ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2016 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Жовтень

95 років тому (01.10.1921) відкрито Іллінецьку сільськогосподарську професійну школу, нині Іллінецький державний аграрний коледж. Її створили для підготовки агротехніків для рільництва. Першим директором і співзасновником школи був Михайло Федорович Пилипчук. У рік заснування до навчального закладу було зараховано 35 учнів. За свою майже 100-річну історію школа пережила цілу низку реорганізацій. З 2004 р. – Іллінецький коледж Вінницького державного аграрного університету. З 2008 р. заклад має сучасну назву – Іллінецький державний аграрний коледж. Тут підготовлено понад 21 тисячу фахівців для аграрної сфери економіки. Сьогодні в коледжі навчається понад тисячу студентів.

Література та інтернет-ресурс:

Назарян, Т. Студентам – про трудові ресурси : [про проходження в Іллінец. район. центрі зайнятості дня відкритих дверей для студентів Іллінец. аграр. коледжу] / Т. Назарян // Вінниччина. – 2012. – 21 листоп. – С. 6.

Бухта, Г. Бібліотека аграрного коледжу впроваджує інновації в  інформаційно-просвітницькій  діяльності / Г. Бухта // Труд. слава. – 2014. – 25 верес. : фот.

Іллінецький державний аграрний коледж [Електронний ресурс] // Іллінецький державний аграрний коледж : офіц. сайт. – Режим доступу: www.idak.vn.ua/  (дата звернення: 30.04.15), вільний. – Назва з екрана. 

• 75 років від дня народження Анатолія Петровича Заблоцького (01.10.1941, с. Майдан-Грузький, нині с. Вербівка Літин. р-ну – 02.11.1988, м. Вінниця), журналіста, перекладача, прозаїка, члена СЖУ (1980). Працював методистом Вінницького обласного будинку народної творчості. З 1966 р. – на журналістській роботі. Перекладав твори сучасних польських письменників. Написав цикл есе та науково-популярних нарисів для юнацтва. Чимало творів цього жанру опубліковані в періодичній пресі.  

Література:

Хоменко, Б.В. Заблоцький Анатолій Петрович / Б.В. Хоменко // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упоряд. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 118-119. 

105 років тому (03.10.1911) цим днем у Чернігові М. Коцюбинський позначив рукопис  щойно завершеної повісті «Тіні забутих предків» – знаменитого твору про життя, побут, традиції, звичаї, природу Гуцульщини. Світової популярності твір набув після того, як кінорежисер Сергій Параджанов у 1965 р. зняв за ним однойменний фільм. Саме на його прем’єрі у київському кінотеатрі «Україна» наш земляк – поет, правозахисник Василь Стус разом з однодумцями уперше публічно виступив проти політичних арештів української інтелігенції. Повість «Тіні забутих предків» лежить у духовному підмурівку незалежності нашої країни.

Література:

Логвиненко, Н. Фольклорні мотиви у повісті Михайла Ко- цюбинського «Тіні забутих предків» / Н. Логвиненко // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2004. – № 10. – С. 24-29.

Подолинний, А. З історії вінницького видання повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» / А. Подолинний ; Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського // Філол. студії : зб. наук. ст. / ВДПУ ім. М. Коцюбинського. – Вінниця, 2005. – Вип. 3. – С. 261-262.

Любацька, Л.В. «Кілька кроків до тайни «Тіней забутих предків» / Л.В. Любацька // Сприйняття сучасниками творчості Михайла Коцюбинського : матеріали Другої всеукр. наук. конф. «Осінні читання» / ред. кол.: І.В. Френкель [та ін.]. – Вінниця, 2011. – С. 127-132. – Бібліогр. в кінці ст.

Паніматченко, А. Міфологізм й демонологія українців та елементи світової міфології в повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» / А. Паніматченко // Там само. – С. 183-184. – Бібліогр. в кінці ст.

125 років тому народився Юрій Клен (Освальд Бургардт) (04.10.1891, с. Сербинівці, нині Жмерин. р-ну – 30.10.1947, м. Аугсбург, Німеччина), український поет з родини німецьких колоністів, літературознавець, перекладач, представник української діаспори. З 1896 р. деякий час навчався в Немирівській гімназії (див. розширену довідку в кінці місяця). 

150 років тому народився Микола Йосипович Яворський (05.10.1866, с. Поташня, тепер Бершад. р-ну – 18.11.1900, м. Вінниця), історик, краєзнавець, педагог, священик, член Подільського єпархіально-статистичного комітету. В 1886 р. закінчив Кам’янець-Подільську духовну семінарію. Викладав у Кам’янець-Подільському духовному училищі, завідував Вінницькою церковною школою (1896), був священиком у с. Пеньківка Ямпільського повіту. З 1897 р. – соборний священик м. Вінниця. Досліджував історію церкви на Поділлі, різні аспекти історії краю, друкувався в «Подольских епархиальных ведомостях».

Література:

Гальчак, С.Д. Краєзнавці Східного Поділля / С.Д. Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі: XIX – поч. XXI ст. – Вінниця, 2011. – С. 423-755. – Зі змісту: Яворський Микола Йосипович. – С. 836-837. – Бібліогр. в кінці ст. 

• 85 років тому (05.10.1931) у Немирові відкрито педагогічний технікум, який у 1945 р. набув статусу педагогічного училища. 1979 р. заклад було переведено до м. Вінниця й перейменовано у Вінницьке педагогічне училище. Після кількох реорганізацій сьогодні це – Вінницький обласний комунальний гуманітарно-педагогічний коледж.

Література та інтернет-ресурс:

Федчишина, Т. Майбутні вихователі навчаються у нас : [про заоч. від-ня для підгот. фахівців дошкіл. освіти Вінниц. гуманітар.-пед. коледжу] / Т. Федчишина // Слово педагога. – 2013. – Верес. (№ 9). – С. 6.

Романуха, Ю. Життя вирує у ліцеї. : [про Спортивно-гуманітар. ліцей-інтернат Вінниц. обл. комун. гуманітар.-пед.  коледжу] / Ю. Романуха  // Слово педагога. – 2014. – Листоп.  (№ 11). – С. 6-7.

Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж : [Електронний ресурс] : офіц. сайт. – Режим доступу: www.vgpk.com.ua/  (дата звернення: 30.04.15), вільний. – Назва з екрана.

•  День народження Володимира Омеляновича Забаштанського (05.10.1940, смт Браїлів Жмерин. р-ну – 02.12.2001, м. Київ), поета, перекладача, громадського діяча, лауреата Шевченківської премії (1986) за збірку поезій «Запах далини», Міжнародної премії фундації Антоновичів (1997, США). Член НСПУ (1967).

Література:

Забаштанський, В.О. Свічечкою слова : вірші та балади / В.О. Забаштанський.Жмеринка : Вінниця, 2000. – 448 с.

Його ж. І все-таки – стою!... : поезії, переклади / В.О. За баштанський ; упоряд. В.В. Забаштанський ; авт. передм. І.М. Дзюба ; післямова В.Д. Герасим’юка. – Київ : Грамота, 2009. – 672 с. : портр. – (Б-ка Шевченків. ком.).

«Для нього світлом було слово» : до 70-річчя від дня народж. В.О. Забаштанського : бібліогр. покажч. / уклад. Т.П. Кристофорова ; ред.: М.Г. Спиця, П.І. Цимбалюк ; відп. за вип. Н.І. Морозова ; ВОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Вінниця : Балюк І.Б., 2010. – 48 с. – (Наші видатні земляки).

Крупка, В.П. Художній світ Володимира Забаштанського / В.П. Крупка. – Вінниця : Планер, 2014. – 228 с. – Бібліогр.: с. 210-228. 

55 років від дня народження Наталії Геннадіївни Щепілової (06.10.1961, м. Цілиноград (Казахстан)), бібліотекаря-краєзнавця, громадської діячки. 1995 р. на базі Літинської районної бібліотеки створила громадську культурно-наукову організацію «Подільський народний університет культури» і очолила її. Автор більше 70 публікацій у книжкових та періодичних виданнях, учасниця понад 40 міжнародних, всеукраїнських та обласних конференцій з питань культури. Почесний член кафедри соціально-економічних дисциплін Академії прикордонних військ України (м. Хмельницький). Учасниця ансамблю пісні «Ладодзвін». Неодноразово нагороджена почесними грамотами Вінницької ОДА та обласної ради. Проживає в с. Селище Літинського р-ну.

Література:

Щепілова, Н. Вік живи – вік учись: [про Поділ. нар. ун-т культури у Літині] / Н. Щепілова // Літин. вісн. – 2007. – 22 черв.

Її ж. Подільський народний університет культури... без приміщення / Н. Щепілова // Вінниччина. – 2011. – 28 груд. – С. 6.

Її ж. Пам’ятник Шевченку, або Заповітна мрія Кобзаря : [Т. Шевченко та просвітниц. робота Поділ. нар. ун-ту культури в Літині] / Н. Щепілова // Літин. вісн. – 2014. – 30 січ. – С. 5.

Зорук, Б. Народжена виростити в собі людину : [про Наталію Щепілову] / Б. Зорук // Вінничанка. – 2013. – № 9. – С. 18-19 : кольор. фот. 

70 років тому народився Леонід Давидович Голяк (09.10.1946, м. Вінниця), тренер (спортивна акробатика), заслужений тренер України (1982), заслужений працівник фізичної культури та спорту України (2001), суддя міжнародної категорії. По закінченні Вінницької СШ № 7 (1964) працював на Вінницькому агрегатному заводі та навчався в ДЮСШ на відділенні спортивної акробатики, яке і очолив 1965 р. Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1971). Від 1991 р. – головний тренер національних збірних команд України зі спортивної гімнастики. За роки тренерської праці підготував трьох заслужених майстрів спорту, більше 40 майстрів спорту міжнародного класу, десятки чемпіонів та призерів чемпіонатів та першостей світу, Європи, України. Автор багатьох методичних посібників. Співавтор книги «Зорепад над Бугом» (Вінниця, 2003).

Література:

Лозовський, І.Р. Олімпійці та зірки спорту Вінниччини: історія, факти, люди : зб. нарисів : у 2 т. Т.1. Кн. 1-2 / І.Р. Лозовський. – Вінниця : Логос, 2001. – 816 с. – Зі змісту: Засновник Вінницької школи акробатики : [Л.Д. Голяк]. – С. 753-759.

Голяк, Л.Д. Так усе розпочиналось…: [про історію становлення спортив. акробатики у Вінниці] / Л.Д. Голяк // Лозовський, І.Р. Спортивні таланти Поділля / І.Р. Лозовський. – Вінниця, 2002. – С. 287-292.

Лозовський, І.Р. Зорепад над Бугом : присвячується 50-річчю спортив. акробатики України та Вінниччини / І.Р. Лозовський, Л.Д. Голяк. – Вінниця : Кн.-Вега, 2003. – 152 с. : кольор. фот. 

10 80 років тому народився Віктор Мефодійович Тимчук (10.10.1936, с. Курава, нині с. Дружелюбівка Калинів. р-ну), український письменник, краєзнавець, учасник бойових дій, член НСПУ (1974). Навчався у Вінницькому педінституті. Розпочав свою трудову діяльність у 1953 р. Був кореспондентом та редактором газет, завідуючим відділом Вінницького райвиконкому, інструктором обласної ради профспілок, старшим інженером Південного турбінного заводу «Зоря» (м. Миколав), старшим редактором Вінницької обласної редакційно-видавничої групи книги «Вінницький мартиролог». Працював у прес-центрі СБУ по Вінницькій області. Нині – відповідальний секретар літературно-мистецького журналу «Вінницький край». Віктор Мефодійович – автор 16 художніх і документальних книг – збірників оповідань, детективних романів і повістей про роботу карного розшуку. Лауреат літературних премій. Нагороджений орденами, медалями, грамотами та подяками.

Література:

Вітковський, В.М. Король кремлівських шпигунів : худож.-докум. роман / В. Вітковський, В. Тимчук. – Вінниця : Континент-ПРИМ, 2001. – 252 с.

Тимчук, В.М. Чортові пальці : вибр. тв. / В.М. Тимчук. – Вінниця : ДКФ, 2011. – 480 с. : портр. – (Б-ка літ. Вінниччини ; вип. 2).

Тимчук, В.М. Афганський великдень : п’єси / В.М. Тимчук. – Вінниця : Консоль, 2014. – 240 с. : портр. 

Його називають вінницьким «Мегре» : [про В. Тимчука] ; Кінець батька «Богуна» : [оповідання] / В. Тимчук // Погляд. – 2006. – 30 листоп. – 6 груд. – С. 3-5 : фот.

Каменюк, М. Сильний правдою : життя і творчість письменника В. Тимчука / М. Каменюк // Вінниц. край. – 2011. – № 3. – С. 141-142 : фот.

Сегеда, Ю. Орден Святого Володимира вручили Вікторові Тимчуку : за кн. про репресов. церков. діячів та з нагоди 75-річного ювілею : [у Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва відбувся його твор. вечір] / Ю. Сегеда // Вінниччина. – 2011. – 9 листоп. – С. 11 : фот. 

• 65 років від дня народження Василя Івановича Страшного (10.10.1951, с. Тарасівка Жмерин. р-ну – 08.06.2010, м. Козятин), поета, журналіста, члена НСЖУ. Закінчив Вінницький державний педагогічний інститут. Професійну журналістську діяльність розпочав у 1974 р. кореспондентом жмеринської міськрайонної газети «Нові горизонти», потім обіймав посади завідувача відділу та заступника редактора. З 1979 р. – власний кореспондент обласної газети «Вінницька правда» (згодом «Вінниччина»). Автор поетичних та художньо-документальних книг. Лауреат обласної журналістської премії ім. О. Гетьмана.

Література та інтернет-ресурс:

Страшний, В.І. Ранений птах болю не чує : публіц. різних років / В.І. Страшний. – Вінниця : Кн.-Вега, 2002. – 164 с.

Страшний, В.І. Іду по осені : п’ятдесят новелеток у поезіях та світлинах / В.І. Страшний. – Вінниця : Континент- ПРИМ, 2006. – 112 с. : іл.

Обірваний політ майстра слова : [відійшов у вічність відомий журналіст, поет, письменник Козятинщини В.І. Страшний] // Вісн. Козятинщини. – 2010. – 10 черв. – С. 7.

Страшний Василь Іванович // Вінниччина журналістська: журналісти нашого краю в засобах масової інформації і не тільки… / авт.-упоряд. В. Лисенко. – Вінниця, 2010. – С. 214.

«Ніколи в небо я не рвався» В.І. Страшний [Електронний ресурс] / Козятинська центральна районна бібліотека : офіц. сайт. – Режим доступу: koziatyn-crb.vn.sch.in.ua/.../nikoli_v_ nebo_ya_ne_rvavsya_v_i_strashni.. (дата звернення: 17.06.15), вільний. – Назва з екрана. 

11 110 років тому народився Ігор Андрійович Савченко (11.10.1906, м. Вінниця – 14.12.1950, м. Москва), український та російський кінорежисер, лауреат державних премій (див. розширену довідку в кінці місяця).

12 65 років від дня народження Людмили Семенівни Драганюк (12.10.1951, с. Немерче  Мурованокуриловец. р-ну), колишнього директора Мурованокуриловецької ЦБС (1979-2015), заслуженого працівника культури України (2001). Закінчила Чернівецький державний університет, за фахом – філолог (1978). Вона – автор багатьох бібліотечних творчих проектів. Під її керівництвом центральна бібліотека та 4 сільських стали переможцями програми «Бібліоміст» та отримали комплекти комп’ютерного обладнання. У практику роботи бібліотеки впроваджуються інноваційні аукціони, літературно-музичні свята, брейн-ринги, «круглі столи», які сприяють залученню користувачів. Масові заходи проводяться на високому професійному рівні і користуються авторитетом у читачів. Вони сприяють активній популяризації книги, створенню позитивного іміджу бібліотеки. Змістовно і цікаво проводяться літературно-мистецькі зустрічі та вернісажі до ювілеїв письменників.

Література:

Вінниччина бібліотечна : довідник / кер. авт. кол.: В.Ф. Циганюк ; уклад. П.І. Цимбалюк. – Вінниця : Логос, 2003. – 224 с. : фот. кольор. – Зі змісту: [Про Л.С. Драганюк]. – С. 101.

Щоголів, В. Будинок, у який ведуть всі дороги : [про Мурованокуриловец. ЦБС, очільник – Л. Драганюк] / В. Щоголів // Вінниччина. – 2004. – 22 жовт.

Драганюк, Л. Краєзнавство – пріоритет сьогодення : [в б-ках Мурованокуриловец. р-ну] / Л. Драганюк // Наше Придністров’я. – 2007. – 20 жовт.

Драганюк, Л. Подаруйте книгу дітям : [дир. Мурованокуриловец. ЦБС про благодійну акцію «Книгу – дітям»] / Л. Драганюк // Наше Придністров’я. – 2009. – 28 серп.

Сауляк, В. Вільний доступ – до європейської інформації : [про відкриття на базі Мурованокуриловец. ЦБ Центру європ. інформації] / В. Сауляк // Наше Придністров’я. – 2009. – 8 трав. 

15 80 років від дня народження Марії Харитонівни Ніколаєнко (15.10.1936, с. Кірове Немирів. р-ну), новатора сільськогосподарського виробництва, Героя Соціалістичної Праці (1966). Працювала телятницею, а згодом дояркою у колгоспі «Україна» с. Кірове. Депутат Верховної Ради УРСР 6-8-го скликань. Відзначена державними нагородами.

Література:

Жугін, Ю.С. Ніколаєнко Марія Харитонівна / Ю.С. Жугін // УРЕ. – 2-ге вид.– Київ, 1982. – Т. 7. – С. 370.

Ніколаєнко, М. І стали будні святами : [про свій досвід розповідає доярка колгоспу «Україна» с. Кірове Немирів. р-ну, Герой Соц. Праці] / М. Ніколаєнко // Вінниц. правда. – 1975. – 13 верес. 

16 70 років тому народився В’ячеслав Леонідович Гірко (16.10.1946, с. Сальник Калинів. р-ну), математик, доктор технічних наук (1979), професор (1981). Закінчив Київський університет (1969), де й працював протягом 1971-1995 рр. Від 1995 р. – в Інституті математики НАНУ.

Література та інтернет-ресурс:

Горбачук, М.Л. Гірко В’ячеслав Леонідович / М.Л. Горбачук // Енциклопедія сучас. України (ЕСУ). – Київ, 2006. – Т. 5 : Вод- Гн. – С. 630 : фот. ; Електрон. версія. – Режим доступу: www.esu.com.ua/search_articles.php?id=30215 (дата звернення: 30.03.15), вільний. – Назва з екрана.

• 35 років тому (16.10.1981) на базі ПТУ № 12 імені двічі Героя Радянського Союзу Р.Я. Малиновського створено ДПТНЗ «Гніванський професійний ліцей ім. двічі Героя Радянського Союзу Р.Я. Малиновського».

Література та інтернет-ресурс:

Яремчук, О. Училище стало ліцеєм : [присвоєння Гніван. профтехучилищу № 12 статусу проф. ліцею ім. двічі Героя Рад. Союзу Р.Я. Малиновського] / О. Яремчук // Вінниччина. – 2008. – 6 черв. – С. 1.

Гніванський професійний ліцей імені двічі Героя Радянського Союзу Р.Я. Малиновського [Електронний ресурс] // Офіц. сайт держ. проф.-техніч. навч. закладу «Гніванський професійний ліцей ім. двічі Героя Рад. Союзу Р.Я. Малиновського». – Режим доступу: http://gnivproflicey.at.ua (дата звернення: 19.01.15), вільний. – Назва з екрана. 

18 75 років тому народився Анатолій Григорович Гнибель (18.10.1941, с. Уладівка Літин. р-ну – 16.01.1993, м. Вінниця), актор, заслужений артист УРСР (1983). З 1966 р. працював у Вінницькому обласному українському музично-драматичному театрі ім. М. Садовського.

Література:

Пам’яті артиста [про актора Вінниц. облмуздрамтеатру ім. М. Садовського А.Г. Гнибеля] // Камертон-Х. – 1993. –  22 січ. – С. 12. 

22 205 років тому народився Ференц Ліст (22.10.1811, Доборьян, Угорщина – 31.07.1886, Байройт, Німеччина), угорський композитор, піаніст, педагог, диригент, публіцист, представник музичного романтизму, засновник угорської композиторської школи. У 1847-1848 рр. відвідував м. Немирів (з концертом) та с. Воронівці, нині Хмільниц. р-ну (маєток К. Сайн-Вітгенштейн).

Література:

Дорош, М. Трагедія великого кохання [Ференца Ліста та Кароліни Вітгенштейн] / М. Дорош // Воронівці – моє рідне село: історія і сьогодення / М. Дорош. – Вінниця, 2008. – С. 144-151.

Дорош, М.Н. Ференц Ліст і Кароліна Вітгенштейн: драма великого кохання / М. Дорош. – Вінниця : Балюк І.Б., 2011. – 124 с. – Бібліогр.: с. 121-122. 

25 80 років від дня народження Надії Мартинівни Кардаш (25.10.1936 с. Бабинці Погребищ. р-ну), новатора колгоспного виробництва, Героя Соціалістичної Праці (1977). Працювала бригадиром рільничої бригади колгоспу в рідному селі.

Література:

Подільський, Е. За снігами білими : нарис [про Н.М. Кардаш] / Е. Подільський // Комсомол. плем’я. – 1978. – 12 черв.

Дроздов, М.П. Бригада Надії Кардаш / М.П. Дроздов // Творці достатку. – Київ, 1978. – С. 96-201.

Когут, А. Господарем у бригаді / А. Когут // Сіл. вісті. – 1981. – 24 трав.

26 125 років від дня народження Якова Агафоновича Герасименка (26.10.1891, с. Бубнівка Гайсин. р-ну – 24.04.1969, там само), визначного майстра української художньої кераміки, заслуженого майстра народної творчості. Він та його брат Яким, теж гончар, своєю творчістю залишили величезний слід в історії українського гончарства. Доробок майстрів досить вагомий і різноманітний. Це вироби для повсякденного побуту (миски, горщики, макітри, ринки, друшляки, вареничниці, баньки-холодушки, посудини різноманітного призначення), дитячі іграшки-свистунці у вигляді коників, баранців, півників та інші речі, що вражають доцільністю та вишуканістю форм, красою оздоблення; якістю технічного виконання. Бубнівчани суттєво збагатили розпис кераміки новими яскравими рішеннями, введенням нових, раніше на застосовуваних, елементів та мотивів, розробкою невідомих тем та сюжетів. Учасники всесоюзних та міжнародних художніх виставок. Саме завдяки братам Герасименкам бубнівське гончарство досягло найвищої досконалості в 20-30-х рр. ХХ ст. Їхні твори увійшли до нетлінної скарбниці мистецтва України. Твори Герасименків відомі не тільки в Україні, в 30-ті роки їх експонували в Німеччині, Чехословаччині, Англії, Парижі та Лондоні, а майстрів було удостоєно найвищих нагород – золотих медалей. Роботи Герасименків зберігаються в Національному музеї-заповіднику українського гончарства

266

в с. Опішне Полтавської області та Київському музеї декоративно-прикладного мистецтва. У с. Новоселівка Гайсинського району 1988 р. відкрито Меморіальний музей-садибу братів Герасименків.

Література та інтернет-ресурс:

Мельничук, Л. Бубнівська кераміка / Л. Мельничук, І. Мельничук, М. Вдовцов. – Бубнівка : Вінниця, 1999. – 81 с. : фот. – Бібліогр.: с. 77-81. – Зі змісту: [Про братів Герасименків та їх вклад у розвиток бубнів. кераміки]. – С. 250-268.

Шпак, Т. Садиба Герасименків : [про родину гончарів-Герасименків] / Т. Шпак // Нар. мистецтво. – 2003. – № 3-4. – С. 9-11.

Брати Герасименки – Майстри [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.vinceramics.inf.ua/old_masters/Gerasimenky.php (дата звернення: 25.05.15), вільний. – Назва з екрана.

• 80 років від дня народження Анатолія Аполлоновича Житецького (26.10.1936, м. Вінниця – 25.02.1985, там само), важкоатлета, тренера, почесного майстра спорту СРСР. Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1960). Чемпіон (1958-1960), бронзовий призер (1961) чемпіонатів України. Встановив 10 рекордів України. Працював тренером спортивного товариства «Локомотив», був головою обласної федерації з важкої атлетики (1975-1985). Виступав за вінницькі спортивні товариства «Буревісник» і «Локомотив». Від 1986 р. у м. Вінниця проводиться щорічний відкритий Всеукраїнський турнір з важкої атлетики, присвячений пам’яті А. Житецького.

Література:

Лозовський,    І.Р. Житецький Анатолій Аполлонович / І.Р. Лозовський // Олімпійці та зірки спорту Вінниччини: історія, факти, люди : зб. нарисів : у 2 т. / І.Р. Лозовський. – Вінниця, 2001. – Т. 1, кн. 1-2. – С. 344-348.

Коливанов, В. Меморіал Анатолія Житецького : [26 жовт. у Вінниці відбувся 27-й відкритий турнір з важкої атлетики пам’яті багатораз. рекордсмена світу А. Житецького] / В. Коливанов // Місто. – 2013. – 30 жовт. – С. 37 : фот.

27 150 років тому народився Євген Костянтинович Тимченко (псевд. – Богун) (27.10.1866, м. Полтава – 22.05.1948, м. Київ), український мовознавець-україніст, перекладач, академік АН УРСР, член-кореспондент AH CPCP (з 1929 p.). Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету (1910). На початку 20-х рр. викладав у Вінниці. Брав участь у заснуванні Української академії наук. Працював над складанням історичного словника української мови, впорядкуванням українського правопису при Наркомосі України (1925-1928). Автор багатьох праць із фонетики, граматики, лексики, лексикографії, діалектології та історії української мови. У 1930-1933 рр. – співробітник відділу історії української мови Інституту мовознавства ВУАН. Звільнений за «участь у контрреволюційній діяльності СВУ». Безпідставно заарештований 1938 р. У 1939 р. засуджений на 5 років заслання до Красноярського краю. 1943 р. повернувся до Києва, з 1944 р. був старшим науковим співробітником Інституту мовознавства АН УРСР.

Література:

Жовтобрюх М.А. Є.К. Тимченко як дослідник української мови // Укр. мова і літ. в шк. – 1966. – № 10. – С. 8-24.

Жовтобрюх М.А. Євген Костянтинович Тимченко – вчений і педагог // Мовознавство. – 1991. – № 5. – С. 63-69.

Євген Тимченко – вчений і громадський діяч ; Наукова спадщина Є. Тимченка як джерело мовознавчих досліджень [статті] // Українська історична та діалектна лексика. – Львів, 1996. – Вип. 3. – С. 4-188.

Процек, О.Г. Провідні українські вчені у Вінниці в 1921 році : [зокрема Є.К. Тимченко] / О.Г. Процек // Пульсуючі джерела. – 2009. – 12 берез. – С. 3. 

• 90 років від дня народження Михайла Сергійовича Грешила (27.10.1926, с. Лукашенківське Середино-Будського р-ну, нині Сум. обл.), педіатра, доктора медичних наук (1975), професора (1979). Учасник Другої світової війни. Закінчив Львівський медичний інститут (1951). З 1966 р. Працював у Вінницькому медичному інституті: асистент кафедри дитячих хвороб (1966-1976), доцент (1976-1978), професор кафедри дитячих інфекційних хвороб (1978). Автор нової класифікації пієлонефриту. Автор понад 150 наукових робіт, 15 навчально-методичних посібників та 6 монографій з актуальних питань педіатрії та сімейної медицини. Він також написав 4 поеми, героїчну повість «Подвиг в ім’я життя», автобіографічний роман «Обпалені війною». За бойові заслуги та плідну працю удостоєний багатьох урядових нагород.

Література та інтернет-ресурс:

Грешило, М.С. Звуковой спектр и ритм деятельности сердца у детей : монография / М.С. Грешило ; ВНМУ. – Винница ; Хмельницкий : Цюпак А.А., 2004. – 148 с. – Библиогр.: с. 145-146.

Його ж. Сальмонельози у дітей : монографія / М.С. Грешило, В.І. Руда, Л.В. Пипа ; Вінниц. НМУ ім. М.І. Пирогова. – Хмельницький : Цюпак А.А., 2011. – 212 с.

Каблукова, О.К. Грешило Михайло Сергійович / О.К. Каблукова // Енциклопедія сучас. України (ЕСУ). – Київ, 2006. – Т. 6 : Го-Гю. – С. 417-418 : фот. – Бібліогр. в кінці ст.

Грешило Михайло Сергійович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://fpo.vnmu.edu.ua/index.php/pediatrik/shtat- kafedri/178-greshilo-m-s. (дата звернення: 21.05.2015), вільний. – Назва з екрана. 

• 70 років тому народився Валерій Никифорович Криводубський (27.10.1946, с. Райки Іллінец. р-ну), астрофізик, доктор фізико-математичних наук (2007), професор. Закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка, де й працює від 1974 р. старшим науковим співробітником відділу сонячної активності та сонячно-земних зв’язків науково-дослідної лабораторії «Астрономічна обсерваторія» кафедри астрономії та фізики космосу фізичного факультету. Наукові дослідження: геліофізика, сонячна магнітогідродинаміка, прогнозування сонячної активності, іллінецька астроблема. Член-засновник Європейського астрономічного товариства. 

Література:

Криводубський, В.Н. Параметри динамо і перебудова великомасштабного магнітного поля в конвективній зоні Сонця : дис. д-ра фіз.-мат. наук : 01.03.03 / В.Н. Криводубський ; КНУ ім. Т. Шевченка. – Київ, 2006. – 286 с. : рис. – Бібліогр.: с. 243-286.

Казанцева, Л.В. Криводубський Валерій Никифорович / Л.В. Казанцева // Енциклопедія сучас. України (ЕСУ). – Київ, 2014. – Т. 15 : Кот-Куз. – С. 359 : фот.

29 110 років тому народився Андрій Терентійович Чеканюк (29.10.1906, с. Кам’янка, нині Липовец. р-ну – 22.12.1992), український історик, громадський діяч, член- кореспондент АН УРСР, професор (1964), заслужений працівник вищої школи УРСР (1976). У 1925-1934 рр. був на комсомольській, профспілковій та партійній роботі. Протягом 1934-1937 рр. навчався в Інституті червоної професури у Києві. У 1937-1938 рр. – зав. відділу, 1938-1943 рр. – відповідальний редактор газет «Комуніст», «Радянська Україна». Учасник Другої світової війни. В 1943-1946 рр. працював у ЦК КП(б)У. З 1946 р. – директор, згодом ректор Вищої партійної школи при ЦК КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання. А. Чеканюк – автор праць з історії партії.

Література та інтернет-ресурс:

Антонюк, О. Історики-краєзнавці, науковці : [список та корот. відом.] / О. Антонюк // Без минулого немає майбутнього : із історії м. Жмеринка / О. Антонюк. – Вінниця, 2013. – Зі змісту: [А.Т. Чеканюк]. – С. 252 : фот.

Чеканюк Андрій Терентійович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу: www.uk.wikipedia.org/wiki/Чеканюк_Андрій_Терентійович (дата звернення: 04.06.15), вільний. – Назва з екрана. 

• 70 років від дня народження Леоніда Тарасовича Гавриша (29.10.1946, с. Сабатинівка Ульянів. р-ну Кіровоград. обл.), фахівця в галузі швейної промисловості, заслуженого працівника промисловості України (1996), почесного громадянина м. Вінниця (2009), мецената. Закінчив Київський технологічний інститут легкої промисловості. З 1969 р. працює в галузі легкої промисловості України. У 1971-1989 рр. – інженер-технолог, головний інженер, директор Вінницької трикотажної фабрики. З липня 1989 р. Л.Т. Гавриш очолює Вінницьке виробниче швейне об’єднання ім. М. Володарського. У березні 1994 р. його обрано головою правління ВАТ «Володарка», а з червня 2001 р. – головою наглядової ради цього підприємства. Під його керівництвом підприємство перетворилося в сучасне, оснащене новітніми технологіями виробництво, товарна марка якого відома у всьому світі. Леонід Гавриш має багато державних нагород, неодноразово відзначався як кращий роботодавець року Вінниччини, має почесну відзнаку «За заслуги перед Вінниччиною». Був депутатом Вінницької міської ради та Вінницької обласної Ради.

Література:

Гавриш, Л. Леонід Гавриш, голова спостережної ради ВАТ «Володарка» : «Неякісний одяг і даром не потрібен...» / Л. Гавриш // Мер. – 2004. – № 14. – С. 58-59.

Кобець, В. Романтик, у якого в руках... синиця : [про Л. Гавриша] / В. Кобець // Літ. Україна. – 2012. – 19 лип. – С. 15 ; Собор. – 2012. – № 2. – С. 3-7 : кольор. фот.

Червінчук, І. «Володарка» відкрила вікно у Європу ще у 1993-му / І. Червінчук // Вінничанка. – 2014. – № 6. – С. 16-18 : кольор. фот.

Василько, І. Добротворець : [про Л.Т. Гавриша] / І. Василько // Вінничанка. – 2014. – № 6. – С. 14-15 : кольор. фот. 

30 60 років тому народився Михайло Якович Волинець (30.10.1956, с. Новоживотів Іллінец. р-ну), політичний діяч, народний депутат України ІV-VI скликань (від 2002 р.). Закінчив Комунарський гірничо-металургійний інститут (1983). Працював на виробництві. Протягом 1995-2002 рр. – голова Незалежних профспілок гірників України та Конфедерації вільних профспілок України. В останніх скликаннях Верховної Ради України був заступником голови комітету з питань ТЕК, ядерної політики і ядерної безпеки. Лауреат премії Джорджа Міні та Лена Кіркленда (2005) «За самовідданість, хоробрість і лідерство у відстоюванні прав людини». Кошти з цієї премії Михайло Волинець перерахував на користь незалежних профспілок.

Література та інтернет-ресурс:

Мельник, М.І. Волинець Михайло Якович / М.І. Мельник // Енциклопедія сучас. України ЕСУ). – Київ, 2006. – Т. 5 : Вод- Гн. – С. 59.

Волинець Михайло Якович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу: www.k.wikipedia.org/wiki/Волинець_Михайло_Якович (дата звернення: 08.06.15), вільний. – Назва з екрана. 

31 30 років тому (31.10.1986) в с. Білопілля Козятинського району було відкрито Музей хліба. Його організатор – Анастасія Луківна Бойко, вчителька місцевої школи. Для приміщення музею пристосували вітряк 18 ст. 1991 р. йому присвоєно звання народного. Колекція нараховує понад 500 предметів. Комплекс складають клуня, вітряк та хата. Експозиції музею знайомлять відвідувачів з історією хліба з найдавніших часів до сьогодення, детально розповідають про життя і побут східних слов’ян, дають змогу доторкнутися до сивої давнини. Щорічно його відвідують близько 4 тис. гостей.

Література:

Музей хліба // Вінниччина музейна : довідник / Вінниц. обл. краєзнав. музей. – Вінниця, 2008. – С. 74.

Шамро, О. Музею хліба у селі Білопілля виповнилося чверть століття : у серпні 1986 р. був зареєстров. у Козятин. р-ні єдиний на Вінниччині такий музей / О. Шамро // RIA Козятин. – 2011. – 25 серп. – С. 8 : фот.

Твердохліб, М. «Є найзначиміша дума на світі – дума про хліб…» : [про Музей хліба та його діяльність] / М. Твердохліб] // Вінничанка. – 2015. – № 9. – С. 9 : кольор. фот.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2016 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. 2016 року виповнюється:
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  4. В усьому хочеться дійти самої суті...
  5. Лютий
  6. Іван Коваль – волею долі художник
  7. Я щасливий, що живу, жив, віддавав своє серце людям...
  8. Березень
  9. Високе літо березневої душі
  10. Квітень
  11. Коли Чорногузу боляче – Гоголь ще раз перевертається в домовині…
  12. Від «золотої кельми» до «золотого пера»
  13. Чорнобиль у нашій свідомості, в серці, думках
  14. Травень
  15. Перекладач, журналіст і трішки поет…
  16. Лицар, що ніколи не розлучавсяз блокнотом і олівцем…
  17. Літописець епохи
  18. Червень
  19. Широцький Костянтин Віталійович
  20. Липень
  21. На крилах божої наснаги
  22. Серпень
  23. Вересень
  24. Жовтень
  25. Один із «грона нездоланних співців»
  26. «Я мушу встигнути...»
  27. Листопад
  28. Осіннє золото Миколи Романова
  29. Грудень
  30. Томаш Падурра – польсько-український лірник
  31. Данило Кирилович Заболотний

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше