Вінницька ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва :: Наші видання

Родина Косачів і Поділля

Афоризми Лесі Українки

«Чи теплий гад, розпарений на сонці, чи холодний - однаково бридкий!»

«Благословенне слово, що гартує!»

«Завжди терновий вінець буде кращий, ніж царська корона».

«Для гордої і владної душі життя і воля - на горі високій». «Земля не пекло, люди не прокляті, і радощі не гріх, а Божий дар».

«Хто не був високо, той зроду не збагне, як страшно впасти».

«З рук смерті люди дістають безсмертя». «Краса - змагання до досконалості». «Люди й покоління - се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може». «Хто зрікся всього, а себе не зрікся, не любить той». «Ту брехню, що справдиться, всі правдою зовуть». «Смерть - це велика всесвітня, космічна самота». «Права без обов'язків - то сваволя». «Поетична мова - це найприродніша мова». «То не любов, що присяги боїться». «Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани!»

«Тільки зрада шлюб християнський розлучити може. А справжній - тільки смерть».

«Терпіть кайдани - то всесвітський сором, забуть їх, не розбивши, - гірший стид».

«Малоросійство - це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція».

«Язви гоїть вогонь».

«Що сльози там, де навіть крові мало!» «І доки рідний край Єгиптом буде? Коли новий загине Вавилон?»

«Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі». ««Божая іскра» - то тяжке прокляття, дикий і лютий пожар». «Хто на розпутті прожив все життя, не піде ні в рай, ані в пекло».

«Сум не має дна».

«Всі - жінки, коли вони кохають».

«Хто визволяє сам, той буде вільний,

Хто визволить кого, в неволю візьме».

«Не поет, у кого думки не літають вільно в світі,

А заплутались навіки в золотії тонкі сіті...»

«Сміле слово - то наші гармати,

Світлі вчинки - то наші мечі».

«Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова».

«Щоб не плакать - я сміялась».

«Де був початок - там буде й кінець».

«Не так політика псує характери, як характери політику».

«Красо України, Подолля!

Розкинулось мило, недбало!

Здається, що зроду недоля,

Що горе тебе не знавало!»

«Ніхто не має більшої любові, як той, хто душу покладе за друзів».

«Ми паралітики з блискучими очима, Великі духом, силою малі. Орлині крила чуєм за плечима, Самі ж кайданами прикуті до землі».


Літературно-краєзнавче дослідження

 

 

 

Родина Косачів і Поділля

 

 

Відповідальна за випуск Н.І.Морозова,
директор Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва

 

Авторський колектив: К.В.Завальнюк, головний спеціаліст державного архіву Вінницької області,
кандидат історичних наук І.М.Журавлівський,
культоролог Т.В.Стецюк, головний спеціаліст відділу у справах релігій облдержадміністрації

Комп'ютерний набір: О.Г.Поліщук, Ю.А.Лужанська

Сканування фотоматеріалів О.В.Стояльникова

Комп'ютерна верстка, дизайн, обробка фотоматеріалів, оригінал-макет Н.В.Спиця

 

В авторській редакції

 

Підписано до друку 8.11.2011.
Формат 60х84/16.
Папір офсетний.
Умов. друк. арк. 6.5. Тираж 1000.