ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2016 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Осіннє золото Миколи Романова

До 70-річчя від дня народження культуролога, заслуженого працівника культури України

(19.11.1946) 

Микола Федорович Романов народився в сім’ї службовців. По закінченні Іллінецької СШ у 1962 р. вступив до Тульчинського культосвітнього училища на диригентсько-хоровий відділ. З 1965 р. працював інструктором Іллінецького РБК, керував хором Іллінецького сільськогосподарського технікуму, організовував театралізовані концерти, декади культури республік колишнього Союзу РСР, які готували студентські групи.

Протягом 1968-1970 рр. служив у лавах Радянської армії на посаді начальника клубу в/ч 42254, де згуртував навколо себе талановитих військових, організував хор, ансамбль, провів чимало заходів.

У травні 1970 р. у званні молодшого лейтенанта М.Ф. Романов повернувся в Іллінці, вступив до Київського державного інституту культури ім. О. Корнійчука, який закінчив заочно у 1975 р. Працював у Іллінецькому РБК методистом, а згодом – художнім керівником. З грудня 1972 р. по жовтень 1976 р. викладав клубну справу та режисуру масових театралізованих заходів у Теребовлянському училищі культури. Грав на сцені Тернопільського театру ім. Т. Шевченка.

У жовтні 1976 р. став художнім керівником Іллінецького РБК, в клубі Іллінецького цукрозаводу створив чоловічий хор, а згодом – ансамбль «Цукровари». Працював над організацією вечорів трудової слави, вечорів-рапортів, свят, днів колективного відпочинку установ, організацій, підприємств.

1976 р. очолив колектив агітаційно-художньої бригади, яка в 1987 р. отримала звання «Народна самодіяльна агітаційно-художня бригада». На Всесоюзному фестивалі колектив отримав золоту медаль, став лауреатом обласної премії ім. М. Трублаїні, двічі представляв своє мистецтво в Москві (1983, 1986). Нагороджений бронзовими медалями ВДНГ СРСР. 13 років поспіль колектив був володарем обласного призу «Золотий колос» управління культури Вінницької області.

У 1978 р. Миколу Федоровича призначають завідуючим відділом культури Іллінецького райвиконкому. На даній посаді пропрацював 32 роки.

За цей період були налагоджені міжнародні зв’язки із зарубіжним українством. У 1991 р. започатковано фундацію «Заграва». Концерти іллінецьких артистів дивилися жителі Ольштина, Гуров-Іллівецького, Бартошиць, Кракова. У 2005 р. були укладені довгострокові угоди на культурне співробітництво з Українським культурним центром «Вітчизна» (м. П’ярну, Естонія).

Концертна група під орудою М. Романова брала участь у V Міжнародному фестивалі країн Балтії, Північної Росії та Скандинавських країн. Представники фундації «Вітчизна» побували  в Іллінцях у рамках культурно-мистецького проекту «Калинові мости» на святі «Козацьке коло» в столиці козацької слави Кальнику – полковому місті Івана Богуна, відвідали «Театр на городі» Ганни Секрет.

Іллінчани виступали на «Сорочинському ярмарку» з програмою «Козацьке весілля» у постановці Миколи Романова, на фестивалі «Лесині джерела» (м. Новоград-Волинський), на Міжнародному святі фольклору в Кам’янці-Подільському поряд з посланцями Польщі, Чехословаччини, Югославії, Росії і Молдови. Були концерти в Житомирі, Києві, Ленінграді, на  крейсері «Комсомолець України», перед шахтарями Донбасу, Дебальцевого, Стаханова, будівельниками газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород», Обухівського целюлозно-паперового комбінату, хліборобами Поділля, Черкаської області, Кіровограда. Двічі (літо та осінь 1986 р.) колектив побував у Чорнобилі. Як очільник галузі М.Ф. Романов забезпечував участь колективів у теле-, радіофестивалях та програмах «Золоті ключі», «Сонячні кларнети» тощо. Особисто, у складі вокального дуету, співав у Києві зі сцени Палацу культури «Україна», був ведучим щонедільного ефіру радіоклубу культурологічного напрямку КП «Іллінецька радіомовна компанія».

Нині М.Ф. Романов – режисер народного театру, сценарист, режисер-постановник свят на стадіоні, площах, обласного  свята

«Партизанське вогнище», творчих звітів району. Керує культурно-просвітницьким об’єднанням «Калинове гроно».

За вагомий внесок у розвиток української культури та високий професіоналізм Указом Президента України в 1997 р. йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури    України».

Н. Покрищук

Література

Романов, М. Творчий екзамен : [про поїздку до Москви нар. самодіял. агітбригади Іллінец. РБК] / М. Романов // Труд. слава. – 1981. – 18 черв.

Його ж. Обрії культури : [про роботу від. культури рай держадмін.] / М. Романов // Труд. слава. – 1996. – 10 лип.

Його ж. Відродження культури – справа честі : [інтерв’ю М. Романова, нач. від. культури Іллінец. райдержадмін.] / М. Романов ; записав Р. Момот // Труд. слава. – 2003. – 22 берез.

Його ж. Мелодії, близькі серцю : [штрихи до портр. іллінец. композитора О. Пільчина] / М. Романов // Труд. слава. – 2009. – 24 квіт. : фот.

Його ж. Фольклорна райдуга Іллінеччини : [про участь фольклор. самодіял. колективів Іллінеччини у різноманіт. фестивалях, оглядах, конкурсах] / М. Романов // Труд. слава. – 2010. – 22 січ. : фот.

Його ж. Осіннє золото «Калинового грона» : (про засід. культур.-просвітниц.  об-ня  «Калинове  гроно») / М. Романов // Труд. слава. – 2011. – 15 листоп.

Його ж. Зустрічі, яких чекають з нетерпінням : [інтерв’ю із заслуж. працівником культури України М.Ф. Романовим, керівником культур.-просвітниц. об-ня «Калинове гроно», що діє в Іллінцях] / М.Ф. Романов ; розмовляв М. Кавун // Вінниччина. – 2012. – 1 лют. – С. 11 : фот. 

* * *

Олександрова, О. «Романов у нас один!» : [до 60-річчя від дня народж. М.Ф. Романова, заслуж. працівника культури України, нач. від. культури Іллінец. райдержадмін.] / О. Олександрова // Подолія. – 2006. – 23 трав. : фот.

Джус, Н. Взірець самовідданості : [М.Ф. Романова] / Н. Джус // Світлиця. – 2010. – № 4. – С. 17-18 : кольор. іл.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2016 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. 2016 року виповнюється:
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  4. В усьому хочеться дійти самої суті...
  5. Лютий
  6. Іван Коваль – волею долі художник
  7. Я щасливий, що живу, жив, віддавав своє серце людям...
  8. Березень
  9. Високе літо березневої душі
  10. Квітень
  11. Коли Чорногузу боляче – Гоголь ще раз перевертається в домовині…
  12. Від «золотої кельми» до «золотого пера»
  13. Чорнобиль у нашій свідомості, в серці, думках
  14. Травень
  15. Перекладач, журналіст і трішки поет…
  16. Лицар, що ніколи не розлучавсяз блокнотом і олівцем…
  17. Літописець епохи
  18. Червень
  19. Широцький Костянтин Віталійович
  20. Липень
  21. На крилах божої наснаги
  22. Серпень
  23. Вересень
  24. Жовтень
  25. Один із «грона нездоланних співців»
  26. «Я мушу встигнути...»
  27. Листопад
  28. Осіннє золото Миколи Романова
  29. Грудень
  30. Томаш Падурра – польсько-український лірник
  31. Данило Кирилович Заболотний

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше