ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2012 РОКУ
Хронологічний довідник

Версія для друку

Порожні гнізда, холодний вітер,

Пливе рікою останній лист.

Спить чорна хмара на чорних вітах,

Спить, наче хмара, старезний ліс.

Оце вже й грудень. Оце так трудно

Відходить осінь у даль доріг.

На тихі села, на степ безлюдний

Повільно падає перший сніг.

М.Луків

Грудень

5-6 80 років тому (1932) відбувся І обласний з’їзд винахідників Вінниччини, у якому взяли участь понад 60 делегатів. Початок винахідницького руху в області.

6 75 років тому народився Станіслав Йосипович Ткаченко (06.12.1937, м.Донецьк), фахівець у галузі теплоенергетики, доктор технічних наук (1988), професор (1989). У 1962 р. закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості. У Вінницькому національному технічному університеті працює з 1962 р. До 1968 р. працював асистентом, старшим викладачем, у 1968 р. був обраний доцентом кафедри енергетики, виконував обов’язки завідувача кафедри, працював деканом вечірнього факультету. С.Й.Ткаченко вніс великий вклад у реформування Вінницького філіалу Київського політехнічного інституту у самостійний вищий навчальний заклад – Вінницький політехнічний інституту (ВПІ), а згодом – Вінницький національ-ний технічний університет (ВНТУ). Під його керівництвом аспірантами і пошукачами підготовлено та успішно захищено 12 кандидатських дисертацій. Вчений опублікував понад 350 наукових праць, серед яких 5 монографій, 1 підручник з грифом МОН України, 24 навчальних посібників та понад 30 авторських свідоцтв і патентів. Має звання Заслужений працівник народної освіти України (1999).

  • 75 років від дня народження Георгія Яковича Шкляревського (06.12.1937, Вінниця), українського кінорежи-сера, заслуженого діяча мистецтв України (2002). Закінчив Львівський державний медичний інститут (1960) і Київський державний інститут театрального мистецтва ім.І.Карпенка-Карого (1967). Працював у Львівському медінституті. З 1967 р. – режисер «Укркінохроніки». Створив низку кінострічок, окремі з яких відзначені різними преміями. З 1998 р. митець – викладач Інституту кіно і телебачення Київського національного уні-верситету культури і мистецтв. Член Національної спілки кіне-матографістів України.

12 90 років тому народився Андрій Романович Дудник (12.12.1922, с.Лозова Шаргород. р-ну – 01.06.1987, там само), військовик, повний кавалер ордена Слави (1944, двічі 1945). Учасник Другої світової війни. В армії та на фронті від 1944 р. Відзначився під час боїв на території Румунії, Угорщини, Польщі, Німеччини та Чехословаччини як командир групи розвідників. 1947 р. демобілізований.

13 135 років від дня народження Миколи Дмитровича Леонтовича (13.12.1877, с.Монастирок, нині Немирів. р-ну –

23.01.1921, с.Марківка, нині Теплиц. р-ну), українського композитора, хорового диригента, педагога, фольклориста. На вшанування пам’яті видатного земляка у Тульчині щорічно проводиться районне свято вокально-хорового мистецтва. Раз на 5 років у жовтні-грудні проходить обласне свято хорового мистецтва «Співає Поділля», яке присвячується пам’яті М.Д.Леонтовича. У Вінниці запроваджено новий мистецький проект – фестиваль хорової музики «Асамблеї Леонтовича». Традиційні вечорниці на пошану композитора щорічно у грудні проводяться в музеї-квартирі М.Леонтовича у Тульчині.

  • 75 років від дня народження Андрія Йосиповича Лучка (13.12.1937, с. Малі Низгірці Житомир. обл. – 02.02.2009, м.Вінниця), фахівця бібліотечної справи, колишнього директора Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва (1974-1999), заслуженого працівника культури УРСР (1987).

14 90 років тому народився Андрій Григорович Цимбалюк (14.12.1922, с.Багринівці Літин. р-ну – 03.10.1943, с.Григорівка Канів. р-ну Черкас. обл.), Герой Радянського Союзу. В Червоній армії з 1943 р. Воював на Західному і Воронезькому фронтах. Відзначився у боях за Дніпро. Загинув 13 жовтня 1943р. при форсуванні Дніпра. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно посмертно 10 січня 1944 р.

  • 80 років тому народився Наум Семенович Калиновський (14.12.1932, м.Вінниця – 09.05.2011, Німеччина), музикант, скрипаль, засновник музичної династії Калиновських, заслужений артист України (1996). 1953 р. закінчив Київське державне музичне училище ім.Г.Глієра (клас професора А.Лисаковського), у 1973 – Львівську державну консерваторію ім. М.Лисенка. З 1963 по 1998 рр. Н.С.Калиновський працював у Вінницькому музичному училищі ім.М.Леонтовича, працював викладачем струнного відділу. Протягом 1964-1991 рр. брав активну участь в артистичній діяльності у складі фортепіанного тріо. З 1979 р. пропагував камерну музику у складі струнного квартету, який зробив вагомий внесок у розвиток музичної культури Вінниччи-ни. У 1990 р Н.С.Калиновський та його син С.Н.Калиновський були одними із засновників унікального в Україні фортепіанного квартету «Аркона». 1998 р. сім’я емігрувала до Німеччини.

15 70 років від дня народження Олега Карповича Довбощука (15.12.1942, с.Брицьке Липовец. р-ну), живописця, графіка, художника-оформлювача. Працював оформлювачем на підприємствах Вінниці. Учасник (від 1974) багатьох мистецьких виставок. Роботи зберігаються у Вінницьких обласних краєзнав-чому та художньому музеях, музеї Вінницького політехнічного університету.

16 30 років тому (1982) Постановою Ради Міністрів УРСР № 16 від 16 грудня ц.р. затверджено створення на території Козятинського лісництва Державного ботанічного заказника республіканського значення урочища «Сестринівська дача». Він має загальну площу 48 гектарів, в тому числі 0,3 га займають просіки і 2,0 га – болота. Мета ботанічного заказника – збереження грабової ділянки, в трав’янистому покрові якої зростають черевички зозулині, любка дволиста – орхідеї, що занесені до «Червоної книги України».

22 День народження Насті Андріанівни Присяжнюк (12.12.1894, м.Погребище – 08.06.1987, там само), педагога, фольклористки, етнографа, краєзнавця. У 20-ті роки ХХ ст. розпочала систематичну фольклористичну роботу: записала погребищенське весілля з усіма обрядами і піснями (650 пісень), зібрала сотні пісень інших жанрів. Підсумком її творчої праці став збірник «Пісні Поділля» (1976). Значну кількість записів Н.Присяжнюк опублікувала у різних томах серії «Українська народна творчість». Щорічно в Погребищенському районі проводиться свято фольклору «Світанки над Россю», яке присвячується пам’яті видатної землячки.

23 210 років тому народився Тимко (Томаш) Падура (23.12.1802, Іллінці – 10.09.1871, м.Козятин, похов. у с.Махнівці, тепер с.Комсомольське, поблизу м.Козятина), український і польський поет. Вчився у парафіяльній школі в Іллінцях, Вінницькій гімназії. Мав зв’язки з декабристами, перебував під слідством у їх справі, виступав проти монархічного ладу і кріпосницької системи. Взяв участь у польському повстанні 1830-1831 рр. Писав переважно українською мовою. Захоплювався українською усною поетичною творчістю, народною музикою, козацькою історією України. Найповнішим виданням українських і польських віршів поета є книга «Письма Тимка Падури» (1874, Львів).

26 150 років від дня народження Семена Яковича Надсона (26.12.1862, м.Петербург – 31.01.1887, м.Ялта (похований у Петербурзі)), російського поета. Навчався у Київській гімназії (1870-1872), закінчив Павловське військове училище в Петербурзі (1882). Хворів на сухоти. З метою лікування і на запрошення графині Ю.С.Пащенко перебував у с.Носківці (нині Жмерин. р-ну) з вересня 1885 по червень1886 рр. Це був плідний період його творчості. Підтримував листовний зв’язок з письменницею М.В.Ватсон, родом з Поділля, опублікував рецензію на роман «З безповоротного минулого» («І один у полі воїн») Г.Мачтета. Одна з кімнат музею історії с.Носківці присвячена Семену Яковичу Надсону.

Відданий бібліотечній справі

(до 75-ї річниці від дня народження А.Й.Лучка,

колишнього директора Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва)

Андрій Йосипович Лучко народився у селянській родині. Дата народження, яка припала на свято Андрія Первозванного

(13 грудня), якраз і вплинула на вибір батьками імені своєму сину. Ім’я повністю відповідало його характеру (в перекладі з грецького – «мужчина», «мужній»), а ще Андрії – чесні, справедливі, вміють захистити інтереси людей, а також свої власні. Власники цього імені, як правило, вперті і наполегливі при досягненні поставленої мети, спроможні тверезо прорахувати обстановку. Таким і був А.Й.Лучко – небайдужий, енергійний, напористий, надзвичайно працездатний, вмілий організатор, високого рівня професіонал своєї справи, що дало змогу йому керувати чверть століття такою потужною установою, як обласна наукова бібліотека. Але повернімося назад, у дитинство Андрія Йосиповича...

З 1946 р. він навчався у початковій школі, що знаходилася в рідному селі, семирічку закінчував у сусідньому селі Ярославка, а середню освіту здобував у м.Козятині. Відзначався з дитинства гарними успіхами у навчанні та великою любов’ю до книги.

Це і визначило його подальшу життєву та професійну долю. Трудову діяльність розпочав у Великочернятинській приклубній бібліотеці Калинівського району Вінницької області, у якій працював протягом 1955-1957 рр. Зрозумівши, що саме це його покликання, 1957 р. вступив до Харківського державного бібліотечного інституту (тепер Харківська державна академія культури) на бібліотечний факультет, який з відзнакою закінчив у 1961 р. Навчаючись в інституті, брав активну участь у громадському житті закладу, три роки був секретарем комсомольського бюро факультету. За успішне навчання отримував підвищену стипендію.

Перебуваючи з групою своїх однокурсників на практиці у Вінницькій державній обласній бібліотеці ім.К.А.Тімірязєва (тепер обласна універсальна наукова), зарекомендував себе найкращим чином. Здібного, енергійного, активного хлопця не можна було не помітити і не оцінити. Тому, тодішній директор, Герой Радянського Союзу І.М.Філіповський, який дбав за оновлення кадрового потенціалу закладу професійними, перспективними кадрами, запросив його на роботу. Перша посада, яку А.Й.Лучку довірили, була головний бібліотекар по координації, згодом з січня 1965 р. він був переведений на посаду завідувача науково-методичного відділу обласної бібліотеки.

Методична допомога бібліотекам області у цей період значно активізувалася. Під керівництвом науково-методичного відділу до цієї роботи широко залучалися провідні фахівці всіх структурних підрозділів бібліотеки за відповідними напрямками діяльності. За всіма районами були закріплені куратори з числа найбільш досвідчених працівників бібліотеки. З бібліотекарями області проводилися різноманітні семінари, практикуми, стажування, набувала значення активного робочого органу науково-методична рада, на засіданнях якої розглядалися питання, пов’язані з науковою, організаційною, виробничою діяльністю, а також обговорювалися перспективні і поточні плани роботи, питання стану роботи бібліотек області. Основна ж увага обласним методичним центром приділялася розвитку і впорядкуванню мережі бібліотек. За активної участі Андрія Йосиповича було розроблено «Зведений перспективний план упорядкування і розвитку сітки масових бібліотек Вінницької області на 1968-1975 рр.». Можна перелічувати чимало оригінальних ідей та проектів, зініційованих та реалізованих Андрієм Йосиповичем спільно з однодумцями, керівництвом та колективом обласної книгозбірні.

1961 р. у співавторстві із заступником директора з наукової роботи бібліотеки Г.К.Смаглом, А.Й.Лучко підготував поради бібліотекарям «Бібліотека – колгоспному виробництву», а далі – були десятки видань, публікацій на сторінках як місцевих часописів, так і загальноукраїнських та союзних професійних журналів і наукових збірників. Найчастіше ж друкувався у журналі «Соціалістична культура», де, зокрема, за статтю «Фах чи покликання?» здобув особливу винагороду – поїздку у Ленінград. Статті Андрія Йосиповича вирізнялися свіжістю думки, високим професіоналізмом, сміливістю у піднятті проблем бібліотечної галузі.

1968 р. А.Й.Лучка запросили на посаду начальника культосвітніх установ, заступника начальника обласного управління культури, де він опікувався бібліотечними, клубними та музейними закладами області.

В 1974 р., у зв’язку з виходом на пенсію І.М.Філіповського, Андрій Йосипович обіймає посаду директора «Тімірязєвки». Рівно чверть століття очолював він цей цікавий творчий колектив, аж до виходу у 1999 р. на пенсію. Було чимало здобутків на цьому нелегкому шляху, були й невдачі та розчарування, нерозуміння керівництва області, але він умів не тільки вистояти у будь-якій складній, навіть критичній ситуації, але й згуртувати і повести за собою колектив. Якраз у цей період найбільше розкрився його талант креативного менеджера, говорячи сучасною термінологією, людини відданої справі, вимогливої до себе та підлеглих. За час його керівництва діяльність книгозбірні наповнилася новим змістом, вона продовжувала займати передові позиції з багатьох напрямків роботи.

Вагомий його внесок у розвиток не лише обласної наукової бібліотеки, але й книгозбірень Вінниччини. Це – проведення централізації бібліотечної мережі, посилення інформаційно-бібліографічного обслуговування спеціалістів народного господарства, особливо агропромислового комплексу, культури і мистецтва краю. Найважливішими здобутками за роки його директорства, як відмічав сам Андрій Йосипович, –

це переведення працівників на першу групу з оплати праці, здобуття бібліотекою статусу державної та універсальної, що дало змогу відкрити додаткові спеціалізовані відділи, а особливо значне розширення 1990 р. її приміщення.

А.Й.Лучко умів бачити перспективу, намагався йти не лише в ногу з життям, але й випереджати час, щоб бібліотека, бібліотечна справа не залишалися на узбіччі. Разом з групою ентузіастів – працівників бібліотеки та прогресивно налаштованою інтеліген-цією він вперше на Вінниччині започаткував Стусівські читання. Перелік добрих справ, які здійснив разом з очолюваним ним колективом А.Й.Лучко за чверть століття, можна продовжувати.

Перебуваючи на заслуженому відпочинку, Андрій Йосипович не полишав зв’язків з бібліотекою, він переймався її роботою, давав цінні поради молодим фахівцям, іноді й піддавав критиці певні недоліки в роботі колективу. У ході підготовки до 100-річчя з часу заснування обласної наукової бібліотеки ім.К.А.Тімірязєва, став членом редакційної колегії та взяв активну участь у написанні монографії «Вінницька ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва в контексті історії та інноваційному поступі сьогодення», яка побачила світ у кінці 2007 р. та отримала схвальну оцінку науковців, керівництва та колег не лише області, але й всієї України.

За свою багаторічну, сумлінну працю, високий профе-сіоналізм А.Й.Лучко відзначений багатьма нагородами – це численні Почесні грамоти різного рівня – обласного, всеукраїнського та союзного. У 1971 р. він отримав медаль «За доблестный труд», 1975 – «За активну участь в охороні пам’ятників Великої Вітчизняної війни», 1981 – орден «Знак Почета», 1987, до 50-річчя від дня народження, йому було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України», а до 100-річчя заснування бібліотеки, у 2007 р. його нагороджено Грамотою Верховної Ради України.

Та, на превеликий жаль, невблаганна смерть на 72-му році, обірвала життя А.Й.Лучка.

Якою б справою Андрій Йосипович не займався, він віддавався їй сповна. Найбільше цінував у людях чесність, принциповість, професіоналізм. На його думку, потрібно бути таким фахівцем, щоб твою професію ніколи не піддавали сумнівам. І ще вважав, що в житті треба перемагати розумом.

Література

Вінницька ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва в контексті історії та інноваційному поступі сьогодення: монографія. – Вінниця, 2007. – 311 с. – Зі змісту: [Про А.Й.Лучка]. – С.102, 105, 106, 111, 117, 118, 140, 165, 193, 195, 196, 208, 209, 215, 227, 234, 239, 241, 243.

Лучко, А. Варварство і шляхетність / А.Лучко // Культура і життя. – 1908. – 11 лют.

Лучко, А. «Вшановуємо її велич – Книгу»: [інтерв’ю] / А.Лучко; розмову вела Є.Станіславська // Подолія. – 1998. – 29 верес.

Лучко, А. Фундатори: (розповідь колиш. дир. ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва про б-ку, її історію та працівників напередодні 100-літнього ювілею закладу) / А.Лучко // Вінниччина. – 2005. – 13 груд. – С. 3.

Лучко, А. Перемогти своїм розумом: [інтерв’ю з колиш. дир. ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва з нагоди його 70-річ. ювілею)

/ А.Лучко, розмову вела А.Трошкова // Вінниччина. – 2007. – 14 груд. – С. 6: фото.

П.І.Цимбалюк, заступник директора

Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва

Цього місяця виповнюється:

  • 110 років (1902) відтоді, як мінеральну воду «Регіна», джерело якої знаходиться за три кілометри від с.Житники Мурованокуриловецького району, на кулінарній виставці у Варшаві прирівняли до відомих на той час у Європі мінеральних вод «Аполінаріс», «Билінер», «Гісгюблер» і удостоїли Похвального листа відділу прохолодних напоїв. Цілющі якості «Регіни» були виявлені в кінці ХІХ ст. У 1898 р. почався розлив цієї води безпосередньо на джерелі, а 1961 р. був введений в дію завод по її розливу в смт Муровані Курилівці. Нині це – Відкрите акціонерне товариство «Мурованокуриловецький завод мінеральної води «Регіна», яке входить до складу Корпорації «Прем’єр-фінанс», очолюваної відомим в Україні підприємцем В.С.Продивусом. За більш, ніж 100-річну історію мінеральна вода неодноразово була відзначена багатьма вітчизняними та міжнародними нагородами.
  • 40 років (1972) з часу заснування Вінницької картографічної фабрики, нині ДП «Державна картографічна фабрика». Це відоме в Україні підприємство з виготовлення поліграфічної продукції. Нині підпорядковується Державній службі геодезії, картографії та кадастру Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. За радянських часів фабрика була провідним картографічним підприємством СРСР і забезпечувала географічними картами всю країну. Нині підприємство виготовляє картографічну, книжково-журнальну, бланкову продукцію, документи суворої звітності; працює над розширенням асортименту видань власної розробки: рельєфних карт і різноманітних сувенірних глобусів; виконує значні обсяги робіт з виготовлення підручників для вищої та середньої школи; співпрацює з такими видавничими центрами, як «Освіта», «Генеза», «Грамота», «Атіка», «Методика», «Юридична думка», «BHV» (Київ); «Нова книга», «Теза» (Вінниця) та ін. Серед видань, у виготовленні яких брала участь картографічна фабрика, – Атлас української мови, книга «Україна – козацька держава», Національний атлас України та ін.
  • 35 років (1977) з часу відкриття у с.Марківка Теплицького р-ну Музею відомого українського композитора, хорового диригента, педагога, громадського діяча М.Д.Леонтовича (1877-1921) з нагоди 100-ліття від дня його народження. Ініціювали створення Музею мешканці сіл Марківки і Степанівки Теплицького р-ну в 1969 р. Фондова колекція нараховує близько 700 предметів. Щороку музей відвідують майже 1,7 тис. осіб.

ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2012 РОКУ
Хронологічний довідник

  1. Від укладача
  2. 2012 року виповнюється
  3. 1812 рік в історії Вінниччини (до 200-річчя Вітчизняної (франко-російської) війни 1812 р.)
  4. 90 років Вінницькому архіву
  5. Що не зміг сказати тоді автор (до 50-річчя виходу книги Івана Безуглого «Тайны «Вервольфа»)
  6. Вишенька – перлина Вінниці (до 50-річчя забудови житлового масиву «Вишенька» у Вінниці)
  7. Золотий ювілей «Горлиці» (до 50-річчя народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю Слобода-Яришівського СБК Могилів-Подільського р-ну)
  8. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2012 року
    Січень
  9. Лютий
  10. Березень
  11. Квітень
  12. Травень
  13. Червень
  14. Липень
  15. Серпень
  16. Вересень
  17. Жовтень
  18. Листопад
  19. Грудень
  20. Іменний покажчик ювілярів 2012 року
  21. Перелік авторських текстових довідок, включених у видання
  22. Автори текстових довідок, включенних у видання
  23. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше