ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Т.Г.Шевченко і Вінниччина

Версія для друку

Рідкісні видання творів Т.Шевченка у фонді Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва

Книжкова Шевченкіана відділу рідкісних і цінних видань Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва представлена 66 виданнями, що хронологічно охоплюють друки 1860-2010 років. Вони представлені 89 томами, з них 18 примірників малоформатних та 2 – мініатюрних видань. Найпопулярнішою збіркою творів Т.Г.Шевченка є, мабуть, «Кобзар», яких у складі фонду відділу нараховується 25 окремих видань.

Найстарішим є видання «Кобзаря» 1860 року. Історія його появи пов’язана з поверненням із заслання Т.Г.Шевченка, який відразу почав готувати нове видання своїх віршів. Завдяки поїздці в Україну 1859 року поет познайомився з П.Ф.Симиренком, представником відомої української родини – виробників цукру, який запропонував фінансову підтримку новому виданню. Для друку книги знадобилася фінансова допомога у розмірі 1 100 руб. На позичені гроші Симиренко фактично викупив значну частину накладу. Книгу Платон Федорович безоплатно поширив серед робітників фірми та роздав селянам по всій Україні. Наклад видання офіційно склав 5 800 примірників. За ініціативи Тараса Шевченка, друкарня П.О.Куліша, крім офіційних, видрукувала ще й 250 нецензурованих примірників. До них поет власноручно вклеював не пропущені цензурою місця, видрукувані на окремих клаптиках паперу. До складу видання було долучено портрет Шевченка, написаний М.І.Микешиним, скульптором, другом поета. Книгу автор присвятив Марку Вовчку. Свою вдячність щедрому кредитору за фінансову підтримку праці Т.Г.Шевченко увічнив на титульній сторінці, зазначивши, що вона видана «Коштом Платона Симиренка». Свою нову книгу Шевченко насамперед вислав в Україну. Поет радів і тішився з того, що «Кобзар» користується попитом і дає йому чималий дохід. Провідні журнали й газети тогочасної Росії із захопленням зустріли цю визначну працю геніального українського поета.

У фонді відділу рідкісних і цінних видань Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва зберігається примірник, придбаний 1961 року у вінницькому букіністичному магазині за 9 руб. 50 коп. (пореформена, доволі висока ціна). Примірник має свою давню історію, що позначилося на його зовнішньому вигляді. На жаль, втрачений портрет поета. Вже у ХХ ст. було зроблено нову палітурку. Водночас попередній власник (власники) книги ще у другій половині ХІХ ст. (за палеографічним аналізом) вписав(ли) чимало рядків із віршів Т.Г.Шевченка, що були вимарані цензурою. За титульним аркушем у книжковий блок вплетено рукописну присвяту (окремий аркуш) – уривок із вірша поета «І золотої й дорогої» та віршоване привітання з Пасхою невідомої особи. Аркуш має пізніше походження, але також дореволюційного часу.

Колись цей примірник належав Борису Віталійовичу Юрківському (1881-196?), що засвідчує шрифтовий штамп дореволюційної орфографії «Борис Витальевич Юркевский. Киев». Отримав освіту в університеті, ймовірно закінчив історико-філологічний факультет. З 1924 року мешкав в Одесі. Перекладав з французької, англійської та італійської мов, переспівував грузинських і китайських поетів, вивчав діалектику української мови.

Наступне у фонді – празьке видання «Кобзаря» 1876 року – друкувалося у двох варіантах. Перший варіант (він і зберігається у фонді) видавці планували поширювати у Російській імперії. До його складу, крім творів, мали увійти російськомовні тексти: автобіографія поета та спеціально підготовлені для даного видан-ня спогади І.С.Тургенєва та Я.П.Полонського. Другий варіант мав містити твори, понівечені цензурою, або й цілковито заборонені у Росії. Він призначався для розповсюдження на Галичині, Буковині та Закарпатті. Книга друкувалася коштом київської «Старої громади». Упорядниками видання були Олександр Олександрович Русов, статистик, етнограф і фольклорист, та Федір Кіндратович Вовк, етнограф, археолог і антрополог. З проханням про друк О.Русов звернувся до Едварда Грегра, власника великої друкарні й найкращої книготоргівлі в Празі. Його ж ім’я, як видавця, залишилося на титульному аркуші. Навесні 1876 року було закінчено друк книги. О.Русову вдалося виклопотати дозвіл на перевезення до імперії 5 тис. примірників першого тому. Але влітку був виданий відомий Емський указ 1876 року, що забороняв поширення всякої літературної продукції українською мовою, тому продаж i обiг празького видання «Кобзаря» було заборонено, i книга потрапила у каталог заборонених. Однак дореволюційний власник бібліотечного примірника не побоявся замовити палітурнику тиснення своїх ініціалів «М.Т.» на нижній частині корінця.

Сьоме видання «Кобзаря» (1884) було підготовлено В.Л.Берен-штамом, організатором «Товариства імені Т.Г.Шевченка для допомоги нужденним уродженцям Південної Росії, які вчаться у вищих навчальних закладах Санкт-Петербурга», одним із організаторів в Україні недільних шкіл. Згідно з тодішніми вимогами, тексти творів друкувалися українською мовою, але ярижкою. Київський книготорговець і видавець Л. Ільницький придбав весь наклад, і вже звідси розходився «Кобзар» по українських землях. Про великий попит на книгу писали тоді місцеві газети: «…Тільки прибуде з Петербурга одна партія, як протягом дня її всю розкуповують». У дореволюційний час власником бібліотечного примірника був «Н.П.», ініціали якого витіснено на корінці. Згодом своє право власності на форзаці засвідчив «Котя Пахомов». Уже у 20-х роках ХХ ст. книга потрапила до Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН, а звідти – до нашої бібліотеки.

1896 року у Санкт-Петербурзі побачив світ «Иллюстри-рованный Кобзарь» (у 3 вип.), який містив ілюстрації М.І. Мике-шина та передмову Д.Л.Мордовця, письменника, знаного українського громадського діяча. Книга спеціально була надрукована на папері покращеної якості, мала збільшений формат. У бібліотеці зберігається перший випуск видання. Його тексти подавалися українською й російською мовами. Російський переклад віршів належав М.В.Гербелю, який ще 1860 року випустив друком російськомовний «Кобзар». У фонді, до речі, зберігається четверте доповнене та перероблене перевидання останньої книги, здійснене 1905 року. Його у 30-х роках ХХ ст. придбали для бібліотеки у букіністичному відділі Вінницького обласного бібколектору за 4 руб.

1907 року, спільно з вищезгаданим «Товариством імені Т.Г.Шевченка», Благодійне товариство видання корисних і дешевих книг фінансувало підготовку та видання «Кобзаря» за редакцією Василя Миколайовича Доманицького, літературо-знавця, історика, фольклориста і бібліографа. З цензурними послабленнями з’явилася можливість видати найповніший науково відредагований варіант книги, без помилок та купюр. Його редактору вдалося розшукати багато нових творів поета, до того невідомих, серед яких були й ті, що знаходилися в архівах департаменту поліції. В. Доманицький звірив тексти з рукописами та друкованими варіантами й упорядкував їх хронологічно. Він вперше надрукував твори, що до того не друкувалися в Росії: «Марія», «Саул», «І Архімед і Галілей», повні тексти поеми «Сон» і «Кавказ». «Кобзар» вийшов 10-тисячним накладом на кошти Василя Федоровича Симиренка. Перше видання розійшлося впродовж року, тому спільна видавнича комісія цих товариств підготувала доповнене та перероблене друге видання у дещо збільшеному форматі. По одному примірнику зазначених видань потрапили до фонду бібліотеки ще у довоєнний час.

Найстарішим виданням окремого твору поета, який зберігається у відділі, є вірш «Тополя» 1911 року друку, підго-товлений петербурзьким видавцем В.І.Яковенком для найбідні-ших читачів, адже коштував кожний примірник лише 2 коп.

1894 року у поновленому «Алфавітному каталозі видань російською мовою, заборонених до розповсюдження та друку-вання в Росії» дев'ять позицiй було присвячено виданням Шевченка. У наступних перевиданнях каталогу цей перелік тільки збільшувався, переважно за рахунок закордонних видань. Попри це, у фонді відділу зберігаються примірники видань, друковані у дореволюційний час на західноукраїнських землях.

1908 року у Львові, за ініціативи Наукового товариства імені Шевченка, було оприлюднено двотомний «Кобзар» за редакцією Івана Яковича Франка. Обидва томи цього видання невдовзi пicля виходу було розглянуто київським окремим цензором з iноземної цензури. Перший том, що містив твори 1838-1847 років, дозволили зi значними купюрами (вилучалися двi сторiнки тексту повнiстю i близько 80 рядкiв з рiзних творів). Другий же том було заборонено цілком. У нашому відділі зберігається перший том видання у повному вигляді, який потрапив у бібліотеку, з огляду на бібліотечні позначки, у період з 1944 до 1952 року.

У відділі також можна побачити перший том третього перевидання двотомних «Творів» Т.Г.Шевченка, здійснених накладом львівського товариства «Просвіта» у 1912 році. Укладачем та редактором текстів був Ю.С.Романчук. Його розробками користувався й В.М.Доманицький. А через два роки також львівська організація, тепер «Союз визволення України», фінансувала друк «Кобзаря», перший випуск якого побачив світ у Відні, другий – у Львові. Зразок останнього згодом опинився у складі бібліотеки Вінницької «Просвіти» (1917-1920). З цієї ж книгозбірні надійшла до нашої бібліотеки збірка «Історичні поеми» (Коломия, 1914), що містила твори «Іван Підкова», «Гамалія», «Тарасова ніч», «Вибір гетьмана», «Здача Дорошенка», «Іржавець», «Чернець» та «Швачка».

Подоляни згодом також брали участь у ширенні творів поета. 1919 року у Кам’янець-Подільському Правобережна філія Українського видавництва у Катеринославі підготувала до друку «Маленький Кобзар». До складу невеличкої брошури увійшло 38 віршів поета.

У буремні революційні роки, попри складність із папером та друкарським обладнанням, українські культурно-освітні діячі прагнули дати читачам нові шевченківські видання. Це – поема «Гайдамаки», що побачила світ у Вовчій на Харківщині 1918 року, і того ж року кимось була привезена у бібліотеку Вінницької «Просвіти». Дніпровський союз споживчих союзів України фінансував видання «Кобзаря» 1920 року.

Постать і творчість Т.Г.Шевченка продовжувала залишатися в центрі уваги вітчизняного читача й у радянський час. Над повним академічним виданням в Радянській Україні працювала Комісія для видання пам’яток новітнього українського письмен-ства на чолі із Сергієм Олександровичем Єфремовим. Крім нього, до складу Комісії входили також Павло Іванович Зайцев, Микола Костянтинович Зеров, Микола Антонович Плевако, Володимир Варламович Міяковський. Упорядники першого академічного видання намагалися дуже точно передати не тільки лексику, але й правопис поета. Видати твори Т. Шевченка планувалося у восьми томах 5-тисячним накладом кожний. Із запланованих вийшло тільки два томи: четвертий том – «Щоденні записки. Журнал» (1927) і третій том – «Листування» (1929), які сьогодні можна побачити у відділі рідкісних і цінних видань. Спроба академічного видання Шевченка не була завершена й трагічно обірвалась внаслідок того, що всіх його учасників було репресовано, а самі томи вилучено, передано до спецфондів або й просто знищено.

Наступну спробу здійснити повне академічне видання зробила група літературознавців під керівництвом Євгена Степановича Шабліовського, а також загальним керуванням наркома освіти Володимира Петровича Затонського та його заступника Андрія Ананійовича Хвилі. До першого тому видання ввійшли поезії 1838-1847 років, до другого – 1847-1861 років. Перший том друкували двічі: у другому варіанті відсутні коментарі Є.С.Шабліовського, оскільки він уже був під арештом. Кожний том друкувався 15-тисячним накладом. Після появи перших двох томів у 1935 році, видання знову припинилося. А надруковані примірники також потрапили у спецхран.

До 125-річчя від дня народження поета, у 1939 році, було надруковано «Повну збірку творів» Т.Г.Шевченка у п’яти томах, редакторами якої були Д.Д.Копиця, О.Є.Корнійчук, Ф.А.Редько, М.Т.Рильський, П.Г.Тичина. Повний комплект цього видання, попри складну долю бібліотечних фондів за часів фашистської окупації, вдалося зберегти до сьогодення.

Перше повне наукове видання поетичних творів Шевченка було заплановано до друку Історико-літературним товариством ВУАН. 1927 р. воно вийшло друком у видавництві «Книгоспілка» у серії «Літературна бібліотека». Упорядники (С.О.Єфремов, М.М.Новицький, А.Ю.Кримський) готували видання за рукописами поета. За основу «Поезій» взяли «Кобзар» 1860 року з власноручними правками Шевченка (поезії 1838-1842 років), збірку «Три літа» (1843-1845), «Малу» та «Більшу» книжки. У додатках подали незакінчені та приписувані Шевченкові вірші. У виданні зберегли авторську графічну композицію – кожний вірш розпочинається з нової сторінки. Саме так записував свої твори Т.Шевченко до рукописної збірки «Три літа».

До видання творів Т.Г. Шевченка долучилися також харків-ські інтелектуали. У фонді відділу зберігається, наприклад, ілюстрований «Кобзар», який побачив світ у видавництві «Радян-ське село» 1928 р. Автором вступної статті був В.Д.Коряк, обкладинку підготував О.І.Судомора. В оформленні було використано малюнки Т.Г.Шевченка та відомих українських художників І.С.Їжакевича, П.Д.Мартиновича, М.К.Пимоненка, О.Г.Сластьона, Б.В.Смирнова, М.С.Ткаченка, К.О.Трутовського. Книга вийшла великим накладом у 50 тис. примірників.

Вперше 100-тисячним накладом вийшов «Кобзар», підготовлений Ієремією Яковичем Айзенштоком, Миколою Анто-новичем Плевако та Андрієм Річицьким, у видавництві «Літера-тура і мистецтво». У бібліотеці зберігається перше видання, яке вийшло 1931 р. На початку книжки Андрій Річицький подав коротеньку біографію поета. Значна частина статті присвячена світогляду поета і подана у світлі соціалістичного реалізму. Тут йдеться про близькість поету ідеї комунізму та пролетарського світогляду: «зародки цього світогляду в нього безперечно є, хоч вони неоформлені й невиразні».

Зусиллями інших вітчизняних видавництв («Держвидав України», «Дитвидав України», «Радянська література», «Час») було підготовлено до друку чимало видань шевченківських творів у довоєнний період. Всього у відділі зберігаються зразки 27 радянських видань цього періоду.

Дивне відчуття виникає сьогодні, коли гортаєш сторінки цих видань, підготовлених найяскравішими представниками української культури. Радянська бібліотечна цензура визначила різним примірникам цих видань різні бібліотечні долі. Із зміцненням тоталітарного режиму в країні, влада починала переслідувати то одних, то інших вітчизняних науковців і митців. Їхні імена зникали з простору наукового та культурного життя суспільства, і бібліотечні книги з творами Т.Г. Шевченка є яскравою ілюстрацією цього. Радянська влада не зазіхала на творчість поета, але чимало видань його творів опинилися у спецхрані. Така доля чекала на видання, укладачами, редакторами, авторами передмов та коментарів яких були М.В.Горбань,

К.Г.Гуслистий, С.О.Єфремов, П.І.Зайцев, А.Ю.Кримський, Б.С.Лепкий, М.А.Плевако, Є.С.Шабліовський та інші. Якщо в бібліотеці було кілька примірників одного видання, то в тих примірниках, що залишалися для відкритого доступу, вимарували ці прізвища, вирізали сторінки з текстами цих авторів. Але така доля чекала не тільки україномовні видання. До спецхрану потрапило й вітчизняне видання 1936 року «Вибраних поезій» Т.Г.Шевченка, перекладених Д.Н.Гофштейном їдишем. Така ж доля і російськомовного видання «Кобзаря» (1939) з відомої серії «Бібліотека поета». Редактором текстів та автором приміток був І.Я.Айзеншток, автором передмови – М.М.Зощенко, статтю якого й було знищено.

До речі, у відділі рідкісних і цінних видань зберігається шість російськомовних видань творів поета міжвоєнного періоду. Серед перекладачів його творчої спадщини були знані російські поети П.Г.Антокольський, М.М.Асєєв, В.М.Інбер, М.В.Ісаковський, Б.Л.Пастернак, Вс.О.Рождественський, Ф.К.Сологуб, О.О.Сурков, О.Т.Твардовський, М.С.Тихонов та інші.

Працівники бібліотеки збирали й видання творів у перекладах різними мовами. Крім найпоширеніших, російських, можна побачити «Заповіт» мовами народів СРСР 1988 року друку, мовами народів світу (1960, 1961), поему «Кавказ» українською, кримськотатарською, російською, англійською мовами (Сімферополь, 2000). Виконані вони у малоформатному вигляді, тому представляють особливий інтерес з поліграфічної точки зору.

З цього погляду важливі й факсимільні перевидання «Кобзаря» 1840 року, здійснені у 1962 та 1976 роках, «Малої, або захалявної книжки», що містила автографи поезій 1847-1850 років, зроблені у 1963 та 1984 роках, а також рукописів Т.Г.Шевченка «Три літа» з автографами 1843-1845 років, видані 1966 р. 1991 р. Добровільне товариство любителів книги УРСР підготувало репринтне перевидання женевського «Кобзаря» 1878 р. у малоформатному варіанті.

Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва продовжує збагачувати книжкову Шевченкіану і за рахунок сучасних видань. У відділі зберігається подарункове двотомне видання «Кобзаря», виконане у видавництві Корбуша 2006 року, малоформатне видання збірки віршів поета харківського видавництва «Фоліо». Цим же видавництвом було підготовлено мініатюрне видання віршів поета, надруковане 2010 р. і є найновішою книгою збірки.

Вінницькі бібліотекарі також долучилися до творення Шевченкіани, бібліографічний розділ якої, завдяки їм, уже поповнювався сім разів. Сподіваємося, що нове видання стане гідним продовженням цієї традиції.

Література:

1. Білокінь, С. Большевики й академічний Шевченко [Електронний ресурс] / С.Білокінь // Сергій Білокінь – український історик : персональний сайт. – URL: http://www.s-bilokin.name/Culture/BolsheviksShevchenko.html  (11.04.13)

2. Бородін, В.С. Видання літературних творів Т.Г.Шев-ченка / В.С.Бородін // Шевченківський словник : у 2 т. / Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка АН УРСР ; голов. ред. УРЕ. – К., 1976. – Т. 1. – С. 115-119.

3. Видання Тараса Шевченка в Україні (1840-1923) : наук.-допом. покажч. / ДЗ «Нац. парлам. б-ка України» ; уклад. І.О.Нег-рейчук ; наук. ред. В.О.Кононенко. – К., 2010. – 72 с.

4. Карпінчук, Г.В. Bидання творів Тараса Шевченка 20-30 рр. ХХ ст. в колекції Музею книги і друкарства України [Електронний ресурс] / Г.В.Карпінчук // Всеукраїнська асоціація музеїв : веб-портал. – 2007-2013. – URL : http://vuam.org.ua/uk/704:Bидання_творів_Тараса_Шевченка_20-30_рр._ХХ_ст._в_колекції_Музею_книги_і_друкарства_України. – (дата звернення: 12.04.13), вільний. – Назва з титул. екрана.

5. Корнійчук, М.А. Про атрибутування окремих видань творів Т.Шевченка у колекції МКДУ [Електронний ресурс] / М.А.Корнійчук // Всеукраїнська асоціація музеїв : веб-портал. – 2007-2013. – URL: http://vuam.org.ua/uk/704:Про_атрибутування_окремих_видань_творі_Т.Шевченка_у_колекції_МКДУ. – (дата звернення: 12.04.13), вільний. – Назва з титул. екрана.

6. Надточiй, О.Л. 3акордоннi видання «Кобзаря» Тараса Шевченка [Електронний ресурс] / О.Л.Надточій // Наук. зап. Ін-ту журналістики / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2004. – Т. 14. – Електрон. версія. – URL : http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1331. – (дата звернення: 12.04.13), вільний. – Назва з титул. екрана.

7. Українська художня книга ХІХ – початку ХХ ст. : бібліогр. покажч. / вступ. ст. А. Подолинного ; уклад. Л.Б.Сеник, С.І.Мумро ; ред. Л.Б.Сеник; Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Вінниця, 2007. – 48 с.

Соломонова Т.Р.,

кандидат історичних наук, докторант ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського, провідний бібліограф відділу рідкісних і цінних видань ВОУНБ ім. К.А.Тімірязєва


Т.Г.Шевченко і Вінниччина

  1. Від упорядника
  2. Шевченкіана Вінниччини
  3. Шевченкіана Вінниччини (продовження)
  4. Рідкісні видання творів Т.Шевченка у фонді Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  5. 1. Поділля у творчості Т.Шевченка
  6. 2. Життя і творчість Т.Шевченка, пов’язані з Вінниччиною
    2.1. Перебування Т.Шевченка на Поділлі
  7. 2.2. Про літературно-художню творчість Т.Шевченка, пов’язану з Вінниччиною
  8. 2.3. Т.Шевченко і наші земляки
    2.3.1. Загальні матеріали
  9. 2.3.2. Шевченкове коло на Вінниччині
  10. 2.3.3. Т.Шевченко в житті і творчості письменників-земляків
  11. 2.3.4. Т.Шевченко в дослідженнях вінницьких науковців, письменників, краєзнавців
  12. Т.Шевченко в дослідженнях вінницьких науковців, письменників, краєзнавців (продовження)
  13. Т.Шевченко в дослідженнях вінницьких науковців, письменників, краєзнавців (продовження)
  14. 2.3.5. Т.Шевченко і музичне мистецтво Вінниччини
  15. 2.3.6. Твори Т.Шевченка на професійній і самодіяльній сценах Вінниччини
  16. 3. Вшанування пам’яті Т.Шевченка на Вінниччині
    3.1. Загальні питання
  17. 3.2. Відзначення Шевченкових річниць
  18. 3.2.1. Шевченківське свято «В сім’ї вольній, новій» на Вінниччині 1991 року
  19. 3.3. Заходи в навчально-виховних закладах
  20. 3.4. Заходи в культурно-освітніх установах
  21. 3.5. Літературні свята, вечори, конкурси, фестивалі
  22. 3.6. Музеї, музейні кімнати
  23. 3.7. Художні твори наших земляків про Т.Шевченка
  24. Художні твори наших земляків про Т.Шевченка (продовження)
  25. 3.8. Т.Шевченко в образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві вінничан
  26. 3.8.1. Виставки образотворчого мистецтва
  27. 3.8.2. Пам’ятники Кобзарю на Вінниччині
  28. 3.9. Образ Т.Шевченка у творчості земляків-кінематографістів
  29. Наші земляки – лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка
  30. Іменний покажчик
  31. ЗМІСТ

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше