ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2015 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

ЧЕРВЕНЬ

2 145 років від дня народження Йоахима Волошиновського (02.06.1870, с. Серби, нині Гонтівка Чернівец. р-ну – 11.01.1945, м. Краків, перепохов. у Варшаві, Польща), громадського, політичного діяча, журналіста, одного із заснов-ників кооперативного руху в Україні, Подільського товариства «Просвіта». Освіту отримав у монастирях єзуїтів: спочатку в Тернополі, а потім у 1891 р. закінчив класичну гімназію у місті Хирові Львівської області. 1897 р. в Гайсині його зусиллями створено перше споживче товариство, а вже до 1917 р. діяло 2000 споживчих товариств. Він був засновником першого україномовного часопису Поділля – щотижневої газети «Світова Зірниця» (1906) – популярного видання для селян (Могилів-Подільський).

Література:

Волошиновський, Й.А. Розмови про кооперацію : у 2 т. Т. 1 : Вибрані твори та публікації / Й.А. Волошиновський ; упоряд.: В.В. Подолян, В.П. Рекрут. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2010. – 544 с. : портр., фото. – Бібліогр.: с. 89-99.

Подолян, В.В. Йоахим Волошиновський у становленні українського кооперативного руху (1897-1939 рр.) / В.В. Подолян, В.П. Рекрут. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2005. – 456 с. : іл.

● 10 років з часу створення (02.06.2005) вінницького гурту «ТІК» (Тверезість і Культура). Офіційна історія гурту розпочалася навесні 2005 р. Саме тоді декілька випускників ВДПУ остаточно зрозуміли, що музика в їхньому житті дещо більше, ніж просто студентська розвага і розпочали репетиції. На той момент у групі грали: Вітя Бронюк – вокал і баян, засновник гурту; Денис Репей – бас; Костя Терепа – гітара; Сашко Філінков – барабани. 2 червня в м. Вінниця на розігрів групи «ТАЛІТА КУМ» вийшла група «ТІК» і представила перед тисячною аудиторією свої творіння. Дебют виявився вдалим, і саме цей день вважається Днем народження групи «ТІК». На початку своєї діяльності склад гурту зазнавав серйозних змін, але робота продовжувалася: створення нових пісень, зйомки відеокліпів, фестивалі, концертні тури… Шалений успіх мала пісня «Олені», її можна було почути всюди, на неї було знято і перший відеокліп, який побачив світ 12 листопада 2006 р. За роки своєї творчої діяльності гурт «ТІК» зняв цілу низку відеокліпів на свої широковідомі пісні, зокрема: «Олені» (2006), «Вчителька» (2007), «Білі троянди» (2008), «Сірожине пірожине» (2009), «Гуляй, народ!» (2011), «Люби ти Україну!» (2013) та інші, записав музичні альбоми: «ЛітераDYPA» (2007), «тиХИЙ» (2008), «Весільний» (2011). Успіх гурту його засновник В.Бронюк пояснює просто: «Свою роботу потрібно робити чесно і якісно. І не затискати себе у шаблони…».

Інтернет-ресурс:

Гурт ТІК [Електронний ресурс] : [наша історія] // Офіційна домівка гурту «ТІК». – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://tik.ua/gurt (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

3 70 років від дня народження Володимира Євтихійовича Савельєва (03.06.1945, с. Макарово Кіров. обл., РФ), економіста. У Вінниці – з 1952 р. Трудову діяльність розпочав на Вінницькому олійно-жировому комбінаті (1962-1965). Після служби в армії з 1972 р. трудився на різних підприємствах та установах обласного центру: 1972-1974 рр. – БМУ «Спецбуд», 1974-1976 рр. – ДПЗ-18 на посаді інженера-диспетчера. З 1976 р. – начальник відділу постачання мехколони № 62. 1982 р. закінчив Вінницький торговельно-економічний інститут, здобувши професію економіста. 1983-1988 рр. працював на посаді заступника директора Вінницької обласної філармонії. Згодом очолював торговельний комплекс Вінницького міськкоопторгу «Дари Вінниччини». (1988-1989). Працював інженером 1-ї категорії виробничого об’єднання «Сахалінрибпром» (1989-1991). 1991-2002 рр. – у Вінницькому міськвиконкомі. 2005 р. – в Апараті Верховної Ради – помічник-консультант народного депутата України П.О. Порошенка. Депутат Вінницької міської ради 3, 4, 5, 6 скликань.

Інтернет-ресурс:

Савельєв Володимир Євтихійович [Електронний ресурс] : [кор. біогр.] // Вінниця : офіц. сайт. Вінниц. міськради. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://old.vmr.gov.ua/info.aspx?langID=1&pageID=30388 (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

4 100 років від дня народження Костянтина Захаровича Чоловського (04.06.1915, с. Русава Ямпіл. р-ну – 30.12.1981, м. Москва), Героя Радянського Союзу (1943). У 1934 р. закінчив Єнакієвське гірничопромислове училище (Донецька обл.), працював забійником на шахті. У Червоній Армії – з 1936 р. У 1939 р. закінчив Харківське прикордонне училище. На фронтах Великої Вітчизняної війни – з лютого 1943 р. Відзначився 15 жовтня 1943 р. під час форсування р. Дніпро в районі смт Лоєв (Гомельська область, Білорусь). Після війни продовжив службу в Радянській Армії. Закінчив Військову академію ім. М.В.Фрунзе (1952), Військову академію Генштабу (1959). В запас звільнився у званні полковника (1970 р.). Мешкав у Москві. Відзначений багатьма бойовими нагородами.

Інтернет-ресурс:

Чоловский Константин Захарович [Електронний ресурс] : [повні тексти біогр. Героїв Рад. Союзу, Героїв РФ, Героїв Соц. Праці, повних кавалерів ордена Слави та ордена Труд. Слави] // Патріотичний інтернет-проект «Герои страны» : [веб-сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=8180 (дата звернення: 10.12.2013), вільний. – Назва з титул. екрана. – Мова рос.

6 65 років від дня народження Юрія Прокоповича Спіженка (06.06.1950, с. Побірка Теплиц. р-ну – 07.12.2010, с. Капітанівка Києво-Святошин. р-ну Київ. обл.), фахівця в галузі хірургічної лімфології, доктора медичних наук, академіка Академії медичних наук України (1993), громадського і політичного діяча, народного депутата України кількох скликань. 1973 р. закінчив Чернівецький медичний інститут. Працював у різних лікувальних закладах Житомирської області. Був завідувачем Житомирського обласного відділу охорони здоров’я. З 1986 р. – заступник міністра охорони здоров’я України, міністр охорони здоров’я України (1989-1994). 1995 р. – голова Державного комітету медичної та мікробіологічної промисловості України. Був членом Комісії Верховної Ради з питань охорони здоров’я, членом наглядової ради Національного фармацевтичного університету, почесним президентом журналів: «Ліки України», «СНІД», членом редколегій науково-практичних журналів: «Клінічна антибіотикотерапія», «Вісник фармації», «Клінічна фармація». Автор понад 210 наукових робіт, зокрема 3 монографій, посібника «Клиническая хирургия», 16 авторських свідоцтв. До останніх днів Юрій Спіженко керував своєю приватною клінікою в с. Капітанівка (Київська обл.) – єдиною в країні, оснащеною кібер-ножем для видалення ракових пухлин.

Інтернет-ресурс:

Спіженко Юрій Прокопович [Електронний ресурс] : [кор. біогр.] // Офіційна Україна сьогодні : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://dovidka.com.ua/user/?code=49669 (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

7 70 років від дня народження Іллі Васильовича Безбаха (07.06.1945, с. Мазурівка Тульчин. р-ну), художника, заслуженого діяча мистецтв України (2000). Закінчив Тульчинську художню школу-студію (1962), Вінницьке музичне училище (1970), Вінницький педагогічний інститут (1979). Від 1972 р. працював інспектором з мистецтва в Управлінні культури Він-ницького облвиконкому. З 1987 р. – директор Вінницького обласного художнього музею. І.В.Безбах був ініціатором відкриття художніх музеїв, картинних галерей в районах області, зокрема Ямполі, Шаргороді, Гайсині; Музею гончарного мистецтва ім. О.Г.Луцишина у Вінниці; Музею В.Тропініна в с. Кукавка Могилів-Подільського району; Музею І.Т.Гончара в с. Крищинці Тульчинського району. Він плідно працює в жанрі станкового живопису, має численні персональні виставки. Брав участь у семи міжнародних, близько двадцяти республіканських та обласних виставках. Роботи автора зберігаються у Вінницькому обласному художньому музеї, Національному художньому музеї, приватних колекціях України та за її межами. 2012 р. нагороджений срібною медаллю Академії мистецтв України «Гідний шани». У восьмій Всеукраїнській акції «Музейна подія року» очолюваний І.В.Безбахом художній музей отримав від Міжнародного благодійного фонду «Україна-3000» спеціальну відзнаку – «Збереження музейних традицій».

Література:

Безбах, І. Ілля Безбах: «Малювати треба із шаною до фарби і людей» : [інтерв’ю дир. Вінниц. обл. худож. музею] / І. Безбах ; запис. В. Кирильчук // 20 хвилин. – 2010. – 16-17 черв. – С. 6.

Мельник, В. Нескінченний шлях до досконалості : штрихи до творч. портр. І. Безбаха / В. Мельник // Вінниц. край. – 2014. – № 3. – С. 146-151 : портр.

8 145 років тому (08.06.1870) було відкрито залізничний рух станцією Жмеринка. Сьогодні це велика вузлова станція Південно-Західної залізниці на лініях Київ-Одеса, Київ-Могилів-Подільський і Київ-Львів з великим транзитом пасажирів та вантажних перевезень.

10 День народження Гната Трохимовича Танцюри (10.06.1901, с. Зятківці, нині Гайсин. р-ну – 12.11.1962, м. Гайсин), українського педагога, фольклориста, етнографа, крає-знавця Поділля. Його спадщина в жанровому плані багата й різноманітна. 1950 р. наш земляк упорядкував і передав ІМФЕ АН України записи 2650 народних пісень, понад 1 тис. з яких він записав від односельчанки Явдохи Зуїхи, 928 казок, 1536 прислів’їв, 615 загадок, 800 весільних пісень, 200 записів дитячого фольклору. Автор значної і цінної фольклористично-етнографічної праці «Весілля в селі Зятківцях» (1997); з його спадщини видано «Україн-ські народні пісні в записах Гната Танцюри» (2001). У Гайсині створено музей-садибу його імені, традиційним стало обласне фольклорне свято на приз Гната Танцюри.

Література:

Дмитренко, М.К. Гнат Танцюра : до 100-річчя від дня народж. / М.К. Дмитренко. – К. : Вінниця, 2001. – 48 с.

Дмитренко, М. Гнат Танцюра : зб. біогр. інформ. / М. Дмит-ренко // Українська фольклористика: історія, теорія, практика. – К., 2001. – С. 34-79.

Гнат Трохимович Танцюра (1901-1962) : [буклет] / уклад. О. Ніколаєць ; передм. А.М. Подолинного ; Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Вінниця, 2001. – 6 с.

11 60 років тому народився Валерій Ілліч Новосад (11.06.1955 м. Луцьк Волинської обл.), заслужений артист України. Був начальником центру військово-музичного мистецтва ПС ЗС України. У 1985 р. закінчив Московську державну консерваторію ім. П.І.Чайковського і тривалий час працював військовим диригентом та художнім керівником військових оркестрів. Нині – художній керівник Вінницького міського естрадно-духового оркестру «ВінБенд».

Література:

«ВінБенд» – вінницькі джазові таланти : [про Вінниц. муніципал. оркестр «ВінБенд» та В.І. Новосада] // Вінниц. газ. – 2013. – 13 верес. – С. 9 : кольор. фото.

13 60 років від дня народження Галини Сергіївни Тарасенко (13.06.1955, м. Вінниця), педагога, доктора педагогічних наук, професора, відмінника освіти України. 1978 р. з відзнакою закінчила музично-педагогічний факультет ВДПІ ім. М. Островського, де й розпочала свою трудову діяльність, пройшовши шлях від асистента до професора (2001). З 1996 р. завідує кафедрою дошкільної та початкової освіти, при якій відкрила магістратуру зі спеціальності «Початкова освіта», розпочала підготовку аспірантів і докторантів. Започаткувала при кафедрі спеціальність «Дошкільна освіта». Створила і донині керує науковою школою з гуманітаризації початкової освіти. Виховала 12 кандидатів педагогічних наук. Має понад 250 наукових публікацій у вітчизняних та зарубіжних виданнях, 5 монографій, близько 20 посібників. Вона – член редколегій видань у галузі педагогічних наук: «Дошкільне виховання», «Учитель початкової школи», «Наукові записки ВДПУ ім. М.Коцюбинського» та ін.

Література:

Тарасенко Галина Сергіївна : біобібліогр. покажч. : до 55-річчя від дня народж. / упоряд.: О.В. Діденко, Т.М. Баланюк ; ВДПУ ім. М. Коцюбинського, Бібліотека ; відп. за вип. В.С. Білоус. – Вінниця : ВДПУ, 2010. – 63 с. : портр., кольор. іл.

14 115 років тому народилася Клавдія Гнатівна Бельтюкова (14.06.1900, м. Теплик, нині смт – 21.06.1971, м. Київ), біолог, доктор біологічних наук (1959), професор (1961). Закінчила Кам’янець-Подільський інститут народної освіти (1923). Протягом 1931-1934 рр. працювала науковим співробітником Інституту махорочної промисловості. З 1934 р. – в Інституті мікробіології Академії наук УРСР: завідувач відділу бактерій рослин (1937-1941, 1944-1970), старший науковий співробітник-консультант (1970-1971). Досліджувала хвороби махорки й тютюну, бактеріози картоплі, зернових, бобових, каучуконосів і овочевих культур. Лауреат премії ім. Д.Заболотного Академії наук УРСР (1976).

Література:

Скрипаль, І.Г. Бельтюкова Клавдія Гнатівна / І.Г. Скрипаль // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2003. – Т. 2 : Б-Біо. – С. 449 : фото. – Бібліогр. в кінці ст.

● 90 років від дня народження Миколи Федоровича Грищенка (14.06.1925, с. Стрижавка Вінниц. р-ну – 16.06.1992, м. Вінниця), артиста балету, балетмейстера, заслуженого артиста Молдавської РСР (1949). 1942 р. закінчив Ленінградське хореографічне училище (нині Санкт-Петербурзьке). Працював у кількох танцювальних колективах, зокрема Республіканському ансамблі пісні і танцю УРСР, Державному ансамблі «Жок» (Кишинів). 1961-1962 рр. – соліст Вінницької філармонії. Впродовж 1962-1985 рр. – балетмейстер, головний балетмейстер Вінницького українського музично-драматичного театру ім. М. Садовського.

Література:

Фицайло, С.В. Грищенко Микола Федорович / С.В. Фицайло // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2006. – Т. 6 : Го-Гю. – С. 504 : портр.

15 90 років від дня народження Павла Івановича Хавлюка (15.06.1925, с. Лугова Іллінец. р-ну – 11.08.2001, м. Він-ниця), археолога, краєзнавця (див. розширену довідку в кінці місяця).

● 55 років від дня народження Ольги Миколаїв-ни Куцевол (15.06.1960, м. Кривий Ріг Дніпропетров. обл.), педагога, доктора педагогічних наук (2007), професора (2008). Нині – професор кафедри української літератури ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського. Досліджує проблеми викладання української та світової літератури, у тому числі творчість письменників рідного краю. Останні її праці вийшли до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка: «Вивчення життя і творчості Великого Кобзаря через художню рецепцію літературної шевченкіани» (2013) та бібліографічний покажчик «Шевченко на всі віки: образ Великого Кобзаря в художніх і художньо-документальних творах» (2014).

Література:

Куцевол, О.М. Вивчення життя і творчості Великого Кобзаря через художню рецепцію літературної шевченкіани : посібник / О.М. Куцевол. – Вінниця : Консоль, 2013. – 256 с. – Бібліогр.: с. 240-255.

Шевченко на всі віки: образ Великого Кобзаря в худож. і худож.-докум. тв. : бібліогр. покажч. 1861-2013 / уклад. і вступ. ст. О.М. Куцевол ; відп. за вип. Н.І. Морозова ; Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Вінниця : Балюк І.Б., 2014. – 348 с. – (До 200-річчя від дня народж. Т. Шевченка).

Іваницька, Н.І. Ольга Миколаївна Куцевол / Н.І. Іваницька // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2010 року : хронол. довід. / уклад. Г. Авраменко ; Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Вінниця, 2009. – С. 80-83.

Токмань, Г. Вірші про письменників на уроці літератури: концепція Ольги Куцевол : [про навч. посіб. О. Куцевол «Життя і творчість письменника в дзеркалі «поетичної критики»] / Г. Токмань // Дивослово. – 2011. – № 10. – С. 29-31.

● 25 років тому (15.06.1990) було відкрито крає-знавчий музей с. Четвертинівка (Тростянец. р-н), з 2003 р. носить звання «народний». Музейна колекція нараховує близько 300 предметів. Щороку з музейними експонатами знайомиться майже дві тисячі відвідувачів.

Література:

Четвертинівський краєзнавчий музей // Вінниччина музейна : довідник / Вінниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця, 2008. – С. 80-81.

16 85 років від дня народження Арнольда Миколайовича Шлепакова (16.06.1930, м. Вінниця – 02.06.1996, м. Київ), українського вченого-історика, доктора історичних наук (1966), професора (1970), академіка НАН України (1982) і Міжнародної Європейської Академії, лауреата премії ім. Д.Мануїльського (1982), заслуженого діяча науки і техніки України (1995), дослідника міжнародної міграції, політолога, журналіста. За його ініціативи у 1978 р. було створено Інститут соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР. Був членом редколегії «Українського історичного журналу», головою редколегії 10-томної «Історії УРСР», головним редактором і автором розділів фундаментальних колективних праць зі світової історії. Нагороджений орденом «Знак пошани» і медалями.

Література:

Гулевич, В. Через роки і відстані : [до 80-річчя від дня народж. акад. НАН України А. Шлепакова] / В. Гулевич // Вісн. НАН України. – 2010. – № 5. – С. 42-46.

18 110 років тому народився Левко Іванович Медвідь (18.06.1905, с. Чорна Гребля, нині с. М’якохід Бершад. р-ну – 22.02.1982, м. Київ), український учений у галузі гігієни і токсикології, доктор медичних наук (1961), професор (1962), заслужений діяч науки УРСР (1965), академік АМН СРСР (1969), державний діяч, дипломат. Закінчив з відзнакою Вінницький хіміко-фармацевтичний (1927) та Київський медичний інститути (1939). На початку 30-х рр. керував окружним аптекоуправлінням, міським відділом охорони здоров’я у Вінниці. Одночасно читав курс лекцій у фармацевтичному інституті. Л.І.Медвідь був ініціатором створення виробничого медичного інституту (1932), він став і першим директором цього закладу. Навесні 1933 р. Л.І.Медвідь був призначений завідувачем агітаційно-масового відділу Жмеринського райкому КП(б)У. 1935 р. отримав нове призначення у м. Київ, столиці УРСР. Упродовж 1947-1952 рр. був міністром охорони здоров’я УРСР. 1952-1964 рр. працював директором Київського науково-дослідного інституту гігієни праці та профзахворювань. Л.І.Медвідь – один із ініціаторів та організаторів Інституту гігієни і токсикології пестицидів, полімерів і пластичних мас (сьогодні Інститут екогігієни й токсикології ім. Л.І.Медведя МОЗ України). Він – автор понад 260 наукових праць, у т.ч. 7 монографій та посібників, багато з яких перекладені багатьма мовами народів світу. Під його керівництвом захищено 35 докторських і 80 кандидатських дисертацій, підготовлено більше 2000 фахівців. Л.І.Медвідь був почесним президентом Міжнародної асоціації сільської медицини, членом Міжнародної академії з охорони довкілля. Відзначений урядовими та науковими нагородами, посмертно – премією Ф.Ф.Ерісмана за книгу «Гигиена труда в сельскохозяйственном производстве» (1982). У червні 1985 р. з нагоди 80-річчя від дня народження академіка Л.І.Медведя на фасаді будинку Інституту екогігієни і токсикології (Київ) було встановлено меморіальну дошку, а до 100-річчя від дня народження відкрито пам’ятник.

Література:

Віленський, Ю. Медвідь Левко Іванович: укр. діяч серед засновників ВООЗ / Ю. Віленський // Мистец. лікуван-ня. – 2011. – № 3. – С. 128.

Павлов, А.В. Л.И. Медведь (1905-1982) : [учений-гігієніст] / А.В. Павлов [и др.] ; АМН СССР. – М. : Медицина, 1991. – 149 с. – (Выдающиеся деятели медицины). – Библиогр.: с. 146-150.

Л. Медведь. Спогади сучасників : до 100-річчя від дня народж. / під заг. ред. Ю.І. Кундієва, І.М. Трахтенберга. – К. : Авіцена, 2005. – 271 с., [22] арк. іл. – Текст рос., укр. – Бібліогр.: с. 248-265.

Чекман, І.С. Колоритна особистість / І.С. Чекман // Мистец. лікування. – 2011. – № 5-6. – С. 110-112.

19 90 років від дня народження Олександри Захарівни Смолярової (19.06.1925, м. Маріуполь – 23.05.2014, м. Київ), української актриси театру і кіно, народної артистки України (1980), театрального педагога, лауреата Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка (1983), член-кореспондента Академії мистецтв України (2002). Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1948, майстерня Л.Гакебуш). Працювала в Київському театрі юного глядача, Вінницькому українському музично-драматичному театрі (1949-1950), Київському театрі транспорту (1950-1952). З 1952 р. – у Київському російському (тепер Національному) драматичному театрі ім. Лесі Українки, де зіграла біля 80 ролей. Поєднувала артистичну діяльність з педагогічною працею в Київ-ському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого.

Інтернет-ресурс:

Смолярова Олександра Захарівна [Електронний ресурс] : [кор. біогр.] // Вікіпедія : вільна енцикл. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Смолярова_Олександра_Захарівна (дата звернення: 27.08.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

20 100 років від дня народження Віктора Яковича Хасіна (20.06.1915, м. Вінниця – 14.01.1944, похов. у Москві), Героя Радянського Союзу (1943). Закінчив школу ФЗН, працював на Вінницькому хімзаводі. Навчався у Вінницькому аероклубі, Харківській школі інструкторів-планеристів. У Червоній Армії – з 1939 р. У тому ж році закінчив Одеську військову авіаційну школу пілотів. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р. Воював на Калінінському, Північно-Західному, Сталінградському фронтах. До березня 1943 р. здійснив 659 бойових вильотів, знищивши 18 ворожих літаків. Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Червоного Прапора.

Інтернет-ресурс:

Хасін Віктор Якович : [Електронний ресурс] : [повні тексти біогр. Героїв Рад. Союзу, Героїв РФ, Героїв Соц. Праці, пов-них кавалерів ордена Слави та ордена Труд. Слави] // Патріотичний інтернет-проект «Герои страны» : [веб-сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу. –http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=6305 (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана. – Мова рос.

22 190 років від дня народження Влодзімежа Дзедушицького (22.06.1825, м. Яришів, нині село Могилів-Поділ. р-ну – 18.09.1899, Поториця, Галичина), польського зоолога, етнографа, археолога. Отримав домашню освіту. Закінчив Львівський університет. У 40-х рр. здійснив закордонну подорож, зокрема побував у Парижі та Геттінгені. Після смерті батька успадкував значні маєтності, зокрема Заріччя й Поторицю в Галичині, а також Яришів і Слободу-Яришівську на Поділлі. Був одним із перших, хто ліквідував у своїх володіннях панщину. Був почесним і дійсним членом багатьох польських та іноземних наукових товариств.

Література:

Колесник, В. Дзедушицький, Дідушицький (Dzieduszycki) Влодзімєж / В. Колесник // Відомі поляки в історії Вінниччини : біогр. слов. / В. Колесник ; Вінниц. обл. краєзн. музей, Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, Краєзн. т-во «Поділля». – Вінниця, 2007. – С. 167-169 : фото. – Бібліогр. в кінці ст.

● 70 років від дня народження Володимира Григоровича Заркова (22.06.1945, м. Гайсин – 21.06.1999, м. Київ), співака, педагога, народного артиста УРСР. Закінчив Київську консерваторію. Впродовж 1965-1987 рр. – соліст ансамблів пісні і танцю Київського військового округу, Західної групи військ Радянської Армії, згодом – Збройних сил Росії. Водночас 1974-1987 рр., 1994-1996 рр. – соліст оперної студії при Національній музичній академії України, 1994-1996 рр. – викладач Київського інституту культури. 1996 р. записав аудіоальбом «Криниця».

Література:

Кузьменко, А.І. Зарков Володимир Григорович / А.І. Кузь-менко // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2010. – Т. 10 : З-Зор. – С. 327-328 : фото.

23 85 років від дня народження Петра Тодосійовича Бойка (23.06.1930, с. Лопатинка, Оратів. р-ну), українського релігійного і культурного діяча, багатолітнього диктора Українського радіо, заслуженого артиста УРСР (1984). Закінчив Київський державний університет (1959) та Колегію Св. Андрія (Манітобський університет, Канада, 1993). З 1953 р. – диктор і редактор Українського радіо. В 1959-1990 рр. – викладач київських ВНЗ, лектор Товариства «Знання». 1990 р. рукопокладений на емісійного священика УАПЦ. У 1991 р. духовно очолив похід-реквієм «Останнім шляхом Кобзаря». 24 серпня 1991 р. освятив Національний Прапор, що був уперше піднятий над будинком Верхов-ної Ради України як державний.

Література:

Мельник, У.І. Бойко Петро Тодосійович / У.І. Мельник // Енцикл. сучас. України (ЕСУ). – К., 2004. – Т. 3 : Біо-Бя. – С. 196 : портр.

30 155 років від дня народження Володимира Олександровича Міхельсона (30.06.1860, м. Тульчин – 27.02.1927, м. Москва), російського фізика і геофізика, метеоролога, одного з засновників теорії фізики горіння, актинометрії, агрофізики, автора першого класичного підручника з фізики для вузів радянської пори. Створив ряд актинометричних приборів (льодяний піргеліометр, біметалічний актинометр та ін.). Займався також питаннями застосування метеорології в сільському господарстві.

Інтернет-ресурс:

Владимир Михельсон [Електронний ресурс] : [кор. біогр.] // Інститут історії України НАН України. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.calend.ru/person/3272/ (дата звернення: 23.03.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ
2015 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладачів
  2. Вінничани – Герої Небесної Сотні
  3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини
    Січень
  4. Килимник Степан Іванович
  5. Лютий
  6. Пісенне століття Марії Руденко
  7. Берегиня української самобутності
  8. Мужній воїн, новатор бібліотечної справи
  9. Березень
  10. Яблуні Благовіщення Михайла Вдовцова
  11. Присутність Бога у Картині, або Меланхолійна Мудрість Художника Федора Коновалюка
  12. Багатогранність її таланту
  13. Квітень
  14. Травень
  15. Подвижник і патріот
  16. Браїлівські подорожі генія музики
  17. Червень
  18. Павло Іванович Хавлюк – дослідник старожитностей Поділля
  19. Липень
  20. Науковець і письменник
  21. Серпень
  22. Вересень
  23. Її життя бере початок від матері-землі
  24. Юзеф Антоній Аполлінарій
  25. Жовтень
  26. Творча спадщина Самуїла Рабіна
  27. Поетичне місіянство Володимира Забаштанського
  28. Подільський фенікс
  29. Листопад
  30. Два життя Леоніда Куцого
  31. Людина світової слави
  32. Грудень
  33. Першовідкривач таємниць «Вервольфу»
  34. «Так говорять і в нас – на Поділлі»:
  35. Відомості про авторів текстових довідок
  36. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше