Вінницька ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва :: Наші видання

Талант бути собою

Я народилась в березні. І він

Мені дав душу дивну, тонкозвуку,

Дав коси, схожі на русявий вітер,

Дав губи із вишневої кори,

Дав тополиний зріст мені та очі

Із кольором озер, що вже скресають...

(Гнатюк Н. «Прощання з березнем»).

Від укладачів

Бібліографічний покажчик «Талант бути собою» виходить з нагоди 65-річчя від дня народження відомої української поетеси, публіциста, критика, громадської діячки Ніни Юхимівни Гнатюк, яка народилася 18 березня 1947 р. у с.Безводне Чернівецького (тепер Ямпільського) району Вінницької області.

Гнатюк Н.Ю. почала писати вірші ще за шкільною партою. 1971 року стала членом Спілки письменників України, наймолодшим членом новоствореної Вінницької письменницької організації.

Авторка 9 поетичних збірок та укладачка кількох збірників краєзнавчої тематики. Її вірші, за словами М.Шевченка, «викохані на подиху подільських садів та нестримному плині рідного Дністра». Чимало поезій, присвячених історії, культурі і мальовничій природі краю, подільському селу і його невтомним трударям, красі материнства, коханню, друкувалося в збірниках, альманахах, періодичних виданнях.

Поетеса працювала в редакціях районних газет у Могилеві-Подільському і Ямполі, була головним редактором Вінницького обласного радіо, відповідальним секретарем Національної спілки письменників України, ведучою програм Національної радіокомпанії України, де вела літературні передачі, зокрема радіожурнал «Кобзар». Підготувала понад 200 випусків цієї актуальної передачі, учасниками якої були найвидатніші дослідники творчості Тараса Шевченка, письменники, художники, митці не лише України, а й багатьох країн світу. Серед них – Дмитро Нитченко, Леся Ткач, Михайло Гоян з Австралії, Іван Висоцький з Болгарії, Прокіп Колісник зі Словаччини, Яр Славутич з Канади та інші визначні особистості.

Талант Ніни Юхимівни Гнатюк як публіциста особливо яскраво розкрився під час плідної праці на посаді першого заступника головного редактора газети «Слово Просвіти». Її перу належить чимало нарисів, статей про видатних людей Вінниччини.

Багато сил вона віддає громадській роботі. З її ініціативи проведено чимало літературно-мистецьких акцій, художніх виставок, презентацій на Вінниччині і в Києві. Серед них – виставки «Мистецтво одного села» у Музеї літератури в Києві, вечори подільських поетес у столичному Будинку літераторів, літературно-мистецьке свято «Бортнякова весна» у Крижопільському районі, презентацій нових видань письменників-земляків.

Ніна Гнатюк – невтомний популяризатор життя і творчого спадку видатного українського поета, політв’язня, Героя України, нашого земляка В.С.Стуса, якому 6 січня 2013 року виповнилося б 75 років. У вінок шани і пам’яті мужнього патріота України поетеса упорядкувала збірку поезій, спогадів, літературознавчих досліджень «І в смерті з рідним краєм поріднюсь»: Василь Стус і Вінниччина» (Вінниця, 2011).

У бібліографічному покажчику зібраний матеріал вміщений у двох розділах: «Твори Н.Ю.Гнатюк» та «Література про Н.Ю.Гнатюк», що поділяються на відповідні тематичні підрозділи. Окремі видання поетеси, вірші, надруковані у збірниках, альманахах та періодичних виданнях, публіцистика подані у хронологічному порядку. Документи про життєвий і творчий шлях – за алфавітом авторів чи назв творів, описаних за назвою.

Окремо виділений підрозділ «Нагороди, літературні премії» містить публікації про державні нагороди та літературні премії, якими відзначена письменниця.

Підрозділ «Поети про Ніну Гнатюк» подає вірші, дотепні літературні пародії, епіграми поетів-земляків на Н.Ю.Гнатюк.

При підготовці посібника використано: довідково-бібліографічний апарат та фонди Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва, електронні каталоги інших бібліотек України, інформація з літописів книг, журнальних та газетних статей, а також з мережі Інтернет.

До видання включено літературу, що виходила з початку 60-х рр. ХХ ст. до кінця грудня 2011 р. На жаль, з об’єктивних причин, деякі публікації не вдалося опрацювати de visu.

Посібник розрахований на широке коло користувачів – літературознавців, мовознавців, учителів, бібліотечних працівників, краєзнавців, студентів – усіх шанувальників художнього слова.