ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2015 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

ЛЮТИЙ

1 130 років від дня народження Леона Ігнаци Бялковського (01.02.1885, с. Пасинки, нині Шаргород. р-ну – 21.01.1952, м. Люблін, Польща), польського історика, академіка АН Польщі (1949). Закінчив Краківський університет. 1918-1920 рр. – приват-доцент Українського державного Кам’янець-Подільського університету. Емігрував до Польщі. З 1926 р. – професор Люблінського університету. Автор праць з соціально-економічної історії окремих районів Польщі та Поділ-ля ХV-XVII ст. Досліджував генеалогію польських шляхетських родин. Ідеалізував часи польського панування в Україні.

Література та інтернет-ресурс:

Черняк, В.В. Леон Бялковський: польський академік з Поділля : [про наук. спадщину та життєву долю вченого] / В.В. Черняк // Матеріали ХІІІ Поділ. історико-краєзн. конф.: присвяч. 80-річчю від дня народж. І.С. Винокура (18-19 листоп. 2010 р.) / гол. ред. О.М. Завальнюк. – Кам’янець-Поділ., 2010. – С. 626-636. – Бібліогр. в кінці ст.

Бялковський Леон Ігнаци [Електронний ресурс] : [кор. біогр.] // Інститут історії України НАН України. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Byalkovskyj_L (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

3 75 років від дня народження Йосипа Романовича Салдана (03.02.1940, с. Лівчиці Жидачів. р-ну Львів. обл.), офтальмолога, доктора медичних наук (1991), професора (1992). Закінчив Чернівецький медичний інститут з відзнакою (1962). Працював офтальмологом Миколаївської центральної лікарні Миколаївської обл. (1962-1965). Протягом 1965-1988 рр. наукова діяльність Й.Р.Салдана пов’язана з Одеським НДІ очних хвороб і тканинної терапії ім. академіка В.П.Філатова з перервою (1972-1975), коли він був лікарем-консультантом у Республіці Афганістан. З 1988 р. життя і діяльність вченого пов’язані з Вінницьким національним медичним університетом ім. М.І.Пирогова, де він очолив кафедру очних хвороб. Йосип Романович є новатором із застосування нових методик в офтальмохірургії. Вперше у Він-ницькій області в 1989 р. він впровадив у клінічну практику імплантацію штучних кришталиків, нові оперативні втручання при глаукомі та лазерні технології для лікування офтальмопатології. Професор Й.Р.Салдан – член редколегії чотирьох всеукраїнських медичних журналів, член Київської спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій, член Міжнародного офтальмохірургічного товариства, член Асоціації офтальмологів України. Неодноразово виступав за кордоном на конференціях та симпозіумах з різних питань офтальмології (Італія, Швейцарія, Болгарія, Швеція, США). Очолює Вінницьке обласне товариство офтальмологів. Автор понад 200 наукових праць, більше 30 раціоналізаторських пропозицій та 30 авторських свідоцтв на патенти. За винахідницьку діяльність нагороджений дипломом Виставки досягнень народного господарства УРСР. Відмінник охорони здоров’я України.

Література:

Подільський, Е. Стежкою від дороги Філатова / Е. Подільський // Вінниччина медична. – 2011. – № 8-9 (черв.). – С. 18.

В ім’я прозріння : біобібліогр. покажч. : до 70-річчя Салдана Йосипа Романовича / Вінниц. НМУ ім. М.І. Пирогова, наук. б-ка ; уклад.: Л.В. Сухарєва, Н.М. Кравчук ; відп. за вип. Л.І. Шпукал. – Вінниця, 2010. – 40 с. : іл. – (Вчені нашого ун-ту).

4 135 років тому народився Климент Васильович Квітка (04.02.1880, с. Хмелів, нині Сум. обл. – 19.09.1953, м. Мос-ква, РФ), український і російський музикознавець-фольклорист, один із основоположників радянської музичної етнографії. Автор численних теоретичних праць, присвячених українському музичному фольклору. Закінчив Київський університет святого Володимира, нині Національний університет ім. Т.Шевченка (1902) та Київське музичне училище. Здійснив ряд подорожей по Вінниччині для запису народних мелодій. Деякий час жив і працював у м. Могилів-Подільський та навколишніх селах. Найвидатніші хорові композиції Миколи Леонтовича створено на мелодії, які записав К.Квітка.

Література:

Подолинний, А.М. Квітка Климент Васильович : [біогр. довід. про авт. книги «Нариси української народної музики» К.В. Квітку, який працював на Вінниччині] / А.М. Подолинний // Вінниччина фольклорна : довідник / уклад.: А.М. Подолинний, Т.О. Цвігун. – Вінниця : Кн.-Вега, 2004. – С. 34-35 : фото.

Завальнюк, К.В. Родина Косачів та Східне Поділля / К.В. Завальнюк, Т.В. Стецюк // Четверта Могилів-Поділ. наук.-краєзн. конф. (28-29 верес. 2012 р.) / відп. ред. Л.В. Баженов. – Кам’янець-Поділ., 2012. – С. 258-268. – Бібліогр. в кінці ст.

5 5 років тому (05.02.2010) у м. Вінниця розпочало свою роботу Генеральне Консульство Республіки Польща. Ця подія стала завершальним етапом наполегливої кількарічної роботи міської та обласної влади з польською стороною. Генеральне Консульство Республіки Польща відкрило свої двері для мешканців трьох областей: Вінницької, Хмельницької та Житомирської. На той час в.о. Генерального Консула став пан Анджей Сломські. Оскільки Польща входить до країн шенгенського простору, вінничани та мешканці сусідніх регіонів отримали власне вікно в Європу.

Література та інтернет-ресурс:

Мороз, О. У Вінниці відкрилося польське консульство / О. Мороз // Вінниц. газ. – 2010. – 9 лют. – С. 1, 2.

Генеральне Консульство Республіки Польща у Вінниці [Електронний ресурс] // Генеральне Консульство Республіки Польща у Вінниці : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://portaltest.msz.gov.pl/uk/p/winnica_ua_k_uk/  (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

8 60 років від дня народження Сергія Варфоломійовича Савчука (08.02.1955, с. Денихівка Тетіїв. р-ну Київ. обл.), будівельника, депутата Вінницької міської ради 5 та 6 скликань, голови постійної комісії міської ради з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи. Закінчив Немирівський будівельний технікум (1974), Вінницький політехнічний інститут (1984). З 1978 р. пов’язав своє життя і трудову діяльність з м. Вінниця. Працював майстром на заводі «Будіндустрія», провідним інженером у Вінницькому міському житлово-експлуатаційному об’єднанні. В жовтні 1984 р. призначений начальником Вінницького управління міжрайонного ремонтно-будівельного управління. Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З 1990 р. займається підприємницькою діяльністю.

Інтернет-ресурс:

Савчук Сергій Варфоломійович [Електронний ресурс] : [біогр. дані] // Моя Вінниця : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.myvin.com.ua/ru/politics/ukraina/general/5silna.html (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

10 60 років від дня народження Анатолія Степановича Кондюка (10.02.1955, с. Борівка Чернівец. р-ну), композитора, художнього керівника та головного балетмейстера ансамблю пісні і танцю «Поділля» Вінницької державної обласної філармонії, заслуженого артиста України. Закінчив Вінницьке професійно-технічне училище № 5 у 1970 р. Згодом працював у заслуженому ансамблі народного танцю України «Подолянка», який базувався при клубі Вінницького заводу тракторних агрегатів. З 1977 р. Анатолій Кондюк працює художнім керівником в Будинку культури «Електротехнік». З часом танцювальний гурток, керований Анатолієм Кондюком, переростає в ансамбль «Веселка», який згодом був удостоєний почесного звання «народний». У 1988 р. заочно закінчив Ленінградську академію мистецтв – відділ режисури і хореографії. У 1995 р. очолив державний ансамбль пісні і танцю «Поділля». З ініціативи і за сприяння А. Кондюка 2000 року у Вінницькому училищі культури і мистецтв ім. М. Леонтовича відкривається хореографічний відділ. З 2004 р. Анатолій Степанович – доцент музично-педагогічного факультету ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського та голова Вінницького обласного відділення Всеукраїнської національної музичної спілки.

Література:

Поляхівський, Я. Веселка від «Трембіти» до «Поділля» : віхи творч. балетмейстера і композитора Анатолія Кондюка / Я. Поляхівський // Вінниц. край. – 2009. – № 1. – С. 102-107.

13 75 років від дня народження Олександра Макаровича Голяченка (13.02.1940, с. Малі Горошки, нині у складі м. Володарськ-Волин. Житомир. обл.), лікаря, доктора медичних наук (1980), професора (1987). Закінчив Вінницький медичний інститут (1963), де й працював упродовж 1966-1972 рр. Лікар (1972-1983), завідувач (1983-2003), професор кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я з курсом історії медицини Тернопільської медичної академії ім. М.І.Горбачевського. Сформулював основні засади організації медичної допомоги сільському населенню України та охорони здоров’я в Україні за умов ринкової економіки та реформування системи охорони здоров’я в нашій державі.

Література:

Хоменко, К.Д. Голяченко Олександр Макарович / К.Д. Хоменко // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2003. – Т. 2 : Б-Біо. – С. 126 : портр. – Бібліогр. в кінці ст.

Ганіткевич, Я. Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіткевич. – Л., 2004. – Зі змісту: [Про О.М. Голяченка]. – С. 193, 208, 212, 318.

Голяченко Олександр Макарович : (до 70-річчя від дня народж.) // Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. – 2010. – № 1. – С. 90-91.

● 70 років від дня народження Віктора Олександровича Шеншина (13.02.1945, с. Мончин Погребищ. р-ну), інженера, політолога. Навчався в Харківському вищому військовому авіаційному училищі (1966). У 1966-1990 рр. – проходив службу в Збройних силах СРСР. Учасник бойових дій. Закінчив Московську вищу партійну школу (1984). Після звільнення з армії (1990-1992) працював у партійних органах. З 1995 рр. – в Замостянському центрі зайнятості. Працює економістом, зав. відділом перенавчання та профорієнтації населення. 2006-2007 рр. – помічник-консультант на громадських засадах народного депутата України. З липня 2010 р. – радник міського голови м. Вінниця, з 11.03.2011 р. – радник генерального директора ЗАТ «Новосвіт». Був депутатом Вінницької міської ради 5-го скликання (2006-2010 рр). Займається громадською діяльністю.

Інтернет-ресурс:

Шеншин Віктор Олександрович [Електронний ресурс] : [біогр. дані] // Моя Вінниця : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.vmr.gov.ua/Lists/CityCouncil/ShowContent.aspx?ID=30 (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

● 55 років від дня народження Миколи Сергійовича Гедза (13.02.1960, с. Нова Гребля Калинів. р-ну), літературознавця, письменника, краєзнавця, відмінника освіти України, члена НСПУ (2005), НСЖУ (2008), НСКУ (2010), Вінницького обласного краєзнавчого об’єднання «Поділля». Здобув філологічну освіту у Вінницькому ДПІ ім. М.Островського (1981). Учителював у школах Липовецького та Калинівського районів (1981-1987). Понад 19 р. очолював Кіровську загальноосвітню школу на Калинівщині (1987-2006). Активно займаючись краєзнавством, постійно публікує свої розвідки в періодичних виданнях, наукових збірниках. Він – редактор 15 краєзнавчих, наукових та літературно-художніх видань, видавець та головний редактор обласної мистецько-краєзнавчої газети «Пульсуючі джерела» (2008-2009). Учасник багатьох міжнародних, регіональних науково-краєзнавчих конференцій. Був керівником районного поетичного клубу «Сузір’я» (2002-2010). М.С.Гедз – автор книг «Освячення пам’яті», «Колосся вічності» (2010), «Десна Богова засвідчить» (2012, 2013), поетичних збірок «Аранжування заметілі», «Від безіменної ріки. Сонети» (2004 рік), «Загадкова абетка» (2010). Упорядник ряду ліричних збірок поетів Калинівщини. Автор слів пісні «Дарунок купальської ночі», яка отримала гран-прі IX міжнародного фестивалю «Золотий Орфей» (2003). Автор ескізу прапора та тексту гімну села Нова Гребля (композитор В. Борецький). Лауреат премії «Подільська пектораль» (2005).

Література:

Гедз, М.С. Зі снівниці літ / М. Гедз. – Вінниця : Нілан-ЛТД, 2013. – 288 с. : фото. – (Генеалогія).

Гедз, М.С. Десна Богова засвідчить / М. Гедз. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2013. – 144 с. : іл., карти, фото.

* * *

Гедз, М. Про автора / М. Гедз // Освячення пам’яті / М. Гедз. – Вінниця, 2010. – С. 82.

Гальчак, С.Д. Краєзнавці Східного Поділля / С.Д. Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі: XIX – поч. XXI ст. / С.Д. Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 423-755. – Бібліогр. в кінці ст. – Зі змісту: Гедз Микола Сергійович. – С. 485-486.

14 100 років від дня народження Марії Оксентіївни (Авксентіївни) Руденко (14.02.1915, с. Слобода-Яришівська, нині Могилів-Поділ. р-ну – 14.05.2003, там само), фольклористки, етнографа, педагога, краєзнавця, майстрині народного живопису та витинання, заслуженого працівника культури УРСР (1970) (див. розширену довідку в кінці місяця).

15 95 років від дня народження Олександра Євдокимовича Кучеренка (15.02.1920, с. Соснівка, нині Погребищ. р-ну – 02.10.1991, м. Вінниця), доктора медичних наук (1967), професора Вінницького медінституту (нині Вінницький націо-нальний медичний університет ім. М.І.Пирогова). У 1935 р. вступив до Бердичівського медичного технікуму. Навчання у Вінницькому медичному інституті, яке перервала війна, вдалося закінчити після демобілізації. В числі кращих студентів був залишений на науковій роботі. Працюючи в хірургічній клініці інституту, Кучеренко пройшов шлях від ординатора до професора. З 1968 р. Олександр Євдокимович завідував кафедрою травматології, ортопедії і військово-польової хірургії Вінницького медичного інституту ім. М.І.Пирогова. Основні наукові роботи присвячені дослідженню питань клініки і лікування захворювання суглобів кінцівок, а також вивченню шляхів профілактики виробничого травматизму на промислових підприємствах міста і області. О.Є.Кучеренко опублікував більше 87 робіт і методичних рекомендацій. Він – автор двох винаходів. Відзначений дипломом другого ступеня Виставки досягнень народного господарства УРСР. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями «За победу над Германией» і «За освобождение Праги».

Література:

Гальчак, С. Із когорти славних [про О.Є. Кучеренка] / С. Гальчак // Земля над Россю : краєзн. нариси / С. Гальчак. – Він-ниця, 1995. – С. 111-112.

● 65 років від дня народження Марії Василівни Гоцуляк (15.02.1950, с. Воєводчинці Могилів-Поділ. р-ну), майстрині декоративно-ужиткового мистецтва, журналістки і поетеси, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2002), НСЖУ (1981), лауреата премії ім. Івана Огієнка (2004). Закінчила Тульчинське культосвітнє училище. Протягом 1973-1979 рр. проживала на Полтавщині. Працювала в місцевій пресі та заочно навчалася в Київському державному університеті ім. Т.Шевченка. Згодом, після закінчення навчального закладу, переїхала до м. Могилів-Подільський, де мешкає і нині. Працювала на різних посадах у районній газеті «Слово Придністров’я», починаючи від кореспондента до заступника головного редактора. Була одним із організаторів та директором Могилів-Подільського будинку народної творчості (1991-1999). З 2003 р. – директор Могилів-Подільського районного музею етнографії та народного мистецтва ім. М.А.Руденко. Учасниця всеукраїнських, обласних виставок та симпозіумів. Персональні виставки проходили у Вінниці, Коломиї, Львові. Значна частина творів знаходиться в музейних та приватних колекціях у різних країнах світу. Автор поетичних збірок «Вечірня елегія» (2004), «Сповідь Чураївни» (2009), книги новел та есеїв «Пливе човен», мистецького фотоальбому «Запрошую до світлиці» (2007).

Література:

Погуляйло, С. Жар-птицю відпустіть на волю : [про засл. майстра нар. творчості М. Гоцуляк] / С. Погуляйло // Жінка. – 2012. – № 8. – С. 32, 33.

Войтович, В.В. Марія Гоцуляк : розмаїття талантів / В.В. Войтович, А.П. Соляр // Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзн. дослідж. : матеріали XXV Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., 11-12 жовт. 2013 р. – Вінниця, 2013. – С. 536-544.

16 120 років тому (16.02.1895) у Вінниці М.Коцю-бинський написав повість «Для загального добра», яка відтворює враження письменника від роботи у Філоксерній комісії в Молдавії. Вперше надрукована в журналі «Зоря» (1896, № 1-4). На конкурсі журналу їй було присуджено третю премію. Окремим виданням вийшла у Львові 1896 р. Належить до циклу про беcсарабське життя.

Література:

Коцюбинський, М. Для загального добра : повість / М. Коцюбинський // Що записано в книгу життя : повісті та оповід. / М. Коцюбинський. – Х., 1994. – С. 416-424.

17 140 років від дня народження Федора Мико-лайовича Сенгалевича (17.02.1875, с. Бахтин, нині Мурова-нокуриловец. р-ну – 21.11.1941, м. Київ), українського лікаря, краєзнавця, літератора. Навчався в Київському та Юр’ївському університетах. Протягом 1908-1923 рр. працював у земській лікарні в Богуславі, потім – лікарем у Лук’янівській тюрмі в Києві. Засновник і керівник музею та гімназії в Богуславі у 1917-1918 рр. Автор розвідок «Київські лірники», «Гаївки», «Київський некропіль» та ін. Вивчав історію Києва. Видав збірку «Повітові оповідання».

Література:

Подолинний, А.М. Сенгалевич Федір Миколайович / А.М. Подолинний // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 304.

● 95 років від дня народження Василя Васильови-ча Порика (17.02.1920, с. Соломірка, нині с. Порик Хмільниц. р-ну – 22.07.1944, Енен-Льєтар (Франція), учасник руху Опору, Національний Герой Франції, Герой Радянського Союзу (1964, посмертно). У Червоній Армії – з 1939 р. У 1941 р. закінчив Харківське військове піхотне училище. На початку Великої Вітчизняної війни, воюючи в складі 6-ї армії Південно-Західного фронту, опинився в оточенні і потрапив у полон до так званої «Уманської ями». Звідти як військовополонений відправлений у концтабір Бомон у провінції Артуа, департаменту Па-де-Кале (Франція). Тут він установив зв’язок із учасниками французького руху Опору. Став одним із організаторів «Групи радянських патріотів», яка разом із представниками інших національностей відкрито виступала проти гітлерівців. Після втечі з табору Василь Порик створив партизанський загін, який з липня 1943 р. боровся проти фашистських окупантів у Північній Франції. З 1944 р. В.Порик був членом Центрального комітету радянських військовополонених у Франції. Загинув 22 липня 1944 р. під час виконання бойового завдання. Ім’я героя висічене на стіні Арраської фортеці серед інших імен борців французького руху Опору. На його могилі встановлено пам’ятник. На батьківщині В.В.Порика створено музей. У Києві, Вінниці, Хмельницькому ім’ям Героя Радянського Союзу Василя Порика названо вулиці, відкрито меморіальні дошки.

Література та інтернет-ресурс:

Лис, В.М. Сині проліски : повість. Для серед. та ст. шкіл. віку / В.М. Лис ; худож. оформл. Є.Є. Котляра. – К. : Веселка, 1983. – 174 с.

П’єррар, А. Юнак з трояндою : пер. з фр. / А. П’єррар. – К. : Політвидав України, 1971. – 130 с.

Підласко, Т.В. Меморіальний музей В.В. Порика : путівник / Т В. Підласко. – 2-ге вид., випр. і допов. – О. : Маяк, 1987. – 64 с. : іл.

Порик Василий Васильевич [Електронний ресурс] : [повні тексти біогр. Героїв Рад. Союзу, Героїв РФ, Героїв Соц. Праці, повних кавалерів ордена Слави та ордена Труд. Слави] // Патріотичний інтернет-проект «Герои страны» : [веб-сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=1945 (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана. – Мова рос.

19 55 років від дня народження Світлани Олександрівни Творун (19.02.1960, с. Гулі Бар. р-ну), етнолога, історика, фольклористки, краєзнавця (див. розширену довідку в кінці місяця).

20 50 років від дня народження Яни Петрівни Іщенко (20.02.1965, м. Кагарлик Кагарлиц. р-ну Київ. обл.), вченого-економіста, кандидата економічних наук (2010). По закінченні (1987) Української сільськогосподарської академії працювала у Вінницькій філії цього навчального закладу. Закінчила аспірантуру (1998). У 2012 р. присвоєно вчене звання доцента кафедри організації обліку та звітності Вінницького національного аграрного університету. Коло наукових інтересів Я.П.Іщенко: історія, теорія і практика бухгалтерського обліку підприємств аграрного сектору економіки. Вона – автор понад 80 наукових праць, у тому числі – 4 монографій і посібника з методології та методики бухгалтерського обліку. Педагогічну та наукову діяльність Я.П.Іщенко поєднує з участю в громадських професійних організаціях, зокрема вона – активний член Федерації аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України, учасник багатьох конференцій, міжнародних конгресів, семінарів в Україні та за її межами.

Інтернет-ресурс:

Іщенко Я.П. Розвиток класифікації витрат відповідно до вимог управління [Електронний ресурс] / Я.П. Іщенко. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://intkonf.org/ischenko-yap-rozvitok-klasifikatsiyi-vitrat-vidpovidno-do-vimog-upravlinnya/ (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

21 195 років від дня народження Аполло Коженьовського (21.02.1820, с. Гоноратка, нині Оратів. р-ну – 23.05.1869, м. Краків), польського письменника, автора сатиричних і ліричних творів, батька англійського письменника Джозефа Конрада.

Література:

Подолинний, А.М. Коженьовський Аполло / А.М. Подолинний // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 152-153.

Мельник, В. Голгофа Аполло Коженьовського / В. Мельник // Подільські джерела : альманах / голов. ред. Л.М. Загородня. – Вінниця, 2012. – № 3 : Річ Посполита: вінницький слід. – С. 127-132 : портр.

22 95 років (22.02.1920) відтоді, як у Літині вийшов перший номер газети «Вісник Літинського ревкому», на основі якого згодом постала районна газета «Літинський вісник».

Література:

Дубенчук, А. Нашій газеті – 80! / А. Дубенчук // Літин. вісн. – 2000. – 19 лют. – С.1.

Свічколап, О. Історична довідка / О. Свічколап // Літин. вісн. – 2010. – 3 черв. – С.1.

Мальченко, Н.М. Дорогі друзі, для вас – наше слово! : [про роботу та колектив редакції «Літинський вісник»] / Н.М. Мальченко // Літин. вісн. – 2013. – 6 черв. – С. 1.

23 100 років тому народився Кирило Іванович Целик (23.02.1915, с. Велика Кісниця Ямпіл. р-ну – 08.02.1945, похов. у м. Костшін, Польща), Герой Радянського Союзу (1945, посмертно). Закінчив 7 класів. Працював рахівником у рідному колгоспі. У Червоній Армії – з 1937 р. 1940 р. закінчив Київське військове піхотне училище. В боях з німецько-фашистськими загарбниками – з 1941 р. Воював на багатьох фронтах. Особливо відзначився в боях на Кюстрінському плацдармі (1-й Білоруський фронт). У бою 8 лютого 1945 р. із передового спостережного пункту як командир керував вогнем дивізіону. В критичний момент бою, викликавши вогонь на себе, загинув. Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни І ступеня, трьома орденами Червоної Зірки.

Література та інтернет-ресурс:

Огонь на себя : Целик Кирилл Иванович : [нарис] // Овеянные славой имена: Герои Сов. Союза – уроженцы Винничины / ред. Г.Я. Буртяк. – 2-е изд., перераб. и доп. – О., 1989. – С. 276-277.

Целик Кирилл Иванович [Електронний ресурс] : [повні тексти біогр. Героїв Рад. Союзу, Героїв РФ, Героїв Соц. Праці, повних кавалерів ордена Слави та ордена Труд. Слави] // Патріотичний інтернет-проект «Герои страны» : [веб-сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=5904 (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана. – Мова рос.

25 145 років (25.02.1870) з початку експлуатації першого Жмеринського залізничного вокзалу.

Література:

Антонюк, О.М. Без минулого немає майбутнього : із історії м. Жмеринка / О.М. Антонюк. – Вінниця : Нілан-ЛТД, 2013. – 280 с. : фото.

Жмеринка славна не тільки Остапом Бендером : [про закінчення реставрації Жмерин. залізнич. вокзалу] // Новини Він-ниччини. – 2012. – 4 лип. – С. 2.

Яремчук, О. Напередодні свого 110-річчя Жмеринський вокзал знову засяяв, як нова копійка : [про. урочис. відкр. вокзалу після ремонтно-реставрац. робіт] / О. Яремчук // Вінниччина. – 2013. – 29 берез. – С. 1 : кольор. фото.

28 95 років від дня народження Григорія Кириловича Смагла (28.02.1920, с. Велика Вулига, нині Тиврів. р-ну – 15.03.1995, м. Вінниця), колишнього заступника директора з наукової роботи Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва, учасника Другої світової війни (див. розширену довідку в кінці місяця).

● 100 років тому народився Василь Никифоро-вич Баранюк (28.02.1915, с. Лука-Мелешківська Вінниц. 

р-ну – 06.02.1990), Герой Радянського Союзу (1945). По завершенні навчання в неповній середній школі працював бригади-ром-механіком МТС. З 1936 р. – у Червоній Армії. 1939 р. закінчив Харківське бронетанкове училище. У тому ж році брав участь у бойових діях на радянсько-фінському фронті. Учасник Великої Вітчизняної війни, яку пройшов з першого до останнього дня. Під кінець війни, у званні полковника, командував 108-ю танковою бригадою 9-го танкового корпусу 3-ї ударної армії (1-й Білоруський фронт), яка під час історичної Берлінської операції наступала на столицю Рейху. Особливо відзначилась вона наприкінці квітня 1945 р. у боях за передмістя Берліна – Мальхов, а також під час вуличних боїв у самому Берліні. Після війни продовжував військову службу. З армії звільнився 1975 року у званні генерал-майора. Мешкав у Москві. Нагороджений багатьма вітчизняними орденами і медалями, а також іноземними відзнаками.

Література та інтернет-ресурс:

Последний штурм : Баранюк Василий Никифорович : [нарис] // Овеянные славой имена: Герои Сов. Союза – уроженцы Винничины / ред. Г.Я. Буртяк. – 2-е изд., перераб. и доп. – О., 1989. – С. 27-29.

Баранюк Василий Никифорович [Електронний ресурс] : [повні тексти біогр. Героїв Рад. Союзу, Героїв РФ, Героїв Соц. Праці, повних кавалерів ордена Слави та ордена Труд. Слави] // Патріотичний інтернет-проект «Герои страны» : [веб-сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=16561 (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана. – Мова рос.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2015 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. Вінничани – Герої Небесної Сотні
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  4. Килимник Степан Іванович
  5. Лютий
  6. Пісенне століття Марії Руденко
  7. Берегиня української самобутності
  8. Мужній воїн, новатор бібліотечної справи
  9. Березень
  10. Яблуні Благовіщення Михайла Вдовцова
  11. Присутність Бога у Картині, або Меланхолійна Мудрість Художника Федора Коновалюка
  12. Багатогранність її таланту
  13. Квітень
  14. Травень
  15. Подвижник і патріот
  16. Браїлівські подорожі генія музики
  17. Червень
  18. Павло Іванович Хавлюк – дослідник старожитностей Поділля
  19. Липень
  20. Науковець і письменник
  21. Серпень
  22. Вересень
  23. Її життя бере початок від матері-землі
  24. Юзеф Антоній Аполлінарій
  25. Жовтень
  26. Творча спадщина Самуїла Рабіна
  27. Поетичне місіянство Володимира Забаштанського
  28. Подільський фенікс
  29. Листопад
  30. Два життя Леоніда Куцого
  31. Людина світової слави
  32. Грудень
  33. Першовідкривач таємниць «Вервольфу»
  34. «Так говорять і в нас – на Поділлі»:
  35. Відомості про авторів текстових довідок
  36. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше