ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2015 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

БЕРЕЗЕНЬ

1 160 років від дня народження Явдохи Зуїхи (справж. – Євдокія Микитівна Сивак) (01.03.1855, с. Кущинці, нині Гайсин. р-ну – 19.01.1935, с. Зятківці того ж р-ну), народної співачки, етнографа, носія українського фольклору. З її уст Г.Танцюра записав 1008 народних пісень, близько 400 прислів’їв та приказок, 156 казок, велику кількість загадок і етнографічних матеріалів. 825 кращих пісень увійшли до академічного видання «Пісні Явдохи Зуїхи» (1965), виданого за сприяння М.Рильського. Її ім’ям у с. Зятківці названо вулицю, встановлено пам’ятник «Народній пісні жити».

Література:

Цвігун, Т. Найвизначніша народна співачка слов’янського світу: [Явдоха Зуїха] / Т. Цвігун // Світлиця. – 2005. – № 1. – С. 2, 3.

Червінчук, І. Явдоха Зуїха: «За гарну пісню дала б око видерти...»: [до 155-річчя від дня народж. нар. співачки] / І. Червінчук // Вінничанка. – 2010. – № 3. – С. 10-11.

Явдоха Зуїха – визначна співачка слов’янського світу : до 150-річчя від дня народж. Явдохи Зуїхи (Євдокії Микитівни Сивак) (1855-1935) : бібліогр. покажч. / Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва ; уклад. Л.А. Бойко. – Вінниця, 2005. – 30 с. – (Наші видатні земляки).

115 років від дня народження Федора Михайловича Малицького (01.03.1900, с. Долгобичів на Холмщині (нині Польща) – 21.07.1988, м. Київ), українського поета, прозаїка, члена СП УРСР (1959). Свого часу викладав українську мову і літературу в технікумі в с. Красносілка, нині Бершадського району. Був репресований (1933), реабілітований (1959). Автор багатьох поетичних збірок. На Вінниччині написав повість «Бистрий Буг», ряд нарисів.

Література:

Подолинний, А.М. Малицький Федір Михайлович / А.М. Подолинний // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 211.

4 110 років від дня народження Давида Мордковича Сідлера (04.03.1905, м. Тульчин – 1981), повного кавалера ордена Слави. З грудня 1942 р. призваний у Радянську Армію. Воював на Південно-Західному, 3-му Українському і 1-му Білоруському фронтах, дійшовши з боями до Берліна. Демобілізувавшись восени 1945 р., проживав у м. Дніпропетровськ. Працював на металургійному заводі. Брав активну участь у військово-патріотичному вихованні молоді, був лектором товариства «Знання».

Література:

Винокурова, Ф.А. Евреи Винничины в период Второй мировой войны: малоизвестные документы и новые интерпретации : в 3 т. Т. 3 : Участники боевых действий на фронтах войны с нацизмом и труженики тыла / Ф. Винокурова. – Винница : Антекс, 2000. – 336 с. : ил. – Зі змісту: Давид Сидлер. – С. 57-58 : фото.

Гальчак, С. Гарячі переправи : гвардії старшина Сідлер Давид Маркович (Мордкович) / С. Гальчак // Ступені мужності / С. Гальчак. – Вінниця, 2012. – С. 161-164 : фото.

7 60 років від дня народження Михайла Леонтійовича Вдовцова (07.03.1955, с. Довжок (колиш. Кетроси), Ямпіл. р-ну), історика, українського прозаїка, краєзнавця, природоохоронця. Член НСЖУ (2000), НСПУ (2011) (див. розширену довідку в кінці місяця).

8 95 років від дня народження Івана Фотійовича Стаднюка (08.03.1920, с. Кордишівка, нині Вінниц. р-ну – 30.04.1994, м. Москва), радянського прозаїка, сценариста, драматурга, військового журналіста, лауреата Державної премії СРСР. Найбільш відомий своїми книгами про українське село, пройдену ним Велику Вітчизняну війну. Писав російською мовою. Перекладав з української. Автор п’єс та кіносценаріїв. Окремі його п’єси йшли на сцені Вінницького обласного музично-драматичного театру ім. М.Садовського, а фільми знімалися на території Вінниччини.

Література:

Талановитий митець Подільської землі : до 90-річчя від дня народж. видат. письм. І.Ф. Стаднюка (1920-1994) / Він-ниц. ЦРБ. ; уклад.: М.С. Архипчук, О.В. Юрченко. – Вінниця, 2010. – 21 с. : кольор. іл. – (Видатні земляки).

Подолинний, А.М. Стаднюк Іван Фотійович / А.М. Подолинний // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 319-320.

● 55 років від дня народження Вадима Миколайовича Вітковського (08.03.1960, с. Борівка Чернівец. р-ну), журналіста, краєзнавця, письменника, члена Спілки журналістів СРСР (1983), НСПУ, головного редактора літературно-мистецького журналу «Вінницький край», лауреата обласної літературної премії ім. М.Трублаїні (1982), підполковника запасу. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка (1982), Вищі курси КДБ СРСР (1986), навчався в Червонопрапорному Інституті зовнішньої розвідки КДБ СРСР ім. Ю.В.Андропова (1988-1989). Працював редактором багатотиражної газети «За інженерні кадри» Вінницького політехнічного інституту (1982). 1982-1984 рр. – спеціальний кореспондент обласної газети «Комсомольське плем’я». З 1984 р. – на службі в обласному управлінні КДБ України. 1990-1995 – начальник прес-центру обласного управління КДБ (СБУ). Був одним із ініціаторів видання у 1991 р. у м. Вінниця спільно з МП «Термінал-інформ» (В.Бикова) газети «Инкогнито». Президент Вінницького обласного благодійного фонду сприяння правоохоронним органам, ветеранам і членам їх сімей «Бюро ділової інформації». Автор художньо-документальних книг: «Йшли походом партизани» (1984), «Ранок повсталого Поділля» (1988), «І обернеться твоя кров у квіти…» (1989), «Січневий грім» (1990), «Товариш Ельза» (1990), «Зрадлива фортуна Льови Задова» (1993), «Капкан на перевертня» (1999), «Король кремлівських шпигунів» (2001), «На вістрі часу» (2007), «Скарби Нестора Махна» (2009), «В’язень № 137275» (2010), «Чужбины у подвига нет» (2011), «Дорога на Ельбрус» (2011), «Бах – і в торбу!» (2011), «Вороги народу: вигадані і справжні» (2012), «Таємниці підпільного обкому» (2013) у співавторстві з Г.Ковальчуком, «Повій, вітре…, або Тіні незабутих предків» (2013). Автор телевізійного проекту «Перископ» на каналі ВДТ-6 і сценаріїв документальних фільмів: «Вервольф: правда і вигадки» (1993), «Операція Валькірія» (2004), «Честь маю…» (2004), «Втеча з пекла» (2005). Останній відзначений дипломом на Всеукраїнському конкурсі «Телетріумф – 2005» в номінації «Кращий регіональний документальний фільм». Книги В.Вітковського є в бібліотеках України, а також у публічній бібліо-теці м. Нью-Йорк (США).

Література:

Вітковський, В.М. Вороги народу: вигадані і справжні : повість-реквієм / В.М. Вітковський. – Вінниця : Рогальська І.О., 2012. – 256 с. : портр., іл.

Вітковський, В. Таємниці підпільного обкому : докум. розвідка. Ч. 1 / В. Вітковський, Г. Ковальчук. – Вінниця : Едельвейс і К, 2013. – 120 с. : фото. – (Б-ка журн. «Вінниц. край» ; вип. 2).

Вітковський, В.М. Повій, вітре..., або Тіні незабутих предків / В.М. Вітковський ; Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка, Центр дослідж. історії Поділля Ін-ту історії України НАН України. – Вінниця, 2013. – 480 с. – Зі змісту: [Вадим Миколайович Вітковський]. – С. 247-248 : фото.

Вітковський, В.М. «Вервольф» : пригод. роман. Кн. 1 / В.М. Вітковський, М.О. Рябий. – Вінниця : Едельвейс і К, 2014. – 524 с. : іл., портр.

* * *

Русалка Дністровая : літ.-краєзн. зб. / голов. ред. М. Каменюк ; чл. редкол. В. Вітковський та ін. – Вінниця : Діло, 2013. – 400 с.

9 День народження Тараса Григоровича Шевченка (09.03.1814, с. Моринці, нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. – 10.03.1861, Санкт-Петербург, 22.05.1861 перепохов. в Каневі на Чернечій горі, Черкащина), українського поета, художника, мислителя. 1846 року в складі Археографічної комісії подорожував Поділлям.

Література:

Подолинний, А.М. Тарас Шевченко і Вінниччина : імен. слов. / А. Подолинний ; відп. за вип. Н.І. Морозова ; Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Вінниця : Едельвейс і К, 2012. – 104 с. : портр. – (До 200-річчя від дня народж. Т.Г. Шевченка).

Гальчак, С.Д. Український Прометей Т.Г. Шевченко і Вінниччина / С.Д. Гальчак. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2013. – 100 с. : іл. – Бібліогр.: с. 91-97. – (До 200-річчя від дня народж. Т.Г. Шевченка).

Коваль, О. Тарас Шевченко на Вінниччині / О. Коваль. – Гнівань ; Вінниця : Консоль, 2013. – 48 с. : фото. – (Присвяч. 200-річчю від дня народж. Т. Шевченка).

Т.Г. Шевченко і Вінниччина : бібліогр. покажч. / уклад. Г.М. Авраменко ; вступ. ст. Б.В. Хоменка, нова ред. ст. А.М. Подолинного ; ред.: О.Г. Поліщук, А.М. Подолинний ; відп. за вип. Н.І. Морозова ; Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Він-ниця, 2013. – 304 с. – (200-річчю від дня народж. Кобзаря присвячується).

Дорош, М.Н. Зі Словом великим Тараса – навчаюсь, працюю, живу...: (у віночок Кобзареві) / уклад. М.Н. Дорош ; Вінниц. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2014. – 116 с. : портр. – (До 200-річчя від дня народж. Т. Шевченка).

Роговий, О.І. Тарасові шляхи Вінниччини / О. Роговий ; відп. за вип. В.С. Липко. – Липовець, 2014. – 20 с. : іл. – (До 200-річчя від дня народж. Т. Шевченка).

Шевченко на всі віки: образ Великого Кобзаря в худож. і худож.-докум. тв. : бібліогр. покажч. 1861-2013 / уклад. і вступ. ст. О.М. Куцевол ; відп. за вип. Н.І. Морозова ; Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Вінниця : Балюк І.Б., 2014. – 348 с. – (До 200-річчя від дня народж. Т. Шевченка).

● 85 років тому (09.03.1930) розпочався судовий процес у справі «Спілки визволення України». Серед 45 засуджених представників української інтелігенції був В.Д.Отамановський (1893-1964), директор Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН, організатор Кабінету виучування Поділля при філії. Реабілітований 1989 р.

Література:

Воловик, В.П. Склад злочину: дослідження історії Поділля : [про дир. Вінниц. філії Всенар. б-ки України при ВУАН В.Д. Отамановського] / В.П. Воловик, П.С. Григорчук // Реабілітовані історією : в 27 т. Кн. 1 : Вінницька область / ред. І.С. Гамрецький, В.П. Лациба, С.С. Нешик. – Вінниця, 2006. – С. 718-723.

Документ-свідчення : [про арешт дир. Вінниц. філії Все-народ. б-ки України при ВУАН В.Д. Отамановського] // Комс. плем’я. – 1990. – 18 жовт. Кот, С.І. Честі своєї не зрадив : [В.Д. Отамановський] / С.І. Кот // Репресоване краєзнавство (20-30-ті рр.) – К., 1991. – С. 133-142.

11 95 років від дня народження Василя Єфремовича Шубравського (11.03.1920, с. Слобода-Яришівська Могилів-Поділ. р-ну – 01.12.1992, м. Київ), українського літературознавця, доктора філологічних наук (1979). Закінчив Одеський педагогічний інститут (1941). З 1950 р. – аспірант Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка АН України, а після закінчення навчання – його постійний співробітник. Досліджував життя і творчість Т.Г.Шевченка.

Література:

Подолинний, А.М. Шубравський Василь Єфремович / А.М. Подолинний // Подолинний, А.М. Тарас Шевченко і Вінниччина : імен. слов. / А.М. Подолинний ; відп. за вип. Н.І. Морозова ; Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Вінниця, 2012. – С. 100. – (До 200-річчя від дня народж. Т. Шевченка).

● 65 років від дня народження Василя Дмитровича Остапова (11.03.1950, с. Брошнів-Осада Рожнятів. р-ну Івано-Франків. обл. – 08.03.2009, м. Хмільник), журналіста, одного з перших дослідників Голодомору 1932-1933 рр. у Хмільницькому районі, члена НСПУ (2001). По закінченні історичного факультету Чернівецького державного університету (1972) два роки працював стажистом редакції газети «Прикарпатська правда» в Івано-Франківську, згодом – інженером Івано-Франківського інституту нафти й газу, кореспондентом газети «Студент Прикарпаття». 1974-2001 рр. – на журналістській роботі в редакціях молодіжних газет в Івано-Франківську та Вінниці. Обіймав посаду заступника редактора районної газети «Життєві обрії» у Хмільнику, згодом – інженера з науково-технічної інформації ВАТ «Вінницягаз». Працював у Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області. Автор ряду п’єс, романів. Займався фотомистецтвом. Експонував роботи на виставках художньої фотографії в Чернівцях, Івано-Франківську, Вільнюсі. Здобув першу премію на міжнародному фотоконкурсі в Софії (1973).

Література:

Остапов Василь Дмитрович // Вінниччина журналістська : ж-сти нашого краю в засобах мас. інформ. і не тільки… : до 50-річчя утвор. НСЖУ : громад.-попул. довід. / авт.-упоряд. В. Лисенко. – Вінниця, 2010. – С. 164.

12 25 років тому (12.03.1990) у Гайсині відкрито Музей фольклору Г.Т.Танцюри в меморіальній хаті відомого українського збирача та дослідника фольклору. Музейна колекція нараховує понад 4,5 тис. предметів. Щороку музей відвідують близько 7 тис. осіб. Основа фондової колекції – особисті речі Г.Т.Танцюри (1901-1963), його епістолярна спадщина, архівні та фотоматеріали.

Література:

Музей фольклору Г.Т. Танцюри // Вінниччина музейна : довідник / Вінниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця, 2008. – С. 66.

Народный музей фольклора Игната Танцюры // Афиша города Винницы. – 2012. – № 5. – С. 37 : кольор. фото.

14 75 років від дня народження Сергія Павловича Жученка (14.03.1940, м. Вінниця – 05.09.2007, там само), лікаря-хірурга, доктора медичних наук (1991), професора (1992). Був дійсним членом Міжнародної академії інтегративних антрополітичних наук та Академії медико-технічних наук України. Закінчив Вінницький медичний інститут (1968), в якому працював з 1971 р. Активно займався роботою в галузі винахідництва та раціоналізації. Брав участь у розробленні методичних засад та принципів створення нових підручників та посібників з хірургічних дисциплін для вузів. Мало кому була відома ще одна грань його таланту: в душі він був ліриком і у вільний час писав вірші.

Література:

Процек, О.Г. Жученко Сергій Павлович / О.Г. Процек // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2009. – Т. 9 : Е-Ж. – С. 705 : портр. – Бібліогр. в кінці ст.

Жученко Сергій Павлович : бібліогр. покажч. пр. : (до 60-річчя від дня народж.) / уклад. Л. Шпукал ; наук. б-ка, ВДМУ ім. М.І. Пирогова. – Вінниця, 2000. – 32 с. 

16 75 років від дня народження Анатолія Гнатовича Степаненка (16.03.1940, с. Велика Бушинка Немирів. р-ну – 30.04.2003, м. Вінниця), журналіста, історика, краєзнавця, кандидата історичних наук, заслуженого журналіста України (1990). Закінчив Львівський державний університет (1965). Стажувався в Академії суспільних наук при ЦК КПРС (1988). З 1970 р. був на журналістській роботі у Вінниці: 1970-1976 рр. – редактор газети «Комсомольське плем’я», 1978-1994 рр. – голова Вінницького обласного державного телерадіокомітету, генеральний директор облтелерадіокомпанії. 1994-1996 рр. – директор Державного архіву Вінницької області, 2000-2002 рр. – доцент кафедри інформаційних технологій Вінницького територіального представництва Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Автор книг «Ладижинські етюди» (1972), «Слово звитяжне» (1979), «Навечно в памяти народной» (1979), «Мандрівка в Ладижин» (1983), «Вінницький краєзнавчий музей» (1984), «Вінниччина» (1985), «Людина, яка мала мужність сказати „Ні“» (1995). Досліджував соціально-політичні процеси 20-40-х рр. ХХ ст. та історію Подільського краю.

Література:

Степаненко Анатолій Гнатович // Вінниччина журналістська : ж-сти нашого краю в засобах мас. інформ. і не тільки… : до 50-річчя утвор. НСЖУ : громад.-попул. довід. / авт.-упоряд. В. Лисенко. – Вінниця, 2010. – С. 211-212 : портр.

● 65 років від дня народження Павліни Іванівни Цимбалюк (16.03.1950, с. Малинівка Літин. р-ну), бібліотеко-знавця, ученого секретаря Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва, заслуженого працівника культури України (2004). Закінчила Київський державний інститут культури (1973). Більш ніж чотири десятиліття вона присвятила розвитку бібліотечної справи Вінниччини, з них понад 35 років працює в ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва. Займалася організацією методичної допомоги бібліотекам області, соціокультурної діяльності. Брала активну участь у дослідженні історії бібліотечної справи області, проведенні науково-практичних конференцій обласного, всеукраїнського та міжнародного значення. П.І.Цимбалюк – автор публікацій у наукових збірниках та періодичних виданнях. Відзначена багатьма грамотами, подяками Міністерства культури України, Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної Ради, обласного управління культури, громадських організацій. 2007 р. нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України.

Література:

Цимбалюк П.І. Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва / П.І. Цимбалюк // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2005. – Т. 4 : В-Вог. – С. 561-562.

Її ж. Сторінками історії «Тімірязєвки» : [про історію б-ки розповідає заст. дир.] / П. Цимбалюк ; зап. К. Новосад // Вінниц. газ. – 2011. – 7, 11 жовт. – (Спец. вип. газ. «П’ятниця»).

Її ж. Статут Великого князівства Литовського – найбільше досягнення юридичної думки середньовічної Східної Європи та основний збірник права в Україні : до 200-річчя першого вид. рос. мовою / П.І. Цимбалюк // Поділ. книжник : альманах / уклад. Т.Р. Соломонова ; ред.: М.Г. Спиця, О.Г. Поліщук ; відп. за вип. Н.І. Морозова ; Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Вінниця. – 2012. – Вип. 4. – С.101-103.

Її ж. Про що промовляють старі фотографії : до 100-річчя від дня народж. М.П. Стельмаха / П.І. Цимбалюк // Поділ. книжник : альманах / уклад. Т.Р. Соломонова ; ред. М.Г. Спиця ; відп. за вип. Н.І. Морозова ; Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва ; Упр. культури і туризму Вінниц. облдержадмін. – Вінниця, 2013. – Вип. 5. – С. 111-116.

Її ж. Політичні репресії на Вінниччині в друкованих джерелах, дослідженнях та спогадах очевидців / П.І. Цимбалюк // Роль краєзнавства в соціально-економічному і культурному розвитку регіону : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. 10-12 жовт. 2012 р., Вінниця / Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва та ін. – Він-ниця, 2013. – С. 38-41.

* * *

Гальчак, С. Цимбалюк Павліна Іванівна / С. Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі: ХІХ – поч. ХХІ / С. Гальчак. – 2-ге вид., допов. – Вінниця, 2013. – С. 819-820.

19 90 років від дня народження Федора Тимо-фійовича Глущука (19.03.1925, с. Старостинці Погребищ. р-ну – 12.03.2009, м. Київ), українського графіка, заслуженого художника УРСР (1979), члена НСХУ (1954). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1951), Харківський художній інститут (1954). Основні роботи – в галузях станкової і книжкової графіки, монументального мистецтва. Із В.Задорожним та В.Перевальським створили вітраж для Київ-ського державного університету Т.Г.Шевченка, присвячений Великому Кобзареві. Автор чудових ілюстрацій до Шевченкового «Кобзаря», оповідань Марка Вовчка, роману Панаса Мирного «Повія», оповідань А.Головка «Пилипко», «Червона хустина». Ф.Т.Глущук – автор робіт станкової графіки: «Тиша», «Іній», «Кладка», «Стара фортеця», «Туман над ставом», «Весна» та багатьох інших. Роботи митця неодноразово експонувалися на виставках у Києві, Москві, Вільнюсі та інших містах і завжди отримували високу оцінку.

Література:

Федір Глущук : [про засл. худож. України] // Хто є хто на Вінниччині : видатні земляки : довід.-біогр. вид. – К., 2002. – С. 118.

Шевченкіана Федора Глущука // Колос. – 2005. – 3 верес.

Чуйко, Т.П. Глущук Федір Тимофійович / Т.П. Чуйко // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2006. – Т. 5 : Вод-Гн. – С. 696-697 : фото. – Бібліогр. в кінці ст.

20 95 років тому народився Іван Іванович Оленич (20.03.1920, с. Носківці Жмерин. р-ну – 31.03.1987, там само), Герой Радянського Союзу (1944). Працював зв’язківцем у м. Попасна Луганської області. Закінчивши школу ФЗН при Миколаївському суднобудівному заводі, працював слюсарем. У Червоній Армії – з 1940 р. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р. Закінчив військове училище зв’язку. Воював на Південно-Західному, 1-му Білоруському, 2-му та 3-му Українських фронтах. Відзначився під час форсування р. Дніпро та захоплення плацдарму в районі с. Григорівка Канівського району Черкаської області. Звільнився в запас 1946 р. Повернувся в рідне село. До 1967 р. працював у місцевому радгоспі. Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни І ступеня, медалями СРСР, а також державними нагородами України.

Література та інтернет-ресурс:

Связь установлена : Оленич Иван Иванович : [нарис] // Овеянные славой имена: Герои Сов. Союза – уроженцы Винничины / ред. Г.Я. Буртяк. – 2-е изд., перераб. и доп. – О., 1989. – С. 190-191.

Оленич Иван Иванович [Електронний ресурс] : [повні тексти біогр. Героїв Рад. Союзу, Героїв РФ, Героїв Соц. Праці, повних кавалерів ордена Слави та ордена Труд. Слави] // Патріотичний інтернет-проект «Герои страны» : [веб-сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=14893 (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана. – Мова рос.

21 190 років від дня народження Олександра Федоровича Можайського (21.03.1825, Фінляндія – 01.04.1890, м. Санкт-Петербург, РФ), російського винахідника, одного з засновників вітчизняної авіації. Протягом 1869-1876 рр. жив і працював у с. Вороновиця, нині смт Вінницького району. Саме тут він проводив випробування великих повітряних зміїв та дерев’яного планера, розробив проект літака-моноплана. У 60-х рр. ХІХ ст. Можайський досліджував можливість створення літальної машини. На початку 80-х закінчив конструювання першого у світі літака. 1971 р. у Вороновиці відкрито Музей авіації ім. О.Ф.Можайського. З 1998 р. – це Музей історії авіації і космонавтики України. 1980 р. видатному винахіднику у Вороновиці споруджено пам’ятник, а 2010 р. до 185-ї річниці від дня народження встановлено пам’ятний знак.

Література:

Черемных, Н.А. А.Ф. Можайский – создатель первого в мире самолета / Н.А. Черемных, И.Ф. Шипилов ; ред. Е.С. Андреев. –  2-е изд., испр. и доп. – М. : Воениздат., 1955. – 207 с. : ил.

Олександр Можайський (1825-1890) // Визначні пам’ятки Вінниччини = Remarkable memorials of Vinnytsya region : альбом : до 80-річчя утвор. Вінниц. обл. / відп. за вип. К. Висоцька ; Він-ниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця, 2011. – С. 328 : кольор. іл.

● 145 років від дня народження Олександра Гнатовича Лотоцького (21.03.1870, с. Бронниця, тепер Могилів-Поділ. р-ну – 22.10.1939, Варшава, 1971 р. перепохов. на кладовищі Баунд-Брук, США), історика церкви і церковного права, економіста, письменника, громадського і державного діяча. Навчався в повітових школах Шаргорода, Тульчина. Був міністром сповідань під час гетьманування П.Скоропадського, послом уряду Директорії в Туреччині. Видав книгу нарисів «Враження подорожі на Поділля». Автор майже 2 тис. літературних, публіцистичних, нау-кових, мемуарних творів.

Література:

Лотоцький Олександр Гнатович : укр. громад.-політ. діяч, письм., публіцист, історик, економіст // Провідники духовності в Україні :[збірник ст.]. – К., 2003. – С. 57-59.

Подолинний, А.М. Олександр Лотоцький (09(21).03.1870- 22.10.1939) : [укр. письм. та держ. діяч] / А.М. Подолинний // Жити Україною : ст., рец., есе / А.М. Подолинний. – Вінниця, 2007. – С. 123-125.

Зінченко, А.Л. Подільські сторінки мемуарів Олександра Лотоцького / А.Л. Зінченко // Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзн. дослідж. : матеріали XXV Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., 11-12 жовт. 2013 р. – Вінниця, 2013. – С. 69-77.

22 125 років від дня народження Федора Зотиковича Коновалюка (22.03.1890, с. Калівка, нині с. Ягідне Мурованокуриловец. р-ну – 20.12.1984, м. Київ), українського художника, одного з ліричних співців української природи (див. розширену довідку в кінці місяця).

23 50 років тому народився Андрій Валентинович Стебелєв (23.03.1965, м. Уссурійськ, Приморський край, РФ), літературознавець, поет. Випускник Військового інституту Міністерства оборони СРСР (Москва, 1987). Полковник запасу Збройних сил України. Служив в Афганістані, був миротворцем у африканських країнах (Ангола, ДР Конго). Має досвід дипломатичної роботи в США. Перекладач східних мов (урду, дарі). З 1989 р. друкував свої твори в різних періодичних виданнях Москви, Санкт-Петербурга, Новосибірська, Ташкента, Києва, Вінниці. На військовій службі у Вінниці з 1992 р. Культуртрегер поетичної групи «Лірики Transcendent’a», член редколегії літературного сайту «Поезія та авторська пісня України» (www.poezia.org). Засновник літературного конкурсу «Малахітовий носоріг» (2001), співорганізатор на Поділлі Всеукраїнського поетичного фестивалю «Підкова Пегаса», куратор громадської ініціативи «Він-ницький Дім поета», упорядник регіональних альманахів «Змах крила» (2003), «Маскарад» (2004). Автор кількох збірок лірики російською мовою: «Быть может…» (1997), «Подземная страна» (1998), «Tertium Quid» (2000), «Реки» (2013), літературознавчих розвідок про «срібний вік» російської поезії, публікацій про історію авіації, краєзнавчих матеріалів з історії Поділля. Лауреат літературної премії Міжрегіональної спілки письменників України ім. В.Даля (2013). Член НСПУ та НСЖУ (2013).

Література:

Мельник, В. «Слово оставило тело» : кілька штрихів до портр. поета Андрія Стебелєва / В. Мельник // 9-й вал. – 2004. – 17 берез. – С. 19.

Трубникова, Т.Г. Стебелєв Андрій Валентинович / Т.Г. Трубникова // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., перероб. і допов. / упоряд. і заг. ред. А.М. Подолинного. – Вінниця, 2001. – С. 322.

26 65 років від дня народження Галини Пилипівни Бондар (26.03.1950, с. Тростянець Ямпіл. р-ну), директора КП «Кінотеатр «Родина» у м. Вінниця, заслуженого працівника культури України (2001). Після закінчення школи (1967) працювала в культосвітній галузі, була на комсомольській роботі (1972-1978). З 1978 р. пов’язала свою трудову діяльність з кіномережею області – спочатку була редактором-методистом кінотеатру «Ювілейний» в м. Ямпіль, а з 1986 р. працює директором кінотеатру «Родина» у Вінниці. Заочно здобула бухгалтерську освіту. Не-одноразово була відзначена Почесними грамотами.

Література:

Боднар, Г. Старі фільми у «Родині» показують лише на замовлення : [відбув. чат з дир. кінотеатру «Родина» Г. Боднар] / Г. Боднар // RIA. – 2013. – 6 лют. – С. 23 : кольор. фото.

28 160 років від дня народження Миколи Миколайовича Любовича (28.03.1855, м. Тульчин – 01.08.1935, Ростов-на-Дону), російського історика-полоніста, магістра історичних наук (1883), доктора історичних наук (1890), члена-кореспондента Російської Академії наук (1924), АН СРСР (з 1925 р.). Після закінчення Київського університету (1877) деякий час викладав історію в Кам’янець-Подільській гімназії. 1878 р. став стипендіатом з підготовки до професорського звання при Київському університеті. Від 1880 р. – доцент Варшавського університету. Працював у архівах багатьох міст світу. Досліджував історію Реформації та Контрреформації в Польщі. Був одним із ініціаторів створення і головою «Общества истории, философии и права» при Варшавському університеті. В роки Першої світової війни виїхав з Варшавським університетом до Ростова-на-Дону (РФ). Після встановлення на Кубані радянської влади у 1920-х рр. викладав у Північнокавказькому університеті.

Інтернет-ресурс:

Любович Микола Миколайович [Електронний ресурс] : [кор. біогр.] // Інститут історії України НАН України. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lyubovich_M_M (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

● 115 років від дня народження Іларіона Пилиповича Кононенка (28.03.1900, с. Стехівка, нині с. Грабинівка Полтав. р-ну Полтав. обл. – 22.02.1972, м. Харків), лікаря-невролога. Закінчив Харківський психоневрологічний інститут (1935). Працював завідувачем Полтавського (1935-1936) та Вінницького (1936-1938) міських відділів охорони здоров’я. Упродовж 1938-1941 рр. – директор Вінницького державного медичного інституту, де викладав неврологію. І.П.Кононенко приділяв велику увагу організації та вдосконаленню навчального процесу в інституті, зміцненню та розвитку його матеріально-технічної бази.

Література та інтернет-ресурс:

Освіта, наука і культура на Поділлі : зб. наук. праць / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка; відп. ред. О.М. Завальнюк ; гол. ред. кол. О.П. Реєнт. – Кам’янець-Поділ. : Оіюм, 2012. – 536 c. – Зі змісту: [Про І.П. Кононенка]. – С. 125, 127.

Кононенко Іларіон Пилипович [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://zavantag.com/docs/2266/index-73048.html (дата звернення: 21.03.2013), вільний. – Назва з титул. екрана.

● 50 років з часу заснування (28.03.1965) Вінницького планетарію, одного з п’яти діючих в Україні. Після першого капітального ремонту (2013-2014 рр.) фактично повністю технічно оновлений і розширений планетарій почав працювати в листопаді 2014 р. Його основний зоряний зал розрахований на 86 місць. У холі працюють камери відеоспостереження та точки Wi-Fi. Розглядається питання встановлення телескопу. Для відвідувачів передбачається близько 50 програм.

Література:

Завальнюк, Є. Вінниччина космічна : [про Вінниц. планетарій] / Є. Завальнюк // Космос далекий і близький / Є. Завальнюк ; ред. К. Завальнюк. – 2013. – С. 23-27 : кольор. фото.

Литвенюк, О. У Вінниці оновили планетарій: 3D ще немає, зате уже тепло / О. Литвенюк // RIA. – 2014. – 19 листоп. – С. 10 : фото.

Глушак, Т. «Ожив» планетарій у Вінниці / Т. Глушак // Він-ниччина. – 2014. – 26 листоп. – С. 8 : фото.

29 210 років від дня народження Болеслава Станіславовича Потоцького (29.03.1805, м. Тульчин – 22.10.1893, м. Санкт-Петербург, РФ), немирівського поміщика, мецената, просвітителя. Отримав домашнє виховання. Служив в Українському уланському полку, Департаменті державних маєтностей. 1835 р. займав пост помічника попечителя Київського учбового округу. Переїхав у Немирів, який одержав у спадщину від матері (Софії Потоцької). Запросив у Немирів професора механіки і архітектури Ф.Меховича, за проектами якого побудував палац, православну церкву, лютеранську кірху, чоловічу гімназію, англійські котеджі і швейцарські шалле та ін. За відкриття Немирівської гімназії (1838) одержав чин камергера, а потім церемоніймейстера (1854), гофмейстера (1866), обершенка (1874), був нагороджений діамантовими знаками ордена св. Олександра Нев-ського (1888). 1888 р. – на честь 50-річчя відкриття гімназії випущена пам’ятна медаль з профілем Б.Потоцького і його родовим гербом. У 1860 р. віддав немирівські землі в посаг своїй дочці Марії Потоцькій (Строгановій). Останні роки жив у Петербурзі.

Література:

Барнасюк, О. Болеслав Потоцький (1805-1893) – меценат подільської освіти та культури / О. Барнасюк // Україна і Польща: історичне сусідство : матеріали міжнар. наук. конф. 17-18 трав. 2012 р. / відп. ред. Ю. Зінько. – Вінниця, 2012. – С. 183-188. – Бібліогр. в кінці ст.

Немирівщина в особистостях (поч. XV – кін. XIX ст.) : Потоцький Болеслав Станіславович // Немирівщина від витоків до сьогодення : краєзн. нариси / О.І. Лесько [та ін.]. – Вінниця : Нілан-ЛТД, 2013. – С. 73 : фото.

30 85 років від дня народження Олексія Івано-вича Бровка (30.03.1930, с. Попівка Зінків. р-ну Полтав. обл. – 04.03.2014, м. Вінниця), заслуженого працівника житлово-комунального господарства УРСР (1984), учасника ВВВ, почесного громадянина м. Вінниця (1999). Закінчив Уральський державний університет та Київський політехнічний інститут. 1958-1963 рр. –заступник голови виконкому Вінницької міської ради. 1963-1995 рр. очолював обласне управління житлово-комунального господарства. За його активної участі в 1970 р. було створено дирекцію котельних та теплових мереж, на базі якої в 1972 р. створено теплокомуненерго. Неодноразово обирався депутатом обласної та міської рад. Нагороджений багатьма орденами, медалями та іншими почесними відзнаками УРСР та Незалежної України.

Інтернет-ресурс:

Бровко Олексій Іванович [Електронний ресурс] // Моя Він-ниця : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.myvin.com.ua/ru/news/horrible/25722.html (дата звернення: 24.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

31 70 років від дня народження Лідії Олексіївни Бєлозьорової (31.03.1945, м. Херсон), народної артистки України (1993) (див. розширену довідку в кінці місяця).

Цього місяця виповнюється:

● 95 років з часу відкриття (1920) у колишньому палаці графа Ксідо (Хмільниц. р-н) агрономічно-ветеринарної школи.

● 30 років (березень 1985) народному аматорському фольклорно-етнографічному ансамблю «Кумасі» Чагівського СБК Оратівського району Вінницької області. Його організатором і керівником була Лідія Миколаївна Кудренко. Нині керує колективом директор СБК Любов Миколаївна Козак. Колектив відродив у селі колядки, щедрівки, веснянки, обжинкові та купальські пісні, обряди: «Коляда», «Зустріч весни», «Наше Купайло з верби», «Кругом, женчики, кругом», «Колодія», «Весільні обжинки», весільний – «Дякування за дочку». «Чагівські оденки» у 1995 р. було показано на ВДТ. У репертуарі «Кумась» чимало пісень про куму, а також українські народні танці. Це «Гойра», «Гопак», «Карапет», «Краков’як», «Коробочка», «Зайчик», «Подільська полька», «На річеньку». Ансамбль – активний учасник обласних оглядів фольклорних колективів, брав участь у ІІ Всесоюзному фестивалі народної творчості (1987), радіоконкурсі «Золоті ключі» (1989). Він неодноразовий учасник обласного свята фольклору ім. Гната Танцюри. У 1992 р. ансамблю присвоєно почесне звання «народний».


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2015 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. Вінничани – Герої Небесної Сотні
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  4. Килимник Степан Іванович
  5. Лютий
  6. Пісенне століття Марії Руденко
  7. Берегиня української самобутності
  8. Мужній воїн, новатор бібліотечної справи
  9. Березень
  10. Яблуні Благовіщення Михайла Вдовцова
  11. Присутність Бога у Картині, або Меланхолійна Мудрість Художника Федора Коновалюка
  12. Багатогранність її таланту
  13. Квітень
  14. Травень
  15. Подвижник і патріот
  16. Браїлівські подорожі генія музики
  17. Червень
  18. Павло Іванович Хавлюк – дослідник старожитностей Поділля
  19. Липень
  20. Науковець і письменник
  21. Серпень
  22. Вересень
  23. Її життя бере початок від матері-землі
  24. Юзеф Антоній Аполлінарій
  25. Жовтень
  26. Творча спадщина Самуїла Рабіна
  27. Поетичне місіянство Володимира Забаштанського
  28. Подільський фенікс
  29. Листопад
  30. Два життя Леоніда Куцого
  31. Людина світової слави
  32. Грудень
  33. Першовідкривач таємниць «Вервольфу»
  34. «Так говорять і в нас – на Поділлі»:
  35. Відомості про авторів текстових довідок
  36. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше