ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Версія для друку

ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

 ІМ. К.А. ТІМІРЯЗЄВА

 

ВІДДІЛ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ТА ІННОВАЦІЙ

У БІБЛІОТЕЧНІЙ СПРАВІ

 

 

  

МЕТОДИЧНА ПАРАСОЛЬКА

 для молодого бібліотекаря

 

  

Вінниця, 2011


УДК 02(08)

ББК 78.342

М 54

 Відповідальна за випуск Н.І.Морозова,

директор Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 

 

Методична парасолька для молодого бібліотекаря: зб. інформ.-метод. матеріалів / Вінниц. ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва; уклад.: Т.М. Марченко,Т.П. Кристофорова; ред. О.Г. Поліщук; відп. за вип. Н.І.Морозова. – Вінниця, 2011. – с 45. 

 

Пропонуємо вашій увазі збірник матеріалів «Методична парасолька для молодого бібліотекаря», основна мета якого створення бази методичних матеріалів для підтримки молодих бібліотекарів в освоєнні професії та адаптації їх до виконання службових обов’язків.

Збірник вміщує консультації, що розкривають суть бібліотечної діяльності. Тематика матеріалів базується на практичному, теоретичному та інноваційному досвіді роботи у бібліотечній справі і носить методично-інформаційний, рекомендаційний та навчальний характер.

Автори статей – методисти районних бібліотек, які у своїх працях висвітлили найбільш яскравий напрямок роботи своєї бібліотеки.

Видання адресоване молодим спеціалістам бібліотечної справи. Узагальнюючи напрацьований матеріал, ми прагнули, щоб воно стало справжнім орієнтиром у роботі для молодого бібліотекаря на кожен день. 

 

©Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва, 2011


 Зміст 

Морозова Н.І.

Ескіз від професіонала

Марченко Т.М.

Облік бібліотечних фондів: ні кроку без припису: Консультація

Гуцол Л.Д., Будз Г.І.

Планування, нормування та звітність сільської бібліотеки 

Підфігурна К.П.

Бібліотека – центр правової інформації  

Вартанович Н.М., Ходань В.В.

Створення та використання краєзнавчих ресурсів у роботі бібліотеки 

Форись Г.А.

Бібліотека – центр розповсюдження та збереження народної творчості

Шевчук О.Є.

Від творчості бібліотекарів до комфортності користувачів: практичні аспекти ЦБС Вінницького району 

Діденко О.С.

Інноваційні підходи до сегменту соціокультурної діяльності бібліотеки у роботі з юним читачем 

Гайдей О.М.

Обслуговування людей з особливими потребами 

Сливка Т.І.

Складові іміджу бібліотеки: формат Крижопільської ЦБС 

Марченко Т.М.

Методичний лист:«Щоденник роботи бібліотеки» у ракурсі ГОСТ 7.20-2000 «Бібліотечна статистика» 


Ескіз від професіонала

 

Морозова Наталія Іванівна –

директор ВОУНБ ім. К.А. Тімірязєва

 

Книга, за історичними мірками, з'явилася порівняно недавно. До Гутенберга книги коштували приблизно як маленький будиночок. Мати їх у себе могли собі дозволити лише володарі країн та священнослужителі високого рангу. Для зберігання цих скарбів винайшли професію бібліотекаря.

Після появи друкарського верстату книги стали значно дешевшими. Все більше людей почали збирати власні книжкові колекції. Знадобилися приміщення для зберігання усіх цих багатств, і більш ніж коли-небудь, з’явилася потреба в людях, які серед всієї величі книг могли швидко знайти необхідну. Так з’явилося більш поширене поняття професії бібліотекаря. І стало зрозуміло, що бібліотека – це будинок бібліотекаря.

У пост-Гутенбергову епоху бібліотека більше не є сховищем книг. В епоху розквіту інформаційної економіки вона стає загальнодоступним осередком інформації та знань. А людям так потрібна допомога бібліотекаря, який володіє навиками роботи з сучасними технологіями, може поділитися спеціальними знаннями і особистим досвідом, має пристойний інтелектуальний рівень. Тож доречно згадати слова Ранганатана Шіалі Рамамріта, індійського бібліотекознавця, діяча у галузі інформації та книгознавства, доктора літератури та математики, професора: «Спочатку потрібно знайти гарного бібліотекаря й тільки потім відкривати бібліотеку».

Майбутнє бібліотеки – в бібліотекарях, які виступають у ролі мисливця і провідника за інформацією, консультанта і вчителя, сполучної ланки між людиною і суспільством, продюсера і імпресаріо цінності знань. А майбутнє – це молодь. І надзвичайно приємно бачити у бібліотечних колективах нашої області молоді зацікавлені обличчя. До речі, у бібліотеках області системи Міністерства культури України когорта молодих бібліотекарів складає 18 відсотків від усього загалу бібліотечного персоналу, а в ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва цей показник складає майже 30 відсотків. Наявність такої кількості молодих фахівців (майже 1/3 частина колективу), швидка їхня адаптація у професійну сферу та можливість генерувати нові ідеї та проекти дає шанс «Тімірязєвці» реалізовувати довгострокову сталу програму розвитку, мати сучасний, престижний образ.

Для того, щоб шлях професійного становлення молодого працівника не був занадто тернистим, йому системно має допомагати фахівець-професіонал. На мою думку, в першу чергу, це бібліотечний методист.

Методист бібліотеки: яким він має бути? Цю тему активно обговорюють у бібліотечній спільноті вже давно. На це питання я для себе вже знайшла відповідь. Сьогодні методист бібліотеки має поєднувати «високе» і повсякденне. Тільки ось реалізувала творчий проект, вибухнула джерелом креативу і, вибачте, вже менторським тоном цитує закон, інструкцію, технологічну карту. Нормальний бібліотечний методист, поряд з розумінням і впровадженням інноваційних шляхів розвитку бібліотеки, підтримує і допомагає вирішувати конкретні «приземлені» проблеми роботи бібліотек.

Методисту доводиться вчитися навіть більше, ніж усім іншим. Вчитися, шукати, накопичувати ідеї, щоб потім самому генерувати їх, втілюючи у життя, і навчати інших – це вічний кругообіг методичної діяльності. Тож не випадково, модульне навчання роботи бібліотек із сучасними інформаційними технологіями у Регіональному тренінговому центрі, який функціонує в рамках реалізації програми «Бібліоміст» одними із перших, пройшли методисти центральних районних бібліотек. Я впевнена, що саме ці колеги стануть постійними консультантами для тих міських і сільських бібліотекарів, які на сьогодні впроваджують, або мають бажання впроваджувати інформаційні технології у свою роботу.

А тепер щодо видання, яке Ви тримаєте у своїх руках. Методисти, головне спільною працею, створили ще один майданчик для раціонального обміну професійною інформацією для бібліотекарів області. А створювати щось нове завжди непросто, та ідея саме такого видання має право на подальший розвиток, бо є актуальною. Окрім того, організація раціонального обміну професійною інформацією, яку якісно мають надавати методичні центри, є однією із базових складових ефективного формування професіоналізму і розвитку творчості у бібліотекарів.

Загалом, я повністю погоджуюся зі словами доцента факультету бібліотекознавства та інформатики Католицького університету Америки Д.Шумахера: «Бути бібліотекарем значить те ж, що їхати на велосипеді: якщо ви перестаєте натискати на педалі й рухатися вперед, ви падаєте».

Тож ніколи не зупиняймося, пізнаваймо нове, рухаймося вперед та вгору! Удачі Вам, дорогі колеги! 

Облік бібліотечних фондів: ні кроку без припису

(консультація) 

Марченко Тетяна Миколаївна

завідуюча відділу

науково-методичної роботи

 та інновацій у бібліотечній справі

ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва

 

Вигода на годину, принципи на століття

Г. Бічер

 

У статті 1 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» зазначено, що «бібліотечний фонд – упорядковане зібрання документів, що зберігається у бібліотеці», відповідно будь-яке впорядкування матеріальних цінностей відбувається перш за все з обліку. Сама сутність обліку полягає в реєстрації кожного документа окремо і підрахунку загальної їх кількості. А сутність бібліотечного обліку ще й розкриває динаміку розвитку фонду, його склад, структуру, співвідношення джерел і способів його поповнення, темпи оновлення, місцезнаходження кожного документа.

Загалом у бібліотечній галузі України сформовано поняття обліку бібліотечних фондів як чіткої системи реєстрації, зберігання та узагальнення інформації про обсяг, склад та рух фонду. Дана система функціонує з прописаними в інструкціях методичними рекомендаціями та правилами шляху безперервного документального оформлення змін бібліотечного фонду.

На даний час облік бібліотечних фондів регламентується Інструкцією з обліку документів, що знаходяться у бібліотечних фондах, затвердженою наказом МКТ України від 03.04.2007 р. N 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.05.2007 р. за N 530/13797.

Бухгалтерський облік бібліотечних фондів здійснюється у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ст. 18 Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу», Наказу міністерства культури і туризму України від 27.03.2008 № 321/0/16-08 «Про затвердження методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку бібліотечних фондів» (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства культури і туризму N 39/0/16-09 від 02.02.2009).

Списання літератури відбувається відповідно до вимог «Типової інструкції про порядок списання майна бюджетних установ», затвердженої Наказом Державного казначейства України від 29.11.2010 № 447 та :Листа Державного казначейства України від 25.03.2011 р. N 17-04/842-4325.

Облік фонду відображає надходження до фонду, вибуття з нього, обсяг всього бібліотечного фонду, його підрозділів і служить основою для державного статистичного обліку, звітності бібліотеки, планування її діяльності, забезпечення збереження фонду, контролю за наявністю і рухом документів. Основними одиницями обліку всіх видів документів, які включені до бібліотечного фонду (крім газет), є назва і примірник. Основними одиницями обліку газет є річний комплект газети та її назва (незалежно від зміни назви видання).

У бібліотеках облік виконує дві функції: інформативну та контрольну. Суть інформативної функції полягає у можливості представлення наявних відомостей про загальний обсяг фонду й обсяг фондів в окремих підрозділах та про надходження й вибуття документів на будь-який час. Контрольна функція полягає в контролі за наявністю та рухом документів, а також – за використанням коштів на комплектування й організацію зберігання фондів у бібліотеці. Контрольна функція обліку фонду реалізується через перевірку. Перевірка фонду – це визначення наявності зареєстрованих в обліковій документації видань та інших документів у бібліотечному фонді. Перевірка здійснюється шляхом звірення записів в обліковій документації з фондом. У публічних бібліотеках ведеться два види обліку: сумарний та індивідуальний.

Сумарний облік фонду облік партій документів, які надходять до бібліотеки або вибувають з неї за єдиним супровідним документом (рахунок-фактура, опис, накладна, реєстр, акт і т.ін.). На документи, що надійшли без супровідного документа (подаровані, від спонсорів, читачів та з інших джерел), після перевірки придатності їх для використання у роботі бібліотеки, складається акт приймання. Акт передається у бухгалтерію, на бюджеті якої перебуває бібліотека. Бухгалтерія відносить на баланс бібліотеки кількість і вартість цих книг. Сумарний облік фонду здійснюється з метою одержання загальних відомостей про склад фонду в традиційному або електронному форматі.

Індивідуальний облік фонду – облік кожного окремого примірника документів, що надійшов до бібліотеки або вибуває з неї. Індивідуальний облік документів здійснюється шляхом присвоєння кожному примірнику інвентарного номера, а при його вибутті здійснюється відмітка про номер та дату акту, згідно якого відбулося списання з бібліотечного фонду.

Формою сумарного обліку є «Книга сумарного обліку бібліотечного фонду» (журнал, листи) в традиційному або машиночитаному вигляді (при наявності відповідного програмного забезпечення). Облікова інформація, представлена як у традиційній, так і в комп'ютерній формі, має однакову юридичну силу. Відомості про рух фонду фіксуються у трьох частинах «Книги сумарного обліку бібліотечного фонду»:

Частина 1. «Надходження до фонду»;

Частина 2. «Вибуття з фонду»;

Частина 3. «Підсумки руху фонду».

Форма «Книги сумарного обліку бібліотечного фонду» узгоджена з формами статистичної звітності (форм звітності N 6-НК) та Щоденником бібліотеки, в якому щоденно враховують видачу документів з фонду.

Відомості про документи, що надійшли до фонду, фіксуються у першій частині «Надходження до фонду» Книги сумарного обліку бібліотечного фонду за такими показниками: дата, номер запису, джерело надходження, номер і дата супровідного документа, кількість документів, що надійшли (всього) у т.ч. вид (книги, брошури), журнали, інші видання творів друку, аудіовізуальні матеріали), зміст (галузь, до якої належить видання), кількість видань державною мовою, вартість придбаних документів. Варто наголосити, що якщо одиницями обліку газет є річний комплект газети та її назва, які заносяться до Книги сумарного обліку на підставі річного підсумкового акту приймання-здавання видань (без зазначення ціни), то записи про надходження журнальних видань заносяться щомісяця (без зазначення ціни).

Партії соціально значущих видань та видань бібліотечної серії, які надходять через обласні бібліотеки:

а) мають отримуватися за наявності відповідного доручення;

б) звірятися отримувачем з накладною на місці отримання;

в) результати звірки закріплюються підписом на накладних;

г) бібліотекарі відділу комплектування ЦРБ у триденний термін після отримання літератури повинні звірити партію з накладною ще раз і доповісти про результати обласним бібліотекам. У випадку недостачі видань складається акт.

Облік вилучення документів з бібліотечного фонду відображається у другій частині Книги сумарного обліку бібліотечного фонду «Вибуття з фонду». З фонду виключаються документи тимчасового зберігання, що стали непридатні для подальшого використання: застарілі, зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що їхнє відновлення є неможливим або економічно недоцільним), або такі, що підлягають передачі як непрофільні, надмірно дублетні до інших бібліотек. Вибуття документів із фонду оформляється актом про списання з балансу установи вилученої з бібліотеки літератури. Вибуття аудіовізуальних матеріалів, електронних документів і мікроформ оформляється актом із зазначенням причин і обґрунтуванням виключення їх із фонду бібліотеки. Списання електронних документів здійснюється у відповідному журналі. Розмагнічування запису оформляється актом. До акту додається опис документів, що виключаються. Акти на списання втрачених документів з причин псування, крадіжки при відкритому доступі до фонду, лиха стихійного або техногенного характеру затверджуються на підставі відповідних документів, що підтверджують втрату (протокол, акт, висновок комісії чи групи відповідальних осіб). Документи, що отримані від користувачів замість загублених, фіксуються у Зошиті обліку документів, прийнятих від користувачів замість загублених. На підставі зроблених у ньому записів складаються акти на надходження та вибуття, які реєструються у відповідних частинах Книги сумарного обліку бібліотечного фонду. Акти на списання документів складаються у двох примірниках та візуються спеціально створеною комісією. До кожного акту окремо складається опис документів, що підлягають вилученню із фонду. Перший примірник акту, разом із описом, здається в бухгалтерію, а другий – залишається у матеріально відповідальної особи.

Рух фонду за рік підлягає обов’язковому підсумовуванню в третій частині Книги сумарного обліку «Підсумки руху бібліотечного фонду». «Підсумки» руху фонду в обов'язковому порядку підбиваються за рік. Залежно від прийнятого в даній бібліотеці порядку підсумки можуть підбиватися за квартал, півріччя.

Формою ведення індивідуального обліку документів бібліотечного фонду є Інвентарна книга. Вона повинна бути оправлена і прошнурована, а її сторінки пронумеровані. Кожна сторінка книги містить 25 рядків. У кінці Інвентарної книги повинен бути засвідчений запис такої форми: «У цій інвентарній книзі є (зазначена кількість) пронумерованих і прошнурованих сторінок, що підписом і печаткою стверджується». Дата, підпис, печатка керівника закладу. У книзі не допускаються виправлення. Умови збереження на рівні з фінансовими документами. Після повного заповнення інвентарної книги під засвідченим підписом робиться запис такого змісту: «У цій  інвентарній книзі записані книги з №… по №…». Дата, підпис завідувача бібліотеки. Індивідуальний номер, присвоєний примірнику документа, закріплюється за ним на весь період його перебування у фонді бібліотеки.

Бібліотеки, які здійснюють індивідуальний облік бібліотечного фонду за іншими формами (обліковий каталог, описи, індикатори тощо) мають право зберегти існуючий порядок індивідуального обліку. Так, наприклад, формою індивідуального обліку в ЦБС залишається обліковий каталог. Він зберігається в окремому службовому приміщенні, читачами не використовується. Картки закріплюються на стержнях. Коло співробітників, які користуються каталогом, зазначається в наказі по ЦБС.

Усі форми індивідуального обліку документів в обов’язковому порядку повинні мати такі показники: номер запису в Книзі сумарного обліку бібліотечного фонду, інвентарний номер, автор і назва, рік видання, вартість, відмітки про перевірку, а також номер акту вибуття, якщо цей примірник списано з балансу.

Увага! А тепер нагадування!

Терміни збереження документів, що забезпечують облік і збереження фондів:

№ з/п

Категорії документів

Терміни збереження

1

2

3

1.

Книги підсумкового обліку бібліотечного фонду

Постійно, до ліквідації бібліотеки

2.

Інвентарні книги обліку матеріалів бібліотеки і довідково-інформаційних фондів

Постійно, до ліквідації бібліотеки

3.

Супровідні документи (накладні, описи, списки) на літературу, що надходить до бібліотек

3 роки після перевірки фонду *

4.

Книга (зошит) обліку документів, прийнятих від користувачів замість загублених

3 роки, до ліквідації бібліотеки

5.

Акти інвентаризаційної перевірки бібліотечних і довідково-інформаційних фондів

Постійно, до ліквідації бібліотеки

6.

Акти списання книг і періодичних виданнь

10 років

7

Обліковий каталог

До ліквідації бібліотеки

8

Картотеки обліку періодичних видань

До ліквідації бібліотеки

9

Списки літератури, вилученої з обігу

До ліквідації бібліотеки (вилученої з політичних міркувань – постійно)

*Термін зберігання відраховується з 1 січня року, наступного після перевірки бібліотечного фонду.

 Використані джерела :

Україна Закони. Про бібліотеки та бібліотечну справу: Закон України № 33/95-ВР від 27.01.95 (в редакції Закону України № 1561-ІІІ від 16.03.2000, ВВР, 2000, № 23, ст. 177 (із змінами та доповненнями, станом на 21.05.2009 р.). – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.

Про затвердження методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку бібліотечних фондів : наказ міністерства культури і туризму України від 27.03.2008 № 321/0/16-08 : (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства культури і туризму N 39/0/16-09 від 02.02.2009). – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0321655-08. – Назва з екрану.

Про затвердження Типової інструкції про порядок списання майна бюджетних установ : наказ Державного казначейства України від 29.11.2010 № 447. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua. – Назва з екрану.

Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазаначенням строків зберігання документів : (із змінами та доповненнями, станом на 25.03.2008 р.) : витяг / затверджено наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.98 р. // Бібліотека в правовому полі : довід. вид. / М-во культури і туризму України, Нац. парлам. б-ка України ; уклад. С. Онищенко. – К. : НПБУ, 2010. – С. 103-108.

До робочого блокноту бібліотекаря – практика: Розд.: Бібліотека у правовому полі: ч.1: Нормативно-правові акти з питань бібліотечних фондів / Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, Відділ наук.-метод. роботи та інновацій у бібліот. справі. – Вінниця: [б.ф.], 2007. – 36 с.

Планування, нормування та звітність сільської бібліотеки  

Гуцол Лариса Дмитрівна –

 методист I категорії

Жмеринської ЦРБ

Будз Галина Іванівна

методист 1 категорії

Жмеринської ЦРБ 

Чітке, конкретне планування роботи є важливою умовою успішної діяльності.

План роботи сільської бібліотеки – це система взаємопов'язаних, об'єднаних спільною метою планових завдань, що визначають порядок, термін та поступовість виконання робіт, а також проведення заходів у бібліотеці. Він складається на основі поставлених перед бібліотекою завдань і відображає основні напрямки, тематику, зміст, форми і методи діяльності.

Планування реалізовується через систему принципів: оптимальність, точність, актуальність, комплексність і системність.

Основними умовами ефективного планування є:

– чітке визначення рівня бібліотеки;

– чітке уявлення про рівень, якого прагнемо досягти;

– вибір оптимальних шляхів досягнення поставленої мети.

План складається з системи показників, до яких відносимо контрольні цифри, що визначають об'єм роботи бібліотеки на плановий період. Вони виражаються в абсолютних величинах (кількість користувачів, відвідувань, книговидач, масових заходів, об'єм бібліотечного фонду).

Робота щодо планування починається за декілька місяців до початку наступного року. Весь процес планування можна представити у наступній схемі:

Визначення функції планування

↓                                                      ↓

Зовнішній аналіз оточення

 

Внутрішній аналіз оточення

↓                                      ↓

Вибір стратегії

Формування мети та завдання

Вибір пріоритетних напрямків

Визначення асортименту бібліотечних послуг, оптимальних форм та методів практичної діяльності

Розробка форми плану

Презентація плану

Реалізація плану

Аналітико-прогностичний аналіз

 

Планування складається з декількох етапів. Перший етап передбачає аналіз реалізації плану поточного року, визначення його сильних та слабких сторін, виявлення змін у діяльності бібліотеки в минулому році, вивчення досвіду роботи інших бібліотек, перегляд професійної преси, рекомендацій методичних центрів і календар знаменних та пам'ятних дат.

Потім розробляється концепція плану – вибір на основі даних проведеного аналізу оптимального варіанту основних напрямків розвитку бібліотеки з урахуванням об'єктивних потреб та реальних можливостей. Виділяємо шість основних проблемних питань, обговорення яких при підготовці плану вкрай необхідне:

·  Що необхідно зробити? (очікувані результати);

·  Де робота буде здійснюватися? (бібліотека, школа, СБК);

·  Коли, в які терміни ця робота буде здійснюватися? (вибір оптимального часу проведення робіт);

·  Як ця робота буде здійснюватися? (послідовність дій);

·  Чому цю роботу необхідно виконати? (обгрунтування вибору стратегії);

·  Хто буде цю роботу здійснювати? (призначення організаторів і виконавців).

Визначившись із концепцією, починаємо накопичувати матеріали. Для цього проводимо зустрічі з партнерськими організаціями: школа, дитячий садочок, сільський будинок культури, громадські організації, що знаходяться на території села, органи місцевого самоврядування, ЗМІ. 

 

 

Бібліотека разом з активом здійснює анкетування користувачів для того, щоб врахувати їх побажання та інтереси. Анкети розробляються для всіх груп користувачів. Потрібно звернути увагу на такі категорії читачів, як діти, молодь, люди похилого віку, домогосподарки, люди з обмеженими можливостями. З них можна виділити підгрупи: дошкільнята, обдаровані та талановиті діти, важкі підлітки, молодь, яка навчається, сільська інтелігенція.

Індивідуальне обслуговування мусить враховувати інтереси кожного окремого користувача, допомагати у виборі конкретної літератури, формувати читацькі інтереси, виховувати культуру читання.

У листопаді починається основна робота по складанню планів. Вся зібрана інформація аналізується. Відбирають найвдаліші пропозиції з урахуванням календарних дат, актуальних подій та програм регіонального розвитку.

Наступний етап включає обговорення плану членами Ради бібліотеки та найбільш активними читачами.

Тут важливо зазначити, що планування дозволяє не лише визначити реальні перспективи діяльності, але і підготувати бібліотеку до оперативного реагування на зміни соціокультурної ситуації.

Останнім етапом є затвердження річного плану сільським головою та погодження його з ЦРБ.

Річний план бібліотеки має певну структуру.

1. Титульний лист.

2. Основні завдання бібліотеки.

3. Бюджет робочого часу.

4.Основні кількісні показники роботи.

5. Зміст і організація роботи з користувачами.

6. Довідково-бібліографічна та інформаційна робота.

7. Вивчення, формування та використання бібліотечного фонду.

8. Соціокультурна діяльність (масові заходи).

9. Організаційна робота. Матеріально-технічна база бібліотеки.

Розділи плану можуть бути розкриті у текстовій, таблично-цифровій або змішаній формах. У першому розділі слід виділити головні орієнтири на даний рік та послідовність забезпечення їх досягнення. Слід пам'ятати, що кожен розділ плану має підтримувати образ бібліотеки. 

Бюджет робочого часу.

Таблиця № 1

квартали

всього календарних

днів

вихідні дні

святкові дні

чергова відпустка

всього неробочих днів

всього робочих

днів

всього робочих годин

 

 

 

 

 

 

 

 

 Основні показники плану

Таблиця № 2

Зміст роботи

2010 р.

2011 р.

I кв.

II кв.

III кв.

IV кв.

1

Читачі всього: дорослі

молодь

діти

 

 

 

 

 

 

2

Книговидача всього:

дорослі

молодь

діти

 

 

 

 

 

 

3

Відвідування всього:

дорослі

молодь

діти

 

 

 

 

 

 

У розділі «Зміст і організація роботи з користувачами» розкриваються шляхи покращення диференційного обслуговування різних категорій читачів: вивчення їх інтересів, здійснення запису, перереєстрації обслуговування користувачів; робота з боржниками, з відмовами; прийняття документів взамін загублених; обслуговування читачів по МБА.

 Таблиця № 3

Зміст роботи

Обсяг роботи

Затрати часу

Форма

Термін виконання

Викона-вець

 

 

 

 

 

 

 

 До розділу «Довідково-бібліографічна та інформаційна робота» включаються заходи по вдосконаленню довідково-бібліографічного апарату, створення фонду довідкових бібліографічних видань, архіву довідок; розкривається зміст довідково-бібліографічної, інформаційно-бібліографічної роботи, популяризація довідково-бібліографічних знань.

Розділ «Вивчення, формування та використання бібліотечного фонду» відображає: облік документів, що надійшли до бібліотеки; вилучення та списання літератури; роботу з каталогами; розкриває питання вивчення тематичного та видового складу фонду; заходи щодо його збереження. (Див. таблицю № 3).

Розділ «Соціокультурна діяльність» включає заходи щодо розширення видів послуг, введення нових форм обслуговування, поліпшення його якості, інновації по формуванню привабливого іміджу бібліотеки. Вони мають враховувати інтереси різних категорій читачів, адресовані конкретно кожній з них, враховуючи їх бажання та інтереси і обов'язково пов'язані з бібліотекою, книгою.

План роботи має відображати розмаїття форм та методів роботи, які спонукають читача мислити, відстоювати свою думку, розвивають інтерес до читання та бібліотеки. Важливо пам'ятати, що затрати часу на підготовку та проведення масових заходів у бібліотеці мають складати 10-15 % від всього бюджету робочого часу.

Соціокультурна діяльність планується відповідно основних напрямків роботи. Ми у своєму районі визначили їх так:

– духовно-моральне відродження суспільства; виховання толерантності;

– патріотичне виховання, збереження і відродження національних традицій;

– правова компетентність користувачів;

– екологічна просвіта;

– формування здорового способу життя;

– комплекс заходів із краєзнавства;

– організація дозвіллєвої діяльності. 

У розділі «Організаційна робота. Матеріально-технічна база бібліотеки» висвітлюються питання планування, звітності, підвищення кваліфікації, самоосвіти, підтримання відповідного санітарного стану, ремонту приміщення, покращення матеріально-технічної бази (придбання технічних засобів, необхідного устаткування та інше).

Завершальним етапом роботи над планом є його презентація. Представляємо його в стінах бібліотеки (під час проведення масових заходів, екскурсій, зустрічей, нарад користувачам, колегам, усім зацікавленим організаціям, депутатам, які опікуються виборчим округом, в якому знаходиться бібліотека).

Нормування

Важливим принципом обґрунтованості запланованої діяльності є розрахунок часу на бібліотечні, інформаційні процеси та проведення масових заходів. Відповідно до Типових норм часу на основні процеси бібліотечної роботи, затверджених наказом Міністерства культури і туризму України від 29.12.08 №1631/0/16-08, на кожен вид робіт, які виконуються в бібліотеках, відводяться певні часові норми.

Норми встановлено на такі напрямки діяльності бібліотеки:

– поповнення бібліотечного фонду;

– бібліотечна обробка та каталогізація документів;

– організація бібліотечного фонду;

– надання послуг користувачам;

– надання довідково-бібліографічних послуг;

– реклама бібліотеки та бібліотечних послуг;

– редакційно-видавнича діяльність бібліотек;

– робота з організації праці.

У Нормах враховано час на підготовчо-заключні роботи, який становить 10% від оперативного часу. Розрахунки часу встановлено у годинах, хвилинах, секундах на одну одиницю вимірювання. Планування по нормах у відповідності з фондом робочого часу зробить план б

Створення та використання краєзнавчих ресурсів у роботі бібліотеки

 

Вартанович Надія Михайлівна –

провідний методист

Могилів-Подільської ЦРБ

Ходань Валентина Вікторівна –

методист Іллінецької ЦБС

 

Сьогодні краєзнавча робота є одним із пріоритетних напрямків діяльності публічної бібліотеки, і саме ця діяльність створює їй унікальні умови для збереження, розвитку та значущості в очах місцевої спільноти. Адже більшість сільських бібліотек працюють у напрямку збору матеріалів з історії населеного пункту, закладів, в тому числі бібліотеки, приділяють увагу вивченню історії окремих родин, а також збереженню звичаїв та традицій свого краю.

Основою краєзнавчого ресурсу бібліотеки є краєзнавчі фонди. Це документи, пов’язані з краєм змістом, незалежно від тиражу, мови, місця видання чи виготовлення, політичної чи ідейної спрямованості. Також документи, пов’язані з краєм походженням, опубліковані на території краю, незалежно від їх змісту, виду, способу видання, мови, в т.ч. малотиражні, внутрівідомчі, вузькоспеціальні та неопубліковані (сірі) матеріали.

Перш за все основою створення повноцінних краєзнавчих фондів має бути обов’язковий примірник. У прийнятому 9 квітня 1999 року Законі України за № 595-ХІУ «Про обов’язковий примірник документів» вказано, що обов’язковий безоплатний примірник видань надається бібліотекам незалежно від їх форми власності. На жаль, даний закон розповсюджується на національні, державні та обласні універсальні наукові книгозбірні, а районні та сільські бібліотеки не включені до переліку отримувачів. І тут надія лише на активність самих бібліотекарів та реалізацію регіональної програми видань місцевих авторів.

Головною якісною характеристикою краєзнавчого фонду кожної бібліотеки є змістовна, а не кількісна його складова. Своєрідність цього фонду полягає в тому, що краєзнавчі документи збираються і зберігаються незалежно від їхньої актуальності в даний час і не підлягають списанню як застарілі за змістом. Допомогу у придбанні та формуванні краєзнавчого фонду можуть надати краєзнавці, окремі аматори тощо.

Найбільш повно краєзнавчий фонд публічних бібліотек району, як правило, формується в центральній бібліотеці, в читальному залі, на окремих стелажах та розгорнутій постійно діючій виставці. Дублетні примірники та найпопулярніша література розміщується на абонементі. Відкритий доступ до краєзнавчого книжкового фонду є ідеальним в обслуговуванні читачів.

Бібліотеки сіл, окрім видань загального змісту про область, місто, район, збирають матеріал про своє село. Тому сільському бібліотекарю велику увагу варто приділяти створенню тематичних альбомів, фотоальбомів, папок вирізок із місцевих газет, літописів, колективних, фермерських господарств, історії трудових династій.

Невід’ємною частиною краєзнавчого ресурсу є результати дослідницької діяльності. Використовуючи метод усної історії, значним доповненням до краєзнавчих фондів будуть спогади старожилів та свідчення очевидців різних подій. Добре, коли бібліотека стає учасником проектів «Збір свідчень усної історії», «Некрополь Вінницької області», «Стара подільська фотографія», «Пам’ять втрачених сіл», «Район (село) у Великій Вітчизняній», «Видатні постаті краю», «Історія краю в назвах вулиць», «Історія краю в пам’ятниках», «Туристичне краєзнавство», конкурсу «Сім чудес…» та інших. Результатом даної діяльності, як правило, стає збільшення краєзнавчого ресурсу книгозбірні (списки, свідчення, фотографії, біографії, докази, статті, окремі видання, обґрунтування). Прикладом цього може стати спільна робота бібліотек Могилів-Подільського району з військкоматом та архівом щодо встановлення імен загиблих та місць поховання радянських воїнів, а також могил німецьких та румунських солдат. Нині бібліотеки приймають активну участь у дослідженні інженерно-фортифікаційних споруд на території району часів Другої Світової війни. А також розробляється краєзнавча бібліотечна програма «Національні пам’ятки України на теренах Могилів-Подільщини».

Здійснення науково-дослідницької діяльності бібліотеки сприяє досягненню максимальної повноти краєзнавчих фондів, які складають золоту колекцію бібліотеки.

До краєзнавчого ресурсу бібліотеки належить також добре організований довідково-бібліографічний апарат, на основі якого будується вся робота по задоволенню запитів читачів, виконання довідок, інформаційне забезпечення тем. Основною складовою довідково-бібліографічного апарату регіону є зведений краєзнавчий каталог, що містить всю інформацію про край, незалежно від місцезнаходження її носіїв. Веде даний каталог, як правило, обласна універсальна наукова бібліотека. Головне призначення каталогу полягає в найповнішому та різнобічному відображенні існуючих документів, картографічних, нотних видань, аудіовізуальних та інших матеріалів про край. Тут висвітлюють документи в галузевому, авторському, персональному, предметному, топографічному, хронологічному і мовному аспектах. Саме краєзнавчий каталог надає можливість здійснювати багатоаспектний пошук документів про регіон. Принцип розташування матеріалів – зворотно-хронологічний.

Районні та сільські бібліотеки ведуть краєзнавчі картотеки, структура яких відповідає основним розділам зведеного краєзнавчого каталогу, але значно менші за обсягом. (див. додаток).

Накопичуючи краєзнавчі ресурси, бібліотекарі повинні поширювати краєзнавчі знання шляхом популяризації краєзнавчих документів та просування краєзнавчих продуктів та послуг бібліотеки. Як правило, ця діяльність передбачає поєднання інформаційної та масової роботи. Серед форм, добре відомі бібліотечним працівникам, книжкові виставки, огляди літератури, краєзнавчі календарі, читацькі конференції, диспути, літературні вечори і т. ін.

Так, наприклад, для наочної популяризації краєзнавчої літератури у бібліотеці можна розгорнути постійно діючу книжкову виставку «Вінниччина – мій рідний дім», «Вивчай свій край», «Краю мій, ти – частка Батьківщини», «Чи знаєте ви своє село?», «Подільська пектораль», «Будь благословенна, земле рідна», «Рідний краю, зоряне Поділля», «Мій кореню і джерело моє» тощо.

На стелажах виставки можна представити видання, що висвітлюють історичний шлях краю, його природу, екологічні проблеми, а також художні твори про край. Гармонійно доповнять виставку ілюстративні матеріали, фактичні і статистичні дані про розвиток економіки і культури району, населеного пункту. Деякі розділи виставки можуть замінюватися новими матеріалими з актуальних питань екології, новини літературного життя тощо. Зриме уявлення про пам’ятки і пам’ятні місця краю надасть відповідна карта-схема.

Традиційно бібліотеки у своїй роботі використовують виставки-експозиції, де разом з книгами експонуються інші предмети, в тому числі твори народних умільців.

Познайомитися з історією та сьогоденням краю допоможе виставка-подорож «Древні й вічно юні …» чи «Стежками рідного краю» за розділами:

- Витоки заселення краю;

- Літопис міста;

- Історія, вкарбована у камінь;

- Пам’ять вулиць;

- У подорож з путівником.

Нині бібліотечна практика збагатилася новими видами виставок, серед яких виставка-вікторина «Відкрий для себе рідне місто», виставка-вернісаж «Краса України Поділля», «Краю мій, оспіваний у віршах», виставка-історичний екскурс «Справи козацькі», інформаційні вітрини «Подільська сторона», «Історія краю газетним рядком».

Зацікавить користувачів бібліотеки виставка-експозиція «Краєзнавчий портрет міста (району)» за окремими розділами:

- Знатні люди краю;

- Наші фольклорні обереги;

- Природні парки: гордість та краса;

- Збережемо довкілля заради життя.

Для популяризації краєзнавчих документів бібліотеки використовують виставки нових надходжень та виставки-персоналії.

Бібліотечне краєзнавство має свою специфіку, якій найбільше притаманні комплексні форми популяризації краєзнавчих документів, до них відносяться: краєзнавчі дні (тижні, місячники); краєзнавчі читання; читацькі конференції; презентації; диспути; літературні вечори; зустрічі з відомими людьми краю, вченими, краєзнавцями; конкурси на кращого знавця краю; ігрові форми роботи «Гра-мандрівка» по рідному краю; клуби та об’єднання краєзнавців; свята малих сіл. З’явилися і нові форми роботи: слайд-розповідь, радіо-прем’єра книги, краєзнавчі аукціони та турніри, «звукові» виставки. До них відносяться свята-реставрації, що відроджують народні традиції та обряди як то, «Особливості місцевої народної кухні», «Стародавні народні свята». В арсеналі бібліотек: історико-поетичний альманах «Запалимо свічку пам’яті», краєзнавчі уроки «Подорож у давнину», краєзнавчий телетайп «Перлини Подільської землі», краєзнавчий марафон «Місто моє рідне», зустріч-діалог «Наш район: минуле і сучасне», історична екскурсія, подорож-бесіда «Пройдемося вулицями міста», краєзнавчий брейн-ринг «Дні і роки: історії кроки», урок історичної пам’яті «Сумні рядки історії рідного краю», вернісаж «Природа мого краю в минулому і сьогодні» тощо.

Сьогодні активізувалася робота краєзнавчих об’єднань та клубів, створених при бібліотеках. Краєзнавчий клуб – різновид клубів за інтересами – добровільне об’єднання людей, які цікавляться історією рідного краю.

Робота клубу може проводитись у формі засідань або екскурсій, бесід, диспутів, круглих столів, різних презентацій, що розкривають малодосліджені чи спірні питання життя краю та його історії.

Бібліотечні працівники розуміють, що лише об’єднання зусиль численної громади краєзнавців і бібліотекарів, зацікавлених у розквіті рідної землі, допоможе у вирішенні багатьох проблем. І не лише краєзнавчих. Своєчасна і вичерпна краєзнавча інформація живить не лише мозок, але й душу, сприяє духовному відродженню народу України, подоланню економічної, політичної, культурної кризи.

Використані джерела:

Краєзнавча діяльність публічних бібліотек : метод. посіб. / підгот.; Н.Гудимова; від. ред.; І. Цуріна.; Нац. Парламент. б-ка України. – К.: 2008. – 43 с.

Шевченко, І. Розвиток бібліотечного краєзнавства України: освітній вимір / І. Шевченко // Бібл. планета. – 2008. – № 2. – С. 37-38.

Романюк, О. Краєзнавча діяльність публічних бібліотек м. Києва / О. Романюк // Бібл. планета. – 2010. – № 3. – С. 27.

Використання інформаційно-пошукових можливостей бібліотеки для виконання запитів читачів // Бібл. планета. – 2010. – № 3. – С. 21.

Бібліотека – центр розповсюдження та збереження

народної творчості

Форись Галина Анатоліївна –

методист Чернівецької ЦРБ

 

Кажуть, історія народу – це складова вічності, а його культура – це той великий скарб, національне надбання, що передається від покоління до покоління, примножується, збагачується. Неоціненне багатство кожної держави – це її народна творчість, самобутність життя, мова.

Мистецький геній народу залишив нам безцінну спадщину: пісні, думи, легенди, казки. Вони доносять до нас картини і образи минулого життя, відкривають духовний світ народу, який одвіку прагнув до волі, щастя і краси.

Наш край, Поділля, має давню культуру, сформовану багатьма поколіннями, яка проявляється у звичаях, обрядах, фольклорі. Вивчення, збереження та популяризація національної культури, народних традицій і звичаїв – одне з найголовніших завдань бібліотек. Форми, методи та прийоми роботи бібліотеки по відродженню та популяризації народної творчості надзвичайно різноманітні. Бібліотечні працівники, працюючи у цьому напрямку, намагаються наповнювати роботу новим змістом, відшукувати такі відомості й популяризувати їх таким чином, щоб пробуджувати у користувачів інтерес до минулого та сучасного життя нашого краю.

Основа будь-якого заходу, запорука його успіху – це різнобічне опрацювання художніх творів вітчизняних письменників, літератури про свій край, про народних митців свого краю, співпраця з творчими та цікавими людьми.

Сучасним народним майстрам та аматорам потрібна література з технології виготовлення ужиткових речей, якими володіли наші пращури. Їм потрібна інформація про досвід, набутий їхніми колегами. Саме тому для популяризації літератури слід використовувати всі існуючі форми бібліотечної роботи, серед яких чільне місце посідає візуальна популяризація.

Тож пропонуємо примірну тематику візуальних форм роботи: «Від творчості – до книги, від книги – до творчості», «Мандрівка у глибину народних звичаїв», «Перлини народної фантазії і мудрості», «За звичаєм давнім», «В об’єктиві звичаїв предків», «Свята, обряди, традиції», «З бабусиної скрині».

Більш поглибленому вивченню української мови, усної народної творчості, літератури будуть сприяти такі заходи, як: конкурс, свято рідної мови, літературна гра, літературно-мистецький вечір, історико-літературний вечір, фольклорне свято.

Цікаву роботу проводять у цьому напрямку створені при бібліотеках літературно-театральні клуби чи гуртки, наприклад, «Відродження», «Невмирущі обереги» та ін. В план роботи клубу можна включити сценки з творів І. Нечуя-Левицького «Баба Палажка і баба Параска», «Кайдашева сім'я», М. Старицького «За двома зайцями», де яскраво видно український побут та звичаї.

Приваблюють користувачів організовані бібліотекою спільно з будинками культури та сільськими клубами фольклорні свята. Як то: «Ой на Івана, ой на Купала», «Зелені свята – святкуймо з нами!», програму яких гармонійно доповнить презентація книжкової виставки «Зелені свята: мозаїка народних звичаїв», літературно-музична композиція «З святом трійці», вікторина «Що ви знаєте про зелені свята?», бесіда «Зелена неділя в православних та українських народних традиціях», виступ фольклорно-етнографічного колективу «З цілющого народного джерела». А під час свята «Хата моя, біла хата» можна провести літературну гуморину «Завітайте, гості, нині до Солохи господині».

Цікаве дозвілля для односельчан створюють такі заходи, як етнографічні вечори, театралізовані свята, бабусині посиденьки, свята українських традицій, уроки народознавства: «Пасхальна радість у віршах і казках», «Українські вишиванки наче райдуги світанки», «Народна пісня – колиска українського народу».

Наш народ – талановитий, люди – роботящі, а творчість – багатогранна. Саме тому бібліотека може організувати вечір народної творчості «Корінням у життя, віттям у творчість», присвячений народній вишивці. Захід можна розпочати розповіддю про різні види вишивок: селянську, релігійну, світську, а також про значення народної символіки. При наявності літератури, частину вечора бажано присвятити унікальному явищу – релігійній художній вишивці. Окрасою вечора стане показ виготовлених вишитих ікон, скатертин, подушок, рушників, панно тощо. Фонограми із записами українських народних пісень підсилять національний колорит заходу.

Аналогічні заходи можна присвятити українській писанці, гончарству, живопису тощо.

Популяризуючи культурну спадщину нашого народу не потрібно забувати про майстрів, які своєю творчістю зберігають цю культуру для майбутніх поколінь. Тож варто організувати персональні вечори творчості майстрів, наприклад, «Дивовижний світ Марії Приймаченко». У програму вечора можна включити:

Ø Бесіду про життєвий і творчий шлях Марії Приймаченко «Самобутня художниця»

Ø  Книжково-ілюстративну виставку «Людям на радість»

Ø  Слайд-шоу «Фантастичний та чарівний світ Марії Приймаченко».

Захід може проходити на фоні оформленого куточку декоративно-прикладної народної творчості «Вінок калиновий сплітаю із звичаїв рідного краю».

У пошуках нових форм популяризації літератури про народну творчість бібліотекарям слід активніше втручатися у проблеми соціального життя, яке висуває сьогодення. Наприклад, разом із центрами працевлаштування бібліотека може допомагати людині опанувати навики професії, ставши посередником, або організатором курсів малих академій місцевої народної творчості, на зразок любительських об’єднань. Це можна реалізувати у такий спосіб: бібліотека звертається до районного центру працевлаштування з пропозицією скласти список людей, у яких є навики ручної праці з елементами творчості і надає їм своє приміщення для проведення занять по виготовленню виробів з соломки, плетінню з лози, макраме тощо. За фінансової підтримки центру працевлаштування можна організувати лекційну та практичну роботу. Бібліотека, крім забезпечення необхідною літературою, матиме змогу формувати у слухачів художній смак, сприяти пробудженню інтересу до творчості.

Із задоволенням користувачі зможуть подискутувати на тему: «Що ти шукаєш для себе в народній творчості?». Та відповісти на такі питання:

Ø Як ви розумієте зв'язок  народної творчості з сучасним життям?

Ø  Якою, на Ваш погляд, має бути народна творчість у наш час: стилізованою під сьогодення чи витриманою у традиціях старих народних зразків?

Ø Як Ви вважаєте, чи має майбутнє народна творчість?

Сьогодні, в час культурно-духовного відродження, значно збільшується інтерес користувачів бібліотек до історичного минулого, зростають запити краєзнавчого, народознавчого характеру. Це зумовлює бібліотечних працівників розширювати діапазон нових форм обслуговування користувачів. Тож сучасні книгозбірні покликані, насамперед, володіти інформацією про культурну спадщину регіону; зберігати, збирати, збагачувати, популяризувати і розповсюджувати неоцінне надбання нашого народу – народну творчість; співпрацювати з місцевими жителями, привертати їх увагу до книжкових надбань бібліотеки.

Використані джерела:

Станіславчук, Г. Бібліотека – осередок культури, територія спілкування / Г. Ставнійчук // Бібл. планета. – 2007. – №2. – С. 28-29.

Матвійчик, О.Є. Роль бібліотеки ПТНЗ у професійному та духовному оновлені молодої людини / О.Є. Матвійчук // Шкіл. б-ка. – 2007. – № 5. – С. 87.

Циганкова, Л. Робота бібліотек Кіровоградської області на допомогу вихованню духовної культури у користувачів / Л. Циганкова // Бібл. планета. – 2006. – № 3. – С. 37 – 39.

Вінниччина фольклорна: довід. / упоряд. А.М. Подолинний Т.О. Цвігун. – Вінниця : Книга-Вега, 2003. – 104 с.

Від творчості бібліотекарів до комфортності користувачів:

практичні аспекти ЦБС Вінницького району

Шевчук Оксана Євгеніївна –

методист ЦБС

Вінницького району

Сучасна дитина відмовляється робити те, що їй не подобається. Лозунги «Читати потрібно і важливо» сьогодні не працюють. Ми повинні розуміти, що ситуація навколо читання змінилася, а тому необхідно змінити традиційне уявлення про бібліотечне обслуговування дітей.

Тож не випадково бібліотечний персонал Вінницької ЦБС, після довгих роздумів, для покращення роботи з дітьми, вирішив розробити заходи щодо зацікавлення їх читанням та бібліотекою. Виникла ідея проекту «У світі казок», який реалізовували бібліотеки ЦБС у 2007-2009 рр. Метою його стала популяризація українських казок та сучасних творів-бестселерів для дітей та юнацтва. Проект складався з двох напрямків реалізації. Перша – це українська казка, яку інсценізують учасники заходу, друга – це розповідь про одного з всесвітньовідомих письменників з подальшою демонстрацією відеофільму за твором даного автора. Творчі акції проекту реалізовувалися 15 бібліотеками-філіями ЦБС.

Знайомство дітей із творчістю діячів мистецтв, популяризація кращої вітчизняної та зарубіжної літератури для розширення світогляду за допомогою кінематографа – основна мета клубу за інтересами «Кіноманія», що діє при бібліотеці-філії смт Стрижавка. Створений він у 2006 році. Засідання клубу більшою частиною виїздні, проводилися вони на базах бібліотек-філій ЦБС. За часи свого існування учасниками цих засідань стали сотні юних глядачів району. Були переглянуті фільми за творами Тоні Ді Терліцці та Холлі Блек, Джоан Ролінг та інших.

Щороку в ЦБС з березня по травень проходить огляд-конкурс бібліотек-філій ЦБС щодо роботи з дітьми. Головна мета конкурсу – активізація роботи сільських бібліотек по організації обслуговування дитячого населення району, виявлення обдарованих дітей та подальший розвиток їх творчих здібностей. І головне, залучення нових читачів дитячого віку до бібліотеки та читання. Бібліотекарі при підготовці і проведенні заходів виявляють неабиякі таланти. Вони пишуть сценарії вистав, власноруч виготовляють декорації та ляльки, шиють сценічні костюми. Такі бібліотечні перфоменси привертають увагу великої кількості сільського населення району. Переможці конкурсу отримують грошові премії та цінні подарунки.

У 2010 році темою проведення огляду-конкурсу стала 65-та річниця Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Загалом це звучало так: огляд-конкурс на кращий театр книги «На привалі». Головним завданням конкурсу було виховання поваги і розуміння до минулого нашого народу через кращі зразки художньої літератури. Бібліотекарі готували інсценівку  будь-якого твору про війну. А саме, бібліотека-філія смт Десна підготувала уривок з твору В. Катаєв «Син полку», Бохоницька бібліотека-філія – О. Вишні «Зенітка», а Хижинська – «Пряма наводка» того ж О.Вишні. Потрібно відмітити, що під час проведення конкурсу діти були учасниками інсценівок і проявили справжні акторські таланти.

Тема 2011року – цікава і пізнавальна не лише для старших школярів, а й для дітей молодшого віку, бо це розповіді про видатних особистостей нашої України, і присвячена вона 20-й річниці Незалежності України. При підготовці до заходів бібліотекарями були використані різні форми масової роботи (літературно-музичні вечори, усні журнали, диспути, портрет в інтер’єрі епохи, слайд-біографія, дайджест життя, імідж-коктейль, інформ-дос’є та інші). І майже скрізь – інсценівки, а безпосередні учасники – молодші користувачі бібліотек.

Пишається наша ЦБС і справжнім ляльковим гуртком «Чебурашка», який діє з 2008 року при районній дитячий бібліотеці. Ляльки та ширма придбані за платні послуги. Окрім того обласний ляльковий театр надав спонсорську допомогу. Актори театру – 15 чоловік, переважна більшість з них – учні 4-5 класів Вороновицької ЗОШ. Міні-театром поставлено вісім вистав. Серед них: «Півник Підбий-око», «Золотий ключик», «Пригоди баби Яги», «Василина Прекрасна», «Колобок» та інші. Протягом року творчий колектив виступає не лише у Вороновиці, а й в інших населених пунктах району, де їх вже знають, і з нетерпінням чекають маленькі глядачі. Також «Чебурашка» традиційно розпочинає і закінчує тиждень дитячого читання.

Творчість творчістю, але коли в бібліотеці холодно, не затишно та не комфортно, користувачу ніяка гарна вистава чи фільм не будуть здаватися такими чудовими, і вони без задоволення будуть відвідувати бібліотеку. Тож не випадково було прийнято рішення планово розпочати роботи по підключенню приміщень бібліотек до опалення, проведенню сучасних ремонтів, придбанню нових меблів, і в решті-решт, створенню відповідного дизайну у бібліотеках.

Щойно переступивши поріг бібліотеки, увагу користувача привертає її інтер’єр. Саме на це ми і поставили наголос при оснащенні деяких бібліотек протягом останніх років. У районній дитячій бібліотеці та бібліотеці-філії

с. Агрономічне, де був проведений ремонт, створені спеціальні зони для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Для цього були замовлені нестандартні меблі, такі як: столи, стільчики, різнокольорові книжкові стелажі. Куточок прикрашають веселі панно та зелені насадження. На книжкових полицях не лише нові, яскраві книжки та періодичні видання для дітей, а й м’які іграшки, розмальовки, саморобки та інші. У цих бібліотеках завжди тепло і затишно, тож відвідування такої бібліотеки для малюків – справжнє свято.

Сьогодні сучасна бібліотека, крім традиційного книжкового читання, має пропонувати своєму користувачу і більш сучасний комплекс послуг. В першу чергу, це користування комп’ютером та Інтернетом.

Розуміючи важливість цього, було придбано комп’ютерне обладнання для бібліотек-філій сіл Агрономічне та Вінницькі Хутори. До речі, для бібліотеки у Вінницьких Хуторах кошти на комп’ютерне обладнання, а це – 6 тис. грн., виділив сільський голова.

Ці бібліотеки, а також районна дитяча бібліотека, бібліотека-філія

с. Лука-Мелешківська були підключені до мережі Інтернет. Взагалі по нашій ЦБС вже шість бібліотек користуються Інтернетом. Хочу підкреслити, що щорічне придбання комп’ютерного обладнання здійснюється за рахунок платних послуг ЦБС.

А чи є зацікавленість у нас, бібліотекарів? Звичайно, є. В першу чергу, ми маємо вдячних користувачів і, що не менш важливо, достатню кількість, які сім`ями приходять на вистави, з великим задоволенням дивляться кіно на «великому екрані». Другий фактор, який приносить нам задоволення – це осмислена, кропітка робота по оновленню дитячих фондів. Третій фактор – активність батьків і людей старшого віку, які за допомогою бібліотеки більше спілкуються з дітьми і стають її користувачами.

Отже, діяльність Вінницької районної ЦБС спрямована на створення комфортних умов для маленького користувача. Робиться все можливе, аби не тільки утримати його, а й усіма можливими засобами залучати все більше юних читачів, для яких бібліотечні стіни асоціюються не лише з книгозбірнею, а й з цікавим, змістовним і сучасним центром дозвілля.

Інноваційні підходи до сегменту соціокультурної діяльності бібліотеки в роботі з юним читачем.

Діденко Олена Сергіївна –

 методист

Тростянецької ЦРБ

Сьогодні соціокультурна робота бібліотеки відзначається різноманітністю форм. Досвід проведення масових заходів підтверджує, що їх ефективність залежить від аудиторії. Тому бібліотекарі враховують потреби різних категорій користувачів відповідно віку та інтересам.

Працюючи з дітьми та молоддю, потрібно віддавати перевагу активним формам роботи, таким як: діалоги, дискусії, ігри, що посилюють пізнавальну й читацьку активність, спонукають до самостійного мислення, вміння відстоювати особисту думку. Захоплюючі, емоційні заходи дають можливість позмагатися, поспілкуватися. Це – дискусійні інтерв’ю, диспути, різноманітні конкурси, вікторини тощо.

Наприкінці ХХ ст. фахівці бібліотечної справи відчули необхідність змін в організації спілкування з учнівською, молодіжною аудиторією і почали приділяти особливу увагу оновленню методики популяризації книги, урізноманітнюючи її. Певні нововведення з’явилися в оформленні та атрибутиці усних наочних форм рекомендації літератури, створенні невимушеної обстановки у спілкуванні. «Народилися» нетрадиційні форми популяризації книги. Такими є: презентації книг, книжкові та літературні аукціони, літературно-художні вернісажі, театралізовані вікторини, поетичні альбоми, літературний диліжанс, прес-діалоги, п’ять хвилин з мистецтвом, ерудит-лото тощо.

Особливість таких форм полягає в тому, що їм притаманні: новизна у назві, спілкування бібліотекаря з юним читачем і читачів між собою, наявність елементів театралізації, ігрові моменти, допоміжна атрибутика, що передає специфіку запропонованої форми та активність учасників у проведенні заходу. Все це робить захід змістовним та привабливим, а прагнення бібліотекарів співпадають з бажаннями користувачів щодо потреби збагачення новою інформацією у живій, динамічній формі.

Приверне увагу користувачів до читання художньої літератури гра «Розпізнай, хто це?», мета якої відгадати відомого літературного героя. Завчасно визначається коло художніх творів, які мають прочитати юні учасники гри. Після прочитання творів по черзі вибирають особу, яка, відповідаючи на запитання інших учасників, має відгадати літературного героя.

Поглибити географічні знання допоможе гра «Де це відбувалося». Бібліотекар завчасно готує книжкову виставку. Окремо створює карту, на якій будуть виділені ті географічні місцевості, які описані у книгах, представлених на виставці. Учасники, відповідаючи на питання, мають відгадати цю місцевість.

Ерудит-лото. Це – гра конкурс, де учнівська молодь має нагоду перевірити та підвищити свій інтелектуальний потенціал з різних галузей знань (літератури, мистецтва, фольклору, міфології тощо). Мета такого заходу полягає також і в популяризації цікавої довідкової літератури, яку має бібліотека, та створенні умов для емоційного, невимушеного спілкування бібліотекарів і користувачів.

Гра побудована за принципом лото: читачі повинні підкреслити відповідь на запитання, тобто вибрати правильну серед запропонованих варіантів.

Наприклад:

1. Найперша назва України.

а) Аріана; б) Ойкумена; в)Окраїна.

2. Священна тварина у стародавніх українців.

а) кінь; б) ведмідь; в) кіт.

Читацька олімпіада проводиться у вигляді змагання 2-х чи більше команд, які одночасно отримують запитання. Ведучий пропонує 2-3 правдоподібні відповіді. Той, хто вибирає правильну відповідь, отримує наступне завдання. Якщо команда помилилась, їй надається право на другу спробу. При цьому надається право користуватися підготовленою до заходу виставкою літератури. Переможцем стає команда, яка перша дає правильну відповідь на всі запитання.

Конкурс «Знайди продовження прислів’я». Для участі у конкурсі вибираю дві команди. На листку паперу, великого формату, записані частина прислів’я. Ведучий зачитує початок. Команди по черзі пропонують свої варіанти відповідей. За кожну правильну відповідь команда отримує один бал.

Наприклад:

1. Лагідне слово людині…., що сонце в негоду.

2. Любиш кататися…. – люби і санчата возити.

3. Багато гостей… – багато і новин.

4. В хаті не сидиться…., а в гості не кличуть.

Конкурс «Аукціон – ввічливі слова». Ведучий оголошує аукціон ввічливих слів. Гравці повинні називати відповідні. Хто останнім назве слово, той отримує бал. При цьому учасники мають право шукати підказки у словниках.

Використати атрибути справжнього аукціону можна на «Аукціоні нової книги», який стане і рекламою нової літератури бібліотеки. Перед проведенням заходу бібліотекар готує ряд питань, які розкривають зміст книги. Виграє аукціон той, хто відповість на більшу кількість питань. Переможець має право першим прочитати книгу.

В рамках Дня профорієнтації можна провести конкурс «Відгадай Професію». За допомогою пантоміми потрібно показати:

- Офіціанта

- Водія

- Вчителя… і так далі. При цьому повинна бути оформлена виставка з виданнями про професії.

Крім того, цікавою та пізнавальною для учнів старших класів буде рольова гра, яку можна назви «Повітряна куля», «Летючий голландець» чи «Голубий вагон». Готуючись до проведення гри бібліотекар підбирає літературу про декілька різних професій і пропонує познайомитися з нею майбутнім учасникам.

Під час проведення заходу бібліотекар повідомляє, що їхня повітряна куля чи корабель наближаються до острова чи півострова. Під час подорожі виникають проблеми і їм потрібно рятувати транспортний засіб від катастрофи. Тому необхідно позбутися зайвої ваги – однієї із професій, без якої нібито можна обійтися в даній місцевості. Учасник-спеціаліст цієї професії повинен відстояти її, аргументувати необхідність, довести, що без неї як мандрівники, так і місцеві жителі, не зможуть обійтися. Інші учасники повинні доводити протилежне. Таку роботу проробляє кожен з учасників заходу, а в кінці йде жваве обговорення важливості кожної професії. Виграє той учасник, який зумів відстояти свою професію.

Хроноскоп. Цей захід має також загальний характер і проводиться з метою поглиблення у користувачів знань з історії предмету, орієнтації в послідовності різних подій, явищ. Гра проводиться так: бібліотекар розподіляє читачів на дві команди. Гравцям належить визначити хронологічну послідовність названих явищ у кожній групі запропонованих запитань, наприклад, питання до хронологічної гри.

Що було спочатку?

- Єгипетські піраміди, чи ...

- Велика Китайська стіна, чи ...

- Римський Колізей, чи …

В якій послідовності написані твори українських письменників?

- «Кобзар» Т. Шевченка;

- «Енеїда» І. Котляревського…

Під час гри розширюється коло знань та читацьких інтересів, відбувається невимушене навчання читачів при допомозі виставки з відповідною літературою.

Всім відоме новомодне поняття PR- акція, яке можна використовувати і у бібліотечній справі з метою просування та популяризації книги і читання. Наприклад, можна провести PR- акцію «Золота поличка», основною метою якої є захист прав улюбленої книги. Для проведення відповідної акції учасники діляться на групи, кожна з яких обирає книгу, яку вони будуть захищати. Спосіб захисту може бути різним, чи у вигляді реклами, рецензії, відгуків, чи оформленого плакату тощо… Головна умова – щоб було цікаво, переконливо, захоплююче. Учасникам потрібно докласти зусиль, щоб довести, що саме ця книга має знаходитися на «Золотій полиці».

Всі ці заходи сприяють активізації читання, популяризації книги та становленню бібліотеки як інформаційної та соціокультурної установи. І саме тому бібліотекар, його енергія та професіоналізм роблять бібліотеку привабливішою та сприяють розвитку високих людських якостей, моральності кожного жителя – громадянина України. Саме тому бібліотека є територією духовності та знань, першим помічником в освіті, професійному становленні, організації дозвілля краян.

Використані джерела:

Збаровская, К.В. Обучающие игры в библиотеке / К.В. Збаровская // Шкіл. б-ка. – 2005. – № 4. – С. 111-114.

Кумейко, О.В. Збережемо природу : вікторина для учнів 8-9 класів / О.В. Кумейко // Шкіл. б-ка. – 2004. – № 2. – С. 70.

Кумейко, О.В. Конкурс ерудитів "Юні читайлики" / О.В. Кумейко // Шкіл. б-ка. – 2004. № 1. – С. 93-95.

Латун, В. Через театр и игру - к книге / В. Латун // Библиополе. – 2011. – № 3. – С. 27-29.

Османова, І.С. Літературні ігри, розваги, кросворди / І.С. Османова // Шкіл. б-ка. – 2004. – № 2. – С. 81.

Обслуговування людей з особливими потребами

Гайдей Олеся Михайлівна

завідуюча методично-бібліографічним відділом

Немирівської ЦРБ

 

Останнім часом у суспільстві все більше уваги приділяється вирішенню соціальних проблем людей з особливими потребами. Публічна бібліотека як соціальний інститут, що надає вільний доступ до інформації та знань, повинна брати активну участь у цьому процесі.

Інформаційна робота бібліотеки потребує постійної творчості, гнучкого і оперативного реагування на останні події та соціально-економічні процеси. Сучасна бібліотека – це не тільки сховище документів, вона трансформується в інформаційний центр, що має задовольняти потреби суспільства, спираючись не тільки на власні фонди і обслуговуючи кожного, хто бажає стати користувачем бібліотеки, використовуючи при цьому різноманітні канали і засоби отримання інформації. Як окремі ланки інформаційно-комунікаційних мереж, бібліотеки отримують доступ до великих обсягів інформації і надають широкий обсяг інформаційних послуг. Саме на цьому етапі інноваційного розвитку бібліотека стала обслуговувати значно більшу кількість користувачів різного віку і категорій, серед яких вагоме місце посідають користувачі з особливими потребами, яким досить довгий час доступ до інформації був недосяжним.

Щодо обслуговуванн

Методичний лист

«Щоденник роботи бібліотеки»

у ракурсі ГОСТ 7.20-2000 «Бібліотечна статистика»

Марченко Тетяна Миколаївна

завідуюча відділу

науково-методичної роботи

 та інновацій у бібліотечній справі

ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва

З 1 вересня 2002 року введений в дію ГОСТ 7.20-2000 «Бібліотечна статистика». Даний стандарт встановлює єдині правила і вимоги до збирання та надання статистичних даних бібліотеками України. Він дозволяє уніфікувати статистичну звітність бібліотек різних рівнів і встановлює єдині терміни, визначення і одиниці обліку їх діяльності.

У публічних бібліотеках Вінницької області має щодня відбуватися  збір та обробка показників роботи, які відображаються в облікових документах. А саме:

1. Первинні облікові документи для щоденного заповнення:

Назва документу

Призначення документу

Примітки

Формуляр читача

 

призначений для обліку користувача бібліотеки, обліку відвідувань, контролю та обліку виданих і повернутих документів, аналізу читання

картотеки формулярів читачів зберігаються 3 роки, після перереєстрації читачів і повернення книг

Картка реєстрації читача

 

призначена для обліку користувачів та аналізу відомостей про нього (єдина реєстраційна картотека, ведеться у бібліотеці з структурними підрозділами)

 

Картка реєстрації абонентів МБА

 

призначена для обліку абонентів і аналізу відомостей про них (картотека МБА)

картотека абонентів, які користуються МБА зберігається 1 рік, після закінчення строку дії договору на міжбібліотечне абонементне обслуговування

Картка реєстрації абонентів інформації

 

призначена для обліку абонентів і аналізу відомостей про них (картотека індивідуального та групового інформування)

 

Лист (журнал) обліку довідок і консультацій

призначений для обліку відмов за запитами та аналізу відмов

 

Книжковий формуляр

 

призначений для обліку та контролю виданих і повернутих користувачем документом і аналізу їх використання

 

Паспорт заходу

 

призначений для обліку та аналізу заходів, проведеного бібліотекою

 

А також у відповідності до формату системи обслуговування

Електронна БД користувачів бібліотеки

призначена для обліку користувачів, обліку відвідувань

 

Контрольний листок

призначений для обліку відвідувань користувача підрозділів бібліотеки, контролю за виданими та повернутими документами

 

Разовий контрольний листок

призначений для обліку відвідувань разовими користувачами підрозділів бібліотеки

 

Листок вимоги користувача

призначений для пошуку і видачі документів, обліку та аналізу запитів та відмов

зберігаються 1 рік

Журнал реєстрації бібліографічних довідок

призначений для обліку відмов за запитами та аналізу відмов

зберігається до ліквідації бібліотеки

Книжковий формуляр

 

призначений для обліку та контролю виданих і повернутих користувачем документом і аналізу їх використання

 

Лічильник відвідувань сайту бібліотеки

призначений для обліку звернень віддалених користувачів

 

Первинні облікові форми підсумовуються у вторинних документах обліку:

• щоденнику роботи бібліотеки; (структурного підрозділу)

• статистичній формі № 6-НК;

• звіті про роботу бібліотеки за будь-який період часу.

У даному методичному листі запропоновані структура та методика відображення діяльності процесів бібліотечного обслуговування у вторинному документі обліку «Щоденник роботи…».

Кожна бібліотека, а також її структурні підрозділи обслуговування здійснюють свій облік роботи в «Щоденнику роботи…», який бажано, заповнювати в 5-ти частинах.

1. Частина. Облік складу користувачів і відвідувань (Додаток №1)

У графі 2 вказується кількість зареєстрованих користувачів (фізичних осіб) згідно з єдиною реєстраційною картотекою (ЄРК) на основі облікової документації, прийнятої в бібліотеці. У тому числі, подається кількість зареєстрованих користувачів за віковою ознакою (графи 4,5,6).

У бібліотеці з одним структурним підрозділом (в тому числі у сільській бібліотеці) кількість зареєстрованих  користувачів визначається кількістю читацьких формулярів.

У графі 3 вказується загальна кількість користувачів, яким надавалися послуги вперше у структурному підрозділі на основі даних підсумків за формулярами, за день.

Одиницею обліку відвідувань є кожен прихід користувача в бібліотеку чи будь-який структурний підрозділ для запису, перереєстрації, отримання, повернення документів та продовження строків користування ними, отримання довідок і консультацій, роботи з довідково-бібліографічним апаратом, а також для пошуку інформаційних ресурсів в Інтернет. Кожне відвідування користувачем бібліотеки фіксується у читацькому формулярі або у зошиті обліку довідок. Загальний підсумок відвідувань протягом дня вноситься до графи «Відвідування». Відвідування масових заходів зазначають окремо в Частині 3.

2.Частина. Облік видачі документів (Додаток №2)

Видача документа – надання документа за запитом користувача бібліотеки на абонементі, у читальному залі через нестаціонарні форми обслуговування. Одиницею обліку видачі документів є примірник, або підшивка періодичного видання, отриманого користувачем за його запитом. Облік видачі журналів, газет, нот, карт, патентів, стандартів тощо, об'єднаних або зберігаються в папках, коробках, підшивках, комплекти та ін. проводиться за кількістю тих примірників документів, які відповідають запиту користувача. Подовження терміну користування виданями вважається  новою видачею.

Облік видачі документів проводиться за кількістю виданих примірників, зареєстрованих у формулярі читача.

Фіксування видачі документів за видами, мовами і МБА у Ч.2 Щоденника роботи є обов’язковим, оскільки такі дані вносяться до щорічної державної звітної форми № 6-НК.

Видача за галузями знань фіксується у відповідності до прийнятих методичних рішень.

3.Частина. Облік масової роботи (Додаток №3)

У дану частину заносяться відомості про кожний масовий захід, відразу ж після його проведення. Захід, в організації та проведенні якого брали участь кілька структурних підрозділів, враховується один раз в одному із Щоденників і заповнюється один «Паспорт масового заходу».

Одиницею обліку заходів є один захід – презентація, виставка, огляд, екскурсія тощо. Комплексний захід, що включає одночасне використання різних форм масової роботи, враховується як один захід. При проведенні циклів заходів (тижні, декади, місячники та ін.) враховується кожний захід, що входить до циклу.

4. Частина. Облік інформаційної та довідково-бібліографічної роботи (Додаток №4)

Дану частину пропонується вести у чотирьох розділах:

а) довідково-бібліографічна робота;

б) інформаційна робота;

в) створення бібліографічної та рекламної продукції;

г) формування інформаційної культури.

У розділі а) обліку підлягають тематичні, уточнюючі (на уточнення бібліографічних даних), фактографічні, адресні, довідки, що надійшли до бібліотеки, незалежно від способу їх передачі (з каналів телефонного, електронного зв'язку, поштою, при безпосередньому контакті з користувачем).

Проводиться облік таких довідок:

- тематичних – за кількістю виконаних  довідок, підготовлених у вигляді бібліографічних списків або тематичних збірок по одній темі;

- уточнюючих – за кількістю бібліографічних записів незалежно від кількості уточнених елементів в одному записі;

- адресних – за кількістю документів, наявність яких у фонді бібліотеки потрібно встановити;

- фактографічних – за кількістю виявлених (що встановлюються) фактів статистичного, адресного, топографічного, біографічного, хронологічного та іншого характеру.

5. Частина. Облік роботи з бібліотечними пунктами.

Ведеться при наявності таких. Здійснюється за частинами додаток №1 Облік складу користувачів і відвідувань та №2 Облік видачі документів.

Щоденники обліку роботи зберігаються до ліквідації бібліотеки.

ЩОДЕННИК РОБОТИ    Завантажити (51 Кб, xsl)


Методична парасолька

для молодого бібліотекаря

 

Збірник інформаційно-методичних матеріалів

 

 

 

Відповідальна за випуск Н.І.Морозова,

директор Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва

 

 

Укладач, комп’ютерний набір:

Т.М. Марченко, Т.П. Кристофорова

 

Редагування:

О.Г. Поліщук

 

Комп’ютерна верстка:

Н.В. Спиця

 

Підписано до друку 21.09.2011. Формат 60х84/16

Папір офсетний. Умов. друк. арк. 9.0.Тираж 100 прим.


МЕТОДИЧНА ПАРАСОЛЬКА

  1. Частина 1
  2. Частина 2
  3. Частина 3

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше