ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2015 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Людина світової слави

До 155-річчя від дня народження Ігнація Падеревського

(18.11.1860-29.06.1941)

У листопаді 2015 р. виповнюється 155 років від дня народження Ігнація Падеревського – нашого земляка, багатогранної особистості, яка поєднала в собі таланти піаніста-віртуоза, композитора, педагога, літератора, науковця, державного та громадського діяча, неперевершеного оратора, мецената. Людина-легенда, патріот, гуманіст, довге яскраве життя якого стало прикладом самовідданого служіння народу і високому мистецтву.

Спираючись на дані простого переліку тих видів діяльності, в яких Падеревський невтомно реалізовував себе протягом усього життя, постають питання, як формувалася особистість Падеревського на рухливому соціально-історичному фоні, як реалізовував він себе на ниві музичного мистецтва, як і коли бажання безкорисно служити найбільш моральній категорії людського суспільства – народові – переросло у цілеспрямовану політичну діяльність. Відповісти на ці запитання допоможуть факти з життя митця.

Народився Ігнацій Ян Падеревський 18 листопада 1860 р. у селі Курилівка (тепер Хмільницький район), в подільському маєтку багатих польських поміщиків Івановських, керуючим у яких служив його батько – Ян Падеревський.

Ігнацій Падеревський, як представник глибоко патріотичної родини, визріванню ранніх демократичних нахилів зобов’язаний своїм предкам. Його дід свого часу за вільнодумство був засланий царським урядом до Сибіру, де і народилася мати Ігнація – Поліксена, з роду Новіцьких. Батько брав дієву участь у визвольній боротьбі і саме за переховування зброї для польських повстанців у 1863 р. його було заарештовано, і малолітній Ігнацій разом із сестрою протягом року виховувалися в тітки (адже мати майбутнього композитора і піаніста померла невдовзі після його народження, похована на курилівському цвинтарі).

Музичні здібності Ігнація проявились досить рано. У три роки він підбирав по слуху знайомі мелодії на фортепіано, в чотири – навчався у приватних учителів, а в 12 років виступав з концертами у Хмільнику, Вінниці, демонструючи блискучу техніку і музичність. Повторюючи моцартовські прийоми, юний музикант грав на фортепіано при закритій рушником клавіатурі.

У 1872 р. Падеревський побував у Києві. Відвідав там кілька оперних вистав, познайомився з відомим композитором В.Зарембою. Вражений грою юного піаніста, В.Заремба присвятив йому збірник фортепіанних творів, назвавши його «Малий Падеревський».

Талант і працездатність юного музиканта допомогли йому в 1872-1878 рр. навчатися на фортепіанному відділі Варшавського музичного інституту. Саме в ці роки стався конфлікт студента Ігнація Падеревського з директором навчального закладу, який примушував студентів грати в інститутському оркестрі і вважав, що, крім головного інструмента, кожен учень повинен володіти навиками гри на інших. Такі вимоги викликали супротив молодого шляхтича, який навідріз відмовився грати в оркестрі. Побачивши в такій відмові прояв бунту, директор відрахував Падеревського з навчального закладу. Лише заступництво викладачів за свого улюбленого учня повернуло Ігнація в ряди студентів.

Після отримання музичної освіти, у 1878 р. здібного юнака залишили в інституті викладачем по класу фортепіано. З 1880 р. І.Падеревський вивчав інструментування і композицію в Берліні (там йому пощастило познайомитися з р.Штраусом, А.Рубінштейном, П.Сарасате), з 1884 р. – продовжував навчання у Відні, у 25 років отримав посаду професора-викладача фортепіано у Страсбурзі. 

Музична кар’єра І.Падеревського розпочалася у 1885 р. й відразу ж захопила шанувальників фортепіанного мистецтва. Після артистичних дебютів у Відні (1887), Парижі (1889), Лондоні (1890) і Нью-Йорку (1891) ім’я Падеревського ставили нарівні з ім’ям Ференца Ліста – обох називали величними піаністами світу. Творчий образ його як виконавця характеризувався блискучою майстерністю, яка проявлялася в усіх видах піаністичної техніки, величезним емоційним діапазоном і тією глибиною співучості звуку, яка дозволила критику й есеїсту Л.Ратинсбонну назвати його «воскреслим Шопеном».

Яскравий, зовнішньо-гіпнотичний образ маестро, його поведінка викликали захоплення і любов у публіки. Довге руде волосся, аристократичність, невимушеність, елегантність, витонченість манер, чарівна посмішка та особлива привабливість справляли на сучасників враження «надзвичайної сонячності». При всій серйозності мистецької праці відзначався він і надзвичайною життєрадісністю, був наділений тонким почуттям гумору, на виступах міг залюбки пожартувати.

Окрім активної концертної діяльності, суттєвим внеском у скарбницю світового музичного мистецтва є його композиторська діяльність. У музичній спадщині Падеревського-композитора – опера «Манру», написана за мотивами повісті видатного польського письменника Ю.Крашевського «Хата за селом», який гостро засудив кріпацтво, утверджував гуманістичні ідеї; симфонія сі мінор «Полонія», сонати для скрипки з фортепіано, концерт для фортепіано з оркестром, пісні на слова А.Міцкевича, К.Мендеса та А.Асника.

Однак основу творчості І.Падеревського як композитора складають твори для фортепіано. Кращі з них – «Польські танці», «Гуморески», «Менует соль мажор», «Польська фантазія» для фортепіано з оркестром. Більшість фортепіанних п’єс – яскраві зразки його «співучої» виконавської манери, тканина яких рясно інкрустована інтонаціями, ритмами Польщі, в них ясно відчувається національний дух країни.

Як кожен свідомий поляк, Падеревський мріяв бачити свою Батьківщину вільною і незалежною. Дружні стосунки з провідними державними діячами Європи і Америки зумовили його шлях до більш ніж 50-річної діяльності на політичній арені. Міжнародна слава Падеревського-піаніста змусила широку громадськість прислухатися до промов Падеревського-політика.

На початковому етапі Першої світової війни, у березні 1915 р., І.Падеревський разом із Г.Сенкевичем очолив Генеральний комітет допомоги жертвам війни в Польщі і особисто лобіював створення аналогічних комітетів у Франції та Англії.

Слід віддати належне енергії, а разом із тим політичній інтуїції невтомного І.Падеревського: у травні 1915 р., перебуваючи у США, він налагоджує тісні стосунки-контакти з колом впливових американських губернаторів, веде інтенсивне листування з відомими європейськими політиками країн, що входили до блоку Антанти, знаходить прихильність і підтримку в тодішнього президента США В.Вільсона. Проблема, якою опікується відомий політик-митець, все та ж – державна незалежність Польщі.

Ораторські здібності та яскрава харизма дозволили Падеревському переконати президента В.Вільсона оголосити однією з умов Версальського миру відновлення Польщі. 11 листопада 1918 р. у Договорі про завершення Першої світової війни пунктом № 13 було затверджено незалежність і цілісність Польщі.

У грудні 1918 р. І.Падеревський із тріумфом повертається на Батьківщину. Із січня 1919 р. він стає першим прем’єр-міністром і одночасно міністром закордонних справ Польської держави. Пробувши рік у владі, Падеревський на деякий час відходить від політики, і врешті приймає рішення продовжити концертну діяльність.

Від 1921 р. музикант знову чарує своїм мистецтвом слухачів Європи, США, Канади. Широке коло шанувальників здобув і в екзотичних віддалених куточках світу: Південній Африці, Австралії та Новій Зеландії, на Кубі та в Південній Америці.

Тріумфальним успіхом та широким розголосом у пресі, яка називала його «сучасним королем піанізму», супроводжувалися концерти польського музиканта в Києві та Львові. Але, незважаючи на широку географію гастрольних подорожей, перебуваючи в різних країнах, найкращим місцем на землі, зі слів нащадка роду Падеревських Евеліни Боровецької, Ігнацій Ян Падеревський вважав Поділля.

Один із найбагатших і найбільш високооплачуваних музикантів світу, Падеревський був відомим меценатом. Із надзвичайною щедрістю він підтримував усі громадські організації польських патріотів, заснував фонд свого імені для підтримки молодих польських композиторів у Америці. На кошти митця було споруджено чимало пам’ятників видатним діячам світової культури, зокрема пам’ятник Ф.Лісту у Веймарі, К.Дебюссі в Парижі, Л.Бетховену в Бонні, Шопену в Желязовій Волі, Костюшку в Чикаго та інші. Падеревський був одним із фундаторів пам’ятника-меморіалу Грюнвальдській битві у Кракові, фінансував видавничу справу, а також будівництво санаторіїв, концертних залів тощо.

Митець написав і цілий ряд музикознавчих праць, крім того його перу належать передмови до книг Ч.Келлога «Jadwiga Polands Great Queen» (Нью-Йорк, 1931) і до французького видання листів Шопена в опрацюванні Г.Опєнського «Lettres de Chopin» (Париж, 1933). У ті ж роки диктував свої спогади, які охоплювали період до Першої світової війни і вийшли під назвою «Мемуари Падеревського» (Лондон, 1939).

Безпрецедентним для того часу було упорядкування і видання у 27 томах творів польського класика Ф.Шопена, фанатичне захоплення яким проявлялося у Ігнація Падеревського, насамперед, у неповторному виконанні його музики.

З великою приємністю хочу додати, що фонд «Тімірязєвки» має це рідкісне, цінне видання. Є в ньому і ряд звукозаписів, що донесли до нас найкращі зразки унікального мистецтва І.Падеревського: музичні твори Ф.Шопена у виконанні талановитого співвітчизника, і твори І.Падеревського у виконанні С.Рахманінова.

Бурхлива творча енергія не покидала митця і в останні роки його життя. У 1936 р. маестро Падеревський зіграв роль самого себе у кінострічці угорського кінорежисера Л.Мендеса «Місячна соната», яка увіковічила для нащадків постать та майстерність великого музиканта.

З вибухом Другої світової війни Падеревський очолив Національну раду Польської Республіки, а його швейцарська садиба стала важливим центром діяльності польської політичної еміграції.

У 1940 р., попри проблеми зі здоров’ям і похилий вік, відданий патріот Падеревський виїхав до США, де його діяльність була спрямована на боротьбу за незалежність своєї країни. Але стан здоров’я митця-політика різко погіршився, і в червні 1941 р. у Нью-Йорку І.Падеревський помер.

Митець світового рівня Ігнацій Ян Падеревський був почесним громадянином багатьох польських міст, ряд університетів удостоїли його звання почесного доктора, серед яких – Львівський (1912), Ягеллонський (1919), Оксфордський (1920), Колумбійський (1922), Південно-Каліфорнійський (1923), Познанський (1924), Кембриджський (1926) та інші; він отримав чисельну кількість нагород, зокрема орден Білого Орла, велику стрічку ордена Відродження Польщі, великий офіцерський хрест Почесного легіону, орден British Empire тощо.

2010 рік був оголошений ЮНЕСКО роком Падеревського з нагоди 150-річчя від дня народження цього всесвітньо відомого поляка, який розпочав своє життя на українському Поділлі.

Т.О.Марчук

Література

Гребельський, С. Село Курилівка – колиска знаменитого піаніста / С. Гребельський // Вінниччина. – 1996. – 12 груд.

Григорчук, П. Ігнацій Ян Падеревський – уродженець Вінниччини, видатний державний діяч і композитор Польщі / П. Григорчук, В. Єрмакова // Україна і Польща: іст. сусідство : матеріали міжнар. наук. конф. 17-18 трав. 2012 р. – Вінниця, 2012. – С. 258-262.

Історичні постаті Хмільника. Падеревський // Життєві обрії. – 2002. – 3 серп.

Кравчук, О. Польський патріот, митець, державник – подолянин Ігнацій Ян Падеревський / О. Кравчук // Подільські джерела : альманах. – Вінниця, 2012. – № 3 : Річ Посполита: вінниц. слід. – С. 76-87 : фото.

Краткая история Польши. – М. : Политиздат, 1983. – 446 с. – Зі змісту: [Про Падеревського]. – С. 232, 246, 252, 289, 310, 323.

Maruszewski, A. Pierwsze dzieło Paderewskiego : wspomnienie z przed lat 20-tu / A. Maruszewski // Tygodnik illustrowany. – 1899. – 

№ 1. – S. 49.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2015 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. Вінничани – Герої Небесної Сотні
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  4. Килимник Степан Іванович
  5. Лютий
  6. Пісенне століття Марії Руденко
  7. Берегиня української самобутності
  8. Мужній воїн, новатор бібліотечної справи
  9. Березень
  10. Яблуні Благовіщення Михайла Вдовцова
  11. Присутність Бога у Картині, або Меланхолійна Мудрість Художника Федора Коновалюка
  12. Багатогранність її таланту
  13. Квітень
  14. Травень
  15. Подвижник і патріот
  16. Браїлівські подорожі генія музики
  17. Червень
  18. Павло Іванович Хавлюк – дослідник старожитностей Поділля
  19. Липень
  20. Науковець і письменник
  21. Серпень
  22. Вересень
  23. Її життя бере початок від матері-землі
  24. Юзеф Антоній Аполлінарій
  25. Жовтень
  26. Творча спадщина Самуїла Рабіна
  27. Поетичне місіянство Володимира Забаштанського
  28. Подільський фенікс
  29. Листопад
  30. Два життя Леоніда Куцого
  31. Людина світової слави
  32. Грудень
  33. Першовідкривач таємниць «Вервольфу»
  34. «Так говорять і в нас – на Поділлі»:
  35. Відомості про авторів текстових довідок
  36. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше