк І.Б., 2014. – 348 с. 

10 155 років з дня смерті Великого Кобзаря (09.03.1814-10.03.1861). День вшанування пам’яті Тараса Шевченка, поета, художника, мислителя. 

110 років тому народився Євген Костянтинович Горбов (09.03.1906, м. Теплик, нині смт – 13.05.1973, м. Орел, РФ), російський прозаїк, член СП СРСР (1945). У Теплику він жив усього три роки. 1909 р. переїхав у російське м. Єлець, де прожив до 1943-го. Заробляв на хліб сторожем, ремонтником, вагарем, розсильним на залізничній станції. На цей період припадає становлення Є. Горбова як громадянина і як літератора. З 1926 р. працював у місцевих газетах «Набат», «Сигнал». Від 1943 р. мешкав у м. Орел, 17 років працював в обласній газеті «Орловська правда». У великій літературі Є. Горбов заявив про себе повістю «Чорний князь», опублікованою у воронезькому журналі «Підйом» (1934). Потім до всесоюзного читача прийшла повість «Куряча сліпота» (1941), оповідання «Золотий Вік», «Борода Аарона». По війні побачили світ повісті «Любиме місто» і «Мирні жителі», друга з яких увійшла в однойменний збірник (1946). У співавторстві з орловським письменником А. Яновським написав п’єсу «Перший салют». Серед найвизначніших творів Є. Горбова енциклопедисти вважають один роман – «Дім під тополями», присвячений «темі морального оновлення людини», який вийшов накладом 50 тис. примірників. Це свідчення популярності письменницької творчості нашого земляка. Лише Кларіса Ліспектор, ще одна наша землячка, уродженка Чечельника, ставши класиком бразильської (!) літератури, мала таку широку читацьку аудиторію.

Література та інтернет-ресурс:

Речмедин, А. Очарование подлинного таланта : [про рос. письменника-класика, уродж. Теплика Є.К. Горбова] / А. Речмедин // Кланяясь в пояс отчему краю: русские писатели – уроженцы Подолья. – Винница, 2009. – С. 8-34 : портр. – Библиогр. в конце ст.

Речмедін, А. Художник великої ліричної сили [письменник-земляк Є. Горбов] / А. Речмедін // Вінниц. газ. – 2011. – 11 берез. – С. 8. – (Спец. вип. газ. «П’ятниця»).

Піддубняк, В. Земляки: талант, визнаний самим Паустовським [Електронний ресурс] / В. Піддубняк. – Режим доступу: http://xn-8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/news/zemljaki/2011-04-21-91 (дата звернення: 27.01.15), вільний. – Назва з екрана. 

12 80 років від дня народження Раїси Семенівни Уманець (12.03.1936, м. Вінниця), педагога, вчителя-методиста, заслуженого учителя України (1984), відмінника народної освіти. Закінчила Вінницьку СШ № 22, Вінницький педагогічний інститут, факультет російської та англійської мови (1959). З цього ж року вчителювала у Вінницькій СШ № 22. Кілька років була заступником директора з навчально-виховної роботи цієї школи. Протягом 1973-1979 рр. – на посаді заступника директора СШ № 32. 22 роки (з 1 черв. 1979 р.) працювала директором Вінницької СШ № 2.

Література та інтернет-ресурс:

Головащенко, О. Спасибі вам за крила : [про Р. Уманець] / О. Головащенко // Вінниц. газ. – 2006. – 14 берез. – С. 13 : фот.

Уманець Раїса Семенівна : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vmuo.edu.vn.ua/index/index_ua.php?cid=80&lng=ua (дата звернення: 27.01.15), вільний. – Назва з екрана.

13 75 років тому народився Андрій Арсентійович Ващук (13.03.1941, с. Костянець Старокостянтинів. р-ну Хмельниц. обл.), вчений у галузі медичної біології, доцент, заслужений учитель України. Випускник Львівського державного університету ім. І.Я. Франка (1969). Працює у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова викладачем медичної біології, а з 2000 р. за сумісництвом – вчителем біології медичного відділення у навчальному закладі «Середня загальноосвітня школа I-II ступенів-ліцей № 7 м. Вінниці». Захистив дисертацію на тему «Використання пониженого барометричного тиску для виявлення віддалених наслідків променевих уражень». Основний напрям діяльності вченого спрямований на реалізацію творчого потенціалу обдарованої молоді, впровадження нових педагогічних технологій для забезпечення особистісно орієнтованого навчання та виховання ліцеїстів. А.А. Ващук підготував переможця Міжнародної олімпіади з біології (2007). Він – автор понад 50 наукових праць з питань оптимізації пізнавального інтересу студентів, антропогенетики, екології, здорового способу життя, впливу радіації та пониженого барометричного тиску на організм тварин. Автор понад 35 таблиць із різних розділів біології та паразитології.

Інтернет-ресурс:

Ващук Андрій Арсентійович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vnmu.edu.ua/ajax/department/4/teacher/749 (дата звернення: 30.04.15), вільний. – Назва з екрана. 

70 років тому народився Степан Данилович Касевич (13.03.1946, с. Тиманівка Тульчин. р-ну), живописець, член НСХУ (1998). 1974 р. закінчив художньо-графічне відділення Одеського державного педагогічного інституту ім. К.Д. Ушинського. Працює у станковому живопису, переважно у жанрах натюрморту, пейзажу, монументального живопису. Учасник обласних, всеукраїнських мистецьких виставок від 1986 р. Персональні виставки – у Бершаді (1997, 2010), Вінниці (2004, 2006). Основні твори: «Рідна сторона», «Відгриміли бої», «Зима на Поділлі», «А солдат спить вічним сном», «Під мирним небом». Картини художника зберігаються у Міністерстві культури України, вітчизняних та зарубіжних приватних колекціях. Окремі полотна знаходяться у Вінницькому художньому фонді та Бершадському краєзнавчому музеї.

Література та інтернет-ресурс:

Степан Данилович Касевич // Мистецтво Вінниччини: Вінниц. орг. НСХУ 30 р. – Вінниця, 2006. – С. 31. – (Краса України Поділля).

Степан Данилович Касевич // Вінницький вернісаж : альбом. – Вінниця, 2010. – С. 37. – (Краса України Поділля).

Касевич Степан Данилович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Касевич_Степан_Данилович (дата звернення: 30.03.15), вільний. – Назва з екрана. 

15 75 років від дня народження Федора Володимировича Горбоноса (15.03.1941, с. Серединка Бершад. р-ну), економіста, доктора економічних наук (2005), професора. У 1970 р. з відзнакою закінчив факультет механізації сільського господарства Львівського сільськогосподарського інституту. Від 1976 р. працює у Львівському аграрному університеті. Нині – завідувач кафедри бухгалтерського обліку та аудиту, перший проректор Львівського університету бізнесу та права. Опублікував понад 200 науково-методичних робіт. Співавтор 2 підручників з грифом МОНУ, 2 посібників, 5 монографій, результати яких знаходять практичне застосування. Під його керівництвом захищено 5 кандидатських дисертацій. Здійснює керівництво аспірантами. Напрями наукової діяльності: проблеми ефективного розвитку аграрного сектору економіки, підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу, вдосконалення економічних взаємовідносин в АПК, кооперація та інтеграція.

Інтернет-ресурс:

Горбонос Федір Володимирович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lubp.com.ua/Горбонос_Федір_Володимирович/ (дата звернення: 30.04.15), вільний. – Назва з екрана.

16 75 років тому народився Володимир Маркович Кожухар (16.03.1941, м. Вінниця), український диригент, народний артист Росії (1985) та України (1993). Закінчив Київську державну консерваторію ім. П.І. Чайковського по класу труби і оперно-симфонічного диригування, аспірантуру при Московській консерваторії. З 1964 р. був диригентом, а з 1967 р. – головним диригентом Державного симфонічного оркестру України. В 1973-1977 рр. працював диригентом Київського театру опери та балету. У 1978-1988 рр. викладав у Московському музично-педагогічному інституті ім. Гнесіних, до 1988 р. був головним диригентом у театрі ім. К. Станіславського і В. Немировича-Данченка в Москві. З 1989 по 2012 рр. був головним диригентом Національної опери України. З 1993 р. – професор Київської консерваторії. Ім’я Володимира Кожухаря добре відоме у світі. Як диригент він неодноразово виступав практично в усіх європейських країнах, у США, Канаді, Японії. Преса і музична критика дали високу оцінку творчості нашого земляка.

Інтернет-ресурс:

Кожухар Володимир Маркович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Кожухар_Володимир_Маркович (дата звернення: 30.03.15), вільний. – Назва з екрана.

Кожухар Володимир Маркович [Електронний ресурс] // Національний Симфонічний Оркестр України : офіц. інформ. сайт. – Режим доступу: http://www.nsou.com.ua/ppl1011_mar30.html  (дата звернення: 19.01.15), вільний. – Назва з екрана.  

17 115 років тому народився Генріх Ілліч Літинський (17.03.1901, м. Липовець – 26.07.1985, м. Москва), композитор, педагог, професор, теоретик музики радянських часів, заслужений діяч мистецтв Татарської АРСР (1939), Якутської АРСР (1947), РРФСР (1957), Чуваської АРСР (1963), народний артист Якутської АРСР (1964) та Татарської АРСР (1964). У 20-х рр. ХХ ст. працював у м. Вінниця. 1928 р. із золотою медаллю закінчив Московську консерваторію по класу композиції М.Р. Глієра. Згодом викладав у ній, в музично-педагогічному інституті ім. Гнесіних, Казанській консерваторії. Працював переважно в камерно-інструментальних жанрах. Відіграв велику роль у вихованні композиторів республік колишнього СРСР. Серед його учнів – відомі радянські композитори Т. Хренніков, Б. Силантьєв, Б. Мокроусов, А. Бабаджанян та багато інших.

Література та інтернет-ресурс:

Литинский Г.И. : [корот. довід.] // Московская консерватория от истоков до наших дней. 1866-2006 : биогр. энциклопедич. словарь. – Москва, 2007. – С. 305 ; Електрон. версія. – Режим доступу: https://enc.cap.ru/?t=prsn&lnk=972 (дата звернення: 17.01.15), вільний. – Назва з екрана.

Літинський Генріх Ілліч [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Літинський_Генріх_Ілліч (дата звернення: 30.03.15), вільний. – Назва з екрана. 

21 75 років від дня народження Афанасія Теофіловича Медражевського (21.03.1941, с. Баланівка Бершад. р-ну), хорового диригента, заслуженого працівника культури України (1997). Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1964), Вінницьке музичне училище (з відзнакою), диригентсько-хоровий відділ Одеської консерваторії. З 1970 р. – керівник хорової капели «Надбужанка» Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Під його керівництвом капела досягла найвищого професійного рівня. Її творчі здобутки відзначаються дипломами, почесними грамотами та медалями. У 1972 р. колектив став лауреатом республіканського фестивалю (срібна медаль), у 1977 і 1985 рр. здобув золоті медалі. З 1971 р. А.Т. Медражевський – старший викладач, завідувач відділу хорового диригування Вінницького училища культури і мистецтв ім. М.Д. Леонтовича. З 1993 р. також працює з аматорським народним хором «Дзвін» Вінницького національного технічного університету. Лауреат премій ім. М. Трублаїні та М. Леонтовича.

Література:

Косенко, І. Слово про друга : [про кер. хор. капели «Надбужанка» ВНМУ ім. М.І. Пирогова А.Т. Медражевського] / І. Косенко // Сузір’я Бершадських талантів : літ.-мист. альм. / авт.-упоряд. П.В. Маніленко. – Вінниця, 2013. – С. 249-250 : фот.

Ковальчук, Т. Ювілейний «Дзвін» чарує серця : [хор. колективу «Дзвін», худож. кер. якого є заслуж. працівник культури України А. Медражевський, – 25 р.] / Т. Ковальчук // Вінниц. газ. – 2015. – 20 берез. – С. 8 : кольор. фот.

60 років тому народився Володимир Михайлович Верховлюк (21.03.1956, с. Клітенка Хмільниц. р-ну), історик, архівіст, краєзнавець. Отримавши фах історика-архівіста на історичному факультеті КДУ ім. Т. Шевченка, з 1981 р. працює у Державному архіві Вінницької області на різних посадах: начальник, провідний спеціаліст відділу інформації та використання документів. Досліджує різні аспекти історії рідного Поділля. Автор численних публікацій краєзнавчої тематики.

Література:

Верховлюк, В. З історії вінницької залізничної станції / В. Верховлюк, Є. Ковальова // Тези доп. 13-ї Вінниц. обл. історико-краєзнав. конф. 6 верес. 1994 р. – Вінниця, 1994. – С. 37-38.

Його ж. Вінницька Єрусалимка / В. Верховлюк, Є. Ковальова // Тези доп. і повідомл. 17-ї Вінниц. обл. історико-краєзнав. конф. 18 верес. 1997 р. – Вінниця, 1997. – С. 44-45.

Його ж. До 196-ї річниці від дня народження Великого Кобзаря : [про вшанування пам’яті Т.Г. Шевченка в закл. освіти Вінниччини в кінці ХІХ – на поч. ХХ ст.] / В. Верховлюк // Поділ. зоря. – 2010. – 11 берез. – С. 3.

Гальчак, С.Д. Краєзнавці Східного Поділля / С.Д. Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі: XIX – поч. XXI ст. / С.Д. Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 440-841. – Зі змісту: Верховлюк Володимир Михайлович. – С. 487. – Бібліогр. в кінці ст. 

23 230 років від дня народження Олексія Петровича Юшневського (23.03.1786, м. Могилів-Подільський – 10.01.1844, Ойокська слобода Іркут. губернії), декабриста. Навчався у Московському університеті, але курсу не закінчив. 25 листопада 1801 р. в Кам’янці-Подільському вступив до канцелярії подільського губернатора. Від 1816 р. – генерал-інтендант при штабі 2-ї армії у Тульчині. З 1819 р. – член Союзу благоденства, з 1821 – один з організаторів Південного товариства декабристів, один із його директорів. Заарештований у Тульчині разом з П. Пестелем 13 грудня 1825 р., доставлений до Петербурга 7 січня 1826 р., в той же день ув’язнений у Петропавловську фортецю. На процесі декабристів О.П. Юшневський був засуджений за першим розрядом до страти, замінену 20-річною каторгою, яку відбував у Сибіру, де й помер.

Література та інтернет-ресурс:

Юшневський Олексій Петрович // УРЕ. – 2-ге вид. – Київ, 1985. – Т. 12. – С. 483-484.

Бронницький, В. «Він серцем любив свою вітчизну» : [про декабриста О.П. Юшневського] / В. Бронницький // Поділ. зоря. – 2006. – 19 жовт. – С. 10.

Соловей, В. Декабрист із Поділля / В. Соловей // Подолянин. – 2011. – 22 квіт. ; Електрон. версія. – Режим доступу: http://podolyanin.com.ua/history/3067/ (дата звернення: 27.01.15), вільний. – Назва з екрана. 

80 років від дня народження Леоніда Петровича Зінченка (23.03.1936, с. Варварівка Карлів. р-ну Полтав. обл.), історика, краєзнавця, етнографа. 1959 р. закінчив історико-філологічний факультет Вінницького державного педагогічного інституту. Був на комсомольській та партійній роботі. Після захисту дисертації (1978) – на викладацькій роботі. 15 років очолював кафедру української і зарубіжної культури Вінницького державного педагогічного інституту (тепер університет ім. Михайла Коцюбинського). Брав участь у створенні в університеті народознавчого центру. Учасник багатьох регіональних історико-краєзнавчих конференцій. Автор близько 100 наукових праць, серед яких – навчальні посібники «Християнство», «Православ’я в Україні», «Новітні релігії в сучасній Україні».

Література:

Зінченко, Л. Народна демонологія подолян : навч. посіб. для вузів / Л. Зінченко. – Вінниця, 2002. – 112 с.

Зінченко, Л. Сторінки фольклористики Поділля / Л. Зінченко // Народна культура Поділля в контексті національного виховання : зб. наук. пр. – Вінниця, 2004. – С. 69-73.

Гальчак, С.Д. Краєзнавці Східного Поділля / С.Д. Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі: XIX – поч. XXI ст. / С.Д. Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 423-755. – Зі змісту: Зінченко Леонід Петрович. – С. 575-576. – Бібліогр. в кінці ст.

Савченко, М. Садівник культурної оази Вінницького педагогічного... : [про Л.П. Зінченка] / М. Савченко // Вінниц. газ. – 2013. – 9 лип. – С. 1. 

60 років від дня народження Миколи Леонідовича Ричкова (23.03.1956, с. Кірове Немирів. р-ну), культуролога, начальника відділу культури і мистецтв Гайсинської РДА, заслуженого працівника культури (1999). Після закінчення школи навчався в Тульчинському культурно-освітньому училищі, служив в армії, працював в СБК с. Кірове. Закінчивши 1988 р. Київський державний інститут культури ім. Корнійчука, працював начальником відділу культури і туризму Гайсинської райдержадміністрації. З ініціативи Миколи Леонідовича в районі запроваджено соціокультурні та мистецькі заходи, що пропагують українську державність, культуру, народну творчість. Так було розпочато проведення обласного фестивалю фольклору на приз Г. Танцюри, який переріс у всеукраїнський. Відкрито Музей-садибу гончарства братів Герасименків у с. Новоселівка, який отримав статус державного, Музей Василя Стуса в с. Рахнівка, Музей ветеранів Афганістану, стелу «Народній пісні жити» в с. Зятківці, пам’ятний знак та пам’ятник народній співачці Явдосі Зуїсі «Нетлінна свіча пам’яті» в с. Кущинці. Завдяки організаторським здібностям М. Ричкова та його вмінню ефективно працювати з художніми колективами район постійно займає перше місце в області за підсумками роботи галузі культури, неодноразово був занесений до районної «Дошки пошани». Невичерпну енергію, знання і досвід Миколи Леонідовича гідно оцінено. Він відзначений багатьма грамотами, носить звання «Людина року».

Література:

Лавренюк, Д. Культурні надбання Гайсинщини : [у Гайсині пройшла творча лабораторія директорів РБК за сприяння упр. культури і туризму Вінниц. облдержадмін.] / Д. Лавренюк // Поділ. зоря. – 2012. – 20 груд. – С. 7 : фот.

Ричков, М. Перлини нашого краю : [у ОЦНТ відкрито вист. робіт В.С. Живко, майстрині з с. Бубнівка Гайсин. р-ну] / М. Ричков // Трибуна праці. – 2013. – 7 берез. 

24 90 років тому народилася Ніна Василівна Братусь (24.03.1926, м. Ромни, нині Сум. обл. – 30.09.2002, м. Вінниця), лікар, доцент (1959), доктор медичних наук (1966), професор (1966), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1984). Закінчила Вінницький медичний інститут (1948). Від 1954 р. пов’язала з ним усе своє життя, пройшовши трудовий шлях від асистента до професора (1991-2002) кафедри нормальної фізіології ВНМУ ім. М.І. Пирогова. Була членом Всес


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2016 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. 2016 року виповнюється:
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  4. В усьому хочеться дійти самої суті...
  5. Лютий
  6. Іван Коваль – волею долі художник
  7. Я щасливий, що живу, жив, віддавав своє серце людям...
  8. Березень
  9. Високе літо березневої душі
  10. Квітень
  11. Коли Чорногузу боляче – Гоголь ще раз перевертається в домовині…
  12. Від «золотої кельми» до «золотого пера»
  13. Чорнобиль у нашій свідомості, в серці, думках
  14. Травень
  15. Перекладач, журналіст і трішки поет…
  16. Лицар, що ніколи не розлучавсяз блокнотом і олівцем…
  17. Літописець епохи
  18. Червень
  19. Широцький Костянтин Віталійович
  20. Липень
  21. На крилах божої наснаги
  22. Серпень
  23. Вересень
  24. Жовтень
  25. Один із «грона нездоланних співців»
  26. «Я мушу встигнути...»
  27. Листопад
  28. Осіннє золото Миколи Романова
  29. Грудень
  30. Томаш Падурра – польсько-український лірник
  31. Данило Кирилович Заболотний

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше