ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2012 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Що не зміг сказати тоді автор

(до 50-річчя виходу книги Івана Безуглого «Тайны «Вервольфа»)

У кінці 1962 року Вінницьке обласне книжково-газетне видавництво видало сенсаційну, на той час, документальну повість Івана Авксентійовича Безуглого під назвою «Тайны «Вервольфа» [1]. В ній розповідалося про підпільну і партизанську боротьбу радянських патріотів проти окупантів в районі ставки Гітлера «Вервольф», що під Вінницею. Окремими главами повість друкувалася протягом 1959-1961 рр. у різних газетах тодішнього СРСР.

І ось що написав через 50 р. про цю книгу і його автора письменник Іван Волошенюк: «Молодий майор держбезпеки Іван Безуглий, історик за фахом, розкопав у потаємних «схронах» КДБ німецькі архіви про людей, які стали віч-на-віч з потужною розвідслужбою гестапо (так у нас традиційно називають усі німецькі спецслужби, авт.), якої у Вінниці було більше, ніж в якому-небудь столичному Парижі, бо тут будувалася, а потім діяла гітлерівська ставка «Вервольф»… Івану Безуглому довелося ламати стереотипи, «єдино правильних і єдино вірних підходів до людей, які не значилися в партизанських списках підпілля, а, отже, не мали, так би мовити, законної індульгенції на патріотизм…» [7; 20].

У коротенькому резюме до книги редакція написала наступні слова: «імена багатьох героїв тих днів у книзі не названі. Багато подій ще не вивчені і не описані» [1].

В даній коротенькій статті я хочу розповісти про долю одного із патріотів-підпільників, про якого І.Безуглий тоді не міг написати, бо той свого часу був репресований. Згодом його ім’я було названо, але зараз, на превеликий жаль, знову забуте.

Йдеться про Панченка Анатолія Петровича, керівника однієї з підпільних організацій Вінниччини у 1941-1942 рр.

Розпочнемо з розділу за назвою «Таємниці Берліна дізнаються в Кремлі» книги І.Безуглого, в якому автор розповів про те, як начальник штабу вінницької підпільної організації Олександр Парамонов підготував і відправив до Москви чотирьох підпільників з відомостями про становище в окупованій Вінниці і про будівництво ставки Гітлера [1; 179-192].

Але автор не зміг тоді назвати прізвище керівника цієї організації (а це був вищеназваний Панченко).

Вчитаємося у сторінки книги «Нариси історії Вінницької обласної партійної організації», де написано, що в обласному центрі у 1941-1942 рр. діяли дві великі підпільні організації. Одну з них очолював Іван Васильович Бевз, другу – Юхим Павлович Панченко (в підпіллі – Юхим Павлович Левченко, кличка «Бурлака») [9; 186]. Тут була допущена помилка: треба писати «Анатолій Петрович Панченко» і далі – по тексту. [8]. Організацією Панченка з важливими даними про становище у Вінниці і навколишньому регіоні через лінію фронту були послані: І.Я.Бялер, І.А.Бондар, Г.Т.Прокудін, а слідом за ними І.С.Драхлер [9; 193,194].

Вперше докладні відомості про ці події стали відомі зі сторінок «Доповідної записки зв’язківця Г.Т.Прокудіна про діяльність Вінницької підпільної комуністичної організації», виданої 1971 р. [6; 94-100].

Про підпільну організацію Панченка (Левченка) розповідали колишній секретар Вінницького підпільного обкому партії Д.Т.Бурченко [3;109-110], журналіст Іван Рябокінь [11] та автор, у співпраці з Данилюком Д.Д. та Мазилом І.В. [2; 256-259].

Тепер про те, чому прізвище Панченка (Левченка) тоді не міг назвати І.Безуглий.

«В кінці серпня 1942 р. гестапівці за допомогою провокаторів натрапили на слід Вінницького підпілля. Зазнали розгрому підпільні організації Бевза, Панченка-Левченка, ряд партійний груп» [9; 194]. Багатьох підпільників було розстріляно і закатовано.

Архівні матеріали засвідчують, що у в’язниці Панченко вів себе мужньо, не зрадив товаришів і через чотири місяці, за відсутності доказів, був звільнений (поліція сподівалась, що це дозволить виявити його зв’язки з підпіллям). Але він виїхав з Вінниці у квітні 1943 року. Цей факт став причиною того, що у листопаді 1944 р. Панченко був заарештований органами НКВС за співпрацю з окупантами і засуджений на 10 р. позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Там він і помер від паралічу серця у жовтні 1947 р.

24 липня 1964 р. військовий трибунал Прикарпатського військового округу відмінив постанову про арешт Панченка (і ще двох його товаришів по підпіллю) за відсутністю складу злочину. Його було поновлено в рядах КПРС. Крім того, постановою Вінницького бюро обкому Компартії України 30 грудня 1974 р. був визнаний факт існування і діяльності підпільної групи під його керівництвом.

Щоб якомога більше дізнатися про діяльність Панченка (Левченка), я посилаю зацікавлених осіб до справ Державного архіву Вінницької області, у яких вони знайдуть багато достатньо цікавої і, навіть, несподіваної для себе інформації [8].

Але, на жаль, і сьогодні наші історики і журналісти замовчують це ім’я, бо у своїх творах називають тільки одну Вінницьку підпільну організацію під керівництвом Івана Бевза [4; 16], [5; 213-214], [9; 12-13], [12; 55,56,59].Тобто вони розповідають про трагічні події в житті вінницького підпілля на рівні книги «Сонце над Бугом», яка вийшла з друку аж 1967 р. [12; 40-42].

Література

1. Безуглый, И. Тайны «Вервольфа»: докум. повесть / И.Безуг-лый. – Винница: Винниц. обл. кн.-газ. изд-во, 1962. – 314 с.

2. Бранько, Я.А. До питання про постать Панченка-Левченка в антифашистському русі у Вінниці 1941-1944 рр. / Я.А.Бранько, Д.Д.Данилюк, І.В.Мазило // Поділля у контексті української історії: матеріали Всеукр. наук. конф. Вінниця, 29-30 листоп. 2001 р. – Вінниця, 2001. – С. 256-259.

3. Бурченко, Д.Т. Рейд к Южному Бугу / Д.Т.Бурченко. – К.: Политиздат Украины, 1978. – 207 с.

4. Визволителі Вінниччини: фотоальбом. – Вінниця: Книга-Вега, 2004. – 65 с.

5. Вінниця: іст. нарис. – Вінниця: Книга-Вега, 2007. – 304 с.: іл., фото.

6. Вінниччина в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.): зб. докум. і матеріалів. – О.: Маяк, 1971. – 308 с.

7. Волошенюк, І. Немирівська трагедія: суб’єктивне есе на теми героїзму і жлобства. – Вінниця: О.Власюк, 2002. – 238 с.

8. Державний архів Вінницької області: фонд П-425, оп.1, спр. 113, 114, 115.

9. Книга Пам’яті України. Вінницька область. Том 1. – К.: Наук. ред. Голов. редкол. Книги Пам’яті України, 1994. – 974 с.

10. Нариси історії Вінницької обласної партійної органі-зації. – О.: Маяк, 1980. – 343 с.

11. Рябокінь, І. Люди з легенди: докум. нарис / І.Рябокінь // Вінниц. правда. – 1975. – 6, 7, 11 трав.

12. Сонце над Бугом: звершення на Вінниччині за 50 рад. років. – О., 1967. – 156 с.

13. Чотири Вінницькі броди: хронік.-докум. колаж. – Вінниця: Консоль, 2008. – 256 с.

Бранько Я.А., краєзнавець


ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2012 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладача
  2. 2012 року виповнюється
  3. 1812 рік в історії Вінниччини (до 200-річчя Вітчизняної (франко-російської) війни 1812 р.)
  4. 90 років Вінницькому архіву
  5. Що не зміг сказати тоді автор (до 50-річчя виходу книги Івана Безуглого «Тайны «Вервольфа»)
  6. Вишенька – перлина Вінниці (до 50-річчя забудови житлового масиву «Вишенька» у Вінниці)
  7. Золотий ювілей «Горлиці» (до 50-річчя народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю Слобода-Яришівського СБК Могилів-Подільського р-ну)
  8. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2012 року
    Січень
  9. Лютий
  10. Березень
  11. Квітень
  12. Травень
  13. Червень
  14. Липень
  15. Серпень
  16. Вересень
  17. Жовтень
  18. Листопад
  19. Грудень
  20. Іменний покажчик ювілярів 2012 року
  21. Перелік авторських текстових довідок, включених у видання
  22. Автори текстових довідок, включенних у видання
  23. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше