ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2015 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

ЖОВТЕНЬ

5 85 років від дня народження Валерія Федоровича Зелінського (05.10.1930, м. Вапнярка, нині смт Томашпіл. р-ну – 17.03.1997, м. Київ), українського художника-графіка, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1977), члена СЖ УРСР (1958), СХ УРСР (1959). По закінченні Київського художнього інституту (1957) працював у журналі «Перець», з 1976 р. був його головним художником. Працював у галузі книжкової та сатиричної графіки.

Література:

Лабінський, М.Г. Зелінський Валерій Федорович / М.Г. Лабінський // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2010. – Т. 10 : З-Зор. – С. 517 : фото. – Бібліогр. в кінці ст.

● 110 років від дня народження Самуїла Ісааковича Рабіна (05.10.1905, м. Вінниця – 1982), вінницького архітектора (див. розширену довідку в кінці місяця).

● 75 років від дня народження Володимира Омеляновича Забаштанського (05.10.1940, смт Браїлів Жмерин. р-ну – 02.12.2001, м. Київ), поета, перекладача, громадського діяча, лауреата премії ім. М.Островського (1974), Державної премії УРСР ім. Тараса Шевченка (1986), міжнародної премії фундації Антоновичів (США, 1997), літературної премії ім. В. Свід-зинського (2001, посмертно) (див. розширену довідку в кінці місяця).

● 65 років від дня народження Федора Івановича Ущаповського (05.10.1950, с. Миролюбівка Піщан. р-ну), художника, композитора, краєзнавця, заслуженого працівника культури України (1992). Любов до музики і малювання в нього проявилася ще зі шкільних років. Відтоді ці дві музи – музика і живопис – у житті Федора Івановича крокують поруч: займаючись професійно музикою під час навчання в Тульчинському училищі культури, одночасно набував і фаху художника – за декорації до постановки п’єси отримав відмінну оцінку. За направленням працював у Піщанському районному будинку культури, де організував вокально-інструментальний ансамбль «Лаври» та самодіяльний хор «Діброва». Під його керівництвом ці колективи стали лауреатами всеукраїнських та міжнародних фестивалів. Починаючи з 1970 р. постійно брав участь в обласних виставках образотворчого мистецтва, мав персональні виставки. За багаторічне співробітництво між сусідніми районами двох республік (Піщанський і Кам’янський) у галузі культури Ф.І.Ущаповському присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв Придністров’я» (2007). Картини художника зберігаються в приватних колекціях в Україні та за кордоном: у Канаді, Польщі, Придністров’ї, Швейцарії, Росії. Поряд із творчою роботою Федір Іванович активно займається і громадською діяльністю: він – голова Піщанського районного відділення Товариства зв’язків з українцями за межа-ми України «Україна – Світ».

Література та інтернет-ресурс:

Долинська, О. Не всиха душі криниця : [про творч. шлях худож. і комп. Ф. Ущаповського] / О. Долинська // Піщан. віс-ті. – 2010. – 25 верес.

Виставка у Вінниці : [у Вінниц. обл. худож. музеї відбулася презентація худож. вист. заслуж. працівника культури України Ф. Ущаповського] // Піщан. вісті. – 2013. – 12 жовт.

Піхачек, М. Маестро, художник, творець : [Ф. Ущаповський] / М. Піхачек // Піщан. вісті. – 2011. – 8 січ. – С. 4 : фото.

[Ущаповський Федір Іванович] [Електронний ресурс] : [біографія] – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://ridnemisto.jimdo.com/jimdo-как-это-все-работает/ф-ущаповський/ (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

6 90 років від дня народження Івана Івановича Бобрика (06.10.1925, с. Митки, нині Бар. р-ну – 14.06.2011), лікаря-анатома, доктора медичних наук (1976), професора Київського національного медичного університету ім. О.О.Богомоль-ця (1978). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1986), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989), член-кореспондент АПНУ (1995). Учасник Великої Вітчизняної війни. З відзнакою закінчив Київський медичний інститут (1955), в якому працював з 1960 р. (професор, декан, завідувач кафедри анатомії людини). Автор понад 330 наукових робіт, в т.ч. 17 монографій та підручників.

Література:

Бобрик Іван Іванович // Імена України 2007 : біогр. енцикл. слов. / Ін-т гуманітар. досліджень АН України ; уклад.: Л.Г. Андрієнко, С.А. Бакута, І.Д. Зосимович [та ін.]. – К., 2007. – С. 52 : фото.

Пикалюк, В.С. Бобрик Іван Іванович / В.С. Пикалюк // Професори-морфологи України : довідник / В.С. Пикалюк, А.А. Бабанін, В.В. Кісельов. – Сімф., 2010. – С. 12 : фото.

Пам’яті Бобрика Івана Івановича (1925-2011) // Клініч. анатомія та оператив. хірургія. – 2011. – Т. 10, № 3. – С. 76-77.

● 55 років тому (06.10.1960) у Вінниці відкрито дитячу художню школу. Засновником школи та першим директором був художник-графік Я.Остапов, далі заклад очолювали: Ю.Л.Рожньов, П.К.Стрибков, С.А.Довгань, нині – Н.А.Стафійчук. У школі навчається 220 учнів, якими опікується 18 викладачів, майже всі з вищою освітою. При школі створено відділення на засадах самоокупності, до структури якого входять групи для дітей: підготовчі, раннього художньо-естетичного розвитку, комп’ютерної графіки та групи за напрямками декоративно-прикладного мистецтва. Працюють також групи для дорослих: вечірня художня студія, комп’ютерний дизайн та графіка, групи за напрямками декоративно-прикладного мистецтва.

Крім освітянської роботи, педагогічний та учнівський колективи ВДХШ беруть активну участь у культурно-мистецькому житті міста. Це організація тематичних та персональних виставок учнів, випускників та викладачів школи, участь у художніх конкурсах, фестивалях та проектах на міжнародному, всеукраїнському, обласному рівнях та участь у загальноміських святах і заходах.

Інтернет-ресурс:

Вінницька дитяча художня школа [Електронний ресурс] // Вінницька дитяча художня школа. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу:    http://tutvse.com.ua/ua/vn/company/?i= 5979  (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

7 140 років від дня народження Людвіга Івановича Малиновського (07.10.1875, м. Кам’янець-Поділь-ський – 23.05.1917, м. Вінниця, похов. біля ВОКЛ ім. М.І.Пирого-ва), визначного хірурга, земського лікаря, організатора лікарської справи. Навчався на медичному факультеті Московського, згодом Юр’ївського університетів. 1903 р. повернувся на Поділля і деякий час працював завідувачем лікарні в містечку Дунаївці (нині місто Хмельниц. обл.) та дільничним лікарем Ушицького повіту Подільської губернії. За іншими джерелами – після закінчення університету працював на Поділлі впродовж року, після чого – ординатором в клініці Дерптського університету. У 1905 р. його запросили очолити щойно відкриту земську лікарню Він-ницького повіту. В роки Першої світової війни був головним лікарем і провідним хірургом найпотужнішого у Вінниці госпіталю і залишався старшим (головним) лікарем повітової земської лікарні. Для госпітальних потреб влаштував у Вінниці курси сестер милосердя і написав для курсисток спеціальний підручник. У 1912 р. вивчав передовий досвід організації лікарської справи в Німеччині та Австрії. Рівень хірургічної допомоги, яку надавав Л.І.Малиновський, відповідав найвищим світовим стандартам. Хірург широкого профілю, він проводив складні операції майже на всіх органах, особливої уваги надаючи лікуванню органів черевної порожнини. Сприяв санітарному просвітництву. Пропагував необхідність зміцнення й розширення лікарської мережі, ініціював створення у Вінницькій земській лікарні безкоштовної амбулаторії. Один із ініціаторів створення Вінницької лікарні ім. М.І.Пирогова (нині ВОКЛ ім. М.І.Пирогова). Був членом Вінницького медичного товариства. Автор близько 25 наукових праць з питань хірургії. Його зауваження щодо підготовки до операцій та обробки ран, які викладено в монографії «Догми асептики, підготовка операцій і лікування ран» (1916), не втратили свого значення і в наш час. У Вінниці іменем Малиновського названо бібліотеку ВОКЛ ім. М.І.Пирогова та одну з вулиць міста. У 2008 р. на кутовому будинку на розі вулиць Пирогова і Малиновського встановлено меморіальну дошку пам’яті хірурга.

Література:

Малиновський Людвіг Іванович // Медицина в Україні : біобібліогр. слов. / Нац. наук. мед. б-ка України ; авт.-упоряд. С.М. Булах [та ін.]. – К., 2012. – Вип. 2 : Друга пол. ХІХ – поч. ХХ ст. Літери Л-С. – С. 53-54. – Бібліогр. в кінці ст.

Маєвська, Л.В. Дещо з матеріалів історії медицини Поділ-ля (з фондів наук. б-ки ВНМУ ім. М.І. Пирогова) / Л.В. Маєвська // Роль краєзнавства у соціально-економічному і культурному розвитку регіону : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 10-12 жовт. 2012 р. – Вінниця, 2013. – С. 61-63. – Зі змісту: [Про Л.В. Малиновського.]. – С. 62.

8 160 років від дня народження Льва Григоровича Дейча (08.10.1855, м. Тульчин – 04.08.1941, м. Москва), учасника революційного руху, громадсько-політичного діяча, публіциста, перекладача, журналіста. Навчався в київських гімназіях. З 1878 р. – в першій еміграції. Засновник і редактор Женевського журналу «На батьківщині». Один із засновників групи «Звільнення праці». У 1884 р. заарештований у Німеччині та виданий російському уряду. На засланні в Благовєщенську (нині РФ) редагував газету «Амурський край». 1901 р. втік із заслання, через Японію і США приїхав до Західної Європи. 1905 р. нелегально повернувся в Росію, 1906 р. – заарештований. Того ж року втік із заслання в Єнісейську за кордон. 1917 р. повернувся до Росії, в 1918-1921 рр. – науковий співробітник Історико-революційного архіву. Автор спогадів про Г.Плеханова, В.Засулич, М.Кибальчича, М.Драгоманова та ін.

Література:

Подолинний, А.М. Дейч Лев Григорович / А.М. Подолинний // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2007. – Т. 7 : Ґ-Ді. – С. 302-303 : портр. – Бібліогр. в кінці ст.

● 130 років від дня народження Володимира Юхимовича (Євтимовича) Свідзинського (08.10.1885, с. Маянів, нині Тиврів. р-ну – 1941, м. Харків), українського поета, перекладача, літературознавця, етнографа (див. розширену довідку в кінці місяця).

● 125 років від дня народження Михайла Івановича Кутинського (08.10.1890, с. Зарубинці Черкас. обл. – 10.01.1974, м. Москва, похов. у Києві), педагога, письменника, краєзнавця. Навчався (1900-1904) і працював (1909-1915) у м. Липовець, нині смт. Двічі репресований: 1936, 1949 рр. Підготував до видання книгу «Некрополь України: довідник про місця поховання або смерті історичних і культурних діячів України від давнини до сучасності», яка протягом 1990-2008 рр. друкувалася в журналі «Дніпро».

Література:

Подолинний, А.М. Кутинський Михайло Іванович / А.М. Подолинний // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 183-184.

Речмедін, А. Породило Поділля – Полюбила Москва : він-ничани в столиці РФ / А. Речмедін // Вінниц. край. – 2012. – № 2. – С. 151-153.

9 130 років від дня народження В’ячеслава Івановича Мерзлякова (09.10.1885, м. Перм – 16.04.1974, м. Вінниця), українського співака, музикознавця, педагога, громадського діяча, заслуженого вчителя України (1960). Значну частину свого життя він провів у Вінниці, активно працював в обласному Будинку народної творчості, музичних закладах міста.

Література:

Семенко, Л.І. Активісти подільських філій МТЛ : [біогр. актив. діячів Муз. т-ва ім. М. Леонтовича, показано їхню діяльн. на теренах Вінниччини] / Л.І. Семенко // Їх поєднала пісня Леонтовича... : нариси з іст. муз. життя в Україні 1910-1930 рр. / Л.І. Семенко. – Вінниця, 2007. – С. 43-69.

● 50 років від дня народження Сергія Олексійовича Карпенка (09.10.1965, м. Козятин), майстра різьблення по дереву, заслуженого художника України (2009), члена НСМНМУ (2004). Закінчив Київський інститут фізичної культури (1993). Різьбленню навчався самотужки. Вчителював. Створює великоформатні багатофігурні барельєфи та композиції на релігійну, історичну, міфологічну тематику. Учасник міських, всеукраїнських, зарубіжних художніх виставок від 1997 р. та персональних – Київ, Вінниця. Окремі роботи зберігаються в Музеї Михайлівського Золотоверхого собору (Київ), Музеї історії міста Козятин.

Література:

Панчук, Ф.В. Карпенко Сергій Олексійович / Ф.В. Панчук // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2012. – Т. 12 : Кал-Киї. – С. 383 : портр., іл. – Бібліогр. в кінці ст.

12 60 років від дня народження Григорія Олексійовича Погончика (12.10.1955, с. Баланівка Бершад. р-ну), педагога, журналіста, краєзнавця, члена НСЖУ. Після закінчення Він-ницького педагогічного інституту (історичний факультет) розпочав педагогічну діяльність спочатку вчителем П’ятківської СШ, далі був директором школи в с. Михайлівка, згодом – у с. Війтівці, де доклав чимало зусиль для спорудження нового приміщення школи. Нині очолює педагогічний колектив Бершадської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1. Відмінник освіти. Неодноразово обирався сільським і міським депутатом, депутатом Бершадської районної ради. Активно захоплюється краєзнавством. Григорій Олексійович відзначений різними нагородами, в тому числі й Міністерства освіти та науки. Став переможцем Шостого міжнародного конкурсу «Голодомор – Холокост: уроки толерантності». Він – лауреат районної журналістської премії ім. В.Думанського, обласної – «Золоте перо» (2013). Автор книг: «Любов душі моєї – Баланівка» (2010), «Дорога до храму» (2011), «Село в краю Бершадськім...» (2012), «Шкільна родина» (2012), «Голодомор 1932-1933 рр. на Бершадщині (спогади очевидців)» (2013), «Бершадщина: з минулого – у майбутнє» (2013). У співавторстві з І.Кацапом видав книгу «Кровоточащая рана: Холокост в Транснистрии 1941-1944 гг.» (2014).

Література:

У творчого вчителя – талановиті учні : [про Г. Погончика] // Бершад. край. – 2007. – 9 черв.

Вербецький, В. Дослідник голодомору і голокосту : [про дир. Бершад. ЗОШ № 1 Г.О. Погончика, дослідника Голокосту на Бершадщині] / В. Вербецький // Бершад. край. – 2008. – 8 жовт.

Шевчук, Ф. «Джерело знань» : [про вихід у світ нової кн. Г. Погончика «Джерело знань»] / Ф. Шевчук // Бершад. край. – 2013. – 22 листоп.

Шевчук, Ф.Х. Погончик Григорій Олексійович / Ф.Х. Шевчук // Погончик, Г.О. Бершадщина : з минулого – у майбутнє / Г. Погончик. – Вінниця, 2013. – С. 939.

13 90 років від дня народження Йосипа Васильовича Гурика (13.10.1925, с. Махаринці Козятин. р-ну – 13.12.2013, там само), Героя Соціалістичної Праці. Учасник Великої Вітчизняної війни. Звільняв Румунію, Чехію, Угорщину та Австрію. Воював Й.В.Гурик і на Далекому Сході проти японських мілітаристів. Повернувшись до мирної праці, закінчив сільськогосподарський технікум, потім працював механіком-контролером і керуючим Самгородоцькою машинно-тракторною станцією. Незабаром його направили у найвідсталіший на той час Махаринецький колгосп ім. Леніна. З роками господарство міцно стало на ноги. За рахунок колгоспу в селі споруджено двоповерхову школу, медпункт, розширено приміщення клубу, впорядковано вулиці та дороги. До бойових і трудових нагород керівника додався Орден Жовтневої революції. За найвищі результати господарювання в 1974 р. Й.В.Гурик був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.

Література:

Литвинов, В. Згадаймо школу Героїв! : [про Й.В. Гурика – колиш. голову правління Махаринец. колгоспу, нині СВК «Махаринецьке» с. Махаринці Козятин. р-ну] / В. Литвинов // Сіл. вісті Вінниччини. – 2004. – 17 січ. : фото.

Зарицький, П. Герой усіх фронтів : [про Героя Соц. Праці Й.В. Гурика з с. Махаринці] / П. Зарицький // Вісн. Козятинщини. – 2011. – 5 трав. – С. 7.

Лугова, Г. Турбота по-козятинськи: як у нас Героїв проводжають : [про Й.В. Гурика – Героя Соц. Праці із с. Махаринці Козятин. р-ну] / Г. Лугова // RIA Козятин. – 2014. – 23 січ. – С. 4.

● 55 років від дня народження Катерини Іванівни Андроник (13.10.1960, с. Ставки, нині Бершад. р-ну), журналістки, поетеси. 1985 р. закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка. Працювала в районній газеті «Чорноморець» (Скадовськ, Херсонщина), викладала іноземну мову в школі. Нині – на журналістській роботі в редакції районної газети «Бершадський край». Поезією захопилася ще в шкільні роки. Друкується в різних періодичних виданнях. Перша збірка віршів «Калина над Бугом» (1995). Її лірика переважно медитативна, відзначається щирістю, глибиною почуттів, образною мовою. Провідні мотиви творів – любов до України, природи, утвердження краси рідного слова, духовного багатства народу.

Література:

Павлов, В. Літературний зорепад : [про письм., вихідців з Бершад. р-ну та їх творчість] // Сузір’я бершадських талантів : літ.-мистец. альм. / авт.-упоряд. П.В. Маніленко. – Вінниця, 2013. – С. 213-312 : іл.

15 155 років від дня народження Софії Віталіївни Тобілевич (15.10.1860, с. Новоселиця, нині Жмерин. р-ну – 07.10.1953, м. Київ), української актриси, фольклористки, письменниці. Працювала в трупах М.Старицького, П.Саксаганського та М.Садовського, в Київському українському драматичному театрі ім. І.Франка. Залишила цінні спогади про історію українського театру. У 1922-1923 рр. мешкала в Погребищі, де очолила аматорський театральний колектив. У с. Плисків (нині Погребищ. р-ну) записала понад 300 пісень та інших фольклорних творів, виданих у Кракові під назвою «Етнографічні матеріали з околиці Плискова Липовецького повіту» (1884).

Література:

Бондарчук, М. Щедрий талант : [С.В. Тобілевич – укр. письм., співачки, фольклористки] / М. Бондарчук // Вінниччина. – 2005. – 14 жовт.

Подолинний, А.М. Тобілевич Софія Віталіївна: [біогр. довід.] / А.М. Подолинний // Вінниччина фольклорна : довідник / уклад.: А.М. Подолинний, Т.О. Цвігун. – Вінниця, 2004. – С. 80 : фото.

Тобілевич Софія Віталіївна // Видатні особистості Він-ниччини: в рамках проекту «Українці в світі» : [буклет] / авт. кол.: К. Висоцька, Л. Гальчевська, Т. Журунова та ін. – Вінниця, 2009.

18 90 років від дня народження Петра Микитовича Мороза (18.10.1925, с. Білоусівка, нині Тульчин. р-ну – 09.07.2013), українського художника-графіка, члена НСХУ (1991). Учасник ВВВ. Закінчив Одеське державне художнє училище ім. М.Б.Грекова (1952), Львівський поліграфічний інститут ім. І.Федорова (1965). Був учасником обласних та республіканських виставок з 1979 р. Працював в галузі графіки, переважно в техніці ліногравюри, а також акварелі, пастелі, гуаші, олійного живопису. Персональні виставки митця були у виставкових залах м. Вінниця (1975, 1995, 2000, 2002, 2004, 2005 рр.). Твори художника зберігаються в багатьох музеях України та Польщі, у приватних колекціях. Удостоєний урядових відзнак. 2001 р. став лауреатом Подільської літературно-мистецької премії «Кришталева вишня».

Література та інтернет-ресурс:

Машевцев, А. Ювілейна виставка митця [Петра Микитовича Мороза] / А. Машевцев // Громада і закон. – 2007. – 7 груд. – С. 8.

Орлик, А. Художня подорож по Святих місцях : [про творчість вінниц. худож. П. Мороза] / А. Орлик // 20 хвилин. – 2007. – 11 серп. – С. 20.

Мороз Петро Микитович [Електронний ресурс] : [кор. біо-гр.] // Національна спілка художників України (НСХУ). – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.vinspilka.vn.ua/index.php/artists/37-moroz (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

19 145 років від дня народження Хоми Михайловича Коцюбинського (19.10.1870, м. Вінниця – 01.05.1956, м. Чернігів), музейного працівника, громадського діяча, брата письменника Михайла Коцюбинського, засновника і першого директора Вінницького та Чернігівського літературно-меморіальних музеїв М.М.Коцюбинського. 1925-1934 рр. мешкав у Вінниці. Автор спогадів про М.М.Коцюбинського.

Література:

Гальчак, С.Д. Краєзнавці Східного Поділля / С.Д. Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі: XIX – поч. XXI ст. / С. Д. Гальчак. – Вінниця, 2011. – С. 423-755. – Бібліогр. в кінці ст.

Рабенчук, В. Брат Михайла Коцюбинського «вірний» Хома / В. Рабенчук // Тінь перста вказівного, або Дожити б до Івана Купала : худож. проза. Публіц. / В. Рабенчук. – Вінниця, 2006. – С. 291-294.

Подолинний, А.М. Коцюбинський Хома Михайлович / А.М. Подолинний // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А.М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця, 2001. – С. 169-170.

● 75 років від дня відкриття (19.10.1940) Вінницького ремісничого училища № 1. Переживши багато реорганізацій, навчальний заклад з 2004 р. отримав статус Вінницького професійного машинобудівного ліцею. Створений у листопаді 2009 р. Державний навчальний заклад «Центр професійно-технічної освіти торгівлі та харчових технологій» (ДНЗ «ЦПТО торгівлі та харчових технологій») є правонаступником Вінницького професійного машинобудівного ліцею та Вінницького професійного кулінарного ліцею, історія якого розпочалася у 1944 р. 50 педпрацівників забезпечують високоякісну підготовку молодих кадрів для торгівлі, підприємств сучасного ресторанного господарства та машинобудівної галузі: кухар; кондитер; офіціант; бармен-офіціант; продавець продовольчих товарів; слюсар-ремонтник; токар; слюсар з ремонту автомобілів; оператор комп’ютерного набору; обліковець з реєстрації бухгалтерських даних; касир на підприємстві, в установі, організації. Виробниче навчання та виробнича практика відбувається на діючих підприємствах міста, що дає можливість учням безпосередньо брати участь у виробничих процесах та обслуговуванні відвідувачів.

Література та інтернет-ресурс:

З центру Вінниці на хутір Шевченка : [Центр проф.-техн. освіти торгівлі та харчов. технологій готує спеціалістів робітн. професій] // Молодіж. газ. Вінниччини. – 2010. – 15 верес. – С. 8.

Історичні відомості про наш навчальний заклад [Електрон-ний ресурс] // Центр професійно-технфчної освіти торгівлі та харчових технологій : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://cptotxt.vin.ua/restoran/inf.html  (дата звернення: 08.06.14), вільний. – Назва з титул. екрана.

22 180 років з дня загибелі Устима Кармалюка (Кармелюка) (1787-22.10.1835), українського народного героя, керівника боротьби селян Поділля проти кріпацтва.

Література:

Антонюк, О. Устим Кармалюк – легендарний бунтар Подільського краю / О. Антонюк // Без минулого немає майбутнього: із історії м. Жмеринка / О. Антонюк. – Вінниця, 2013. – С. 180-182 : фото.

Бурбан, В. «Ви на мене, Кармалюка, всю надію майте...» / В. Бурбан // Сіл. вісті. – 2007. – 3 квіт. – С. 2.

Бережной, В. Криминальный талант Устима Кармалюка / В. Бережной // Здоров’я. Події. Час. – 2007. – 2 трав. – С. 5.

Трембіцький, А.А. «Славний лицар Поділля» : [Устим Кармелюк] / А.А. Трембіцький // Четверта Могилів-Поділ. наук.-краєзн. конф. (28-29 верес. 2012 р.). – Кам’янець-Поділ., 2012. – С. 268-271. – Бібліогр. в кінці ст.

Устим Кармелюк – вечный беглец и борец за справедливость // Новини Вінниччини. – 2010. – 15 верес. – С. 14-15.

24 105 років від дня народження Івана Никифоровича Бойка (24.10.1910, с. Жорнище Іллінец. р-ну – 12.05.1975), військовика, двічі Героя Радянського Союзу (січень, квітень 1944). 1929 р. закінчив Вінницький медичний технікум, працював фельдшером. 1930 р. призваний у Червону Армію. 1936 р. закінчив Ульяновську бронетанкову школу. 1939 р. брав участь у боях з японськими агресорами на Халхін-Голі. На фронтах Великої Вітчизняної війни – з жовтня 1941 р. Пройшов шлях від заступника командира танкового батальйону до командира танкової бригади. Визволяв від ворога рідне Поділля. Відзначився 28 грудня 1943 р. у боях за визволення залізничної ст. Козятин, за що був уперше удостоєний звання Героя Радянського Союзу (січень 1944 р.), та під час форсування рік Дністер і Прут у боях за м. Чернівці. І.Н.Бойко – учасник Берлінської наступальної операції. По війні закінчив академічні курси при Військовій академії бронетанкових і механізованих військ (1948). Продовжував службу на посаді заступника командира корпусу (1952-1956). З 1956 р. звільнився в запас. Жив і працював у Києві. Відзначений багатьма орденами і медалями. На батьківщині прославленого танкіста встановлено бронзовий бюст Героя, в м. Козятин його ім’я носить одна з вулиць.

Література:

Батченко, В. Уроки легендарного комбрига : [розповідь про двічі Героя Рад. Союзу І.Н. Бойка] / В. Батченко // Вінниц. газ. – 2012. – 8 трав. – С. 4.

Бойко, І. Перша Зірка Героя – за Козятин, друга – за Чернівці : [про танкіста Івана Бойка] / І. Бойко ; бесідував М. Кавун // Вінниччина. – 2010. – 24 листоп. – С. 11 : портр.

Легендарний танкіст : 100 р. від дня народж. (24.Х.1910-12.V.1975) Бойка Івана Никифоровича, двічі Героя Радянського Союзу : біобібліогр. дайджест / Центр. б-ка Іллінец. райради ; ред. Т.Г. Токайчук ; підгот. О.В. Романова. – Іллінці, 2010. – 12 с. : іл., портр. – Бібліогр.

Подільський, Е. Поїзди поступилися танкам : [про двічі Героя Рад. Союзу І.Бойка, в т.ч. про його участь у боях за Козятин] / Е. Подільський // Вінниц. газ. – 2005. – 5 трав. – С. 6.

25 75 років від дня народження Михайла Степановича Пушкаря (25.10.1940, с. Хирів Старосамбір. р-ну Львів. обл.), доктора медичних наук (1992), професора (1993), відмінника охорони здоров’я. З відзнакою закінчив Вінницький медичний інститут ім. М.І.Пирогова (1966), де відтоді й працює: аспірант (1966-1969), асистент (1969-1979), доцент (1979-1992) кафедри патологічної анатомії, завідувач підготовчого відділення (1969-1984), завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології (з 1992). Протягом багатьох років був членом редакції багатотиражної університетської газети «Молодий медик», керівником радіокомітету ВНЗ (1968-1980), очолював Раду молодих вчених Вінницького медичного інституту (1972-1974), школу молодого лектора (1984-1988). Напрямок наукових досліджень – екологічна морфологія. Автор близько 200 наукових праць, в т.ч. 2 підручників англійською мовою, численних авторських свідоцтв на винаходи, раціоналізаторських пропозицій. Автор кількох поетичних збірок.

Література:

Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пи-рогова : матеріали з історії ун-ту / ред. В.М. Мороз. – Вінниця, 1994. – Зі змісту: [Про М.С. Пушкаря]. – С. 43, 63-65, [258 : фото].

Гасюк, В. Мчати за мрією : свято поезії відбулося днями в медун-ті : докт. мед. наук М.С. Пушкар презентував «віршосотворенний» зб. «Все перемагає любов» / В. Гасюк // Вінниччина. – 2011. – 25 берез. – С. 8 : фото.

Пушкар Михайло Степанович // Професори-морфологи України : довідник / В.С. Пикалюк, А.А. Бабанін, В.В. Кісельов. – Сімф., 2010. – С. 94 : фото.

26 135 років від дня народження Юхима Онуфрійовича Щириці (Щериці) (26.10.1880, с. Боровиця, нині Чигирин. р-ну Черкас. обл. – 01.06.1919, м. Київ), педагога, освітньо-культурного, громадського діяча на Поділлі, журналіста. З 1914 р. мешкав у Вінниці, викладав в учительському інституті (1914-1919). У 1918-1919 рр. був подільським губернським комісаром освіти та завідувачем відділу освіти при Директорії. Після гетьманату став керівником освіти всієї України. Він був першим редактором газети «Республіканські вісті», яка виходила у Вінниці. Після приходу більшовиків Ю.О.Щириця був заарештований чекістами та страчений у Києві.

Література:

Завальнюк, К. Юхим Щириця – освітній діяч на Поділлі 1917-1919 рр. / К. Завальнюк // Тези доп. і повідомл. 18-ї Вінниц. обл. іст. краєзн. конф. – Вінниця, 1998. – С. 49-52.

Коваль, В.В. Ю.О. Щириця – освітній діяч Поділля : [основ. віхи життя, пед., громад.-політ. та держав. діяльності Ю.О. Щириці, його внесок у розвиток освіти на Поділлі в добу Укр. нац.-демокр. революції] / В.В. Коваль // Освіта, наука і культура на Поділлі. – Кам’янець-Поділ., 2008. – Т.11. – С. 405-416.

28 60 років (28.10.1955) з часу спорудження у м. Він-ниця нового мосту через Південний Буг.

Література:

Чотири Вінницькі броди : хронік.-докум. колаж : 75-річчю Вінниц. обл. присвяч. / упоряд.: М.Ф. Каменюк, В.С. Скрипник ; Вінниц. обл. держ. адмін. – Вінниця : Консоль, 2008. – 256 с. : кольор. іл. – Зі змісту: [Події 28.10.1955 р.]. – С. 114.

Цього місяця виповнюється:

● 85 років (жовтень 1930) з часу виходу першого номера газети «Вісник Козятинщини». Спочатку газета виходила під назвою «Колективна праця». Всього вийшло 3925 номерів. Після проведеного в Україні в 60-ті рр. адміністративно-господарського реформування 1 червня 1962 р. вийшов перший номер міжрайонної газети «Жовтневі зорі». В 1990 р. її тираж сягав 16 200 примірників. З січня 1992 р. газета стала виходити під новою назвою «Вісник Козятинщини».

Література:

Вільчинська, З. «Віснику» – 80 : [історія козятин. районки] / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. – 2010. – 2 груд. – С. 4.

Зарицький, П. На вершині творчого зростання : [про святкув. 80-річн. ювілею газ. «Вісн. Козятинщини»] / П. Зарицький // Вісн. Козятинщини. – 2010. – 9 груд. – С. 12.

Лисенко, В. Для людей і в ім’я людини : [з історії та сьогодення газ. «Вісн. Козятинщини»] / В. Лисенко // Вінниччина. – 2005. – 29 листоп.

● 45 років тому (жовтень 1970 р.) прийнято рішення про заснування Вінницької обласної організації Спілки письменників України, яке було реалізовано на установчих зборах 1 лютого 1971 р. До 80-х рр. вона була міжобласною письменницькою організацією Поділля і поєднувала митців слова Він-ницької та Хмельницької областей. Біля витоків організації перебували Д.Дереч, М.Тарновський, К.Курашкевич, І.Глинський, М.Студецький, Є.Гуцало, О.Чорногуз, П.Перебийніс, А.Бортняк, Л.Пастушенко, А.Звірик.

Література та інтернет-ресурс:

Подолинний, А.М. Вінницька обласна організація Національної спілки письменників України: основні етапи дяльності, постаті / А.М. Подолинний // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2011 року : хронол. довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва ; уклад. Г.М. Авраменко ; ред.: М.Г. Спиця, Г.М. Слотюк ; відп. за вип. Н.І. Морозова. – Вінниця, 2010. – С. 51-54.

Вінницька обласна організація НСПУ : [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енцикл. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: uk.wikipedia.org/.../ Вінницька_обласна_орган.. (дата звернення: 08.06.14), вільний. – Назва з титул. екрана.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2015 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. Вінничани – Герої Небесної Сотні
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  4. Килимник Степан Іванович
  5. Лютий
  6. Пісенне століття Марії Руденко
  7. Берегиня української самобутності
  8. Мужній воїн, новатор бібліотечної справи
  9. Березень
  10. Яблуні Благовіщення Михайла Вдовцова
  11. Присутність Бога у Картині, або Меланхолійна Мудрість Художника Федора Коновалюка
  12. Багатогранність її таланту
  13. Квітень
  14. Травень
  15. Подвижник і патріот
  16. Браїлівські подорожі генія музики
  17. Червень
  18. Павло Іванович Хавлюк – дослідник старожитностей Поділля
  19. Липень
  20. Науковець і письменник
  21. Серпень
  22. Вересень
  23. Її життя бере початок від матері-землі
  24. Юзеф Антоній Аполлінарій
  25. Жовтень
  26. Творча спадщина Самуїла Рабіна
  27. Поетичне місіянство Володимира Забаштанського
  28. Подільський фенікс
  29. Листопад
  30. Два життя Леоніда Куцого
  31. Людина світової слави
  32. Грудень
  33. Першовідкривач таємниць «Вервольфу»
  34. «Так говорять і в нас – на Поділлі»:
  35. Відомості про авторів текстових довідок
  36. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше