ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2015 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

СІЧЕНЬ

1 115 років від дня народження Василя Андрійовича Дядинюка (01.01.1900, с. Лучинець Мурованокуриловец. р-ну – 21.01.1944, м. Відень), українського художника, мистецтвознавця, графіка, геральдиста, педагога, музиканта. Був офіцером УНР. Після поразки української революції разом із братом Петром у 1920 р. емігрував з України і потрапив у табір інтернованих українських вояків у Каліші (Польща). Студіював О.Новаківського у Львові. Впродовж 1930-1933 рр. керував школою релігійного малярства при монастирі студитів у Львові. Відомий у Європі, був учасником багатьох мистецьких виставок у Відні, Кракові, Львові, Парижі, Празі та Варшаві. Він одним із перших художників-графіків створив ескіз герба соборної України. На жаль, сучасним українським історикам, мистецтвознавцям, іншим дослідникам праці В.Дядинюка майже не відомі. На сьогодні у фонді Слов’янської бібліотеки Національної бібліотеки Чеської республіки (м. Прага, Чехія) зберігається найбільша збірка робіт В.Дядинюка.

Література:

Трембіцький, А.А. До історії життя і творчості українського художника Василя Дядинюка / А.А. Трембіцький // Друга Могилів-Подільська краєзнавча конференція : [зб. матеріалів]. – Могилів-Поділ.; Кам’янець-Поділ., 2006. – С. 218-222.

Трембіцький, А. Подолянин Василь Дядинюк – всесвітньо відомий український художник і музикант / А. Трембіцький // Він-ниччина: минуле та сьогодення: Краєзн. дослідж. : матеріали XXI Вінниц. історико-краєзн. конф. 25-26 жовт. 2007 р. – Вінниця, 2007. – С. 347-353.

● 120 років від дня народження Гната Павловича

Западнюка (01.01.1895, с. Тростянчик, нині Тростянец. р-ну – 29.12.1979, м. Львів, похов. у с. Тростянчик), поета, доктора ветеринарних наук (1952), вченого-ветеринара, професора. Закінчив церковнопарафіяльну Степашківську та учительську школи. Учасник Першої світової війни. Впродовж 1918-1929 рр. працював наркомом освіти Ольгопільського повіту, учителем, директором Тростянецької середньої школи. Вірші почав писати ще в учительській школі, друкувався в місцевій пресі під псевдонімом. Деякі з його поезій присвячені Українській галицькій армії. На початку 30-х рр. працював на дослідній станції тваринництва в Одеській області. У листопаді 1935 р. репресований, висланий за межі України. 1937 р. заочно закінчив Харківський ветеринарний інститут. 1938 р. захистив кандидатську дисертацію. Учасник Другої світової війни. Під час боїв знову почав писати вірші – українською та російською мовами. З 1945 по 1976 рр. працював завідувачем кафедри та деканом Львівського зооветеринарного та сільськогосподарського інститутів. Окремі вірші опубліковано в журналах «Радуга» та «Дзвін».

Література:

Завірюха, П.Д. Западнюк Гнат Павлович / П.Д. Завірюха // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2010. – Т. 10 : З-Зор. – С. 226 : фото. – Бібліогр. в кінці ст.

● 85 років від дня народження Жанни Юхимівни Колодуб (01.01.1930, м. Вінниця), українського композитора, піаністки, педагога, заслуженого діяча мистецтв України (1996), народної артистки України (2009). Вона – професор Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського, член Національної спілки композиторів України та Національної всеукраїнської музичної спілки (1996), член-кореспондент НАМУ (2009), лауреат премії ім. В.С.Косенка (2004), лауреат премії ім. М.Лисенка (2002), премії «Золота фортуна» (2002) та багатьох міжнародних конкурсів.

Література:

Лосовська, В.Л. Жанна Колодуб – вінницький маестро / В.Л. Лосовська // Краєзнавство: історичний досвід та перспективи розвитку : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. 13-15 жовт. 2010 р. – Вінниця, 2011. – С. 98-99.

3 65 років від дня народження Варвари Яківни Теклюк (03.01.1950, с. Зелена Діброва, нині Городищ. р-ну Черкас. обл.), педагога, ученого-мовознавця, кандидата педагогічних наук, доцента. Закінчила Вінницький державний педагогічний інститут (1973). Працювала у Вінницькому обкомі комсомолу, три роки вчителювала в Оратівській середній школі. З 1984 р. працює у Вінницькому державному педагогічному інституті (нині ВДПУ імені Михайла Коцюбинського): асистент, старший викладач, доцент. З 1994 р. – декан філологічного факультету, після його реорганізації (2003-2011) – директор Інституту філології й журналістики. Досліджує проблеми теорії та методики вивчення української мови. Має понад 70 наукових публікацій. В.Я.Теклюк – відмінник освіти України (2003), почесний працівник ВДПУ імені Михайла Коцюбинського (2005). Має численні нагороди та грамоти.

Інтернет-ресурс:

Куцевол, О. Варвара Яківна Теклюк [Електронний ресурс] / О. Куцевол. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://zdibrova.narod.ru/base/annousements/teklyuk.pdf  (дата звернення: 21.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

4 75 років від дня народження Ніни Лаврентіївни Іваницької (04.01.1940, с. Городище Менського р-ну Чернігів. обл.), педагога, ученого-мовознавця, доктора філологічних наук (1985), професора ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського, завідувачки кафедри германської та слов’янської філології, відмінника народної освіти УРСР (1990), заслуженого працівника народної освіти України (1997), почесного працівника ВДПУ імені Михайла Коцюбинського (2004). Закінчила Черкаський державний педагогічний інститут (1962). З 1970 р. працює у Вінницькому державному педагогічному інституті (нині ВДПУ імені Михайла Коцюбинського): 1970-1995 рр. – старший викладач, доцент, старший науковий співробітник, професор кафедри української мови; 1976-1981 рр. – декан філологічного факультету; 1986-1995 рр. – проректор з наукової роботи; 1995-2005 рр. – завідувач кафедри української мови. З 2005 р. – професор кафедри методики філологічних дисциплін. Має понад 200 наукових публікацій з теоретичних проблем синтаксису української мови, впровадження нових інформаційних технологій при вивченні рідної мови у вищій і середній школах. Тривалий час очолювала обласне відділення Міжнародного дитячого фонду. У 1994-1995 рр. наукові проекти Н.Л.Іваницької «Українська мова. Фонетика. Графіка» та «Українська мова. Алгоритми і програмовані завдання» визнані кращими в конкурсі, організованому МОН України та Міжнародним фондом «Відродження».

Література:

Подолинний, А.М. Іваницька Ніна Лаврентіївна / А.М. Подолинний // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2011. – Т. 11 : Зор-Как. – С. 69-70 : фото. – Бібліогр. в кінці ст.

5 55 років від дня народження Надії Сергіївни Кривцун (05.01.1960, м. Вінниця), актриси Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М.Садовського, заслуженої артистки України (2008). За 25 років роботи на вінницькій сцені вона зіграла до 70 ролей у драматичних та музичних виставах, переважна більшість яких – головні. Лауреат Республіканського конкурсу читців ім. Т.Г.Шевченка (1989), Подільської літературно-мистецької премії «Кришталева вишня» (2006).

Література та інтернет-ресурс:

Кривцун, Н. Тільки правда – в житті і на сцені! : [інтерв’ю з актрисою Н. Кривцун] / Н. Кривцун ; зап. Л. Мельник // Вінниц. газ. – 2014. – 23 трав. – С. 8.

Кривцун Надія Сергіївна [Електронний ресурс] : [біогр. довід.] // Вінницький обласний академічний український музично-драматичний театр ім. М.К. Садовського : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.teatr.vn.ua/aktory/90-nadiia-serhiivna-kryvtsun.html (дата звернення: 21.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

6 День народження Степана Васильовича Руданського (06.01.1834, с. Хомутинці, нині Калинів. р-ну – 03.05.1873, м. Ялта), українського гумориста, перекладача, фольклориста, громадського діяча.

Література та інтернет-ресурс:

Юрчишина, О.А. Хранителі творчої спадщини Руданського : віднайдене / О.А. Юрчишина // Роль краєзнавства у соціально-економічному і культурному розвитку регіону : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 10-12 жовт. 2012 р. – Він-ниця, 2013. – С. 168-170.

Якимович, С. Причинки до біографії Степана Руданського: про Степана Руданського у «Нашому шляху» / С. Якимович // Русалка Дністровая : літ.-краєзн. зб. / голов. ред. М. Каменюк. – Вінниця, 2013. – С. 173-175.

«І я знов живий світ оглядую…» : до 180-річчя від дня народж. С.В. Руданського (1834-1873) : [Електронний ресурс] біобібліогр. покажч. / уклад.: Л. Борисенко, Л. Заря, О. Кізян, Б. Хоменко ; вступ. ст. Б. Хоменка ; Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – 2-ге вид., доп. – Вінниця, 2013. – (Сер. «Наші видатні земляки»). – Режим доступу: http://old.library.vn.ua/publications/2013/rudansk (дата звернення: 20.06.2014). – Назва з екрана.

● День народження Василя Семеновича Стуса (06.01.1938, с. Рахнівка Гайсин. р-ну – 04.09.1985, с. Кучино Чусов. р-ну Перм. обл., РФ, перепохов. 19.11.1989 у м. Київ), українського поета, прозаїка, критика та літературознавця, перекладача, правозахисника, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1991, посмертно), Героя України (2005, посмертно).

Література та інтернет-ресурс:

Постать Василя Стуса над плином часу : 70-річчю від дня народж. присвячується (1938-1985) : бібліогр. покажч. / уклад.: Г.М. Авраменко, О.М. Зелена, М.Г. Спиця ; Упр. культури і туризму Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва ; відп. за вип. Н.І. Морозова. – Вінниця : ДП «Держ. картогр. ф-ка», 2008. – 240 с. – (Наші видатні земляки). – Електрон. версія вид. – Режим доступу: http://old.library.vn.ua/publications/2008/Stus2008.html (дата звернення: 08.11.12), вільний. – Назва з титул. екрана. – (Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва).

«І в смерті з рідним краєм поріднюсь»: Василь Стус і Вінниччина : [літ.-худож. зб.] / упоряд.: Н. Гнатюк, Т. Ковальський. – Вінниця : ДП «Держ. картогр. ф-ка», 2011. – 528 с. : кольор. фото.

Кобець, В. До 75-річчя поета-земляка, Героя України Василя Семеновича Стуса: ганебний знак тоталітарної системи – кримінальна справа № 47 від 13 січ. 1972 р., за якою В. Стуса звинувачено в антирадянській діяльності / В. Кобець // Собор. – 2013. – № 1. – С. 30-33 : фото.

● 65 років від дня народження Володимира Івановича Галинського (06.01.1950, с. Педоси Погребищ. р-ну), спортсмена, майстра спорту з вільної боротьби, самбо та дзюдо, заслуженого тренера України з дзюдо (2002). Закінчив Житомирське вище військово-ракетне училище (1968), Ждановський механіко-металургійний технікум (1980). Працював тренером-викладачем спортивного клубу «Азовсталь» (від 1988).

Література:

Тарасова, Н.О. Галинський Володимир Іванович / Н.О. Тарасова // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2006. – Т. 5 : Вод-Гн. – С. 326 : портр. – Бібліогр. в кінці ст.

7 85 років від дня народження Євгена Гнатовича Гончарука (07.01.1930, с. Великий Острожок, нині Хмільниц. р-ну – 19.04.2004, м. Київ), українського вченого-гігієніста, доктора медичних наук (1968), професора (1969), академіка, заслуженого діяча науки і техніки УРСР (1990), двічі лауреата Державної премії України у галузі науки і техніки (1997, 2002). Був почесним ректором Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. На стінах корпусу санітарно-гігієнічного факультету Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця та будинку, в якому мешкав Є.Г.Гончарук, відкрито меморіальні дошки. Євген Гончарук – автор понад 500 наукових праць, в тому числі 45 монографій і підручників, 15 авторських свідоцтв на винаходи і патенти, більш ніж 200 гігієнічних нормативних і методичних документів. Автор теорії і методології гігієнічного нормування екзогенних хімічних речовин у ґрунті. Дослідив механізм гострого отруєння людини пестицидами на сільськогосподарських полях та запропонував профілактичні заходи його попередження. Нагороджений орденами та іншими відзнаками, зокрема золотою медаллю ім. А.Швейцера Польської академії медицини (1997).

Література:

Виленский, Ю. Академик Евгений Игнатьевич Гончарук. Повесть о жизни / Ю. Виленский, С. Гаркавый, А. Прокопович ; под ред. В. Бардова. – Винница : Новая кн., 2005. – 167 с.

Академік Євген Гнатович Гончарук – людина, вчений, педагог / В.Ф. Москаленко, О.П. Яворовський, С.І. Гаркавий та ін. // Довкілля та здоров’я. – 2010. – № 4. – С. 67-72.

Життя та діяльність академіка Євгена Гнатовича Гончарука / В.Ф. Москаленко, О.П. Яворовський, С.І. Гаркавий та ін.// Наук. вісн. Нац. мед. у-ту ім. О.О. Богомольця. – 2010. – № 27. – Спецвипуск.

8 80 років від дня народження Бориса Васильови-ча Янчука (08.01.1935, с. Кордишівка, нині Козятин. р-ну – 2009), лікаря, письменника, заслуженого діяча культури України (2008), члена СП УРСР (1967). Закінчив Вінницький медичний інститут (1959), літературний інститут ім. М.Горького. Працював у сільських лікарнях на Вінниччині, згодом – асистентом кафедри біології Вінницького медичного інституту, журналістом у редакції обласної газети «Вінницька правда». Очолював Житомирський міський відділ санітарної освіти, викладав у медичному технікумі. Працював у Миколаєві, Одесі. Належав до когорти «шестидесятників». Писав оповідання, повісті, романи. Працював у галузі художнього перекладу.

Література:

Прісовський, Є. Борисові Янчукові – 50 / Є. Прісовський // Літ. Україна. – 1985. – 10 січ.

Хоменко, Б.В. Янчук Борис Васильович / Б.В. Хоменко // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 391-392.

10 90 років від дня народження Ліни Біленької (справж. – Енгеліна Тимофіївна Григор’єва, по чоловікові – Студецька) (10.01.1925, с. Юзвин, нині Некрасове Вінниц. р-ну), української поетеси, члена Міжнародної асоціації українських письменників (1990), члена НСПУ (1995). Протягом 1936-1996 рр. мешкала і працювала у Вінниці. Закінчила Вінницький педагогічний інститут ім. М.Островського (1954), де й працювала до 1968 р. Згодом трудилася на інших посадах, зокрема була літконсультантом у Вінницькій письменницькій організації (1982-1984). Пише переважно для дітей. Почала друкуватися з 1945 р. у газеті «Вінницька правда», потім в альманахах та журналах. Перша книга «Українським дітям у всьому світі» вийшла в Едмонтоні (Канада) у 1990 р. Перевидана й доповнена в Києві 1996 р. Окремі твори перекладені балкарською, кабардинською та російською мовами.

Література:

Хоменко, Б.В. Біленька Ліна / Б.В. Хоменко // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 23-24.

Хоменко, Б.В. Біленька Ліна / Б.В. Хоменко // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2003. – Т. 2 : Б-Біо. – С. 768 : фото. – Біб-ліогр. в кінці ст.

11 90 років від дня народження Сергія Васильовича Клименка (11.01.1925, с. Зозів Липовец. р-ну – 21.01.1945), Героя Радянського Союзу (1945, посмертно). У Червоній Армії – з 1943 р. На фронті – з березня 1944 р., зокрема на 1-му Білоруському. Кулеметник 113-го гвардійського стрілецького полку 38-ї гвардійської стрілецької дивізії 70-ї армії. Відзначився 18-19 серпня 1944 р. у боях за населений пункт Сіткі (Польща). Брав участь у відбитті семи контратак противника, знищив танк і близько сотні гітлерівців. Був поранений, але не покинув поля бою. Загинув у січні 1945 р. у бою під м. Бромберг (м. Бидгощ, Польща). Нагороджений орденом Леніна, медалями. У рідному селі встановлено меморіальну дошку.

Інтернет-ресурс:

Клименко Сергей Васильевич [Електронний ресурс] : [повні тексти біогр. Героїв Рад. Союзу, Героїв РФ, Героїв Соц. Праці, повних кавалерів ордена Слави та ордена Труд. Слави] // Патріотичний інтернет-проект «Герои страны» : [веб-сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=4749 (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана. – Мова рос.

12 255 років від дня народження Софії Потоцької (12.01.1760 – 24.11.1822), однієї з найвідоміших жінок України кінця XVIII – поч. ХІХ ст. Певний час мешкала в Тульчині. Підтримувала Немирівське училище.

Література:

Колесник, В. Потоцька (Potocka) Софія (Зофія) / В. Колесник // Відомі поляки в історії Вінниччини : біогр. слов. / В. Колесник ; Вінниц. обл. краєзн. музей, Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, Краєзн. т-во «Поділля». – Вінниця, 2007. – С. 513-518 : фото. – Бібліогр. в кінці ст.

Андрійчук, Н. В її житті була пристрасть... : повість / Н. Андрійчук. – Вінниця : Діло, 2014. – 120 с.

13 105 років тому народився Василь Максимович Яремчук (13.01.1910, с. Гулівці (тепер с. Комунарівка) Калинів. р-ну – 27.04.1991, [м. Київ ?]), Герой Радянського Союзу (1943). Закінчив Всеукраїнський інститут комуністичної освіти у м. Харків. У 1935-1937 рр. служив у Червоній Армії. З 1937 р. – учитель історії у с. Нова Іванівка Лозовського району Харківської області. Учасник Великої Вітчизняної війни з 1941 р. Закінчив курси підривників. З серпня 1941 р. – командир групи підривників партизанського загону ім. Г.І.Котовського, що діяв у Харківській області. 1943 р. – командир партизанського загону ім. У.Кармалюка, що діяв у Рівненській та Житомирській областях. Після війни працював у Києві на педагогічній (1945-1958 рр. – директор Київської СШ № 39, нині № 319) та господарській роботі. Відзначений багатьма державними нагородами, польською відзнакою – Золотий хрест «Віртуті Мілітарі».

Література:

«Лесные салюты» : Яремчук Василий Максимович // Овеянные славой имена: Герои Сов. Союза – уроженцы Винниччины : [зб. нарисів] / ред. Г.Я. Буртяк. – 2-е изд., перераб. и доп. – О. : Маяк, 1989. – С. 304-305.

15 110 років від дня народження Леоніда Івановича Ковіна (15.01.1905, м. Котка, Фінляндія – 11.05.1967, м. Він-ниця), російського прозаїка, члена СП УРСР (1953). Здобув середню освіту. У 1942 р. мобілізований на будівництво на Уралі. Відряджений у Вінницю як кореспондент газети «Сталінський шлях» у 1944 р., так тут і залишився. Перший літературний твір опублікував у газеті «Гудок» (1928). Автор повістей «Дурощі», «Троє» (1930), «Початок життя» (1941). Роман «Дорожче за життя» (1956) розповідає про боротьбу підпільників під час німецько-фашистської окупації. У творі використано факти з історії вінницького підпілля. Герої повістей «Так летіли снаряди» і «Біла трава» (1962) – воїни, люди праці.

Література:

Подолинний, А.М. Ковін Леонід Іванович / А.М. Подолинний // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 151.

17 75 років від дня народження Валерія Юхимовича Волянського (17.01.1940, м. Могилів-Подільський – 22.09.2005, м. Одеса), лікаря-невропатолога, доктора медичних наук (1995), професора (2000). Закінчив Одеський медичний інститут (1965). Працював у медичних закладах м. Одеса. Досліджував нейровегетативні проблеми адаптації людини до сучасних екологічних умов, клінічні різновиди патології вегетативної нервової системи та особливості їх лікування, фармакодинаміку нових медикаментозних засобів та методи їх застосування.

Література:

Лобенко, А.О. Волянський Валерій Юхимович / А.О. Лобенко // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2006. – Т. 5 : Вод-Гн. – С. 147 : портр.

● 125 років від дня народження Степана Івано-вича Килимника (17.01.1890, с. Якушинці, нині Вінниц. р-ну – 10.05.1963, м. Торонто, Канада), педагога, етнографа, фольклориста, літературознавця, історика (див. розширену довідку в кінці місяця).

19 110 років від дня народження Омеляна Дмитровича Розумієнка (19.01.1905, с. Лави, нині Сосниц. р-ну Чернігів. обл. – 17.09.1980, с. Крутогорб Гайсин. р-ну), українського поета, прозаїка, члена СП УРСР. Друкуватися почав з 1927 р. Закінчив у Краснодарі мовно-літературний факультет Північно-Кавказького Крайового українського педагогічного інституту (1932) та аспірантуру. Водночас працював у газеті «Красное знамя – Червоний стяг», був її редактором. З 1933 р., рятуючись від репресій на Кубані, жив у Харкові і працював на посаді редактора Держвидаву «ЛІМ». 1937 р. очолив правління Харківського обласного літературного фонду. В лютому 1942 р. мобілізований до війська, у званні старшого політрука служив у армійській газеті «Отвага». 25.06.1942 р. був важко поранений і потрапив у полон. Після війни 16.06.1948 р. засуджений «за измену Родине» на 10 років таборів. Звільнений 19.09.1955 р. Жив у Казахстані, де познайомився та одружився з українкою, родом з Вінниччини. Важко хворого Розумієнка дружина у 1975 р. перевезла до свого села Крутогорб (Гайсинський район), де він провів останні роки життя. Опублікував збірку «Поезії» (Краснодар, 1931), дві книги нарисів: «За наше добро» (Ростов-на-Дону, 1932), «Сади» (Х., 1932); книги оповідань: «Діло в людях» (1934), «Палець» (1937); повісті: «Чонгарці» (1933), «Матя» (1934), «Місто героїв» (1941); роман «Злам» (1932-1935).

Література:

Подолинний, А.М. Розумієнко Омелян Дмитрович / А.М. Подолинний // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Він-ниччини / упорядкув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 290-291.

20 65 років від дня народження Василя Хомича Далеки (20.01.1950, с. Станіславка Тульчин. р-ну), фахівця в галузі електричного транспорту, доктора технічних наук (2005), професора (2006). Вивчає основи ресурсозбереження при експлуатації міського електротранспорту.

Література:

Шутенко, Л.М. Далека Василь Хомич / Л.М. Шутенко // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2007. – Т. 7 : Ґ-Ді. – С. 181 : портр. – Бібліогр. в кінці ст.

24 115 років від дня народження Григорія Яковича Будкевича (24.01.1900, с. Кальник, нині Іллінец. р-ну – 27.04.1964, м. Бершадь), лікаря-хірурга, заслуженого лікаря УРСР (1959). По закінченні Київського державного медичного інститу-ту працював у медичних установах охорони здоров’я Чечельниць-кого, Томашпільського, Ямпільського районів. 1934-1962 рр. – головний лікар Бершадської районної лікарні. У роки війни, на фронті – начальник медичної частини, провідний хірург. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями «За бойові заслуги» та іншими бойовими нагородами. Іменем Г.Я.Будкевича названо вулицю, де розміщена Бершадська ЦРЛ. На корпусі колишнього хірургічного відділення йому встановлена меморіальна дошка.

Література та інтернет-ресурс:

Німчук, Л. Біля витоків медицини Бершадщини : [про засл. лікаря УРСР Г.Будкевича] / Л. Німчук // Бершад. край. – 2010. – 20 січ.

Будкевич Григорій Якович [Електронний ресурс] : [біографія] // Бершадь.ua : інформ. портал. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.bershad.ua/people/14297.html (дата звернення: 24.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

● 75 років від дня народження Галини Іванівни Данилюк (24.01.1940, с. Лопатин Самгород., нині Козятин. р-ну), майстрині художньої вишивки, педагога, заслуженого майстра народної творчості України (2007). У 1955 р., після закінчення семирічки, Галина Іванівна розпочала трудову діяльність в артілі «Художекспорт» (згодом «Вінничанка»), де пропрацювала творчим майстром 44 роки. Створила більше 200 малюнків, які були рекомендовані до серійного випуску. Заочно закінчила Київський технікум легкої промисловості. Очолювала курси з ручної традиційної вишивки при обласному відділенні НСМНМУ. Майстриня ручної вишивки володіє 50 техніками, але перевагу надає качалковій гладі. Її роботи – «Пам’ять», «Урожай», «Подільське весілля» виставлялися в Державному музеї Т.Г.Шевченка в Каневі, а рушник «Катерина» та вишитий портрет Т.Г.Шевченка були подаровані музею. Галина Іванівна брала участь у вишиванні «Рушника національної єдності» (2006), є автором ескізу та керівником творчого процесу вишивання рушника «Вишивана доля Вінниччини» ОЦНТ (2009). Учасниця багатьох обласних та всеукраїнських виставок, постійна учасниця виставок в ОЦНТ. Була депутатом Вінницької міської Ради депутатів трудящих (1963-1967). Їй присвоєно звання «Майстер народної творчості традиційної вишивки». Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Література:

Тисячна, Т. Свої роботи не продаються : [в гостях у засл. вишивальниці Г. Данилюк із Вінниці] / Т. Тисячна // 20 хвилин. – 2007. – 22 жовт. – С. 2 : фото.

Гасюк, В. Рушниковий світ Галини Данилюк : [якій випала честь представляти в Укр. домі «Рушник національної єдності» від Вінниччини] / В. Гасюк // Вінниччина. – 2008. – 6 трав. – С. 3.

Бойчук, Т. Телефон і Пані в капелюшку: [про засл. майстриню нар. творчості Г. Данилюк] / Т. Бойчук // Вінничанка. – 2014. – № 4. – С. 16 : кольор. фото.

● 60 років від дня народження Василя Васильовича Погорілого (24.01.1955, с. Станіславчик Ставищен. р-ну Київ. обл.), дитячого хірурга, доцента (2002), доктора медичних наук (2006), професора (2007). Закінчив Уманське медичне училище (1974), педіатричний факультет Вінницького медичного інституту ім. М.І.Пирогова (1982). Працював лікарем-інтерном Вінницької обласної дитячої лікарні (1982-1983). Асистент (1985-2001), доцент (2001-2006), завідувач (з 2006 р.) кафедри дитячої хірургії ВНМУ ім. М.І.Пирогова, з 2009 р. – проректор з науково-педагогічної (лікувальної) роботи університету. Досконало володіє технікою оперативного втручання при перитонітах, кишковій непрохідності, вроджених вадах розвитку, травмах, защемлених грижах, успішно лікує гнійно-запальні захворювання м’яких тканин та кісток при гострому гематогенному остеомієліті, флегмонах, абсцесах тощо. Автор близько 200 наукових праць, численних винаходів, раціоналізаторських пропозицій та науково-методичних посібників.

Література та інтернет-ресурс:

Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова : матеріали з історії ун-ту / під ред. В.М. Мороза. – Він-ниця, 1994. – Зі змісту: [Про В.В. Погорілого]. – С. 166.

Погорілий Василь Васильович [Електронний ресурс] // Він-ницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова : каф. дит. хірургії. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://pediatric-surgery.vnmu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=66:pogorilij-vasil-vasilovich-zaviduvach-kafedri-dityachoji-khirurgiji-doktor-medichnikh-nauk-rofesor&catid=27&Itemid=257&lang=ua  (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

25 115 років від дня народження Теодосія (Феодосія) Григоровича Добжанського (Добржанського) (25.01.1900, м. Немирів – 18.12.1975, м. Дейвіс, Каліфорнія США), американського генетика, біолога, зоолога, педагога, члена Національної АН США (1941), Американської академії мистецтв і наук. Закінчив Київський університет (1921). У 1924-1927 рр. працював у Ленінградському університеті. З 1927 р. – в США. У 1929-1940 рр. працював у Каліфорнійському технологічному інституті (з 1936 р. – професор генетики). Впродовж 1940-1962 рр. – професор зоології Колумбійського університету (Нью-Йорк), в 1962-1970 рр. – професор Рокфеллеровського університету (Нью-Йорк). З 1971 р. – професор генетики Каліфорнійського університету (Дейвіс). Один із творців експериментальної генетики популяцій і синтетичної теорії еволюції. Вніс істотний вклад до вивчення ізолюючих механізмів еволюції. Перелік його друкованих праць включає 568 назв. Був членом Лондонського королівського суспільства. Наукові звання уродженця нашого краю – професор (1936), академік АН США, Швейцарії, Данії, Бразилії.

Література:

Добжанський Феодосій Григорович // Видатні особистості Вінниччини : в рамках проекту «Українці в світі» / авт. кол.: К. Висоцька, Л. Гальчевська, Т. Журунова, С. Шароварська ; Він-ниц. облдержадмін., Вінниц. облрада, Упр. культури і туризму, Асоц. музеїв Вінниччини. – Вінниця, 2009.

Немирівщина в особистостях (поч. ХХ ст. – сучасність): Теодосій (Феодосій) Григорович Добжанський // Немирівщина від витоків до сьогодення : краєзн. нариси / О.І. Лесько [та ін.]. – Він-ниця : Нілан-ЛТД, 2013. – С. 86 : фото.

26 65 років від дня народження Леонтія Назаровича Гринюка (26.01.1950, с. Матейків Бар. р-ну), українського живописця, графіка, майстра декоративно-ужиткового мистецтва, заслуженого діяча мистецтв України (1999). Закінчив Одеське державне художнє училище ім. М.Грекова (1973), Львівський державний інститут декоративного та прикладного мистецтва (1982). Працює в галузі класичного вітражу, станкового живопису, художнього скла. Учасник обласних, республіканських, міжнародних виставок з 1982 р. Персональні виставки: Вінниця, Львів, Тернопіль. Учасник живописних пленерів у Польщі, Кам’янці-Подільському, Немирові, Хмільнику, Вінниці, с. Селище, с. Степашки, Очакові, Криму, Пущі-Водиці. Твори зберігаються в Музеї декоративно-ужиткового мистецтва України (м. Київ), Музеї народної архітектури та побуту (м. Київ), Вінницькому обласному художньому музеї, галереї санаторію «Авангард» (м. Немирів) та приватних колекціях. Голова Вінницької обласної організації НСХУ з 1997 р.

Література та інтернет-ресурс:

Журунова, Т. Вихований побутом подільського села : штрихи до творч. портр. худож. Л. Гринюка / Т. Журунова // Вінниц. край. – 2009. – № 4. – С. 140-143 : портр.

Гринюк Леонтій Назарович [Електронний ресурс] : [біографія] // Вінницька обласна організація Національної спілки художників України (НСХУ). – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://vinspilka.narod.ru/mut/grinuk/grinuk.html (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

28 95 років тому (28.01.1920) у Вінниці відбулося об’єднання театральних труп А.Бучми та Г.Юри в Новий український драматичний театр ім. І.Франка, який протягом 1920-1923 рр. тут і працював. 1923 р. він переїхав у Київ. Нині це Національний академічний драматичний театр ім. І.Франка.

Література:

Зінько, О. Театр імені І. Франка у Вінниці / О. Зінько // Тези доп. тринадцятої Вінниц. обл. іст.-краєзн. конф. 6 верес. 1994 р. – Вінниця, 1994. – С. 62-63.

● 70 років від дня народження Дмитра Володимировича Дворкіса (28.01.1945, м. Катта-Курган, Самаркандська обл., Узбекистан), колишнього вінницького міського голови (1992-2000), почесного громадянина м. Вінниця (1998). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1976). З 1969 р. працював на різних посадах у будівельних організаціях м. Вінниця та області. Двічі вінничани обирали Д.В.Дворкіса міським головою. Під час роботи на цій посаді він багато зробив для розбудови м. Вінниця: введено в дію нові трамвайні та тролейбусні лінії в мікрорайоні Тяжилів, по вул. Свердлова, нові гілки водопроводу на Старому місті, Хуторі Шевченка та в мікрорайоні П’ятничани. Створено міський Центр матері і дитини, міський камерний хор «Вінниця», міський палац мистецтв «Зоря». Побудовано нову школу та житлові будинки, створено мальовничі зони відпочинку. За ініціативи Дмитра Дворкіса в місті відреставровано меморіал Слави, споруджено пам’ятники жертвам репресій, чорнобильцям, афганцям. Засновані перші в місті комунальні засоби масової інформації – ІТА «ВІТА», радіостудія «Місто над Бугом», «Він-ницька газета». Нагороджений відзнакою Президента України «За заслуги», нагородами релігійних та громадських організацій України.

Література та інтернет-ресурс:

Дворкіс Дмитро Володимирович : [почес. громадянин м. Він-ниця] // Независим. курьер. – 2011. – 13 квіт. – С. 3 : фото.

Дворкіс Дмитро Володимирович [Електронний ресурс] // Офіційна Україна сьогодні : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://dovidka.com.ua/user/?code=66393 (дата звернення: 20.03.14), вільний. – Назва з титул. екрана.

30 110 років від дня народження Ксенії Тимофіївни Павлоцької (30.01.1905, с. Березова Балка (тепер с. Осинівка) Ольшан. р-ну Кіровоград. обл. – 01.07.1985, [?]), почесного громадянина м. Вінниця (1969). У січні 1936 р. переїхала до Вінниці. Навчалася в учительському інституті і працювала завідуючою бібліотекою, а згодом – викладачем сільськогосподарського технікуму. Ксенія Павлоцька – одна з керівників штабу по відродженню зруйнованого міста після фашистської навали. І словом, і ділом надихала вінничан на розбудову та оновлення обласного центру. Впродовж 1955-1964 рр. працювала директором обласної заочної середньої школи. Завдяки її організаторському та педагогічному таланту середню освіту отримали сотні людей. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

Література:

Петров, В. Пам’ять серця : [про почес. громадянина м. Він-ниця, педагога К.Т. Павлоцьку] / В. Петров // Вінниц. альбом. 1999 : літ.-худож. альм. – Вінниця, 2000. – С. 327-336 : фото.

Петров, В. Пам’ять серця / В. Петров // Независим. курьер. – 2010. – 7 лип. – С. 27-28.

Цього місяця виповнюється:

● 40 років (січень 1975) з часу створення Вінницького обласного відділення Всесоюзного добровільного товариства любителів книги. Його правління очолив доктор історичних наук, професор І.Г.Шульга. Невдовзі вінницькі книголюби стали ініціаторами багатьох починань, підхоплених по всій країні. Зокрема, відтворення книговидання власним коштом, відкриття в кожному селі книжкового магазину або ж кіоску.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2015 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. Вінничани – Герої Небесної Сотні
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  4. Килимник Степан Іванович
  5. Лютий
  6. Пісенне століття Марії Руденко
  7. Берегиня української самобутності
  8. Мужній воїн, новатор бібліотечної справи
  9. Березень
  10. Яблуні Благовіщення Михайла Вдовцова
  11. Присутність Бога у Картині, або Меланхолійна Мудрість Художника Федора Коновалюка
  12. Багатогранність її таланту
  13. Квітень
  14. Травень
  15. Подвижник і патріот
  16. Браїлівські подорожі генія музики
  17. Червень
  18. Павло Іванович Хавлюк – дослідник старожитностей Поділля
  19. Липень
  20. Науковець і письменник
  21. Серпень
  22. Вересень
  23. Її життя бере початок від матері-землі
  24. Юзеф Антоній Аполлінарій
  25. Жовтень
  26. Творча спадщина Самуїла Рабіна
  27. Поетичне місіянство Володимира Забаштанського
  28. Подільський фенікс
  29. Листопад
  30. Два життя Леоніда Куцого
  31. Людина світової слави
  32. Грудень
  33. Першовідкривач таємниць «Вервольфу»
  34. «Так говорять і в нас – на Поділлі»:
  35. Відомості про авторів текстових довідок
  36. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше