ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2015 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Берегиня української самобутності

До 55-річчя від дня народження етнолога,

фольклористки С.О. Творун

(19.02.1960)

Коли у нашій країні відбуваються процеси, що мають неочікуваний поворот, реакцію народу може передбачити та пояснити лише етнолог. Творун Світлана Олександрівна присвятила себе вивченню двох взаємопов’язаних наук: історії та етнології, і, як ніхто інший, може заглибитися в сутність історичних подій, дати їм пояснення, опираючись на національну ментальність, культуру та самобутність. А на думку Світлани Олександрівни, українська самобутність настільки унікальна, багатогранна і різнобарвна, що потребує вивчення, збереження і примноження для прийдешніх поколінь та відродження усього українства.

Народилася С.О.Творун 19 лютого 1960 р. в селі Гулі Барського району Вінницької області в родині вчителів. Батько, Олександр Петрович, викладав фізику, а мати, Надія Денисівна, – фізкультуру. Невдовзі родина переїхала до села Маньківці, яке і стало для Світлани рідним. 

Саме у с. Маньківка Світлана Олександрівна познайомилася з українською народною культурою, народними ремеслами, звичаями, обрядами. Вперше, як народжується писанка, вона побачила в сусідки, бабці Насті Чайки, як на верстаті тчуться верети і рушники – у сусідки, тітки Надії Балакирської, а у її чоловіка (теслі), дядька Григорія – диво майстрування дерев’яних іграшок для сусідських дітей. У родині Балакирських збиралася сусідська дітлашня, щоб послухати цікаві народні бувальщини й небилиці, загадки, прислів’я, розповіді про давні свята і старовинний побут. З того часу й зацікавилася юна Світлана народною обрядовістю.

1975 р. родина Творунів переїхала до Вінниці. У 1977 р. Світлана закінчила із золотою медаллю середню школу № 8. Нез-важаючи на багаторазові перемоги на районних олімпіадах з фізики, вступити до політехнічного інституту не пощастило. А може, й на краще, бо знайшла себе в етнології, яку полюбила на все життя. У 1978 р. вона вступила на історичний факультет Він-ницького державного педагогічного інституту, який закінчила з відзнакою 1982 р.

У студентські роки до вивчення українських автентичних свят Світлану Творун долучив кандидат історичних наук, доцент Леонід Петрович Зінченко. Він примудрився включити вивчення української обрядовості до програми з курсу «Науковий атеїзм», а потім доручив студентці написати статтю до обласної молодіжної газети про народні гадання (дати відповідь читачеві, що означають традиції, описані російським класиком Жуковським у поемі «Світлана»). Лише тоді Світлана Олександрівна зрозуміла, що російські народні обряди суттєво різняться від українських. А ще Леонід Петрович долучав своїх студентів до активної лекторської діяльності через Товариство «Знання». У травні 1982 р. це Товариство організувало перший республіканський конкурс молодих лекторів у Києві. Доповідь С.О.Творун про українські народні свята було відзначено дипломом за зайняте перше місце серед молодих лекторів УРСР.

Велику роль у становленні С.О.Творун як етнографа відіграло навчання в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського, який дав значну теоретичну базу, відкрив їй доступ до багатства архівів. Товариство «Знання» доповнило їх автентичним польовим матеріалом завдяки відрядженням з лекціями до районних та сільських клубів, бібліотек. Лекції доводилося читати і на тваринницьких фермах, тракторних станах, і навіть у полі для колгоспників. Ці лекції перетворювалися в бесіди, а лекторами ставали односельці, які ділилися з С.О.Творун унікальними етнографічними даними, на основі яких вона написала і захистила кандидатську дисертацію, а потім подальші наукові праці.

Учительська трудова діяльність С.О.Творун має широку гео-графію: вчитель історії в школах № 26 м. Житомир та № 5 м. Він-ниця, методист кабінету історії Вінницького обласного інституту підвищення кваліфікації вчителів, учитель історії школи № 1 м. Лобні у передмісті Москви, де служив її чоловік. Але бажання жити і працювати в Україні та для України перемогло, і сім’я повернулася на батьківщину. У Вінниці викладала на кафедрі світової та вітчизняної культури педінституту, а у 1992 р. перейшла працювати в обласне управління культури, спочатку заступником директора Вінницького обласного центру народної творчості, а потім головним спеціалістом обласного управління культури.

Роки роботи в галузі культури стали найбільш плідними для Світлани Олександрівни. Керівник обласного управління культури М.М.Ільчук започаткував цікаву систему підвищення кваліфікації працівників культури на місцях, у районах. Це дало змогу безпосередньо спілкуватися з сільськими працівниками культури, бібліотекарями, вчителями, організовувати фольклорні заходи на основі народних родинних і календарних свят. Уже під час першої ж репетиції Світлана Олександрівна з’ясувала, що запропоновані курсантами сценарії зі збірників є занадто примітивними, і не відповідають місцевим традиціям, після чого почалася справжня пошукова і творча робота. Працівники культури ходили до літніх односельців, щоб уточнити окремі деталі свята, записати автентичні обрядові пісні, зібрати для відтворення обряду автентичні атрибути тощо. Поставлений колективно обряд був цікавим не лише для глядачів, але й для науковців. Провівши семінари у 27 районах області, етнограф значно збагатила свій доробок не лише етнографічною інформацією, але і режисерським досвідом. У ці роки автентичні колективи Вінниччини стають безперечними лідерами на всіх фестивалях, що проходять в Україні. За три роки роботи в обласному управлінні культури Світлана Олександрівна отримала дві подяки Міністерства культури України.

Серед обласних свят, в основу яких були покладені ідеї та доробки С.О.Творун, – Всеукраїнський фестиваль витинанки, що проходив у Могилеві-Подільському в 1993 р., який етнограф збагатила традиціями і обрядовими діями. С.О.Творун була автором сценаріїв свята з нагоди 100-річчя від дня народження Насті Присяжнюк, «Осіннього родинного празника» з нагоди 60-річчя утворення Вінницького обласного центру народної творчості, робила постановки для етнографічних колективів «Брикса» с. Бохоники Вінницького району і «Дивоцвіт» смт Гнівань, які показували свою майстерність на столичних сценах Палацу культури «Україна», Золотих воріт, Будинку вчителя в Києві.

Плідна співпраця з першою на Вінниччині телестудією «СЕЛБАНГО», що транслювала свої передачі на 33-му каналі, допомогла згуртувати цікаву творчу групу, яка протягом 1992-1994 рр. відзняла 21 телевізійну передачу про українські народні свята. Вони увійшли до двох циклів: «Від Коляди до Калити» (13 телевізійних передач про календарні звичаї, свята і обряди українців Поділля) і «В сімейному колі» (8 телевізійних передач про подільські родинні свята, звичаї і обряди). Автором і ведучою була С.О.Творун, оператори О.Пастернак, О.Охотов, О.Машталер. Слава про ці передачі докотилася й до національного каналу УТ-1, і їх автора С.О.Творун запросили до участі в зйомках навчально-популярної телепрограми «Один із тисячі уроків». Разом із телестудією УТ-1 Світлана Олександрівна зробила три півгодинні документальні фільми про подільську автентичну обрядовість, які увійшли до вищеназваної телепрограми, це – «Зелені свята. Русалчин Великдень» (1996), «Колодка» (1997), «Великдень» (1999).

2002 р. на Вінницькому обласному державному телебаченні було відзнято ще два авторські документальні народознавчі фільми, це – «Купала» (оператор О.Г.Хохлов, редактор О.В.Пасічник) та «Спасова борода» (оператор В.Ф.Бондар, редактор О.В.Пасічник).

З 1996 р. С.О.Творун працює у вищій школі: у 1996-2000 рр. – заступником директора Вінницького коледжу менеджменту, у 2000-2003 рр. – доцентом Вінницького інституту регіональної економіки, а з вересня 2003 р. – доцентом Вінницького навчально-наукового інституту економіки Тернопільського національного економічного університету. Сім років очолювала кафедру загальнонаукових гуманітарних дисциплін.

Проте захоплення етнологією не полишило Світлану Олександрівну і під час роботи в економічних ВНЗ. Її цікавить проблема популяризації народної автентичної культури серед молоді. Хвилює, чому сучасне населення за роки незалежності встигло ознайомитися з американськими, англійськими, китайськими святами, купує їх атрибути, але не знає своїх. Закралася думка, що поліпшити ситуацію можна через появу на ринку святково-обрядових товарів і послуг та донесення етнографічних знань до майбутніх економістів і підприємців. Так, у 1996 р. в коледжі менеджменту, а в 1997 р. у Вінницькому навчально-науковому інституті економіки Тернопільського національного економічного університету Світлана Олександрівна запровадила авторський курс «Практична етнологія для ділових людей», під час якого студенти знайомилися з українською народною культурою, розглядали проблеми її популяризації за допомогою підприємницької діяльності. Завдяки спільним напрацюванням вийшла книга з однойменною назвою – «Практична етнологія для ділових людей», яка перевидавалася 4 рази і здобула популярність не лише в студентів, але і в їхніх батьків, сусідів, учителів – всіх, хто цікавиться українською народною культурою.

Світлана Олександрівна Творун – автор понад 50 наукових та науково-популярних публікацій з української етнології. Серед найбільш відомих: монографія «Українські обрядові хліби» (на матеріалах Поділля) (2006), навчальний посібник «Історія україн-ської культури», написаний у співавторстві з І.М.Зарішняк. Її наукові статті друкували такі відомі журнали, як «Народна творчість та етнографія», «Українознавство», «Початкова школа», «Людина і світ», «Світлиця». Останні статті «„Язичництво“ чи „архаїчне православ’я“?», «Культурні корені української меншовартості» отримали широкий відгук серед читачів. Її публікації розміщено в збірниках матеріалів міжнародних та українських наукових конференцій.

Для популяризації народних свят у Вінницькому навчально-науковому інституті економіки С.О.Творун щорічно проводить Свято Колодія, майстер-клас із написання великодньої писанки, які дуже полюбляють студенти. Силу і натхнення вона знаходить у корінні свого народу та в його святості.

Світлана Олександрівна каже, що для неї справжнє щастя – це займатися улюбленою справою і кожен раз по-новому відкривати багатогранну історичну самобутність України, черпати з неї мудрість для побудови успішного майбутнього нашої держави.

Л.Г.Мовчан

Література

Творун, С. Практична етнологія для ділових людей : навч. посіб. / С.О. Творун. – Вінниця : Кн.-Вега, 2005. – 216 с. : іл.; 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця : Кн.-Вега, 2009. – 288 с. : іл. – Бібліогр.: с. 279-288.

Її ж. Українські обрядові хліби: на матеріалах Поділля / С.О. Творун. – Вінниця : Кн.-Вега, 2006. – 96 с. : іл. – Бібліогр.: с. 83-87.

Її ж. «Мрію про інтелектуальний магазин-музей хліба» : [інтерв’ю з С. Творун про хліб] / С. Творун ; зап. А. Штельмах // Місто. – 2013. – 7 серп. – С. 5 : фото.

Зарішняк, І.М. Історія української культури : навч. посіб. / І.М. Зарішняк, С.О. Творун ; Терноп. нац. екон. ун-т, Вінниц. ін-т економіки. – Вінниця : Едельвейс і К., 2011. – 328 с. : іл. – Бібліогр. в кінці розд.

* * *

Гальчак, С. Творун Світлана Олександрівна / С. Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ – поч. ХХІ ст. / С. Гальчак. – 2-ге вид., допов. – Вінниця, 2013. – С. 794-795.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2015 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. Вінничани – Герої Небесної Сотні
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  4. Килимник Степан Іванович
  5. Лютий
  6. Пісенне століття Марії Руденко
  7. Берегиня української самобутності
  8. Мужній воїн, новатор бібліотечної справи
  9. Березень
  10. Яблуні Благовіщення Михайла Вдовцова
  11. Присутність Бога у Картині, або Меланхолійна Мудрість Художника Федора Коновалюка
  12. Багатогранність її таланту
  13. Квітень
  14. Травень
  15. Подвижник і патріот
  16. Браїлівські подорожі генія музики
  17. Червень
  18. Павло Іванович Хавлюк – дослідник старожитностей Поділля
  19. Липень
  20. Науковець і письменник
  21. Серпень
  22. Вересень
  23. Її життя бере початок від матері-землі
  24. Юзеф Антоній Аполлінарій
  25. Жовтень
  26. Творча спадщина Самуїла Рабіна
  27. Поетичне місіянство Володимира Забаштанського
  28. Подільський фенікс
  29. Листопад
  30. Два життя Леоніда Куцого
  31. Людина світової слави
  32. Грудень
  33. Першовідкривач таємниць «Вервольфу»
  34. «Так говорять і в нас – на Поділлі»:
  35. Відомості про авторів текстових довідок
  36. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше