ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



МЕТОДИЧНА ПАРАСОЛЬКА

Версія для друку

ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

 ІМ. К.А. ТІМІРЯЗЄВА

 

ВІДДІЛ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ТА ІННОВАЦІЙ

У БІБЛІОТЕЧНІЙ СПРАВІ

 

 

  

МЕТОДИЧНА ПАРАСОЛЬКА

 для молодого бібліотекаря

 

  

Вінниця, 2011


УДК 02(08)

ББК 78.342

М 54

 Відповідальна за випуск Н.І.Морозова,

директор Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 

 

Методична парасолька для молодого бібліотекаря: зб. інформ.-метод. матеріалів / Вінниц. ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва; уклад.: Т.М. Марченко,Т.П. Кристофорова; ред. О.Г. Поліщук; відп. за вип. Н.І.Морозова. – Вінниця, 2011. – с 45. 

 

Пропонуємо вашій увазі збірник матеріалів «Методична парасолька для молодого бібліотекаря», основна мета якого створення бази методичних матеріалів для підтримки молодих бібліотекарів в освоєнні професії та адаптації їх до виконання службових обов’язків.

Збірник вміщує консультації, що розкривають суть бібліотечної діяльності. Тематика матеріалів базується на практичному, теоретичному та інноваційному досвіді роботи у бібліотечній справі і носить методично-інформаційний, рекомендаційний та навчальний характер.

Автори статей – методисти районних бібліотек, які у своїх працях висвітлили найбільш яскравий напрямок роботи своєї бібліотеки.

Видання адресоване молодим спеціалістам бібліотечної справи. Узагальнюючи напрацьований матеріал, ми прагнули, щоб воно стало справжнім орієнтиром у роботі для молодого бібліотекаря на кожен день. 

 

©Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва, 2011


 Зміст 

Морозова Н.І.

Ескіз від професіонала

Марченко Т.М.

Облік бібліотечних фондів: ні кроку без припису: Консультація

Гуцол Л.Д., Будз Г.І.

Планування, нормування та звітність сільської бібліотеки 

Підфігурна К.П.

Бібліотека – центр правової інформації  

Вартанович Н.М., Ходань В.В.

Створення та використання краєзнавчих ресурсів у роботі бібліотеки 

Форись Г.А.

Бібліотека – центр розповсюдження та збереження народної творчості

Шевчук О.Є.

Від творчості бібліотекарів до комфортності користувачів: практичні аспекти ЦБС Вінницького району 

Діденко О.С.

Інноваційні підходи до сегменту соціокультурної діяльності бібліотеки у роботі з юним читачем 

Гайдей О.М.

Обслуговування людей з особливими потребами 

Сливка Т.І.

Складові іміджу бібліотеки: формат Крижопільської ЦБС 

Марченко Т.М.

Методичний лист:«Щоденник роботи бібліотеки» у ракурсі ГОСТ 7.20-2000 «Бібліотечна статистика» 


Ескіз від професіонала

 

Морозова Наталія Іванівна –

директор ВОУНБ ім. К.А. Тімірязєва

 

Книга, за історичними мірками, з'явилася порівняно недавно. До Гутенберга книги коштували приблизно як маленький будиночок. Мати їх у себе могли собі дозволити лише володарі країн та священнослужителі високого рангу. Для зберігання цих скарбів винайшли професію бібліотекаря.

Після появи друкарського верстату книги стали значно дешевшими. Все більше людей почали збирати власні книжкові колекції. Знадобилися приміщення для зберігання усіх цих багатств, і більш ніж коли-небудь, з’явилася потреба в людях, які серед всієї величі книг могли швидко знайти необхідну. Так з’явилося більш поширене поняття професії бібліотекаря. І стало зрозуміло, що бібліотека – це будинок бібліотекаря.

У пост-Гутенбергову епоху бібліотека більше не є сховищем книг. В епоху розквіту інформаційної економіки вона стає загальнодоступним осередком інформації та знань. А людям так потрібна допомога бібліотекаря, який володіє навиками роботи з сучасними технологіями, може поділитися спеціальними знаннями і особистим досвідом, має пристойний інтелектуальний рівень. Тож доречно згадати слова Ранганатана Шіалі Рамамріта, індійського бібліотекознавця, діяча у галузі інформації та книгознавства, доктора літератури та математики, професора: «Спочатку потрібно знайти гарного бібліотекаря й тільки потім відкривати бібліотеку».

Майбутнє бібліотеки – в бібліотекарях, які виступають у ролі мисливця і провідника за інформацією, консультанта і вчителя, сполучної ланки між людиною і суспільством, продюсера і імпресаріо цінності знань. А майбутнє – це молодь. І надзвичайно приємно бачити у бібліотечних колективах нашої області молоді зацікавлені обличчя. До речі, у бібліотеках області системи Міністерства культури України когорта молодих бібліотекарів складає 18 відсотків від усього загалу бібліотечного персоналу, а в ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва цей показник складає майже 30 відсотків. Наявність такої кількості молодих фахівців (майже 1/3 частина колективу), швидка їхня адаптація у професійну сферу та можливість генерувати нові ідеї та проекти дає шанс «Тімірязєвці» реалізовувати довгострокову сталу програму розвитку, мати сучасний, престижний образ.

Для того, щоб шлях професійного становлення молодого працівника не був занадто тернистим, йому системно має допомагати фахівець-професіонал. На мою думку, в першу чергу, це бібліотечний методист.

Методист бібліотеки: яким він має бути? Цю тему активно обговорюють у бібліотечній спільноті вже давно. На це питання я для себе вже знайшла відповідь. Сьогодні методист бібліотеки має поєднувати «високе» і повсякденне. Тільки ось реалізувала творчий проект, вибухнула джерелом креативу і, вибачте, вже менторським тоном цитує закон, інструкцію, технологічну карту. Нормальний бібліотечний методист, поряд з розумінням і впровадженням інноваційних шляхів розвитку бібліотеки, підтримує і допомагає вирішувати конкретні «приземлені» проблеми роботи бібліотек.

Методисту доводиться вчитися навіть більше, ніж усім іншим. Вчитися, шукати, накопичувати ідеї, щоб потім самому генерувати їх, втілюючи у життя, і навчати інших – це вічний кругообіг методичної діяльності. Тож не випадково, модульне навчання роботи бібліотек із сучасними інформаційними технологіями у Регіональному тренінговому центрі, який функціонує в рамках реалізації програми «Бібліоміст» одними із перших, пройшли методисти центральних районних бібліотек. Я впевнена, що саме ці колеги стануть постійними консультантами для тих міських і сільських бібліотекарів, які на сьогодні впроваджують, або мають бажання впроваджувати інформаційні технології у свою роботу.

А тепер щодо видання, яке Ви тримаєте у своїх руках. Методисти, головне спільною працею, створили ще один майданчик для раціонального обміну професійною інформацією для бібліотекарів області. А створювати щось нове завжди непросто, та ідея саме такого видання має право на подальший розвиток, бо є актуальною. Окрім того, організація раціонального обміну професійною інформацією, яку якісно мають надавати методичні центри, є однією із базових складових ефективного формування професіоналізму і розвитку творчості у бібліотекарів.

Загалом, я повністю погоджуюся зі словами доцента факультету бібліотекознавства та інформатики Католицького університету Америки Д.Шумахера: «Бути бібліотекарем значить те ж, що їхати на велосипеді: якщо ви перестаєте натискати на педалі й рухатися вперед, ви падаєте».

Тож ніколи не зупиняймося, пізнаваймо нове, рухаймося вперед та вгору! Удачі Вам, дорогі колеги! 

Облік бібліотечних фондів: ні кроку без припису

(консультація) 

Марченко Тетяна Миколаївна

завідуюча відділу

науково-методичної роботи

 та інновацій у бібліотечній справі

ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва

 

Вигода на годину, принципи на століття

Г. Бічер

 

У статті 1 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» зазначено, що «бібліотечний фонд – упорядковане зібрання документів, що зберігається у бібліотеці», відповідно будь-яке впорядкування матеріальних цінностей відбувається перш за все з обліку. Сама сутність обліку полягає в реєстрації кожного документа окремо і підрахунку загальної їх кількості. А сутність бібліотечного обліку ще й розкриває динаміку розвитку фонду, його склад, структуру, співвідношення джерел і способів його поповнення, темпи оновлення, місцезнаходження кожного документа.

Загалом у бібліотечній галузі України сформовано поняття обліку бібліотечних фондів як чіткої системи реєстрації, зберігання та узагальнення інформації про обсяг, склад та рух фонду. Дана система функціонує з прописаними в інструкціях методичними рекомендаціями та правилами шляху безперервного документального оформлення змін бібліотечного фонду.

На даний час облік бібліотечних фондів регламентується Інструкцією з обліку документів, що знаходяться у бібліотечних фондах, затвердженою наказом МКТ України від 03.04.2007 р. N 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.05.2007 р. за N 530/13797.

Бухгалтерський облік бібліотечних фондів здійснюється у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ст. 18 Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу», Наказу міністерства культури і туризму України від 27.03.2008 № 321/0/16-08 «Про затвердження методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку бібліотечних фондів» (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства культури і туризму N 39/0/16-09 від 02.02.2009).

Списання літератури відбувається відповідно до вимог «Типової інструкції про порядок списання майна бюджетних установ», затвердженої Наказом Державного казначейства України від 29.11.2010 № 447 та :Листа Державного казначейства України від 25.03.2011 р. N 17-04/842-4325.

Облік фонду відображає надходження до фонду, вибуття з нього, обсяг всього бібліотечного фонду, його підрозділів і служить основою для державного статистичного обліку, звітності бібліотеки, планування її діяльності, забезпечення збереження фонду, контролю за наявністю і рухом документів. Основними одиницями обліку всіх видів документів, які включені до бібліотечного фонду (крім газет), є назва і примірник. Основними одиницями обліку газет є річний комплект газети та її назва (незалежно від зміни назви видання).

У бібліотеках облік виконує дві функції: інформативну та контрольну. Суть інформативної функції полягає у можливості представлення наявних відомостей про загальний обсяг фонду й обсяг фондів в окремих підрозділах та про надходження й вибуття документів на будь-який час. Контрольна функція полягає в контролі за наявністю та рухом документів, а також – за використанням коштів на комплектування й організацію зберігання фондів у бібліотеці. Контрольна функція обліку фонду реалізується через перевірку. Перевірка фонду – це визначення наявності зареєстрованих в обліковій документації видань та інших документів у бібліотечному фонді. Перевірка здійснюється шляхом звірення записів в обліковій документації з фондом. У публічних бібліотеках ведеться два види обліку: сумарний та індивідуальний.

Сумарний облік фонду облік партій документів, які надходять до бібліотеки або вибувають з неї за єдиним супровідним документом (рахунок-фактура, опис, накладна, реєстр, акт і т.ін.). На документи, що надійшли без супровідного документа (подаровані, від спонсорів, читачів та з інших джерел), після перевірки придатності їх для використання у роботі бібліотеки, складається акт приймання. Акт передається у бухгалтерію, на бюджеті якої перебуває бібліотека. Бухгалтерія відносить на баланс бібліотеки кількість і вартість цих книг. Сумарний облік фонду здійснюється з метою одержання загальних відомостей про склад фонду в традиційному або електронному форматі.

Індивідуальний облік фонду – облік кожного окремого примірника документів, що надійшов до бібліотеки або вибуває з неї. Індивідуальний облік документів здійснюється шляхом присвоєння кожному примірнику інвентарного номера, а при його вибутті здійснюється відмітка про номер та дату акту, згідно якого відбулося списання з бібліотечного фонду.

Формою сумарного обліку є «Книга сумарного обліку бібліотечного фонду» (журнал, листи) в традиційному або машиночитаному вигляді (при наявності відповідного програмного забезпечення). Облікова інформація, представлена як у традиційній, так і в комп'ютерній формі, має однакову юридичну силу. Відомості про рух фонду фіксуються у трьох частинах «Книги сумарного обліку бібліотечного фонду»:

Частина 1. «Надходження до фонду»;

Частина 2. «Вибуття з фонду»;

Частина 3. «Підсумки руху фонду».

Форма «Книги сумарного обліку бібліотечного фонду» узгоджена з формами статистичної звітності (форм звітності N 6-НК) та Щоденником бібліотеки, в якому щоденно враховують видачу документів з фонду.

Відомості про документи, що надійшли до фонду, фіксуються у першій частині «Надходження до фонду» Книги сумарного обліку бібліотечного фонду за такими показниками: дата, номер запису, джерело надходження, номер і дата супровідного документа, кількість документів, що надійшли (всього) у т.ч. вид (книги, брошури), журнали, інші видання творів друку, аудіовізуальні матеріали), зміст (галузь, до якої належить видання), кількість видань державною мовою, вартість придбаних документів. Варто наголосити, що якщо одиницями обліку газет є річний комплект газети та її назва, які заносяться до Книги сумарного обліку на підставі річного підсумкового акту приймання-здавання видань (без зазначення ціни), то записи про надходження журнальних видань заносяться щомісяця (без зазначення ціни).

Партії соціально значущих видань та видань бібліотечної серії, які надходять через обласні бібліотеки:

а) мають отримуватися за наявності відповідного доручення;

б) звірятися отримувачем з накладною на місці отримання;

в) результати звірки закріплюються підписом на накладних;

г) бібліотекарі відділу комплектування ЦРБ у триденний термін після отримання літератури повинні звірити партію з накладною ще раз і доповісти про результати обласним бібліотекам. У випадку недостачі видань складається акт.

Облік вилучення документів з бібліотечного фонду відображається у другій частині Книги сумарного обліку бібліотечного фонду «Вибуття з фонду». З фонду виключаються документи тимчасового зберігання, що стали непридатні для подальшого використання: застарілі, зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що їхнє відновлення є неможливим або економічно недоцільним), або такі, що підлягають передачі як непрофільні, надмірно дублетні до інших бібліотек. Вибуття документів із фонду оформляється актом про списання з балансу установи вилученої з бібліотеки літератури. Вибуття аудіовізуальних матеріалів, електронних документів і мікроформ оформляється актом із зазначенням причин і обґрунтуванням виключення їх із фонду бібліотеки. Списання електронних документів здійснюється у відповідному журналі. Розмагнічування запису оформляється актом. До акту додається опис документів, що виключаються. Акти на списання втрачених документів з причин псування, крадіжки при відкритому доступі до фонду, лиха стихійного або техногенного характеру затверджуються на підставі відповідних документів, що підтверджують втрату (протокол, акт, висновок комісії чи групи відповідальних осіб). Документи, що отримані від користувачів замість загублених, фіксуються у Зошиті обліку документів, прийнятих від користувачів замість загублених. На підставі зроблених у ньому записів складаються акти на надходження та вибуття, які реєструються у відповідних частинах Книги сумарного обліку бібліотечного фонду. Акти на списання документів складаються у двох примірниках та візуються спеціально створеною комісією. До кожного акту окремо складається опис документів, що підлягають вилученню із фонду. Перший примірник акту, разом із описом, здається в бухгалтерію, а другий – залишається у матеріально відповідальної особи.

Рух фонду за рік підлягає обов’язковому підсумовуванню в третій частині Книги сумарного обліку «Підсумки руху бібліотечного фонду». «Підсумки» руху фонду в обов'язковому порядку підбиваються за рік. Залежно від прийнятого в даній бібліотеці порядку підсумки можуть підбиватися за квартал, півріччя.

Формою ведення індивідуального обліку документів бібліотечного фонду є Інвентарна книга. Вона повинна бути оправлена і прошнурована, а її сторінки пронумеровані. Кожна сторінка книги містить 25 рядків. У кінці Інвентарної книги повинен бути засвідчений запис такої форми: «У цій інвентарній книзі є (зазначена кількість) пронумерованих і прошнурованих сторінок, що підписом і печаткою стверджується». Дата, підпис, печатка керівника закладу. У книзі не допускаються виправлення. Умови збереження на рівні з фінансовими документами. Після повного заповнення інвентарної книги під засвідченим підписом робиться запис такого змісту: «У цій  інвентарній книзі записані книги з №… по №…». Дата, підпис завідувача бібліотеки. Індивідуальний номер, присвоєний примірнику документа, закріплюється за ним на весь період його перебування у фонді бібліотеки.

Бібліотеки, які здійснюють індивідуальний облік бібліотечного фонду за іншими формами (обліковий каталог, описи, індикатори тощо) мають право зберегти існуючий порядок індивідуального обліку. Так, наприклад, формою індивідуального обліку в ЦБС залишається обліковий каталог. Він зберігається в окремому службовому приміщенні, читачами не використовується. Картки закріплюються на стержнях. Коло співробітників, які користуються каталогом, зазначається в наказі по ЦБС.

Усі форми індивідуального обліку документів в обов’язковому порядку повинні мати такі показники: номер запису в Книзі сумарного обліку бібліотечного фонду, інвентарний номер, автор і назва, рік видання, вартість, відмітки про перевірку, а також номер акту вибуття, якщо цей примірник списано з балансу.

Увага! А тепер нагадування!

Терміни збереження документів, що забезпечують облік і збереження фондів:

№ з/п

Категорії документів

Терміни збереження

1

2

3

1.

Книги підсумкового обліку бібліотечного фонду

Постійно, до ліквідації бібліотеки

2.

Інвентарні книги обліку матеріалів бібліотеки і довідково-інформаційних фондів

Постійно, до ліквідації бібліотеки

3.

Супровідні документи (накладні, описи, списки) на літературу, що надходить до бібліотек

3 роки після перевірки фонду *

4.

Книга (зошит) обліку документів, прийнятих від користувачів замість загублених

3 роки, до ліквідації бібліотеки

5.

Акти інвентаризаційної перевірки бібліотечних і довідково-інформаційних фондів

Постійно, до ліквідації бібліотеки

6.

Акти списання книг і періодичних виданнь

10 років

7

Обліковий каталог

До ліквідації бібліотеки

8

Картотеки обліку періодичних видань

До ліквідації бібліотеки

9

Списки літератури, вилученої з обігу

До ліквідації бібліотеки (вилученої з політичних міркувань – постійно)

*Термін зберігання відраховується з 1 січня року, наступного після перевірки бібліотечного фонду.

 Використані джерела :

Україна Закони. Про бібліотеки та бібліотечну справу: Закон України № 33/95-ВР від 27.01.95 (в редакції Закону України № 1561-ІІІ від 16.03.2000, ВВР, 2000, № 23, ст. 177 (із змінами та доповненнями, станом на 21.05.2009 р.). – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.

Про затвердження методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку бібліотечних фондів : наказ міністерства культури і туризму України від 27.03.2008 № 321/0/16-08 : (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства культури і туризму N 39/0/16-09 від 02.02.2009). – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0321655-08. – Назва з екрану.

Про затвердження Типової інструкції про порядок списання майна бюджетних установ : наказ Державного казначейства України від 29.11.2010 № 447. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua. – Назва з екрану.

Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазаначенням строків зберігання документів : (із змінами та доповненнями, станом на 25.03.2008 р.) : витяг / затверджено наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.98 р. // Бібліотека в правовому полі : довід. вид. / М-во культури і туризму України, Нац. парлам. б-ка України ; уклад. С. Онищенко. – К. : НПБУ, 2010. – С. 103-108.

До робочого блокноту бібліотекаря – практика: Розд.: Бібліотека у правовому полі: ч.1: Нормативно-правові акти з питань бібліотечних фондів / Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, Відділ наук.-метод. роботи та інновацій у бібліот. справі. – Вінниця: [б.ф.], 2007. – 36 с.

Планування, нормування та звітність сільської бібліотеки  

Гуцол Лариса Дмитрівна –

 методист I категорії

Жмеринської ЦРБ

Будз Галина Іванівна

методист 1 категорії

Жмеринської ЦРБ 

Чітке, конкретне планування роботи є важливою умовою успішної діяльності.

План роботи сільської бібліотеки – це система взаємопов'язаних, об'єднаних спільною метою планових завдань, що визначають порядок, термін та поступовість виконання робіт, а також проведення заходів у бібліотеці. Він складається на основі поставлених перед бібліотекою завдань і відображає основні напрямки, тематику, зміст, форми і методи діяльності.

Планування реалізовується через систему принципів: оптимальність, точність, актуальність, комплексність і системність.

Основними умовами ефективного планування є:

– чітке визначення рівня бібліотеки;

– чітке уявлення про рівень, якого прагнемо досягти;

– вибір оптимальних шляхів досягнення поставленої мети.

План складається з системи показників, до яких відносимо контрольні цифри, що визначають об'єм роботи бібліотеки на плановий період. Вони виражаються в абсолютних величинах (кількість користувачів, відвідувань, книговидач, масових заходів, об'єм бібліотечного фонду).

Робота щодо планування починається за декілька місяців до початку наступного року. Весь процес планування можна представити у наступній схемі:

Визначення функції планування

↓                                                      ↓

Зовнішній аналіз оточення

 

Внутрішній аналіз оточення

↓                                      ↓

Вибір стратегії

Формування мети та завдання

Вибір пріоритетних напрямків

Визначення асортименту бібліотечних послуг, оптимальних форм та методів практичної діяльності

Розробка форми плану

Презентація плану

Реалізація плану

Аналітико-прогностичний аналіз

 

Планування складається з декількох етапів. Перший етап передбачає аналіз реалізації плану поточного року, визначення його сильних та слабких сторін, виявлення змін у діяльності бібліотеки в минулому році, вивчення досвіду роботи інших бібліотек, перегляд професійної преси, рекомендацій методичних центрів і календар знаменних та пам'ятних дат.

Потім розробляється концепція плану – вибір на основі даних проведеного аналізу оптимального варіанту основних напрямків розвитку бібліотеки з урахуванням об'єктивних потреб та реальних можливостей. Виділяємо шість основних проблемних питань, обговорення яких при підготовці плану вкрай необхідне:

·  Що необхідно зробити? (очікувані результати);

·  Де робота буде здійснюватися? (бібліотека, школа, СБК);

·  Коли, в які терміни ця робота буде здійснюватися? (вибір оптимального часу проведення робіт);

·  Як ця робота буде здійснюватися? (послідовність дій);

·  Чому цю роботу необхідно виконати? (обгрунтування вибору стратегії);

·  Хто буде цю роботу здійснювати? (призначення організаторів і виконавців).

Визначившись із концепцією, починаємо накопичувати матеріали. Для цього проводимо зустрічі з партнерськими організаціями: школа, дитячий садочок, сільський будинок культури, громадські організації, що знаходяться на території села, органи місцевого самоврядування, ЗМІ. 

 

 

Бібліотека разом з активом здійснює анкетування користувачів для того, щоб врахувати їх побажання та інтереси. Анкети розробляються для всіх груп користувачів. Потрібно звернути увагу на такі категорії читачів, як діти, молодь, люди похилого віку, домогосподарки, люди з обмеженими можливостями. З них можна виділити підгрупи: дошкільнята, обдаровані та талановиті діти, важкі підлітки, молодь, яка навчається, сільська інтелігенція.

Індивідуальне обслуговування мусить враховувати інтереси кожного окремого користувача, допомагати у виборі конкретної літератури, формувати читацькі інтереси, виховувати культуру читання.

У листопаді починається основна робота по складанню планів. Вся зібрана інформація аналізується. Відбирають найвдаліші пропозиції з урахуванням календарних дат, актуальних подій та програм регіонального розвитку.

Наступний етап включає обговорення плану членами Ради бібліотеки та найбільш активними читачами.

Тут важливо зазначити, що планування дозволяє не лише визначити реальні перспективи діяльності, але і підготувати бібліотеку до оперативного реагування на зміни соціокультурної ситуації.

Останнім етапом є затвердження річного плану сільським головою та погодження його з ЦРБ.

Річний план бібліотеки має певну структуру.

1. Титульний лист.

2. Основні завдання бібліотеки.

3. Бюджет робочого часу.

4.Основні кількісні показники роботи.

5. Зміст і організація роботи з користувачами.

6. Довідково-бібліографічна та інформаційна робота.

7. Вивчення, формування та використання бібліотечного фонду.

8. Соціокультурна діяльність (масові заходи).

9. Організаційна робота. Матеріально-технічна база бібліотеки.

Розділи плану можуть бути розкриті у текстовій, таблично-цифровій або змішаній формах. У першому розділі слід виділити головні орієнтири на даний рік та послідовність забезпечення їх досягнення. Слід пам'ятати, що кожен розділ плану має підтримувати образ бібліотеки. 

Бюджет робочого часу.

Таблиця № 1

квартали

всього календарних

днів

вихідні дні

святкові дні

чергова відпустка

всього неробочих днів

всього робочих

днів

всього робочих годин

 

 

 

 

 

 

 

 

 Основні показники плану

Таблиця № 2

Зміст роботи

2010 р.

2011 р.

I кв.

II кв.

III кв.

IV кв.

1

Читачі всього: дорослі

молодь

діти

 

 

 

 

 

 

2

Книговидача всього:

дорослі

молодь

діти

 

 

 

 

 

 

3

Відвідування всього:

дорослі

молодь

діти

 

 

 

 

 

 

У розділі «Зміст і організація роботи з користувачами» розкриваються шляхи покращення диференційного обслуговування різних категорій читачів: вивчення їх інтересів, здійснення запису, перереєстрації обслуговування користувачів; робота з боржниками, з відмовами; прийняття документів взамін загублених; обслуговування читачів по МБА.

 Таблиця № 3

Зміст роботи

Обсяг роботи

Затрати часу

Форма

Термін виконання

Викона-вець

 

 

 

 

 

 

 

 До розділу «Довідково-бібліографічна та інформаційна робота» включаються заходи по вдосконаленню довідково-бібліографічного апарату, створення фонду довідкових бібліографічних видань, архіву довідок; розкривається зміст довідково-бібліографічної, інформаційно-бібліографічної роботи, популяризація довідково-бібліографічних знань.

Розділ «Вивчення, формування та використання бібліотечного фонду» відображає: облік документів, що надійшли до бібліотеки; вилучення та списання літератури; роботу з каталогами; розкриває питання вивчення тематичного та видового складу фонду; заходи щодо його збереження. (Див. таблицю № 3).

Розділ «Соціокультурна діяльність» включає заходи щодо розширення видів послуг, введення нових форм обслуговування, поліпшення його якості, інновації по формуванню привабливого іміджу бібліотеки. Вони мають враховувати інтереси різних категорій читачів, адресовані конкретно кожній з них, враховуючи їх бажання та інтереси і обов'язково пов'язані з бібліотекою, книгою.

План роботи має відображати розмаїття форм та методів роботи, які спонукають читача мислити, відстоювати свою думку, розвивають інтерес до читання та бібліотеки. Важливо пам'ятати, що затрати часу на підготовку та проведення масових заходів у бібліотеці мають складати 10-15 % від всього бюджету робочого часу.

Соціокультурна діяльність планується відповідно основних напрямків роботи. Ми у своєму районі визначили їх так:

– духовно-моральне відродження суспільства; виховання толерантності;

– патріотичне виховання, збереження і відродження національних традицій;

– правова компетентність користувачів;

– екологічна просвіта;

– формування здорового способу життя;

– комплекс заходів із краєзнавства;

– організація дозвіллєвої діяльності. 

У розділі «Організаційна робота. Матеріально-технічна база бібліотеки» висвітлюються питання планування, звітності, підвищення кваліфікації, самоосвіти, підтримання відповідного санітарного стану, ремонту приміщення, покращення матеріально-технічної бази (придбання технічних засобів, необхідного устаткування та інше).

Завершальним етапом роботи над планом є його презентація. Представляємо його в стінах бібліотеки (під час проведення масових заходів, екскурсій, зустрічей, нарад користувачам, колегам, усім зацікавленим організаціям, депутатам, які опікуються виборчим округом, в якому знаходиться бібліотека).

Нормування

Важливим принципом обґрунтованості запланованої діяльності є розрахунок часу на бібліотечні, інформаційні процеси та проведення масових заходів. Відповідно до Типових норм часу на основні процеси бібліотечної роботи, затверджених наказом Міністерства культури і туризму України від 29.12.08 №1631/0/16-08, на кожен вид робіт, які виконуються в бібліотеках, відводяться певні часові норми.

Норми встановлено на такі напрямки діяльності бібліотеки:

– поповнення бібліотечного фонду;

– бібліотечна обробка та каталогізація документів;

– організація бібліотечного фонду;

– надання послуг користувачам;

– надання довідково-бібліографічних послуг;

– реклама бібліотеки та бібліотечних послуг;

– редакційно-видавнича діяльність бібліотек;

– робота з організації праці.

У Нормах враховано час на підготовчо-заключні роботи, який становить 10% від оперативного часу. Розрахунки часу встановлено у годинах, хвилинах, секундах на одну одиницю вимірювання. Планування по нормах у відповідності з фондом робочого часу зробить план б


МЕТОДИЧНА ПАРАСОЛЬКА

  1. Частина 1
  2. Частина 2
  3. Частина 3

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше