ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



МЕТОДИЧНА ПАРАСОЛЬКА

Версія для друку

Створення та використання краєзнавчих ресурсів у роботі бібліотеки

 

Вартанович Надія Михайлівна –

провідний методист

Могилів-Подільської ЦРБ

Ходань Валентина Вікторівна –

методист Іллінецької ЦБС

 

Сьогодні краєзнавча робота є одним із пріоритетних напрямків діяльності публічної бібліотеки, і саме ця діяльність створює їй унікальні умови для збереження, розвитку та значущості в очах місцевої спільноти. Адже більшість сільських бібліотек працюють у напрямку збору матеріалів з історії населеного пункту, закладів, в тому числі бібліотеки, приділяють увагу вивченню історії окремих родин, а також збереженню звичаїв та традицій свого краю.

Основою краєзнавчого ресурсу бібліотеки є краєзнавчі фонди. Це документи, пов’язані з краєм змістом, незалежно від тиражу, мови, місця видання чи виготовлення, політичної чи ідейної спрямованості. Також документи, пов’язані з краєм походженням, опубліковані на території краю, незалежно від їх змісту, виду, способу видання, мови, в т.ч. малотиражні, внутрівідомчі, вузькоспеціальні та неопубліковані (сірі) матеріали.

Перш за все основою створення повноцінних краєзнавчих фондів має бути обов’язковий примірник. У прийнятому 9 квітня 1999 року Законі України за № 595-ХІУ «Про обов’язковий примірник документів» вказано, що обов’язковий безоплатний примірник видань надається бібліотекам незалежно від їх форми власності. На жаль, даний закон розповсюджується на національні, державні та обласні універсальні наукові книгозбірні, а районні та сільські бібліотеки не включені до переліку отримувачів. І тут надія лише на активність самих бібліотекарів та реалізацію регіональної програми видань місцевих авторів.

Головною якісною характеристикою краєзнавчого фонду кожної бібліотеки є змістовна, а не кількісна його складова. Своєрідність цього фонду полягає в тому, що краєзнавчі документи збираються і зберігаються незалежно від їхньої актуальності в даний час і не підлягають списанню як застарілі за змістом. Допомогу у придбанні та формуванні краєзнавчого фонду можуть надати краєзнавці, окремі аматори тощо.

Найбільш повно краєзнавчий фонд публічних бібліотек району, як правило, формується в центральній бібліотеці, в читальному залі, на окремих стелажах та розгорнутій постійно діючій виставці. Дублетні примірники та найпопулярніша література розміщується на абонементі. Відкритий доступ до краєзнавчого книжкового фонду є ідеальним в обслуговуванні читачів.

Бібліотеки сіл, окрім видань загального змісту про область, місто, район, збирають матеріал про своє село. Тому сільському бібліотекарю велику увагу варто приділяти створенню тематичних альбомів, фотоальбомів, папок вирізок із місцевих газет, літописів, колективних, фермерських господарств, історії трудових династій.

Невід’ємною частиною краєзнавчого ресурсу є результати дослідницької діяльності. Використовуючи метод усної історії, значним доповненням до краєзнавчих фондів будуть спогади старожилів та свідчення очевидців різних подій. Добре, коли бібліотека стає учасником проектів «Збір свідчень усної історії», «Некрополь Вінницької області», «Стара подільська фотографія», «Пам’ять втрачених сіл», «Район (село) у Великій Вітчизняній», «Видатні постаті краю», «Історія краю в назвах вулиць», «Історія краю в пам’ятниках», «Туристичне краєзнавство», конкурсу «Сім чудес…» та інших. Результатом даної діяльності, як правило, стає збільшення краєзнавчого ресурсу книгозбірні (списки, свідчення, фотографії, біографії, докази, статті, окремі видання, обґрунтування). Прикладом цього може стати спільна робота бібліотек Могилів-Подільського району з військкоматом та архівом щодо встановлення імен загиблих та місць поховання радянських воїнів, а також могил німецьких та румунських солдат. Нині бібліотеки приймають активну участь у дослідженні інженерно-фортифікаційних споруд на території району часів Другої Світової війни. А також розробляється краєзнавча бібліотечна програма «Національні пам’ятки України на теренах Могилів-Подільщини».

Здійснення науково-дослідницької діяльності бібліотеки сприяє досягненню максимальної повноти краєзнавчих фондів, які складають золоту колекцію бібліотеки.

До краєзнавчого ресурсу бібліотеки належить також добре організований довідково-бібліографічний апарат, на основі якого будується вся робота по задоволенню запитів читачів, виконання довідок, інформаційне забезпечення тем. Основною складовою довідково-бібліографічного апарату регіону є зведений краєзнавчий каталог, що містить всю інформацію про край, незалежно від місцезнаходження її носіїв. Веде даний каталог, як правило, обласна універсальна наукова бібліотека. Головне призначення каталогу полягає в найповнішому та різнобічному відображенні існуючих документів, картографічних, нотних видань, аудіовізуальних та інших матеріалів про край. Тут висвітлюють документи в галузевому, авторському, персональному, предметному, топографічному, хронологічному і мовному аспектах. Саме краєзнавчий каталог надає можливість здійснювати багатоаспектний пошук документів про регіон. Принцип розташування матеріалів – зворотно-хронологічний.

Районні та сільські бібліотеки ведуть краєзнавчі картотеки, структура яких відповідає основним розділам зведеного краєзнавчого каталогу, але значно менші за обсягом. (див. додаток).

Накопичуючи краєзнавчі ресурси, бібліотекарі повинні поширювати краєзнавчі знання шляхом популяризації краєзнавчих документів та просування краєзнавчих продуктів та послуг бібліотеки. Як правило, ця діяльність передбачає поєднання інформаційної та масової роботи. Серед форм, добре відомі бібліотечним працівникам, книжкові виставки, огляди літератури, краєзнавчі календарі, читацькі конференції, диспути, літературні вечори і т. ін.

Так, наприклад, для наочної популяризації краєзнавчої літератури у бібліотеці можна розгорнути постійно діючу книжкову виставку «Вінниччина – мій рідний дім», «Вивчай свій край», «Краю мій, ти – частка Батьківщини», «Чи знаєте ви своє село?», «Подільська пектораль», «Будь благословенна, земле рідна», «Рідний краю, зоряне Поділля», «Мій кореню і джерело моє» тощо.

На стелажах виставки можна представити видання, що висвітлюють історичний шлях краю, його природу, екологічні проблеми, а також художні твори про край. Гармонійно доповнять виставку ілюстративні матеріали, фактичні і статистичні дані про розвиток економіки і культури району, населеного пункту. Деякі розділи виставки можуть замінюватися новими матеріалими з актуальних питань екології, новини літературного життя тощо. Зриме уявлення про пам’ятки і пам’ятні місця краю надасть відповідна карта-схема.

Традиційно бібліотеки у своїй роботі використовують виставки-експозиції, де разом з книгами експонуються інші предмети, в тому числі твори народних умільців.

Познайомитися з історією та сьогоденням краю допоможе виставка-подорож «Древні й вічно юні …» чи «Стежками рідного краю» за розділами:

- Витоки заселення краю;

- Літопис міста;

- Історія, вкарбована у камінь;

- Пам’ять вулиць;

- У подорож з путівником.

Нині бібліотечна практика збагатилася новими видами виставок, серед яких виставка-вікторина «Відкрий для себе рідне місто», виставка-вернісаж «Краса України Поділля», «Краю мій, оспіваний у віршах», виставка-історичний екскурс «Справи козацькі», інформаційні вітрини «Подільська сторона», «Історія краю газетним рядком».

Зацікавить користувачів бібліотеки виставка-експозиція «Краєзнавчий портрет міста (району)» за окремими розділами:

- Знатні люди краю;

- Наші фольклорні обереги;

- Природні парки: гордість та краса;

- Збережемо довкілля заради життя.

Для популяризації краєзнавчих документів бібліотеки використовують виставки нових надходжень та виставки-персоналії.

Бібліотечне краєзнавство має свою специфіку, якій найбільше притаманні комплексні форми популяризації краєзнавчих документів, до них відносяться: краєзнавчі дні (тижні, місячники); краєзнавчі читання; читацькі конференції; презентації; диспути; літературні вечори; зустрічі з відомими людьми краю, вченими, краєзнавцями; конкурси на кращого знавця краю; ігрові форми роботи «Гра-мандрівка» по рідному краю; клуби та об’єднання краєзнавців; свята малих сіл. З’явилися і нові форми роботи: слайд-розповідь, радіо-прем’єра книги, краєзнавчі аукціони та турніри, «звукові» виставки. До них відносяться свята-реставрації, що відроджують народні традиції та обряди як то, «Особливості місцевої народної кухні», «Стародавні народні свята». В арсеналі бібліотек: історико-поетичний альманах «Запалимо свічку пам’яті», краєзнавчі уроки «Подорож у давнину», краєзнавчий телетайп «Перлини Подільської землі», краєзнавчий марафон «Місто моє рідне», зустріч-діалог «Наш район: минуле і сучасне», історична екскурсія, подорож-бесіда «Пройдемося вулицями міста», краєзнавчий брейн-ринг «Дні і роки: історії кроки», урок історичної пам’яті «Сумні рядки історії рідного краю», вернісаж «Природа мого краю в минулому і сьогодні» тощо.

Сьогодні активізувалася робота краєзнавчих об’єднань та клубів, створених при бібліотеках. Краєзнавчий клуб – різновид клубів за інтересами – добровільне об’єднання людей, які цікавляться історією рідного краю.

Робота клубу може проводитись у формі засідань або екскурсій, бесід, диспутів, круглих столів, різних презентацій, що розкривають малодосліджені чи спірні питання життя краю та його історії.

Бібліотечні працівники розуміють, що лише об’єднання зусиль численної громади краєзнавців і бібліотекарів, зацікавлених у розквіті рідної землі, допоможе у вирішенні багатьох проблем. І не лише краєзнавчих. Своєчасна і вичерпна краєзнавча інформація живить не лише мозок, але й душу, сприяє духовному відродженню народу України, подоланню економічної, політичної, культурної кризи.

Використані джерела:

Краєзнавча діяльність публічних бібліотек : метод. посіб. / підгот.; Н.Гудимова; від. ред.; І. Цуріна.; Нац. Парламент. б-ка України. – К.: 2008. – 43 с.

Шевченко, І. Розвиток бібліотечного краєзнавства України: освітній вимір / І. Шевченко // Бібл. планета. – 2008. – № 2. – С. 37-38.

Романюк, О. Краєзнавча діяльність публічних бібліотек м. Києва / О. Романюк // Бібл. планета. – 2010. – № 3. – С. 27.

Використання інформаційно-пошукових можливостей бібліотеки для виконання запитів читачів // Бібл. планета. – 2010. – № 3. – С. 21.

Бібліотека – центр розповсюдження та збереження

народної творчості

Форись Галина Анатоліївна –

методист Чернівецької ЦРБ

 

Кажуть, історія народу – це складова вічності, а його культура – це той великий скарб, національне надбання, що передається від покоління до покоління, примножується, збагачується. Неоціненне багатство кожної держави – це її народна творчість, самобутність життя, мова.

Мистецький геній народу залишив нам безцінну спадщину: пісні, думи, легенди, казки. Вони доносять до нас картини і образи минулого життя, відкривають духовний світ народу, який одвіку прагнув до волі, щастя і краси.

Наш край, Поділля, має давню культуру, сформовану багатьма поколіннями, яка проявляється у звичаях, обрядах, фольклорі. Вивчення, збереження та популяризація національної культури, народних традицій і звичаїв – одне з найголовніших завдань бібліотек. Форми, методи та прийоми роботи бібліотеки по відродженню та популяризації народної творчості надзвичайно різноманітні. Бібліотечні працівники, працюючи у цьому напрямку, намагаються наповнювати роботу новим змістом, відшукувати такі відомості й популяризувати їх таким чином, щоб пробуджувати у користувачів інтерес до минулого та сучасного життя нашого краю.

Основа будь-якого заходу, запорука його успіху – це різнобічне опрацювання художніх творів вітчизняних письменників, літератури про свій край, про народних митців свого краю, співпраця з творчими та цікавими людьми.

Сучасним народним майстрам та аматорам потрібна література з технології виготовлення ужиткових речей, якими володіли наші пращури. Їм потрібна інформація про досвід, набутий їхніми колегами. Саме тому для популяризації літератури слід використовувати всі існуючі форми бібліотечної роботи, серед яких чільне місце посідає візуальна популяризація.

Тож пропонуємо примірну тематику візуальних форм роботи: «Від творчості – до книги, від книги – до творчості», «Мандрівка у глибину народних звичаїв», «Перлини народної фантазії і мудрості», «За звичаєм давнім», «В об’єктиві звичаїв предків», «Свята, обряди, традиції», «З бабусиної скрині».

Більш поглибленому вивченню української мови, усної народної творчості, літератури будуть сприяти такі заходи, як: конкурс, свято рідної мови, літературна гра, літературно-мистецький вечір, історико-літературний вечір, фольклорне свято.

Цікаву роботу проводять у цьому напрямку створені при бібліотеках літературно-театральні клуби чи гуртки, наприклад, «Відродження», «Невмирущі обереги» та ін. В план роботи клубу можна включити сценки з творів І. Нечуя-Левицького «Баба Палажка і баба Параска», «Кайдашева сім'я», М. Старицького «За двома зайцями», де яскраво видно український побут та звичаї.

Приваблюють користувачів організовані бібліотекою спільно з будинками культури та сільськими клубами фольклорні свята. Як то: «Ой на Івана, ой на Купала», «Зелені свята – святкуймо з нами!», програму яких гармонійно доповнить презентація книжкової виставки «Зелені свята: мозаїка народних звичаїв», літературно-музична композиція «З святом трійці», вікторина «Що ви знаєте про зелені свята?», бесіда «Зелена неділя в православних та українських народних традиціях», виступ фольклорно-етнографічного колективу «З цілющого народного джерела». А під час свята «Хата моя, біла хата» можна провести літературну гуморину «Завітайте, гості, нині до Солохи господині».

Цікаве дозвілля для односельчан створюють такі заходи, як етнографічні вечори, театралізовані свята, бабусині посиденьки, свята українських традицій, уроки народознавства: «Пасхальна радість у віршах і казках», «Українські вишиванки наче райдуги світанки», «Народна пісня – колиска українського народу».

Наш народ – талановитий, люди – роботящі, а творчість – багатогранна. Саме тому бібліотека може організувати вечір народної творчості «Корінням у життя, віттям у творчість», присвячений народній вишивці. Захід можна розпочати розповіддю про різні види вишивок: селянську, релігійну, світську, а також про значення народної символіки. При наявності літератури, частину вечора бажано присвятити унікальному явищу – релігійній художній вишивці. Окрасою вечора стане показ виготовлених вишитих ікон, скатертин, подушок, рушників, панно тощо. Фонограми із записами українських народних пісень підсилять національний колорит заходу.

Аналогічні заходи можна присвятити українській писанці, гончарству, живопису тощо.

Популяризуючи культурну спадщину нашого народу не потрібно забувати про майстрів, які своєю творчістю зберігають цю культуру для майбутніх поколінь. Тож варто організувати персональні вечори творчості майстрів, наприклад, «Дивовижний світ Марії Приймаченко». У програму вечора можна включити:

Ø Бесіду про життєвий і творчий шлях Марії Приймаченко «Самобутня художниця»

Ø  Книжково-ілюстративну виставку «Людям на радість»

Ø  Слайд-шоу «Фантастичний та чарівний світ Марії Приймаченко».

Захід може проходити на фоні оформленого куточку декоративно-прикладної народної творчості «Вінок калиновий сплітаю із звичаїв рідного краю».

У пошуках нових форм популяризації літератури про народну творчість бібліотекарям слід активніше втручатися у проблеми соціального життя, яке висуває сьогодення. Наприклад, разом із центрами працевлаштування бібліотека може допомагати людині опанувати навики професії, ставши посередником, або організатором курсів малих академій місцевої народної творчості, на зразок любительських об’єднань. Це можна реалізувати у такий спосіб: бібліотека звертається до районного центру працевлаштування з пропозицією скласти список людей, у яких є навики ручної праці з елементами творчості і надає їм своє приміщення для проведення занять по виготовленню виробів з соломки, плетінню з лози, макраме тощо. За фінансової підтримки центру працевлаштування можна організувати лекційну та практичну роботу. Бібліотека, крім забезпечення необхідною літературою, матиме змогу формувати у слухачів художній смак, сприяти пробудженню інтересу до творчості.

Із задоволенням користувачі зможуть подискутувати на тему: «Що ти шукаєш для себе в народній творчості?». Та відповісти на такі питання:

Ø Як ви розумієте зв'язок  народної творчості з сучасним життям?

Ø  Якою, на Ваш погляд, має бути народна творчість у наш час: стилізованою під сьогодення чи витриманою у традиціях старих народних зразків?

Ø Як Ви вважаєте, чи має майбутнє народна творчість?

Сьогодні, в час культурно-духовного відродження, значно збільшується інтерес користувачів бібліотек до історичного минулого, зростають запити краєзнавчого, народознавчого характеру. Це зумовлює бібліотечних працівників розширювати діапазон нових форм обслуговування користувачів. Тож сучасні книгозбірні покликані, насамперед, володіти інформацією про культурну спадщину регіону; зберігати, збирати, збагачувати, популяризувати і розповсюджувати неоцінне надбання нашого народу – народну творчість; співпрацювати з місцевими жителями, привертати їх увагу до книжкових надбань бібліотеки.

Використані джерела:

Станіславчук, Г. Бібліотека – осередок культури, територія спілкування / Г. Ставнійчук // Бібл. планета. – 2007. – №2. – С. 28-29.

Матвійчик, О.Є. Роль бібліотеки ПТНЗ у професійному та духовному оновлені молодої людини / О.Є. Матвійчук // Шкіл. б-ка. – 2007. – № 5. – С. 87.

Циганкова, Л. Робота бібліотек Кіровоградської області на допомогу вихованню духовної культури у користувачів / Л. Циганкова // Бібл. планета. – 2006. – № 3. – С. 37 – 39.

Вінниччина фольклорна: довід. / упоряд. А.М. Подолинний Т.О. Цвігун. – Вінниця : Книга-Вега, 2003. – 104 с.

Від творчості бібліотекарів до комфортності користувачів:

практичні аспекти ЦБС Вінницького району

Шевчук Оксана Євгеніївна –

методист ЦБС

Вінницького району

Сучасна дитина відмовляється робити те, що їй не подобається. Лозунги «Читати потрібно і важливо» сьогодні не працюють. Ми повинні розуміти, що ситуація навколо читання змінилася, а тому необхідно змінити традиційне уявлення про бібліотечне обслуговування дітей.

Тож не випадково бібліотечний персонал Вінницької ЦБС, після довгих роздумів, для покращення роботи з дітьми, вирішив розробити заходи щодо зацікавлення їх читанням та бібліотекою. Виникла ідея проекту «У світі казок», який реалізовували бібліотеки ЦБС у 2007-2009 рр. Метою його стала популяризація українських казок та сучасних творів-бестселерів для дітей та юнацтва. Проект складався з двох напрямків реалізації. Перша – це українська казка, яку інсценізують учасники заходу, друга – це розповідь про одного з всесвітньовідомих письменників з подальшою демонстрацією відеофільму за твором даного автора. Творчі акції проекту реалізовувалися 15 бібліотеками-філіями ЦБС.

Знайомство дітей із творчістю діячів мистецтв, популяризація кращої вітчизняної та зарубіжної літератури для розширення світогляду за допомогою кінематографа – основна мета клубу за інтересами «Кіноманія», що діє при бібліотеці-філії смт Стрижавка. Створений він у 2006 році. Засідання клубу більшою частиною виїздні, проводилися вони на базах бібліотек-філій ЦБС. За часи свого існування учасниками цих засідань стали сотні юних глядачів району. Були переглянуті фільми за творами Тоні Ді Терліцці та Холлі Блек, Джоан Ролінг та інших.

Щороку в ЦБС з березня по травень проходить огляд-конкурс бібліотек-філій ЦБС щодо роботи з дітьми. Головна мета конкурсу – активізація роботи сільських бібліотек по організації обслуговування дитячого населення району, виявлення обдарованих дітей та подальший розвиток їх творчих здібностей. І головне, залучення нових читачів дитячого віку до бібліотеки та читання. Бібліотекарі при підготовці і проведенні заходів виявляють неабиякі таланти. Вони пишуть сценарії вистав, власноруч виготовляють декорації та ляльки, шиють сценічні костюми. Такі бібліотечні перфоменси привертають увагу великої кількості сільського населення району. Переможці конкурсу отримують грошові премії та цінні подарунки.

У 2010 році темою проведення огляду-конкурсу стала 65-та річниця Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Загалом це звучало так: огляд-конкурс на кращий театр книги «На привалі». Головним завданням конкурсу було виховання поваги і розуміння до минулого нашого народу через кращі зразки художньої літератури. Бібліотекарі готували інсценівку  будь-якого твору про війну. А саме, бібліотека-філія смт Десна підготувала уривок з твору В. Катаєв «Син полку», Бохоницька бібліотека-філія – О. Вишні «Зенітка», а Хижинська – «Пряма наводка» того ж О.Вишні. Потрібно відмітити, що під час проведення конкурсу діти були учасниками інсценівок і проявили справжні акторські таланти.

Тема 2011року – цікава і пізнавальна не лише для старших школярів, а й для дітей молодшого віку, бо це розповіді про видатних особистостей нашої України, і присвячена вона 20-й річниці Незалежності України. При підготовці до заходів бібліотекарями були використані різні форми масової роботи (літературно-музичні вечори, усні журнали, диспути, портрет в інтер’єрі епохи, слайд-біографія, дайджест життя, імідж-коктейль, інформ-дос’є та інші). І майже скрізь – інсценівки, а безпосередні учасники – молодші користувачі бібліотек.

Пишається наша ЦБС і справжнім ляльковим гуртком «Чебурашка», який діє з 2008 року при районній дитячий бібліотеці. Ляльки та ширма придбані за платні послуги. Окрім того обласний ляльковий театр надав спонсорську допомогу. Актори театру – 15 чоловік, переважна більшість з них – учні 4-5 класів Вороновицької ЗОШ. Міні-театром поставлено вісім вистав. Серед них: «Півник Підбий-око», «Золотий ключик», «Пригоди баби Яги», «Василина Прекрасна», «Колобок» та інші. Протягом року творчий колектив виступає не лише у Вороновиці, а й в інших населених пунктах району, де їх вже знають, і з нетерпінням чекають маленькі глядачі. Також «Чебурашка» традиційно розпочинає і закінчує тиждень дитячого читання.

Творчість творчістю, але коли в бібліотеці холодно, не затишно та не комфортно, користувачу ніяка гарна вистава чи фільм не будуть здаватися такими чудовими, і вони без задоволення будуть відвідувати бібліотеку. Тож не випадково було прийнято рішення планово розпочати роботи по підключенню приміщень бібліотек до опалення, проведенню сучасних ремонтів, придбанню нових меблів, і в решті-решт, створенню відповідного дизайну у бібліотеках.

Щойно переступивши поріг бібліотеки, увагу користувача привертає її інтер’єр. Саме на це ми і поставили наголос при оснащенні деяких бібліотек протягом останніх років. У районній дитячій бібліотеці та бібліотеці-філії

с. Агрономічне, де був проведений ремонт, створені спеціальні зони для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Для цього були замовлені нестандартні меблі, такі як: столи, стільчики, різнокольорові книжкові стелажі. Куточок прикрашають веселі панно та зелені насадження. На книжкових полицях не лише нові, яскраві книжки та періодичні видання для дітей, а й м’які іграшки, розмальовки, саморобки та інші. У цих бібліотеках завжди тепло і затишно, тож відвідування такої бібліотеки для малюків – справжнє свято.

Сьогодні сучасна бібліотека, крім традиційного книжкового читання, має пропонувати своєму користувачу і більш сучасний комплекс послуг. В першу чергу, це користування комп’ютером та Інтернетом.

Розуміючи важливість цього, було придбано комп’ютерне обладнання для бібліотек-філій сіл Агрономічне та Вінницькі Хутори. До речі, для бібліотеки у Вінницьких Хуторах кошти на комп’ютерне обладнання, а це – 6 тис. грн., виділив сільський голова.

Ці бібліотеки, а також районна дитяча бібліотека, бібліотека-філія

с. Лука-Мелешківська були підключені до мережі Інтернет. Взагалі по нашій ЦБС вже шість бібліотек користуються Інтернетом. Хочу підкреслити, що щорічне придбання комп’ютерного обладнання здійснюється за рахунок платних послуг ЦБС.

А чи є зацікавленість у нас, бібліотекарів? Звичайно, є. В першу чергу, ми маємо вдячних користувачів і, що не менш важливо, достатню кількість, які сім`ями приходять на вистави, з великим задоволенням дивляться кіно на «великому екрані». Другий фактор, який приносить нам задоволення – це осмислена, кропітка робота по оновленню дитячих фондів. Третій фактор – активність батьків і людей старшого віку, які за допомогою бібліотеки більше спілкуються з дітьми і стають її користувачами.

Отже, діяльність Вінницької районної ЦБС спрямована на створення комфортних умов для маленького користувача. Робиться все можливе, аби не тільки утримати його, а й усіма можливими засобами залучати все більше юних читачів, для яких бібліотечні стіни асоціюються не лише з книгозбірнею, а й з цікавим, змістовним і сучасним центром дозвілля.

Інноваційні підходи до сегменту соціокультурної діяльності бібліотеки в роботі з юним читачем.

Діденко Олена Сергіївна –

 методист

Тростянецької ЦРБ

Сьогодні соціокультурна робота бібліотеки відзначається різноманітністю форм. Досвід проведення масових заходів підтверджує, що їх ефективність залежить від аудиторії. Тому бібліотекарі враховують потреби різних категорій користувачів відповідно віку та інтересам.

Працюючи з дітьми та молоддю, потрібно віддавати перевагу активним формам роботи, таким як: діалоги, дискусії, ігри, що посилюють пізнавальну й читацьку активність, спонукають до самостійного мислення, вміння відстоювати особисту думку. Захоплюючі, емоційні заходи дають можливість позмагатися, поспілкуватися. Це – дискусійні інтерв’ю, диспути, різноманітні конкурси, вікторини тощо.

Наприкінці ХХ ст. фахівці бібліотечної справи відчули необхідність змін в організації спілкування з учнівською, молодіжною аудиторією і почали приділяти особливу увагу оновленню методики популяризації книги, урізноманітнюючи її. Певні нововведення з’явилися в оформленні та атрибутиці усних наочних форм рекомендації літератури, створенні невимушеної обстановки у спілкуванні. «Народилися» нетрадиційні форми популяризації книги. Такими є: презентації книг, книжкові та літературні аукціони, літературно-художні вернісажі, театралізовані вікторини, поетичні альбоми, літературний диліжанс, прес-діалоги, п’ять хвилин з мистецтвом, ерудит-лото тощо.

Особливість таких форм полягає в тому, що їм притаманні: новизна у назві, спілкування бібліотекаря з юним читачем і читачів між собою, наявність елементів театралізації, ігрові моменти, допоміжна атрибутика, що передає специфіку запропонованої форми та активність учасників у проведенні заходу. Все це робить захід змістовним та привабливим, а прагнення бібліотекарів співпадають з бажаннями користувачів щодо потреби збагачення новою інформацією у живій, динамічній формі.

Приверне увагу користувачів до читання художньої літератури гра «Розпізнай, хто це?», мета якої відгадати відомого літературного героя. Завчасно визначається коло художніх творів, які мають прочитати юні учасники гри. Після прочитання творів по черзі вибирають особу, яка, відповідаючи на запитання інших учасників, має відгадати літературного героя.

Поглибити географічні знання допоможе гра «Де це відбувалося». Бібліотекар завчасно готує книжкову виставку. Окремо створює карту, на якій будуть виділені ті географічні місцевості, які описані у книгах, представлених на виставці. Учасники, відповідаючи на питання, мають відгадати цю місцевість.

Ерудит-лото. Це – гра конкурс, де учнівська молодь має нагоду перевірити та підвищити свій інтелектуальний потенціал з різних галузей знань (літератури, мистецтва, фольклору, міфології тощо). Мета такого заходу полягає також і в популяризації цікавої довідкової літератури, яку має бібліотека, та створенні умов для емоційного, невимушеного спілкування бібліотекарів і користувачів.

Гра побудована за принципом лото: читачі повинні підкреслити відповідь на запитання, тобто вибрати правильну серед запропонованих варіантів.

Наприклад:

1. Найперша назва України.

а) Аріана; б) Ойкумена; в)Окраїна.

2. Священна тварина у стародавніх українців.

а) кінь; б) ведмідь; в) кіт.

Читацька олімпіада проводиться у вигляді змагання 2-х чи більше команд, які одночасно отримують запитання. Ведучий пропонує 2-3 правдоподібні відповіді. Той, хто вибирає правильну відповідь, отримує наступне завдання. Якщо команда помилилась, їй надається право на другу спробу. При цьому надається право користуватися підготовленою до заходу виставкою літератури. Переможцем стає команда, яка перша дає правильну відповідь на всі запитання.

Конкурс «Знайди продовження прислів’я». Для участі у конкурсі вибираю дві команди. На листку паперу, великого формату, записані частина прислів’я. Ведучий зачитує початок. Команди по черзі пропонують свої варіанти відповідей. За кожну правильну відповідь команда отримує один бал.

Наприклад:

1. Лагідне слово людині…., що сонце в негоду.

2. Любиш кататися…. – люби і санчата возити.

3. Багато гостей… – багато і новин.

4. В хаті не сидиться…., а в гості не кличуть.

Конкурс «Аукціон – ввічливі слова». Ведучий оголошує аукціон ввічливих слів. Гравці повинні називати відповідні. Хто останнім назве слово, той отримує бал. При цьому учасники мають право шукати підказки у словниках.

Використати атрибути справжнього аукціону можна на «Аукціоні нової книги», який стане і рекламою нової літератури бібліотеки. Перед проведенням заходу бібліотекар готує ряд питань, які розкривають зміст книги. Виграє аукціон той, хто відповість на більшу кількість питань. Переможець має право першим прочитати книгу.

В рамках Дня профорієнтації можна провести конкурс «Відгадай Професію». За допомогою пантоміми потрібно показати:

- Офіціанта

- Водія

- Вчителя… і так далі. При цьому повинна бути оформлена виставка з виданнями про професії.

Крім того, цікавою та пізнавальною для учнів старших класів буде рольова гра, яку можна назви «Повітряна куля», «Летючий голландець» чи «Голубий вагон». Готуючись до проведення гри бібліотекар підбирає літературу про декілька різних професій і пропонує познайомитися з нею майбутнім учасникам.

Під час проведення заходу бібліотекар повідомляє, що їхня повітряна куля чи корабель наближаються до острова чи півострова. Під час подорожі виникають проблеми і їм потрібно рятувати транспортний засіб від катастрофи. Тому необхідно позбутися зайвої ваги – однієї із професій, без якої нібито можна обійтися в даній місцевості. Учасник-спеціаліст цієї професії повинен відстояти її, аргументувати необхідність, довести, що без неї як мандрівники, так і місцеві жителі, не зможуть обійтися. Інші учасники повинні доводити протилежне. Таку роботу проробляє кожен з учасників заходу, а в кінці йде жваве обговорення важливості кожної професії. Виграє той учасник, який зумів відстояти свою професію.

Хроноскоп. Цей захід має також загальний характер і проводиться з метою поглиблення у користувачів знань з історії предмету, орієнтації в послідовності різних подій, явищ. Гра проводиться так: бібліотекар розподіляє читачів на дві команди. Гравцям належить визначити хронологічну послідовність названих явищ у кожній групі запропонованих запитань, наприклад, питання до хронологічної гри.

Що було спочатку?

- Єгипетські піраміди, чи ...

- Велика Китайська стіна, чи ...

- Римський Колізей, чи …

В якій послідовності написані твори українських письменників?

- «Кобзар» Т. Шевченка;

- «Енеїда» І. Котляревського…

Під час гри розширюється коло знань та читацьких інтересів, відбувається невимушене навчання читачів при допомозі виставки з відповідною літературою.

Всім відоме новомодне поняття PR- акція, яке можна використовувати і у бібліотечній справі з метою просування та популяризації книги і читання. Наприклад, можна провести PR- акцію «Золота поличка», основною метою якої є захист прав улюбленої книги. Для проведення відповідної акції учасники діляться на групи, кожна з яких обирає книгу, яку вони будуть захищати. Спосіб захисту може бути різним, чи у вигляді реклами, рецензії, відгуків, чи оформленого плакату тощо… Головна умова – щоб було цікаво, переконливо, захоплююче. Учасникам потрібно докласти зусиль, щоб довести, що саме ця книга має знаходитися на «Золотій полиці».

Всі ці заходи сприяють активізації читання, популяризації книги та становленню бібліотеки як інформаційної та соціокультурної установи. І саме тому бібліотекар, його енергія та професіоналізм роблять бібліотеку привабливішою та сприяють розвитку високих людських якостей, моральності кожного жителя – громадянина України. Саме тому бібліотека є територією духовності та знань, першим помічником в освіті, професійному становленні, організації дозвілля краян.

Використані джерела:

Збаровская, К.В. Обучающие игры в библиотеке / К.В. Збаровская // Шкіл. б-ка. – 2005. – № 4. – С. 111-114.

Кумейко, О.В. Збережемо природу : вікторина для учнів 8-9 класів / О.В. Кумейко // Шкіл. б-ка. – 2004. – № 2. – С. 70.

Кумейко, О.В. Конкурс ерудитів "Юні читайлики" / О.В. Кумейко // Шкіл. б-ка. – 2004. № 1. – С. 93-95.

Латун, В. Через театр и игру - к книге / В. Латун // Библиополе. – 2011. – № 3. – С. 27-29.

Османова, І.С. Літературні ігри, розваги, кросворди / І.С. Османова // Шкіл. б-ка. – 2004. – № 2. – С. 81.

Обслуговування людей з особливими потребами

Гайдей Олеся Михайлівна

завідуюча методично-бібліографічним відділом

Немирівської ЦРБ

 

Останнім часом у суспільстві все більше уваги приділяється вирішенню соціальних проблем людей з особливими потребами. Публічна бібліотека як соціальний інститут, що надає вільний доступ до інформації та знань, повинна брати активну участь у цьому процесі.

Інформаційна робота бібліотеки потребує постійної творчості, гнучкого і оперативного реагування на останні події та соціально-економічні процеси. Сучасна бібліотека – це не тільки сховище документів, вона трансформується в інформаційний центр, що має задовольняти потреби суспільства, спираючись не тільки на власні фонди і обслуговуючи кожного, хто бажає стати користувачем бібліотеки, використовуючи при цьому різноманітні канали і засоби отримання інформації. Як окремі ланки інформаційно-комунікаційних мереж, бібліотеки отримують доступ до великих обсягів інформації і надають широкий обсяг інформаційних послуг. Саме на цьому етапі інноваційного розвитку бібліотека стала обслуговувати значно більшу кількість користувачів різного віку і категорій, серед яких вагоме місце посідають користувачі з особливими потребами, яким досить довгий час доступ до інформації був недосяжним.

Щодо обслуговуванн


МЕТОДИЧНА ПАРАСОЛЬКА

  1. Частина 1
  2. Частина 2
  3. Частина 3

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше